Финансово-экономический кризис и возможности дальнейшего развития коксохимических предприятий Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

О.М. Тищенко, 1.М. Волик, Н.В. Белшова

ф1нансово-економ1чна криза та можливост1 подальшого розвитку кокс ох1м1чних

п1дприемств украши

У сучасних умовах посилення негативного впливу свггово'1 фшансово'Х кризи на економшу Украши оздоровлення вгтчизняних коксохiмiчних пiдприeмств, якi входять до прничо-металургшного комплексу, потребуе суттевих змш стратеги та ринковоХ орiентащX Х'х подальшого соцiально-економiчного розвитку. Вирiшення проблем

формування умов для стабшьноХ' дiяльностi пiдприемств промислового комплексу УкраХ'ни тюно пов'язане з реалiзацiею суб'ектами господарськоХ' дiяльностi принципу, за яким тдприемства перш за все мають задовольняти платоспроможний попит своХ'х клiентiв. На мiкроекономiчному рiвнi це потребуе вщ пiдприемств постiйно пiдвищувати

конкурентоспроможнiсть продукцп та ретельно проводити маркетинговi дослщження поточних i перспективних запитiв внутршшх i зовнiшнiх споживачiв продукци. На

макроекономiчному рiвнi вирiшення проблеми створення умов для стабшьно'1 роботи виробничо-господарських

структур вгтчизняного промислового комплексу потребуе реашзащХ програмно задекларованого переходу до структурно-шновацшноХ' моделi розвитку економiки УкраХ'ни в цiлому i в тому чист Х'Х промисловостi.

Для виршення поставлених завдань велике значення мае наявнють виваженоХ' державно! економiчноX политики, яка забезпечуе сталий розвиток як галузей економiки, так i регюшв УкраХ'ни. Ця проблема розглядалась у роботах багатьох провiдних украХ'нських учених-економiстiв: О.1. Амошi, 1.П. Булеева, В.М. Гейця, М О. Кизима, А.Г. Мазура, М.Г. Чумаченко та шших [1-6]. У той же час поди, що розгортаються в економщ УкраХ'ни пiд впливом свгговоХ фшансовоХ' кризи, ще бiльш гостро поставили питання щодо структурно' перебудови вгтчизняного промислового комплексу на основi посилення шновацшноХ' спрямованостi його дiяльностi.

Метою дано'х' статтi е аналiз можливих напрямiв стабшзаци фiнансово-економiчного стану

вгтчизняних пiдприемств коксохiмiчноX промисловостi, яю входять до прничо-металургiйного комплексу, що суттево потерпае вiд втрати зовшшшх ринкiв збуту продукци внаслщок масштабно' свгговоХ' фiнансово-економiчноX кризи.

Змют стратеги та ринкова орiентацiя подальшого функщонування та розвитку промислових тдприемств УкраХ'ни мають здiйснюватися вiдповiдно до напрямiв забезпечення ре&шзащХ ефективноХ' економiчноi полiтики держави, головною метою яко'1 доцiльно

© Тищенко Олександр Миколайович - доктор економiчних наук, професор; Волик 1рина МиколаХвна - кандидат економiчних наук, доцент; Бeлiкова HüAiH Володимирiвна - кандидат економiчних наук. Науково-дослщний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Украши, Харшв.

ISSN 1562-109X

вважати стале економiчне зростання в умовах збереження достатнього рiвня економiчноi безпеки, пщтримку необхiдного рiвня стабiльностi цш i нацюнально1 грошово1 одиницi, рiвноважнiсть платiжного балансу та високу зайнятють населення, вiд яко1 значною мiрою залежить соцiальна стабiльнiсть у рiзних регiонах краши.

Однieю з ключових складових економiчноi полiтики держави в Укра1ш до даного часу розглядасться державна промислова полiтика. Сутнiсть промислово1 полiтики держави полягае у формуванш комплексу заходiв, якi мають здшснюватися органами державно1 влади для забезпечення тдвищення сощально-економiчноi ефективностi та

конкурентоспроможносп вичизняно' промисловостi шляхом прискорення галузево'1 реструктуризаци в напрямi суттевого збiльшення частки

високотехнологiчних виробництв iз високою доданою вартiстю в загальному обсязi промислового виробництва на пщгрунт посилення впливу шновацшно1 складово'1 розвитку. На вiдмiну вiд краш свггу, економiка яких характеризуеться як постшдус^альна, в Укршш частка вичизняно' промисловосп у доданiй вартостi об'ективно була i все ще залишаеться порiвняно високою. Дане положення мае таю тдстави. Згiдно з концепцiею I. Валлерстайна "свп -система" у свгшвш економiцi системоутворюючу роль сьогодш вiдiграють розвинутi краши, що увшшли до так званого "свiто-системного ядра", а саме: США, захщш краши Свропи, Япошя та iншi. У цих крашах, що вiднесенi до глобального центру, промислове виробництво вже не е головною складовою нащонально'1 економiки. Разом з тим тшьки США забезпечуе 31% свггово' додано'1 вартостi та 23% свiтового ВВП. В умовах посилення свгшво'1 фшансово'1 штеграци

в постiндустрiальних крашах мае мюце динамiчне зростання рiвня домшування фшансово1 сфери над виробництвом товарiв. Тобто можна стверджувати, що економiчна глобалiзацiя та перехiд до постшдус^ального етапу розвитку по сутi е проявами процесу глобально'1 економiчноi реструктуризаци та формування якiсно нового етапу розвитку мiжнародного економiчного простору [7].

Таким чином, процеси

реструктуризаци промисловосп Украши, яка прагне на паритетних засадах брати участь у мiжнародному розподiлi працi, вiдбуваються паралельно у час з процесами реструктуризаци свгшво'1 економiчноi системи, що мають розглядатися як первин-

ш вiдносно до структурно'1 перебудови вичизнянох економiки та украшського промислового комплексу. Дослщжуючи проблеми розвитку базових галузей промисловостi Украши, В.1. Рудика у свош роботi [8] тдкреслюе, що вiтчизняна промисловiсть мае перейти до "шновацшного iндустрiалiзму".

Пщгрунтям цього переходу мають бути постшш швестици в основний каттал, створення наукоемного виробництва, безперервне iнновацiйне переозброення.

Процес реструктуризаци

мiжнародного економiчного простору визначае новi структурнi та функцiональнi характеристики

нащональних економiк, що е складовими сучасно1 мiжнародноi економiчноi системи. Незважаючи на той факт, що приблизно тiльки одна чверть людства безпосередньо проживае у крашах iз постшдус^альною економiкою,

об'ективнють ди закономiрностей економiчноi глобалiзацii потребуе вщ Украши визначення нацюнально1 стратеги учасп у процесах економiчноi глобалiзацii в цiлому, а також визначення мети, орiентирiв i напрямiв подальшого

використання вичизняного

промислового потенщалу. На жаль, Украша не входить до кола найбагатших держав, якi формують "свгш-системне ядро" на постiндустрiальному або шформацшному етапi розвитку цившзаци. Укра'1'на також не демонструе потенцiйних можливостей економiчного зростання за рахунок iнтенсифiкацГï використання нащонального природно-ресурсного потенцiалу, притаманних таким крашам, як Бразилiя, Роая, Iндiя, Китай (кра1ни BRIC). Сукупний щорiчний прибуток цих кра1н, за оцшками провiдних свiтових банкiв, наданих до розгортання суча^о^! свiтово'ï фiнансово'ï кризи, зростав швидше, нiж сукупний аналопчний показник США, Япони, Имеччини, Велико' Британи та 1тали, а у 2025 р. темпи економiчного зростання краш BRIC могли у два рази перекрити темпи економiчного зростання провiдних захiдних кра1н свпу. За цих об'ективних пiдстав в умовах, коли свгтова економiчна система, що потерпае вщ фiнансово'ï кризи, е первинною вiдносно до нащональних економiк, тобто "свiтова економiка, свiтовi полiтичнi iнститути i процеси мають власну лопку розвитку та структурну динамку" [9], посилюеться вплив принцитв додатковостi та

нееквiвалентностi обмiну товарами та послугами мiж розвинутими крашами "свiто-системного ядра" та краХнами, що вщнесеш або до середньорозвинутих, або бщних i вiдсталих аграрно-сировинних [9, 7]. Отже, сучасш об'ек-тивно-ситуативнi чинники формують обставини i суттевi загрози, якi виникають у галузях вгтчизняного промислового виробництва, що е переважно експортоорiентованими, в тому чист i у металургшнш та коксохiмiчнiй промисловостi. Цi галузi е найбiльш iнтернацiоналiзованими у

вгтчизнянш промисловостi. Дослiдження свiдчать, що навпъ у стабiльних умовах функцiонування тдприемств

коксохГмГчно'Х промисловостi коефiцiент використання середньорГчно'Х

виробничо'Х потужностi з виробницт-ва валового коксу 6% вологосп на 01.01.2008 р. становив 89,3%. Динамка змш у час цього показника характеризуеться схильнютю до незначних коливань. Так, за перюд з 2002 по 2007 р. вш становив 90,4; 82,44; 92,06; 85,66; 95,6; 84,9 % ввдповвдно.

Серед чинниюв, що викликали недовикористання виробничих

потужностей з виробництва коксу, можна виокремити вщсутнють ринюв збуту, вiдсутнiсть сировини для виробництва, iмпортування УкраХ'ною значно'Х кiлькостi коксу, зменшення поставок з експорту. Зростання показника використання виробничих потужностей було зафшсоване пiсля реконструкцГХ коксових батарей №3,4 у КХП ВАТ «Арселор Мигал», коксово'Х батаре'Х № 10-бiс у ВАТ «Алчевськкокс» та коксово'1 батаре'1 № 4 у ВАТ МК «Азовсталь». Суперечливi тенденцГХ щодо змш у час показника використання виробничих потужностей пояснюються й такими фактами, як: виведення з експлуатацГХ коксово'Х батаре'1' № 3 у ВАТ «Ясишвський коксохГмГчний завод», старiння пГчного фонду у ВАТ «Запорiжкокс», ЗАТ «МакГХвкокс», ВАТ «АвдГХвський коксохГмГчний завод».

Неефективне використання

виробничих потужностей впливае на результати дГяльносп коксохГмГчних пГдприемств УкраХ'ни. У таблиц наведено динамГку змГн цих показникГв у 20022007 рр. на тдприемствах ВАТ «АвдГХвський коксохГмГчний завод» Г ВАТ «Алчевськкокс», якГ е провщними виробниками коксу й забезпечують приблизно 34%, тобто бГльш нГж третину

о о

я s

О 43

43 О

о л

со fa и fa

О »

Я S H

о

я

fa ti S О fa м

00 Я О fa

Cd fa

fa

fa

Cd

S -о о

43

о

s

Cd

S 43

s о

S °

и ^

3 fa

Cd tz

S

vc д со

S n S

1 « ™

м X fa

° Й

vc Й

K VC

ti В

W. О О

i 43 Cd

S S S

a д ^

a я s

S о я

3 Cd g

о о Ü

g ~ я

45 я Я

О 'Я

м X 9

я о н

43 S »

0 &.1

1 § i

° ' ни §

Cd 43.

о с о

S Я ti

VC X VC

Cd д ^

s 5 w P3

о H 43

с 2

E Я 2 Ш

я я

я я

Sq о

О СП о H fa Cd

Н-. s

Я

H H fa fa

3 w я * л ^

я о

Cd

й- w о

Cd

Cd

ti' 2 СП нЗ "-С 43

Cd ^

В. я

ti 15

я

M о

^ О,

Я 43

н о

^ м

43

я

fa Я о я

О

43

а

VC Cd

Г: fa

U < g

43 !» fC

СО ни

* g

er S н

п

H 43 fa Я

О

tö

О 43 2

е «<

-S. я

яс 43

я е.

о а'

п я. о

я

fe •в

о"

ti VC

я

43 fa

п

Я Л

я о

я

43

о á о

VC о сг о ч о

Cd со ça

и

fa О

Я О

Cd

Я 43 О

СП

я я а н

Cd О

3

О 43

и

СГ

Я ? H

^ S

О я

X

Я НИ.

я о

ё

Со

Я

СП д оа 1 g *

Cd w

Й fa CD Я

Я о

Я ~

Э »

2 я

я

43 й-я' я

под fa Я 43 О О

^ а 1

ça .Я Л Р

g ß % О И. ([

g. VC

►5 2

о О

S Cd fa

X

Я

Ol 43 fC

43 fa О H 43 VC

п

^ 43 s S

X 2

*

я 2 я

Я 43

н о

fa

Я ti'^ В

о

я

43 о К' 43

Cd

О О

Я ti

er VC

3 g

ни Cd о

V< P S

оЗ . . Я о Яс

Я ни-Cd Я:

л нн П О M

Я H

~ я а

о я о

H fa

я и

-Г- VC Й 43

Cd

Я 43

В я

сг о ч о

43 Я

я я

VC

яс

m я

g п

H Cd fa

ti О ti fa Я О

S

Cd fa 43 О H U О m H

я

H fa

CD Я О

Я О 43 H Я о

я я о

Cd fa

а

Яс

я о

SI—I

43 О

ti VC

я а

Cd

Я 43 О

ti О о H

U р „ СП H g.

H СГ и

VC О -s

01 я

я ^

я

43

Cd 43 о

р 5' °

cd

Я Я fa СГ

Я О

S

ВАТ «Алчевськ-кокс» BAT «Авдпвський KOKCOXÍMÍ4- ний завод» Назва пщприемства

2007 2006 2005 2004 2003 2002 2007 2006 2005 2004 2003 2002 У я"

5,1675 о -2,7071 -3,5105 6,9827 1,4136 19,2141 -0,4910 -0,7548 -0,62347 2,0486 1,51969 коеф1щент ма-невреносп влас-них оборотних 3aco6ÍB О а я" я fa я" 2 ti" я о о н.

0,0395 0,0438 0,0603 0,1023 0,0152 0,1103 0,2642 0,0152 0,5024 0,0522 0,1164 0,0709 коеф1щент абсолютно'1 л1кв1дност1

1,6834 1,7144 3,8382 2,3981 2,2914 1,1184 1,7640 1,5731 1,7896 2,6536 1,3877 1,2505 коеф1щент ф1нансово'1 залежносп О а я" 2 « Н_ fa Я H-- О я О fa н Я ~ о о Cd О

0,5937 0,5829 0,2601 0,4168 0,4364 0,8941 0,5622 0,6315 0,5542 0,3740 0,7155 0,7962 коеф1щент кон-центращ'1 влас-ного кап1талу

JS) 12,4 lo -0,04 J30 lo 13,3 24,1 60,0 JO lo рентабельшеть товарно'1 продукщ'1, % Оцшка рентабельност1

jó \h> JON JS) "ON 1,94 -1,84 V -10,8 -35,9 55,3 1л 3MÍHH nOpÍBHHHO з попередшм роком, %

я

43 О

» О

я

43 fa Cd О

S

S

-S

С)

-s

S'

§

« съ

и

¡5 ст*

Сй g

s § ^ I

8. ^

о* §

Kj Q

V s

kj S; ^ S

«

о «

Ci

S

Л

a

о

Oo О

Я о и

° Hri

м 2 о я

2 S

Н Cd H

a

я g

43 »

Я ÜQ

43 СС

О VC Çd и ' er

Я Я 43 43 Я О

H О Cd fa

Cd

►е- S

ÜQ

fa

fa

a w js я

fa

НИ. X

Я

Я V^

cd

43 M

E нЯ

к 43

00 fa

Я fa Я

О

о

ю о

й s

СП ^

и

м S о я.

CD О

НИ- H

Я: СГ

Cd о

fa Й.

Я 43 Я оо fa

Ю О

о 00

g ° я

о

¡а 43

■ о 43

VC

3 я

ТО fa Cd

а

з s

fa Ц °

Cd

Я

Я 5

fa ve

M 2 ff

ti cd

Я

а я

я

ti"

о 2

ti" л

п

сг

я о я о

VC

on

О Cd

Я Cd

то й

2 о

S ve

Я н

о Я

и о

° 2

Cd H

О ^

а 43 щ

cd я g4

я ft я

s ^ я

О со Я « СП ЯС

VC V^ V

оо я

2 ° 2 s S. я

в

я

Я ÜQ о я

VC

43

о

я о

й- м н я

5 м

Я fa

SS *

cd

я о

ti cd

43 *

fa Cd

Я о

оо о

3 * ti

Ж V

g ТО S

I S ¡

So " Д Ш 43

s 8 g

ti Я

Я ^

Я

О Я'

н В

V я

43

я я я. 5"

оо Я СП я VC

о о

43

я я л о

H VC

я

cd H fa

и

VC S 43

«<s

ti

О О п Я CD О

я

43

° НИ

ti Я VC Я Яс H " VC 43

я

я а

я о ч о

Слщ тдкреслити, що вказанi негативнi фактори, яю впливають на формування внутршнього ринку збуту продукци вiтчизняних тдприемств металургшного комплексу, дiяли не тшьки протягом перiоду формування ринкових засад функщонування нацiональноï економiчноï системи тсля встановлення незалежностi Украши. За оцшками провщних украшських економiстiв, починаючи з другоï половини 60-х i до початку 90-х роюв ХХ ст. на оновлення основних виробничих фондiв використовувалось 25% загального обсягу основних швестицш, а три чверт швестицшних коштiв витрачалися на пiдтримку дшчих виробничих потужностей. У результатi тсля розпаду СРСР Украша отримала промисловий комплекс, виробничо-господарсью структури якого мали термiново замшити 25% фiзично зношених основних фондiв, у тому числi 40% машин i устаткування.

Таким чином, перюд техтко-техно-логiчноï модертзаци та оновлення мате-рiально-теxнiчноï бази виробництва у вичизнянш промисловостi спiвпав у час з формуванням ринкових вiдносин, або з трансформацшним перiодом. Протягом цього перюду мало мiсце суттеве зниження iнвестицiйноï активностi та скорочення обсяпв капiтальних iнвестицiй на пiдприемствах бшьшосп галузей промислового виробництва. Це не тiльки не спричинило гальмування процеав старiння основних виробничих фондiв, але i прискорило зростання рiвня ïx морального та фiзичного зносу.

На rai загальних несприятливих умов функщонування виробничо-госпо-дарських структур промислового комплексу Украши тдприемства, яю входять до вiтчизняного прничо-металургшного комплексу, не були винятком. Зокрема, основш засоби бiльшостi коксоxiмiчниx

тдприемств Украши, що як структуро-утворюючий елемент входять до технолопчного ланцюжка "вугiлля - кокс - метал", зношеш на 35-80%. За умов замкнутосп вiтчизняниx ринкiв сировини та обмеженосп платоспроможного внутрiшнього попиту на кшцеву продукцiю пiдприемств прничо-металургшного комплексу, використання застарiлоï матерiально-теxнiчноï бази виробництва формувало значну порiвняно зi свiтовими показниками енерго- та матерiалоемнiсть виробництва, яка певною мiрою компенсувалася рiзницею мiж цiнами на енергонос11", що дiяли в Украïнi та у розвинутих крашах на той час. Окрiм цього низька, порiвняно iз захщними кра1нами, оплата працi персоналу тдтримувала конкурентоспроможнiсть вiтчизняниx товаровиробникiв на зовшшшх ринках збуту металургiйноï продукцiï.

На сучасному етат розвитку свiтовоï економiчноï системи такi чинники пiдтримки

конкурентоспроможносп укра1нських промислових пiдприемств, у тому чист i пiдприемств гiрничо-металургiйного комплексу, не можна вважати достатньо дiевими та фундаментальними.

По-перше, Укра1на е державою, яка не може забезпечити сво1х потреб за рахунок власних енергоносив, тому вгтчизняна промисловiсть, особливо енергоемш коксоxiмiчнi, металургiйнi пiдприемства, суттево залежить вiд цiн на iмпортований газ. Отже, визначальним чинником, що впливае на конкурентоспроможнiсть вiтчизняноï промисловоï продукцiï, у даний час стало зростання цш на енергоноси та вiдсутнiсть диверсифiкованиx джерел ïx постачання.

Коли у 1992 р. основний постачальник енергоносив в Украшу -Роая - наблизила щни на нафту та газ до

светового рiвня, вони зросли у декшька разiв, що призвело в Укра1ш до обвального зниження рентабельностi продукци енергоемних виробництв, до яких слщ вщнести i виробництво металу та коксу. Вщомо, що i в подальшому цiни на газ для Украши мають зростати до европейського рiвня. Це за умов використання застарших енергоемних технологш призведе до падшня рентабельностi виробництва коксу та металу або до зростання щн на цю продукщю, що негативно вплине на ïï конкурентоспроможнiсть.

По-друге, модель формування конкурентних переваг тдприемств, що базуються на використанш дешевоï робочоï сили, зумовила значне звуження попиту на внутршньому ринку споживчих товарiв i опосередковано на внутршньому ринку збуту продукци виробничого призначення, яке ланцюгом подiяло на базовi галузi промисловосп. Формування значного розриву мiж реальною вартютю робочоï сили та рiвнем оплати працi привело до активiзацiï зовнiшньоï мкраци працездатного населення та

деструктивних змiн якюного та кiлькiсного складу фаxiвцiв на тдприемствах багатьох галузей промисловостi.

О^м цих негативних наслiдкiв використання моделi дешево! робочо"1 сили, слiд вщзначити, що iнвестицiйний потенцiал краши, який е тдгрунтям модершзаци i впровадження

енергозберкаючих теxнологiй у виробничо-господарських структурах вiтчизняного промислового комплексу, формуеться i накопичуеться саме в галузях, яю виробляють продукщю кшцевого споживання, та у домогоспо-дарствах. Низький рiвень оплати пращ значною мiрою обмежуе

платоспроможний попит i гальмуе

процеси акумуляци коштiв населення у фiнансовиx установах з метою ïx подальшого використання для реалiзацiï шновацшно спрямованих швестицшних проектiв. Сучасна свiтова фшансово-економiчна криза, впливаючи на економiку нашоï держави, ще бiльшою мiрою загострила цю проблему в УкрашГ

Таким чином, можна констатувати, що свгтова фiнансово-економiчна криза як певний каталiзатор тiльки прискорила в'ялу та довготривалу структурну кризу, притаманну промисловому комплексу Украши.

У сучасних умовах, коли ва суб'ек-ти господарювання мають активiзувати свою роботу з визначення напрямiв забезпечення збереження завойованих ринкових позицш тдприемств, доцшьно проаналiзувати принциповi можливостi оздоровлення, тобто з'ясувати наявш можливостi виходу вгтчизняних коксоxiмiчниx пiдприемств iз кризи. Украшсью вченi-економiсти вважають, що основними чинниками, яю унеможливлюють виxiд тдприемств iз кризи, е такi: сформована безлiч причин спаду виробництва; наявнють гостроï кризи в галузi; негативт тенденцiï розвитку галузi; конфлiкт з приводу очжувань груп впливу; обмеження стратегш, що iсторично склалися в галузц несприятливе спiввiдношення "ви-трати - щна"; низькi або взагалi вiдсутнi конкурентнi переваги; гострi протирiччя мiж вимогами зовнiшнього середовища та стратепчним потенцiалом

пiдприемства; зруйнованi внутршт системнi зв'язки; мiцний опiр змшам з боку спiвробiтникiв [10].

Аналiзуючи цi чинники, слiд пiдкреслити, що ва вони певною мiрою виявили свою дш ще у докризовому перюдГ Сьогоднi ïx вплив на результати дiяльностi коксоxiмiчниx пiдприемств i всього прничо-металургшного

комплексу значно посилився. Це означае, що украшсью тдприемства внаслiдок скорочення попиту на зовшшшх ринках збуту продукци самостшно, без пiдтримки держави, неспроможш забезпечити збереження рiвня зайнятостi та рiвня використання виробничих потужностей, що мали мюце у 20062007 рр. Основними шструментами реалiзацiï державно1 пiдтримки пiдприемств ще1" галузi мае бути переорiентацiя iз зовнiшнix на внутршш ринки збуту, тобто формування умов для розвитку внутрiшнього ринку

коксоxiмiчноï та металургiйноï продукци шляхом реалiзацiï державних замовлень на товари та послуги у тих галузях вiтчизняноï економжи, якi е ïx основними споживачами.

Результати дослщжень дозволяють зробити висновок про загострення проблеми визначення напрямiв цшеспрямованого сприяння з боку держави стабшзаци фiнансово-економiч-ного стану тдприемств прничо-металургшного комплексу в цшому й тдприемств, що виробляють кокс для потреб металургшного виробництва. Загальна державна промислова политика мае забезпечити реалiзацiю стратепчного завдання - прискорення галузевоï структурноХ перебудови промислового комплексу Украши та переважний розвиток iнновацiйноï складовоï економiчного зростання. Для експорто-орiентованиx галузей промисловостi найбiльш актуальною тактичною метою у даний час е формування платоспроможного внутршнього попиту, в тому чист й за рахунок збшьшення обсягiв державних замовлень.

Лггература

1. Амоша О.1. Напрями

вдосконалення управлшня промисловими пiдприемствами в сучасних умовах / О.1. Амоша. - Донецьк: 1ЕП НАН

УкраХ'ни, 2000. - 130 с.

2. Булеев И.П. Управление трансакционными издержками в переходной экономике / И.П. Булеев. -Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - 154 с.

3. Геець В.М. 1нновативно-шнова-цшний шлях розвитку - модертзацшний проект розвитку украХ'нськоХ економши Г суспшьства початку XXI столптя / В.М. Геець // Банювська справа. - 2003. -№4. - С. 3.

4. Кизим Н.А. Концентрация экономики и конкурентоспособность стран мира / Н.А. Кизим, В.М. Горбатов.

- Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005. - 216 с.

5. Мазур А.Г. Регюнальна економГка: проблеми вщтворення Г управлшня: моногр. / А.Г. Мазур / НАН УкраХ'ни РВПС УкраХ'ни. - Вшниця, 2000.

- 263 с.

6. Чумаченко Н.Г. Государственное управление экономикой в Украине: опыт, проблемы, решения / Н.Г. Чумаченко, Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - 484 с.

7. Пахомов Ю.Н. Цивилизационная структура современного мира. В 3-х томах [Т. 3. Макрохристиаский мир в эпоху глобализации] / Ю.Н. Пахомов, Ю.В. Павленко, В.С. Буднин / под ред. академика НАН Украины Ю.Н. Пахомова и д-ра филос. наук Ю.В. Павленко. - К.: Наук. думка, 2007. - 691 с.

8. Рудыка В.И. Энергосбережение в базових отраслях промышленности: теория, технология: моногр. / В.И. Рудыка. - Х.: ИД «ИНЖЭК», 2007. -304 с.

9. Пахомов Ю.Н. Цивилизационная структура современного мира. В 3-х томах [Т. 3 Макрохристианский мир в эпоху глобализации] / Ю.Н. Пахомов, Ю.В. Павленко, В.С. Буднин; под ред. академика НАН Украины Ю.Н. Пахомова и д-ра филос. наук Ю.В. Павленко. - К.: Наук. думка, 2007. - С. 6-7.

10. Тищенко А.Н. Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса / А.Н. Тищенко, Ю.Б. Ива-

нов, НА. Кизим, ЕВ. Ревенко, Т.М. Че-четова-Терашвили. - Х.: ИД «ИНЖЭК», 2007. - С. 256.