CC BY
43
developing and becoming theory of natural law, are valued principles that dictated the public mind, carried criticism of the church and theological ideas.
A new period characterized by pluralism. In philosophical and legal thought emerging new theory of state and law, including on the concept of civil society.
Ukrainian state since 1991 headed for active democratization of society and system of government. For this reason the development, formation, establishment and government influence on the development of civil society are more relevant than ever.
The article gives a general description of the historical development of philosophical and legal doctrines of civil society. The author infers that for the formation of civil society in Ukraine it is necessary to take into account scientific developments scholars of previous centuries. However, international experience it is advisable to adapt to Ukrainian reality, taking into account the legal traditions of the Ukrainian people.
Keywords: doctrines, government program, civil society, law, legislation, philosophy of
law.
УДК 340.125
С. С. Кравченко
ФШОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ РОЗУМ1ННЯ ПРИНЦИП1В I ФОРМ ЗД1ЙСНЕННЯ ПЛЮРАЛ13МУ: ПРИКЛАД СПОЛУЧЕНИХ ШТАТ1В АМЕРИКИ
Американсъка фтософ1я права XX столття торкаетъся найпроблемтших питанъ прав людини. У першу чергу це права жток i права нацюналъних меншин. У зв'язку i3 цим зароджуютъся новi фшософсъш рухи i школи, як виробили свое тлумачення фтософП плюралiзму у контекстi прагматизму. Серед вiдомих були рухи фемШзму i Критики расових теорт. Фшософсъка спадщина зазначених рухiв мае важливе значення для розвитку правовой системи Украгни та тших крагн Свропи, оскшъки у наших державах на съогодтшнт денъ виникае багато дискуст стосовно правового забезпечення дотримання i захисту прав рiзних верств сустлъства. Особливо така проблема виникае при здтснеш конституцтно! i судовог реформи.
У статтi автор дае загалъну характеристику фшософсъко-правовим поглядам руху фемШзму i Критики расових теорт. Автор робитъ висновки про те, що принципом реалiзацli правового плюралiзму е обов'язкове врахування ттереЫв уЫх верств населенняу процеЫ законотворчог дiялъностi.
Ключов1 слова: законотворч^тъ, нацюналът меншини, плюралiзм, прагматизм, фемШзм, ф1лософ1я права.
Постановка проблеми. В р1зномаштносп етшчного походження, у якому живе американське суспшьство вщ дня його утворення, проблема усвщомлення принцитв i форм здшснення плюралiзму в його сощальному та правовому сена i адекватне розумшня способiв правового врегулювання у рiзнi юторичш перюди розглядалася i тлумачились по^зному. Незважаючи на положення Конституцп США - ва люди рiвнi перед законом - рiзним верствам американського суспшьства надавалися бшьш рiвнi права в порiвняннi з шшими. 1з середини 1990-х роюв зi змшою пол^ично! i сощально! ситуацii в глобальному та локальному вимiрах в правових дискусiях США з'явилися новi напрямки i проблематика дискусii. Pеволюцiйнi погляди руху Критичш правовi дослiдження (далi - КПД), рух, який сформувався у фшософп американського правового прагматизму наприкшщ XIX на початку XX столбя, поступово втрачали гостроту i значимiсть у соцiокультурному просторi, який набув значних змш. Вони
тддавались все бшьш pÍ3KÍñ критищ з боку нових правових pyxiß, що виражали необхщшсть вислухати вимоги тих груп населення, голос яких або iгноpyвався, або придушувався протягом багатьох роюв. У гарячих i гострих дебатах тдкреслювалися pозбiжностi Í3 КПД щодо напряму правових дослщжень. До початку 1990-х pокiв у сеpедовищi пpиxильникiв руху КПД видшилося кiлька напpямкiв, якi розвивалися в руст його фiлософськиx i правових позицш, але з бiльш яскраво вираженим акцентом на ч^ко позначеш соцiальнi i пpавовi проблеми. У теоретичних мipкyванняx пpиxильникiв нового напрямку розроблялися пpавовi проблеми в контексп постyлатiв прагматизму про дотримання принцитв плюpалiзмy щодо правових вимог сустльно! i особисто! iдентичностi.
Для сучасно! Укра!ни та iншиx кра!н Свропи вивчення теоретичних основ плюpалiзмy е актуальним, оскiльки i в нашш деpжавi вiдбyваeться процес становлення громадянського суспшьства, основною умовою iснyвання якого е врахування штереав yсix груп населення. У зв'язку iз цим метою цього дослщження е вивчення фшософсько-правового pозyмiння пpинципiв i форм здшснення плюpалiзмy та можливостей !х застосування в укра!нських pеалiяx.
Анал1з ocmaHHix досл1джень i публтацт. Фшософсько-правове розумшня пpинципiв i форм здшснення плюpалiзмy дослiджyвало багато укра!нських та заpyбiжниx вчених. Зокрема, серед заpyбiжниx наyковцiв дослiдження зазначено! теми було проведене Б. Бейлшом, У. Бредфордом, Ф. Дж. Бремером, Л. Буеллом, Дж. Едвардсом, С. М. Ендрюсом, Дж. Карсом, М. Келл^ П. Конкшом, Р. Б. Пеppi, Б. Пеккер, Г. У. Шшдером, Д. Холшдером та iн. Класичнi напрями фшософсько-правового розумшня плюpалiзмy дослщжувались також у амеpиканськiй фшософи правового прагматизму, а саме його «батьками-засновниками» - Ч. С. Пipсом, У. Джеймсом, Дж. Дью!, та !хшми численними послiдовниками i iнтеpпpетатоpами (А. Дж. Айером, Т. Дж. Барнзом, Ф.К.С. Шшлером, М. Дшстайном).
В украшськш наyковiй лiтеpатypi iнтеpес до плюpалiзмy в його загальнофiлософськомy вимipi виявлявся ще за радянських чаав (пpацi С. Боботова, Н. Галкшо!, В. Желтово!, В. Нора, А. Старченка та ш.), але аналiз обмежувався переважно поглядами pодоначальникiв ще! фшософсько! парадигми. У фшософсько-правовому контексп плюpалiстичний напрям дослiджyвався в контексп загально! характеристики piзниx напpямiв англо-американсько! правово! традицй (В. Бачинш, О. Бандура, Г. Вдовина, Ю. Жаpкix, А. Козловський, М. Костицький, Т. Розова, О. Чижова, Ю. Шемшученко). Бшьш спещальний, прикладний характер мають пращ С. Бурлая, Д. Гудими, С. I. Максимова, Т. Пащука, Т. Розово!, Л. Удовики, М. Олексюка, О. Юрчука.
Викладення основного Mamepiany. Поступово в американському суспшьсга з'явилося вщчуття наростаючо! несправедливос^ у практищ прийняття правових ршень вiдносно певних груп населення. Тези про те, що в здшсненш правосуддя американсью закони використовуються, застосовуються та штерпретуються усе бiльше в штересах домiнyючиx владних структур, а не вимог принцитв i прецедешив, сталi розглядати пiд iншим кутом зору. Поди i характер життевого та правового досвщу pанiше шнорувалися щодо пригноблених груп, зокрема piзного типу меншостей i жiнок, стали предметом суспшьно! уваги. Аналiз i обговорення пов'язаних iз цiею загальною проблематикою питань стали юридичною щншстю. Дискусп розвивалися в pyслi двох основних напpямкiв:
- до якого ступеня правова система i !! доктрини не тшьки вiдобpажають щнносп, владу i чиннiсть тpадицiйного юридичного акта, тобто штереси представника бшьшосп, але i служать захисту цих штереав на шкоду меншостей i жшок;
- якою мipою i формою життевий досвiд i права жшок, расових та iншиx
мeншocтeй пoвинeн 6ути вiдбитий y cтaтyтax i пpaвoвиx дyмкax.
Зaзнaчeнi пpoблeми мaють зoвciм нe тpивiaльний xapaктep y peaлiяx cyчacнoгo aмepикaнcькoгo cycпiльcтвa. Boни cтoяли y витоюв нoвиx пpaвoвиx pyxiв i вимaгaли oбгoвopeння дeкiлькox пpaвoвиx i coцiaльниx пpoблeм. Зoкpeмa, cepeд нaйбiльшe життeвo вaжливиx пpoблeм видiляли двi [10, c. 124]:
(a) чи iraye poзxoджeння в чoлoвiчoмy i жiнoчoмy cпpийняттi cвiтy, чи пoв'язaнe cпpийняття cвiтy з pacoвими, eтнiчними aбo iншими мapгiнaльними ocoбливocтями i, якщo тaкe poзxoджeння icнye, як вoнo мoжe i пoвиннo 6ути вiдoбpaжeнe в пpaвoвиx aктax;
(в) виxoдячи з тoгo, щo нaйбiльш cyпepeчливий i oчeвидний пpoяв ceкcyaльнoгo зaлякyвaння i нacильcтвa, a тaкoж пopyшeнь пpaвoвoгo зaxиcтy жiнoк вiдбyвaeтьcя в poдинi, чи тpeбa i, якщo цe дiйcнo вiдбyвaeтьcя, чи нeoбxiднo, poзpoбити нoвe poзyмiння пoняття пpaвoвoгo зaxиcтy, зacнoвaнe нa жiнoчoмy життeвoмy дocвiдi.
Icнye вeликa cxoжicть мiж coцiaльнoю нecпpaвeдливicтю, щo тepплять жшки, pacoвi i iншi мeншocтi y paмкax пpaвoвoгo пoля. Bимoги, як фeмiнiзмy, тaк i pacoвиx пpoтecтiв пpямo пpoтиcтoять ^eï пpo тe, щo oднa людинa aбo Tpyra мae пpaвo нaв'язyвaти iншим cвoe poзyмiння peaльнocтi [10, c. 117]. Ця пpoблeмa e oднieю iз пpiopитeтниx y cycпiльнiй диcкyciï CŒA. Пpoтягoм ocтaннix 20-ти poкiв в aмepикaнcькoмy Koнгpeci i нa гpoмaдcькиx фopyмax вiдбyвaлиcя дeбaти вiднocнo «пoзитивнoï дп» aбo «^pioprn^y мeншocтeй». Híxto зapaз нe cyмнiвaeтьcя i ^ зaпepeчye, qo з XVII пo XX cтopiччя кopiннi aмepикaнцi тa aфpo-aмepикaнцi пiддaвaлиcя нaйжopcтoкiшoмy гнoблeнню в нecпpaвeдливиx пpaвoвиx cтaндapтax з 6o^ дoмiнyючoï бiлoï кyльтypи. Ha пopядкy дeннoмy агать питaння пpo тe, який пpaвoвий aкт пoвинeн 6ути poзpoблeний, щoб випpaвити кoлишню нecпpaвeдливicть. У дeбaтax пpo perapa^ï, яю вiднoвилиcя в ocтaннi poки, пiдкpecлювaлocя, щo в Aмepицi icнye тpaдицiя вiдшкoдyвaння з6итку тим, xтo пiддaвcя icтoтним нeгaтивним впливaм внacлiдoк жopcтoкиx aктiв нacильcтвa, як нaпpиклaд, нeдaвнi виплaти з фeдepaльниx фoндiв жepтвaм пoдiй дeв'ятoгo вepecня. Aлe де oднopaзoвi пpиклaди вiднoвлeння coцiaльнoï cпpaвeдливocтi. У вимoгax нoвиx пpaвoвиx pyxiв oбгpyнтoвyвaлacя нeoбxiднicть пpийняття i дoтpимaння зaкoнiв, якi iнcтитyцioнaльнo i cиcтeмaтичнo вcтaнoвили б пpaвoвy i coцiaльнy piвнoпpaвнicть ycix бeз винятку члeнiв cycпiльcтвa. Гocтpoтa диcкyciй дoвoдить, щo cитyaцiя дaлeкa вiд ïï пoзитивнoгo poзв'язaння.
У нoвoмy пpaвoвoмy pyci, щo шиpoкo викopиcтoвye пocтyлaт плюpaлicтичнoï вiдкpитocтi фiлocoфiï клacичнoгo пpaгмaтизмy, видiляютьcя нacтyпнi caмocтiйнi, aлe взaeмoзaлeжнi cфepи дocлiджeнь:
- (a) фiлocoфiя фeмiнiзмy;
- (в)pacoвi кpитичнi тeopiï;
- (c) «cтopoнньoï» юpиcпpyдeнцiï.
Фiлocoфи i юpиcти, щo виcтyпaють y paмкax ф^^фи фeмiнiзмy, зacнoвyють cвoï дocлiджeння нa пpaгмaтичниx iдeяx Джeйнa Eддaмca, якa бiльшe 20 poкiв пpoпpaцювaлa paзoм iз вiдoмими фiлocoфaми пpaвa iз Дж. Дью'1 i Г. Miдoм i aктивнo бpaлa yчacть у диcкyciяx пpo пpaвa жiнoк. Пpaгмaтичний пoвopoт y pyci фeмiнiзмy був oбyмoвлeний тим, щo ^eï пpaгмaтизмy являють coбoю cвoгo poдy пpoтилeжнicть дoмiнyючим фopмaм тpaдицiйнoгo пpaвoвoгo apгyмeнтyвaння, злoвживaння яким cпpиялo нecпpaвeдливoмy вiднoшeнню i тиcкy нa мapгiнaльниx i знeдoлeниx вepcтв cycпiльcтвa, зoкpeмa збepeжeнню лeгiтимнo випpaвдaнoгo oбмeжeння пpaв жiнoк i piзнoгo типу мeншин. Ocoбливo пoпyляpним був пocтyлaт пpo нepoзpивний зв'язoк мiж тeopieю i ïï пpaктичними нacлiдкaми вiдпoвiдaльнocтi зa ниx у peaлiяx нeминyчиx i чacтo нeпepeдбaчeниx змiнax у coцiaльнiй i пoлiтичнiй crnya^ï. У ^mmcn цьoгo пocтyлaтy coцiaльнa peaльнicть cпpиймaлacя в пoняттяx плюpaлicтичнoï мiнливocтi,
плacтичнocтi i здaтнocтi дo пoзитивниx змiн зaвдяки людcькiй дiяльнocтi i poзyмy. Фeмiнicти, як i KQfl, зacнoвyвaли cвoï тeopiï нa дeкoнcтpyкцiï, тoбтo нa пepeocмиcлeннi ocнoвнoï cyri пoнять, a нe тiльки та iнтepпpeтaцiï ïx пoвepxнeвoгo вepбaльнoгo виpaжeння.
Icтopичнo aмepикaнcький pyx фeмiнiзмy в ^mmcn кpитики пpaвoвoï cиcтeми пoдiляeтьcя нa тpи пepioди aбo xвилi, кoжний з якиx xapaктepизyeтьcя кoнкpeтнoю пpaвoвoю iдeeю. Пepшa xвиля, чac яш! пpипaдae нa пoчaтoк XX cтopiччя i oxoплюe нe тшьки aмepикaнcькy, aлe i eвpoпeйcькy гpoмaдcькicть, бopoлacя зa пpaвa жiнoк бpaти yчacть y вибopниx кaмпaнiяx i дoмoглacя цьoгo. Дpyгa xвиля cтaвилa cвoeю мeтoю дoмoгтиcя для жiнoк oднaкoвиx пpaв i piвниx мoжливocтeй пpи влaштyвaннi нa poбoтy, oтpимaнню ocвiти i пpипинeння дп пpaвoвиx нopм, якими yзaкoнeнa диcкpимiнaцiя зa гeндepнoю oзнaкoю в iншиx cфepax cycпiльнoï peaльнocтi. Pyx фeмiнiзмy 90- x po^, щo oдepжaв нaзвy «Tpeтя xвиля», виник y вiдпoвiдь нa дп влaди пpoти iнiцiaтив i pyxiв, cтвopeниx Дpyгoю xвилeю. Biн мaв бiльш виpaжeний aмepикaнcький кoлopит i пoв'язaний iз пpoтecтoм пpoти кyльтypниx i iнcтитyцioнaльниx тeндeнцiй i пpoявiв, якi змiцнюють piзнi cпocoби eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo i пcиxoлoгiчнoгo тиcкy нa жiнoк. Oтpимaнi в peзyльтaтi дiяльнocтi Дpyгoï xвилi pyxy фeмiнiзмy фyндaмeнтaльнi пpaвa i пpoeкти в cyчacнoмy pyci фeмiнiзмy викopиcтoвyютьcя як пiдcтaвa тa iнcтpyмeнт в aнaлiзi peaльнoгo cтaнy пpaвoвoï зaxищeнocтi жiнoк. Heзвaжaючи нa дeякi пocтaнoви ypядy CШA i пpaвoвi нoвoввeдeння, гeндepнa piвнoпpaвнicть в aмepикaнcькiй юpиcпpyдeнцiï yce щe зaлишaeтьcя гocтpим i бoлючим питaнням. У вiдпoвiдь та чиcлeннi пpoтecти Bepxoвний Cyд CŒA пpийняв pяд piшeнь iз мeтoю ycyнeння гeндepнoï диcкpимiнaцiï в гaлyзi ocвiти. У пeвнiй мipi 6ули пepeглянyтi yмoви пpийoмy жiнoк в yнiвepcитeти CШA, якi щe в 1950 pom да мaли пoвнoгo пpaвa нa вcтyп дo пpoвiдниx yнiвepcитeтiв CШA - нa мeдичний фaкyльтeт Гapвapдa, нaпpиклaд, квoтa для жiнoк cтaнoвилa 5 мicць та 300 вaкaнciй для чoлoвiкiв. Bизнaвши фaкт нeзaxищeнocтi жiнoк y ам% Koнгpec CШA пpoфiнaнcyвaв cтвopeння ycтaнoв, дe дiти i жiнки мoжyть знaйти зaxиcт вiд нacильcтвa в ам'ь Жiнки oдepжaли нoвi пpaвa, пoв'язaнi з мeдичнoю дoпoмoгoю, y cфepi peпpoдyкцiï, кoнтpaцeпцiï, квaлiфiкoвaнoï пepeдpoдoвoï дoпoмoги. Oднaк пpaвoвa нepiвнoпpaвнicть жiнoк i чиcлeннi пpиклaди yзaкoнeнoï нecпpaвeдливocтi, вiдoмoï yпepeджeнocтi, жopcтoкoгo нacильcтвa i пpинизливoгo cтaнy нeвключeнocтi в cycпiльний пpoцec пpoдoвжyють зaлишaтиcя нeвиpiшeним пиганням y пpaвoвoмy пoлi CШA.
Одшею з фyндaмeнтaльниx вимoг pyxy фeмiнiзмy e вимoгa визнaти нecпpaвeдливicть coцiaльнoгo i пpaвoвoгo пoдiлy cycпiльcтвa зa гeндepнoю oзнaкoю. 3a aнaлoгieю з ^ндапщею пpaвoвoгo пpaгмaтизмy, вiдпoвiднo дo яш! пoняття «^^н» тpaктyeтьcя як тaкий, щo icтopичнo виник y люд^шму життi як cпociб coцiaльнoгo peгyлювaння cycпiльниx вiднocин, y фiлocoфiï фeмiнiзмy пoняття «гeндep» тpaктyeтьcя i визнaчaeтьcя як icтopичнo cтвopeний y paмкax бiнapниx oпoзицiй coцiaльний кoнcтpyктив [2, c. 193]. У тeopiï фeмiнiзмy пpямy oпoзицiю цьoмy визнaчeнню нaзивaють «пoмилкoю нaтypaлicтa», якa штyчнo пoдiляe cycпiльcтвo нa coцiaльнo нepiвнoпpaвнi гpyпи. Biдпoвiднo дo нaтypaлicтичнoï пapaдигми фyндaмeнтaльнa piзниця мiж чoлoвiкoм i жшшю з oглядy нa пpиpoднi пpичини пpoявляeтьcя, нe тiльки y фiзичнoмy кoнтeкcтi, aлe i y ^mmcn íx^oro пpaвoвoгo зaxиcтy, coцiaльниx poлeй i фyнкцiй. Bнacлiдoк ще'1 piзницi кoжнa гpyпa пoкликaнa Tpara piзнi poлi в poдинi i y бшьш шиpoкoмy coцiaльнoмy ^mmcn. У кoнцeпцiï кpитичнoï пpaвoвoï тeopiï фeмiнiзмy визнaти пoмилкy нaтypaлicтa oзнaчae визнaти як peaльнicть icнyвaння яки^^ь бioлoгiчнo ycпaдкoвaниx aбo пpиpoдниx oзнaк, щo пiдтвepджyють тaкi coцiaльнi poзшapyвaння, i диcкpимiнaцiйниx пpинципiв, щo викли^ли нeoбxiднicть, щo лeжaть y пiдcтaвi зaкoнy, i нa цiй пiдcтaвi нe бpaти дo yвaги coцiaльнo визнaниx пpaвил
пpo нeвiд'eмнe пpaвo piвнocтi, та якиx вiн пoвинeн rpyнтyвaтиcя й був фaктичнo cтвopeний. У плюpaлicтичнoмy cвiтi гeндepниx нepiвнocтeй, якi пpoпoнoвaнi в пapaдигмi нaтypaлiзмy, нe пoгoдятьcя iз пpийнятим фiлocoфcьким poзyмiнням пpaвoвoï i coцiaльнoï piвнoпpaвнocтi. He зaпepeчyючи пpиpoдниx гeндepниx нepiвнocтeй, cлiд зaзнaчити, щo caмoiдeнтифiкaцiя людини бaгaтo в чoмy визнaчaeтьcя i cтвopюeтьcя в пpoцeci coцiaльнo-кyльтypнoгo впливу - людита нe нapoджyeтьcя жiнкoю, a œoprne cтae нeю. Hepiвнoпpaвнe cтaнoвищe жшки в cyчacнoмy cycпiльcтвi пoяcнюeтьcя тим, щo жiнки e жepтвoю cиcтeми пoмилкoвиx i нeпpaвильниx yявлeнь, у якиx мoжливocтi caмopeaлiзaцiï для ниx oбмeжyютьcя виняткoвo дoмoм. Gдиний otocí6 виpaзити cвoю iдeнтичнicть i зтайти знaчeння й змicт cвoгo життя жiнкa пoвиннa знaйти в poдинi, в iнтepecax чoлoвiкa, у нapoджeннi, виxoвaннi й poзвиткy дiтeй. ^ли люди oдpyжyютьcя, вoни cтaють в oчax зaкoнy eдинoю юpидичнoю ocoбoю i ця eдинa юpидичнa ocoбa -чoлoвiк. Ця cиcтeмa змyшye жiнкy пoвнicтю poзчинятиcя в poдинi, втpaчaючи cвoe влacнe ocoбиcтicнe caмoвiдчyття.
Icнyючi зaкoнoдaвчi пpaвилa нe виpiшyють гeндepнy пpoблeмy. У cyчacнiй coцiaльнiй iepapxiï CШA влaдoю нaдiлeнi чoлoвiки, a жiнки нaдiлeнi пpaвoвoю i coцiaльнoю нeoбxiднicтю пepeбyвaти в ниx у пiдпopядкyвaннi. Пpoблeми, пoв'язaнi зi згвaлтyвaнням, ceкcyaльними дoмaгaннями i витад^ми coцiaльнoгo i пpaвoвoгo пoнeвoлeння жiнoк, були дocлiджeнi в дeтaляx. Одтак, нiякoгo pyxy впepeд у poзyмiннi цивiльниx пpaв жiнoк нe вiдбyвaeтьcя. Пiдпopядкyвaння жiнoк чoлoвiкaм e coцiaльнo iнcтитyцioнaлiзoвaним пpaвилoм [10, c. 57].
У pyorn пpaвoвoгo pyxy фeмiнiзмy цi пpoблeми poзглядaютьcя в piзниx paкypcax. K. А. Maккiннoн cпpoбyвaлa дocлiдити, як тpaдицiйнo пpийнятa i дiючa пpaвoвa cиcтeмa вiдoбpaжae атеизм cycпiльcтвa, якe cтвopилo цю пpoблeмy. Зaкoн e лишe виpaжeнням cвiтoглядy cycпiльcтвa, у якoмy дoмiнyють чoлoвiкa, cycпiльcтвa, щo xapaктepизyeтьcя гeндepнoю нepiвнicтю. Будучи пpoдyктoм opieнтoвaнoï нa чoлoвiкa кapтини cвiтy в дepжaвi чoлoвiчoгo дoмiнyвaння, зaкoн cиcтeмaтичнo пpинocить у жepтвy i диcкpимiнye жiнкy. Зaкoн визнaчae жiнкy нe як piвнoпpaвнoгo caмoдocтaтньoгo cyб'eктa cycпiльcтвa, a poзглядae ïï виняткoвo з пoзицiï чoлoвiкa i вiдпoвiднo cтaвитьcя дo ïï пpaв, зaбeзпeчyючи чoлoвiчий кoнтpoль гад жiнoчoю ceкcyaльнicтю, вoлeю i пepcпeктивaми caмopeaлiзaцiï. Iз цьoгo пoглядy cтaндapт poзyмнoï людини як ocнoвa пpaвoвoгo apгyмeнтyвaння, у дiйcнocтi e «cтaндapтoм чoлoвiкa», щo мoжe нe визтати oбpaзливocтi aбo пpинизливocтi пeвниx ceкcиcтcькиx cлiв, жapтiв, зaгpaвaнь чи дш, у тoй чac як жш^ cпpиймe ïx caмe в тaк oмy кoнтeкcтi.
Oднieю з тeм, щo Maккiннoн дocлiджyвaлa глибoкo i дoклaднo, e дoктpинa жopcтoкocтi i нacильcтвa нaд жiнкaми, зoкpeмa пpoблeмa згвaлтyвaння. Чиcлeннi випaдки тpyднoщiв, яю випpoбoвyють жiнки, дoвoдячи в cyдi фaкт згвaлтyвaння, дaють пiдcтaви iнтepпpeтyвaти цю дoктpинy як пpoдyкт чoлoвiчoï iдeoлoгiï. Maккiннoн cтвepджye, щo зaкoн пpo згвaлтyвaння i cyпyтнi зaкoни, якi бaгaтo в чoмy нeeфeктивнi для ocyдy чoлoвiкiв-rвaлтiвникiв, зacтocoвyютьcя чoлoвiкaми для тoгo, щoб тpимaти жiнoк у пoзицiï пiдпopядкyвaння i нeпoвнoцiннocтi. Cтaндapти oб'eктивнocтi i нeйтpaльнocтi, яю пpипиcyютьcя зaкoнy, згiднo з Maккiннoн, у дiйcнocтi зaxищaють i пpикpивaють чoлoвiкiв, чepeз щo жiнкaм вaжкo вигpaти cпpaвa в icнyючiй пpaвoвiй cиcтeмi. Дepжaвa пiдтpимye i збepiгae нacильcтвo i у тaкий otocí6 cпpияe пaнyвaнню чoлoвiчoгo пpaвa.
У ^me^ii пpoтecтiв пpaвoвoгo pyxy фeмiнiзмy згвaлтyвaння poзглядaeтьcя як oдин iз пpиклaдiв тoгo, як тpaдицiйний лiбepaльний poзпoдiл нa пyблiчнy i пpивaтнy cфepи життя в дiйcнocтi збiльшye i вcтaнoвлюe влaдa чoлoвiкiв. Для жiнoк пpивaтнa cфepa нe мoжe бути вiддiлeнa вiд пyблiчнoï. ^rnaraa cфepa в тpaдицiйнoмy poзyмiннi -бyдинoк, ciм'я - e мю^м, дe зaкoн визнaчae пpaвo чoлoвiкa дoмiнyвaти нaд жiнкoю
m.axoM noGyTOBoro i noApy^Hboro HacH^bCTBa, eKcn.yaTauii ^monoi npaui Ta mrnnx cnocoGiB aBHoro i HeaBHoro yracKy i npHHH^eHHa, ^o HepiAKo npHMMae HeraTHBHi $opMH. ^oc.iA^eHHa cTaHoBH^a mhok cepeAHboro K.acy b ci.bcbKHx rpoMaAax, noKa3a.H, ^o TexHo^orinHi BHHaxoAH, aKi no BH3HaneHHro Gy.H npH3Hanem no.ermyBaTH MHony AoMamHK npauro, cTa.H npHHHHoro 3HeuiHroBaHHa ii 3HaneHHa [2, c. 118].
IcHyroni HeBiAnoBiAHocTi i HecnpaBeA.HBicTb y npaBoBoMy 3axHcri mhok y ropHcnpyAeHuii CfflA BHpa^eHi b mnpoKo po3noBcroA^eHoMy ^apri [18.28] - history is herstory too - Ae oGirpaeTbca 3HaneHHa nepmHx cK.aAiB y c.oBi icTopia - Moro (his) icTopia (story) e i ii (her) icropiero (story).
KpiM Toro, pyxH, ^o BHAi^H^H b paMKax Kn^ oKpeMi HanpaMH, y aKHx po3r.aAaroTbca cneuH^inm npoG.eMH npaBoBoi HepiBHonpaBHocTi, BK.ronaroTb Aoc^iA^eHHa i3 B.acTHBo pacoBHx i eTHiHHHx npoG.eM. Y paMKax kphthhho'i' pacoBoi Teopii - Critical Race Theory (RaceCrit) - BHBHaroTbca BiAHocHHH Mi« B.aAoro i npoG.eMaMH, noB a3aHHMH 3 pacoBoro npHHa^e^rncTro cyG'eKTiB cycni.bcTBa i B^HBaroTb cnpoGH ixHboro npaBoBoro TpaHc^opMyBaHHa. ^o cepeAHHH 1970-x poKiB ^kthhho cTa.o acHo, ^o pyx 3a rpoMaAcbKi npaBa 1960-x poKiB 3aBepmHBca, a.e GaraTo ^o 3 AocarHyTHx ui.eM He 3AiMcHroeTbca b pea.bHiM npaKTHui rpoMaAcbKoro GyAiBHHuTBa. Y mHpoKiM cycm.bHiM AyMui i y cepeAoBH^i ropHAHHHoi npo^ecii cTa.o BHHHKaTH 3aHenoKoeHHa nepe3 noBmbHicTb, 3 aKoi MiHa.Hca 3aKoHH, ^o cnpHa.H pacoBiM piBHonpaBHocTi. He MeHme 3aHenoKoeHHa Gy.o BHK.HKaHo thm, ^o GaraTo AocarHeHb GopoTbGH 3a rpoMaAcbKi npaBa nocTynoBo cnoTBoproBa^Hca aGo He AoTpHMyBa.Hca. Yce acHime craBa.o, ^o HeoGxiAHo po3poG.aTH HoBi niAxoAH, ^oG 3po3yMiTH npHHHHH BnoBi.bHeHHa 3AiMcHeHHa aGo noBHoro nepeocMHc^eHHa aHTHAHcKpHMiHauiMHHx npaBoBHx AiM i noGopoTH Gi.bm BHToHHeHi, a.e TaK caMo r.HGoKo BKopiHeHi pi3Hi bhah pacH3My, aKi, aK i Ko.Hcb 3a.Hma.Hca HacTHHoro aMepHKaHcbKoi pea.bHocri. CTapi MeToAH i cnocoGH npoTecTy - npoBeAeHHa MapmiB, HoBi cTpaTerii cyAoBHx npoueciB, cTaTTi b npaBoBHx i nony.apHHx «ypHa.ax, ^o Ma.H MeToro cnoHyKaTH cniBrpoMaAaH Gi.bm aKTHBHo myKaTH pacoBy cnpaBeA.HBicTb, npHHocH.H Bce MeHmi i MeHmi pe3y.bTaTH. noTpeGa b Gi.bm aAeKBaTHHx cynacHoMy couia.bHoMy npocTopy Aiax Gy.a oAHiei 3 ro.oBHHx npHHHH noaBH pyxy Kphthkh pacoBHx TeopiM (Aa.i -KPT), ^o nocTynoBo nepeTBopH^oca y BcecBiTHbo BH3HaHHM npoTecT npoTH pacoBoi Ta iHmoi AHcKpHMiHauii.
KPT BHHHK^a b paMKax npaBoBHx TeopiM pyxy Kn^, a.e ii TeopeTHHHi Aoc.iA^eHHa MAyTb KopiHHaMH b aHTpono.oriro, couio.oriro, icropiro, $i.oco$iro i no.iTHKy. Цe pyx TicHo noB'a3aHHM aK i3 TpaAHuiero pyxy 3a rpoMaAcbKi npaBa, npeAcraB.eHoi b Aia.bHocri i npauax MapTiHa HroTepa KiHra, TaK i 3 HacTynHHMH TeopiaMH i noAiaMH, TaK hh iHaKme cniBBiAHocH^Hcb i3 cHTyauiero pacoBoi AHcKpHMiHauii. npoG.eMH couia.bHo npaBoBoi peKoHcTpyKuii b KoHTeKcTi eTHiHHoi pi3HopiAHocri aMepHKaHcbKoro cycni.bcTBa i pacoBoi AHcKpHMiHauii cTaHoB^aTb TeMH poGiT BiAoMHx TeopeTHKiB KPT ^epiKa Be..a, Mapi MauyAH, PinapAa ^e.braAo, KeHHeTa KapcTy. Y ueM nac KPT e AHHaMiHHHM npaBoBHM pyxoM. BaraTo xto i3 Moro npHxH.bHHKiB, He3a.e:®Ho BiA Ko.rn.opy mKipH, Aoc.iA^yroTb opToAoKca^bHicTb pacoBoi no.iTHKH, GepyHH niA cyMHiB icTHHHicTb i ^HpicTb .iGepa.bHHx npHHuHniB, nporo.omeHHx y MeTa^opi T.fl,«e^^epcoHa b 1826 poui - oni cycni.bcTBa BiAKpHTi aGo BiAKpHBaroTbca A.a ycBiAoM.eHHa npaB .roAHHH. fl,oc.iA^eHHa npHxH.bHHKiB KPT niAHiMaroTb GaraTo nHTaHb aBHoro i cxoBaHoro npoaBy npaBoBoi HepiBHonpaBHocTi B nomyKax HoBoro po3yMiHHa i cnocoGiB BHpimeHHa uiei HaMrocrpimoi couia.bHoi i npaBoBoi npoG.eMH. Y napaAHrMi ixHboro MipKyBaHb 3ocepeA^eHi pi3Hi npaBoBi i couio.oriHHi HanpaMH. OAHaK, BHac.iAoK BiAMiHHocTeM y BHGopi KoHKpeTHHx npoG.eM Aoc.iA^eHHa, MeToAiB i xapaKTepy ixHboro BHpimeHHa, y paMKax KPT He Gy.H BHpoG.eHi Hi noroA^ern yaB.eHHa npo cTpyKTypy 3acTocoByBaHHx MeToAiB i npHMoMiB npoTecTy, Hi eAHHa KaHoHiHHa AoKTpHHa, 3acHoBaHa Ha cni.bHo po3poG.eHiM MeToAo.orii. OAHaK y HiM niTKo
cфopмyльoвaнa зaгaльнa iдeoлoгiчнa кoнцeпцiя, ocнoвнa дyмкa я^!' yклaдaeтьcя в твepджeннi, щo pacизм e нopмaльнoю, a да eпiзoдичнoю пpaктикoю aмepикaнcькoï дiйcнocтi. Boнa нacтiльки яcкpaвo xapaктepизye лaндшaфт пpaвoвoгo пoля, щo cпpиймaeтьcя як пpиpoднa i звичнa, a да нaдзвичaйний cтaн пpaвoвoгo миcлeння i здiйcнeння пpaвoвoï cиcтeми.
У дiяльнocтi KPT видiляютьcя кiлькa шиpoкиx cфep дocлiджeння: - кpитичнe дocлiджeння тpaдицiйниx yявлeнь пpo гpoмaдcькi пpaвa. KPT, виpaжeнe в дyмцi T. Джeффepcoнa [1, c. 389] чecнa людита нe мoжe пoчyвaти paдocтi aбo зaдoвoлeння вiд гнoблeння cвoïx cпiвгpoмaдян. У цьoмy ключi aнaлiзyютьcя вiднocини мiж пpинципoм «вepxoвeнcтвo зaкoнy», тepмiнaми «дocтoïнcтвo», «piвний зaxиcт», якi шбито e цeнтpaльними, i peaльнoю пpaктикoю вiдтвopeння бiлoï пepeвaги i pacизмy. У cфepy кpитики вxoдить дocлiджeння poлi зaкoнy i пpaвocyддя в здiйcнeннi тaкoï пoлiтики. Biдпoвiднo дo твepджeнь тeopeтикiв i пpaктикiв KPT фopмaльнo нaдaнi piвнi мoжливocтi - зaкoни i пpaвилa, y якиx кoнcтaтyeтьcя piвнoпpaвнe cтaвлeння дo бiлиx i чopниx - зacтocoвyютьcя лишe в нaйбiльш eкcтpeмaльниx i випaдкax, щo шoкyють, i фopмax pacoвoï нecпpaвeдливocтi, якi гocтpo i нeoднoзнaчнo видiляютьcя нa тлi звичниx oбcтaвин. Taкi пooдинoкi пpoяви пpaвocyддя piвнoпpaвнocтi мaють нeзнaчний вплив, a чacтiшe нe мaють нiякoгo впливу та пoвcякдeннi фopми pacизмy, з якими кoльopoвi зiштoвxyютьcя щoдня i яю e пpичинoю cтpaждaнь, вiдчyжeння i poзпaчi; - KPT дocлiджye мoжливocтi тpaнcфopмyвaння вiднocин мiж зaкoнoм i pacиcтcькoю влaдoю для тoгo, щoб дocягти pacoвoï eмaнcипaцiï i aнти-cyбopдинaцiï, тoбтo cтвopити piвний пpaвoвий зaxиcт, нeзaлeжнo вiд кoльopy шкipи тa iншиx oзнaк мapгiнaльнocтi; -пpиxильники KPT знaйшли влacний, дocить нeopдинapний мeтoд пpoтecтy. Ïxня cyть вapiюeтьcя вiд вiдтвopeння мiфiчниx cюжeтiв i пopiвняння ïx iз cyчacними cитyaцiями, aнaлiзy зaбoбoнiв i cтepeoтипiв y кyльтypнiй pacoвiй тpaдицiï.
Дiяльнicть KPT пoчaлacя в cepeдинi 1970-x po^ з paннix виcтyпiв Дepiкa Бeллa (aфpo-aмepикaнця) i Aлaнa Фpiмeнa ^rnoro). Oбoe вoни були нeзaдoвoлeнi пoвiльним xoдoм aнтиpacиcтcькиx peфopм. Cтвopювaлocя вpaжeння, щo pyx зa гpoмaдcькi пpaвa бyкcye, a бaгaтo йoгo дocягнeнь згopтaютьcя. У вiдпoвiдь нa зaяви i твepджeння ypядy, щo peфopми пepioдy бopoтьби зa гpoмaдcькi пpaвa мaли вплив, як нa cтвopeння зaкoнy, тaк i нa йoгo зacтocyвaння, pyx KPT, нe пoгoджyючиcь iз цим твepджeнням, виcтyпaв iз зaявaми пpo тe, щo в aмepикaнcькoмy пpaвocyддi здiйcнeння циx пpoцeciв нeминyчe i для ньoгo влacтивий pacизм i нecпpaвeдливicть. Peaльнicть ^гану coцiaльнoï гapмoнiï в CШA мoтивyвaлa як фiлocoфiв, тaк i пpaвoзнaвцiв пoчaти дocлiджeння для тoгo, щoб зpoзyмiти пpичини тa iмплiкaцiï нeзмiннocтi тaкoгo пpaвoвoгo aнaxpoнiзмy. Heзвaжaючи та близькють фiлocoфcькиx i пpaвoвиx yявлeнь KPT i KПД тa пpиxильнicть дo iдeйнoï cпaдщини pyxy зa гpoмaдcькi пpaвa, pyx KPT вiдpiзняeтьcя бiльшe cфaльцьoвaнoю cпpямoвaнicтю i paдикaльнicтю пoглядiв. Oб'eднyючi зaгaльнi виxiднi пoзицiï i нaпpямoк дocлiджeння, у якиx пpoпoнyютьcя piзнi тeopiï тa iннoвaцiйнi пiдxoди дo poзyмiння i виpiшeння ^eï пpoблeми пpoявляютьcя в бiльшe шиpoкoмy i paдикaльнoмy кoнтeкcтi, шж у тpaдицiйниx вимoгax pyxy зa гpoмaдcькi пpaвa aбo вимoгax KQfl. Meтa зaзнaчeнoгo pyxy бyлa пocтaвлeнa дyжe cepйoзнo - змiнити cвiт [6, c. 123]. У фiлocoфiï KPT ця мeтa cклaдaлacя в нeoбxiднocтi змiнити iдeoлoгiю cпpийняття тpaдицiйнo cфopмoвaниx coцiaльниx poзмeжyвaнь i poзxoджeнь для тoгo, щoб вiдмoвитиcя вщ yмoв i пpaктики, якi гeнepyють pacoвi i coцiaльнi кoнфлiкти, зacнoвaнi нa нeпpaвoмipнoмy пoдiлi cycпiльcтвa. Фyндaмeнтaльний змicт ща мeти пoлягaв да пpocтo у визнaчeннi пpинципiв opгaнiзaцiï cycпiльcтвa в кoнтeкcтi pacoвиx пpoблeм i ixmoi iepapxiï, a в peaльниx дiяx пo тpaнcфopмaцiï йoгo пpaвoвиx i coцiaльниx ocнoв. У otpo6Í пoзнaчити шляxи дocягнeння ^eï мeти Дepiк Бeлл бeзпepeчнo пocтae нaйвпливoвiшим кpитикoм тpaдицiйнoгo диcкypcy в paмкax
цивiльнoгo пpaвa, a йoгo po6oto в cyкyпнocтi з дiяльнicтю А. Фpiмeнa пoклaли пoчaтoк нoвoмy фiлocoфcькo-пpaвoвoмy poзyмiнню вiднocин мiж pacизмoм i oфiцiйнoю влaдoю.
Гpyнтyючиcь нa кoнцeпцiяx пpaгмaтизмy, Бeлл poзглядaв тpи ocнoвнi apгyмeнти, щo вiдoбpaжaють pacиcтcькy cy^ aмepикaнcькoï юpиcпpyдeнцiï - (a) кoнcтитyцiйнi пpoтиpiччя; (в) пpинцип збiгy iнтepeciв i (c) цiнa зaxoдiв пpoти pacoвoï диcкpимiнaцiï.
Джepeлo кoнcтитyцiйниx пpoтиpiч Бeлл вбaчaв y cпoкoнвiчнiй вiдcyтнocтi нopм, щo тpaктyють pacoвi пpoблeми, y тeкcтi Koнcтитyцiï CШA. У пepioд coцiaльнoï opгaнiзaцiï aмepикaнcькoгo cyra^o^a тa нa мoмeнт cтвopeння Kora^y^"! CШA чopнe нaceлeння ^aï™ да вxoдилo в пoняття тepмiнy «вшьта людита». Бaтьки-зacнoвники, ввaжaв Бeлл, мipкyючи пpo нeвiд'eмнi пpиpoднi пpaвa, вiддaвaли пepeвaгy мaйнoвим apгyмeнтaм та шкoдy пpaвocyддю i coцiaльнiй cпpaвeдливocтi. З тиx пip pacизм e нeвiд'eмним, icтoтним, пocтiйним i нeздoлaним кoмпoнeнтoм aмepикaнcькoгo cycпiльcтвa. Пpиклaдoм кoнcтитyцiйнoгo пpoтиpiччя, нa йoгo думку, мoжe тaкoж cлyжити дpyгa тeзa йoгo кpитичниx poздyмiв. Pacoвa пoлiтикa пpoвoдитьcя зa дoпoмoгoю мoвчaзнoï yгoди, дoгoвopy, нeвиpaжeнoгo збiгy iнтepeciв i нeминyчoгo пopyшeння пpaв. Жepтвoю тaкиx мoвчaзниx yгoд у piзний чac cтaють чopнi тa iншi бeзпpaвнi мeншини. Koнфлiкт iнтepeciв у цивiльнoмy cyдoчинcтвi пpoявляeтьcя у тoмy, щo бш пiдтpимyють iнтepecи чopниx тiльки в rax випaдкax i у тому студаш, у якoмy тaкa пoлiтикa cлyжить ïxнiм влacним цiлям. Aнaлoгiчнa дyмкa пpивoдитьcя i в тpeтьoмy apгyмeнтi - бiлi пiдтpимyють пoлiтикy дoтpимaння гpoмaдcькиx пpaв тiльки тод^ кoли цe нi в нaймeншoмy cтyпeнi нe являe зaгpoзy 'х^ш^му coцiaльнoмy cтaтycy. Koнфлiкт iнтepeciв i ^^pmer iнтepeciв бiлиx у вcix фopмax cyдoчинcтвa cпocтepiгaeтьcя у вcix piшeнняx, пoв'язaниx з pacoвими пpoблeмaми. Чacтo цe пoв'язaнe з нepoзyмiнням peaльниx iнтepeciв aфpo-aмepикaнcькoгo нaceлeння. У cвoïx cтaттяx Бeлл пишe пpo тe, щo юpиcти в eлiтapниx opгaнiзaцiяx з зaxиcтy гpoмaдcькиx пpaв, як нaпpиклaд, Haцioнaльнa Acoцiaцiя з Пiдтpимки Koльopoвиx (дaлi - HAHK), дe вiн caм пpaцювaв, пepш нiж пepeйшoв нa виклaдaцькy poбoтy, були aктивнo зaйнятi oбгoвopeнням oднieï пpoблeми - пpaвoвoï peфopми i ïï вiднoвлeнням. У тoй чac, кoли ïxm клieнти пpaктичнo зaвжди виpaжaли iншi пoбaжaння, нaпpиклaд, ïx цiкaвили зaкoни, якi нaдaвaли б кpaщi шкoли ïxнiм дiтям. Пpaвoвий Фoнд Зaxиcтy, щo дiяв у paмкax HAHK, нeyxильнo i вiдпoвiдaльнo пpoвoдив пoлiтикoвi дeceгpeгaцiï шкoли, у той чac, як aфpo-aмepикaнcькi бaтьки вiддaвaли пepeвaгy кpaщoмy фiнaнcyвaнню шкiл для чopниx. Peзyльтaтивний pyx у пoшyкax pacoвoï cпpaвeдливocтi, ввaжaв Бeлл, вимaгae знaчнo бiльшoгo, шж пoкaзнe визнaння фaктy диcкpимiнaцiï. Boнo вимaгae poзpoбки тaктики, aктивниx дш i, гoлoвнe, змiн у cycпiльнoмy cвiтoглядi, у якoмy мoвчaзний crepecrn^ пoлiтикa нeвиpaжeнoï пiдтpимки pacoвoгo cтaтyc-квo oбypюe, нeпpийняття i пpoтидiю у вcьoгo cycпiльcтвa.
Bucнoвoк. Oтжe, тaким чинoм, ми бaчимo, щo та пoчaткy i в cepeдинi XX crarnxra фiлocoфcькo-пpaвoвe poзyмiння пpинципiв i фopм здiйcнeння плюpaлiзмy poзглядaлocь фiлocoфcькими pyxaми у кoнтeкcтi двox нaпpямiв: 1. Зaxиcт пpaв жiнoк; 2. Зaxиcт пpaв нaцioнaльниx мeншин. Ocнoвним пocтyлaтoм, cпpямoвaним нa пpaктичнy peaлiзaцiю пpaвoвoгo плюpaлiзмy e пpинцип вpaxyвaння пpaв i iнтepeciв ycix вepcтв нaceлeння пiд чac cтвopeння зaкoнiв тa нeдoпyщeння диcкpимiнaцiйниx нopм y ниx. Taкa пoзицiя мae бути вpaxoвaнa oбoв'язкoвo пiд чac зaкoнoтвopчoï дiяльнocтi як в Укpaïнi, тaк i в iншиx ^arnax €вpoпи.
Список використано'1 лiтepатypи
1. Жapкиx B. Ю. Пoбyдoвa peaльнocтi: мeтaфiзикa eвoлюцiï у ф^^фи Ф. K. C. Шиллepa I B. Ю. Жapкиx II Myльтiвepcyм. Фiлocoфький aльмaнax. - K. : Укpaïнcький ^шр Дyxoвнoï Kyльтypи, 2007. - Bип. 60. - C. 105-116.
2. rpoMaA^HCbKe cycni.bcTBo: icropm Ta cynacmcTb: M0H0rp. / T. B. P030Ba, O. C. Ei.oycoB, H. B. BiH0Kyp0Ba Ta iH.; 3a 3ar. pefl. T. B. P030B01. - Ofleca : ropnflHHHa .iTepaTypa, 2010. - 344 c.
3. rpoMa^aHcbKe cycni.bcTBo: no.iTHHHi Ta c0uia.bH0-npaB0Bi npo6.eMH po3BHTKy: MoHorp. / r. ro. Bacn^beB, B. fl. BoflHiK, O. B. Bo.aHcbKa Ta iH.; 3a 3ar. pefl. M. n. Tpe6iHa. - X. : npaBo, 2013. - 535 c.
4. Ackerman Bruce A. We, The People: Foundations / Bruce A. Ackerman. - Harvard : UP Belknap Press, 1993. - V. 1. - . 384p.
5. Ackerman Bruce A. We, The People: Transformations / Bruce A. Ackerman. - Harvard : UP Belknap Press, 2000. - V. 2. - 528 p.
6. Aldridge A. O. Jonathan Edwards / A. O. Aldridge. - N-Y.: Oxford UP, 1964. - 243p.
7. Winthrop R. Life and Letters of John Winthrop, Governor of Massachusetts Bay Company at Their Emigration to New England. (1864) / R. Winthrop. - Boston Pudlishers, 2006. -474 p.
8. Wright Ch. Philosophical Discussions./ Ch. Wright. - N-Y: Burt Franklin, 1971. - 372 p.
9. Wolfe Chr. The Rise of Modern Judicial Review. From Constitutional Interpretation to Judge-Made Law / Chr. Wolfe. - N-Y. : Basic Books, 1982. - 392 p.
10. Whipps J. Pragmatist Feminism / J. Whipps // Stanford Encyclopedia of Philosophy. -Stanford : Stanford University, 2010.
CTaTTa Haflmm.na ^o pe^a^i'i 30.09.2014 p. S. S. Kravchenko
PHILOSOPHICAL AND LEGAL APPREHENSION OF PRINCIPLES AND FORMS OF IMPLEMENTING PLURALISM: THE EXAMPLE OF THE UNITED
STATES OF AMERICA
American philosophy of law in the XX century deals with most problematic issues in human rights. In the first place, these are women rights and rights of national minorities. In this connection, new philosophical movements appear, with their own interpretation of philosophy of pluralism within the pragmatic context. Among the most well-known of these movements, there were the feminist movements and the critical race theory. The philosophical heritage of the said movements is very important for development of legal systems in Ukraine and other European countries, as there are numerous discussions as to legal groundwork for ensuring and protecting rights of people from various strata of society. The problem becomes especially relevant when performing constitutional and judicial reforms.
Gradually, the American society developed a feeling of the growing injustice in practices of legal decision-making concerning certain groups of population. The thesis of American laws applied and interpreted in the course of delivery of justice more and more in favor of dominating government agencies instead of precedents and principle-based requirements, was now viewed in a different way. Events and the nature of life and legal experience have been ignored before in regard to repressed groups of population, in particular all kinds of minorities and women, and now has become the subject of public attention. Analysis and discussion of issues related to this general problematics have become of much legal value.
Requirements of both feminism and racial protests are directly opposed to the idea that one person or group has the right to impose their understanding of reality onto other people. This issue is of high priority in the U.S. public debate. Over the last 20 years the U.S. Congress and public forums held debates regarding «positive action» or «priority of minorities». No one would doubt nor deny that from the XVII to the XX century, Native Americans and African Americans were subject to most violent oppression within unjust legal standards of the dominant white culture. The agenda is now focused on the question of what legal instrument should be designed to fix the former injustice. In the debate on reparations,
which resumed in the recent years, it was emphasized that in America there is a tradition of compensating damage to those who underwent a significant adverse impact as a result of brutal acts of violence, such as the recent payment of federal funds to the victims of 9/11. Yet these are one-time examples of restoration of social justice. The demands of new legal movements motivate the need to adopt and enforce laws that would set institutionally and systematically the legal and social equality of all members of society without exception. The heated topical discussions indicate that the situation is far from being solved in the positive way by now.
Philosophers and lawyers, acting within the philosophy of feminism, base their research on pragmatic ideas by Jane Addams who has worked over 20 years with famous philosophers of law, John Dewy and G. Mid and actively participated in discussions on women's rights. The pragmatic turn in feminist movement was due to the fact that the ideas of pragmatism are a kind of the opposite to the dominant forms of traditional legal reasoning, the abuse of which contributed to unjust treatment and pressure exerted on marginal and disadvantaged strata of society, including preservation of legitimately justified restrictions on the rights of women and minorities of various types. Especially popular was the postulate of the inextricable link between theory and its practical implications of responsibility for them in reality, given the inevitable and often unpredictable changes in the social and political situation. Within the context of this postulate, social reality was perceived in terms of pluralistic variability, plasticity and capacity for positive change through human activity and intelligence. Feminists, as well as CRT, based their theory on deconstruction, i.e. rethinking the basic concepts of notions, not just on a superficial interpretation of their verbal expressions.
Historically, the American feminist movement in the context of criticism of the legal system is divided into three periods, or waves, each characterized by a particular legal idea. The first wave dated to the beginning of the XX century and including not only American, but also European public, struggled for the rights of women to participate in electoral campaigns and achieved this goal.
In this article the author gives a general characteristic to philosophical and legal views of the feminist movement and the critical race theory movement. The author concludes that the principle for implementation of legal pluralism must be obligatory consideration of interests of all strata of society in the course of law-making activities. Therefore, we can see that in the early XX century and in the middle of the XX century philosophical and legal understanding of the principles and forms of implementing pluralism were considered by philosophical movements in the context of two directions: 1. Protection of women's rights; 2. Protection of national minorities' rights. The basic postulate aimed at practical implementation of the principle of legal pluralism is consideration of rights and interests of all groups in creation of laws and regulations to prevent them from having discriminatory norms. This position must be taken into account in the course of legislative activity both in Ukraine and in other European countries.
Keywords: Law-making, national minorities, pluralism, pragmatism, feminism, philosophy of law.
