CC BY
86
11. Zielinski Wieslaw. Niezwykle historie rekordowych wienców / Wieslaw Zielinski // Lowiec Polski. - 2010. - № 9. - S. 13-19.
12. Matysek Waclaw. Zlote wience / Waclaw Matzsek // Lowiec Polski. - 2011. - № 9. -S. 16-23.
Хоецкий П.Б., Новак А.А., Похалюк А.М. Мировой опыт ведения вольерного охотничьего хозяйства
Проанализировано ведение вольерного хозяйства в Новой Зеландии, странах Европы, Америки, Африки. Основными объектами вольерного разведения является Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama и др. Величина трофеев (вес, размеры) является показателем состояния популяции, а также правильного ведения охотничьего хозяйства. Вольерное охотничье хозяйство рентабельнее, чем животноводство, что привело, в некоторых европейских странах, к переориентации сельского хозяйства на разведение оленевидных. В мире созданы ассоциации по разведению копытных видов, которые выделяют средства на научные исследования. Результаты прикладных научных исследований предоставляют преимущество их владельцам в разведении копытных видов над конкурентами.
Ключевые слова: вольер, копытные виды, Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama.
Khoyetskyy P.B., Novak AA., Pokhalyuk O.M. World Experience of Captive Hunting Game Management
Captive hunting game management in New Zealand, European countries, America, and Africa is examined. The main objects of captive breeding are Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama and others. The size and weight of trophies are indicators of population status as well as proper hunting management. Captive hunting game management is more profitable than cattle breeding, which has made some European countries reorient agriculture to cervids breeding. Worldwide, associations dealing with ungulates breeding have been created that allocate funds for conducting research. The use of the results of applied research in practice provides the beneficiaries with advantages over their competitors in ungulates breeding.
Keywords: enclosure, ungulates, Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama.
УДК 630*164 Здобувач 1.Я. Тимочко; доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЕНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ ALLIUM URSINUM L. У Р1ЗНИХ ТИПАХ Л1СУ
Феноспостереження за Allium ursinum проведено з фжсуванням 20-ти фаз розвит-ку вегетативних i генеративних органов рослин. Allium ursinum в умовах Львова проходить yci фази розвитку аналопчш тим, як проходять рослини в люових ценозах. 1снуе ютоша рiзниця мiж середшми, найбшьш раншми i найбшьш шзшми фенодатами. Ос-кшьки Allium ursinum шзньовесняний ефемеро'л'д, то вегетаця розпочинаеться у зимовий перюд. Фаза бутошзацп е нетривалою (до 5 дiб). Розвиток кв^ки тривае вщ ii зак-ладання до заплщнення i в середньому проходить за два тижш. Формування плодiв тривае один мюяць. Тривалiсть вегетацшного перiоду змiнюеться в межах 122-129 дiб.
Ключовi слова: Allium ursinum, фенолов, вегетативнi та генеративнi органи.
Вступ. Сезонш ритми розвитку Allium ursinum L. е виявом пристосуван-ня виду до змш умов середовища як пiд впливом ктматичних, так i антропоген-них чиннитв. Allium ursinum може успiшно адаптуватись в нових умовах лише тод^ коли рiвень його сезонного ритму, закршлений у генотит, не виходить за рiвень сезонного ритму змш умов середовища. Уявлення про наявнкть ввдпо-
вiдностi або ввдхилень у розвитку рослин можна отримати за допомогою даних фенолопчних спостережень, а ix аналiз дае змогу зробити висновки про здат-шсть адаптуватися до змiнениx умов середовища.
Методика дослiджень. Фенологiчнi спостереження за Allium ursinum проведено протягом трьох рокiв за загальновiдомими методиками з фшсуван-ням 20-ти фаз i пiдфаз розвитку вегетативних i генеративних органiв рослин Львова (дослвд) i лiсовиx ценозах (контроль). У фазi вегетацií виду вiдзначено початок розпускання листкових бруньок (поява конуса наростання), масове роз-пускання листкових бруньок (10 мм над поверхнею грунту), розгортання пер-шого листка, розгортання першого та другого листкш, поява квiтконосного стебла та повне формування листюв; у фазi бутошзацп - набухання квiтковиx бруньок, формування бутошв i повна бутошзащя; у фазi цвiтiння - початок, масове цвтння та кiнець цвтння; у фазi плодоношення - початок утворення перших плодiв (опадання оцвiтини), початок i масове дозршання плодiв, початок обнасiнення та повне всихання квiтконосного стебла; у фазi закiнчення вегета-цií - початок забарвлення листкiв, забарвлення бiльшоí половини листюв, масове забарвлення листюв i повне ix всихання [1, 3].
Результати дослщжень. За допомогою математичного оброблення три-рiчниx даних фенолопчних спостережень отримано середньорiчнi дати строюв настання i тривалостi фенофаз та ix надшний iнтервал, який саме i визначае ла-бшьнкть фенофаз. Пiдсумковi матерiали наведено в табл. 1.
Табл. 1. Фенологiчний календар розвитку Allium ursinum у межах Львова
Фенологiчна фаза та шдфаза Рш спостережень, фено- дата, середньодобова температура повггря, С Дата фенолопчних фаз Фено-ампль туда, дiб
найбш ьш рання найбш ьш шзня серед-ня
2012 2013 2014
1. Вегетативна
1.1. Початок розпускання листкових бруньок 13.03 05.04 01.03 01.03 05.04 17.03 36
1.2. Масове розпускання листкових бруньок 18.03 10.04 05.03 05.03 10.04 21.03 35
1.3. Розгортання першого листка 24.03 14.04 11.03 11.03 14.04 27.03 33
1.4. Поява квггконосного стебла 07.04 21.04 28.03 28.03 21.04 08.04 24
1.5. Повне формування листюв 19.04 01.05 14.04 14.04 01.05 21.04 17
2. Бутотзащя
2.1. Набухання кшткових бруньок 12.04 25.04 04.04 04.04 25.04 14.04 22
2.2. Формування бутошв 18.04 28.04 08.04 08.04 28.04 18.04 21
2.3. Повна бутошзацiя 22.04 30.04 14.04 14.04 30.04 22.04 17
3. Цвтння
3.1. Початок цвтння 27.04 04.05 17.04 17.04 04.05 26.04 18
3.2. Масове цвтння 03.05 09.05 24.04 24.04 09.05 02.05 16
3.3. Юнець цвтння 10.05 15.05 30.04 30.04 15.05 08.05 16
4. Плодоношення
4.1. Початок утворення перших плодiв 13.05 18.05 03.05 03.05 18.05 11.05 16
4.2. Початок дозрiвання плодiв 15.05 21.05 06.05 06.05 21.05 14.05 17
4.3. Масове дозрiвання плодiв 20.05 25.05 13.05 13.05 25.05 19.05 13
4.4. Початок обнасшення 11.06 13.06 05.06 05.06 13.06 10.06 9
4.5. Повне всихання квггконос-ного стебла 26.06 30.06 22.06 22.06 30.06 26.06 9
5. Закiнчення вегетацн
5.1. Початок забарвлення дистшв 20.05 24.05 16.05 16.05 24.05 20.05 9
5.2. Забарвлення бшьшо! поло-вини лиcткiв 14.06 17.06 10.06 10.06 17.06 14.06 8
5.3. Масове забарвлення листюв 24.06 27.06 21.06 21.06 27.06 24.06 7
5.4. Повне всихання листюв 09.07 11.07 07.07 07.07 11.07 09.07 5
Allium ursinum в умовах Львова проходить yci фази розвитку аналопчш тим, ят вiдбyваються в лiсових ценозах. !снуе iстотна рiзниця мiж середшми, найбшьш раннiми i найбiльш пiзнiми датами настання фенологiчних фаз. Фаза вегетацп розпочинаеться ще в зимовий перюд завдяки нагромадженим рослина-ми поживним речовинам у цибулинах. У вегетацда рослини вступають (за ввд-сутносп снiгового вкриття) на початку березня, коли цьому сприяють погоднi умови та плюсовi температури. За умови стшкого снiжного вкриття та мшусо-вих температур цей процес може затримуватись до початку квiтня.
Початок розпускання листкових бруньок вiдбyваeться залежно вiд по-годних умов вегетацшного сезону з 01.03 (2014) по 05.04 (2013). Середня дата настання фенолопчно!' фази - 17.03. Фенолопчна амплiтyда настання фенофази становить 36 даб. Це пояснюеться тим, що щорiчна мiнливiсть метеорологiчних умов зумовлюе високу щорiчнy мiнливiсть сезонних явищ. Масове розпускання листкових бруньок зафшсовано з 05.03 (2014) по 10.04 (2013), середня дата настання фенолопчно!' фази - 21.03. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 35 дiб. Тривалкть перiодy мiж фенодатами послвдовних фенофаз (мiжфазний перiод) мiж початком розпускання листкових бруньок i масовим розпусканням листкових бруньок становить в середньому 6 даб. Розгортання першого листка зафiксовано з 11.03 (2014) по 14.04 (2013), середня дата настання фенолопчно!' фази - 27.03. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 33 доби. Мiжфазний перюд мiж масовим розпусканням листкових бруньок i розгортанням першого листка становить 6 даб i е досить короткотермiновим. Перед фазою повного формування листкiв у Allium ursinum вщбуваеться рiст квiтконосного стебла, яке з'являеться з 28.03 (2014) по 21.04 (2013), середня дата настання фенолопчно!' фази - 08.04. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 24 доби. Повне формування листюв зафксовано 14.04 (2014) i 01.05 (2013), середня дата настання фенолопчно!' фази - 21.04. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 17 дiб. Повне формування листюв вклю-чае формування двох листюв, властивих дорослш особиш виду.
Фаза бyтонiзацií е нетривалою i включае набухання квiткових бруньок, формування бутошв i повну бутошзацда. Рослини вступають у цю фазу ще до повного формування листюв. Набухання квикових бруньок зафiксовано 04.04 (2014) i 25.04 (2013), середня дата настання фенолопчно* фази - 14.04. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 22 доби. Мiжфазний перюд мiж появою квиконосного стебла i набуханням квiткових бруньок тривае в середньому 5 дiб. Формування бyтонiв приблизно збiгаеться з фазою повного формування листюв, що пояснюеться перерозподшом пластичних речовин на розвиток генеративних органв. Формування бутошв зафшсовано 08.04 (2014) i
28.04 (2013), середня дата настання фенологiчноí фази - 18.04. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 21 добу. Заюнчуеться фазою повно1 буто-нiзацií, яку зафiксовано 14.04 (2014) i 30.04 (2013), середня дата настання фено-логiчноí фази - 22.04. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 17 дiб. Залежно ввд погодних умов вегетацiйного сезону мiжфазний перiод мiж набуханням квiткових бруньок i повною бутонiзацiю тривае ввд 6 до 10 дiб.
Цвтння (квiтування) - комплекс фiзiологiчних процессе статевого роз-множення (генеративного розвитку), що вiдбуваеться у квiткових рослин ввд закладання квiтки до заплiднення. Процес цвiтiння дшять на дв фази: iнiцiацiю закладання квiткових зачаттв i розвиток iз зачаткiв квиок аж до íх розкриття. Ыщащя цвiтiння - охоплюе двi фази: шдукщю та евокацiю. Iндукцiя ввдбу-ваеться пiд дiею екологiчних чиннитв: температури та чергування дня i ночi (фотоперiодизм) або ендогенних факторов, зумовлених вiком рослин. Евокацiя е завершальною фазою iнiцiацií цвiтiння, шд час яко1 в апексi ввдбуваються про-цеси, необхiднi для шшдаци квiткових зачаткiв. Усе це показуе, що суть евока-цií полягае в переключенш генетично!' програми з розвитку вегетативних бруньок на закладання й формування квiток.
Фотоперiодична дiя сприймаеться листками, а потш флоральний стимул передаеться в апекс пагона. Ц факти дозволили М.Х. Чайлахяну [4] сформулю-вати гормональну теорда розвитку рослин. Згiдно з щею теорiею, за сприятли-вого фотоперюду в листках утворюеться гормон цвтння флориген. Шд час надходження флорального стимулу в апiкальних меристемах послщовно зрос-тае вмiст розчинних цукрш i активнiсть iнвертази, кiлькiсть мггохондрш i штен-сивнiсть дихання; активiзуеться мiтоз, синхронiзуеться подш, посилюеться синтез РНК i бiлкiв, змiнюеться 1х якiсний склад. Стан, за якого перехщ апiкальноí меристеми до утворення квiтки стае незворотним, називають флоральною де-термiнацiею. В цей час в апекс вiдбуваються штенсивш молекулярнi, пстоло-гiчнi i морфогенетичш змiни. Вони призводять до того, що в конус наростання закладаються й формуються в суворо визначеному порядку вс складовi квiтки, ввдбуваеться мiкро- та макроспорогенез i, в кшщ, формуються чоловiчий та жь ночий гаметофiти.
Фаза цвiтiння в середньому тривае два тижш й охоплюе таю фенофази: початок, масове цвтння та кшець цвтння. Залежно вщ погодних умов вегета-цшного сезону початок цвiтiння вiдзначено 17.04 (2014) i 04.05 (2013). Середня дата настання фенолопчно1 фази - 26.04. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 18 дiб. Масове цвтння зафксовано 24.04 (2014) i 09.05
(2013), середня дата настання фенолопчно1 фази - 02.05. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 16 дiб. Юнець цвтння зафжсовано 30.04
(2014) i 15.05 (2013), середня дата настання фенологiчноí фази - 08.05. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 16 дiб. Мiжфазний перюд мiж початком i закiнченням цвiтiння в середньому тривае 13 даб. З досягненням зрь лого вiку вегетативнi бруньки перетворюються у флоральш, в яких закладаються зачатки органiв квики, здiйснюеться íх формування та ркт, а слiдом за запи-ленням i заплiдненням утворюються насiнини та плоди. Все це ввдбуваеться внаслвдок iнiцiацií цвiтiння. У цей час рослина готуеться до формування плодiв та утворення i насiнин. Фаза плодоношения охоплюе: початок утворення пер-
ших плодав (опадания оцвiтини), початок i масове дозргвання плодгв, початок обнасшення i повне всихання квиконосно! стршки. Фаза е довготривалою i три-вае до двох мiсяцiв.
Початок утворення перших плодiв збiгаеться з опаданням оцвiтини та зафiксовано 03.05 (2014) i 18.05 (2013), середня дата настання фенолопчно! фа-зи - 11.05. Фенолопчна амплiтуда настання фенофази становить 16 дiб. Початок дозрiвання плодав зафiксовано 06.05 (2014) i 21.05 (2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 14.05. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 17 даб. Масове дозрiвання плодш зафiксовано 13.05 (2014) i 25.05
(2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 19.05. Фенолопчна амплиу-да настання фенофази становить 13 дiб. Початок обнасшення фжсують з випа-данням насiнин з вiдкритиx коробочок на поверхню грунту, яке вiдзначено 05.06 (2014) i 13.06 (2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 10.06. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 9 даб. Мгжфазний перюд мiж початком утворення перших плодгв i початком обнасiнения в середньому тривае 28 даб. Повне всихання квиконосно! стршки зафiксовано 22.06 (2014) i
30.06 (2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 26.06. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 9 даб. Мiжфазний перюд мiж появою квiтконосного стебла i його повним всиханням тривае приблизно 2,5 мiсяцi.
Закiичения вегетацц характеризуеться початком змши забарвлення листав, змiною забарвлення бшьшо! ix половини, масовим забарвленням i повним всиханням i тривае до двох мсящв. Початок змiни забарвлення листкiв практично збкаеться з масовим дозргванням плодгв, що очевидно пояснюеться вщ-током пластичних елементгв на розвиток генеративних органiв, зокрема форму-вання плодгв i насiнин. Початок змши забарвлення листкгв зафiксовано 16.05
(2014) i 24.05 (2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 20.05. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 9 дiб. Забарвлення бшьшо! поло-вини листюв вiдзначено 10.06 (2014) i 17.06 (2013), середня дата настання фено-лопчно! фази - 14.06. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 8 даб. Масове забарвлення листюв зафксовано 21.06 (2014) i 27.05 (2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 24.06. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 5 дiб. Повне всихання листкгв вданачено 07.07 (2014) i
11.07 (2013), середня дата настання фенолопчно! фази - 09.07. Фенолопчна амплиуда настання фенофази становить 5 дiб.
Отже, ргвень сезонного ритму Allium ursinum, закршлений у генотит, не виходить за ргвень сезонного ритму змш умов середовища. Данi спостережень за 2014 р. у регюш дослiджень дали змогу визначити показники раннix i пiзнix для виду фенодат окремих фенофаз i вирахувати lx амплiтуди. Пiдсумковi матерiали розвитку Allium ursinum у регiонi дослщжень протягом 2014 р. наведено в табл. 2.
Проаналiзувавши данi табл. 2, можна стверджувати, що кнуе ктотна рiзниця мiж найбшьш раншми i найбiльш пiзнiми датами настання фенолопч-них фаз на дослвджуваних територiяx. Оскiльки Allium ursinum шзньовесняний ефемеро!д, то вегетацiя починаеться ще в зимовий перiод. Так, за даними фено-логiчниx спостережень у 2014 р., була рання весна, яка почалась 1 березня у Львовi та вiдповiдно 2 квиня в с. Вишкгв (дв крайш точки спостережень у ме-
жах регюну дослiджень). Фенологiчна амплiтуда настання фенофази початку розпускання листкових бруньок становить 33 доби, що пояснюеться широким дiапазоном розташування пробних площ. Зокрема ПП "Львiв" мае такi геогра-фiчнi координати - 49°49'34.2"N та 24°00'15.0"E, ПП "Дiброва" - 49°29'43.0"N та 24°04'36.0"E, ПП "Вишюв" - 48°45'20.2"N та 23°41'12.9"E [2].
Табл. 2. Фенологiчний календар розвитку Allium ursinum у регшт до^джень
протягом 2014 р.
Фенологiчна фаза та шдфаза Мiсцезнаходження ПП i фенодата Дата фенолопч-них фаз Фено-ампль
м. Львiв с. Дуброва с. Виш-юв найбшь ш рання найбшь ш шзня туда, дiб
1. Вегетативна
1.1. Початок розпускання листкових бруньок 01.03 08.03 02.04 01.03 02.04 33
1.2. Масове розпускання листкових бруньок 05.03 13.03 05.04 05.03 05.04 32
1.3. Розгортання першого листка 11.03 20.03 18.04 11.03 18.04 39
1.4. Поява квггконосного стебла 28.03 04.04 29.04 28.03 29.04 33
1.5. Повне формування листюв 14.04 20.04 10.05 14.04 10.05 27
2. Бутотзащя
2.1. Набухання кшткових бруньок 04.04 14.04 09.05 04.04 09.05 37
2.2. Формування бутошв 08.04 17.04 14.05 08.04 14.05 37
2.3. Повна бутонiзацiя 14.04 21.04 17.05 14.04 17.05 34
3. Цвiтiння
3.1. Початок цвтння 17.04 24.04 21.05 17.04 21.05 35
3.2. Масове цвтння 24.04 01.05 27.04 24.04 27.04 34
3.3. Юнець цвiтiння 30.04 07.05 05.06 30.04 05.06 37
4. Плодоношення
4.1. Початок утворення перших плодiв 03.05 11.05 08.06 03.05 08.06 37
4.2. Початок дозрiвання плодiв 06.05 14.05 12.06 06.05 12.06 38
4.3. Масове дозрiвання плодiв 13.05 20.05 19.06 13.05 19.06 38
4.4. Початок обнасшення 05.06 12.06 08.07 05.06 08.07 33
4.5. Повне всихання квггконос-ного стебла 22.06 28.06 25.07 22.06 25.07 34
5. Закiнчення вегетаци
5.1. Початок забарвлення листюв 16.05 20.05 19.06 16.05 19.06 35
5.2. Забарвлення бшьшо! поло-вини листюв 10.06 17.06 08.07 10.06 08.07 29
5.3. Масове забарвлення листюв 21.06 27.06 20.07 21.06 20.07 30
5.4. Повне всихання листюв 07.07 14.07 01.08 07.07 01.08 26
Масове розпускання листкових бруньок ввдбуваеться з феноамплиудою 32 доби. Фенофаза розгортання першого листка мае ще ширшу феноамплиуду, яка становить 39 дiб. Перед фазою повного формування листюв у цибуш ведме-жо1 вiдбуваеться рiст квпконосного стебла, яке з'являеться 28.03 (м. Львiв) i 29.04 (с. Вишюв). Фенологiчна амплiтуда настання фенофази становить 33 доби. Повне формування листюв охоплюе формування двох листюв i тривае в особин виду з феноамплиудою 27 дiб. Варто зазначити, що фаза бутошзацп е нетривалою (5 даб), але часова рiзниця в ц настаннi становить ввдповщно по
кожнiй фенофазг набухання квiтковиx бруньок - 37 дiб, формування бутонiв -37 дiб i повна бутонiзацiя - 34 доби. Розвиток квики дослщжуваних рослин тривае вiд li закладання до заплiднения i в середньому тривае два тижнi. Залеж-но вДд погодних умов вегетацiйного сезону його початок вданачено 17.04 (м. Львiв) i 21.05 (с. Вишюв) з феноамплiтудою 35 даб, а закшчення - 30.04 (м. Львiв) i 05.06 (с. Вишкiв) з феноамплиудою 37 даб. Згодом шсля запилення та заплiднения рослини переходять до утворення плодiв i насшин. Формування плодiв у середньому тривае один мкяць. Початок утворення перших плодов вДд-значено 03.05 (м. Львш) i 08.06 (с. Вишюв) з феноамплiтудою 37 даб, а початок обнасшення - 05.06 (м. Львш) i 08.07 (с. Вишюв) з феноамплiтудою 33 доби. Масове дозршання плодав тривае в особин виду з феноамплиудою 38 дiб.
Пiсля масового дозрiвання плодiв i обнасiнения рослини переходять до заюнчення вегетацп. Одночасно з масовим дозршанням плодов вiдбуваеться початок змши забарвлення листков. Мiжфазний перiод мДж початком забарвлення листкДв i lx масовим забарвленням тривае приблизно дещо бшьше мкяця. Масове забарвлення листюв тривае в особин виду з феноамплиудою 30 дД6. Повне всихання листкДв вiдзначено 07.07 (ЛьвДв) i 01.08 (ВишкДв) з феноамплиудою 26 дД6. Мiжфазний перiод мДж повним всиханням квиконосного стебла та пов-ним всихання листюв тривае швтора мкящ.
Висновки. Ршень сезонного ритму Allium ursinum, за^плений у гено-тиш, не виходить за ршень сезонного ритму змш умов середовища. Сезоннi ритми розвитку Allium ursinum е виявом його пристосування до змш умов середовища. Незалежно вДд розвитку вегетативних i генеративних органв феноло-гiчна амплиуда у двох крайнix точках спостережень у межах регюну досль джень змшювалась у досить широкому часовому дiапазонi: вДд 26 дД6 (фаза пов-ного всихання листкДв) до 39 дД6 (фаза розгортання першого листка). Тривалiсть вегетацiйного перiоду змшюеться в межах 122 даб (с. ВишкДв) - 129 дД6 (м. ЛьвДв), що свщчить про еколопчну валентнiсть виду.
Лiтература
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ / И.Н. Бейдеман. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1974. - 155 с.
2. Мельник Ю.А. Ефемерощи - щдикатори коршних тишв люу басейну рши Св1ч1 (Горга-ни) / Ю.А. Мельник, 1.Я. Тимочко // Сучасний стан i перспективи розвитку тсово! типологй в Укршш : матер. Першо! всеукр. люотиполопчно! конф. ["XII Погребняювсью читання"], Львш, 10-11 червня 2010 р. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - С. 152-156.
3. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР // Бюллетень Главного ботанического сада СССР. - М. : Изд-во "Наука". - 1979. - Вып. 113. - С. 3-8.
4. Чайлахян М.Х. Регуляция цветения высших растений / М.Х. Чайлахян. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 500 с.
Тымочко И.Я., Мельник Ю.А. Фенологические особенности сезонного развития Allium ursinum L. в разных типах леса
Фенонаблюдения за Allium ursinum проведены с фиксированием 20-ти фаз развития вегетативных и генеративных органов растений. Allium ursinum в условиях Львова проходит все фазы развития аналогичные тем, которые происходят в лесных насаждениях. Существует существенная разница между средними, наиболее ранними и наиболее поздними фенодатами. Поскольку Allium ursinum поздневесенний эфемероид, то вегетация начинается в зимний период. Фаза бутонизации является непродолжительной (до 5 суток). Развитие цветка длится от его закладки до оплодотворения и в среднем
составляет две недели. Развитие плодов длится один месяц. Продолжительность вегетационного периода колеблется в пределах 122-129 суток.
Ключевые слова: Allium ursinum, фенология, вегетативные и генеративные органы.
Tymochko I. Ya., Melnyk Yu.A. Some Phenology Features of Allium Ursinum L. Seasonal Development in Different Forest Types
Bear's garlic (Allium ursinum L.) phenological observations has been held from 20 phases recording of vegetative and generative plants organs. Allium ursinum L. has all similar phases in the forest coenoses as in Lviv. There is a significant difference between the average, the earliest and the most recent entrance dates. Allium ursinum L. vegetation begins in winter because it is a late spring ephemeral plant. A bud development phase is proved to be quite short (5 days). A flower development phase lasts from its flower induction to fertilization, and takes two weeks on average. A fruit maturing phase lasts one month. Growing season ranges from 122 to 129 days.
Keywords: bear's garlic, phenology, phenological phase, entrance date, development.
УДК 712.2:582.772.3(477-25) Acnip. Ю.В. Евтушенко1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
AESCULUS CARNEA HAYNE В НАСАДЖЕННЯХ М1СТА КИ£ВА
На основ i проведення швентаризацн насаджень мюта Киева встановлено мюця зростання представниюв пркокаштана м'ясо-червоного та види насаджень, в яких по-ширений дослщжуваний вид. Результати обстежень i таксож^чш показники виявле-них об'екпв внесено до швентаризацшно! вщомосй. Оцшено загальний стан дерев та декоратившсть виду Aesculus carnea Hayne. Наголошено на важливост ширшого засто-сування виду в озелененш, що дасть змогу розширити наявний асортимент рослин i за-галом шдвищити декоратившсть та саштарно-гтешчний стан насаджень.
Ключовi слова: швентаризацш, пркокаштан м'ясо-червоний, таксономiчнi показники, декоратившсть.
Вступ. Зелеш насадження ввдграють значну роль у формуванш навко-лишнього середовища людини, оскшьки полiпшують санiтарно-гiгieнiчний режим населених пунктов. Вони знижують силу вiтру, регулюють тепловий режим, очищають i зволожують повиря, що мае величезне оздоровче значения. Зелеш насадження - найкраще середовище для вiдпочинку населення мiст i селищ, для оргашзацл рiзних масових культурно-просвiтнiх заходш. Водночас ство-рення насаджень - це не тальки засiб полiпшения санiтарно-гiгiенiчних умов життя, але й один з основних методiв корiнного перетворення природних умов цших райошв.
Останшми роками придшено значну увагу введенню в озеленення населених мiст нових перспективних для рекреацiйного використання видш, якi при-ваблювали б вiдвiдувачiв ажурнiстю сво!'х крон, просторовою структурою, ос-вiтленiстю. Проблема розширення та урiзноманiтнення асортименту рослин зав-жди була i залишаеться актуальною. Залучення нових, малопоширених iитроду-кованих видш дерев i кушдв е одним з неввдкладних завдань сучасного озеленення. Одним iз перспективних видiв на сьогоднi е гiркокаштан м'ясо-червоний.
Пркокаштан м'ясо-червоний (Aesculus carnea Hayne) - пбрид, який було отримано у 1818 р. ввд схрещування гiркокаштана звичайного (Aesculus hippo-
1 Наук. кергвник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
