CC BY
109
А. Г. Семенов
д-р екон. наук, академж АЕН Украты Л. А. Юсипчук
м. Заnорiжжя
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВА
Вступ. Каттал — одна з фундаментальних еконо-мiчних категорiй, сутнiсть яко! наукова думка з'ясовуе протягом багатьох столпъ. Термiн «каттал» походить вiд латинського «сарйаИз», що означае «основний, голо-вний». У найперших роботах економюпв капiтал роз-глядався як основне багатство, основне майно. За мiрою розвитку економГчно! думки це первюне абстрактне та узагальнене поняття кашталу наповнювалось конкрет-ним змiстом, що вщповщав панiвнiй парадигмi еконо-мiчного аналiзу розвитку суспiльства.
Так, вщповщно до принципiв наукового свгтоба-чення меркантилютав, пiд поняттям капiталу як основного багатства розумтось золото, грошi та iншi скарби у будь-якому виглядь При цьому основним джерелом формування кашталу меркантилюти вважали позитив-ний торговельний баланс.
Економiчна школа фiзiократiв пщ поняттям кат-талу як основного багатства розумта землю i вкладет в не! кошти («аванси»). Вщповщно джерелом формування капiталу фiзiократи вважали шльськогосподарське (зем-левласницьке) виробництво Представники класично! по-лiтекономii (у першу чергу А. Смiт i Д. Ршардо) серйозно поглибили дослщження сутносл капiталу, розширили сферу його розгляду галуззю промислового виробництва. Пщ капталом вони розумши накопиченi запаси засобiв виробництва, яи призначенi для подальшого виготовлен-ня товарiв.. Основнi суттевГ риси економГчно! категори капiталу, сформульоваш класичними економiстами, були прийнятi за основу вшма наступними и дослщниками.
У системi марксистського вчення дослщженню категори капiталу належить центральне мiсце. За допомогою те! категори К. Маркс пояснював всю систему загально-економiчних вщносин капiталу. Джерелом формування кашталу вш вважав додаткову вартють, створену додат-ковою працею найманих робiтникiв виробничо! сфери. Вщповщно капiтал, в економiчному розумiннi марксис-тiв, виступав як засiб експлуатаци найманих робiтникiв, а виробничi вщносини капiталiстичного суспiльства — як вщносини з приводу розподiлу додатково! вартость
Неокласичнi економiчнi теори капiталу суттево розвинули його сутнюш характеристики, пов'язаш з ильисними пропорщями його формування Г характером ринкового обороту кашталу [1].
Наведений юторичний огляд показуе, що парадигма кашталу як економГчно! категори, що характеризуе систему й особливост и тзнання, визначаеться глибо-ким генезисом Г значною широтою пщходГв [2; 3].
Однак, не дивлячись на велику увагу дослщниив до ще! ключово! економГчно! категори, наукова думка до сьогодш не виробила ушверсальне визначен-ня кашталу, яке б вщповщало потребам як теори, так Г практики. «Каттал отримав настльки рГзномаштш визначення, — писав один Гз економюпв XIX столптя Н. Сенюр, — що можна себе запитати: чи мае це слово
значення, яке було б прийняте вшма?». Справедливють цього зауваження зберГгае свою актуальнють у нашГ дш.
Постановка завдання. Мета статт — розглянути сутнють кашталу Г принципи його формування на шд-приемствь
Результати. З позици фшансового менеджменту каттал пщприемства Г характеризуе загальну вартють за-собГв у грошовш, матерГальнш Г нематерГальнш формах, швестованих у формування його активГв.
Розглядаючи економГчну сутшсть кашталу пщпри-емства, необидно, у першу чергу, видтити таы його особливостк
1. Каттал пщприемства е основним фактором виробництва. В економГчнш теори видтяють три осно-вш фактори виробництва, яы забезпечують господар-ську дГяльшсть виробничих пщприемств: каттал; землю та шшГ природш ресурси; трудовГ ресурси. У системГ цих факторГв виробництва кашталу належить прюри-тетна роль, осильки вш об'еднуе вш фактори в единий виробничий комплекс.
2. Каттал характеризуе фшансовГ ресурси пщпри-емства яи приносять дохщ. У цш свош якост каттал може виступати вщ виробничого фактора — у формГ по-зикового кашталу, що забезпечуе формування доходГв пщприемства не у виробничш (операцшнш), а в фшан-совш (швестицшнш) сферГ його дГяльность
3. Каштал е головним джерелом формування добро-буту його власниыв. Вш забезпечуе необхщний рГвень цього добробуту як у поточному, так Г в перспективному перюдах. Споживаюча в поточному перюдГ частина кашталу виходить Гз його складу, будучи направленою на задоволення поточних потреб його власниыв (тобто перестаючи виконувати функци кашталу). Накопичена частина покликана забезпечити задоволення потреб його власниыв у перспективному перюд^ тобто формуе рГвень !х майбутнього добробуту.
4. Каштал пщприемства е головним вимГрювачем його ринково! вартость У цш якост виступае, перш за все, власний каттал пщприемства, що визначае обсяг його чистих активГв. Разом Гз тим, обсяг використаного пщприемством кашталу характеризуе Г потенщал залу-чення ним позичених фшансових засобГв, що забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупносп з Гншими, менш значними факторами, це формуе базу оцшки ринково! вартостГ пГдприемства.
5. ДинамГка кашталу п1дприемства, е найважливГ-шим барометром ефективносп його господарсько! дГ-яльность МожливГсть власного капГт^у самозростати високими темпами характеризуе високий рГвень формування та ефективносп розподГлу прибутку пщприем-ства, його здатнГсть пщтримувати фГнансову рГвновагу за рахунок внутршшх джерел. У цей же час знижен-ня обсягу власного кашталу е, як правило, наслщком неефективно!, збитково! дГяльностГ пГдприемства.
Висока роль капталу в економiчному розвитку пщприемства i забезпеченнi задоволення iнтересiв дер-жави, власник1в i персоналу визначае його як головний об'ект фiнансового управлiння пщприемством, а забезпе-чення ефективного його використання належить до най-бшьш вщповщальних завдань фiнансового менеджменту.
Капiтал пщприемства характеризуеться не тшьки своею багатоаспектною сутнiстю, але й багатоматтню-тю образiв, в яких вiн виступае. Пiд загальним поняттям «капiтал пщприемства» розумшть рiзноманiтнi його види, яю характеризуються в наш час деюлькома десятками термiнiв. Усе це потребуе необхщно! систематиза-цп термтв, що використовуються. Така систематизацiя, здшснена за найбшьш важливими класифiкацiйними ознаками, представлена на рис. 1.
Розглянемо докладтше окремi види капiталу пщприемства, вщповщно до представлено! систематизацп за основними класифiкацiйними ознаками:
— За належтстю пiдприемству видшяють власний i позичений види його катталу:
1) власний капiтал характеризуе загальну вартiсть коштiв пiдприемства, що належать йому на правах влас-ност й використовуються ним для формування визна-чено! частини його активiв. Ця частина активiв, яка сформована за рахунок iнвестованого в них власного катталу, являе собою чист активи пщприемства;
2) позичений каттал характеризуе залучеш для фiнансування розвитку пщприемства на поворотнш основi грошовi кошти або iншi майновi цшноси. Усi фор-ми позиченого катталу, що використовуються пщпри-емством, являють собою його фiнансовi зобов'язання, яю пiдлягають погашенню в передбаченi термши.
Рис. 1. Систематизащя вид1в капталу тдприемства
— За цшями використання в складi пiдприемства можуть бути видшет такi види капiталу:
1) продуктивний;
2) позичковий;
3) спекулятивний.
Продуктивний капiтал характеризуе кошти пщприемства, швестоваш в його операцшш активи для здш-снення виробничо-збутово! дiяльностi.
Позичковий капiтал являе собою ту його частину, яка використовуеться в процес iнвестування у грошовi iнструменти (короткостроковi i довгостроковi депозитш вклади в комерцiйних банках), а також фондовi шстру-менти (облпадп, депозитнi сертифiкати, векселi тощо).
Спекулятивний каттал характеризуе ту його частину, яка використовуеться в процеа здшснення спекулятивних (що базуеться на рiзницi в цiнах) фiнансових операц1ях (придбання деривативiв iз спекулятивною метою тощо).
— За формами швестування розрiзняють капiтал у грошовiй, матерiальнiй i нематерiальнiй формах, що використовуеться для формування статутного фонду пщприемства. 1нвестування катталу в цих формах дозволено законодавством при створенш нових пщприемств, збшьшенш обсягу !х статутних фондiв.
— За об'ектом швестування видшяють основнi й оборотт види капiталу пiдприемства.
Основний каттал характеризуе ту частину катталу пщприемства, яка прошвестована у вс види його необоротних активiв (а не тшьки в основт засоби, як це часто трактуеться в лггератур^.
Оборотний каттал характеризуе ту його частину, яка прошвестована пщприемством у його оборотт активи:
— За формою знаходження у процес кругообороту, тобто залежно вщ стадп загального циклу його кругообороту, розрiзняють капiтал пiдприемства у грошовш, виробничiй i товарнiй формах.
— За формами власност виявляють приватний i державний капiтал, швестований у пiдприемство у про-цес формування його статутного фонду. Такий розподш капiталу використовуеться у процес класифжацп пщ-приемств за формами власносл.
— За органiзацiйно-правовими формами д1яльнос-тi видшяють такi види катталу: акцюнерний капiтал (капiтал пщприемств, створених у формi акцiонерних товариств); пайовий каттал (каттал партнерських пщприемств — товариств з обмеженою вщповщальтстю, командитних товариств тощо) та шдивщуальний капiтал (капiтал iндивiдуальних пщприемств — амейних тощо).
— За характером, використання в господарському процес у практищ фiнансового менеджменту видшяють робочий i неробочий види капiталу.
Робочий капiтал характеризуе ту його частину, яка приймае безпосередню участь у формувант доходiв i забезпечент операцшно!, швестицшно! та фшансово! дiяльностi пiдприемства.
Неробочий (або «мертвий») каттал характеризуе ту його частину, яка швестована в активи, що не прийма-ють безпосередньо! участi в здшсненш рiзноманiтних видiв господарсько! дiяльностi пiдприемства i форму-ваннi його доходiв. Прикладом цього виду катталу е кошти пщприемства, швестоваш в примщення та облад-нання, що не використовуються; у виробничi запаси для продукцп, знято! з виробництва; в готову продукцш, на
яку повтстю вщсутнш попит покупщв у зв'язку з втра-тою нею споживчих якостей тощо.
— За характером використання власниками видшяють споживчий i накопичуючий (реiнвестуючий) види капiталy
Споживчий капiтал пiсля його розподшу на цiлi споживання втрачае фуикцп' капiталу. Вiн являе собою дезшвестицп' пщприемства, що здiйснюються з метою споживання (вилучення частини катталу iз необоротних i оборотних активiв з метою виплат дивiдендiв, вщсотюв, задоволення соцiальних потреб персоналу тощо).
Накопичений каттал характеризуе рiзнi форми його приросту в процес каттаизацп прибутку, дивь дендних виплат тощо.
— За джерелами залучення розрiзняють нацюналь-ний (вiтчизняний) та шоземний капiтали, iнвестованi в пiдприемство.
Рiвень ефективностi господарсько'1' дiяльностi пщ-приемства визначаеться цшеспрямованим формуван-ням його катталу
Основною метою формування катталу пщприемства е задоволення потреб у придбанш необхщних акти-вiв та оптимiзацiя його структури з позицш забезпечен-ня умов ефективного його використання.
З урахуванням ще'1' мети процес формування капiталу пщприемства базуеться на основi таких принцитв (рис. 2).
1. Урахування перспектив розвитку господарсько'1' дiяльностi пiдприемства, процес формування обсягу i структури катталу пщпорядкований завданням забез-печення його господарсько'1' дiяльностi не тшьки на по-чатковiй стадп функцiонування пщприемства, але i на перспективу. Значення перспективной формування капiталу пiдприемства досягаеться шляхом включення всiх рахункiв, пов'язаних з його формуванням, у бiзнес-план проекту створення нового пщприемства.
2. Забезпечення вщповщноси обсягу залученого капiталу до обсягу формуючих активiв пiдприемства. Загальна потреба в капп^ пiдприемства базуеться на його потребi в оборотних i необоротних активах. Ця загальна потреба в каттал^ який необхщний для створення нового пщприемства, включае двi групи витрат: передстартовi витрати; стартовий каттал.
Передстартовi витрати для створення нового пщприемства являють собою вщносно невелию суми фь нансових кош^в, необхiднi для розробки бiзнес-плану i фшансування пов'язаних з цим дослщжень. Цi витрати носять разовий характер.
Стартовий каттал призначений для безпосеред-нього формування активiв нового пщприемства з метою
ПРИНЦИПЫ ФОРМУВАННЯ КАШТАЛУ ШДПРИСМСТВА
Урахування перспектив розвитку господарсько'1 д1яльност1 пщприемства Забезпечення вщповщност1 обсягу залученого катталу до обсягу формуючих aKTHBiB пщприемства
Забезпечення мттшзацп витрат для формування катталу i3 р{зноматтних джерел. Забезпечення високоефективного використання катталу в npou,eci господарсько'1 д1яльностТ
Забезпечення оптимальное^ структури кап ¡талу з позицш ефективного його функцюнування.
Рис. 2. Принципы формування капталу тдприемства
початку його господарсько'1' дiяльностi (подальше наро-щування катталу розглядаеться як форма розширення дiяльностi пiдприемства i пов'язане з формуванням до-даткових фшансових ресурсiв).
3. Забезпечення мiнiмiзацiï витрат для формування катталу iз рiзноманiтних джерел. Така мiнiмiзацiя здш-снюеться у процес управлiння вартiстю катталу.
4. Забезпечення високоефективного використання катталу в процес господарсько'1' дiяльностi. Реалiзацiя цього принципу забезпечуеться шляхом максимiзацiï показника рентабельностi власного капiталу при при-пустимому рiвнi фiнансового ризику.
5. Забезпечення оптимальност структури катталу з позицш ефективного його функцюнування. Умови формування високих кшцевих результат дiяльностi пiдприемства значною мiрою залежать вiд структури ка-пiталу, що використовуеться.
Структура катталу являе собою стввщношення власних i позичених фшансових кош^в, яю викорис-товуються пщприемством у процес свое'1' господарсько'1' дiяльностi.
Структура капiталу, яка використовуеться пщприемством, визначае багато аспекпв не тшьки фiнансовоï, але й операцшно'1' та iнвестицiйноï його дiяльностi, справ-ляе активний вплив на кiнцевi результати цiеï д1яльнос-тi. Вона впливае на коефiцiент рентабельностi активiв i власного капiталу (тобто на рiвень економiчноï i фшан-сово'1' рентабельностi пщприемства), визначае систему коефщен^в фiнансовоï стiйкостi i платоспроможностi (тобто рiвень основних фiнансових ризикiв), формуе стввщношення доходной i ризику у процес розвитку пщприемства. В умовах ринково'1' економiки для пщпри-емств уСх форм власностi й оргатзацшно-правового статусу основними джерелами формування фшансового катталу виступають як власнi, так i позиковi кошти.
Утворення власного катталу, вщбуваеться за раху-нок зовтштх i внутрiшнiх джерел власних кош^в.
До зовнiшнiх джерел формування власного катталу належать, по перше, кошти, що формуються як за ра-хунок особистих внесюв, так i за рахунок можливостей фiнансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподшу та перерозподшу фшансових ресур-сiв у масштабах економiчноï системи держави (рис. 3).
До внутршнгх джерел формування власного катталу належать фiнансовi ресурси, яю формуються в процеС виробничо-фiнансовоï дiяльностi пщприемства (рис. 4).
Позиковий фшансовий капiтал пiдприемств може також утворюватись за рахунок двох основних груп джерел позикових кош^в.
Зовтшт джерела позичкових кош^в складаються з двох пiдгруп — зовтшт довгостроковi й зовнiшнi ко-роткостроковi джерела позикового фiнансового катталу (рис. 5).
Внутршт джерела позикових кош^в, до яких вхо-дять позиковi фiнансовi ресурси, утворюються за рахунок вщстрочених зовтштх довгострокових i коротко-строкових зобов'язань (рис. 6).
При ршення питання обгрунтування схеми формуванням структури катталу та вибору джерел його, фшансування власник пщприемства стикаеться з проблемою вибору фшансування свого пщприемства.
1снуе двi основт схеми:
Рис. 3. Зовншш джерела створення власного фнансового капталу тдприемства
Рис. 4. Внутршт джерела створення власного фнансового капталу
Рис. 5. Зовншш джерела створення позикового фнансового капталу тдприемства
— Змшане фшансування передбачае формування катталу як за рахунок власних, так i за рахунок позич-кових коштв, що залучаються у рiзних пропорщях.
— Повне самофшансування передбачае формування катталу пщприемства виключно за рахунок власних його видiв, що вщповщають оргатзацшно-правовш формi пiдприемства.
При виборi кожно'1' зi схем необхiдно враховувати переваги те недолжи джерел фiнансування.
Власний каттал характеризуеться такими осно-вними позитивними особливостями:
— простотою залучення, оскшьки рiшення, пов'язанi iз збшьшенням власного капiталу (особливо за рахунок внутрiшнiх джерел його формування) прийма-ються власниками i менеджерами пщприемства без необ-хiдностi отримання згоди шших господарських суб'ектiв;
— бшьш високою здатнiстю генерування прибутку в уах сферах дiяльностi, оскшьки при його використан-нi не потрiбно сплачувати позичковий вiдсоток;
Рис. 6. Внутршт джерела створення позикового фнансового капталу тдприемства
— забезпеченням фшансово1* стшкоси розвитку пщприемства, його платоспроможносл в достроковому перiодi i, вщповщно, зниженням ризику банкрутства.
Разом iз тим, йому властивi i недолжи:
— обмеженiсть обсягу залучення i, в результат цьо-го, можливостей суттевого розширення операцiйноï та швестицшно1' дiяльностi пiдприемства у перiоди спри-ятливо1* кон'юнктури ринку i на окремих етапах його життевого циклу;
— висока вартють порiвняно з альтернативними позичковими джерелами формування катталу;
— невикористана можливють приросту коефщен-та рентабельной власного капiталу за рахунок залучення позикових фшансових коштiв, оскшьки без такого залучення не можливо забезпечити перевищення кое-фiцiента фшансово1* рентабельностi дiяльностi пщпри-емства над економiчною.
Висновки.
1. Таким чином, пщприемство, використовуючи тшьки власний каттал, мае найвищу фiнансову стш-юсть (його коефiцiент автономп дорiвнюе одинищ), але тим самим воно обмежуе темпи свого розвитку (не може забезпечити формування необхщного додаткового обсягу активiв у перiоди сприятливо'1' кон'юнктури ринку) i не використовуе фiнансовi можливостi приросту прибутку на вкладений капiтал.
2. Позичений каттал характеризуеться такими позитивними особливостями:
— достатньо широкими можливостями залучення, особливо при високому кредитному рейтингу пщприемства, наявносл застави або гарантп поручителя;
— забезпеченням росту фшансового потенщалу пщприемства при необхщност суттевого розширення активiв та зростанням темтв росту обсягу його госпо-дарсько'1' дiяльностi;
— бшьш низькою вартiстю порiвняно з власним катталом за рахунок забезпечення ефекту «податково-го щита» (вилучення витрат на його обслуговування iз оподатковувано'1' бази при сплатi податку на прибуток) «
— здаттстю генерувати прирiст фiнансовоï рента-бельностi (коефщента рентабельностi власного капiталу).
3. Використання позиченого катталу мае також i недолжи:
— використання цього катталу генеруе найбшьш небезпечш фiнансовi ризики в господарськш дiяльнос-тi пщприемства, ризик зниження фшансово!' стшкоси i
втрати платоспроможность Рiвень цих ризиюв зростае пропорцшно росту питомо! ваги використання позиче-ного капiталу;
— активи, спрямоваш на рахунок позиченого катталу, генерують меншу норму прибутку, яка знижу-еться на суму виплаченого позичкового вщсотка у вшх його формах (вiдсотка за банювський кредит; лiзинговоi ставки; купонного вщсотка за облiгацiями; вексельного вщсотка за товарний кредит тощо);
— висока залежнють вартостi позиченого катталу вщ коливань кон'юнктури фiнансового ринку. У деяких випадках при зниженш середньо! ставки позичкового вiдсотка на ринку використання рашше отриманих кре-дитiв (особливо на довгостроковiй основ^ стае пдпри-емству невигiдним у зв'язку з наявшстю бiльш дешевих альтернативних джерел кредитних ресурсiв;
— складшсть процедури залучення (особливо у великих розмiрах), оскiльки надання кредитних ко-штiв залежить вiд ршення iнших господарюючих суб'ектiв (кредиторiв), вимагання, у деяких випадках, вщповщних стороншх гарантiй або застави (при цьому гарантп страхових компанш, баншв або iнших
господарюючих суб'ектiв надаються, як правило, на платнш основ^.
4. Таким чином, пiдприемство, яке використовуе позичений каштал, мае бшьш високий фшансовий по-тенцiал свого розвитку (за рахунок формування додат-кового обсягу активiв) та можливосп приросту фiнан-сово! рентабельностi дiяльностi, однак великою мiрою генеруе фшансовий ризик i загрозу банкрутства (вони зростають в мiру збiльшення питомо! ваги призначених коштав у загальнш сумi капiталу, що використовуеться).
Список використаних джерел
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ан-софф ; сокр. пер. с англ. ; науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. — М. : Экономика, 1989. — 519 с.
2. Семенов Г. А. Оптимiзацiя структури кашталу тдприемства / Г. А. Семенов, А. В. Пелешко // Держава та регюни. Серiя: Економша та пдприемництво, 2010. — № 4. — С. 164-170.
3. Семенов Г. А. Аналiз структури катталу пщприемства / Г. А. Семенов, О. О. бропутова // Економiчний вюник Донбасу, 2007. — № 4 (10). — С. 89-98.
