CC BY
103
Сучасш проблеми регионального розвитку
Modern problems of regional development
УДК 332.1.009.12:330.341.1
ФАКТОРИ МЕЖНАРОДНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ В УМОВАХ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ
С.К. Хар1чков, д.е.н., професор
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних досл1джень НАН Украти, Одеса, Украша
А.В. Дтч
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Векономщ свгту вщбуваються певш змь ни, спричинеш глобал1зац1ею, р1зним р1внем розвитку, зростанням р1вня кон-куренцп м1ж крашами, репонами. Сила краши чи певного репону полягае у конкуренто-здатносп виробник1в, тож стратепя мае бути в сприянш ix розвитку, забезпеченш певного р1вня конкурентоспроможносп репошв.
Необхщшсть дослщження репональних шно-вацшних процеав, економ1чного росту репональ-них показник1в та можливосп актив1зацй' зовнiшньоекономiчноi д1яльност1 спричинене тим, що розвиток економiки нашоi краши можливий у подальшому тiльки на засадах ii iнновацiйностi.
Тож не дивно, що питання тдвищення мiж-народноi конкурентоспроможностi регiонiв та ефективностi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi останнiм часом е дуже актуальним як в Украш, так i за кордоном.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй та невиршених рашше частин проблеми
Теоретичш та практичнi основи, окремi аспекта та методолопчш засади тдвищення мiжнарод-TOi' конкурентоспроможностi регiонiв були дослщ-женi М. Портером, П. Кругманом, Р. Каманш, Р. Мартшом та П. Санлеем, I. Беггом; Р. Флоридою, Б. Ашеймом та А. 1саксеном, Н. Калюжно-вою, I. Трофiмовою, А. Гранбергом, Л. Шеховце-вою, В. Жуковською, М. Гельвановським, О. Се-лезньовим.
Серед вичизняних дослiдникiв слiд видiлити А. Поручника, Л. Антонюк, В. Чужикова, С. Соколенка, З. Варнатя [7].
Мета статтi - дослщити фактори мiжнародноi конкурентоспроможностi регiону, проблемш фактори Украши та можливють пiдвищення конку-рентоспроможностi регiонiв Укра1ни за допомо-гою iнновацiйного розвитку.
Основний мaтepiaл
Перш за все, необхщно зрозумiти що таке «мiжнародна конкурентоспроможтсть» та «конкурентоспроможтсть» взагалi .
Конкурентоспроможтсть - здатнiсть тдпри-емств в юнуючих для них умовах розробляти, виготовляти та постачати до шнцевого споживача товари або послуги, що за певними характерис-
XapiHKoe С.К., Дiгiч А.В. Фактори мiжнарод-но1 конкурентоспроможностi регiону в умовах iнновацiйного розвитку.
Дослщжет фактори мiжнародноl конкурентоспроможносп репону в умовах iнновацiйного розвитку, обгрунтовано необхiднiсть пiдвищення мiжнародноl конкурентоспроможносп регiонiв в Украшг
Ключовi слова: мiжнародна конкуренто-спроможнiсть, фактори конкурентоспроможносп, шновацшний розвиток, ресурси, шновацд, швес-тицп, регiональний розвиток, конкурентоспроможтсть регiону
Харичков С.К., Дигич А.В. Факторы международной конкурентоспособности региона в условиях инновационного развития.
Исследованы факторы международной конкурентоспособности региона в условиях инновационного развития, обоснована необходимость повышения международной конкурентоспособности регионов в Украине.
Ключевые слова: международная конкурентоспособность, факторы конкурентоспособности, инновационное развитие, ресурсы, инновации, инвестиции, региональное развитие, конкурентоспособность региона
Kharichkov S.K., Digich A.V. Factors of international competitiveness of the region in terms of innovation development.
Factors of international competitiveness of the region in terms of innovation development and necessity of increasing of the international competitiveness of regions in Ukraine are researched.
Keywords: international competitiveness, competitive factors, innovative development, resources, innovation, investment, regional development and competitiveness of the region
тиками користуються кращим попитом, шж това-ри !хшх конкурентiв [3].
Вiдомий дослiдник в галузi конкурентоспро-можностi виробник1в М. Портер, вважае, що тд-приемства випереджають сво!х суперник1в, якщо мають кращу або мiцнiшу конкурентну перевагу [9].
В бшьш-менш розвинутих кра!нах конкуренто-спроможнiсть пiдприемства е наслщком переплеО-тiння певних факторiв, яш е вiдображенням результатiв полiтики найбшьших монополiй в боротьбi за яшсть, кращi ринки збуту i отримання бiльшого прибутку [2].
Слщ зазначити, що единого визначення понят-тя «мiжнародна конкурентоспроможнiсть репону» не юнуе.
На сьогоднi е два тдходи визначення даного термiну. У першому випадку регiональна конку-рентоспроможшсть - це об'еднаний показник мiкроекономiчноl конкурентоспроможностi, тобто окремих фiрм репону, у другому - пов'язана з макроекономiчною, тобто на нацiональному рiвнi, конкурентоспроможнiстю. 1нша думка полягае у неправильности iнтерпретацiй термiну, наведених вище.
Тож, термш «мiжнародна конкурентоспромож-нiсть репону» можна описати як здатнiсть репону на основi наявних у розпорядженш та створення нових ресурсiв стимулювати виробництво та тд-вищувати рiвень добробуту населения у довго-строковому перiодi.
Як вже зазначалося вище, основою форму-вання конкурентоспроможностi е конкурентш переваги. Ступiнь 1х реалiзацil i визначае статус регiону та кра1ни в цiлому [4].
У пращ М. Портера «Конкуренщя» зазначено, що розвиток конкурентоспроможносп репону, як i кра1ни в щлому, здiйснюеться по наступних чотирьох стадш (рiвнiв):
— конкуренцiя на основi факторiв виробництва;
— конкуренцiя на основi iнвестицiй;
— конкуренцiя на основi нововведень;
— конкуренцiя на основi багатства.
Першi три стадп забезпечують економiчне зростання, остання обумовлюе застiй i спад.
Конкурентна перевага репону забезпечуеться:
1) на першш стадп - завдяки факторам виробництва: природним ресурсам, сприятливим умовам для виробництва товарiв, квалiфiкованiй робочiй силi (забезпечуеться одним детермiнан-том);
2) на другш стадп - на основi агресивного iнвестування (в основному нащональних фiрм) в освiту, технологи, лщензп (забезпечуеться трьома детермiнантами);
3) на третш стадп - за рахунок створення нових видiв продукцп, виробничих процесiв, орга-нiзацiйних рiшень i iнших iнновацiй шляхом до вах складових «ромба»;
4) на четвертш стадп - за рахунок вже ство-реного багатства i спираеться на всi детермiнанти, як1 використовуються не повшстю [11].
1снуе дешлька методик визначення м1жнарод-но! конкурентоспроможносп репошв кра!ни, як1 i описують фактори, за якими вона визначаеться.
Перша методика - Щор1чник глобально! конкурентоспроможносп 1нституту розвитку менеджменту в Лозанш (IMD World Competitiveness Yearbook).
Для ощнки м1жнародно! конкурентоздатносп репошв у цьому випадку 4 групи фактор1в по 20 субфактор1в. Перел1чимо !х:
1) Економ1чне зростання (77 критерпв) -внутршня економжа, м1жнародна торпвля, м1жнародне швестування, зайняпсть, щни.
2) Ефектившсть управлшня (72 критерп) -державш фшанси, фокальна система, шституцш-на структура, б1знес-законодавство, сощальна структура.
3) Ефектившсть б1знес-середовища (68 критерпв) - продуктившсть, ринок пращ, фшанси, практика менеджменту, традицп та звички.
4) 1нфраструктура (95 критерпв) - базова шфраструктура, технолопчна шфраструктура, шфраструктура знань, охорона здоров'я та навколишнього середовища, освгга [6].
Друга методика - дослщження експерпв £вропейсько! Ком1сп Second Report on Economic and Social Cohesion.
За щею методикою загальними факторами репонально! конкурентоспроможносп е наступш:
— р1вень зайнятосп та продуктившсть пращ за юнуючого р1вня зайнятосп;
— сшввщношення р1вшв зайнятосп у р1зних секторах промисловостц
— тренди демограф1чного розвитку (м1гращя, старшня населення тощо);
— обсяг прямого шоземного швестування;
— швестицп в шновацшну сферу економ1ки (НДДКР, освпа, шформацшно-комушкацшш технологИ);
— р1вень розвитку локально! шфраструктури;
— як1сть освгга (особливо частка населення з науковим ступенем та шлькють 1Т-спещал1спв в репош);
— шновацп та НДДКР (витрати на НДДКР, к1льк1сть зареестрованих та використаних патенпв).
Третя методика - A Study on the Factors of Regional Competitiveness.
В1дпов1дно до не!, експерти вид1ляють 3 групи фактор1в:
1) 1нфраструктура та доступшсть - базова шфраструктура (авто, ав1а- та зал1зничш шляхи; структура власносп); технолопчна шфраструк-тура (шформацшно-комушкацшш мереж1, 1нтер-нет, телекомушкацп); шфраструктура знань (освпш можливосп); як1сть м1сць (житлов1 умови, природне середовище, умови вщпочинку, безпе-ка).
2) Людський каттал - демограф1чш тренди (м1гращя високоосв1ченого населення, культурне розма!ття); висококвал1ф1кована робоча сила (компетенцп, шновацшш знання, ноу-хау).
CyHacHi npo6neMH perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
3) BnpoÖHHHe cepegoBume - nignpueMHuubKa KynbTypa (3gaTHiCTb go nogonaHHa BxigHux 6ap'e-piB, roToBHiCTb go pH3HKy); rany3eBa KoHuempama (cniBBigHomeHHH ochobhhx ceKTopiB внpo6ннцтвa, KoHueHipauia po6onoi cunu no rany3ax; HacTKa y BBn ceKTopiB, mo BHpo6naMTb npogyKmro 3 bhco-kom gogaHoro Bapiic™); iHTepHamoHani3ama (cTpyKTypa 3oBHimHboi TopriBni, o6car Ta cTpyKTypa nil, 6i3Hec-KynbTypa); iHHoBauii (naTeHTHa aKTHB-HicTb, piBeHb po3bhtok gocnigHuubKHx
iHcTHTyTiB Ta yHiBepcHTeTiB, cпiвpo6iтннцтвo Mi® KoMnaHiaMH Ta gocnigHuubKHMH opгaнiзaцiaмн); ypag Ta mcTHTymnHa cnpoMo®mcrb; 3a6e3nene-HicTb bhpo6hhhhmh pecypcaMH; cneuiani3auia; npu-poga Ta xapaKTep KoHKypeHuii [3].
^eTBepia - rno6anbHun iHgeKc iHHoBauinHoi KoHKypeHTocnpoMo®Hocii perioHiB cBiry KoHcan-THHroBoi KoMnaHii Huggins Associates (HA) .
TyT TaKo® onucyeTbca Tpu rpynu ^aKTopiB:
1) BxigHi noioKH - nrogcbKHn Kaniran (HacTKa 3aHHaTHx; KinbKicTb npegciaBHHKiB KpeaTHBHoro Knacy Ha 1 thc. oci6; KinbKicTb 3anHaTHx b iH^op-MamnHo-KoMymKamnHoMy ceKTopi Ha 1 thc. oci6; KinbKicTb 3aHHaTHx y 6ioiexHonoriax Ta xiMinmn npoMHcnoBocii Ha 1 thc. oci6; KinbKicTb 3anHaTHx y MamHHo- Ta aBToMo6ine6ygyBaHHi Ha 1 thc. oci6; KinbKicTb 3aHHaTHx y внpo6ннцтвi eneKipuHHoro o6nagHaHHa Ta npunago6ygyBaHHa Ha 1 thc. oci6; KinbKicTb 3aHHaTHx y BucoKoiexHonoriHHux nocny-rax Ha 1 thc. oci6); ^rnaHcoBun Kaniran (o6car BeHHypHoro ^iHaHcyBaHHa Ha gymy HaceneHHa); iHHoBamäHHÖ Kamran(o6car gep®aBHHx BHTpaT Ha
Ha gymy HaceneHHa; o6car npuBaTHux BHTpaT Ha Ha gymy HaceneHHa; KinbKicTb
3apeecrpoBaHHx naiemiB Ha gymy HaceneHHa).
2) BuxigHi noioKH (npogyKTHBHicTb пpaцi; cepegHboMicaHHe 3pocraHHa 3apo6iTHoi nnaiu; piBeHb 6e3po6irra).
3) iHHoBamfea crinKicTb (gep®aBHi BHTpaTH Ha nonaTKoBy Ta cepegHM ocBrry Ha gymy HaceneHHa; gep®aBHi BHTpaTH Ha Bumy ocBrry Ha gymy HaceneHHa; cepBepu 3a6e3neneHHa 6e3neKH 3B'a3Ky Ha 1 MnH. HaceneHHa; KinbKicTb oci6, mo MaMTb gociyn go Mepe®i iHTepHeT Ha 1 thc. oci6; gocryn go mupoKocMyroBHx KaHaniB 3B'a3Ky Ha 1 thc. HaceneHHa ) [1].
To®, xona icHyMTb cninbHi pucu y rpyn ^aKTopiB 3a3HaneHHx MeioguK, ane eguHoro nigxogy go BH3HaneHHa ^aKTopiB Mi®HapogHoi KoHKypeHTo-cnpoMo®Hocri perioHy HeMae. Цe noacHMeTbca aK ^opMyBaHHaM pi3HHx eKoHoMiHHHx TuniB perioHiB, TaK i o6Me®emc™ craTHcTHHHHx gaHHx.
Ha cborogmmmn geHb ^aKTopaMH 3a6e3neneHHa Mi®HapogHoi KoHKypeHTocnpoMo®Hocii perioHiB e: Knacrepu; nrogcbKi pecypcu; nignpueMcTBa Ta iH^pa-cipyKTypa; iннoвaцii Ta perioHanbHi iHHoBamnm cucieMH; aKicTb ynpaBniHHa; Tun perioHy; iHBecm-uinHa npHBa6nHBicTb Ta xapaKTep npaMHx iHo3eM-hhx iHBecmmH (nil) b perioHi [7].
y Mi®HapogHHx penTHHrax KoHKypeHTocnpo-Mo®Hocri yKpaiHa 3anMae мicцe cepeg KpaiH, aKi po3BHBaMTbca Ta xapaKTeproyMTbca bhcokom noni-thhhom i eKoHoMiHHoM HecTa6inbHic™, iHBecm-
mnHoM HenpHBa6nHBicTM i BHcoKHMH pH3HKaMH y rocnogapcbKin gianbHocii.
3a gaHHMH penTHHroBoi oцiнкн rno6anbHoi koh-KypeHTocnpoMo®Hocii BcecBiTHboro eKoHoMiHHoro $opyMy (BE®) npoiaroM 2004-2006 pp. пoзнцia yKpaiHH noKpamunuca y penTHHry 3 86 go 69 Micua, a 3a 2007-2011 pp. 3HH3unaca Ha 20 no3Hmn, 3aHHaBmu 89 Micue y 2010 p i3 139, i nigBumunaca Ha 7 no3Huin y 2011 p., oipuMaBmu 82 Micue i3 142. B 2012 p. yKpaiHa noKpamuna cboI no3uuii Ta oipuMana 73 Micue cepeg 144 KpaiH cBrry, nigHaB-mucb Ha 9 no3Hmn nopiBHaHo 3 MHHynuM pokom. nigupyroTb fflBenuapia, CiHranyp Ta ®iHnaHgia, aKi cKnagaMTb TpinKy nigepiB [8].
Hu3bKi o6caru npaMHx iHo3eMHHx iHBecTHmn ranbMyMTb nepegany cynacHux TexHonorin b yKpaiHy, mo 3HaHHo BnnuBae Ha e^eKTHBHicTb BHKopucTaHHa TpygoBHx pecypciB, a oT®e - Ha KoHKypeHTocnpoMo®HicTb b uinoMy.
3a aHani3oM, npoBegeHHM CBiioBHM eKoHoMiH-hhm ^opyMoM b 2012 p., TexHonoriHHHH piBeHb eKoHoMiKH yKpaiHH 3a KpuiepieM 3anyneHHa npaMHx iHo3eMHHx iHBecTHuin Ta TpaHc^epy TexHonorin 3aHMae 109 Micue y cepeg 144 KpaiH cBiiy.
IcHyBaHHa icioTHux BigMiHHocien b po3BHTKy perioHiB yKpaiHH noKa3ye HaaBHicTb BucoKoro noieHuiany Mo®nuBocii 3pociaHHa 3a yMoBH npoBe-geHHa HiTKoi noniTHKH perioHanbHoro po3BHTKy [10].
^,na noganbmoro nporpecy yKpaiHi noipi6Ho npoBoguTH uinecnpaMoBaHy perioHanbHy noniTHKy. y uboMy in Mo®e gonoMorTH gocBig 6inbm po3-BHHyTHx y mn c$epi KpaiH.
y cBiioBin npaKTHui icHye gocuTb BenuKHH gocBig ycnimHoi peani3auii nporpaM, HauineHux Ha nigBumeHHa KoHKypeHTocnpoMo®Hocii perioHy mogo HauioHanbHoro Ta Mi®HapogHoro piBHa.
OgHHM 3 HaHKpamux npuKnagiB nigBumeHHa KoHKypeHTocnpoMo®Hocii KpaiHH Hepe3 iHHoBauin-Hy Mogenb 3pociaHHa npuBa6nHBocii perioHiB mo®-Ha Ha3BaTH gocBig ®iHnaHgii. BoHa e ogHieM 3 Han6inbm KoHKypeHTocnpoMo®Hux KpaiH cBiiy y c$epi TexHonorin. OgHa 3 ronoBHux BigMiHHocien Mogeni nigBumeHHa KoHKypeHTocnpoMo®Hocii perioHiB KpaiHH e b ToMy, mo gep®aBHa noniTHKa nociaBuna co6i 3a Meiy 3MimeHHa HanpaMKy gin 3 eKoHoMiKH y rno6anbHoMy po3yMiHHi go MiKpo-eKoHoMiHHoi aKTHBHocii gna noKpameHHa yMoB po6oTH KoMnaHin uinux rany3en, TaKo® b c$epi iHHoBamHHoro po3BHTKy Ta HayKoBHx gocnig®eHb.
Cnig BHginHTH, mo nig TepMiHoM «KoHKypeHTo-cnpoMo®HicTb perioHiB» y gaHin KpaiHi po3yMieTbca «3gaTHicTb perioHiB cnpuaTH, 3anynaTH Ta nigipu-MyBaTH eKoHoMiHHy gianbHicTb 3 MeioM nigBumeHHa eKoHoMiHHoro go6po6yiy ®HTeniB» [6].
HanBa®nHBimy ponb y 3a6e3neneHHi KoHKy-peHTocnpoMo®Hocii ®iHnaHgii Ha Mi®HapogHoMy piBHi rpae perioHanbHa noniTHKa, cnpaMoBaHa Ha pauioHanbHun TepuTopianbHun po3bhtok. He gy®e BurigHe nono®eHHa KpaiHH, HH3bKa 3rpynoBaHicTb HaceneHHa, cyBopun KniMaT, o6Me®eHicTb npupog-hhx pecypciB Ta cupoBHHH - npu TaKux o6craBHHax eguHHM cnoco6oM nigBumeHHa Mi®HapogHoi KoHKy-peHTocnpoMo®Hocii Ta noninmeHHa e^eKTHBHocii
економiки кра!ни е пiдвищення ефективностi управлшня розвитком регiонiв, найрацiональнiше використання !х економiчного потенцiалу. Тож регiональна политика Фшлянди направлена на покращення ситуаци в кожному регiонi кра!ни, тобто е важливим елементом загально! стратеги уряду.
Впродовж останнiх 20 рок1в економжа Фшлянди пережила ряд швидких структурних пере-творень та технолопчно! модершзаци (протягом к1лькох столiть традицшною галуззю була лiсову промисловiсть, а попм кра!на переорiентувалася у бж розвитку iнновацiй на основi сучасних шфор-мацiйних технологiй). Це дало шанс на майбутне економiки Фшлянди на глобальному рiвнi, при цьому розвивали i традицiйнi види промисловосп. У той же час економiчний рiст став все бiльше залежати вщ науки, технологiй та знань. Це наштовхнуло уряд Фшлянди до створення ефек-тивно! Нацюнально! шновацшно! системи кра!ни.
Однак це зрушення у прiоритетах нацюнально! полiтики уряду не полягав лише у збшьшенш загальнонацюнальних витрат на НДДКР. Причини, яш мали найбiльший вплив, - це науково-технiчнi ресурси, процес створення соцiальних iнститутiв, навчання та регiоналiзм.
Також iстотно вплинуло проведення кластер-но! полiтики. Шд впливом поглядiв Портера у Фшлянди був впроваджений проект «Переваги Фшлянди - майбутне фшсько! промисловостi», в рамках якого була розроблена i затверджена Нацiональна промислова стратегiя. Вона зробила можливим перейти вiд загальнодержавного регу-лювання до промислово! i технолопчно! полiтики, тобто розвитку кластерiв. На сьогоднi лiсовий, iнформацiйний та телекомушкацшний кластери е наймасштабнiшими для економiки Фшлянди, як1 i формують бiльшу частину внутрiшнього валового продукту кра!ни [9].
Якщо знову повернутися до проблем Укра!ни, то у останньому Звт про конкурентоспромож-шсть регiонiв Укра!ни за 2012 рш при опитуваннi керiвникiв компанiй були видшеш ними проблем-нi фактори розвитку репошв та !х конкуренто-спроможностi [5].
Традицiйно, податкова политика займае перше мiсце серед найпроблемшших факторiв для ефек-тивного ведення бiзнесу (15,7%). Фактор корупци зменшився до третього мiсця, а другу позицш отримав фактор нестабiльностi державно! политики. Це показали результати анкетування понад 2100 керiвникiв компанш у рiзних регiонах Укра!ни.
Незважаючи на те, що три позици у рейтингу проблемних факторiв залишилися незмiнними з минулого року, репони рiзияться у вiдповiдях. Якщо у 2011 рош збiг щодо цих трьох проблем дорiвнював 95%, то у 2012 рош - 87%.
Перше мюце фактора «податкова политика» шдтверджено у 14 регiонах Укра!ни, що на один бiльше за минулий рiк. Тако! думки притриму-ються керiвники машинобудiвного бiзнесу на схо-дi та пiвднi кра!ни (Днiпропетровська, Харк1вська,
Луганська, Микола!вська обласп), в деяких захщ-них репонах керiвники малого й середнього б!зне-су (1вано-Франк1вська, Волинська, Чернiвецька обласп) i у Киевi та Севастополь Найгострiшою ця проблема iснуе у Микола!вськш областi, де кожен п'ятий шдприемець (21%) вважае податко-ву политику найнегативнiшим фактором.
Нестабiльнiсть державно! политики отримала друге мiсце. Минулого року нестабшьшсть поль тики була найактуальшшою проблемою у трьох репонах Укра!ни, а цього року - аж у дванадцяти областях. Це - велик! промисловi регiони, основ-ним видом д!яльносп яких е видобувна, переробна промисловють та машинобудування (Донецька, Запорiзька областi); областi з видобувною промис-ловютю i машинобудуванням (Полтавська й Сумська); аграрнi репони (Житомирська, Юрово-градська, Херсонська, Черкаська) та деяш захiднi регiони (Закарпатська, Льв!вська, Рiвненська областi).
Фактор корупци посiдае трете мiсце серед головних проблем для ведення б!знесу (12,2%); але цей фактор традицшно е найбшьш актуальним для АР Крим i Одесько! областi. Позитивш зрушення у цих областях невелик!. Щкаво, що у Херсонськш обласп фактор корупци найменш проблемний (8,6%).
Як i в 2011 рош,незважаючи на прийняття нового Податкового кодексу, у списку проблем зросла прiоритетнiсть факторiв податкових ставок (на 2,6%) i неефективно! д!яльносп уряду. Стд зазначити, що податковi ставки в багатьох областях з'являються з-пом!ж перших трьох найпроблемшших факторiв для б!знесу.
Аналiз по галузям показуе под!бш для вах регiонiв тенденци. Найпроблемнiшi фактори е аналогiчними: податкова политика, нестабiльнiсть державно! влади i корупшя. За 2011 рж фактор нестабшьносп державно! политики зрю на 3%, тому вш поав 2-е мюце i випередив корупцш. Загалом, залежно вщ галузi лщирують так фактори як податковi ставки (сшьське господар-ство, готелi та ресторани), неефектившсть д!яль-носп уряду i дозвiльна система (iнвестицiйнi компанi!).
Фактор податково! политики найбшьше турбуе представнишв торпвл!, буд!вельно!, обробно! промисловосп, виробництва енергоносив. Найбшьше впливае на сшьське господарство й страхування нестабшьшсть державно! политики. На фактор корупци гостро реагують швестицшш компани, банки й шдприемства добувно! промисловосп.
Доступ до фшансування набув актуальносп для готельно-ресторанного б!знесу ! банков. Вш також лишаеться великою проблемою для будь вельних компанш, виробник1в енергоносив та агросектору. Под!бна ситуашя стосуеться фактору нерозвинено! шфраструктури для банков, сшьгосп-! страхових компанш, сектору транспорту ! зв'яз-ку, енергетичного сектору ! доступу до земельних ресурав для добувно! промисловосп й сшьського господарства, швестицшних компанш [5].
Сучасш проблеми регионального розвитку
Modern problems of regional development
Висновки
Тож, для покращення м1жнародно1 конкуренто-спроможносп репошв Укра!ни, в першу чергу, слш звернути увагу на найбшьш проблемш фак-тори, а саме - три вищенаведеш, як1 назвали кер1в-ники тдприемств. Слш звернути увагу, що ва три фактори стосуються саме державно! полггаки, тому наведен! проблеми може виршити лише влада.
Для тдвищення м1жнародно! конкурентоспро-можносп рег1ону в умовах бурхливого шновацш-ного розвитку також необх1дно, перш за все, роз-вивати сферу технологш, нововведень, залучати прям1 шоземш 1нвестиц1! для виконання перспек-
тивних проекпв, створювати нац1ональн1 проекти спшьно з м1жнародними орган1зац1ями, заохочу-вати шноваци на вс1х р1внях, особливо на репональному. Укра!на, як вже зазначалося, мае високий потенц1ал, тому необхадно його розви-вати за рахунок вс1х наявних можливостей, використовуючи та навчаючись на досв1д1 вже розвинутих кра!н. Щкавим е кластерний п1дх1д для побудови ефективно! економ1ки, усп1шно реал1зований Ф1нлянд1ею. Якщо таким чином роз-дивлятися Укра!ну, то також прийняти таку поль тику. Наприклад, кластери с1льського господар-ства, металургшний, машинобудування.
Список лiтератури:
1. Брикова 1.В. Теоретичн1 основи м1жнародно! конкурентоспроможност1 рег1он1в // Економ1ка та тдприемництво. - 2006. - № 17. - С. 61-70.
2. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики [Текст] : Учеб. для вузов / А.Г. Гранберг ; Гос. ун-т-Высш. шк. экономики. - М. : ГУ ВШЭ, 2000. - 492 с.
3. Брикова 1.В. Детермшанти м1жнародно! конкурентоспроможност1 нацюнальних репошв в глобальному економ1чному простор! / 1.В. Брикова // М!жнародна економ!чна пол!тика. -2007. - № 7. - С. 5-33.
4. 1сиченко 1.В. Фактори конкурентоспроможност! репону / 1.В. 1сиченко // Укра!нський географ!чний журнал. - 2010. - № 1. - С. 40-47.
5. Звгт про Конкурентоспроможшсть Укра!ни 2012. Назустр!ч економ!чному зростанню та процвианню. - Фонд «Ефективне управлшня», Всесв!тн!й Економ!чний Форум, 2012 [Електронний ресурс]. - Опубл!ковано Фондом «Ефективне Управл!ння». - 208 с. - Режим доступу: www.feg.org.ua/docs/FEG_report_2012_body_ua_20.11.2012.pdf
6. Крючкова I., Дубровський В. Свггов! методолог!! ощнювання конкурентоспроможност! економ!ки // Засади конкурентоспроможност! в реалгях економ!ки знань: колективна монограф!я / М!жнародний !нститут менеджменту (М1М-Ки!в); за наук. ред. Ю.В. Полунеева. - К.: ТОВ «1нжишринг», 2007. - С. 24-36.
7. Шеховцева Л.С. Конкурентоспособность региона: факторы и метод создания / Л.С. Шеховцева // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - № 4(24). - С. 11-16.
8. Global Competitiveness Report 2012-2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13.pdf
9. 1лляшенко С.М. М!жнародш аспекти конкурентоспроможност! репошв Укра!ни i !х урахування при обгрунтуванш траекторш !нновац!йного розвитку [Текст] / С.М. 1лляшенко // Мехашзм регулювання економ!ки. - 2010. - № 3, Т. 2. - С. 59-65.
10. Скрипник Н.£. Проблеми формування конкурентоспроможно! та адаптивно! репонально! економ!ки Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.confcontact.com/20130214_econ/8_skripnik.htm
11. Портер М. Конкуренция : [пер. с англ.] / М. Портер ; под ред. Я.В. Заблоцкого. - М. : ИД Вильямс, 2003. - 496 с.
Надано до редакци 25.12.2012
Харiчков Сергш Костянтинович / Sergiy K. Harichkov
skh_iprei@ukr. net
Дтч Анастаая Володимирiвнa / Anastasiia V. Digich
an. digich@yandex. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1дентифжащя та класифiкацiя neMamepiaRbnux aKmueie та проблеми ix визначення [Електронний ресурс] / С.К. Xafi4Koe, А.В. Дтч // Економiкa: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 142-146. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n1.html
