CC BY
134
ски каждый налогоплательщик, ведущий регулярную хозяйственную деятельность, подвергается им, минимум, один раз в течение срока исковой давности и практически у всех удается обнаружить нарушения налогового законодательства. Далее налогоплательщик ставится перед выбором: заплатить недоимку в полном объеме или меньшую сумму недоимки и взятку. Конечный размер этих платежей определяется в процессе торга и зависит от простоты доказательства фактов правонарушений, квалификации налогового инспектора и бухгалтера, возможности наступления уголовной ответственности и т.д. Вместе с тем он обычно меньше, чем та сумма недоимки, которая должна быть начислена по закону. Поэтому налогоплательщики обычно согласны на коррупционную сделку.
В конечном счете рядовые налогоплательщики обычно остаются неконкурентоспособны в сравнении с «близким к власти» хозяйствующими субъектами, а многие из них даже платят налогов и взяток в сумме больше, чем размер налоговых платежей, предусмотренных законодательством. Однако самостоятельно изменить ситуацию они не в состоянии и продолжают действовать по тем же правилам в надежде, что в следующий раз сумеют избежать санкций, договориться на лучших условиях, найдут «высоких покровителей» и т.д., либо вынуждены прекращать хозяйственную деятельность.
Выводы и практические рекомендации. Для снижения масштабов ухода от налогов и коррупции в налоговых отношениях в Украине необходимо, прежде всего создать у политиков реальные стимулы к проведению налоговой политики в интересах широких слоев избирателей и безусловному соблюдению законов. Меры, которые могли бы способствоать решению данных проблем, достаточно хорошо известны из политологии и экономической теории политического процесса, но их быстрая реализация на практике при нынешнем состоянии украинского общества и менталитете избирателей проблематична.
Следует изменить законодательство с целью снизить влияние политиков на деятельность налоговых органов, чему может способствовать назначение их руководства парламентом, усиление контроля за их деятельностью со стороны оппозиции и представителей гражданского общества, законодательные гарантии сохранения сотрудниками налоговых органов должностей и продвижения по службе при отсутствии с их стороны правонарушений и т.д.
Увеличить стимулы к соблюдению законодательства представителями налоговых органов также может повышение уровня оплаты их труда и социальных гарантий (пенсии, жилье и т.д.). Наряду с этим должны быть предусмотрены более жесткие санкции за совершение ими правонарушений коррупционного характера и нарушения прав налогоплательщиков, включая лишение вышеназванных социальных льгот.
Необходимы также изменения налогового законодательства, основной целью которых является: снижение уровня дискреционных полномочий налоговых органов: четкая регламентация прав и обязанностей сторон; размера санкцш за налоговые правонарушения и порядка их применения; отмена всех льгот крупному бизнесу; существенное повышение справедливости налоговой системы, что может способствовать повышению уровня налогового согласия.
Важным направлением борьбы с корупцией может быть также реорганизация налоговой службы в соответствии с принципами полуавтономии [11; 12]. Это позволяет уменшить влияние на ее деятельность политиков, уравнять правовое положение налогоплательщиков и представителей налоговых органов, создать материальные стимулы к соблюдению последними законодательства, обеспечить более справедливое решение налоговых споров.
Список источников
1. Ivanova A. The Russian flat tax reform / A. Ivanova, M. Keen, A. Klemm // IMF Working paper. - 2005. WP/05/16. - 48 p.
2. The 2010 Corruption Perceptions Index [Електронний ресурс] // Transparency International, 2011. - Реж. доступу: http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/c pi/2010/results .
3. Аналггичний звгг Кшвського мiжнародного шституту соцюлоги за результатами дослвдження «Корупцш та на-дання послуг у судовш систем Украши» [Електронний ресурс]. -КМв, 2006. - 47 с. - Режим доступу: http://old.acrc.org.ua/index.php?page=library&id=57.
4. Istanbul Anti-Corruption Plan: Monitoring Report. Ukraine // OECD Anti-Corruption Network for Eastern Europe and Central Asia. - 2010. - 71 p.
5. Вишневский В.П. Уход от уплаты налогов: теория и практика: моногр. / В.П. Вишневский, А.С. Веткин; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2003. - 228 с.
6. National Integrity System: Ukraine 2011 [Електр. ресурс] // Trans-
parency International, 2011. - 205 с. - Реж. доступу: http://www. transparency.org/news_room/in_focus/2011/ukraine_nis_2011.
7. Барсукова С.Ю. Теневые правила взаимоотношений полити-
ков и предпринимателей / С.Ю. Барсукова // Журнал институциональных исследований. - 2011. - Т. 3, №3. - С. 40-56.
8. Веткин А. «Конвертационные центры»: институциональные особенности и роль в теневой экономике / А. Веткин // Экономика Украины. - 2005. - №8. - С. 12-19.
9. Бавин В.В. Анализ корруции системе налоговых отношений в Украине / В.В. Бавин // Економжа промисловостг -2011. - № 3 - С. 34-44.
10. Doing business 2012: Doing business in a more transparent world. - The World bank and the International finance corporation, 20011. - 200 p.
11. Manasan R. Tax Administration Reform: Semi-Autonomous Revenue Authority, Anyone? / R. Manasan // Philippine Journal of Development. - 2003. - Vol. XXX, №2. - P. 173-193;
12. Mann A. Are semi-autonomous revenue authorities the answer to tax administration problems in developing countries? A practical guide / A. Mann / Research paper for the project: Fiscal Reform in Support of Trade Liberalization, 2004. - 106 p.
М. Дейч
м. Донецьк В. Компашець
м. Харкв
ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ СОЩАЛЬНО ВЩПОВ1ДАЛЬНО1 ПОВЕД1НКИ ОСОБИСГОСТ1, Б1ЗНЕСУ, СУСПЩЬСТВА, ДЕРЖАВИ В УКРА1Н1 (за результатами експертного опитування)
Останне десятирiччя харакгеризуеться стшким зрос- стльнота все бшьше усввдомлюе те, що негативт проце-
танням уваги наукового сшвтовариства управлшщв та си, яю ввдбуваються у нашому суспшьста, у т.ч. його еко-
бiзнесменiв до феномена сощально! ввдповвдальност! Це номiчнш складовш, багато у чому обумовлет саме систе-
пов'язано iз багатьма причинами. По-перше, впчизняна мною та всеохоплюючою безввдповвдальтстю: особисто-
cri перед сустльством та державою, держави перед осо-биспстю та cуcпiльcтвом, бiзнеcу перед державою та сустльством. По-друге, позитивний досввд соц1ально вщпо-ввдально! дiяльноcтi захгдних компанiй доводить випд-нicть довiри, чесносп, вщповвдальносп для вciх cуб'eктiв господарських вщиосин. По-трете, мiжнароднi зо-бов'язання Укра!ни з впровадження мiжнародного стандарту ISO-26000 «Керiвництво з сощально! вщповщаль-носп», необхiднicть виконання Глобального договору ООН-Укра!на потребують модершзаци cуcпiльних вщно-син у визначеному напряму.
Виникае необхiднicть дати вiдповiдi на питання, як1 стосуються формування в укра!нському cуcпiльcтвi умов для того, щоб cоцiально вiдповiдальна поведiнка стала нормою. Це вимагае проведения спещальних дост-джень, як1 визначать фактори та процеси, як1 впливають на становления та розвиток саме такого типу поведанки уciх суб'екпв cоцiально-економiчноl дiяльноcтi, який характеризуеться як сощально-вщповщальний.
Необхщно зазначити, що досить значна чиcельнicть публiкацiй вiтчизняних фахiвцiв присвячена дослвджению факторiв, як1 позитивно чи негативно впливають на соща-льну вiдповiдальнicть бiзнеcу. Бiльшicть науковцiв пере-важио зосереджуються саме на бiзнеc cпiльнотi, оминаю-чи в сво!х дослщженнях cоцiальну вiдповiдальнicть на рь внi особистосп, держави чи сустльства у цiлому. Виклю-ченням е результата наукових дослщжень 1нституту демо-графй' та cоцiальних дослвджень ш.Птухи, як1 виконува-лись тд керiвництвом академiка НАН Укра!ни Е.М. Лiбаново! [1; 2] та колективна монографiя науковцiв Ки!вського нацiонального економiчного ушверситету 1м. В. Гетьмана «Соцальна вщповщальтсть: теорiя i практика розвитку» за науковою редакцiею д.е.н. А.М. Колота [3]. В них показан результата системних наукових дослщжень феномену сощально! вщповщальносп з урахуванням ii' реалiзащ! при модернiзацii сустльства, а також обгрунтовуються теоретичнi та практичт заходи.
Але для наукового обгрунтування важелiв та ме-хаиiзмiв формування системно! сощально! вщповщаль-ноcтi сустльства необхщно залучення до цих процеав бiльш широкого кола науковцiв, освггян, фахiвцiв, як1 доcлiджують вiдповiдну проблематику. Таку можли-вicть надають експертш опитування. В Iнcтитутi еко-номшн промиcловоcтi НАН Укра!ни наприкiнцi 2012 року та у першш половиш 2013 року проводилось екс-пертне опитування науковщв та оcвiтян Украши, яш мають науковi публiкацi! з проблем сошально! вщповь дальноcтi та проводять науковi доcлiджения з проблем модершзаци управлiния та cуcпiльних вщносин. Було опитано 158 екcпертiв, серед яких 5 академiкiв НАН Украши, 8 - члешв-кореспонденпв НАН Украши. Б™ 50% - доктори наук, 37% - каидидати наук. Це предста-вники наукових шшл з Кт'ва (45 чол.), з Донецьку (48), Харкова (12), Черкас (14), Хмельницького (5), Львову (7), Одеси (5), Дншропетровську (3), Вшнищ (3), Полта-ви (2), Чернигова (2), Чершвщв (2), Луганську (2), Ровно (2), а також з Запорiжжя, Сум, Северодонецьку, Севастополю, Симферополю, Житомиру по 1 експерту.
Це було цшьове доcлiдження, спрямоваие на вивчен-ия саме cоцiально! вщповщальносп оcобиcтоcтi, бiзнеcу, держави в умовах сучасного укра!нського cуcпiльcтва, у т.ч. насладив безвiдповiдальноi та вiдповiдально! дяльно-cтi, факторiв, перешкод та мотиваторiв cоцiально вщповь дально! поведiнки для уах рiвнiв cуcпiльcтва.
Метою статп - на пiдcтавi узагальнения результата експертного опитувания з проблем сощально! ввд-повiдальноcтi визначити, систематизувати та ощнити чинники, як обусловлюють формувания cоцiально ввд-повiдально! поведшки оcобиcтоcтi, бiзнеcу, сустльст-ва, держави та обгрунтувати прiоритетнi напрями за-безпечения стаиовления cоцiально! вiдповiдальноcтi при модершзаци суспшьних вiдноcин.
Вкрай негативною характеристикою за оцшкою бiльшостi експертiв (85,4%) системи сустльних вщно-син, як1 склалися в Укра!ш, е безвiдповiдальнiсть. При цьому бiльшiсть (65,2%) експертiв вважае, що суспшьс-тво досить iндиферентно, байдуже ставиться до того, як саме поводяться його члени - вщповщально чи безвщ-повщально. А причинами цього, якщо узагальнити думку експерпв, по-сутi е цiннiсний портрет сучасного укра!нського суспiльства, яке вважае, що «сощальна вiдповiдальнiсть окремих сощальних суб'ектiв не змь нить загальну картину загально! безвщповщальносп» (цю характеристику сустльства обрали 54,4% експер-пв i саме вона, як на нашу думку, досить яскраво ви-значае духовно-моральну слабк1сть нашого сустльства, в якому небагато хто хоче змшюватись особисто, а че-кае змш в!д iнших, з цього витжае неспроможнiсть пе-реважно! частки суспiльства до позитивних змiн та ак-тивних дiй), «соцiально вщповщальш дi! не е необхвд-ними» (45,6%), або вважае цiнностi, яш е в основi сощ-ально вiдповiдально! поведiнки неактуальними (36,7%).
Безумовно, нерозвинешсть соцiально! вщповща-льностi в системi суспiльних вщносин досить негативно впливае на соцiально-економiчний розвиток держави, !! мiсце у мiжнародних рейтингах. Так, у 2012 рот у тд-сумковому рейтингу конкурентоспроможностi (за да-ними Всесвiтнього економiчного форуму) Укра!на серед 144 обстежених кра!н зайняла лише 73 мюце, а у рейтингу iндексу розвитку людського потенцiалу (за даними «Звггу про розвиток людського потенцiалу -2013») наша кра!на серед 187 обстежених кра!н зайняла 78 мюце [2,3]. I це при тому, що наша кра!на мае досить велик! можливосп розвитку. А ось за рiвнем сприйнят-тя корупцп Укра!на, на жаль, лщируе - у 2012 рот вона зайняла 144 мюце серед 176 кра!н свиу, набравши 26 балiв серед 100 можливих [4]. На думку переважно! бь льшосп експертiв на так позици Укра!ни у м!жнарод-них рейтингах досить вагомо впливае ! стан сощально! вщповщальносп в укра!нському суспшьств! (характеристика впливу ввдповщае оцшш «впливае сильно», «впливае дуже сильно»). Так 71,6% експерпв вказали на вагомий вплив стану сошально! вщповщальносп на р!вень корупцп, 61,4% - на р!вень розвитку людського потеншалу, 52,5% - на р!вень конкурентоспроможност!
Безвщповщальне сустльство е загрозою для нащ-онально! безпеки держави ! так вважае переважна бшь-шють експерпв (87,3%). Це обумовлено тим, що низь-кий р!вень сошально! вщповщальносп в сустльств! викликав так1 руйнуюч! процеси та явища як: зниження р!вня та якосл життя, високий р!вень бщносп та нес-формованють середнього класу (цей процес ввдштили 60,9% експерпв); десоц!ал!зац1ю в!дносин у сфер! пра-ц!, зниження ц!нност! прац! та низький р!вень якост! трудового життя (58,9%); зниження сошально! згурто-ваносп та патр!отизму; несформован!сть нац!онально! згоди (56,3%); зм!ну соц!альних норм поведшки у сус-п!льств!, розвиток щеологп споживання (52,5%).
Бу^вання соц!ально вщповщальних в!дносин на вс!х р!внях сустльства навпаки принесе т!льки позити-вш насл1дки для особистост!, б!знесу, сустльства у щ-лому. I це розумшть не т!льки науковц!, але ! певне коло б!знес-стльноти, адже в Укра!н! вже юнуе досить значна к1льк1сть великих компанш, як1 проголошують себе як сошально ввдповщальш. Чому ж тод!, незважа-ючи на переваги для уах, наше суспшьство, б!знес, держава не можна визнати в!дпов!дальними? Як! ж фактори обумовлюють формування в укра!нському сусп!-льств! соц!ально ввдповщально! повед!нки?
У в1дпов1д! на щ питання необх!дно розглядати скла-дний ланцюжок фактор1в, як1 д1ють на р!вт особистост!, окремих, найб!льш вагомих у соц!ально-економ!чних про-цесах груп - це управл!нц!, особливо управлшська ел!та, це п!дприемц! та суспшьство у цшому, вид!ляючи при
цьому вплив суспiльних iнститутiв. Кргм того, дощльно розд1лити фактори впливу за рiзними ознаками на так1 групи: за фактором часу - юторичщ та сучасш; за фактором вгдношення до суспiльства та його щдсистем (культура, економша, полiтика) - внутршт та зовнiшнi; за рiвнем до - особиспсть, група (оргашзацгя), суспiльство; за сферами впливу - аксиолопчщ (духовно-моральнi, духовно-культурщ) соцiально-економiчнi, соцiально-психологiчнi, органiзацiйно-управлiнськi, iнформацiйнi.
Експерти видiлили так1 найбiльш вагомi фактори, яш впливають на формування сощально вГдповгдально! поведiнки у нашому сусшльствг
- система духовно-морального виховання, освГта, сiм'я (62,0%);
- ментальнiсть, традицп, iсторичний досвiд населения Укра!ни (53,2%);
- схвалення та стимулювання соцiально вГдповща-льно! поведiнки владою (44,9%);
- партнерсьш та дiловi стосунки iз зарубгжними фiрмами (32,9%);
- приклади соцiально вГдповГдально! поведшки представник1в (влада, бiзнес-структури) розвинутих кра!н (25,9%).
Сусп1льство складаеться iз трьох взаемопов'язаних сфер - культура, политика, економша. Кожне суспiльство (соц1окультурна система) будуеться на грунт певно! куль-тури i тому е ушкальним, оск1льки ментальнi риси народу, його свщомють сформоваиi у цгй культурi та гад впливом iсторичних та географiчних факторГв, впливають на формування особливо! системи господарювання, полтичного устрою та життя сусп1льства взагалг Але протягом часу, у тому чист гад впливом шших сощокультурних систем, трансформацш всерединi сусшльства, в ньому вщбувають-ся змiни. При цьому домшуючий вплив на змгни в економь ц1 та полттищ здгйснюють змгни у культурi сусшльства, основою яко! е цшност населення, його свiдомiсть. Найбiльш вагомими важелями змгни культури е освгта, виховання (ам'я), ЗМ1, поведшка лгдерГв (ел1ти, управлiнцiв). Бгль-шють експертв цглком справедливо видлили, як кторичт (ментальнiсть народу), так Г ва найвагомiшi сучаснi фактори, що впливають на соцгально вГдповГдальну поведгнку.
Щодо впливу ментального фактору на формування сощально! вадповадальносп в укра!нському сусшльствГ, думки експерпв розподГлились таким чином: бшьш шж половина експерпв мають суперечливГ погляди - 24,7% опитаних вважають, що ментальшсть та юторичний до-свгд народу сприяе формуванню сощально вГдповгдаль-но! поведшки, тодГ як 25,3% - що щ фактори перешко-джають цьому процесу, при цьому 46,8% опитаних зго-дщ з менш категоричним твердженням Г вважають, що вплив може бути як позитивним, так Г негативним.
ВзагалГ менталГтет укра!нського народу формував-ся шд значним впливом християнства Г тому чесшсть, вадповадальшсть, працелюбство, прагнення до доскона-лосл, милосердя, шклування про ближшх, поважливе ставлення до землГ, природи були характерними якос-тями народу. В середовищГ купецтва та шдприемщв вважалось, що прибуток е дуже важливим, але честь е вищою за прибуток, багатство сприймалось як вгдповь дальшсть перед Богом та сусшльством, обов'язком ба-гато! людини вважалось благодшництво. Тобто ус риси, як1 е основою сощально вГдповГдально! поведшки, були притаманш укра!нському народу. Звичайно у реальному житт були прояви Г безвгдповГдально! поведш-ки, але нормою були саме зазначеш характеристики.
Вважаеться, що негативною рисою укра!нсько! ментальносп, яка не сприяе консолщащ! та солвдарним дГям, як1 необхгдщ для побудови вГдповГдального сусш-льства, був деякий уклш у бш шдивГдуатзму, але з цим можливо Г посперечатись. Укра!нський народ е досить неодноргдним Г риси характеру сшльнот заходу та сходу кра!ни дещо рГзняться: якщо зах1д ментально е бГльш
схильним до Гндивгдуал1зму, то схгд - до колективГзму, солвдарних дш. Також, сл1д зазначити, що сам по собГ схильшсть до ГндивГдуалГзму чи колективГзму опосере-дковано впливають на сощально вгдповГдальш ди через шшГ моральщ якост особистостг
Але ментальщсть укра!нського народу зазнавала не-гативних змш шд впливом культурно-ментальних дефор-мацш. Одна Гз найбшьш значних деформацгй вгдбулась за радянсью часи, коли в сусшльствГ насаджувалась Гдеоло-пя, яка руйнувала християнсью норми життя, в трудових вгдносинах часто панувала зргвнял1вка, а вгдносинах влас-ностГ поступово формувалась безгосподарнГсть. До того ж за радянсьш часи не виховувалась, а навпаки придушува-лась приватна Ыщатива, не було умов для виховання духу, психологи господаря, яю так важливГ для формування сощально вГдповгдально! поведГнки в економГчнш сферГ.
Перел1к факторГв, як1 впливають на формування сощально вГдповГдально! поведГнки у сучасному укра!нсь-кому сусп1льствГ, можна значно розширити, якщо зверну-тись до оцгнки ступеню впливу рГзних суспГльних шсти-тутв на розвиток соцГально! вГдповГдальностГ особистостг Експертам пропонувалось розподГлити у вгдсотках цю ступ1нь впливу за вГдповГдною шкалою: «досить висока», «висока», «середня», «невисока», «низька». Ранжування суспГльних шститутГв за !х впливом (видГлено тшьки ви-соку та середню ощнку впливу ГнститутГв) на розвиток сощально! вГдшвГдальносп особистостГ (табл. 1).
Таблиця 1
Оцшка за ступiнню впливу сустльних iнститутiв на розвиток сощально1 вiдповiдальностi особистостi на основi ранжування
СуспгльнГ гнститути Досить висока та висока ступшь впливу*, % Мгсце за сту-пенем впливу Досить висока, висока та середня ступшь впливу, % Мгсце за сту-пенем впливу
1. СГм'я 88,0 1 94,3 1
2. Неформальш групи 49,4 2 70,3 5
3. Засоби масово! шфо-рмацй 48,1 3 77,2 3
4. Система вищо! освГти 44,3 4 77,2 3
5. Трудовий колектив, пГдприемство 42,4 5 79,1 2
6. Система середньо! освГти 42,4 5 75,3 4
7. Релггшш органГзацП 32,3 7 62,0 6
8. БГзнес 24,0 8 58,2 7
9. Президент Укра!ни 17,1 9 29,8 13
10. Верховна Рада Укра-!ни 16,5 10 27,9 14
11. ГромадськГ органГза-ци 15,9 11 44,4 8
12. МГсцевГ органи ви-конавчо! влади (обласнГ, районнГ держадмгнГст-рацл) 15,2 12 31,0 12
13. ПравоохороннГ органи (мГлГцгя, прокуратура) 15,2 12 32,9 10
14. Органи мГсцевого самоврядування 14,0 13 34,9 9
15. Судова система 13,9 14 32,3 11
* тут I дал1 у % до к1лькост1 опитаних експерт1в.
ОкрГм ам'! та системи освГти, експерти видГлили значний вплив засобГв масово! Гнформацй' та рГзних со-цГальних груп - неформальних об'еднань та трудового колективу. Кожен третш експерт зазначив великий
вплив релшйних оргашзацш. А ось шститут управлДн-ня на рДзних його рДвнях за думкою бДльшостД експертДв здДйснюе невисокий вплив на розвиток сощально! вДд-повДдальносл особистосп.
ВзагалД у ланцюжках особиспсть - бДзнес, особис-тДсть - держава, особистДсть - сустльство Дснують складнД взаемозв'язки. 1нодД логДка змДн може нДбито зайти у глухий кут: щоб змшити ставлення особистосп до сошально! вДдповДдальносп, мотивувати !! вДдповД-дальнД ди у соцДально-економДчному простор!, необхДд-но активДзувати роботу суспДльних шститупв у цьому напрямД, але це неможливо без змДн на особистДсному рДвнД, особливо, якщо це стосуеться тих людей, як вДд-носяться до управлДнсько! елии Д взагалД до елти суспД-льства. ВДдповДдД експертДв на питання вДдносно того, яш фактори у бДльшДй мДрД будуть сприяти розвитку социально! вДдповДдальносп в укра!нському суспшьствД, певним чином розкривають бачення перспектив у цьо-му напрямку (табл.2).
Таблиця 2
Оцшка експертами факторiв, якi сприятимуть розвитку сощально! вiдповiдальностi особистостi в украшському суспiльствi
Як видно з таблиц! 2, переважна бДльшДсть експер-тДв вибрала зовшшш фактори, яш будуть сприяти розвитку сощально! вДдповДдальносп. При цьому ми бачи-мо, що перш! мДсця належать факторам, яш вже згаду-вались, а саме - поведДнка лДдерДв (74,7%), культура ви-ховання в сДм'!, школ!, вуз! (71,5%).
ПравовД важелД регуляцп, як1 впливають на форму-вання сошально! вДдповДдальносп особистосп обрали маже половина опитаних експертДв (47,5%). Цей важель не посДв перш! мДсця оск1льки для укра!нсько! культури не е притаманним правовий менталитет. НайсильнДшим важелем впливу на поведшку особистосп завжди були не правовД, а моральнД чинники, перед усДм вплив хрис-тиянсько! моралД та виховання в сДм'!.
До Днших зовшшшх факторДв впливу вДдносяться: сприятливий морально-психологДчний клДмат вдома, на робот!, в суспшьствц приклад сощально вДдповДдально! поведДнки з боку шших людей; Днформування мешкан-цДв про переваги сощально вДдповДдально! поведДнки. Цд фактори обрав майже кожен третш експерт.
А ось щодо внутрДшньо особистДсних факторДв, ви-явилось, що бДльшДсть експертДв не мають нади на те, що люди, самД по собД, стануть активно змДнювати власну позицДю та власну поведшку. Лише кожен третш експерт
вважае, що ситуащю з соцДальною вДдповДдальтстю в укра!нському сустльствД здатнД змшити внутрДшнД спо-нукання кожно! людини, хоча це - один Дз вДрнДших ва-желДв змДн, оскДльки без внутрДшньо! мотиваци нДякД зовшшш чинники (анД позитивно! ди, анД негативно! до, на-приклад, покарання) не можуть кардинально змшити ситуащю та зробити сустльство вДдповДдальним.
Така досить песимДстична точка зору експертДв може бути пов'язана як з !х власною позицДею вДдносно ролД зовшшшх та внутрДшнДх факторДв у будь-яких сус-пДльних змДнах, так Д з розумДнням сучасного стану укра!нського суспДльства, в якому бДльшДсть чекае змДн вДд шших - вДд влади, бДзнесу, оточення, вчителДв (освД-тнДх закладДв), а не намагаеться змшитися сама.
З питанням визначення факторДв, якД впливають на соцДальну вДдповДдальтсть в сучасному укра!нському сус-пшьсга, тДсно пов'язано питання визначення перешкод до становлення сощально! вДдповДдальностД, якД виникають на рДвнД особистосп, бДзнесу, держави та сустльства у цДлому.
Для узагальнення результата аналДзу усД перешкоди було розддлено за домДнуючими джерелами !х виникнення. Перша група джерел, якД визначено як «аксиолопчт» - це перешкоди, що сформувались на цДннДсному (аксиологДч-ному) рДвнД особистостД чи суспДльства у цДлому та зале-жать вДд вектору та сили розвитку культури суспДльства, духовно-моральних факторДв. Друга група - це соцДально-психологДчнД джерела перешкод (ця група тДсно пов'язана з першою, а також Дз третьою групою). Третя група джерел - це тД, якД пов'язанД Дз ддею ДнформацДйних факторДв. Четверта група - це перешкоди, якД виникають на органД-зацшно-управлшському рДвнД. I п'ята група - це перешкоди, джерелом яких е соцДально-економДчнД фактори.
ВсД джерела перешкод пов'язанД мДж собою, оскДль-ки !х продукуе людина - державний дДяч, пДдприемець, фахДвець, споживач, тощо. Людина утворюе певнД умови власно! дДяльностД, у тому числД господарювання, ство-рюе закони та умови !х виконання, створюе Д саму культуру, в якДй Дснуе. Тому першоджерело перешкод Д пер-шоджерело змДн завжди знаходиться на аксиологДчному рДвнД особистостД, а потДм Д суспДльства у цДлому.
ОцДнка експертами перешкод до становлення сощально! вДдповДдальностД особистостД, бДзнесу, держави, суспДльства з урахуванням !х ранжування за вагомДстю та характеристикою джерел наведенД у таблицях 3-6.
Отримат результати свДдчать, що бДльшДсть експертДв визначило як домДнуючД тД перешкоди для формування со-цДально! вДдповДдальностД на усДх рДвнях (особистДсть, бДз-нес, держава, суспДльство), джерелом яких е цшносп осо-бистостД та сучасного укра!нського суспДльства у цДлому.
Для перешкод до становлення соцДально! вДдповДда-льностД особистостД висока узгоджетсть думок експертДв (72,8%) виникла за фактором «соцДальна несправедли-вДсть, високий рДвень Д наростання майново! диференцДац1! в суспДльствД при низькому рДвнД Д якостД життя бшьшосп населення Укра!ни». Ця перешкода е комплексною за джерелом свого виникнення, вона пов'язана як з низьким рДвнем моралД та професДоналДзму управлДнцДв, так Д з по-хДдними вДд цього соцДально-економДчними наслДдками. Також слДд акцентувати увагу на тому, що тДльки половина експертДв визнала, що однДею Дз головних перешкод формування соцДально! вДдповДдальностД особистостД е особиспст духовно-моральнД, соцДально-психологДчнД якостД конкретно! людини, вДдсуттсть розумДння того, що змшити свДт можна тДльки змДнивши самого себе.
Для перешкод становленню сощально! вДдповДда-льностД на рДвнД суспДльства у цДлому у вДдповДдях вза-галД цДлком справедливо домДнують перешкоди аксио-логДчного походження.
Що стосуеться рДвня держави та бДзнесу, тут на другому мДсцД за перешкодами цшшсного походження е
Фактори впливу %
1. СоцДально вДдповДдальна поведшка перших осДб держави, звДтнДсть, прозорДсть дДй на всДх рДвнях управлшня. 74,7
2. Культура виховання в сДм'!, школД, ВузД, спря-мована на соцДально вДдповДдальну поведДнку 71,5
3. Правова регламентация стимулювання Д пДдт-римки соцДально вДдповДдально! поведДнки та !! реалДзацДя 47,5
4. ВпевненДсть у своему майбутньому Д майбут-ньому сДм'! 47,5
5. ВнутрДшнД спонукання 36,1
6. Сприятливий морально-психолопчний клДмат вдома, на роботД, в суспДльствД 33,5
7. Приклад соцДально вДдповДдального поведДнки з боку шших людей (як жителДв Укра!ни, так Д жителДв Днших кра!н) 33,5
8. 1нформування мешканцДв про переваги соцДа-льно вДдповДдально! поведДнки (системнД Днфор-мацДйнД кампанД!) 29,1
9. МентальнДсть, сформованД традицД! 21,5
10. 1нше 5,7
Таблиця 3
Систематизацш перешкод до становлення сощально! вщповщальносп особистостi суспiльствi
Перешкоди % Джерела перешкод
Вгдсутшсть спрямованостг куль-тури виховання в сгм'! та гнститу-тах сусшльства на соцгально вгд-повгдальну поведгнку 74,7 аксиологгчнг
Соцгальна несправедливгсть, високий ргвень г наростання май-ново! диференщацГ! в сустльствг при низькому ргвнг г якостг життя бгльшостг населення Укра!ни 72,8 змгшанг аксиологгчнг, сощально-економгчш та органгзацгйно-управлшсью
Низький ргвень духовно-морально! культури владно! елг-ти, суспгльства г бгзнесу 52,5 аксгологгчнг
Особистгснг духовно-моральнг, со-щально-психолопчш якостг конкретно! людини, вгдсутнгсть розу-мгння того, що змгнити свгт можна тгльки змгнивши самого себе 51,3 аксгологгчнг
Укоргнення тгньових вгдносин у трудовгй сферг, страх втрати ро-боти г заробгтку 37,3 змгшанг аксиологгчнг, соцгально-економгчнг та органгза-цшно-управлшськг
Низький ргвень правово! культури -незнання бгльшгстю населення сво!х прав г обов'язкгв, нездатнгсть захищати сво! права 34,2 змгшанг, аксиологгчнг гнформацшш та соцга-льно-психологгчш
Вгдсутнгсть системно! гнформацгй-но! кампанГ! з пропаганди соцгаль-но вГдповГдально! поведшки 23,4 гнформацшш
Прагнення до виживання «за будь-яку цгну» 20,9 аксгологгчнг
Нерозвиненгсть цгнностей г потреб самозбереження 12,0 аксиологгчнг (сощально-психологгчш)
Нерозвиненгсть культури спожи-вання 12,0 аксиологгчнг (сощально-психологгчш)
Схильнгсть до невиправданих ризиюв, поширенгсть ризикова-но! поведшки 2,5 соцгально-психологгчнг
1нше 3,2 аксгологгчнг
Не визначились 0,6
Таблиця 4 Систематизацiя перешкод до становлення сощально! вщповвдальносп бiзнесу
Перешкоди % Джерела перешкод
1 2 3
Зрощення гнтересгв влади г бгзнесу 64,6 змгшанг аксиологгчнг та органгза-цшно-управлшськг
Домгнування цглей економгчно! вигоди 63,3 аксгологгчнг
Висока частка тгньового сектору в економгцг Укра!ни 38,6 змгшанг аксиологгчнг, соцгально-економгчнг та органгза-цшно-управлшськг
Вгдстороненгсть бгзнес-структур вгд соцгальних проблем життя укра!нського суспгльства г несформовангсть стандартгв уча-стг в нгй 35,4 змгшанг аксиологгчнг та органгза-цшно-управлшськг
Вгдсутнгсть стимулювання соцга-льно вГдповГдально! дгяльностг пгдприемств з боку державних г реггональних органгв управлгння 34,8 змгшанг сощально-економгчщ та органгзацгйно- управлгнськг
Вгдсутнгсть традицгй соцгально-вГдповгдально! поведгнки шдприемцгв 32,9 аксгологгчнг
Низький ргвень духовно-морально! культури владно! елгти 30,4 аксгологгчнг
1нформацгйна закритгсть укра!н-ського бгзнесу, небажання розк-ривати гнформацгю про бгзнес-процеси г результати дгяльностг 27,8 змгшанг шформацшнГ та сощально-психологгчш
Продовж. табл. 4
1 2 3
Нерозвиненгсть механгзмгв участ бгзнес-структур у забезпеченнг соцгально-економгчного розвитку територгй присутност (реггону, населених пунктгв) 24,7 органгзацгйно-управлгнсью
Високий податковий г управлгнсь-кий тиск держави на бгзнес 22,8 соцгально-економгчнГ, сощально-психологгчш
Низький ргвень духовно-морально! культури бгзнесу 20,3 аксюлоггчш
Низький ргвень духовно-морально! культури суспгльства 18,4 аксгологгчнг
Неефективна система захисту вгтчизняного товаровиробника 10,8 органгзацгйно-управлгнсью
Несформовангсть г нереалгзовангсть етичного кодексу пгдприемця 8,9 аксгологгчнг
1нше 3,8
Таблиця 5 Систематизащя та вагомiсть перешкод до становлення сощально! вщповщальносп держави
Перешкоди % Джерела перешкод
1 2 3
Домгнування особистих гнтересгв та лобгювання гнтересгв бгзнес-структур в системг державного та реггонального управлгння 73,4 аксиологгчнг
Низький ргвень духовно-морально! культури владно! елгти 63,3 аксюлоггчш
Концептуальна несформовангсть г нереалгзовангсть принципгв сощально! держави 46,2 органгзацгйно-управлгнсью
Нерозвиненгсть системи громад-ського контролю над дгяльнгстю органгв влади 43,7 змгшанг аксиологгчнг та органг-зацшно-управлшськг
Нерозвиненгсть важелгв мотива-цг! г стимулювання для активгза-цг! процесгв соцгального гнвесту-вання 38,0 змгшанг соцгально-економгчнГ та органгзацгйно-управлгнськГ
Немае ефективних стимулгв та регуляторгв пгдвищення сощально! вгдповГдальностг бгзнесу 37,3 змгшанг соцгально-економгчнГ та органгзацгйно-управлгнськГ
Нерозвиненгсть законодавчого та договгрного регулювання соцгаль-но! вГдповгдальностГ 33,5 органгзацгйно-управлгнсью
Вгдсутнгсть пгдготовки у вищих навчальних закладах Укра!ни фахГвцгв з професгй «Соцгальний аудитор», «Експерт гз сощально'! вГдповгдальностГ бгзнесу», «Менеджер гз сощально! та корпоративно! вГдповгдальностГ» (за Держк-ласифгкатором професгй ДК003:2010) 17,1 органгзацгйно-управлгнськГ
Нерозвиненгсть механгзму державно-приватного партнерства 16,7 органгзацгйно-управлгнськГ
1нформацгйний вакуум щодо соцгально! вгдповгдальностГ, вгдсутнгсть системи облгку та монг-торингу 15,8 змгшанг Гнформацгйнг та сощально-психологгчш
Слабка адаптацгя кращих мгжна-родних практик та стандартгв соцгально! вгдповгдальностГ для !х застосування в Укра!нг 15,2 органгзацгйно-управлгнсью
Вгдсутнгсть санкцгй за невико-нання мгжнародних зобов'язань Укра!ни державними г реггональ-ними органами влади 10,8 органгзацгйно-управлгнськГ
Вгдсутнгсть облгку в оцгнцг дгяльностг Президента Укра!ни та уряду мгсця Укра!ни в мгжнародних рейтингах 10,1 Органгзацгйно-управлгнськГ
1нше 5,7
Не визначились 1,3
перешкоди, яш пов'язаш i3 д1ею оргашзащйно-управлшських факторiв, а на третьому Ti, як1 пов'язанi i3 д1ею соцiально-економiчних факторiв.
При тому, що експерти видшили домiнантну д1ю факторiв аксиолопчного джерела походження, вони, на нашу думку, дещо недооцiнили вплив релтйних фак-тор1в та в1ри в розвитку сощально вадповадально! пове-дшки в украшському суспшьств! Так, тшьки 19,0% ек-спертiв зазначили, що релптйш щнносп та вiра е основою формування соцiально ввдповвдально! поведiнки. А 12,7% експертiв вважають, що релiгiйнi щнносп та вь ра або не впливають (3,2%) або не досить сильно впливають (9,5%) на цей процес. Одночасно б1льш1сть екс-пертiв (63,3%) розд1ляють думку в1дносно того, що ре-лшйт щнносп та вiра вiдiграють певну роль у форму-ваннi соцiально вiдповiдальноï поведiнки. При цьому простежуеться залежнiсть м1ж вщповщями експертiв та те, яким чином вони визначили свш свпогляд: релтй-ний (29,7%), фшософський (60,1%), атеюгичний (7,0%).
Ц1 вщповщ можуть бути пов'язаш i з1 станом свь домосп сучасних украшщв. Основою свщомосп i ïï стрижня - щнностей е або релтйна в1ра, або вдеолопя, яка домшуе у сустльстш, причому остання е бшьш слабким утворенням. На зм1ну християнськоï релт1, як основи культури украшського сустльства, поступово прийшла щеолопя, спочатку сощалстично-комутстична, а попм руйнуюча сучасна, яку можна визначити як ще-ологш споживання, грошей, влади та устху. Ця щео-лопя де-факто випсняе християнськ1 щнносп (мораль-тсть, любов та турботу про ближшх, чесшсть, вщповь дальшсть перед собою та сустльством, довк1ллям, любов до пращ, некорисливють, милосердя) 1з свщомосп сучасних украшщв i з 1'х життя. В цьому i е основна причина безвщповщальносп на уах р1внях ïï прояву: особиспсть, б1знес, держава, сустльство.
Розумшня вагомосп та гостроти перешкод для становлення всеб!чно)! системноï соцiальноï' вадповщальносп особистосп, управлшщв, тдприемщв та сустльства в щ-лому пддтверджують висновок, що для змши ситуацiï не-обхвдна екстремальна ситуащя або неординарний привад,
який буде поштовхом для змДн. Що ж на думку експертДв може стати таким поштовхом або мотивом для розвитку соцДально! вДдповвдальносп в укра!нському сусшльста? Результати вДдповДдей умовно розддлено на двД групи: мо-тиви (стимули) або приводи позитивного напряму, до та мотиви (стимули) або приводи негативного напряму, ди (тД, що спрямованД на покарання, обмеження). В таблиц 7 наданД результати вДдповДдей експертДв, щодо мотивДв для розвитку сощально! вДдповДдальносп, розподшеш за гру-пами та розташованД за вагою оцДнки експертДв.
Таблиця 7
Ощнка вагомостi спонукальних мотивiв для шщтавання та розвитку сощально! вiдповiдальностi в Укра!ш
У таблиц 8 наведенД результати вДдповДдей експе-ртДв щодо приводДв для того, щоб соцДальна вДдповДда-льнДсть стала нормою в укра!нському суспДльствД, розподшеш за групами та розташованД за вагою оцДнки ек-спертДв (зД всДх варДанпв вДдповДдей експертам необхДд-но було обрати не бДльше трьох).
Як видно з таблиць, у вДдповДдях експертДв спосте-рДгаеться певний баланс мДж мотивами (стимулами) та приводами позитивно! та негативно! ди, причому у приводах переважають останнД, а в мотивах, цДлком справедливо, навпаки. 1накше кажучи, поштовхом для того, щоб сустльство змДнило свое ставлення до вДдпо-вщальносп, змДнило свою поведшку, за думкою майже
Таблиця 6
Систематизацiя перешкод до становлення сощально! ввдповвдальностп на piBHi суспшьства у щлому
Перешкоди % Джерела перешкод
Духовно-моральна деградащя, девальвац1я ц1нностей i установок 70,3 аксиолопчш
Низький р1вень громадянсько'1 активност1, розвитку громадянсь-кого сусп1льства та демократичных шститупв 52,5 зм1шан1 аксиолопчш та оргаш-зацшно-управлшсью
Низький р1вень духовно-мо-рально'1 культури владно'1 ел1ти 51,3 аксиолопчш
Низький р1вень правово'1 св1до-мост1, низька ц1ншсть дотриман-ня правових норм 45,6 зм1шан1 аксиолог1чн1 та соц1а-льно-психолопчш
1ндив1дуал1зац1я сусп1льних в1д-носин, зниження сощально'1 1нте-градп, громадсько'1 дов1ри 42,4 зм1шан1 аксиолог1чн1 та соц1а-льно-психолопчш
Низький духовно-моральний р1-вень значно'1 частини населення 32,9 аксиолог1чн1
Нерозвинен1сть форм i мехашз-м1в державно-приватного i соц1а-льного партнерства 29,1 зм1шан1 орган1зац1йно-управл1нськ1 та соц1а-льно-психолог1чн1
В1дсутн!сть вимог сустльства до особистосп, ïï моральних якостей 25,9 аксиолог1чн1
Культивування негативного ставлення до подш в Украïнi, зниження р1вня патр1отичного виховання 22,8 аксиолог1чн1
В1дсутн1сть системна !нформад1й-ноï кампан11' з пропаганда сощально вщповщальжа повед1нки 19,0 шформацшш
1нше 3,2
Мотиви та стимули Спрямован1сть за модальн1стю, %
мотив або стимул негативно!' ди мотив або стимул позитивна ди
Нев1дворотн1сть в1дпов1даль-ност1 за порушення правових 1 моральних норм незалежно в1д статусу 52,5
Переощнка системи ц1нностей, спрямована на тдвищення внутр1шньо'1' культури, дотри-мання прав, домовленостей, норм 1 вимог 47,5
Консол1дац1я зусиль б1знесу, держави та науки з виконання соц1ально значущих для сусп1ль-ства проблем 43,7
П1двищення значимост! в сус-п1льств1 високих моральних якостей особистосп 41,8
Оц1нка трудово'1', п1дприемни-дько'1', управлшсько'1' д1яльност1 з позиц1й соц1альних 1нтерес1в сусп1льства 39,9
Формування в сусп1льств1 ети-ки в1дпов1дальност1 за благо-получчя майбутшх покол1нь 38,6
Розвиток демократичних засад сустльства 36,1
П1двищення дов1ри 1 ефектив-но'1' взаемод1'1' б1знесу, сусп1льс-тва 1 держави, розвиток державно-приватного партнерства 31,6
Впровадження м1жнародних стандарт1в сод1ально'1' в1дпов1-дальност! 26,6
Розширення св1тоглядного кругозору особистосп 19,0
Забезпечення формування 1 ефективного використання людського, соц1ального та штелектуального кап1талу 20,3
Реал1зац1я прав 1 свобод людини 1 можливостей ïï вибору 18,4
Формування сод1ально'1' установки «Ти повинен, тому що ти можеш» 1 механ1зм1в ïï реа-л1зад1'1' 7,0
Таблиця 8
Ощнка BiporiqH^ обставин (приводiв) для перетворення сощально! вiдповiдальностi в украшському суспiльствi у норму життя
половини експертгв, повиннг бути дг!, спрямованг на покарання (притягнення до вгдповгдальностг високопо-садовцгв та будь-яко! особи незалежно вгд статусу), або навГть стресовГ для усього суспГльства явища (економь чна криза - 21,5%; втрата незалежностГ - 17,1%). При цьому майже половина експертгв (47,5%) розумгють, що основою змгн е змгна цгнностей, а майже третина (30,4%) вважають, що поштовхом повинно бути змщ-нення релГгГйних цшностей Г вГри в суспГльствГ.
Позитивно, що значна частка експертГв (43,7 %) вГд-значае необхгднгсть консолгдацг! зусиль бгзнесу, держави та науки у виконанш соцгально значущих для суспГльства проблем, а 39,9 % експертГв вказують на те, що для мотивацг! соцгально вгдповгдально! поведгнки необхгдно змгнити критерг! оцгнки управлгнсько!, пгдприемницько!, трудово! дгяльностГ суб'ектв з позици соцгальних ште-ресГв суспГльства. Використання цих двох важел1в (кон-солгдацгя зусиль та змгна критерг!в оцгнки дгяльностг), як пгдтверджуе практика змГн, зокрема у провгдних зах1д-них корпорацгях, завжди допомагае досягнути встанов-лених цглей, сприяе позитивним змгнам у поведгнцг суб'ектГв соцГально-економГчних вГдносин.
На основГ аналГзу результатГв експертного опиту-вання щодо проблематики сощально! вГдповГдальностГ в укра!нському суспГльствГ були визначенГ фактори, пе-решкоди та мотиватори формування соцгально вгдповг-дально! поведгнки на ргвнг особистостг, бгзнесу, держа-ви, суспгльства у цглому.
Бгльшгсть експертгв вважае, що в системг суспгль-них вгдносин, якг склались в Укра!нг, переважае безвгд-повгдальшсть. Це негативно впливае на мГсце Укра!ни у свГтових рейтингах, створюе значш загрози для нацГо-нально! безпеки держави та !! подальшого розвитку.
До найбгльш вагомих факторгв, що впливають на формування соцгально! вгдповгдальностг експерти вгд-несли тг, якг сформувались всерединг соцгокультурно! системи: це Гсторичш - менталГтет народу, та сучасш -усг традицгйнг важелг змгн соцгокультурно! системи -освГта, виховання (сГм'я), поведГнка лвдерГв та дГя ЗМ1.
Розвиток соцгально! вгдповгдальностг в управлгнсь-кгй, пгдприемницькгй, трудовгй сферах, в суспгльствг у цг-лому не можливий без формування соцгально вгдповгда-льно! поведгнки особистостг. При цьому бгльшгсть експер-тгв вгдводить значну роль зовнгшнгм змгнам на гнститу-
цiйному piBHi, а особиспсш змши, як ключовий фактор перетворень, визнае лише кожний третш експерт. За ощн-ками експерпв ввдзначаеться найсильшший вплив на роз-виток сощально ввдповщально! поведiнки особистосп серед шститупв суспiльства, саме ам'!. Майже кожен дру-гий експерт видшив значний вплив неформальних груп та ЗМ1, дещо менше, на думку експерпв на цей процес впливае освгга та стосунки у трудовому колективГ Натомiсть iнститут управлшня здiйснюе незначний вплив на форму-вання сощально! вiдповiдальностi особистосп. Тому серед фактор1в, як1 сприятимуть розвитку сощально! вщповвда-льностi особистосп, бшьшсть експертiв видiлила саме посилення впливу iнституту управлiння через розвиток сощально ввдповвдально! поведшки перших осiб держави, звтшсть та прозорiсть дiй на вах рiвнях управлшня. Та-кож цей процес неможливий без спрямування культури виховання в ам'!, школ1, вищих навчальних закладах на формування соцiально вщповвдально! поведiнки особистосп, на що вказали двi третини експерпв. Натомiсть пра-вовi важел1 формування такого типу поведiнки е менш значними, !х ввдзначив лише кожен другий експерт.
Щодо перешкод до становлення сощально! вщпо-ввдальносп на рiвнi особистостi, держави, бiзнесу, сус-пiльства у цiлому, б№шють експертiв вiдзначили як домiнуючi п, джерелом яких е цiнностi особистосп та суспiльства у цiлому. Що стосуеться рiвня держави та бiзнесу, тут на другому мiсцi за перешкодами щншсно-го походження е перешкоди, як1 пов'язанi iз дiею орга-нiзацiйно-управлiнських факторiв, а на третьому тi, як1 пов'язанi iз дiею соцiально-економiчних факторiв.
Стосовно поштовх1в та мотивiв формування соща-льно вiдповiдально! поведiнки спостерiгаеться певний баланс важел1в позитивного та негативного впливу. Зва-жаючи на ситуащю в укра!нському суспiльствi, цього балансу i необхвдно дотримуватись, поки ситуац1я не стане менш загрозливою. З одного боку, необхвдно поси-лювати закон та забезпечити неввдворотшсть застосу-вання вiдповiдальностi за порушення правових i мораль-них норм незалежно ввд статусу, а з iншого - необхвдно припинити процес морально! деградаци нашого народу, створювати в суспiльствi умови для в1дродження мента-льних для нашого народу християнських цшностей, розвитку духовно-морально! культури особистосп.
Найважлившим у здiйсненнi позитивних змш е приклад соц1ально ввдповвдально! поведшки перших осiб держави, корпусу управлшщв, ел1ти сусп1льства. I таких лiдерiв, спрямованих на ввдродження та розвиток культури та сусшльства, необхвдно вирощувати. Лвдери, як1 матимуть висок духовно-моральнi якостi та належний рiвень професiоналiзму, зможуть здiйснити i необхвдщ для формування соцiально ввдповвдального бiзнесу, держави, суспiльства у щлому органiзацiйно-управлiнськi, соцiально-економiчнi та iншi перетворення.
Список джерел
1. Звонар В.П. Економiчна феноменологи сощально! вщповь дальносп у контекстi модершзацй суспшьства // Людський розвиток в Украш: сощальт та демографiчнi чинники модершзацй национально! економжи : Кол. моногр. / За ред. Е.М. Шбаново!. - К.: 1н-т демографй та сощальних досль джень iм. М.В. Птухи НАН Украши, 2012. - С. 9-109.
2. Цимбал О.1., Палш О.М. Социальна вiдповiдальнiсть людини, бiзnесу, держави // Сталий людський розвиток: Забезпечення справедливости Нац. доповщь / Кер. авт. колективу Е.М. Шбанова / 1нститут демографй та сощальних досль джень iм. М.В. Птухи. - Умань: Вiзавi, 2012. - С. 263-266.
3. Сощальна вщповщальшсть: теорiя i практика розвитку: Моногр. / За ред. А.М. Колота. - К.: КНЕУ, 2012. - 501 с.
4. Украина стала 144-й в рейтинге уровня коррупции [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //smi.liga.net/ actual/2012-12-06/7404389-ukraina_stala_144_y_v_reytinge_ urovnya_korruptsii.htm
Мотиви та стимули Спрямоваniсть за модальniстю, %
привщ для негативно! дй привщ для позитивно! дй
Приклади притягнення до вадповадальносп високопо-садовщв ос1б 41,8
Змщнення релшйних цшностей i в1ри 30,4
Економ1чна криза з руйшв-ними наслщками 21,5
Пщвищення 1м1джу краши при виршенш загальнонащ-ональних завдань Свро-2012, ол1мпшсью шри та in.) 20,3
Загроза завоювання краши та втрата нею незалежносп 17,1
Розрив дипломатичних вщносин з Украшою в раз1 невиконання нею м1жнаро-дних домовленостей, зобо-в'язань та ш. 13,9
Перемоги у м1жнародних конкурсах, змаганнях 9,5
Заборона входження в €С 7,6
5. В рейтинге конкурентоспособности Украина поднялась на 73 место [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // www.rbc.ua/rus/top/show/v-reytinge-konkurentosposobnosti-ukraina-podnyalas-na-05092012123400
6. Украина: 78 место в рейтинге человеческого развития [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://newsland. com/news/detail/id/1142785/
В. Денисов
академик АЭН Украины г. Саратов, Россия
ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ВУЗАМИ И РЕЗЕРВОВ ЭКОНОМИИ ЗАТРАТ
В настоящее время в России наблюдается усиленное внимание к деятельности высших и средних профессиональных учебных заведений. Появилось множество публикаций в открытой печати, осуществляются диссертационные исследования. По результатам этих исследований защищаются диссертации на соискание ученой степени кандидатов и докторов экономических наук. Так, например, в Саратове за последние годы в диссертационных советах Государственного социально-экономического университета и Государственного технического университета им. Ю.А. Гагарина были защищены несколько диссертаций [1-5]. И как видно из названий защищенных диссертаций, ни одна из них не посвящена проблемам управления учебными заведениями, оценке эффективности применимых систем управления и оценке имеющихся здесь резервов экономии затрат. Бесспорно, качество имеет важное значение в подготовке кадров, но это лишь одна из компонент экономики вуза, а менеджмент качества это подсистема системы управления им [6]. А между тем известно, что улучшение качества, обеспечение инновационного развития образовательных учреждений, подготовка и переподготовка профессорско-преподавательского состава требуют больших расходов денежных и иных средств на их осуществление. И надо сказать, что за расходованием средств высшими учебными заведениями нет надлежащего контроля. Свидетельством тому является такой факт, как отсутствие показателя расходов учебного заведения при оценке эффективности университетов. Так, в ноябре 2012 года на сайте Министерства образования и науки РФ появился список государственных высших учебных заведений с «признаками неэффективности», куда вошли 136 вузов и 450 филиалов. Эффективность университетов оценивалась по пяти параметрам: средний балл ЕГЭ первокурсников, количество научных работ на одного сотрудника, наличие выпускников-иностранцев, а также уровень доходов заведения и качества его инфраструктуры.
У вузовских филиалов, кроме того, подсчитывали долю кандидатов и докторов наук среди постоянных сотрудников [6]. Следует признать важность этого показателя. Но и он не отображает существа качественного осуществления учебного процесса, а потому и не может быть использован для оценки эффективности последнего. Дело в том, что в вузовском филиале может быть и достаточно большое количество преподавателей, имеющих ученые степени докторов и кандидатов наук. Однако, они могут не соответствовать занимаемым должностям и профилю кафедр, на которых работают. Ведь необходимо, чтобы преподаватели, имеющие ту или иную ученую степень, проводили занятия по конкретным курсам дисциплин и занимали должность, соответствующую полученным знаниям, по которым были защищены диссертации на соискание ученой степени. То есть, должен быть учтен грамотный подход к организации учебного процесса по кон-
кретным дисциплинам. В филиалах высших учебных это делается отнюдь не всегда. Известны, по крайней мере автору, случаи, когда курсы прикладных экономических дисциплин ведут профессора и доценты, имеющие ученые степени по философии, юриспруденции, педагогике, социологии. То же самое можно сказать и о преподавателях, занимающих должности заведующих выпускающих кафедр. В некоторых филиалах заведующими таких кафедрами являлись доктора экономических наук, профессора других высших учебных заведений и работающих в них на условиях совместительства.
В одном из филиалов заведующими такими выпускающими кафедрами как, скажем, экономики и менеджмента, в разное время являлись доктора философских и социологических наук, а теперь даже и кандидат социологических наук, не имеющий при этом хотя бы первичного ученого звания доцента. Это может быть свидетельством недостаточного педагогического и научно-методического опыта такого руководителя кафедры. Возможно нет, или, по крайней мере, мало у заведующего кафедры научных и методических работ по дисциплинам, читаемым на кафедре, формирующих в необходимом объеме знания выпускаемых специалистов. А ведь заведующий кафедрой должен быть ученым в полном понимании этого слова, имеющим соответствующие научно-методические труды, большой опыт педагогической работы и обладать умением подобрать преподавательский состав, соответствующий профилю деятельности подразделения и организовать ее успешную работу, направленную на выпуск специалистов, бакалавров, магистров.
И тут надо иметь в виду, что кафедра, не имеющая в своем составе докторов наук по направлению подготовки магистров, не имеет права их выпускать. Значит, если на кафедре экономики и менеджмента отсутствуют преподаватели, имеющие степень доктора экономических наук, то здесь не может вестись подготовка магистров. Удивительно, но руководители вузовских филиалов берут на себя смелость начинать подготовку магистров, не создав соответствующую базу для этого. Здесь недостаточно заниматься распределением денежных средств, созданием кое-какой материальной базы. Необходимо уделять большое внимание подбору, подготовке и удержанию преподавателей, имеющих ученые степени докторов наук по профилю работ кафедры, что являе5тся трудным процессом и одновременно непременным условием поднятия качественного уровня образования в каждом конкретном образовательном учреждении. Если же не заниматься этим процессом и все пустить на самотек, толку от этого не будет никакого, только вред.
Следует заметить, что уж коли речь зашла о доходах, то надо иметь ввиду, что эффективность деятельности предприятий, организаций связана не только с ними, но и с расходами. Это в полной мере относится и к высшим учебным заведениям. Косвенно это оказывает влияние и
