CC BY
108
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 378 (4)
С. В. 1ВАНОВА sv_ivanova@ukr.net кандидат педагопчних наук, Державна шспекщя навчальних закладiв Украши
бВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНО1 СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Висвгтлено европейський досвгд контролю та забезпечення якост! вищо'1 осв1ти. Окреслено формування системи забезпечення якост! в крашах Свропейського Союзу. Охарактеризовано теоретичнI аспекти европейських стандарт1в I рекомендацш, д1яльн1сть м1жнародних оргатзацш 1з забезпечення сучасно'1 якост! вищо'1 осв1ти, роль стейкхолдер1в у реалгзацИ ц1ег проблему. Визначено проблеми ¡нтеграцИ Укра'ни з европейською системою забезпечення якост! осв1ти. Подано пропозицИ щодо актуальних напрямгв створення ефективно'1 системи гарантИ та оцгнювання якостI вищо'1 освгти в нашш крат. Визначено мгсгю незалежних агенцш оцгнювання якост!, м1жнародний аспект та вплив зовтшньо'! оцгнки якост1 освти на зростання дов1ри до вищих навчальних закладгв (ВНЗ).
Ключовi слова: вищий навчальний заклад, якгсть вищо'1 освгти, критерИ оцгнювання, м1жнародт оргатзаци, европейськ стандарти I рекомендацИ, освШт Iндикатори.
С. В. ИВАНОВА sv_ivanova@ukr.net кандидат педагогических наук, Государственная инспекция учебных заведений Украины
ЕВРОПЕЙСКИЙ ОПЫТ СОЗДАНИЯ ЭФФЕКТИВНОЙ СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ И ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Освещены европейский опыт контроля и обеспечения качества высшего образования. Определены формирования системы обеспечения качества в странах Европейского Союза. Охарактеризованы теоретические аспекты европейских стандартов и рекомендаций, деятельность международных организаций по обеспечению современного качества высшего образования, роль стейкхолдеров в реализации этой проблеме. Определены проблемы интеграции Украины с европейской системой обеспечения качества образования. Представлены предложения по актуальным направлениям создания эффективной системы гарантии и оценки качества высшего образования в нашей стране. Определены миссию независимых агентств оценивания качества, международный аспект и влияние внешней оценки качества образования на рост доверия в высшие учебные заведения (ВУЗ).
Ключевые слова: высшее учебное заведение, качество высшего образования, критерии оценки, международные организации, европейские стандарты и рекомендации, образовательные индикаторы.
S. IVANOVA sv_ivanova@ukr.net PhD Candidate of Pedagogical Sciences,
State inspectorate of educational institutions of Ukraine
EUROPEAN EXPERIENCE OF CREATION THE EFFECTIVE CONTROL SYSTEM AND ASSESSMENT OF THE QUALITY OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE
The article deals with European experience control and the quality assurance of higher education. The system of formation of the quality assurance in the European Union has been outlined. The theoretical aspects of European standards and recommendations, the activities of international organizations of the current quality assurance of higher education, the role of stakeholders in the implementation of this issue have been characterized. The problems of Ukraine's integration with the European system of quality assurance have been determined. Suggestions concerning current trends of the effective guarantee system and assessment of the quality of higher education in our country have been made. The mission of independent agencies of the quality assessment, international aspect and the impact of external quality assessment of education on growing of confidence to the higher education institutions.
Keywords: university, quality of higher education, assessment criteria, international organizations, European standards and recommendations, educational indicators.
У наш час европейсью кра!ни прагнуть бути суспшьствами знань, вища освга е невщ'емним компонентом !хнього соцiально-економiчного, пол^ичного i культурного розвитку. Водночас зростання попиту на навички i компетенщ! вимагае вщ вищо! осв^и нових кроюв, що пов'язано з недосконалютю шституту державно! акредитащ! ВНЗ. Актуальшсть цього питання визначаеться практичною потребою удосконалення пол^ики управлшня яюстю осв^и як невщ'емно! частини осв^ньо! реформи.
Мета статт - з'ясувати, на яких засадах в Укра!ш може бути сформована ефективна система контролю за яюстю надання осв^шх послуг та шститут незалежно! ощнки якосп вищо! осв^и з урахуванням европейського досвщу.
У розвитку сучасно! вищо! школи спостерiгаеться таю глобальш тенденци: збiльшення автономi!' ВНЗ - як у визначенш змiсту освiти, так i управлiннi дiяльнiстю унiверситету; перехвд вiд патерналiстсько! моделi контролю держави за ВНЗ до практики незалежно! експертно! ощнки !хньо! дiяльностi й управлшня фшансовими стимулами забезпечення якосп; пошук способiв диверсифiкацi! фiнансових джерел i розвитку пiдприемницько! ментальностi тд впливом конкуренцi! на ринку осв^шх послуг; зростання суспiльних очiкувань щодо соцiально! вiдповiдальностi ВНЗ; пошук бшьш продуктивного синтезу мiж освiтою, дослщженнями та iнновацiями в у ВНЗ.
ВНЗ покликаш бути партнерами у творенш найбiльш конкурентоспроможно!, динамiчно!, оперто! на знання економши у свт. Вони повиннi допомогти суспiльству досягнути стабiльностi у його економiчному зростант, покращити становище з доступнiстю робочих мiсць i сприяти вищiй сощальнш згуртованостi. Змiнюються критерi! оцiнки результата дiяльностi ВНЗ з наголосом на !хнш спроможностi пiдготувати фахiвцiв, здатних оперативно реагувати на мiнливий ринок пращ i пристосовуватися до змшних умов динамiчних економiк.
Якiсть осв^и як об'ект управлiння е одним iз найважливiших показникiв, за яким у мiжнароднiй практицi прийнято визначати результатившсть системи освiти будь-яко! держави та ефективнють управлiння нею [3]. Проблема забезпечення якосп дiяльностi ВНЗ набула актуальносп в багатьох розвинених кра!нах з кiлькох причин, головними з яких були: початок переходу вщ шдус^ального суспiльства до суспшьства знань, економiка якого спираеться на науково-природничi та високотехнологiчнi досягнення, а ринок пращ потребуе фахiвцiв iз вищою освiтою; перехiд до масово!, а далi до загально! вищо! освгги й потреба навчати велику кшьюсть людей з невисокими здiбностями, засвоювати класичнi академiчнi програми на прийнятному рiвнi; насичення ринку пращ випускниками ВНЗ, суперництво мiж ними за робочi мiсця; поява мiжнародно! конкуренцi! у сферi навчання студенпв-шоземщв i початок формування свiтового ринку осв^шх послуг; мобiльнiсть студентiв, викладачiв i науковцiв, утворення ринку пращ для дипломованих фахiвцiв [1].
У кра!нах Свропейського Союзу ефективно дiе мережа нацiональних агентств, якi обмшюються власним досвiдом забезпечення якостi осв^шх послуг [3]. Центральне мiсце серед наднащональних iнститутiв, якi забезпечують яюсть освiти, займае Свропейська мережа
агентств з якосп (ENQA), що дie вщ 2000 р. До не! входять 40 агенцш з 20 кра!н. I! завданням е розвиток сшвпращ, обмiн yспiшним досвiдом та штегращя нацiональних систем yправлiння якiстю, в головним напрямком дiяльностi - сшвпраця з Свропейською асоцiацiею yнiверситетiв, Свропейською асоцiацiею ВНЗ та Нацiональною спшкою стyдентiв у Gвропi щодо розроблення спiльних стандартiв, процедур та напрямюв забезпечення якостi вищо! освiти, дослщження та впровадження адекватних шляхiв проведення лiцензyвання та акредитацп для агентств i органiв по забезпеченню якосп i/або акредитаци. У 2005 р. в Бергеш мiнiстри освiти прийняли «Стандарти та директиви забезпечення якосп в европейському просторi вищо! осв^и», розробленi ENQA, та надали мережi статус консультативного органу BFUG (Bologna Follow-Up Group). Цей документ лш в основу побудови систем внутршньо! й зовшшньо! оцiнки й гарантп якостi освiти й акредитаци европейських агенцiй з оцiнки якостi освгти. У 2008 р. в Брюсселi створено Свропейський реестр забезпечення якосп (EQAR).
Свропейська система забезпечення якосп осв^и базуеться на Свропейських стандартах i рекомендацiях (ESG), якi складаються з трьох частин: внyтрiшнього забезпечення якосп у ВНЗ; зовшшнього забезпечення якосп вищо! осв^и; забезпечення якосп у дiяльностi агенцiй iз зовшшнього забезпечення якостi [4].
Якiсть освгтшх послуг е однiею з ключових проблем для системи освiти будь-яко! кра!ни. Укра!на тут не е винятком. Британська компанiя Quacquarelli Symonds оприлюднила мiжнародний рейтинг ВНЗ QS World University Rankings 2015/16, в якому ощнюються результати дiяльностi ушверситепв свiтy за основними академiчними показниками. Серед критерпв оцiнки: репyтацiя ВНЗ в академiчномy середовищi, цитування наукових пyблiкацiй викладачiв ВНЗ, спiввiдношення кшькосп викладачiв i стyдентiв, ставлення роботодавщв до випyскникiв, кiльiксть iноземних викладачiв i стyдентiв у ВНЗ. У тршку найкращих yнiверситетiв свiтy увшшли Массачусетський технологiчний iнститyт (США), Гарвардський ушверситет (США) i Кембрiджський ушверситет (Велика Британiя). У рейтинг потрапили шють укра!нських ВНЗ: Кшвський нащональний yнiверситет iм. Т. Шевченка (мюце в позицii 421-430), Харкiвський нащональний ушверситет iм. В.Каразiна (мiсце в позици 491-500), а Нацiональний техшчний yнiверситет «Кшвський полiтехнiчний iнститyт», Донецький нащональний ушверситет, Нащональний техшчний ушверситет «Харювський полтехшчний iнститyт» i Сумський державний ушверситет посши мiсце в позици нижче 600.
В Укра!ш контроль та оцiнка якостi освгти переважно покладаеться на державу. Наразi цiлком очевидно, що система виключно державного контролю та оцiнки якосп осв^и в сучасних умовах е застаршою i неефективною. Свропейська практика ощнки якостi освiти йде шляхом створення спецiалiзованих акредитацiйних агенцiй - громадських органiзацiй, що займаються розробкою iнстрyментарiю й методик оцiнки якосп, а також здшснюють перевiрки якосп освгти. У компетенцiю цих агенцш входить також в^^р i навчання експерпв, що проводять перевiрки, а також перюдична пyблiкацiя матерiалiв перевiрок, аналiз резyльтатiв дiяльностi, проблем i перспектив систем якостi в сферi освiти. Незалежнiсть акредитацii полягае в тому, що вона здшснюеться незалежними оргашзащями, тобто такими, якi не е породженням iнтересiв сторiн. 1накше кажучи, вони не е оргашзащями, яю заснованi зацiкавленими сторонами, а е способом вияву приватно! шщативи у сферi дiяльностi на ринку осв^шх послуг. А саме - в ощнщ якостi та забезпеченш гарантiй якостi, що включае акредитащю ВНЗ i освiтнiх програм, а також контроль i консалтинг в окремих елементах i аспектах осв^ньо! дiяльностi (наприклад, таких, як електронне навчання, ефективнють наукових дослiджень, освгтш сервiси, системи менеджменту якостi й ш.). У деяких кра!нах акредитацшш агенцii мають статус уповноважених суб'екпв: вони не е державними, однак держава визнае результати 1хньо! дiяльностi. Ухвалюючи рiшення щодо державнiй акредитаци, держава розглядае й визнае акредитацшш ршення, отриманi в рамках процедур, яю застосовують цi вповноваженi агентства. Очевидно, що ефективний консалтинг i аудит у будь-якому секторi ринку, у тому числi й на ринку осв^шх послуг, повинен мати ознаки незалежносп. Незалежнiсть акредитацшно! агенцii вiд зовнiшнього впливу повинна виявлятися в його вiдносинах з кожним iз зацiкавлених yчасникiв ринку осв^шх послуг - не лише з державою, а й з ВНЗ (причому не тшьки з тими, що перевiряються, а й з !х партнерами та конкурентами), зi студентами й роботодавцями.
1снують серйозт розбiжностi у поглядах на те, якими мають бути стосунки мiж ВНЗ i тими, хто здiйснюe зовнiшнe ощнювання !х дiяльностi. Здебiльшого агенцп, яю акредитують навчальнi програми чи освпт заклади, дотримуються тае! точки зору, що зовнiшнe забезпечення якостi - це, в основному, «захист споживача», що вимагае встановлення ч^ко! дистанцп мiж агенцiею iз забезпечення якост i ВНЗ, роботу якого вона ощнюе. Iншi агенцп вбачають основну мету зовнiшнього забезпечення якостi у наданш ВНЗ порад i шдтримки в 1хньому намаганнi пiдняти стандарти i покращити якiсть сво!х навчальних програм i вiдповiдних квалiфiкацiйних рiвнiв. В останньому випадку необхiдна тюна взаемодiя мiж тими, хто ощнюе, i тими, кого оцiнюють. Треп намагаються зайняти промiжну позицiю мiж цими двома пiдходами та врiвноважити пiдзвiтнiсть i покращення якостi. Не лише агенцп iз забезпечення якосп мають рiзнi погляди та тдходи. Досить часто вищi навчальнi заклади i представницькi студентськi органи мають рiзнi iнтереси: першi прагнуть високого рiвня автономностi iз мiнiмальним зовшшшм регулюванням або оцiнюванням на рiвнi навчального закладу в цiлому, в той час як друп бажають, щоб заклади освiти були публiчно пiдзвiтними завдяки частим перевiркам на рiвнi навчальних програм або квалiфiкацiй.
Свропейська система забезпечення якостi осв^и базуеться на Свропейських стандартах i рекомендацiях (Б80), що грунтуються на наступних основних принципах:
• защкавленють студентiв i роботодавцiв, а також суспшьства в цiлому у високш якостi вищо! освiти;
• ключова важливють автономп закладiв i установ, збалансована усвiдомленням того, що автономiя несе iз собою дуже серйозну вщповщальнють;
• система зовнiшнього забезпечення якосп повинна вiдповiдати свош мет i не ускладнювати роботу ВНЗ бшьше, нiж це необхiдно для виконання цiею систему сво!х завдань.
• ВНЗ несуть основну вщповщальшсть за якiсть сво!х освiтнiх послуг та забезпечення ще! якостi;
• система забезпечення якосп реагуе на розматсть систем вищо! освiти, ВНЗ, програм i студентiв;
• система забезпечення якосп враховуе потреби та очшування студенев, усiх iнших залучених сторiн та суспiльств.
Особливостi сучасних критерпв оцiнювання якостi освiти полягають в тому, що вони припускають: свободу для ушверситеив у формуванш учбових планiв; особливу увагу до якосп шдготовки фахiвцiв; необхiднiсть постшного вдосконалення освiтнiх програм з метою шдвищення !х якостi; стимулювання шновацш в освiтнiх стандартах. Головна щль «Стандартiв i рекомендацiй щодо забезпечення якосп в Свропейському просторi вищо! освгги» - посприяти кращому розумшню якостi навчання i викладання у рiзних крашах. Вони вiдiграли та продовжуватимуть вiдiгравати важливу роль у розвитку нащональних та iнституцiйних систем забезпечення якосп у Свропейському просторi вищо! осв^и (СПВО), а також на рiвнi мiжнародноl спiвпрацi. Залучення до процесiв забезпечення якостi, особливо зовтшшх, дозволяе европейським системам вищо! освгги проявляти яюсть i збшьшувати прозорiсть, що сприяе побудовi взаемодовiри i кращому визнанню 1хшх квалiфiкацiй, програм та iнших послуг.
Завдання забезпечення якостi вищо! освiти е багатоплановим i включае:
• наявшсть необхiдних ресурсiв (кадрових, фiнансових, матерiальних, iнформацiйних, наукових, навчально-методичних тощо);
• оргашзащю навчального процесу, яка найбшьш адекватно вiдповiдае сучасним тенденцiям розвитку нащонально! та свпово! економiки та освпи;
• контроль осв^ньо! дiяльностi ВНЗ та якостi пiдготовки фахiвцiв на всiх етапах навчання та на вшх рiвнях (рiвнi ВНЗ, державному та мiжнародному (европейському) рiвнях рiвнi ВНЗ, державному та мiжнародному (европейському) рiвнях).
В Свропi юторично сформувались i поширилися двi моделi якостi освiти: «англiйська», яка базуеться на внутршнш самооцiнцi академiчноl спшьноти, i «французька», що грунтуеться на зовшшнш оцiнцi ВНЗ з погляду його вщповщальност перед суспiльством. В Сврот поки що вiдсутня едина система шститущйно! оцiнки дiяльностi осв^шх установ, аналогiчна системi акредитацп в США. Проте в кожнш краш iснують сво! пiдходи до забезпечення й ощнки якостi вищо! освгш.
В У^аш спoстеpiгаeться недoскoналiсть iнституту деpжавнoï акpедитацiï закладiв вищoï oсвiти. Завдання акpедитацiï (пpoгpам абo iнституцiй) вищoï oсвiти пoлягаe в тoму, щo акpедитацiя - це «система кoнтpoлю якoстi oсвiти, яка дoзвoляe вpаxувати iнтеpеси всix, зацiкавлениx у poзвитку oсвiти, стopiн i пoeднуe суспшьну та деpжавну фopми кoнтpoлю» [6]. 1нститут деpжавнoï акpедитацiï закладiв вищoï oсвiти сфopмувався в Укpаïнi, як i в деякиx iншиx кpаïнаx пoстpадянськoгo пpoстopу, у 1990-тi po^. Йoгo пoчаткoва мета - гаpантувати вступникам i абiтуpieнтам, щo oсвiта, яку надають нoвi (oсoбливo ^татт) вищi навчальнi заклади, вiдпoвiдаe певним, вст^вленим бiльш-менш oфiцiйнo, стандаpтам. Останшми poками iнститут деpжавнoï акpедитацiï закладiв вищoï oсвiти виявив свoю неефектившсть. Акpедитацiйнi пpoцедуpи, щo пpактикуються в У^шт i запoзиченi iз заxiдниx мoделей, на пpактицi не ^ацюють на пoкpащення якoстi oсвiти з декiлькox пpичин. Пеpша з нж - це абсoлютна мoнoпoлiя деpжави виpiшувати кoму i на якиx умoваx надавати акpедитацiю. Hекoнкуpетнiсть i мoнoпoльнiсть самoгo меxанiзму акpедитацiï, а татож йoгo непpoзopiсть i нешдзвггшсть, стали пpичинoю багатьox злoвживань i кopупцiï, а такoж байдужoстi i пасившст як спoживачiв, так i академiчнoгo сеpедoвища, стoсoвнo питань гаpантування якoстi oсвiти. Дpугoю вагoмoю ^ичишю стала заpегульoванiсть стандаpтiв вищoï oсвiти. Вимoги дo ВИЗ ускладнювалися ^актинго пoстiйнo пpoтягoм oстаннix poкiв, але це не спpиялo пoкpащенню ятоси oсвiти i не запoбiгалo вщтоку кадpiв з ниx, а пpизвелo дo пoсилення бюpoкpатизацiï i витончешсп кopупцiйниx сxем. Безальтеpнативнiсть iнституту деpжавнoï акpедитацiï закpiпилася за дoпoмoгoю татого фенoмену як «диплoм деpжавнoгo зpазка» [8].
1нститут деpжавнoï акpедитацiï все ще викoнуe певнi функцiï заxисту iнтеpесiв piзниx зацiкавлениx стopiн, зoкpема, ВИЗ, якi завдяки йoму oтpимують oфiцiйне визнання та пoчувають себе лептимними на pинку oсвiтнix гослуг, а такoж студентiв, якi вipять, щo xoча б мiнiмальнi em^^p™ вищoï oсвiти в акpедитoваниx закладаx будуть дoтpиманi. Пpoте пoтpеба в сеpйoзниx змiнаx пiдxoдiв дo акpедитацiï назpiла.
Пpoгpесивним e меxанiзм залучення дo пpoцесу акpедитацiï та oцiнки якoстi oсвiти piзниx зацiкавлениx CToprn, такиx як «пpедставники деpжави, poбoтoдавцiв, ïx opганiзацiй та oб'eднань, пpoфесiйниx асoцiацiй, ВИЗ усix фopм власнoстi, наукoвиx устанoв, Hацioнальнoï академiï наук У^аши та нацioнальниx галузевиx академш наук, пpедставникiв opганiв студентськoгo самoвpядування, мiжнаpoдниx експеpтiв». Пеpелiченi зацiкавленi ^упи (ïx називають стейкxoлдеpами) мають piзнi iнтеpеси i oчiкування стoсoвнo вищoï oсвiти, уявлення пpo ïï пoтpеби, функцiï та якiсть, узгoдження якиx такoж маe стати частинoю гол^ики упpавлiння якiстю вищoï oсвiти.
Загалoм у ВИЗ, як i в будь-amx iншиx iнституцiяx, якi виpoбляють суспiльнi блага, пpактичнo все мoжна аналiзувати на пpедмет якoстi. G тpи гoлoвнi гpупи пoказникiв, за якими мoжна пpoвoдити oцiнювання: pесуpси, пpoцеси та pезультати. Дo пеpшoï гpупи вiднoситься матеpiальнo-теxнiчне, кадpoве, наукoвo-метoдичними забезпечення ВИЗ, фiнансування, а татож кoнкуpс абiтуpieнтiв, тpадицiï та iмiдж ВИЗ, тoбтo все те, щo маeмo «на вxoдi» i щo пoкликане забезпечити якiсну oсвiту. Д^уга гpупа - «пpoцеси» - xаpактеpизуe навчальну атмoсфеpу ВИЗ, менеджмент i сфатепчне планування, самooцiнку i вдoскoналення, метoди навчання i викладання, навантаження викладачiв, спiвpoбiтництвo з poбoтoдавцями, мoбiльнiсть викладачiв та студентiв, залучення студенев дo наукoвиx дoслiджень, iннoвацiйна дiяльнiсть, вiдкpитiсть i кoмунiкацiя. Тpетя ^упа пoказникiв - це pезультати oсвiтньoï дiяльнoстi, якi мoжна вимipяти, аналiзуючи pейтинги ВИЗ, кiлькiсть oтpиманиx гpантiв, публiкацiй чи винаxoдiв викладачiв, piвень залишкoвиx знань студентiв, пpацевлаштування випускниюв.
Рiзнi стейкxoлдеpи iнтеpпpетують «xopoший унiвеpситет», opieнтуючись на piзнi гpупи гоказниюв. Зoкpема, poбoтoдавцi та абiтуpieнти бiльшoю мipoю зopieнтoванi на pезультати oсвiтньoï дiяльнoстi, пpедставники деpжавниx opганiв влади oцiнюють якiсть ВИЗ за наявними у ниx pесуpсами, а для студенев та викладачiв велику poль вiдiгpають пpoцеси [9].
У пpoцедуpi деpжавнoï акpедитацiï найбiльше уваги звеpтаeться на пoказники pесуpсiв, менше - на pезультати i майже взагалi не oцiнюються пpoцеси. Це закoнoмipнo в умoваx дoмiнування деpжави над вищoю oсвiтoю. Останнiм чашм в свiтлi pефopм все бшьше уваги pекoмендують звеpтати на pезультати oсвiтньoï дiяльнoстi, i навiть e тенденщя дo суттeвoгo пiдвищення вимoг дo циx пoказникiв. Иезважаючи на те, щo pезультати oсвiтньoï дiяльнoстi мoжуть виглядати пpiopитетним аспектoм, тpеба poзумiти, щo висoкi pезультати немoжливi без
системного покращення ресуршв та добре оргашзованих процешв. Тому пiд час оцшювання якостi необхiдно збалансовано оцiнювати вс цi три групи показникiв.
В укра!нських ВНЗ багато дисциплiн читаються не за покликанням, а лише тому, що це потрiбно «для навантаження», стандарти багатьох програм не передбачають впровадження наукових чи шновацшних знань у процес викладання. Все це впливае i на яюсть навчального процесу. Необхiдно пiддавати оцшщ рiвень загального психологiчного комфорту роботи викладачiв, а процедура оцiнки якосп повинна допомагати викладачевi здiйснювати саморефлексда з приводу його професiйного самовдосконалення. Дискомфортним може бути i процес навчання для студентiв. Наприклад, в багатьох державних i нацiональних ВНЗ студенти-контрактники шддаються латентнiй дискримшаци. З одного боку, !х майже не вiдраховують, оскiльки вони приносять ушверситету «живi» грошi, а з шшого, викладачi менше придiляють !м уваги, бо не очшують вiд них високих результат. Загалом атмосфера стосунюв у ВНЗ, культура взаемин мiж студентами i викладачами, адмiнiстрацiею i викладачами, адмiнiстрацiею i студентами е важливою складовою навчального процесу, яка суттево впливае на якiсть вищо! освiти.
Роботодавцi займають практичну позищю, а тому очiкують вiд ВНЗ квалiфiкованих, пристосованих до ринку пращ випускниюв, i !х порiвняно мало щкавить студент як рiзнобiчна особистють. 1нтереси роботодавцiв в нашiй кра!т мало враховуються. Iзольованiсть ВНЗ вщ ринку працi зумовлена передусiм !х залежнiстю вiд державного фiнансування. А проте роботодавцi е важливою групою, здатною допомогти нацiональнiй вищiй освт вижити в умовах глобалiзованого свпу, якщо !х долучити до пол^ики управлiння якiстю не формально-бюрократичним способом, а, якщо можна так сказати, на практично-низовому рiвнi [4].
Пошук механiзмiв, якi би допомогли забезпечити яюсть з точки зору рiзних груп стейкхолдерiв, - це окреме завдання, i можливо, створення нових iнституцiй. Одним iз вцщв таких iнституцiй можуть стати незалежш агенци оцiнювання якостi вищо! освгш. Цi установи мають бути новим явищем в системi управлiння яюстю вищо! освiти.
Незалежнi агенци дозволять створити гнучку модель зовшшньо! ощнки якостi вищо! освiти, спрямовану не стшьки на здiйснення державного контролю, скшьки на допомогу ВНЗ у формуванш культури якостi. Вони, за умови розумного шдходу до 1хньо1 оргашзацп, можуть суттево посприяти стейкхолдерам у прямш, неопосередкованiй взаемоди з закладами вищо! осв^и в питаннях покращення якосп освгш. Шляхом аутсорсингу вони можуть забезпечувати системну зовшшню оцiнку якостi, в т. ч. ощнку освiтнiх програм i процешв, менеджменту ВНЗ, аудит. Незалежнi установи оцшювання якосп, якщо !х долучати до акредитаци ВНЗ, можуть дебюрократизувати i децентралiзувати цей процес, зробити його менш репресивним, бiльш консалтинговим i монiторинговим. Щоб це здшснити, потрiбна полiтична воля органiв державно! влади, насамперед МОН i Нащонального агентства з забезпечення якостi освгш. Це агентство мае бути защкавленим в реальному нарощеннi якостi освгш, тож i в роботi незалежних агенцiй, яким зможе делегувати багато функцш.
Незалежнi установи оцiнювання якосп осв^и iснують в провiдних демократичних кра!нах (Велика Британiя, Канада, Шмеччина, США Францiя та iн.) та устшно забезпечують в себе шдтримку конкурентоспроможностi ВНЗ. 1хня дiяльнiсть робить осв^у ефективнiшою, а також великою мiрою дозволяе нацiональнiй освiтi глобалiзуватися i вийти на мiжнародний рiвень. Однак в Укра!нi залежнiсть вщ фiнансування та акредитацi!, що здшснюе держава, паралiзуе автономiю ВНЗ, гальмуе !хнiй рух до нарощення якосп. Залежнють ВНЗ в1д органiв державно! влади, вимушене звернення до них, фактична неспроможнiсть вести незалежну внутршню полiтику, очiкування приписiв зверху - це характеризуе нинi дiяльнiсть укра!нських ВНЗ.
Вища освiта може ефективно працювати на суспшьне благо тод^ коли кожна людина може отримати саме таку осв^у, яка !й особисто потрiбна, i саме в той час i на таких умовах, коли !й зручно, на засадах адекватно! i розумно! оплати. Тож не потрiбно робити вш ВНЗ однаковими, нав'язуючи !м однаковi стандарти. Необхiдно забезпечити такi умови, коли кожен ВНЗ завдяки сво!й автономносп й специфiцi зможе надавати осв^у тiе! якостi i характеру, що потрiбна роботодавцям i людям.
Отже, майбутнiй розвиток вищо! школи в Укра!нi буде суттево залежати в1д спроможностi ВНЗ усв1домити сво! iнтереси в оцiнцi i нарощент якостi освiти, а також розробити ефективнi стратегi! захисту цих iнтересiв. Зростання якостi освiтнiх послуг зможе посилити довiру до ВНЗ в сусшльста,
за умови, що мехашзми ощнки якосп не девальвуються чиновницькою монополiею i волюнтаризмом, а здiйснюються в штересах рiзних стейкхолдерiв i особливо ВНЗ.
Координуючими iнститyцiями, що посприяють вГтчизняним ВНЗ досягти европейського рiвня, можуть стати незалежнi агенцп оцiнювання якосп освгти. В Украiнi система зовтшньо! оцiнки якостi та iнститyт акредитацп мають обов'язково змiнитися i стимулювати розвиток вищо! освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Байназарова О. О. Мониторинг та ощнювання якосп освгти: метод. поабник / О. О. Байназарова, В. В. Ракчеева. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://bibl.com.ua/geografiya/13697/index.html
2. Бшокопитов В. I. Iнтернацiоналiзацiя вищо! освгти та забезпечення ii якостi як прюритетш завдання сучасного етапу розвитку Болонського процесу / В. I. Бшокопитов. [Електронний ресурс]
- Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/2009_1n/157.pdf
3. ЕнциклопедГя освгти / гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
4. Кордуба Ю. До питання взаемодп ВНЗ Гз ринком працi в Укра!ш та моделi взаемодп европейських ушверситепв Гз працедавцями / Ю. Кордуба // 1мператив якостГ вчимося щнувати та ощнювати вищу освГту: навч. поабник; за ред. Т. Добка, М. Головянко, О. Кайково!, В. ТерзГяна, Т. ТГхонена.
- ЛьвГв: Вид-во «Компашя Манускрипт», 2014. - С. 360-380.
5. Модершзацгя освгти Укра!ни у контекст евроштеграцшних процеав: юторико-педагоичний аспект / авт. кол. О. А. Дубасенюк та ш.; за заг. ред. Н. Г. Сидорчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ Гм. I. Франка, 2008. - 300 с.
6. Свгжевська С. А. Акредитащя як ГмГджева стратегия шдвищення якосп вищо! освгти / С. А. Свгжевська // Вюник НТУУ «RHI». ФГлософГя. Психолопя. ПедагогГка. - 2014. - Вип. 1. - С. 110-115.
7. Шевченко Л. Сощальна вГдповГдальшсть вищих навчальних закладГв: аспект якостГ освгти / Л. Шевченко [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://archive.nbuv.gov.ua/portal/S0C_Gum/Vnyua_etp/2011_4/ShevchenkoLS.pdf
8. Щодо виготовлення документов про освГту в 2015 рощ. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/04/06/shhodo-vigotovlennya-dokumentiv-pro-osvitu-u-2015-roczi/
9. Udam M., Mati H. Conflicting views on quality: interpretations of 'a good university' by representatives of the state, the market and academia. Quality of Higher Education, 2013, Vol. 19, No 2, р. 210-224.
REFERENCES
1. Bainazarova O. O. Monitorynh ta otsiniuvannia yakosti osvity: metod. posibnyk [Monitoring and assessment of the quality of education] / 0. 0. Bainazarova, V. V. Rakchieieva. [Elektronnyy resurs]-Rezhym dostupu: http://bibl.com.ua/geografiya/13697/index.html.
2. Bilokopytov V. I. Internatsionalizatsiia vyshchoyi osvity ta zabezpechennia ii yakosti yak priorytetni zavdannia suchasnoho etapu rozvytku Bolons'koho protsesu [The internationalization of higher education and ensuring its quality as a priority task of the present stage of the Bologna process] / V. I. Bilokopytov. [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/2009_1n/157.pdf
3. Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education] / hol. red. V. H. Kremen'. - K.: Yurinkom Inter, 2008.
- 1040 s.
4. Korduba Yu. Do pytannia vzaiemodiyi VNZ iz rynkom pratsi v Ukrayini ta modeli vzaiemodii yevropeys'kykh universytetiv iz pratsedavtsiamy [By the interaction of universities with labor market institutions in Ukraine and the model interaction of European universities with employers]/ Yu. Korduba // Imperatyv yakosti: vchymosia tsinuvaty ta otsiniuvaty vyshchu osvitu: navch. posibnyk; za red. T. Dobka, M. Holovianko, O. Kaikovoi, V. Terziiana, T. Tikhonena. - L'viv: Vyd-vo «Kompaniia Manuskrypt», 2014. - S. 360-380.
5. Modernizatsiia osvity Ukrayiny u konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv: istoryko-pedahohichnyi aspekt [Modernization of Education of Ukraine in the context of European integration processes: historical and pedagogical aspects]/ avt. kol. O. A. Dubaseniuk ta in.; za zah. red. N. H. Sydorchuk. - Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2008. - 300 s.
6. Svizhevska S. A. Akredytatsiia yak imidzheva stratehiia pidvyshchennia yakosti vyshchoi osvity [Accreditation as image strategy of the education quality improvement] / S. A. Svizhevska // Visnyk NTUU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika. - 2014. - Vyp. 1. - S. 110-115.
7. Shevchenko L. Sotsialna vidpovidalnist vyshchykh navchalnykh zakladiv: aspekt yakosti osvity [The social responsibility of higher education institutions: aspect of education quality] / L. Shevchenko [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/SOC_Gum/Vnyua_etp/2011_4/ShevchenkoLS.pdf
8. Shchodo vyhotovlennia dokumentiv pro osvitu v 2015 rotsi [The production of documents on education in 2015]. [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu:http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/04/06/shhodo-vigotovlennya-dokumentiv-pro-osvitu-u-2015-roczi/
9. Udam M., Mati H. Conflicting views on quality: interpretations of 'a good university' by representatives of the state, the market and academia. Quality of Higher Education, 2013, Vol. 19, No 2, р. 210-224.
УДК 371.3:376.1(7+410)
Н. М. АНДР1ЙЧУК
andriychuknata@mail.ru
кандидат педагопчних наук, доцент,
Житомирський державний ушверситет ím. I. Франка
МОДЕЛ1 СПЕЦIАЛЬНОÏ ТА IНКЛЮЗИВНОÏ ОСВ1ТИ В СУЧАСНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ АМЕРИКАНСЬКИХ I БРИТАНСЬКИХ УЧЕНИХ
Подано поргвняльну характеристику 1нклюзивно1 та спец1ально'1 систем oceimu. На основi американських та британських дocлiджень показано, що cучаcнi науковщ, громадсьт oрганiзацiï i батьки неповносправних дтей стикаються з двома проблемами: довести, що iнклюзiя неoбхiдна для дтей з особливими ocвimнiмu потребами як альтернатива спещальнш ocвimi, i прoiлюcmруваmu реальнi шляхи iмплеменmацiï iнклюзuвнoï ocвimu в загальнoocвimнiй навчальний процес. Визначено головну мету iнклюзuвнoï ocвimu - виховати абсолютно повноправного члена cуcпiльcmва шляхом залучення уciх учасниюв навчального процесу до загальноштльно'1 дiяльнocmi. Зазначено, що фахiвцi у cферi cпецiальнoï освти створили i випрацювали велику кшьюсть форм, меmoдiв та методик навчання, як працюють з разними каmегoрiямu дimей з особливими ocвimнiмu потребами. Цей доробок е цiннuм i корисним також з точки зору Шклюзивно! ocвimu, яка не вiдбудеmьcя без професшно1 учаcmi фахiвцiв зргзних галузей педагогти, психологИ' та реабттологИ'.
Ключовi слова: iнклюзuвна модель ocвimu, cпецiальна модель ocвimu, iнmеграцiя, cегрегацiя, iнклюзiя, непoвнocправнi.
Н. М. АНДРИЙЧУК andriychuknata@mail.ru кандидат педагогических наук, доцент, Житомирский государственный университет им. И. Франко
МОДЕЛИ СПЕЦИАЛЬНОГО И ИНКЛЮЗИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ АМЕРИКАНСКИХ И БРИТАНСКИХ УЧЕНЫХ
Дана сравнительная характеристика инклюзивной и специальной систем образования. На основе американских и британских исследований показано, что современные ученые, общественные организации и родители детей-инвалидов сталкиваются с двумя проблемами: доказать, что инклюзия необходима для детей с особенными образовательными потребностями как альтернатива специальному образованию, и проиллюстрировать реальные пути имплементации инклюзивного образования в общеобразовательный процесс. Определена главная цель инклюзивного образования - воспитать абсолютно полноценного члена общества путем привлечения всех участников учебного процесса к общешкольной деятельности. Указано, что специалисты в сфере специального образования создали и выработали большое количество форм, методов и методик обучения, которые работают на разных категориях детей с особенными образовательными потребностями. Этот потенциал ценен и полезен также с точки зрения инклюзивного образования, которое не состоится без профессионального участия специалистов разных областей педагогики, психологии и реабилитологии.
Ключевые слова: инклюзивная модель образования, специальная модель образования, интеграция, сегрегация, инклюзия, инвалиды.
