CC BY
155
УДК 338.48:656.2
еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д У РОЗВИТКУ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ I
ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 УКРАШИ
Новщька 1.В., к.е.н., доцент (Дон1ЗТ)
У cmammi розглянуто можливкть впровадження европейського, зокрема кпанського успiшного doceidy для виршення поточних проблем втчизняного залiзничнoгo транспорту та туризму. Виявлет шляхи для ефективног ствпращ цих галузей з метою тдвищення рiвня обслуговування населення Украгни.
KnwHosi слова залнничний транспорт, туристичний маршрут, твестици, туристичний потенщал
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. За остант роки зростае чисельтсть пасажщив на транспортному ринку, значна частка яких припадае на затзничний транспорт. У зв'язку зi зношетстю бшьшо! частини рухомого пасажирського складу залiзничного транспорту Укра1ни та нерентабельнiстю деяких маршрупв, а також низькою як1стю послуг з перевезення пасажирiв, Укрзалiзниця вводить в експлуатацш новi високошвидкiснi потяги. Однак, залишаеться вщкритим питання про подальше застосування знятих з маршрупв ваготв i електровозiв, а також про працевлаштування персоналу, який обслуговував скасованi потяги. У зв'язку з цим для залiзницi стало актуальним питання щодо розробки додаткових ефективних напрямк1в дiяльностi, як1 повнiстю або частково допомогли б уникнути нових скорочень i зменшення рiвня заробгтно! плати працiвникiв пасажирського залiзничного транспорту. Одним з таких напрямюв е розвиток туристичних маршрутов на залзнищ.
Аналiз остантх достджень i публтацш. О. В. Пилипенко вважае, що на сьогоднiшнiй день значнi зусилля Укрзалiзницi спрямованi на вирiшення завдань з оновлення рухомого складу, шотпшення iнфраструктури, ремонту шляхов, шдвищення швидкосп руху та комфортност на пасажирських перевезеннях. Але кошпв на радикальт перетворення не вистачае, особливо в пасажирських перевезеннях, збитковють яких за 2010 р. склала 5,7 млрд. грн. [4, с. 236]. Така ситуацiя негативно позначаеться i на м1жнародних перевезеннях пасажирiв. Ю. С. Бараш, Н. О. Гайдук, Х. В. Дребот шдкреслюють, що новий рухомий склад купуеться тшьки за рахунок власних кошт1в Укрзалiзницi у дуже малих обсягах [2, с. 242]. Проблемам ефективного використання
пасажирського рухомого складу Укрзалiзницi присвятив науковий труд I. М. Аксьонов [1].
Незважаючи на велику к1льк1сть транспортних коридорiв та !х цiннiсть для економiки Укра!ни, як зазначають В. Л. Дикань та М. В. Коршь, iснуе гострий дефiцит в ефективних механiзмах управлшня, здатних забезпечити формування сприятливих умов для використання потужного
транзитного i промислового потенцiалiв кра!ни та перетворення Укра1ни в транспортний центр Свропи [3]. Для реалзаци цих умов, А. I. Стршець, В. I. Стршець, Н. М. КалЫна вважають, що необх1дно швидке формування ново! культури споживання в Украiнi на транспортному ринку, що супроводжуються змшою принципiв ведення управлшсько! дiяльностi, пошуком нових пiдходiв до управляння яюстю, переглядом та розробкою нових стандарпв послуг, що дае змогу перевiзникам адаптуватись до нових умов господарювання [6, с. 168]. Туристичнi потяги, як перспективний напрямок активiзацi! транспортно! та туристично! галузi розглянуто у наукових роботах В. I. Стршець, О. Ф. Ялбуган [7], О. В. Сиволовсько!, О. Г. Шалi [5]. Отже, висвiтленi питання е актуальними для розвитку залiзничного транспорту i потребують додаткового систематизованого розгляду.
Видтення невиршених частин загальног проблеми. У переважнш частинi наукових праць, розвиток ефективно! дiяльностi вiтчизняного залiзничного транспорту розглядаються на рiвнi окремих заходiв Укрзалiзницi. Дослвдження комплексного тдходу до спiвпрацi Укрзалiзницi з шшими галузями нацюнально! економiки, зокрема туристично!, потребуе бiльш докладного вивчення та розгляду iноземного досввду в цих питаннях.
Формування цтей статти Виявлення на основi европейського досввду ефективних шляхов активiзацi! дiяльностi Укрзалiзницi як за рахунок власних кошпв, так i за рахунок iнвестицiй туристичних компанш через сумiснi бiзнес-проекти.
Виклад основного матерiалу досл^ження. Посилення конкуренци в транспортнiй галузi, евроiнтеграцiйнi процеси у вiтчизнянiй економiцi, транспорту а також i у суспiльствi Укра!ни спонукають вiтчизняних залiзничникiв до швидких перетворень у наданнi пасажирських послуг. 1х висока як1сть безпосередньо впливае на конкурентнi позицi! транспортно! галузi та рiвень життя населення.
У сучасних умовах Укрзалiзниця обмежена в ресурсах, з одного боку, для радикального оновлення та надання високого рiвня послуг пасажирам, з iншого боку, - для утилiзацii або модернiзацi! списаних застарших вагонiв. Як пвдкреслюють Ю. С.
© Новщька 1.В.
Вкиик економжи транспорту i промисловостi № 41, 2013
Бараш, Н. О. Гайдук, Х. В. Дребот, уряд не видшяе iнвестицiй для придбання нових пасажирських ваготв, а приватних пасажирських компанiй практично не юнуе. Кшьюсть яюсних вагонiв, яю можуть курсувати в мгжнародному сполученн катасIрофiчно зменшуеться [2, с. 242]. З метою фшансування модертзаци ваготв, Укрзалiзницi необх1дно залучати до цього процесу iнших суб'ектiв господарювання (комерцшш банки та туристичнi фiрми) через лiзинговi вщношення. Таким чином, фiрма стае власником вагону за доступною щною. У свою чергу, туристична фiрма починае надавати послуги, застосовуе модернiзованi вагони та розраховуеться з банком за лiзинговий кредит, а залiзницi платить лише за обслуговування вагону або туристичного маршруту.
Як зазначае I. М. Аксьонов, у зв'язку з реформуванням галузi залiзничного транспорту для перевезення пасажирiв можуть використовуватися власт вагони та орендованi [1]. Таким чином, Укрзалiзниця надаючи в оренду модернiзованi вагони для подорож1 туристичним фiрмам сприяе розвитку не тшьки сфери вiтчизняного туристичного бiзнесу, а й забезпечуе себе додатковим джерелом отримання доходiв ввд експлуатаци рухомого складу.
Тому виникае необхiднiсть у створенн взаемовипдних бiзнес-проектiв для Укрзалiзницi i Tí' iнвесторiв. Одним з ефективних напрямк1в використання пасажирського рухомого складу залiзницi можуть стати туристичн потяги, що колись дяли i на територй' Радянського Союзу, i устшно дють у краТнах Свропейського Союзу. З ц1ею метою необхвдно долучити до таких бiзнес-проектiв туристичнi фiрми як вiтчизнянi, так i iноземнi. Вони можуть при сприятливих умовах бути iнвесторами для ремонту, модертзаци, перетворення та оформлення пасажирських вагонiв, що передбачено використовувати на туристичних маршрутах. Це надае можливiсть Укрзалiзницi не списувати застарший рухомий склад, а модернiзувати його, зробити яюсним та привабливим для подальшого використання на туристичних маршрутах. А це, у свою чергу, забезпечить Укрзалiзницi можливiсть повернути витраченi кошти на модертзащю, i не скорочувати персонал, який обслуговував рухомий склад тсля його списання з маршруту.
Слад зазначити, що так1 туристичнi маршрута з устхом використовуються в краТнах £С. Цдкавий досввд 1спанй', де дае спец1ально розроблений залiзничний туристичний маршрут Аль-Андалус експрес («Expreso Al Andalus»). Такий маршрут дiе з квпня по грудень, з перервами на липень i серпень, оскшьки в ц1 мiсяцi попит на послуги експреса падае. Подорож на цьому експресi ввдбуваеться в класичних, розк1шно обставлених вагонах, з додатковим обслуговуванням у виглядi екскурсiй та общв. Потяг оформлено пд старовинний експрес, в купе е санвузол з душовою, в поíздi е вагон-ресторан, вагон-салон. Також в 1спатТ дiе потяг-готель класу
люкс Транскантабршо («Transcantabrico»), який входить до п'япрки кращих roTeniB на колесах. Потяг складаеться i3 семи спальних ваготв, по два номери в кожному. Кожен номер мае спальну зону i вгтальню, два тeлeвiзoри, комп'ютер з штернетом, телефон, кондиц1онер i мiнiбар. До кожного номеру примикае ванна комната. Крiм дорогих потяпв, в 1спанИ також д1е i експрес з бiльш доступними щнами - «La Robla». Вiн складаеться з чотирьох вагoнiв-гoтeлiв, кожен з яких мае сiм двомюних купе. Потяг мае вагон-ресторан, вагон-салон для читання, видеосалон. У цих вагонах проводять також презентаций, урочистосп, конференций.
Крiм цього, при Мадридському музе! залiзничнoгo транспорту орган1зовано примiський iстoричний туристичний маршрут Полуничний експрес («Tren de la Fresa»). Потяг приводить в рух старовинний паровозик, в вагонах давчата в костюмах вадповадно! епохи роздають з котиков полуницю. Цд потяги е вдалими бiзнeс-прoeктами в систeмi залiзничнoгo транспорту 1спанИ, вони не тшьки окупають себе, але i приносять прибуток, який використовуеться на розвиток нацюнально! залiзницi [11].
Популярн1сть туризму по залiзницi в 1спани мае велике значення для розвитку самого залiзничнoгo транспорту. Тому туристична складова у компани RENFE суттево впливае вже на стада проектування вагон1в та потяпв. Так, потяги нового поколшня, що створен кoмпанiею Siemens Transportation Systems за участю Bombardier Transportation, Alstom в кiнцeвих вагонах за крюлом маmинiста мають пасажирський салон люкс-класу. Вш вДддД лений ввд кабiни управлiння скляною перегородкою, через яку пасажири головного вагона можуть, як в туристичному автoбусi, бачити попередтй тлях, а пасажири останнього вагона -тлях, що залишаеться позаду [8].
1спатя будуе високотвидюст магiстралi твидте за вах в £врот. Такий позитивний досввд може згодиться для Украйни, яка намагаеться створити умови щодо евроштеграци. Але, як зазначають В. I. Стрiлeць, О. Ф. Ялбуган, пропонувати ввдроджувати залiзничний туризм i спод1ватися на ефективтсть цих закликав недостатньо. Пoтрiбна цшеспрямована пропаганда цього виду послуг [7, с. 144].
Для активiзацil даяльносп туристичних потяпв необхвдна комплексна державна щдтримка -створення законодавчо! бази для розвитку та ефективного управлшня туристичною галуззю на залiзницi. А. М. Хахлюк ввдзначае, що Укра!на суттево ввдстае в питаннях розробки та змши нормативно! бази реформування. В кран не створен1 умови для розробки правил взаемодо пeрeвiзникiв i власник1в iнфраструктури, так i системи й! фiнансування [10, с.224]. На основД законодавства необхвдно формувати та розвивати ввдповвдну iнфраструктуру, долучати до цiею роботи фах1вц1в з
Bíciiiik економiки транспорту i промисловостi № 41, 2013
мгжнародного та вгтчизняного туристичного бiзнесу, рекреацiйних та юторичних об'екпв, мiсцевi органi влади, громадськ1сть. Стратегiя розвитку туристичних послуг на залiзничному транспорт обумовлюе отримання: доходiв корпорацiею Укрзалiзниця та туристичними фiрмами; податк1в держбюджетом та мюцевими бюджетами; соцiального ефекту населенням.
На основi вщповщних державних законодавчих та нормативних докуменпв стратегiя розвитку залiзничного транспорту повинна бути спрямована на:
I. Впровадження европейських стандарпв у роботу пасажирського залiзничного транспорту: 1. Полiпшення умов пасажирських перевезень залiзничним транспортом; 2. Оновлення та покращення функцiонування залiзничних вокзалiв та !х iнфраструктури; 3. Сприяння щдвищенню конкурентоспроможносп залiзничного транспорту за рахунок впровадження новiтнiх технологш у вагонах, потягах, залiзничнiй шфраструктурц 4. Формування зручних та безкоштовний додаткових послуг для пасажирiв всiх сощальних шарiв на Укрзалiзницi.
II. Впровадження европейських стандарпв у роботу туристично! сфери: 1. Розробка та створення цiкавих i комфортних маршрупв для обслуговування на туристичних потягах; 2. Покрашення дiяльностi туристично! iнфраструктури; 3. Долучати до обслуговування туристичних маршрупв громадськ1 об'еднання з вщповщними нащональними, територiальними, етнiчними, професiйними, iсторичними та шшими особливостями; 4. Створення умов для проведення святкових, громадських, наукових заходiв та конференцiй на туристичних потягах.
Що стосуеться туристично! галузi Укра!ни, то вона мае всi передумови для iнтенсивного розвитку туризму: особливосп географiчного положення та рельефу, сприятливий клiмат, багатство природного, iсторико-культурного та туристично-рекреащйного потенцiалiв. За розрахунками фах1вщв, туризм, твдьки у виглядi податюв, мiг би щороку приносити в державний бюджет до 4 млрд дол. [9]. Така ситуацiя вимагае i вщ туристичнiй сфери пошуку нових туристичних послуг, яки б були привабливими як для велико! частини населення з малим та середнiм рiвнем дохода, так i для бiльш вимогливо! та багато! частини. Тому туристичний потяг може включати вагони економ класу, середнього класу та люксу. А при наявносп попиту необхщно формувати i потяги-готелi з вщповщною к1льк1стю зiрок, що зможуть обслуговувати як вiтчизняних туриста, так i iноземних. Цiкавiсть до подорож1 в Укра!ну серед iноземцiв з кожним роком збiльшуеться.
Бшьшсть iноземцiв згодна з тим, що Укра!на ведома у свiтi завдяки сво!м традищям та iсторичнiй спадщит (62% респондент1в). Серед причин, як1 спонукають !х до вщвщування Укра!ни
називають: мальовничу природу (30%), архитектуру та культурно-iсторичнi пам'ятки (30%), гостинтсть та ширiсть мiсцевого населення (10%), нацюнальну кухню (7%), красу украшських ж1нок (6%). Близько 7% респондента приваблюе доступнiсть вщпочинку в Укрш'т [9].
Слщ зазначити, що Укрзалiзниця вже впроваджуе туристичнi маршрути та туристичт потяги, але цей процес мае проблеми: застарiла матерiальна база, низький рiвень обслуговування у туристичних фiрмах, бюро екскурсiй та готелях, неякiснi послуги у закладах харчування, торгiвлi, транспорту. У 2010 рощ Укра!на посiла 85-те мiсце в рейтингу конкурентоспроможносп у сферi туризму й подорожей серед 139 кра!н [9].
Але незважаючи на таку ситуащю, уряд, мiсцева влада та сустльство з метою досягнення европейських стандарпв життя та рiвня добробуту все бшьше придiляють уваги подоланню iснуючих проблем та створенню умов для покращення iнфраструктури, нацiональних i мюцевих культурно-iсторичних пам'яток, споруд, ландшафтних парков.
О. В. Сиволовська, О. Г. Шаля щдкреслюють, що на сьогодщшнш день по Укра!нi вже курсуе потяг «Джерело», який здiйснив туристичт по!здки в рамках святкування 300^ччя Полтавсько! битви. В основному, туристичт потяги замовляють для по!здок до Карпат i Криму. Мiнiмальна кшькють вагонiв - 7-8, максимальне - 1518. Таким чином, у склада групи повинно бути мЫмум 400 чоловiк. Бiльш дрiбнi туристичт групи перевозять графiковими потягами. В найближчш перспективi туристичнi потяги почнуть курсувати в напрямку до Карпатського регюну. Уже сьогодщ залiзничники розглядають можливосп в1дкриття нових маршрут1в «Схщ Укра!ни — Львiв», «Сх;д Укра!ни — Карпати^> та «Центр Укра!ни — Карпати^> [5].
Сл1д вщзначити, що п1сля проведення £вро-2012, штерес до Укра!ни з боку европейських туриспв значно збiльшився. Вони вщкрили для себе величезну малознайому територ1ю, подолання яко! за допомогою залiзничного транспорту може !х привести до Роси та неведомо! Ази (кра!н пострадянського простору). Це значно збшьшить к1льк1сть днiв подорож1 у украшських потягах-готелях, туристичних потягах, що забезпечить Укрзалiзницi бiльше прибутку. Але для реалiзацi! цих платв Укрзалiзницi необх1дно провести модернiзацiю ваготв зг1дно европейських стандарт1в.
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. З метою формування розвитку залiзничного пасажирського транспорту та туристично! сфери у единому збалансованому рут постае необхiднiсть у розробщ та формуваннi державно! стратег^! розвитку туристичних послуг на залiзничному транспорт! Приток iноземних турист1в змусить не твдьки Укрзалiзницю швидше розвивати високошвидюсний
Вiсник екч>мом1к,и транспорту i промисловос^ № 41, 2013
залiзничний транспорт зпдно з европейськими стандартами, але i державу, туристичнi компани та комерцшт банки iнвесгувати фiнансовi кошти у створення туристичних потягав та потяпв-готетв, дiяльнiсть яких, у свою чергу, сприятиме активiзацií туристично! галуз^ господарсько! дiяльностi мiст та селищ, курортних зон, створить умови для шотпшення стану нацiональних iсторико-культурних щнностей та пам'яток, а також навколишнього середовища. I все це напряму вплине на зростання рiвня життя населення в Украíнi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аксьонов I. М. Управлшня перевiзними ресурсами пасажирського комплексу затзничних дорiг Украна [Текст] /I. М. Аксьонов // Вюник Днiпропетровського нацюнального Унiв-ту залiзнiчного тр-ту iменi академша В. Лазаряна. -Вип.34. - Д.: Вид-во Дншропетр. Нац. ун-ту затзн трансп. 1м. акад. В. Лазаряна, 2010. - С. 228-231.
2. Бараш Ю. С. Проблеми пасажирських перевезень у м1ждержавному сполучент [Текст] / Ю. С. Бараш, Н. О. Гайдук, Х. В. Дребот // Вюник Дншропетровського нацюнального утв-ту зал1зничного тр-ту iменi академша В. Лазаряна. -Вип.34. - Д.: Вид-во Дншропетр. нац. ун-ту затзн. трансп. iм. акад. В. Лазаряна, 2010. - С. 242-249.
3. Дикань В. Л. Забезпечення конкурентоспроможносп промислових п1дприемств в умовах функц1онування мереж1 м1жнародних транспортних коридорiв [Текст] / В. Л. Дикань, М. В. Коршь // Вюник економши транспорту i промисловосп. - Спецвип. 38. - Х.: Вид-во УкрДАЗТу, ТОВ «Енергозбершаюч технологи», 2012. - С. 156-162.
4. Пилипенко О. В. Формування бiзнес-модел1 щдприемства зал1зничного транспорту [Текст] /О. В. Пилипенко // Проблемы и перспективы развития железнодорожного транспорта: Тезисы 71 международной научно-практической конференции
(Днепропетровск, 14-15 апреля 2011 г.) - Д.: ДИИТ, 2011. - C. 326 - 327.
5. Сиволовська О. В. Розробка туристичних мартрупв як напрямку диференщаци даяльносл на залiзничнoму транспорт [Текст] /О. В. Сиволовська, О. Г. Шаля // Вюник економши транспорту i промисловосп. - 2009. - № 28. - С. 66-70
6. Стршець А. I. Дослвдження проблеми якост обслуговування спoживачiв на конкурентному ринку пасажирських перевезень [Текст] / А. I. Стршець, В. I. Стршець, Н. М. Калшша // Проблеми удосконалення форм i метод1в навчання. НовД технологи навчання. Матeрiали науково-практичной конференцй' Донецького шституту залiзничнoгo транспорту: 12, 13 травня 2011р., Донецьк: Дон1ЗТ, 2011. - С. 168 - 173.
7. Стршець В. I. Оргатзащя залзничного туризму в Украйн як чинник щдвищення прибутковост галузi [Текст] / В. I. Стршець, О. Ф. Ялбуган // 36Дрник наукових праць Дн1пропетровського нацюнального Утв-ту залiзнiчнoгo тр-ту iмeнi академша В. Лазаряна «Проблеми економши транспорту». - Вип.2. - Д. Вид-во Дншропетр. Нац. ун-ту залiзн трансп. ¡м. акад. В. Лазаряна, 2011. - С. 114-117.
8. Суворова Т. А. Дизайн высокоскоростных железнодорожных поездов. Эволюция взглядов. Проблемы поиска [Текст] / Т. А. Суворова, В. П. Мироненко // Вюник ХДАДМ. -2008. - № 4. - С. 92-104.
9. Телетов О. С. Особливост та перспективи маркетингу туристичних послуг в Украйн [Текст] / О. С. Телетов, Н. £. Косолап // Маркетинг i менеджмент iннoвацiй. - 2012. - № 1. -С. 21-34.
10. Хахлюк А. М. Залiзничний комплекс Украйни: генезис, функцюнування, перспективи. Мoнoграфiя / А. М. Хахлюк - К.: Кондор, 2009. - 300 с.
11. Клубничный поезд открывает сезон [Електронний ресурс] - Режим доступу: www. espanarusa. com/ru/print-article. sdf
Аннотация. В статье раскрыты возможности применения европейского, в частности испанского успетного опыта для развития отечественного железнодорожного транспорта и туризма. Выявлены пути эффективного сотрудничества этих отраслей с целью повышения уровня обслуживания населения Украины.
Ключевые слова: железнодорожный транспорт, туристический мартрут, инвестиции, туристический потенщал.
Summary. The paper considers the possibility of introducing European, particularly Spanish successful experience for developing national rail transport and tourism. The ways for effective cooperation in these sectors to improve public service in Ukraine.
Keywords: rail transport, tourist route, investment, tourism potential.
Рецензент д. е. н., професор ДонНТУ Касьянова Н. В. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Вюник економжи транспорту i промисловосп № 41, 2013
