CC BY
23
УДК 339.338.43
Музика П.М., д.е.н., професор®, Доманська H.A., здобувач Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого
еВР01НТЕГРАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ ТА УЧАСТЬ В НИХ УКРА1НИ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСП1ШНОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
У cmammi висвтлено основш напрями ттеграцп Украши, зокрема гг аграрного сектору в европейсът структуры як передумова вгдродження укратсъкого села та сшъсъкш mepumopiü.
Ключое1 слова: сшъсът терыторИ, громадянсъке сустлъство, громадсът оргатзацп, сшъсъке населения, ттегращя, кластеры, сшъсъкогосподарсъке виробництво, агротдприемницъка дгялътстъ, евроттегращя.
Постановка проблеми. Свропейський виб1р для Украши е лопчний, доцшьний i, на нашу думку, незворотнш. Украша по праву належить до кра1н Центрально! Свропи (географ1чний центр Свропи знаходиться в с.Дшове Рах1ввського району Закарпатсько! области Вщ найдавшших час1в через Украшу йшн торгов! шляхн (один з них «вщ варяг у греки»). Природш ресурси, особливо украшсью чорноземи, а це 42 млн.га сщьськогосподарських угщь, 33 млн. га ршл1, в т.ч. близько 30% европейського i 5% св1тового запасу чорноземних грунпв, яю здатш при нишшшх европейських технолопях в сшьському господарств1 забезпечити продуктами харчування вщ 80 до 200 млн. oci6.
В останш роки з розвитком економши знань основний акцент робиться на штелект людини як головно! рушшно! сили поступу та розвитку розвинутих кра!н - де починае дом1нувати шостий технолопчний уклад, ядром якого е бютехнологи та нанотехнологп, краши GC, США, Япони прюритетними ставлять в розвитку нацюнального господарства - ресурсозбереження, гнучюсть виробництва, сучасш засоби контролю, високий р1вень автоматизаци тощо.
Л.1. Курило [14] справедливо вщзначае, що в пор1внянш з обмеженими матер1альними ресурсами можливост1 людського штелекту не обмежеш. Згщно з даними ЮНЕСКО, за штелектом наци Украша на 23 мкщ i це не зважаючи на скорочення науково-техшчного потенщалу нашо! краши за останш 15 роюв у 2,5-3 рази, а також те, що в свош icTopii, особливо в XX сталтг Украша як жодна шша нащя зазнала втрат вщ вшн, голодомор1в, цшенаправленого нищення саме найкращих господар1в земл1 та штелегенци - цв1ту наци.
Проте за р1внем життя, виробництвом ВВП на одну особу Украша опинилася серед найвщстал1ших кра1н. Виникае питания - куди йти? Який вибрати вектор сшвроб1тництва. Яю шляхи розв'язання найболючшо! проблеми - проблеми споживання продовольчо! безпеки в цшому. Ц1 питания i визначили предмет нашого дослщження.
© Музика П.М., Доманська H.A., 2011
432
Анашз останшх дослщжень. Сьогодш, як зазначають фах1вщ, пол1тики, науков1 дослщники [10, 12, 15, 17, 19 та rnmi] Украша декларуе свш Свропейський виб1р та зор1ентовашсть на Свропейську штеграцш. Але звучать думки про розмиту Свропейську щентичшсть. Теза про европейсюсть Украши сприймаеться як елемент аптацшно! риторики. Громадянський консенсунс в Укра!ш виражаеться швидше не в безумовнш европейськкть самощентифжацп суспшьства. А в його запереченш азшсько! щентифжацп, що в европейськш шдентичност1 украшщв зараз домшантним е лише географ1чний елемент.
Мета статт1. Дати пор1вняльну характеристику тих положень за якими живуть краши Свропейського Союзу, зокрема найблищий сусщ Льв1всько! област1 сусщ - Республика Польща та показати шляхи, за якими почалися евроштеграцшш процеси м1ж регюнами двох держав i як1 мають перспективу на майбутне. На територп Льв1всько! облает^ що складае 3,6% територп Украши сьогодш проживав 5,5% населения в тому числ1 7% сшьського населения краши. Територ1альш сшьсью громади област1 переживають складш процеси шеляприватизацшного становления на фош демограф1чних проблем. Частка, сшьських домогосподарств досягла 38, а с1мей без д1тей - 55 вщеотюв.
Всього в сфер1 сшьськогосподарсько! д1яльност1 в област1 зайнят1 майже 32 вщеотки сшьського населения у працездатному вшд, а у сфер1 товарного виробництва - лише 5,2 вщсотка працездатного населения. 3 впровадженням нових технологш ведения сшьського господарства - вона коливаеться в межах вщ 4,2 до 5,1 вщеотка. Тому нам щкавий доевщ практично! роботи сшьськогосподарських програм, громадських оргашзацш, яю достойно представляють штереси аграрного сектора Республ1ки Польщ1, як члена СС. В рамках пол1тики добросусщства сьогодш вщкриваються широю можливост1 для нових стосунюв у Bcix сферах д1яльносп державних i суспшьних шетитуцш Украши i кра!н члешв Свропейського Союзу.
Виклад основного матер1алу. Украша е аграрного крашою i як держава вона повинна дбати про продовольчу безпеку в контекст1 самозабезпечення продовольством.
За даними анал1тиюв [11], цей показник в Укра!ш становить лише 53% (населения 46 млн. oci6), в той час як у США (300 млн. oci6), Францп (58 млн. oci6) - бшьше 100 вщеотюв, Шмеччиш (83 млн. oci6) - 93%, 1талп - (57 млн. oci6) - 78% i навпъ в «бщнш» родючими грунтами Японп (140 млн. oci6) - 40%. Лише Рос1я мае один з найнищих показниюв (150 млн. oci6) - 30% [11].
Для прикладу Франщя, серед кра!н СС за територ1ею, населениям, певними грунтовокл1матичними умовами ця держава е одшею з найбшьш придатних Свропейських кра!н для пор1вняння з Украшою. Проте урожайшеть сшьськогосподарських культур, продуктившеть тварин е в 2-3 рази вищою, шж в Укра!ш. Франщя е одним ¿з активних гравцем в Свропейському Союз1 (СС), зокрема в д1яльност1 САП - (епшьно! аграрно! пол1тики). Спшьна аграрна пол1тика (на англяйськш MOBi Common Agricultural Policy of European Union -дал1 САП) e системою субсидш, дотацш, яю виплачуються фермерам кра!н Свропейського Союзу за !х виробничу д1яльшсть у сшьському господарствг
433
Основними цшями САП е:
- пщвищення продуктивное!! сшьськогосподарського виробництва за рахунок стимулювання техшчного прогресу, оптимального використання фактор1в виробництва, а особливо пращ;
- забезпечення достойних стандарта життя сшьського населения за рахунок збшьшення доход1в oci6, яю займаються сшьським господарством;
- стабшзащя продовольчих ринюв з гарантованою кшькютю продовольчих товар1в та доставкою товар1в до споживач1в за доступними щнами. Принципами функщонування САП е: вшьний рух товар1в в середин! СС i спшьна щна на одш i т1ж товари; епшьшеть переваг, що означав переваги товар1в вироблених в крашах Свропейського Союзу над продовольчими товарами, ¿мпортованими з шших кра1н; спшьна фшансова вщповщальшть за ринкову i щнову пол1тику СС. Головним мехашзмом САП е гарантоваш загальш щни, встановлеш в евро та спшьна оргашзащя ринюв, яка здшснюеться по 26 агропродовольчих групах товар1в i охоплюе близько 90% всього виробництва сшьськогосподарсько! продукцп в СС. В САП ¿снуе загальна оргашзащя ринюв для зернових, рису, цукру, рослинно! i оливково! оли, концентрованих корм1в, kbItIb, фрукта i овоч1в, банашв, вина, хмелю, яловичини i телятини, свинини, баранини, яець, мяса птищ, молочно! продукцп [12, 3, 9].
Досвщ сшвпращ Украши та Польщ1 в реал1зацп украшсько-польських проекта сшвроб1тництва у р1зних галузях суспшьного життя сприяе не лише формуванню позитивного сприйняття ще! Свроштеграцп, а й дае змогу поглиблювати сшвпрацю м1ж крашами як на загальнодержавному, так i регюнальному р1внях. Починаючи ¿з 1-го травня 2004 року, Республжа Польща пщпорядковуеться правилам ринку СС, встановленим оргашзащею епшьного ринку (Common Market Organizations). Тобто спрацював мехашзм штеграцп Польщ1 в СС, який базуеться на об'еднанш штереав кожного И суб'екта та групи як единого економ1чного мехашзму [12]. Тому що сучасш тенденцп розвитку галузей в умовах глобал1заци cbItoboi економши передбачають появу нових штегрованих об'еднань (кластер1в тощо), яю б забезпечували виробникам бшьш1 можливост1 акумуляцп кашталу, pecypciB та можливостей, щоб призвело б до забезпечення надежного р1вня м1жнародно! конкурентоспроможност1 (рис.1).
В.К. Збарський [11] пропонуе рухатися в 6iK евроштеграцп шляхом сталого розвитку сшьських територш. Пщ стшким сшьським розвитком дослщник розум1е стабшьний розвиток сшьсько! епшьноти (а не територп), який би вщповщав критер1ям економ1чно1, сощально! та еколопчно! ефективност1, що забезпечило б: розширене вщтворення населения, picT р1вня його життя, полшшення еколопчно! ситуацп у межах сшьсько! територп (мюцевост!). Але в Укра!ш на сьогодш практично вщеутня законодавчо-правова база в цьому напрям1, науково-обгрунтоваш стандарти забезпеченост! сшьського населения pi3Horo роду послугами, що не дае змоги ращонально планувати i фшансувати програми розвитку сшьських територш; у бюджетах р1зних профшьних
434
мшктерств, яю б мали вщповщати за таку програму, вщсутнш розподш на мюто I село.
Рис.1. Вплив кластера на р1вень м1жнародно1*конкурентоспроможност1
Внаслщок цього сощальш вщомства скорочують програми розвитку послуг у сшьськш м1сцевост1, внаслщок чого витрати на одиницю послуг на сел1 значно вищ1, шж у мют1. 1з стата «Сшьське господарство» державного бюджету "левова частка" бюджету припадае на велию пщприемства, нерщко приватш. Для прикладу в США, Канад1, Захщнш Сврош ¿з згаданого бюджету пщтримуються тшьки фермери та створеш ними кооперативи. Тому для пщвищення участ1 громадян у прийнята державних ршень, розширення ствпращ м1ж громадою I владою та покращення пошформованост1 суспшьства на важливих напрямах реал1заци державно! пол1тики аграрна пол1тика е важливою складовою у досягненш розбудови громадянського суспшьства в кра!ш. В Укра!ш, на жаль, не сформовано ефективного, широкого (щоб представляло вс1 групи сшьського населенн) аграрного лоб1, кр1м лоб1 великого аграрного б1знесу. Вщповщно до законодавства про мкцеве самоврядування 3 червня 1998 року в Льв1вськш облает! функцюнуе громадська оргашзащя Льв1вська аграрна палата.
Цей представницький орган, в свш час сформований на засадах вшьного членства I прямого виборчого права, пройшов не простий шлях становления. 3 !! д1яльшстю, власники земельних па!в, пов'язують цший ряд шшдатив щодо напрям1в здшснення аграрно! реформи в Укр!ш. Вже в кв1тш 1999 року, за !! шщативою, в облает! починае функцюнувати кредитна спшка Льв1всько! аграрно! палати, д1яльшсть яко! спрямована на розвиток небанювського, взаемного кредитування сшьських громад.
435
Рис. 2. Тнпова структура АграрноУ палати [1]
3 червня 2000 року започатковуе свою д1яльшсть благодшна оргашзащя -Льв1вська аграрна дорадча служба. И створенню передувала клоштка робота з вивчення досвщу сприяння прибутковому розвитков1 сшьськогосподарського сектора у крашах Свропи. Створення у кв1тш 2004 року Всеукрашсько! громадсько! оргашзаци - Нацюнально! сшьськогосподарсько! палати Укра!ни (Аграрна палата Укра!ни), також можна вщнести до шшдатив нашого регюну.
Висновок. Досвщ ствпращ Укра!ни та Польщ1 в реал1заци украшсько-польських проект1в ствроб1тництва у р1зних галузях суспшьного життя сприяе не лише формуванню позитивного сприйняття ще! Свроштеграци, а й дае змогу поглиблювати ствпрацю м1ж крашами як на загальнодержавному р1вш, так \ регюнальному р1внях. Спшьш проекта сприяють налагодженню сшвпращ м1ж украшськими й польськими експертами, як1 працюють у сфер1 европейсько! штерацп, допомагають украшським фах1вцям скористатися польським досвщом у проведенш реформ, яю сприяють штеграци Укра!ни в Свропу, ознайомлюючи украшщв ¿з перевагами й недолжами цього процесу на приклад! Польщг
Л1тература
1. Баран С.1. Нацюнальна сшьськогосподарська палата та шновацшна д1яльшсть в АПК / Нацюнальний вкник ЛНУВМТБ ¿м С.З. Гжицького - Т. 10 №1 (36) 2.1.-Льв1в,2008.- С.12-17.
436
2. Беленський П.Ю., Микула Н.А. Формування та розвиток системи м1жрегюнального та транскордонного сшвроб!тництва в Укра!ш // Регюнальна економша, 2003.- №3.- С.61-73.
3. Бойко Л.М. Сощальш передумови евроштеграцп Украши // Економжа АПК - 2010. - №11.- С.156-158.
4. Васильченко О.М. Розвиток молочного скотарства в контекст! штеграци Украши в св1тову економ1ку // Економша АПК. - 2008.- №2.- С. 34-36.
5. Гнаткович О. Транскордонне сшвроб!тництво Льв1вщини / Вкник Льв1вського державного аграрного ушверситету // Економжа АПК. - 2002.- С.28-31.
6. Горох1вський О.1. Анал1з ринку деревно! сировини Свропейського Союзу // Економ1каАПК. - 2008.- № 11. - С.120-123.
7. Гуцаленко О.О. Економ1чне с1льське господарство Польщ1 // Економжа АПК, 2008.-№3.с. 153-155.
8. Гуцаленко О.О. Сшьське населения Польщ1 // Економ1ка АПК. - 2009. -№4.- С.149.
9. Демянишина О.А. М1жнародний досв1д розвитку с1льськихтеритор1й: уроки для Украши // Економка АПК. - 2010.-№9.- С.114.
10. Свропейська ¿нтеграц1я Укра!ни \ Полтавщина / За ред. В.В. Зелюка, М.1. Лажиж1. - Полтава, 2006.- С.51.
11. Збарський В.К. Сталий розвиток сшьських територш: прблеми \ перспективи // Економ1каАПК. - 2010.- №11.- С.129-136.
12. Кваша С.М. Заходи едино! аграрно! пол!тики на сшьськогосподарських ринках кра!н СС // економша АПК, 2008.-№11.-с.144-147.
13. Козак О.А. Ринок молока в Польщ! та Украш: характеристика й пор!вняння //Економжа АПК.- № 8.- С.149.
14. Курило Л.1. Людський кап!тал як чинник формування ¿телектуального кап!талу та економ!чного розвитку // Економ!ка АПК.- 2010.-№9.- С.126-128.
15. Ноздр!на Л.В. Проблеми транскордонно! сп!впрац! / Вкник Льв!всько! комерц!йно! академ!!.- Сер!я економ!чна, вип. 13.- Льв!в: Льв!вська комерцшна академ!я, 2002.- С.103-109.
16. Осташко Т.О. С!льське господарство в умовах СОТ ! СС.-К.: 1нститут сощального розвитку, 2005.- С.49-57.
17. Орищин Т.М. Дол!шн!й Д.Д. Про напряки фрмування рег!онально! програми розвитку зовшшньоеконом!чних зв'язк!в субект!в господарювання 1вано-Франк!всько! облает! / Регюнальна економ!ка, 2007.- №7.- С. 125-130.
18. Тивончук Я.О. Розвиток ринку молока ! молокопродукпв у Франц!! // Економ1каАПК. - 2009.- № 6.-С. 128-133.
19. Шульський М.Г. Територ!вльн! особливост! здшенення зовн!шньоеконом!чно! д!яльност! у Льв!вськ!й облает! / Науковий вюник ЛНУВМтаБТ 1м С.З. Гжицького. - Т. 10, №1 (36) 2.1.- Льв1в-2008.-С. 497-503.
437
Summary Muzyka P.M., Domanska N.Ja.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij
EUROINTEGRATION PROCESS AS AND PERCEPTION UKRAINE AS A PRECAUTION OF DEVELOPMENT RURAL AREAS
In the article the main path of European integration of Ukraine and agrarian sector as precondition of reeingeneering of agriculture.
Cmammx nadiümna do peda^iï 14.04.2011 p.
438
