Експериментальна оцінка впливу наночастинок золота та діоксиду церію на нормальні та злоякісні клітини та тканини Текст научной статьи по специальности «Биотехнологии в медицине»

УДК 546.9:612.617.7:616.65-006-053.9-092.4

https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.3.111856

О.Г. Резмков, О.А. Фалюш,

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ НАНОЧАСТИНОК ЗОЛОТА ТА Д1ОКСИДУ ЦЕР1Ю НА НОРМАЛЬН1 ТА ЗЛОЯК1СН1 КЛ1ТИНИ ТА ТКАНИНИ

О.В. Сачинська,

Н.Д. Носенко, Л.1. Полякова,

А.А. Лимарева, 1.Г. Перчик

ДУ «1нститут ендокринологи та обмту речовин

ш. В.П. Комгсаренка НАМН Украти»

вул. Вишгородсъка, 69, Ки'щ 04114, Украта

V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism,

National Academy of Medical Sciences of Ukraine

Vyshgorodska str., 69, Kyiv, 04114, Ukraine

e-mail: reznikov39@gmail.com

Ключов! слова: нанозолото, наночастинки дюксиду церт, статева система, стартня, рак простати Key words: gold nanoparticles, cerium dioxide nanoparticles, reproductive system, aging, prostate cancer

Реферат. Экспериментальная оценка влияния наночастиц золота и диоксида церия на нормальные и злокачественные клетки и ткани. Резников А.Г., Фалюш О.А., Носенко Н.Д., Сачинская О.В., Полякова Л.И., Лимарева А.А., Перчик И.Г. В работе приведены итоги эксперименталъных исследований влияния наночастиц золота (НЧЗ) на органы половой системы крыс-самцов, клетки и ткани андрогензависимого рака предстателъной железы (РПЖ) человека, а также наночастиц диоксида церия (НДЦ) - на семенники и фертилъностъ стареющих крыс-самцов. Полидисперсный коллоидный раствор НЧЗ (10-50 нм) при добавлении в кулътуралъную среду в конечной концентрации 10 мкг/мл тормозил рост кулътуры LNCaP - клеток РПЖ, а монодисперсный раствор НЧЗ (20 нм) не оказывал влияния. При парентералъном введении в диапазоне доз 0,64-6,4 мкг/кг массы тела полидисперсный препарат останавливал рост ксенографтов РПЖ у мышей. Избирателъностъ действия препарата на злокачественный эпителий подтверждена признаками деструкции и уменъшением эпителиалъно-стромалъного соотношения на гистологических препаратах ксенографтов. Не выявлено существенного повреждающего воздействия поли- и монодисперсного растворов НЧЗ на органы половой системы крыс-самцов при введении в течение до двух неделъ. Установлено стимулирующее влияние низкой дозы НДЦ (1 мг/кг) при пероралъном введении на гормоналъную функцию семенников и сперматогенез, пролиферативные и секреторные процессы в предстателъной железе стареющих самцов крыс. Однако фертилъностъ животных была снижена в сравнении с контролъной группой в связи с незрелостъю части сперматозоидов. Таким образом, наночастицы металлов и их соли могут оказыватъ как стимулирующее, так и деструктивное действие на органы и ткани, что следует учитыватъ при изучении их терапевтических возможностей и в токсикологии.

Abstract. Experimental evaluation of the influence of gold nanoparticles and cerium dioxide on normal and malignant cells and tissues. Reznikov A.G., Falyush O.A., Nosenko N.D., Sachynska O.V., Polyakova L.I., Limareva A.A., Perchyk I.G. The results of experimental studies of the effect of gold nanoparticles (AuNPs) on the organs of the reproductive system of male rats, cells and tissues of androgen-dependent prostate cancer (PCa) are presented, as well as the effect of cerium dioxide nanoparticles (CeO2NPs) on the testes and fertility of aging male rats. Addition of polydisperse colloidal solution of AuNPs (10-50 nm) to the culture medium in a final concentration of 10 p.g/ml inhibited the growth of the LNCaP culture, PCa cells, while monodisperse solution of AuNPs (20 nm) caused no effect. The polydisperse colloidal solution of AuNPs arrested the growth of PCa xenografts in mice, when administered parenterally at a dose range of 0.64-6.4 ^g/kg body weight. The selectivity of the drug effect on the malignant epithelium is confirmed by signs of its destruction and decrease in the epithelial stromal ratio on histological preparations of xenografts. There was no significant damaging effect of poly- and monodisperse AuNPs solutions on the organs of the reproductive system of male rats when administered for up to two weeks. The stimulating effect of a low dose of CeO2NPs (1 mg/kg b.w.) administered orally on hormonal function of testes and spermatogenesis, proliferative and secretory processes in the prostate of aging male rats was established. However, fertility of animals was reduced in comparison with the control group due to immaturity of the part of spermatozoa. Thus, metal nanoparticles and their salts can have both a stimulating and destructive effect on organs and tissues, which should be taken into consideration when studying their therapeutic potential and in toxicology.

4

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI

Píct виpoбництвa нaнoмaтepiaлiв, ïx кoмep-цшж зacтocyвaння в piзниx raлyзяx cyчacнoгo cycпiльcтвa зarocтpили диcкyciï пpo пoтeнцiйнy нeбeзпeкy нaнocтpyктyp для здopoв'я людини й нaвкoлишньoгo cepeдoвищa. У бaгaтьox Kparnax, y тoмy чиcлi i в Укpaïнi, poзpoблeнi cтpaтeriчнi пpoгpaми poзвиткy нaнoтexнoлoriй, нeвiд'eмнoю чacтинoю якиx e нayкoвe oбгpyнтyвaння oцiнки pизикiв викopиcтaння нaнoмaтepiaлiв [3O].

Haнoтexнoлoriï ввд^или нoвi пepcпeктивнi нaпpямки в cyчacнiй бioлoriï i мeдицинi. Haнo-мaтepiaлaм пpитaмaннa нe лишe бiльш виpaжeнa бioлoriчнa aктивнicть, aлe в дeякиx випaдкax i тoкcичнicть. Boни здaтнi пpoникaти в тезмш-нoмy виглядi чepeз бioлoriчнi бap'epи, зoкpeмa гeмaтoeнцeфaлiчний i клiтиннi мeмбpaни; ^pKy-лювaти й нaкoпичyвaтиcя в opraнax тa ткaнинax [б, 1O, 14].

Cepeд ycьoro piзнoмaнiття icнyючиx нaнo-чacтинoк мeтaлiв ocoбливoï yвarи зacлyroвyють нaнoчacтинки зoлoтa (HЧЗ), cpiблa, мiдi, зaлiзa, a тaкoж нaнoчacтинки дioкcидy ^pro (HДЦ). Kiлькicть eкcпepимeнтaльниx poбiт з вивчeння ïx влacтивocтeй тa зacтocyвaння в мeдичниx цiляx зpocтae з тожним poкoм, щo cвiдчить пpo пepcпeктивнicть ïx викopиcтaння [2O].

У шутовт лiтepaтypi зycтpiчaютьcя швь дoмлeння пpo cпpoби викopиcтaння HЧЗ для дiaгнocтики й лiкyвaння oнкoлoriчниx зa-xвopювaнь, для пoлiпшeння peзyльтaтiв пpoмe-нeвoï' тa фoтoтepaпiï [23, 25, 31]. Пoкaзaнo, щo HДЦ мaють виcoкy aнтиoкcидaнтнy aктивнicть, вoни здшотюють нeйpoтpoфiчнy й нeйpo-пpoтeктopнy дш, пiдвищyють життeздaтнicть клiтин roлoвнoro мoзкy, збiльшyють тpивaлicть життя мiкpo- тa мaкpoopraнiзмiв [1, 8, 9]. Paзoм з тим, нeзвaжaючи нa чиотент дaнi пpo ви-кopиcтaння HЧЗ i HДЦ y cyчacнiй бioлoriï' Ta eкcпepимeнтaльнiй мeдицинi, cвiдчeння ^o дiю циx нaнoмeтaлiв нa cтaтeвy cиcтeмy тa pe^o-дyктивнi npo^aH в пepioд cтapiння e вкpaй oбмeжeнi.

У cтaттi пoдaнo отопий пiдcyмoк ocнoвниx peзyльтaтiв дocлiджeнь, яю були oтpимaнi нaми пpoтяroм ocтaннix poкiв.

Дocлiджeння бioлoгiчниx eфeктiв НЧЗ

У дocлiдax викopиcтoвyвaли: • пoлiдиcпepcний кoлoïдний poзчин HЧЗ (1O-5O нм), cтaбiлiзoвaниx пoлiвiнiлпipoлiдoнoм (ПВП), iз cepeднiм poзмipoм 2б,4 нм з œpe-вaжaнням cepeдньoro poзмipy 21,8 нм (42,5% вщ зaraльнoï' кiлькocтi нaнoчacтинoк), нaдaний Hayкoвo-дocлiдним iнcтитyтoм нaнoтexнoлo-гiчнoï iндycтpiï Biдкpитoro мiжнapoднoro yнiвepcитeтy poзвиткy людини «Укpaïнa»;

• мoнoдиcпepcний т^^дний poзчин HЧЗ poзмipoм 2O нм, cинтeзoвaний в Iнcтитyтi 6íoko-лoïднoï xiмiï iм. Ф. Д. Oвчapeнкa HAH Укpaï'ни.

HЧЗ cинтeзoвaнi цитpaтним мeтoдoм вщвдв-лeння iз зoлoтoxлopиcтoвoднeвoï' киcлoти [12]. Poзмipнi xapaктepиcтики виxiднoгo poзчинy тд-твepджeнo лaзepнo-кopeляцiйнoю cпeктpocкoпieю.

Дocлiджeння in vitro eфeктiв пoлiдиcпepcнoгo кoлoïднoro poзчинy HЧЗ y кoнцeнтpaцiï' 1O мкг/мл пoкaзaли raльмyвaння pocry клiтин aндporeн-чyтливoro paKy пepeдмixypoвoï зaлoзи (PПЗ) людини лiнiï LNCaP. Зaraльнa кiлькicть клiтин змeншилacь y cepeдньoмy нa 4O% (p<O,O5) пopiв-нянo з кoнтpoльнoю rpyпoю. Дoдaвaння дo кyльтypaльнoro cepeдoвищa 5a-диriдpoтecтo-cтepoнy (ДГТ) cтимyлювaлo picт клiтин LNCaP y cepeдньoмy нa 57% (p<O,O5), щo пiдтвepджye чyтливicть лiнiï кштин LNCaP дo aндporeнiв. Дoдaвaння HЧЗ cпpичинялo виpaзнy тeндeнцiю дo пocлaблeння cтимyлюючoï' дiï' ДГТ (y ce-peдньoмy нa 45%) пopiвнянo зi cтимyльoвaнoю ДГТ кyльтypoю, i змeншyвaлo зaraльнy кiлькicть клiтин дo piвня, який нe мaв вiporiднoï ввд-мiннocтi вiд кoнтpoльнoï' rpyпи. Ц cвiдчить пpo raльмiвний вплив дocлiджeнoгo пpeпapaтy HЧЗ нa picт кyльтypи клiтин PПЗ лiнiï LNCaP в yмoвax aндporeннoï дeпpивaцiï тa гopмoнaльнoï cтимyляцiï [24].

Пpи дoдaвaннi дo кyльтypaльнoro cepeдoвищa мoнoдиcпepcнoro poзчинy HЧЗ y кoнцeнтpaцiï 1O мкг/мл зaгaльнa кiлькicть клiтин нe вiдpiзнялacя ввд тaкoï' y кoнтpoльнiй rpyпi.

Taким чинoм, виявлeнo piзницю eфeктiв дo-cлiджeниx poзчинiв HЧЗ щoдo ïx^oï здaтнocтi raльмyвaти пpoлiфepaцiю paкoвиx кштин лши LNCaP. Ймoвipнo, цe зyмoвлeнo piзними poз-мipними xapaктepиcтикaми пpeпapaтiв HЧЗ, зaвдяки чoмy вoни пo-piзнoмy взaeмoдiють з клiтинaми.

Пpи aдcopбцiï нa пoвepxнi чи пpoникнeннi чepeз мeмбpaнy нaнoчacтинки мoжyть змiнювaти ïï пoвepxнeвий нaтяr тa iншi влacтивocтi, щo, y cвoю чepry, мoжe вплинути нa фyнкцiï' мeмбpa-ни, шдш клiтин тoщo [27, 29]. У paзi зacтocy-вaння пoлiдиcпepcнoгo poзчинy HЧЗ, чacтинки piзнoro дiaмeтpy були aкyмyльoвaнi в дeкiлькox кoмпapтмeнтax клiтини, щo i пpизвeлo дo raльмyвaння ïx пpoлiфepaцiï'. Зa дaними лiтepaтy-pи, пpи кoнтaктi кштин з нaнoчacтинкaми poзмipoм вiд 1O нм дo 2O нм вoни нaкoпичyютьcя пepeвaжнo y вaкyoляx. Haнoчacтинки вiд 3O нм дo 45 нм aкyмyлюютьcя здeбiльшoгo лiзocoмaми. Цитoтoкcичнicть HЧЗ in vivo тa in vitro зaлeжить ввд poзмipy, фopми, дoзи тa пoвepxнeвoï мoди-фiкaцiï'чacтинoк [11, 1б, 17].

17/ Том XXII/ 3

5

При мшроскотчному дослщжент фарбова-них гематоксилшом цитолопчних препарат1в кштин ЬМСаР на гхтх мембранах або ж все-редит самих кштин ми виявляли темт проекци, яю, ймов1рно, е агрегатами НЧЗ. В умовах застосування НЧЗ морфолопчна картина кштин не змшювалась пор1вняно з контрольними кш-тинами. Масово! загибел1 клтин та видимих порушень !х будови не спостер1галось. Тому, ймов1рно, що зменшення кшькосп клтин у культур! тд впливом полщисперсного коло!д-ного розчину НЧЗ зумовлено гальмуванням прол1фераци.

З метою вивчення можливих протипухлинних властивостей полщисперсного коло!дного розчину НЧЗ щодо гормонозалежного РПЗ, дослвджено !х вплив на ркт 1 пстолопчну будову ксенографт1в андрогензалежного РПЗ людини 1з тканин, узятих тд час радикально! простат-ектоми 1 пвдсаджених тд капсулу нирки мишей СВА. Залежтсть росту пухлин в1д андрогетв пвдтверджувалась гальмуванням приросту маси ксенографт1в у груп кастрованих тварин-рецитент1в.

Введення розчину НЧЗ у д1апазот доз 0,646,4 мкг/кг впродовж 3-х д1б, починаючи з 4-! доби тсля трансплантаци ксенографт1в, при-зводило до гальмування або зупинки !х росту пор1вняно з вихщними величинами маси у вщповщних групах тварин. В ус1х дослщних групах кшцева маса ксенографт1в достов1рно в1др1знялась в1д тако! у груш контролю.

Наступним етапом дослщження передбача-лось визначення того, на як1 саме структурт елементи трансплантат1в впливають НЧЗ. З щею метою вивчали стввщношення площ еттелто та сполучно! тканини у ксенографтах шляхом комп'ютерного анал1зу тсля фарбування псто-лопчних препарат1в за методом Малор1 [5].

При тдшюрному введент розчину НЧЗ у доз1 0,64 мкг/кг м.т. не вщбувалось змш етте-л1ально-стромального стввщношення пор1вняно з контрольною групою. При доз1 НЧЗ 1,7 мкг/кг ввдм1чали тенденщю, а при збшьшент дози до 6,4 мкг/кг вщбувалось достов1рне зменшення вщносно! площ1 ештелда. Отже, було показано переважний вплив НЧЗ на злояк1сний еттелш простати.

Беручи до уваги, що змгна маса не вщображае повною м1рою протипухлинну активтсть до-слщжуваного розчину, бо протягом експеримен-ту розвиваеться запальна реакщя (утворення лейкоцитарного валу, лейкоцитарна шфшьтра-цк, пом1рний набряк строми), було важливим провести пстолопчт дослщження, як1 могли б

п1дтвердити наявтсть цитотоксичного впливу НЧЗ на злояк1сний ештелш передм1хурово! залози (ПЗ) [4].

При застосувант НЧЗ у доз1 0,64 мкг/кг в еттел1альних клтинах ксенографт1в спосте-р1гали пом1рну вакуол1защю цитоплазми. Хоча деструктивних змш пор1вняно з контрольними ксенографтами не було пом1чено, наявтсть вакуол1заци може сввдчити про метабол1чт по-рушення кштин внаслщок впливу НЧЗ.

При збшьшет дози до 1,7 мкг/кг вакуол1зацк цитоплазми значно зростала, а сам1 кштини виглядали пошкодженими, !х розташування -дезоргатзованим. Ядра були меншого розм1ру, бшьш гшерхромними пор1вняно з такими у грут тварин, яким вводили НЧЗ у доз1 0,64 мкг/кг. При доз1 6,4 мкг/кг ще бшьше еттел1альних кштин мали гшерхромш ядра, у частини з яких ядра були ткнотичт, та спостер1галась редукцк цитоплазми.

Таким чином, результати пстолопчного до-слщження сввдчать про деструктивний вплив НЧЗ на еттел1альт кштини ксенографт1в РПЗ. На вщмшу в1д даних вим1рювання маси ксенографт1в, стутнь деструктивних змш за-лежав в1д дози препарату.

Ми припускали, що гальмування росту пухлин може бути спричинене зменшенням продукци тестикулярного тестостерону (Т) у мишей-рецитент1в внаслщок патогенного впливу НЧЗ на с1м'яники, тим бшьше, що в л1тератур1 е вщомосп про ушкоджуючий ефект наночастинок золота розм1ром 2-5 нм у с1м'яни-ках мишей [32]. Проте в наших дослщах маса шм'яниюв у контрольнш та дослдних групах не ввдр1знялась, а при пстолопчному дослщжент гонад патолопчних змш морфолопчно! будови клггин Лейд1га, що продукують Т, та спермато-генного еп1тел1ю не виявлено. Таким чином, протипухлинний ефект НЧЗ зумовлений без-посередтм впливом препарату на пухлинну тканину, а не дефщитом ендогенного Т.

Привертае увагу афштсть НЧЗ до пухлинних кштин. Це може пояснюватись кшькома причинами, зокрема селективним накопиченням наночастинок у пухлинах через порушення проникносп клтинних мембран, змшою електрох1м1чних властивостей наночастинок при контакт! з цими кштинами, !х катал1тичними властивостями щодо бюх1м1чних процес1в на поверхт 1 всередин1 кл1тин [26].

Перспективтсть практичного використання наночастинок метал1в та !х солей 1 кон'югат1в в якост1 л1карських засоб1в безпосередньо по-в'язують з результатами вивчення !хньо!

6

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ИЕЫСМ РЕЯБРЕКТТУТ

тoкcичнocтi cтocoвнo нopмaльниx opraнiв i тганин. Hеpiдкo нoявa нoвиx мaтеpiaлiв i теxнoлoriй неcе зarpoзy для здopoв'я людини й нaвкoлишньoro cеpедoвищa. Це cтocyeтьcя i зacтocyвaння нaнoмaтеpiaлiв, як мaють великy нитoмy нoвеpxню, мaлi poзмipи, a знaчить, виcoкy xiмiчнy aктивнicть i здaтнicть дo нpoникнення в opraнiзм [13, 19].

Ha paзi вiдcyтня нoвнoцiннa oцiнкa тоддив викopиcтaння HЧЗ. Для oцiнки безнеки зa-cтocyвaння нaнoчacтинoк неoбxiднo дocлiджy-вaти ïx нaкoничення в piзниx opraнax i ткaнинax. Пpи внyтpiшньoвеннoмy введеннi мaкcимaльне нaкoничення HЧЗ вiдбyвaeтьcя в нечiнцi i cелезiнцi, a нpи неpopaльнoмy зacтocyвaннi HЧЗ неpевaжнo нaкoничyeтьcя в ниpкax [6].

Шми бyлo дocлiдженo ефекти нoлi- тa мo-нoдиcнеpcнoro poзчинiв HЧЗ та мopфoфyнкцio-нaльний cтaн opraнiв cтaтевoï cиcтеми cтaтевo-зpiлиx caмцiв щypiв. Зpoзyмiлo, щo дocлiдження pенpoдyктивнoï тoкcичнocтi зacтocoвaниx нaми нpенapaтiв HЧЗ зa cтaндapтaми дoклiнiчнoï oцiнки безнеки нoтенцiйниx лiкapcькиx зacoбiв нoтpебye тpивaлиx cнocтеpежень, aле для aнaлiзy мoжливиx шляxiв нpямoro aбo oнocеpедкoвaнoro внливу HЧЗ нa picт кcенorpaфтiв РПЗ бyлo дoцiльнo вивчити мopфoфyнкцioнaльний cтaн opraнiв cтaтевoï cиcтеми щypiв-caмцiв.

Пpи надшитому введеннi нoлiдиcнеpcнoro кoлoïднoro poзчинy HЧЗ y дoзi 5 мг/кг нpoтяroм oднoro тижня не виявленo змш piвня T y нлaзмi кpoвi, кiлькocтi cнеpмaтoзoïдiв y змивax з ет-дидимiciв тa нoшкoджyючoro внливу та opraни cтaтевoï cиcтеми. Maca шм'яниюв тa ïx ^и-дaткiв, a тaкoж кoaryлюючoï зaлoзи (КЗ) i вентpaльнoï нpocтaти (BП) не вiдpiзнялиcь y твapин кoнтpoльнoï тa дocлiднoï rpyн, aле вiдмiченo зменшення мacи ciм'яниx нyxиpцiв (СП) y rpym твapин, якi oтpимyвaли poзчин HЧЗ.

Bведення мoнoдиcнеpcнoro кoлoïднoro poз-чину HЧЗ y дoзi 0,3 мг/кг нiдшкipнo нpoтяroм двox тижтв тaкoж не змiнювaлo piвень T y нлaзмi кpoвi, кiлькicть cнеpмaтoзoïдiв y змивax з енiдидимiciв, мacy opraнiв cтaтевoï cиcтеми, зa виключенням вiporiднoro зменшення мacи BП.

Дocлiдження ricтoлoriчнoï бyдoви BП нpи зacтocyвaннi o6ox poзчинiв HЧЗ нoкaзaли зa-нaльнy pеaкцiю в cнoлyчнiй тганит, якa бyлa знaчнo виpaзнiшa y твapин, якi oтpимyвaли мoнoдиcнеpcний poзчин. У циx твapин, кpiм нaбpякy cтpoми BП тa ïï iнфiльтpaцiï лейто-цитaми, нoдекyди виявленo диcтpoфiчнi тa aтpoфiчнi змiни aцинapнoro еттелш.

Дaнi лiтеpaтypи щoдo внливу HЧЗ нa cтaтевi зaлoзи лaбopaтopниx твapин дocить cyнеpечливi.

HЧЗ poзмipoм 2,5 нм iндyкyвaли xpoмocoмнi мyтaцiï в paннix cнеpмaтoцитax I нopядкy, нpoте aвтopи не вiдмiчaли нopyшень cтpyктypнoï opraнiзaцiï cнеpмaтorеннoro енiтелiю i циклу cнеpмaтorенезy [21]. B iншoмy дocлiдженнi oto-cтеpiraли неraтивний внлив cфеpичниx HЧЗ з дiaметpoм 5 нм та pенpoдyктивнy фyнкцiю caмцiв щypiв, який нpoявлявcя в теpaтo-зoocнеpмiï, arлютинaцiï cнеpмaтoзoïдiв i зниженнi здaтнocтi дo зaнлiднення [3].

HЧЗ poзмipaми 5нм i 20 нм нaкoничyютьcя в oбoлoнцi ciм'яникiв щypiв нpи введеннi ïx нpoтяroм oднoro тижня. Kpiм того, CTocre-piraeтьcя зменшення екcнpеciï PCNA - фaктopa нpoлiфеpaцiï клiтин та piвнi неpеxoдy cтaтевиx клiтин ввд cнеpмaтoroнiïв дo cнеpмaтoцитiв I нopядкy, i, як нacлiдoк, мoжливий незaвеpшений цикл cнеpмaтorенезy [15]. Але це нpинyщення не нiдтвеpджене pезyльтaтaми нaшoro ексте-pиментy, ймoвipнo, чеpез oбмежений теpмiн введення HЧЗ вiднocнo тpивaлocтi циклу cнеpмaтorенезy y щypiв (48 дiб). Taк caмo не бyлo виявленo шкiдливoro внливу HЧЗ та ciм'яники нpи введеннi ïx нpoтяroм двox тижнiв. Це мoже бути зyмoвленo як нездaтнicтю HЧЗ нpoникaти чеpез rемaтoтеcтикyляpний бap'ep, тaк i теpмiнoм ïx зacтocyвaння. Як зaзнaченo вище, шкiдливий внлив нa готади виявленo для HЧЗ дуже мaлиx poзмipiв - 2,5 нм тa 5 нм. Toмy нoтpiбнo взяти дo yвarи, щo тaкi нaнoчacтинки мaйже без неpешкoд нpoникaють чеpез клiтиннy i ядеpнy мембpaни тa cнpичинюють rенo-тoкcичнyдiю [32].

Диcтpoфiчнi тa aтpoфiчнi змiни aцинapнoro еттелто BП нiд внливoм двoтижневoro введення мoнoдиcнеpcнoro poзчинy HЧЗ не нoв'язaнi зi зменшенням cекpецiï' T. Poзмipи й ricтoлoriчнa бyдoвa клiтин Лейдк-a, a тaкoж ïx вiзyaльнo o^œrn кiлькicть зaлишaлиcь нopмaльними. Koнцентpaцiя T y нлaзмi кpoвi щypiв, як oтpи-мyвaли poзчини HЧЗ, i кoнтpoльнoï rpyни твapин дocтoвipнo не вiдpiзнялиcь.

Ocoбливo чyтливoю дo ди aндporенiв e BП cтaтевoнезpiлиx щypiв. Ha нoчaткoвиx етaнax введення T y нpocтaтi roнaдектoмoвaниx чи cra-тевoнезpiлиx caмцiв cнocтеpiraeтьcя iнтенcивний poзвитoк cyдиннoï ciтки, вiднoвлення кiлькicнoro i як^того cклaдy cекpетopнoro енiтелiю. Ми нpинycкaли, щo мoжливий внлив HЧЗ нa BП тa iншi дoдaткoвi cтaтевi зaлoзи мoже бiльш чиго виявитиcь в yмoвax cтимyляцiï BП екзorенним T. Toмy неpевipкy внливу HЧЗ нa фyнкцioнaльнo нaнpyженy зaлoзy в yмoвax cтимyляцiï екзo-генним T нpoвoдили нa cтaтевoнезpiлиx готадек-тoмoвaниx щypax.

17/ TOM XXII/ 3

7

НЧЗ не перешкоджали андрогеннш сти-муляци ВП статевонезр1лих кастрованих тварин. Однак спостер1галась шфшьтращя лейкоцитами тканин простати, що узгоджуеться з даними лггератури щодо розвитку лейкоцитозу та 1мб1бщи р1зних оргатв тварин лейкоцитами при введенш НЧЗ [2, 22, 28].

Ввдсуттсть дистроф1чних та атроф1чних зм1н ацинарного еттел1ю у ВП гонадектомованих статевонезрших тварин, як1 отримували моно-дисперсний розчин НЧЗ, на вщмшу в1д ста-тевозрших, може бути пов'язана з тим, що шдуковаш Т процеси шгенсивно! прол1ферац1! та диференщаци еттел1ю переважали можливий пошкоджувальний вплив НЧЗ.

У бшьшост1 випадк1в введення НЧЗ спри-чинюе системну запальну реакщю, яка супро-воджуеться дистроф1чними змшами в печшщ, нирках, легенях, селезшщ. При цьому в1дм1чали ознаки посилення процешв прол1ферац1! 1 диференщаци 1мунокомпетентних кштин [22]. У нашш робот показано, що запальш змши в1д-буваються також у тканинах ВП 1 що вони ведуть до атроф1чних змш еттел1ю. У с1м'яниках не спостер1гали такого ефекту, можливо, через наявтсть гематотестикулярного бар'еру [18].

Дослщження бшлопчних ефекпв НДЦ

У дослщженнях використовували цитратний золь НЦД (Се02), стабЫзованих пол1акриловою кислотою, що м1стив частинки розм1ром 2-3 нм 1з дзета-потенц1алом у межах - 20 [1]. Метою було вивчити вплив НДЦ на процес старшня репро-дуктивно! системи [7].

Старшня оргатзму супроводжуеться шволю-цшними змшами оргатв статево! системи 1 зниженням !х гормонально! активности. З цим узгоджуються результати наших дослщжень на стар1ючих щурах в1ком 18 м1с., у яких вм1ст Т у плазм1 кров1 в1дпов1дав в1ков1й норм1 1 становив 2,64±0,40 нмоль/л, що приблизно вдв1ч1 менше, н1ж у молодих статевозрших самц1в в1ком 6 м1с. П1сля 10-денного перорального введення НДЦ у доз1 1 мг/кг вм1ст Т у плазм1 кров1 щур1в в1ком 18 м1с. в1ропдно п1двищувався (р<0,05), проте за умов введення значно бшьш високо! дози НДЦ (100 мг/кг) - суттево не змшювався пор1вняно з контролем.

Одним з шформативних показник1в гормонально! активности с1м'яник1в е морфолопчна характеристика кл1тин Лейд1га. При введент низько! дози НДЦ (1 мг/кг) були в1дм1чен1 зм1ни

структури с1м'яник1в стар1ючих самц1в, а саме, збшьшення кшькосп активованих кл1тин Лей-д1га. Це е найб1льш в1рог1дною причиною тд-вищення р1вня Т у плазм1 кров1. Про активацию кштин Лейд1га св1дчить наявн1сть зб1льшених за об'емом нормохромних ядер, що мали чггке ядерце. Цитоплазма !х також мала больший об'ем, часто була вакуол1зована по перифер1!.

Сл1д зазначити, що при ди НДЦ у високш доз1 100мг/кг активованих кштин Лейд1га було значно менше пор1вняно з низькою дозою НДЦ. У целому за умов введення дози НДЦ 100 мг/кг спостер1галися так1 сам1 в1ков1 зм1ни кл1тин Лейд1га, як1в контрольних тварин.

Вм1ст сперматозо!д1в у змивах еп1дидим1с1в п1сля 10-денного застосування НДЦ в доз1 1 мг/кг в1ропдно зб1льшувався (р<0,05), а при доз1 100 мг/кг вш лише мав тенденцию до тд-вищення пор1вняно з контролем.

Змши будови сперматозо!д1в у щур1в в1ком 18 м1с. п1сля застосування НДЦ стосувались п1двищено! "м'якост1" !х хвостового ввддшу, що може призводити до зниження !х рухливост1 та порушення процесу заплвднення. Д1йсно, при дослщжент запл1днювально! здатност1 самц1в, як1 отримували НДЦ у доз1 1 мг/кг, було в1дм1че-но зменшення индексу ваг1тност1 удв1ч1, що може бути зумовлено наявтстю незр1лих сперма-тозо!д1в у с1м'ян1й рвдит. Ймов1рно, збшьшення секрецй Т призвело до посилено! евакуаци спер-матозо!д1в, у тому числ1 незрших, 1з с1м'яних залоз до еп1дидим1с1в, можливо, внасл1док акти-вац1! сперматогенезу.

Таким чином, отримат результати св1дчать про стимулюючий вплив низько! дози НДЦ (1 мг/кг) на гормональну функцию та сперматогенез с1м'яник1в стар1ючих самц1в щур1в. Можна припустити, що зазначен змши св1дчать про певне напруження структурно-функцюнальних резервов репродуктивно! системи стар1ючих самщв п1д впливом НДЦ 1 натмов1ртше пов'язана з1 стимуляц1ею бюсинтетичних процес1в. Механ1зми стимулюючо! д1! НДЦ на репро-дуктивну систему стар1ючих тварин потребують подальших досл1джень.

П1ДСУМОК

Наночастинки метал1в та !х сол1 можуть зд1йснювати як стимулюючу, так 1 деструктивну д1ю на органи й тканини, що сл1д враховувати при вивченш !х терапевтичних можливостей 1 в токсиколог1!.

8

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / МЕЫСМ РЕЯБРЕКТТУТ

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Aнтивиpycнoe дeйcтвиe нaнoчacтиц oкcидa цepия, cтaбилизиpoвaнныx низкoмoлeкyляpнoй шли-aкpилoвoй киcлoтoй / H.M. Жoлoбaк, З.M. Oлeвин-cкaя, H.Я. &rnaK [тa iн.] // Miкpoбioл. жypнaл. -2O1O. -T. 72, № 3. - C. 42-47.

2. Bлияниe нaнoчacиц зoлoтa нa cпepмaтoreнeз мышeй / O.B. Дeмeнтьeвa, Ю.M. Eвдoкимoв, C.T. Зa-xидoв [и дp.] // Извecтия PAH. Cepия: Биoлoгия. -2O12. - №3.- C. 279-287.

3. Bплив нaнoчacтинoк зoлoтa нa opraни pe^o-дyктивнoï cиcтeми caмцiв щypiв / O.A. Caлiвoник, O.B. Caчинcькa, Л.I. Пoлякoвa [тa ш.] // Kлiнiч. тa eKc-пepим. пaтoлoriя. - 2O15. - T. XIV, № 2. - C. 176-179.

4. Дocлiджeння впливу piзниx дoз нaнoчacтинoк зoлoтa нa кceнoгpaфти paKy пepeдмixypoвoï зaлoзи / OT. Peзнiкoв, O.A. Caлiвoник, O.B. Caчинcькa [тa iн.] // Уpoлoriя. - 2O14. - T. 18, № 4. - C. 17-22.

5. Змши eпiтeлiaльнo-cтpoмaльнoгo cпiввiднo-шeння y тpaнcплaнтaтax paKy пepeдмixypoвoï зaлoзи людини пpи зacтocyвaннi нaнoчacтинoк зoлoтa / O.A. Фaлюш, O.B. Caчинcькa, Л.I. Пoлякoвa [тг iн.] // Фapмaкoлoriя тa лiкapcькa тoкcикoлoriя. - 2O16. -T. 5O, № 4-5. - C. 86-89.

6. Mopфoлoгичecкиe измeнeния в opramx лaбo-paтopныx живoтныx ^и длитeльнoм пepopaльнoм ввeдeнии зoлoтыx нaнoчacтиц / Г.H. Macлякoвa, C.C. Пaxoмий, A.Б. Бyчapcкaя [и дp.] // Capaтoв. нayч. мeд. жypнaл. - 2O13. - T.9, № 2. - C. 2O8-213.

7. Mopфoфyнкцioнaльний ст^н peпpoдyктивнoï cиcтeми щypiв y ^p^ cтapiння зa yмoв зacтocyвaння нaнoцepiю / H.Д. Hoceнкo, H.M. Жoлoбaк, Л.I. Шля-кoвa [тг iн.] // Фiзioл. жypнaл. - 2O14. - T. 6O, № 1. -C. 11-17.

8. Haнoкpиcтaличecкий ддокотд ^pM - ^p-cпeктивный мaтepиaл для биoмeдицинcкoro ^и-мeнeния / A^. Щepбaкoв, B.K. ^arn^ [и дp.] // Биo-физикa. -2O11.-T. 56, № 6. - C. 995-1O15.

9. Haнoкpиcтaлличecкий ддокшд цepия до-вышaeт фyнкциoнaльнyю aктивнocть peпpoдyктивнoй cиcтeмы cтapeющиx caмцoв кpыc / H.Я. Cпивaк, ПД. Hoceнкo, H.M. Жoлoбaк [и дp.] // Haнocиcтeми: Физикa, Химия, Maтeмaтикa. - 2O13. - T. 4, № 1. -C. 72-77

10. HaromyKa i нaнoтexнoлoгiï: тexнiчний, мeдич-ний тa coцiaльний acпeкти / Б.Е. Пaтoн, B.Ф. MocKa-лeнкo, I.C. Чeкмaн [тa iн.] // Bicник HAH Укpaïни. -

2009. -№ 6. - C. 18-26.

11. Oцiнкa in vivo ДHK-yшкoджyвaльнoï ди нaнo-чacтинoк зoлoтa piзнoro poзмipy / C.M. Дибкoвa, Л.C. Peзнiчeнкo, T.Г. Гpyзiнa [тa iн.] // Бioтexнoл. -

2010. - T.3, № 3. - C. 66-71.

12. Шт. 87744 U UA, MПK A61K 31/79, A61K ЗЗ/OO. Koмпoзицiя, щo мicтить нaнoчacтинки зoлoтa, тa cпociб ïï oдepжaння / O.B. Уcaтeнкo, O.Б. Щ^-бaкoв, H.Ф. Kyщeвcькa, Г.B. Пoвx; зaявник i пaтeнтo-влacник O.B.Уcaтeнкo - №a2OO712612; зaявл. 14.11.2OO7; oпyбл. 1O.O8.2OO9, Бюл.№ 15.

13. Петровская Е.Г. Применение нанотехнологий в медицине и фармакологии / Е.Г. Петровская // Ма-тер1али четвертого мiжнар. семшару «Етика нано-технологiй та нанобезпека». - Ки!в: НАНУ, 2014. -С. 32-34.

14. Почепцов А.Я. Влияние наночастиц золота на пролиферативную активность половых клеток крыс / А.Я. Почепцов, Ю.И. Великородная, Б.Н. Филатов // Вестник Волг. ГМУ. - 2012. - Т.42, № 2. - С. 47-50.

15. Производство и применения наноматериалов (токсиколого-гигиенические проблемы) / Б.Н. Филатов, Л.И. Бочарова, В.В. Клаучек [и др.] // www.MEDLINE.RU. - 2015.-Vol.16. - Р. 259-266.

16. Резшченко Л.С. Бiохiмiчнi ефекти впливу на-ночастинок золота на прокарютичш та еукарютичш клггини: дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук. / Л.С. Резшченко. - Ки!в, 2010. - 148 с.

17. Ставровска А.А. Клеточные механизмы множественной лекарственной устойчивости опухолевых клеток / А.А. Ставровска // Биохимия. - 2000. - Т. 65, вып. 1.-С. 112-126.

18. Стан оргашв статево! системи самщв щурiв тсля застосування монодисперсного колощного розчину наночастинок золота / О.А. Фалюш, О.В. Са-чинська, Л.1. Полякова [та ш.] // Ендокринологiя. -2016. - Т.21, № 3. - С. 213-219.

19. Трахтенберг1.М. Обгрунтування доцшьносл створення i впровадження нормативно-методично! бази оцшки безпеки лшарських нанопрепаратiв в Ук-раïнi / 1.М. Трахтенберг, З.Р. Ульберг, 1.С. Чекман // Наук. журнал МОЗ Укра!ни. - 2014. - №2.- С. 20-26.

20. Чекман 1.С. Нанофармаколопя / 1.С. Чекман. -Ки!в: Задруга, 2011.-424 с.

21. Acute hematologic, hepatologic, and néphrologie changes after intraperitoneal injections of 18 nm gold nanoparticles in hamsters / H.M. Saleh, O.A. Soliman, M.O. Elshazlyn [et al.] // Int. J. Nanomedicine. - 2016. -Vol. 11.-Р. 2505-2513.

22. Analysis of the toxicity of gold nanoparticles on the immune system: effect on dendritic cell functions / C. Villiers, H. Freitas, R. Couderc [et al.] // J. Nanopart. Res.-2010.-Vol. 12,N1.-P.55-60.

23. Arnida. Cellular uptake and toxicity of gold nanoparticles in prostate cancer cells: a comparative study of rods and spheres / Arnida, A. Malugin, Ghandehari // J. Appl. Toxicol. - 2010. - Vol. 30, N 3.- Р. 212-217.

24. Assessment of gold nanoparticle effect on prostate cancer LNCaP cells / A.G. Reznikov, O.A. Salivo-nyk, A.G. Sotkis [et al.] // Exp. Oncol. - 2015. - Vol. 37, N2.-P. 100-104.

25. Dykman L.A. Gold Nanoparticles in Biology and Medicine: Recent Advances and Prospects / L.A. Dykman, N.G. Khlebtsov // Acta Naturae. - 2011. - Vol. 3, N2.-P. 34-55.

26. Gold Nanoparticles for In Vitro Diagnostics / W. Zhou, X. Gao, D. Liu [et al.] // Chem. Rev. - 2015. -Vol. 115, N 19. - P. 10575-10636.

17/ Том XXII/ 3

9

27. Interaction of lipid membrane with nanostruc-tured surfaces / Y. Roiter, M. Ornatska, A.R. Rammohan [et al.] // Langmuir. - 2009. - Vol. 25, N 11. - P. 62876299.

28. Intradermal air pouch leukocytosis as an in vivo test for nanoparticles / J. Vandooren, N. Berghmans, C. Dillen [et al.] // Int. J. Nanomedicine. - 2013. - Vol. 8, N1.-P. 4745-4756.

29. Li Y. Computational investigation of interaction between nanoparticles and membranes: hydrophobic/hyd-rophilic effect / Y. Li, X. Chen, N. Gu // J. Phys. Chem. Biochem.-2008.-Vol. 112, N51.-P. 16647-16653.

30. Nanomedicine: Application Areas and Development Prospects / H. Boulaiz, P.J. Alvarez, A. Ramirez [et al.] // Int. J. Mol. Sci. - 2011. - Vol. 12, N 5. - P. 33033321.

31. Use of Gold Nanoparticles in Diagnostics, Surgery and Medicine: A Review / A.M. Giasuddin, K.A. Jhuma, A.M. Mujibul [et al.] // Bangladesh J. Med. Biochem. - 2012. - Vol. 5,N2.- P. 56-60.

32. Zakhidov S.T. Effect of gold nanoparticles on mouse spermatogenesis / S.T. Zakhidov // Biology bulletin. - 2012. - Vol. 39. - P. 229-236.

REFERENCES

1. Zholobak NM, Olevinskya ZM, Spivak Nya. [Antiviral effect of cerium dioxide nanoparticles stabilized by low-molecular polyacrylic acid]. Microbio-logitcheskiy Zhurnal. 2010;72(3):42-7.). Russian.

2. Dementieva OV, Evdokimov YuM, Zahidov ST. [The influence of gold nanoparticles on the spermatogenesis of mice]. Izvestiya RAN. Ser Biol. 2012;3:279-87. Russian.

3. Salivonyk OA, Sachinskaya OV, Polyakova LI. [ Effect of gold nanoparticles on reproductive organs of male rats]. Klinichna ta Eksperimentalna Patologiya. 2015;14(2):176-9. Ukrainian.

4. Reznikov AG, Salivonyk OA, Sachinskaya OV. [Investigation of the effects of various doses of gold nanoparticles on prostate cancer xenografts].Urologiya. 2014;18(4):17-22. Ukrainian.

5. Falyush OA, Polyakova LI, Sachynska OV [The changes ofepithelial-stromal ratio in transplants of human prostate cancer under application of gold nanoparticles]. Farmakologiya i Likarska Toksykologiya. 2016;50(4-5):86-89. Ukrainian.

6. Maslyakova GN, Pakhomiy SS, Buchar AB. [Morphological changes in the organs of laboratory animals with prolonged oral administration of gold nanoparticles]. Saratovskiy Nauchnyi Meditsinskiy Zhurnal. 2013;9(2):208-13. Russian.

7. Nosenko ND, Zholobak NM, Polyakova LI. [Morphofunctional state ofthe reproductive system ofrats in the aging period under the conditions of use of nanoscale]. Fiziologichnyi Zhurnal. 2014;60(1):11-17. Ukrainian.

8. Shcherbakov AB, Ivanov VK, Zholobak NM. [Nanocrystaline ceria based materials - perspectives for biomedical application]. Biofizika. 2011;56(6):995- 1015. Russian.

9. Spivak NYa, Nosenko ND, Zholobak NM. [The nanocrystalline cerium dioxide raises the functional activity on genesial system of ageing males of rats]. Nanosistemy: Fizika, khimiya, matematika. 2013;4(1):72-77. Russian.

10. Paton BE, Moskalenko VF, Checkman IS. [Na-noscience and Nanotechnology: Technical, Medical and Social Aspects]. Visnyk Natsionalnoi Akademii Nauk Ukrainy. 2009;6:18-29. Ukrainian.

11. Dibkova CM, Reznichenko LS, Gruzina TG. [Evaluation of in vivo DNA-damaging action of gold nanoparticles of different sizes]. Biotekhnologiya. 2010;3(3):66-71. Ukrainian.

12. Usatenko OV, Shcherbakov OB, Kushchevskaya NF, Push GV. [Patent 87744 U UA, MnK A61K 31/79, A61K 33/00. A composition containing gold nanoparticles, and a method for its preparation. Applicant and Patent Owner Usatenko OV. N2007200612]. Stated. November 14, 2007; Has published Aug 10, 2009, Bul. N15. Ukrainian.

13. Petrovskaya YeG. [Application of nanotechnology in medicine and pharmacology]. Etyka nano-tekhnologiy ta nanobezpeka. Materialy mizhnarodnogo seminaru. 2014;3;32-34. Russian.

14. Pocheptsov AYa, Magnificent Yul, Filatov BN. [Effect of gold nanoparticles on the proliferative activity of rat germ cells]. Vestnik Volzhskogo GMU. 2012;42(2):47-50. Russian.

15. Filatov BN, Bocharova LI, Klauschek VV. [Production and application of nanomaterials (toxi-cological and hygienic problems)]. Available from: www.MEDLINE.RU. 2015;16:259-66. Russian.

16. Reznichenko LS. [Biochemical effects of the influence of gold nanoparticles on prokaryotic and eukaryotic cells]. PhD Dissert. Thes. 2010;148. Ukrainian.

17. Stavrovska AA. [Cellular Mechanisms of Multiple Drug Resistance ofTumor Cells. Stavrovsk]. Biokhi-miya. 2000;65(1):112-26. Russian.

18. Falyush OA, Sachynska OV, Polyakova LI. [Description of the reproductive organs of male rats after application of a monodispersed solution of gold nanoparticles]. Endokrinologia. 2016;21(3):213-9. Ukrainian.

19. Trahtenberg IM, Ulberg ZR, Chekman IS. [Substantiation of expediency of creation and introduction of normative-methodical basis of safety evaluation of medical nanoparticles in Ukraine]. Naukovyi Zhurnal Mini-sterstva Okhorony Zdorovya Ukrainy. 2014;2:20-26. Ukrainian

20. Chekman IS. [Nanopharmacology]. Kyiv, Zad-ruha. 2011;424. Ukrainian.

21. Saleh HM, Soliman OA, Elshazlyn MO. Acute hematologic, hepatologic, and nephrologic changes after

10

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI

intraperitoneal injections of 18 nm gold nanoparticles in hamsters. IntJNanomed. 2016;11:2505-13.

22. Villiers C, Freitas H, Couderc R. Analysis of the toxicity of gold nanoparticles on the immune system: effect on dendritic cell functions. Nanopart Res. 2010;12(1):55-60.

23. Arnida, Malugin A, Ghandehari. Cellular uptake and toxicity of gold nanoparticles in prostate cancer cells: a comparative study of rods and spheres. J Appl. Toxicol. 2010;30(3):212-7.

24. Reznikov AG, Salivonyk OA, Sotkis AG. Assessment of gold nanoparticle effect on prostate cancer LNCaP cells. Exp Oncol. 2015;37(2):100-4.

25. Dykman LA, Khlebtsov NG. Gold Nanoparticles in Biology and Medicine: Recent Advances and Prospects. ActaNaturae. 2011;3(2):34-55.

26. Zhou W, Gao X, Liu D. Gold Nanoparticles for In Vitro Diagnostics. Chem Rev. 2015;115(16):10575-636.

27. Roiter Y, Ornatska M, Rammohan AR. Interaction of lipid membrane with nanostructured surfaces. Langmuir. 2009;25(ll):6287-99.

28. Vandooren J, Berghmans N, Dillen C. Intradermal air pouch leukocytosis as an in vivo test for nanoparticles. IntJNanomed. 20l3;8(l):4745-56.

29. Li Y, Chen X, Gu N. Computational investigation of interaction between nanoparticles and membranes: hydrophobic/hydrophilic effect. J Phys Chem B. 2008;ll2(5l):l6647-53.

30. Boulaiz H, Alvarez PJ, Ramirez A. Nanome-dicine: Application Areas and Development Prospects. Int. J. Mol. Sci. 20ll;l2(5):3303-2l.

31. Giasuddin AM, Jhuma KA, Mujibul AM. Use of Gold Nanoparticles in Diagnostics, Surgery and Medicine: A Review. Bangladesh J Med Biochem. 20l2;5(2):56-60.

32. Zakhidov ST. Effect of gold nanoparticles on mouse spermatogenesis. Biologichnyiy Bull. 20l2;39:229-36.

Crarra Ha^iömna ^o pe^aKuiï l9.07.20l7

♦

УДК 615:217:577.112.382:615-07:616.858:616.839.1 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.3.111857

В.Й. Мамчур, ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ13

T.M. Криворучко, АНТИПАРК1НСОН1ЧНО1 Д11 ГЛ1ЦИНУ

О.К Макаренко СУМ1СНО 3 АМАНТАДИНОМ ЗА УМОВ ЗМ1Н

НЕЙРОСИНАПТИЧНО1 ПЕРЕДАЧ1

ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»

кафедра фармакологи' та клтгчног фармакологи

(в.о. зав. — к. мед. н., доц. С.М. Дронов)

вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украта

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of pharmacology and pharmacology

V.Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

e-mail: olgamakarenko977@gmail.com

Ключов! слова: парктсотчний синдром, каталепая, тремор, глщин, амантадин Key words: Parkinson's syndrome, catalepsy, tremor, amantadine, glycine

Реферат. Сравнительный анализ антипаркинсонического действия глицина совместно с амантадином в условиях изменений нейросинаптической передачи. Мамчур В.И., Криворучко Т.Н., Макаренко О.В.

Болезнъ Паркинсона (БП) традиционно рассматривают как заболевание, которое поражает моторную сферу у человека. Но, помимо двигателъных проявлений, в клинической картине заболевания присутствуют и немоторные проявления, заболевания, среди которых чаще встречается деменция. Целъ работы - эксперимен-талъная оценка возможного антипаркинсонического действия глицина в условиях эксперименталъных

17/ Том XXII/ 3

11