CC BY
59Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 1. С. 214-222.
УДК 331.102
ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ МОТИВАЦИ ТВОРЧО1 ПРАЦ1: СУТН1СТЬ ТА СКЛАДОВ1 Субоч К.П.
Кримський еконожчний шститут ДВНЗ «КНЕУ м. Вадима Гетьмана», Смферополь, Украта
E-mail: suvoc k@mail.ru
Розглянуто и узагальнено тдходи дослщження мотивацш творчо! працi. На основ1 аналiзу теорiй мотиваци пращ визначено суттсть та складовi економiчного мехашзму мотиваци творчо! працi. Обгрунтована иеобыдтсть розробки д1евого економiчного механiзму мотиваци творчо! працi в умовах шиовацшиого розвитку економiки.
Ключовi слова: мотиващя, творча праця, теори мотиваци, економiчний механiзм, шиовацшиий розвиток екоиомжи.
ВСТУП. Формування штелектуально ор1ентовано1 економши як стратепчного напряму розвитку Украни, що заохочуе шноваци, винагороджуе шшдативу i забезпечуе висок соцiальнi стандарти визначило процеси iнтелектуалiзацi! працi й економiки в цiлому. Тому головна щншсть для нацюнально! економiки - це висококватфшоваш фахiвцi, якi на практищ використовують свiй творчий потенцiал. Активiзацiя високого рiвня творчо! дiяльностi обов'язковою умовою передбачае високу трудову мотивацш та мотивацш безперервного розвитку творчо! людини. 1снуюча теорiя i практика мотиваци у сферi творчо! пращ не дозволяе досягати комплексного розв'язання зазначених завдань на сучасному еташ розвитку економiки Укра!ни. Тому необхщна розробка особливого мотивацiйного механiзму, який мае враховувати складнють працi, прояв творчосп, базуватись на нестандартних шдходах до пошуку ефективних стимулiв розробки i впровадження iнновацiй. Теоретичнi засади економiчного механiзму мотивацi! творчо! пращ безумовно, мають грунтуватися на методолопчнш парадигмi - системi поглядiв на мотивацш у сферi творчо! пращ, методолопчних положеннях i принципах мотиваци пращ.
АНАЛ1З ОСТАНН1Х ДОСЛ1ДЖЕНЬ I ПУБЛ1КАЦ1Й. Аналiз сучасних економiчних дослщжень з питань мотивацi! працi свщчить про поширення уваги до матерiально! i нематерiально! мотивацi!, розробки стимулюючого механiзму, обгрунтування нових форм и методiв мотивацi!. Так сутнiсть i мiсце трудового менталiтету в структурi мотивацiйного механiзму розкриваються в працях Д.П. Богинi та М.В.Семикiно! [1]. Питанням мотиваци шновацшно! працi, стимулюванню науково! дiяльностi присвяченi роботи Л.К. Безчасного, Г.В. Монастирсько!, Л.А.Коваля [2, 3]. А.М. Колот ^м мотиваци та стимулювання працi, детально розглядае ощнку персоналу органiзацiй [4]. Удосконалення мехашзму оплати шновацшно! пращ розкрито в роботах Н.В. Дудшо!, М.1. Карлша, на необхiдностi використання нових пiдходiв до мотивацi! творчих пращвниюв наголошують О.I.Волков та М.П. Денисенко. Творчу працю як стратегiчно значущий вид iнтелектуально! працi, як свщому iнтелектуальну дiяльнiсть, яка е реакщею людини на зовнiшне середовище, що слугуе задоволенню !! потреб
розглядае А. А. Чухно О.В. Кендюхов [5, 6]. В. Д. Базилевич, О.А. Гршнова, В.Г. Черевко та îh. вказують на провiдну роль мотивацiï творчо1 працi, яка мае бути нацшена на пiдвищення зацiкавленостi i задоволеносп працею, зростання творчоï активностi, удосконалення професiйно-квалiфiкацiйного рiвня, генерування нових щей [7, 8, 9]. Однак, залишаються недостатньо розглянутими питання, пов'язанi зi специфiкою стимулювання творчоï працi та розробкою дiевого економiчного механiзму мотиваци творчоï працi в умовах формування iнновацiйноï економiки.
Метою статт е розкриття сутностi економiчного механiзму мотиваци творчо1' працi, визначення його структурних складових та дослiдження можливостей реалiзацiï накопиченого i розробка нового мотивацшного iнструментарiю до стимулювання творчо1' пращ.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ. Сьогоднi в Украт як нiколи актуальним е заохочення iнтелектуальноï дiяльностi в ушх суспiльно-економiчних сферах життя. Ключову роль при цьому повинш вiдiгравати спещалюти-шноватори, генератори нових iдей, дiяльнiсть яких базуеться на потужних, морально виправданих стимулах до творчость
Академiк A.A. Чухно звертае увагу на те, що «досягнення високого рiвня техшки i технологiï, зосередження переважно1' частини працездатних у сферi послуг, тобто у галузях, якi виробляють знання та iнформацiю, забезпечують не лише небачений рiвень добробуту, а й створюють умови для розвитку творчост людини, пiднесення ïï ролi у виробнищга i в життi суспшьства. Саме творча особистiсть, вiльна шдивщуальшсть людини зумовлюють активну дiяльнiсть, спрямовану на подальше вдосконалення i одночасно на вдосконалення суспiльства» [5, с. 101].
Як вщомо, творча дiяльнiсть поняття неоднорiдне. Й. Шумпетер у пращ «Теорiя економiчного розвитку» та в низщ iнших робiт розглядае шноващйну та творчу дiяльнiсть як працю, спрямовану на генерування науково-техшчних щей, створення винаходiв, розробок та ïх доведення до результату, прийнятному до практичного застосування. Згiдно його концепцл творча дiяльнiсть об'еднуе науку, техшку, економiку, шдприемниитво i управлшня. Для створення та впровадження шновацш пстиб-на робота науковцiв, конструкторiв, технологiв, iнженерiв, робiтникiв, маркетологiв, економют1в, пiдприемцiв тощо. Поняття творчо1' пращ охоплюе не тiльки науковi дослщження i розробки, Й. Шумпетер та його послщовники (Г. Менш, К. Фрiмен, Д.Сахал, П. Друкеп) шдкреслювали особливу роль пiдприемця-творця в iнновацiйному процесi. Вони вважали, що шдприемець е тим ланцюжком, який пов'язуе винаходи й нововведення. Багато украшських учених-економiстiв також дотримуються думки, що одшею з найважливiших умов усшху iнновацiй е наявнiсть самого тдприемця-творця, охопленого новою щеею, а також наявтсть реалiзатора-творця який здатен докласти максимум зусиль, щоб утiлити ïï у виробничу практику [5, 7, 8, 10].
Так, вщомий фах1вець у теорiï' iнновацiй А. I. Пригожин указуе на те, що найманих працiвникiв, зайнятих творчою дiяльнiстю, доцiльно подiлити на двi категорп: творцiв-розробник1в та творцiв-реалiзаторiв. При цьому творщ-розробники, це тi хто здатен створювати новацл, тобто люди з високою креативною зщбтстю, а творцi-реалiзатори -це люди, здатт вт1лювати новацiю у реальний продукт (технологда, послугу), довести ïï до можливосп практичного використання [10, с.24].
Погляди на генезис мотивiв творчо! пращ змшюються одночасно з еволющею суспшьного розвитку, а саме у тюному взаемозв'язку з розвитком суспшьного виробництва, змiною змiсту пращ, зростанням кватфшацшних, креативних вимог до роб^ниюв та пiдвищенням !х штелектуального потенцiалу, полiпшенням добробуту людей.
Сучасний мехашзм мотивацi! творчо! працi мае функцюнувати з урахуванням потреб та штерешв громадян, сформованих пiд впливом зовшшшх стимулiв та розглядатися у ланцюзк потреба - iнтерес - мотив - дiя - результат.
Дослщжуючи збуджувальнi сили творчо! пращ необхщно звернути увагу на взаемозв'язок мотивiв, стимулiв i чинникiв, яю !х обумовлюють. Мотиви побуджають людину до певних дiй, активiзують внутршш й зовнiшнi рушiйнi сили. Вони лежать в основi ставлення пращвника до творчо!, iнновацiйно! дiяльностi. Мотиви творчо! дiяльностi пiддаються усвiдомленню людиною. Стимули - це засоби впливу, на людину з метою спонукання до певно! трудово! поведiнки, сукупшсть зовнiшнiх дiй, якi мають сприяти формуванню стшких мотивiв до творчо! пращ. Чинники являть собою елементи, без яких творча працi не можлива або ускладнена. До них, на приклад, вщносяться фiнансовi ресурси, матерiально-технiчна база для проведення дослщжень, випуску iнновацiйно! продукцi!, наявнiсть шформацй для прийняття технiчних, економiчних й оргашзацшних рiшень.
Комплексний характер творчо! пращ обумовлюе необхiднiсть виокремлення особливостей !! здiйснення на усiх стадях творчого процесу, а це неможливо без розкриття сутностi економiчного мехашзму мотиваци творчо! пращ та визначення його структурних складових.
Загально вщомо, що в основi мотиваци людей до трудово! дiяльностi та творчо! пращ, лежать потреби. Безперечно, потреба е основним та визначальним елементом мехашзму мотиваци творчо! пращ. Потреби - це турбота iндивiда про необхщт засоби й умови власного юнування i самозбереження, прагнення до стiйкого збереження рiвноваги в оточуючому середовищi. В.Д. Базилевич визначае потребу як «прагнення чого-небудь об'ективно необхщного для пiдтримки життедiяльностi i розвитку людини, колективу, наци, сустльства в цiлому; внутрiшнiй збудник активносп» [7, с.73].
З точки зору теори мотиваци тд потребою розумдать фiзичну або психологiчну невдоволенють людини об'ективним станом речей. Прагнення задовольнити потребу спонукае людину до дн. М.В. Семикiна зазначае: потреби -це одна з фундаментальних категорш теоретично! та прикладно! економши, якi вiдображають бажання, прагнення людей мати, споживати, використовувати тi матерiальнi та духовнi блага, в яких вони вщчувають необхiднiсть [1, 3]. Отже, щоб зрозумiти сiли, що спонукають до творчо! пращ, необхщно зрозум^и потреби творчого робiтника.
Для реалiзацi! механiзму мотивацi! людина мае усвщомити необхiднiсть пошуку шляхiв для усунення потреби - задовольнити, стримати або ^норувати !!. Потреби вщграють найважливiшу роль у процесi мотиваци трудово! поведiнки та стимулюють !!, коли усвiдомлюються прац1вниками. У цьому випадку вони набувають конкретно! форми - форми зацiкавленостi в тих або шших видах дiяльностi [11, с. 170].
Потреба е не единим, хоча i визначальним, фактором, що зумовлюе дiяльнiсть людини. Другим визначальним елементом мехашзму мотиваци е iнтерес.
1нтерес - це конкретне вщображення усвщомлених потреб. На вiдмiну вiд потреб, штерес спрямований на тi соцiальнi вщносини, вщ яких залежить задоволення потреб. Змютом iнтересiв е предмети й об'екти, оволодiння якими дозволить задовольнити тi або iншi потреби суб'екпв. 1нтереси бувають матерiальнi (економiчнi) - це iнтерес до грошових i матерiально-речових засобiв задоволення потреб. Звщси зацiкавленiсть працiвникiв у вiдповiдному рiвнi оплати працi, розмiрах премiювання, шльгах i компенсацiях за несприятливi умови пращ, режиму пращ. Крiм того, iнтереси можуть бути i немаг^альт: iнтерес до знань, науки, мистецтва, спшкування, культури, сусшльно-полпичнох дiяльностi.
Кожна з потреб може породити багато iнших iнтересiв. Наприклад, потреба в знаннях може сформувати в пращвника зацiкавленiсть у пiдвищеннi професшно1 майстерносп, пошуку творчо!, i змютовно1 роботи, що вимагае постшного розширення свого профеайного досвiду, ознайомленнi зi спещальною лiтера6турою, що узагальнюе передовий досвщ, i т.д. Прiоритетнi iнтереси творчого робггаика слугують основою його щншсно! орiентацil. Цiннiснi орiентацil творця - це стшке вiдношення до сукупносп матерiальних i духовних цiнностей, що формують мотиви до !х досягнення шляхом здшснення творчо1 дiяльностi. Таким чином, для кожного типу щншсно1 орiентацil творця мотиви формуються у наступнш послiдовностi: потреби - штереси - мотиви.
Отже, на трудову поведшку впливають рiзнi складовi, яю можливо об'еднати у систему економiчних елементiв мотивацiйного механiзму ( рис. 1.).
Рис. 1. Економiчнi елементи мотивацшного механiзму [11, с. 172].
Зв'язок мiж елементами мотивацiйного забезпечення (потреби - мотиви -штереси - стимули) мае замкнений характер i постшно вщтворюеться, оскiльки
задоволення не може бути досягнуто раз i назавжди. Цш суспiльно-економiчного розвитку будуть реалiзованi лише у випадку !х наближення до штерешв i потреб iндивiдiв - громадян кра!ни.
Багато вчених розробили схему мехашзму мотиваци пращ через потреби, юнують економiчнi концепцi!, що намагаються вщповюти на питання, як за допомогою задоволення потреб можна впливати на дшову актившсть людей i пояснити механiзм трудово! мотиваци. Основш з них теорiя потреб А. Маслоу, К.Альфреда, теорiя придбаних потреб Д. Мак-Клеланда, и др.
Виходячи з теорi!' А. Маслоу, потреби вищих рiвнiв не спонукають людину до активно! трудово! дiяльностi доти, поки не будуть задоволеш первиннi потреби. Проте такий тдхщ до формування мотивiв творчо! дiяльностi не завжди можна вважати ушверсальним. Його цiннiсть, полягае у тому, що вш дае ключ до розумшня загальних тенденцiй формування мотиваци творчо! дiяльностi залежно вiд можливостей задоволення матерiальних i духовних потреб, як також часто пов'язанi з матерiальними умовами iснування [12, с. 186-239].
Певною мiрою з концепщею А. Маслоу ствпадае теорiя потреб у досягненнях Д. Мак-Клелланда, який доповнив класифiкацiю потреб поняттями потреб влади, успiху, почуття належностi до певно! соцiально! групи. Бажання визнання себе в межах колективу як фахiвця, професюналу, творчо! особистостi часто межуе з проявом iнiцiативи, прагненням до розробки нових iдей, проектов (iнновацiй), що безпосередньо може впливати на конкурентоспроможшсть пiдприемства на ринку. Тому варто усвщомлювати, що у пошуках невикористаних резервiв для отримання конкурентних переваг слiд спиратися в мотивацшному процесi на розвиненiсть саме таких потреб у тдлеглих, сприяти !х розвитку та реалiзацi! [12, с. 187-260].
Д.П. Богиня вважае доцшьним вщнесення оплати працi до мотивацшних факторiв [1, 3]. Цей висновок тдтверджуеться результатами дослщжень укра!нських учених, як довели, що за умов, коли оплата пращ не забезпечуе задоволення потреб необхщних для тдтримки рiвня' життя, який вщповщае певному соцiальному статусу працiвника, саме оплата пращ стае для бшьшосто пращвниюв вирiшальним фактором мотивацi!' [5, 6, 7, 8]. Занадто спрощена класифiкацiя робить неможливим виявити механiзм мотивацi! на будь-якому рiвнi реалiзацi!. Крiм того, змiстовнi теори не придшяють належно! уваги аналiзу самого процесу мотивацi!, обмежуючись лише описом окремих чинникiв цього мехашзму [12, с. 200-260].
Подальший розвиток теорiй мотивацi! працi вiдбувався у перюд переходу провщних iндустрiальних кра!н на iнновацiйний шлях розвитку (70—80 роки XX ст.). У цей перюд виникають процесуальт теори мотиваци пращ (Д. Кемпбелл, В. Врум, С.Адаме, Л. Портер, Е. Лоулер), у яких стан задоволеносто людини працею вважаеться результатом усвщомлення спiввiдношення трудових зусиль й одержано! компенсацй у порiвняннi iз спiввiдношенням тих самих показникiв у iнших працiвникiв на аналогiчних роботах. У сво!х так званих «процесуальних» теорiях мотивацi! вони стверджували, що для ефективного спонукання до пращ важливо забезпечити впевненiсть працiвника в тому, що його праця принесе очiкуваний результат, а вiн сам особисто одержить винагороду, яка для нього е щнною.
Одшею з найбшьш вщомих процесуальних теорш мотиваци е теорiя очiкування, заснована на вченш психолога Курта Левша i розроблена В. Врумом, Л. Портером та Е. Лоулером. В загальному виглядi цю теорiю можна сформулювати як вчення, що описуе залежшсть мотиваци вiд двох моментов: як багато людина хотiла б отримати i наскiльки для не1 можливо отримати те, що вона бажае, а також як багато зусиль вона готова для цього покласти. Процес мотиваци зпдно з теорiею очшування складаеться iз взаемоди трьох блокiв: зусилля, виконання, результат. Зусилля розглядаються як наслщок i навiть результат мотиваци. Виконання е наслщком взаемоди докладених зусиль, особистих можливостей та оточуючого середовища. А результат е функщею, що залежить вiд виконання i вiд ступеню бажання отримати результати певного типу. Незважаючи на легюсть сприйняття дано1 теори, единого алгоритму И реалiзацil не iснуе. Вона не е ушфшованою: для рiзних груп людей, як вiдрiзняються за статтю, вшом, освiтою та характерний рiзний ступень цшьово1 орiентацil.
Наприкiнцi ХХ-го ст. свтоова наукова думка про форми та методи мотиваци отримуе нового розвитку: одночасно з усвщомленням ролi людського фактора на тлi розвитку економши, НТР, методи мотиваци стали бшьш рiзноманiтними, поряд з матерiальними стимулами в мотиваци невпинно зростае роль нематерiальних стимулiв - сощальних, моральних, творчих, соцiально-психологiчних тощо, складовою мотиваци до трудово1 дiяльностi стае мотиващя до прояву творчостi, розробки i впровадження iнновацiй, професiйного розвитку. Набувають поширення теори трудово1 мотиваци шновацшного типу, якi грунтуються на змютовних i процесуальних мотивацiйних теорiях, концепцiях людського капiталу (П. Ромер, О.Лукас, Г. Беккер, Т. Шульц). Вони одержали назви теорш «якост трудового життя», «збагачення змiсту пращ», «гумашзаци працi», «теорiй спiвучастi пращвниюв». 1х головна вiдмiннiсть вiд попередшх «теорiй людських вiдносин» - у спрямованосп на реалiзацiю творчого та освтонього потенцiалу працiвника, надання можливостей щодо бшьшо1 автономи у пращ, прийняття участi в управлiннi виробництвом, стимулювання творчосп у працi, забезпечення пiдвищення И конкурентоспроможностi.
У 90-^ роки ХХ ст. iснуючi уявлення про методи мотиваци пращ суттево розширили украlнськi науковцi, якi займалися вивченням специфши мотивацil до ефективно1 працi в умовах перехiдноl економши [1, 3, 4, 7, 8, 9]. 1х дослiдження засвiдчили необхщнють реформування оплати працi й доходiв в Украlнi, пошуку ефективних методiв мотивацil, адекватних етапу ринкових перетворень.
Ринкова економша потребуе нових дiевих механiзмiв мотивацil працi творчих робггаиюв, а саме органiзацiйно-економiчних в поеднанш з соцiально-економiчними умовами розвитку суспшьства. Оскiльки змiнюеться змiст i характер працi, так само не може залишатися незмiнним i мехашзм мотивацil. Економiчний механiзм мотивацiй творчо1 працi являе собою сукупнiсть оргашзацшних та економiчних методiв, важелiв та шструмеипв, орiентованих на формування та тдтримку мотивацiйних умов для забезпечення трудово1 поведiнки, спрямовано1 на досягнення у пращ творчих результат, яю мають конкурентнi переваги, пiдвищення творчо1 активностi та конкурентоспроможностi робочо1 сили.
Сьогодш багато науковщв визначають стадiю розвитку економiчно! науки як етап «творчо! економiки».
Частка творчих шдустрш у структурi економiки багатьох кра!н розвиваеться найбiльш динамiчно) вщповщно частка ВВП, створення творчими людьми на сучасному еташ iнтенсивно зростае. Свiтовi тенденци щодо вiдсоткового сшввщношення частки ВВП, що продукуеться рiзними сферами економiки демонструють стiйку динамшу збiльшення частки ВВП, що продукуеться творчою працею: (близько 30-40 % у розвинених кра!нах) (рис. 2).
ШС »И Ш ШИ :«Й МП 14Й 14П 1ЯО Н41 14»
Рис. 2. Динамiка сшввщношення частки ВВП, що продукуеться рiзними
сферами [13]
В сучасних умовах рiвень конкурентоздатносп кра!н, значною мiрою залежить вiд рiвня розвитку творчо! людини. Ключовими напрямками реалiзацi! творчих особистостей е економiчна i творча дiяльнiсть у рiзних напрямках людсько! життедiяльностi. Тому стимулювання розвитку творчо! людини, ефективне використання шструменпв економiчного механiзму мотивацi! творчо! працi е одним iз ключових завдань для забезпечення сталого соцiально-економiчного зростання.
Висновки. Наявшсть велико! кiлькiсть теорiй мотиваци супроводжуеться рiзноманiтнiстю точок зору не тшьки на природу мотивацiйного процесу, а й на методи впливу на мехашзм мотиваци. Аналiз юнуючих мотивацiйних теорiй дозволяе зробити висновки, що бшьшють мотивацiйних теорiй роздшяють основнi чинники процесу мотивацi! на зовшшш i внутрiшнi, проте сам мехашзм зовшшньо! та внутрiшньо! мотиваци не розкриваеться; теорi! носять бшьше емпiричний характер i здатнi лише висунути деякi пропозицi! щодо ведення практики управлшня, не пропонуючи реальш мотивацiйнi моделi.
Пiдвищення попиту на кватфшовану робочу силу у вшх регiонах Укра!ни i зростаюча актившсть iноземних програм щодо виявлення творчих особистостей та розробка мирацшних програм «вимивання» творчого потенцiалу для забезпечення зростання економш розвинених кра!н е показником того, що саме творчi особистосп е рушiем економiчного зростання кра!ни. Характерною е вiдсутнiсть системного
шдходу до самого процесу управлшня мотивaцieю творчо1' прaцi та на сучасному етат розвитку економiки Украши.
№ рiзних рiвнях yпрaвлiння творчою працею на не1' впливатимуть рiзнi групи мотивiв, стимyлiв i чинникiв. ^обидно вiдмiтити доцiльнiсть системного шдходу до розробки зaходiв щодо стимулювання творчо1' дiяльностi на рiзних рiвнях управлшня нацюнальною економiкою: мiкроекономiчномy, мaкроекономiчномy, репональному, та окремих iндивiдiв. Лише комплексна реaлiзaцiя зaходiв щодо стимулювання творчо1' прaцi на yсiх рiвнях управлшня, розробка та впровадження дieвого економiчного мехaнiзмy мотиваци творчо1' прaцi призведе до тдвищення творчо1' aктивностi в Украш.
Список лiтератури
1. Богиня Д.П. Ментальний чинник у сфер1 нращ: нроблеми теорiï та практики: Монограф1я / Д.П.Богиня, M.B. Семикша. - К. : «Шторм», 2GG3. - 3В2 с.
2. Безчасний Л.К. Мотиващя иayковоï дiяльиостi в умовах транзитивнм економши / Л.К. Безчасний, Г.Б. Монастирська // Регюнальш нерснективи. - 2GG2. - № 3-4. - С. 61.
3. Семикша M.B. !нноващйна праця в конкурентному середовищк загальна методолопя, мотивацшш основи регулювання / M.B. Семикша, ЛА. Коваль. - Юровоград: Стен, 2GG2. -212 с.
4. Колот A.M. Мотиващя, стимулювання й оцшка персоналу: Швч. ноаб. / A.M. Колот - К.: КШУ, 199В. - 224 с.
5. E^^^ka i оргашзащя iииовaцiйиоï д1яльност1 / [O.I.Bолков, М.П. Денисенко, A.^ Гречан та ш.]; тд ред. нроф. O.I. Ьолкова, нроф. М.П. Денисенка. - К.: ЬД «Професюнал», 2GG4. - 96G с.
6. Кендюхов A.B. Мотивация творческого интеллектуального труда: исследование основных подходов / A.B. Кендюхов // Вкономжа Украши. - 2GG5. - № 3. - С.49-5б.
7. Базилевич B.Д. Eкономiчнa теорiя: Полiтекоиомiя: Шдручник / B^. Базилевич. - [2-ге вид. випр.]. - К.: Знання-Прес, 2GG3. - 5В1 с.
В. Гршнова O.A. E^^^ka нрац та сощально-трудов1 в1дносини: Шдручник. / O.A. Гршнова - К.: Знання, 2GG4. - 535с.
9. Черевко Г.B. Iителектyaльиa власшсть: Haвч. ноиб / Г.B. Черевко. - Знання, 2GGB. - 412 с.
1G. Бикифоров A.G. Мотивацшш основи державного регулювання iииовaцiйиоï пращ / A.£.Hикифоров // Bчеиi записки ДBЗH «КHEУ 1меш Baдимa Гетьмана»: зб. наукових нраць. -2GGB. - Bинyск 1G. - С. 22-3G.
11. Ковальов M.B. E^^^ka нрац i соцiaльио-екоиомiчиих в1дносин: Haвч. ноиб. / B.M. Ковальов, B.C Рижков, O.Л. Сськов. - К.: Центр навчальнл лггератури, 2GG6. - 25б с.
12. Дудар A.^ Мехашзм унравлшня людськими ресурсами торгшельно-виробничих нiдприeмств в сучасних умовах: Монографш / A.П. Дудар. - С1мфероноль. - Taврiя-Плюс, 2GG5. - 452 с.
13. Florida R. Global Cities, Global Megas / Richard Florida [Блек^он^й ресурс]. - Режим доступу: http://www.creativeclass.com/creative_class/tag/global-cities/.
Субоч Е.П. Экономический механизм мотивации творческого труда: сущность и составляющие / Е.П. Субоч // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия "Экономика и управление". - 2011. - Т. 24 (63). № 1. - С.214-222.
Рассмотрены и обобщены подходы исследованию мотиваций творческого труда. На основе анализа теорий мотивации труда определены составляющие экономического механизма мотивации творческого труда. Обоснованна необходимость разработки действенного экономического механизма мотивации творческого труда.
Ключевые слова: мотивация, творческий труд, теории мотивации, экономический механизм, инновационное развитие экономики.
Suboch К. Еconomic mechanism of motivation creative labour: essence and constituents / K.Suboch //
Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2011. - Vol. 24 (63), № 1. - P. 214-222.
Considered and generalized approaches to research of motivations of creative labour. On the basis of analysis of theories of motivation of labour certain essence constituents of economic motivations of creative labour. Grounded necessity of development of effective mechanism of motivation of creative labour. Keywords: motivation, creative labour, theories of motivation, economic mechanism, innovative development of economy.
Статья поступила в редакцию 20. 12. 2010 г.
