CC BY
532
УДК 336.13.012.24 (477)
Рудницька О.В.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, грошового o6iry i кредиту, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА ТА РОЛЬ Ф1НАНС1В ДОМОГОСПОДАРСТВ У Ф1НАНСОВ1Й СИСТЕМ1 КРА1НИ
Досл1джено економ1чну сутн1сть ф1нанс1в домогосподарств як окремоТ сфери ф1нансово!' системи краТни, що зд1йснюе активний вплив на розвиток економ1ки. Вид1лено особливост1, характерн1 риси та основн1 функ-ЦТ ф1нанс1в домогосподарств.
Ключовi слова: домогосподарство, суб'ект економ1ки, ф1нанси домогосподарств, ф1нансов1 ресурси домогосподарств, ф1нансова система, ф1нансов1 в1дносини.
Исследована экономическая сущность финансов домохозяйств как отдельной сферы финансовой системы страны, которая осуществляет активное влияние на развитие экономики. Выделены особенности, характерные черты и основные функции финансов домохозяйств.
Ключевые слова: домохозяйство, субъект экономики, финансы домохозяйств, финансовые ресурсы домохозяйств, финансовая система, финансовые отношения.
Economic essence of finances of households is investigated as a separate sphere of the financial system of country which has an active influence on development of economy. Features and basic functions of finances of households are allocated.
Key words: household, subject of economy, finances of households, financial resources of households, financial system, financial relations.
Постановка проблеми. Фшанси домогосподарств суттево впливають на розвиток фшансовоТ системи краТни внаслщок найактивышоТ участ1 член1в домогосподарств у самих р1зних фшансових вщносинах. Дослщження су-часного погляду на фшанси домогосподарств складае важливу частину фшансовоТ науки у зв'язку з тим, що Укра-Тна вступила до принципово нового етапу свого розвитку, де ф1нансов1 вщносини домогосподарства набувають великого значення в соц1ально-економ1чному розвитку сусптьства. Дослщження ф1нанс1в домогосподарств, Тх фшансових вщносин та штереЫв мають бути прюритетними, осктьки зростання добробуту кожнот окремоТ люди укр1пляе всю систему держави та зменшуе негативы прояви, як1 притаманн1 кожн1й сфер1, де взаемод1ють р1зн1 економ1чн1 суб'екти.
CTyniHb дослiдження дано! проблеми. Дослщження сучасних тенденц1й функц1онування домогосподарств в умовах ринковоТ економ1ки пос1дають чтьне м1сце в кол1 1нтерес1в £. БолотшоТ, Н. 1вановоТ, О. Зухба, О. Марець, О. М1роненко, М. МусловоТ, О. ШубноТ та ш. Участь домогосподарства у ф1нансових вщносинах спровокувала необхд н1сть досл1дження мюця та рол1 даного суб'екта у склад1 фшансовоТ системи, що знайшло безпосередне вщображення у напрацюваннях С. Белозьорова, Н. ГероншоТ, В. Глухова, Т. К1зима, I. Санько, В. Суркша, С. Юр1я та ш.
Однак, враховуючи в1дносну новизну функцюнування домогосподарств як учасник1в ф1нансових вщносин, в науков1й л1тератур1 мае мюце досить широкий д1апазон п1дход1в до видтення ф1нанс1в домогосподарств як окремоТ складовоТ фшансовоТ системи УкраТни, що потребуе уточнення та узагальнення.
Метою статт е узагальнення 1снуючих напрацювань щодо визначення економ1чноТ природи та рол1 ф1нанс1в домогосподарств у склад1 фшансовоТ системи УкраТни.
Виклад основного матерiалy. Ф1нансов1 в1дносини домогосподарств виступають ф1нансовим пщфунтям для розвитку вс1х 1нших елемент1в фшансовоТ системи внаслщок того, що в умовах створення демократичних держав з розвинутою соц1ально-економ1чною системою, домогосподарство стае головним суб'ектом ф1нансових в1дносин, яким пщпорядковуються ф1нанси суб'ект1в господарювання, ф1нанси держави тощо.
Отже, у сучасних умовах розвитку економ1ки домогосподарство як економ1чна одиниця господарювання е ва-жливим суб'ектом ф1нансових в1дносин, взаемод1ючи з державою, пщприемствами i орган1зац1ями, а також шсти-тутами фiнансового ринку. Фшанси домогосподарств е невщ'емною складовою фшансовоТ системи краТни. З одного боку, домогосподарства постачають фiнансовi ресурси на фшансовий ринок. Таке постачання реалiзyеться, перш за все, через розмЦення накопичених особистих кош^в в тi чи iншi фiнансовi iнстрyменти (депозити, цiннi папери тощо). З шшого боку, домогосподарства е основним споживачем фшансових ресурав: при дефщит влас-них коштiв для здшснення своТх економiчних проектiв, вони вступають у фiнансовi вiдносини з посередниками фн нансовоТ системи (банками, кредитними сптками тощо).
Для розумшня сyтностi фiнансiв домогосподарств, важливо визначитись iз категорiею "домогосподарство". Домогосподарство - сукупнють фiзичних одиниць - резиден^в, що мають спiльнi економiчнi штереси, функцп, поведiнкy i джерела фшансування. Система нацiональних рахyнкiв дае визначення домогосподарства як невели-
© Рудницька О.В., 2013
Економiчний вiсник уыверситету | Випуск № 20/1
173
ко!' групи людей, що проживають в одному помешканы, повнiстю або частково об'еднують своТ доходи i майно, сптьно споживають певнi види товарiв i послуг. Спiльне проживання i ведення побуту передбачають спiльнi ви-трати, тобто члени домогосподарства повинн мати сптьний бюджет для задоволення своТх потреб [1, с.342].
В УкраТн налiчуeться близько 17,5 млн домогосподарств, з яких бiльше 12 млн проживае у мiстах, 5,5 млн - у стьськш мiсцевостi. Частка домогосподарств у кшцевому використаннi валового внутршнього продукту становить близько 55 % i тому вони вiдiграють важливу роль в нацiональнiй економщк
Потрiбно зазначити, що в науковш лiтературi з фiнансiв не юнуе единого погляду на сутнiсть фшанав домогосподарств, Тх самостiйного функцюнування як сфери фшансовоТ системи держави. Так, на пострадянському прос-торi фiнанси домогосподарств виокремлюються та вивчаються вiдносно недавно: полiтичний лад, який панував у радянському сусптьств^ домшування централiзованих фiнансiв та певне витюнення всiх iнших учасникiв економн чних вщносин, спровокувало вiдсутнiсть теоретичних та практичних напрацювань щодо видiлення фшанав домогосподарств у окремий об'ект дослщження. Визначення мiсця фiнансiв домогосподарств в фшансовш системi за-лежить вщ розумiння сутностi та структури фiнансiв взагалi, однак едностi щодо тлумачення категорп «фiнанси» у науковiй лiтературi не досягнуто.
Наукову думку щодо фшанав можна класифiкувати взявши за основу ставлення дослщниюв до форми функцюнування фшанав. Так, фшанси з утворенням та використанням фондiв грошових коштiв пов'язують А. Архшов, О. Василик та ш. [2, с.305]. На противагу прибiчникам фондовоТ концепцп, В. Опарiн вважае «обмеження фiнансiв виключно процесами формування i використання фондiв грошових кош^в вiдiрваним вiд реалiй фшансовоТ спра-ви», а формування та використання фондiв - «лише однiею iз форм прояву фiнансiв» [3, с.50-52]. В. Кудряшов тлумачить фiнанси як адяльнють суб'ектiв, пов'язану з формуванням, розподтом та використанням фiнансових ресурав з метою вирiшення поставлених задач» [4, с.7].
Розгляд фiнансiв як сукупност вiдносин теж мае вар1ац1Т тлумачень. Так, А. Дробозiна, А. Архiпов визначають фiнанси як економiчнi вiдносини. А. И. Балабанов та И. Т. Балабанов, В. Опарш наголошують на розглядi фiнансiв як сукупност грошових вiдносин [3]. С. Мочерний, Я. Ларша, О. Плахотнюк визначають фшанси як «систему вщ-носин економiчноl' власностi, що складаються мiж державою, пiдприемницькими структурами, домогосподарства-ми та iншими суб'ектами з приводу привласнення частини ВВП (а отже, Тх формуванням, розподiлом та використанням), з метою виконання державою покладених на не''' функцш» [5, с.22].
Отже, можна говорити про досить широку палiтру пiдходiв та визначень. Тим паче, що змши в економiчному життi вносять своТ корективи i в розвиток науки, що безпосередньо обумовлюе можпивють корегування ранiше окреслених напрямкiв. Залежно вщ кута зору вченими до визначальних вщносяться тi чи iншi ознаки «фiнансiв» як явища, що зумовлюе виникнення наукових дискусш та дебат. З огляду на зазначене, цтком логiчною е можли-вють iснування рiзних пiдходiв i до дослщження сфери фiнансiв домогосподарств. Необхщно вiдзначити, що в украшсьш та росшськш науково-економiчнiй та просвiтницькiй лiтературi зустрiчаються поняття як «фiнанси домогосподарств», так i «фiнанси населення», «фiнанси громадян», «фiнанси населення сектора домогосподарств», «Ымейы фiнанси» тощо, що не може не викликати певноТ плутанини щодо 1'х вживання.
За визначенням колективу авторiв на чолi з С. Юрiем, фiнанси домогосподарств - сукупнють економiчних вд носин, що виникають при утворены, розпод^ та використаннi грошових доходiв, заощаджень i грошових фондiв громадян та 1'х Ымей з метою задоволення особистих потреб громадян [1, с.345]. С. Лондар вважае, що фшанси домогосподарств - це регульован у визначеному правовому полi за допомогою спе^альних методiв, прийомiв та шструментар^ потоки коштiв через мiкрорiвневу систему грошових фондiв, якi забезпечують функцюнування i розвиток людей як фiзичних осiб, Тх економiчну дiяльнiсть з метою придбання житла, пщтримання здоров'я, здо-буття освiти, отримання пенси, забезпечення iнших аспектiв людськоТ дiяльностi [6, с.78].
На думку Ю.Воробйова, фiнанси домогосподарств - це економiчна категорiя, яка характеризуе процес розподту та перерозподiлу частини вартостi ВВП краТни з метою формування фшансових ресурсiв, грошових та негрошових дохо-дiв на рiвнi домогосподарств, забезпечення Тх фшансових iнтересiв, пiдвищення загального рiвня добробуту кожного члена домогосподарства [7, с.7]. Отже, головне призначення фшанав домогосподарств - це подальший процес розподту вартост ВВП краТни i визначення загальних пропорцш кшцевого споживання та заощадження.
Вивчення фшанав домогосподарств ускладнюеться рядом фактов:
1. Вiдсутнiсть регламентацiT дiT домогосподарств стосовно розподтення Тх доходу робить Тх поведiнку непе-редбачуваною i такою, що важко звести до сптьного знаменника.
2. Небажання висвптлювати всi доходи, особливо тi, як були отриманi вiд надання житла у оренду, отримання заробтоТ плати в конверт тощо.
3. Поляриза^я населення. Поляризацiя спостерiгаеться за показниками доходу, за мюцем проживання (мюто - село, столиця - регюн). Загальний ступiнь розшарування в УкраТн залишаеться досить високим. При цьому на-явна в УкраTнi статистична база, вибiркове обстеження умов життя домогосподарств, що дозволяе здiйснити за-значений аналiз, мае певнi недолки, пов'язанi з „неповним охопленням" обстеженням представниш найбiльш заможноТ групи.
4. Вплив CTaTi на отриман доходи (розрив у доходах жшок i чоловшв). Праця жiнок бiльш поширена в низько-оплачуваних галузях со^альноУ сфери - серед пра^внимв освiти та охорони здоров'я чисельнють жiнок стано-вить близько 80 %, тодi як у промисловостi цей показник менший 40 %, що пов'язано як i3 законодавчим обме-женням використання прац жiнок у шкщливих умовах (а вони найбiльш поширен у високооплачуваних видах промисловоУ дiяльностi), так i з поширеними стереотипами (виокремлення „мночих" i „чоловiчих" видiв занять) та вiдмiнностi в системi переваг жiнок i чоловiкiв щодо вибору професп та мiсця роботи. Як наслщок, середня заробн тна плата жшок становить 75,2 % вщповщного показника чоловшв.
5. Вплив складу ам'У на характер фшанав домогосподарств. Рiвень бiдностi сiмей з дпъми перевищуе такий показник серед домогосподарств без дп"ей.
6. Дослщження суб'ективноУ поведiнки, а не об'ективних економiчних процесiв. На прийняття ршень i, як на-слiдок, стан фшанав домогосподарств впливають суб'eктивнi оцшки стосовно економiчноï стабiльностi, рiвня ш-фляцп, курсу валют тощо. При цьому необхщно враховувати низьку фшансову досвiдченiсть бiльшостi домогосподарств, що призводить до не виваженост в прийнятт рiшень i, як наслщок, нерацiональностi ведення власних фiнансiв [8, с.64].
Фiнанси домогосподарств функцiонують у грошовш формi, тому що грошовi доходи у виглядi заробтоУ плати, пенсш, а також натуральнi доходи, оцшюються у нацiональнiй грошовiй одиницк Оскiльки розподiл та використання доходiв домогосподарств здiйснюються у грошовш формi з використанням фондiв грошових кош^в, то фiнанси домогосподарств мають всi ознаки фiнансових вiдносин [9, с.5].
Виступаючи складовою фiнансовоï системи, фшанси домогосподарств через непереривн вхщы та вихiднi грошовi потоки тюно пов'язана з iншими сферами фшансово'Г системи:
- зi сферою державних фшанав через сплату податкiв, зборiв, рiзних платежiв, а натомiсть - отримання рiзних видiв трансфертiв, заробишоУ плати для державних службовцiв i пра^вниш державних пiдприeмств та установ;
- зi сферою недержавних пщприемств та органiзацiй - через отримання заробтоУ плати й сплату вартост товарiв та послуг;
- зi сферою страхування - через сплату страхових платежiв та отримання страхового вщшкодування;
- зi сферою фшансового ринку через отримання кредитiв та сплату вщсотюв за Ух користування, розмiщення депозитiв та iнвестування грошових кош^в у цiннi папери i т. ш.
Для фiнансiв домогосподарств i фшанав малих пiдприeмств характеры таю ознаки:
По-перше, вiдсутнiсть зовышнього управлiння. Водночас iснуe внутрiшнe управлшня з боку одного чи декть-кох членiв домогосподарства (малого пщприемства). При цьому об'ектом управлiння як у домогосподарства, так i в малому пiдприeмствi е фiнансово-господарська дiяльнiсть, тобто створення доходiв, здiйснення витрат, отримання прибутюв. Суб'ектами управлшня виступають окремi члени домогосподарства чи малого пщприемства.
По-друге, мале пщприемство i домогосподарство знаходиться однаково пщ впливом з боку державних орга-нiв, зокрема податковоУ служби, оргаыв державних фондiв обов'язкового соцiального страхування, НБУ, Державно!' комю'Г з цiнних паперiв та фондового ринку тощо.
По-трете, частина фшансових ресурав домогосподарств використовуеться шдивщуальними пщприемцями. При цьому вони вступають у рiзнi фiнансовi вiдносини з iншими пщприемствами, банками тощо, що також свщчить про досить самостiйну роль фшанав домогосподарств у фшансовш системi держави.
По-четверте, домогосподарства i малi пщприемства для свое!' фшансово-господарськоУ дiяльностi використо-вують перш за все власы фiнансовi ресурси, що формуються за рахунок власних доходiв. Частка ж позикових ресурав займае незначне мюце в сукупних грошових коштах домогосподарств i малих пщприемств, що обумовлено специфкою вiтчизняного пiдприемця i домогосподарства.
По-п'яте, як домогосподарства, так i малi пщприемства не використовують загально вiдомi системи фшансо-вого прогнозування та планування, базуються на спрощенш системi облiку витрат та доходiв, що також дае пщс-тави для вiдношення фiнансiв домогосподарств до самостшноУ сфери фшансовоУ системи держави [7, с.7].
На нашу думку, фшанси домогосподарств об'ективно е самостшною сферою фшансових вщносин, а тому ïï необхiдно обов'язково вщокремлювати при структуризацп фшансовоУ системи держави. Специфка фiнансових вiдносин, яка притаманна фшансам домогосподарств визначае доцiльнiсть Ух вщокремлення у складi фiнансовоУ системи держави.
Фшанси домогосподарств характеризуются наступними специфiчними ознаками:
1) складнi внутршы зв'язки мiж членами домогосподарства, що впливають на фшансову поведшку як окремих члеыв, так i в цшому всього домогосподарства, якi обумовлен неформальним характером фiнансових, со^аль-них, психолопчних та iнших вiдносин мiж членами домогосподарства, що впливае на прийняття фшансових рн шень, Ух доцтьнють, спрямованiсть, ефективнiсть;
2) мають со^ально-фшансовий напрям, що спрямований на загальне зростання добробуту домогосподарства,його члеыв, при забезпеченнi власних штереав, мiнiмiзaцiï ризикiв, пiдвищення власноУ фшансовоУ безпеки;
3) можливiсть домiнувaння фшансових штереав окремих члеыв домогосподарства;
4) розподт доходiв домогосподарства здiйснюeться виходячи з со^альних чи психологiчних iнтересiв, а н ф^ нансово-господарських;
5) формування заощаджень, створення резервiв здiйснюeться внаслщок бажання забезпечити фiнансову ста-бтьнють та надiйнiсть домогосподарства в умовах невизначеност та нестабiльностi зовнiшнього середовища та внутршых неоднозначних ситуацiй.
В сучасних умовах фшанси домогосподарств фактично об'еднують вс iншi сфери фшансовоТ системи внаслн док того, що держава, суб'екти господарювання, фiнансовий ринок i таке iнше функцiонують для забезпечення штереЫв всieТ' сукупностi домогосподарств, окремих домогосподарств, окремих Тх члеыв.
Це твердження можливо довести наступним чином:
По-перше, сучасний розвиток i функцiонування фiнансiв суб'eктiв господарювання неможливий без фiнансiв домогосподарств у зв'язку з тим, що для створення будь-якого пщприемства (формування статутного капралу) необхщы фiнансовi ресурси, якi фактично належать окремих домогосподарствам чи Тхым членам. ^м того, будь-яке пщприемство для свое''' дiяльностi повинно знайти та залучити трудовi ресурси, постачальниками яких е домо-господарства.
По-друге, сукупнють домогосподарств складають основу для юнування та розвитку сучаснот держави. Якщо домогосподарства виступають проти юнування такот держави, то рано чи тзно така держава буде зруйнована, а на 17 мюц з'явиться нова держава. ^м того, за рахунок фшанЫв домогосподарств держава утворюе власнi фн нансовi фонди, тобто бюджет краТни, бюджети мiсцевих оргаыв влади, рiзнi цiльовi фонди економiчного та со^а-льного призначення.
По-трете, створення та функцюнування фiнансового ринку, його окремих сегмен^в залежить вщ фiнансiв домогосподарств. Там де фшанси домогосподарств не розвинут^ там не мае розвинутого фiнансового ринку. Це пов'язано з тим, що шститути фшансового ринку функцiонують за рахунок акумулювання вiльних коштiв домогосподарств, 1'х активно'' участ в рус фiнансових ресурсiв i фшансових шструметлв на цьому ринку.
Основу фшанав домогосподарств складають Тх фiнансовi ресурси, якi вони формують i використовують виходячи з власних можливостей та iнтересiв.
Основними видами дiяльностi домогосподарства, можливо визнати:
а) трудова (робота по найму);
6) пщприемництво;
в) ведення особистого подсобного господарства;
г) iнвестицiйна;
д) тшьова;
е) iнша.
Дiяльнiсть домогосподарства може бути:
а) прибуткова, тодi домогосподарство може здмснювати заощадження та створювати нагромадження капiталу;
б) беззбиткова, тодi доходи i витрати балансуються, але домогосподарство не може здшснювати заощадження та нагромаджувати каттал;
в) збиткова, тодi домогосподарству потрiбнi постшна допомога з боку держави чи мюцевот влади.
Фiнансовi ресурси домогосподарств найчаслше функцiонують у безфондовiй формк Але е багато домогосподарств, ям створюють власнi фiнансовi фонди цтьового призначення. Це фонди, ям спрямованi на:
1) створення резервiв на випадок негативно'' ситуацп в житт домогосподарства;
2) фонд майбутнього розвитку домогосподарства (придбання житла, автомоб^в, шшого дорогого майна);
3) фонд забезпечення штереав пiдростаючого поколiння;
4) фонд фшансування навчання дiтей та дорослих;
5) фонд фшансування щорiчного вщпочинку;
6) фонд для фшансування ремон^в житла, автомобiлiв тощо;
7) фонд забезпечення старост^
8) iншi фонди домогосподарства.
Створення таких фондiв дае змогу домогосподарствам бiльш ефективно витрачати власнi чи запозиченi фн нансовi ресурси виходячи iз стратеги та тактики функцюнування кожного домогосподарства.
Фондова форма фшансових ресурав для домогосподарства мае сенс тод^ коли:
1) домогосподарство мае достатньо грошових кош^в для поточного споживання;
2) домогосподарство не мае бажання вкладати ц кошти в пiдприемницьку дiяльнiсть;
3) домогосподарство обирае таку форму швестування вiльних коштiв як депозити, страхування, вкладання в цiннi папери;
4) домогосподарство не бажае використовувати позиковi ресурси для стратепчного чи тактичного розвитку;
5) домогосподарство може ефективно керувати сво'ми фшансовими ресурсами у фондовм формi.
Фондова форма юнування фшансових ресурав домогосподарств е поширена як у розвинутих крашах, так i в кра-
Унах, що розвиваються. Однак фондова форма фшансових ресурав бiльш складна внаслiдок необхщност постмно-го контролю та керування своУми фондами. Звiдси, вiдповiдна частина домогосподарств не формують фонди фшансових ресурав, а витрачають отриман доходи чи прибутки виходячи з сучасних потреб споживання, а при необхд ност в грошових коштах звертаються до фiнансових iнститутiв за позиковими коштами. Так дiють багато мешкан^в захiдних кра'ш, зокрема США, кра'ш £С тощо. Водночас для украшських домогосподарств характерною ознакою е створення запасiв та резервiв грошових кош^в, якi де-факто можливо розглядати як фонди фшансових ресурав, але де-юре, це не фонди фшансових ресурав в класичному Ух розумшы, а кошти, що схованi в «скриньках чи скля-них банках» i не акумулюються фiнансовими шститутами, не вкладаються в цiннi папери тощо. За таких обставин значна частина втьних кош^в краУни не працюе що е гальмом в розвитку соцiально-економiчноï системи держави.
Соцiально-економiчна сутнють фiнансiв домогосподарств виявляеться через розподтьну, регулюючу, контро-льну та швестицшну функцп. У бiльш загальному виглядi цi функцп вiдповiдають двом основним завданням: за-безпеченню життевих потреб сiм'У i розподiлу.
Функ^я забезпечення життевих потреб домогосподарства визначае реальн умови життя членiв домогосподарства i залежно вщ типу економiчноï системи (адмiнiстративно-командна, ринкова, змшана) володiе рiзними характеристиками.
Розподiльна функ^я втiлюеться у тому, що нацюнальний дохiд, який припадае на частку окремого домогосподарства, розподiляеться мiж усiма його членами (як неповнолп"ыми, так i працюючими або непрацюючими), тим самим забезпечуючи безперервнють процесу вщтворення робочоУ сили як одного з фактов виробництва. При цьому суб'ектами е всi його члени, а об'ектом - наявний дохщ домогосподарства - частина сукупного доходу, що залишаеться у розпорядженнi пюля сплати податкiв та iнших обов'язкових платежiв. На практицi розподiльна фу-нкцiя фiнансiв домогосподарств реалiзуеться у вщносинах мiж певним домогосподарством та шшими сферами або ланками фшансовоТ системи (зокрема бюджетами, позабюджетними фондами, фшансами пщприемств), утворюючи первиннi i вторинн доходи; а також у межах одного домогосподарства у процеа розподту сукупного доходу домогосподарства мiж його членами, формуючи таким чином вщокремлеы грошово-фiнансовi мiнi-фонди.
Домогосподарство е окремим суб'ектом господарювання, у якому рiвень життя його члеыв повнютю залежить вiд доходу, що пщ впливом певних факторiв може збтьшуватись або зменшуватись. Це зумовлюе необхщнють контролю як за змiною величини, так i цтьовим використанням доходу в межах рiзних фондiв, що е вщображен-ням контрольно!' функцп фiнансiв домогосподарств.
Узгодження економiчних штереав рiзних учасникiв домашнього господарства забезпечуеться Ухым регулю-ванням, пiд яким маеться на увазi можлива змша частини отриманого доходу, що припадае на одного члена домогосподарства. Отже, фшансам домашнього господарства властива ще одна важлива функцiя - регулююча, яка пiдтримуе збалансований розвиток домогосподарства як економiчноï одиницi.
У крашах з розвиненою ринковою економкою важливою функцiею фiнансiв домогосподарств е швестицшна, яка зумовлена тим, що домогосподарства е одним iз важливих постачальникiв фiнансових ресурсiв для економки, де чверть нацiональних заощаджень формуеться саме за рахунок заощаджень громадян.
Участь домогосподарств в економiчних вщносинах з приводу купiвлi рiзного роду фшансових акт^в на ринку залежить вщ рiвня доходностi та ризику останнiх. Зважуючи на всi переваги та ризики розмЦення особистих заощаджень, домогосподарства здшснюють певний економiчний вибiр. На сучасному фiнансовому ринку портфель прид-баних фiнансових акт^в домогосподарств е досить диференцiйованим i включае в себе як найменш, так i найбтьш ризиковi та доходы шструменти. Водночас, з розвитком ринковоУ економiки удосконалюються фiнансовi шструменти, якi використовуються домогосподарствами. На сьогодн найбiльш поширеними формами розмiщення домогоспо-дарствами своУх надлишкових коштiв е депозиты рахунки в комерцшних банках та кредитних сптках [10, с.19].
В Украïнi участь фiзичних оаб в iнвестицiйних процесах характеризуеться доволi низьким рiвнем, незначнi об-сяги тимчасово втьних кош^в (заощаджень) населення спричинен низьким рiвнем доходiв, який обумовлюе не-значну схильнiсть до заощаджень та значну недовiру до шсттулв заощадження (банкiв, iнвестицiйних компанш, недержавних пенсiйних фондiв, страхових компанш), низький рiвень розвитку ощадних шституцш тощо.
Економiчнi вiдносини домогосподарств та кредт^в з приводу залучення домогосподарствами позикових фн нансових ресурсiв також в^грають досить важливу роль у розвитку фшансовоТ сфери. В багатьох випадках знач-н суми позик, взятих населенням, викликають занепокоення фахiвцiв. Проте, для того, щоб оцшити реальний рн вень кредитного навантаження на фiзичну особу, потрiбно, в першу чергу, здiйснити порiвняння обсяпв позикових коштiв та ïï власних фшансових акт^в. Оскiльки рiвень економiчноï освiченостi домогосподарств постiйно зрос-тае, вони здатн власноруч ефективно управляти своУм домашнiм кредитним портфелем. ^м того, показник за-можностi населення вимiрюеться не лише обсягом власних фшансових активiв, але й реальними ресурсами (бу-динками, квартирами, машинами тощо), якими волод^ть домогосподарства, i свщчить, що сумарний обсяг Ух ба-гатства перевищуе обсяг кредитних борпв.
Висновки. Фiнанси домогосподарств виконують надзвичайно важливу роль як у функцюнуваны фшансовоТ системи, так i сусптьства загалом. Фiнанси домогосподарств забезпечують стабтьнють споживання у межах сус-
пiльствa, а також допомагають зберегти нaлежнiсть домогосподарства до певного сусптьного класу при ймовiр-них випадкових коливаннях його доходiв через здiйснення господарськоУ, швестицшноУ, фiнaнсовоï чи шшоУ дiя-льностк Розкриття теоретичних основ фiнaнсiв домогосподарств як повноправних учасниюв фiнaнсових вщносин може iстотно вплинути на пожвавлення ситуацп щодо учaстi вiтчизняних домогосподарств в економiчних проце-сах, що е вкрай важливим для сучасних реалш функцiонувaння укра'шськоУ економiки.
Л^ература
1. Ф1нанси [Текст]: П1дручник [С.1. Юрй, В.М. Федосов, Л.М. Алексеенко та ¡н. ] / За ред. С.1. Юря, В.М. Федосова. - К.: Знання, 2008. - 611 с
2. Василик О.Д. Теор1я ф1нанс1в [Текст]: П1дручник/О.Д. Василик. - К.: Н1ОС, 2000. - 416 с.
3. Опар1н В.М. Ф1нансова система УкраГни (теоретико-методолог1чн1 аспекти): монограф1я /В.М. Опар1н. -К.: КНЕУ, 2005. - 240 с.
4. Кудряшов В. П. Ф1нанси [Текст]: Навч. посб./ В. П. Кудряшов. - Херсон: Олдi-плюс, 2002. - 352с.
5. Сутнiсть фiнансiв у контекст i економiчних вiдносин / С. В. Мочерний, Я.С.Ларна, О.Я. Плахотнюк // Фi-нанси УкраГни. - 2005. - №3. - с.16-22.
6. Лондар С.Л. Фiнанси [Текст]: Навч. посб./ С.Л. Лондар, О. В. Тимошенко - Вiнниця: Нова книга, 2009. - 384с.
7. Воробйов Ю.М. Фiнанси домогосподарств: сучасна парадигма / Ю.М. Воробйов // Науковий вiсник: фiнан-си, банки, iнвестицiï. - 2011. - № 4. - С.6-9.
8. Рябошапка Б. В. Фiнанси домогосподарств як специфiчний суб'ект дослiдження / Б. В. Рябошапка, Ю.1. Ляшенко // Науковий вiсник Нацонального унiверситету ДПС УкраГни (економiка, право). - 2010. - № 3(50). - С.62-66
9. Юр'\й С.1. Фiнанси домогосподарств: теоретичнi п'дходи до трактування сутност i / С.1. Юр'1й, Т.О. Кзи-ма // Фнанси УкраГни. - 2008. - № 8. - С. 3-11.
10. Кзима Т.О. Фiнанси домогосподарств: сучасна парадигма та дом iнанти розвитку: монографiя / Т.О. К-зима. - К.: Знання, 2010. - 431 с.
УДК 330.4:658.8:339.137.2
Штангрет А.М.,
д.е.н, доцент кафедри облку i аудиту у ВПК, Укра'шська академия друкарства
Караим М.М.,
здобувач УкраУнськоУ академп друкарства
АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ПЩПРИСМСТВА:
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ
В cmammi розглянуто сутн1сть поняття «ф1нансова безпека п1дприемства» та окреслено методичн1 засади зд1йснення антикризового управлiння фiнансовою безпекою nidnpueMcmea
Ключовi слова: фiнaнcовa безпека, антикризове упpaвлiння, небезпека, загроза, ризик, криза
В статье рассмотрены сущность понятия ««финансовая безопасность предприятия» и намечены методические основы осуществления антикризисного управления финансовой безопасностью предприятия
Ключевые слова: финансовая безопасность, антикризисное управление, опасность, угроза, риск, кризис
The paper deals with the essence of the concept of "financial security company" and outlined the methodological principles of anticrisis management exercise financial security company
Key words: financial security, anticrisis management, risk, threat, risk, crisis.
Постановка проблеми. В умовах постшноУ та складно протозованоУ зм1ни зовншнього середовища i внутр1шн1х умов здшснення господарськоУ дiяльностi вгтчизняними пщприемствами юнуе висока ймовiрнiсть виникнення загроз, реалiзацiя яких може призвести до виникнення ознак кризового стану, а в подальшому i банкрутства.
Наочне вщображення уах процеав в умовах певного пщприемства знаходить вщображення, перше за все, в фшансовш сфер^ а вщтак актуальним е пошук та реалiзацiя ефективних ршень для управлшня фшансовою безпекою, яю повинн забезпечити гнучкють та адапта^ю до умов, яю змшюються, та, водночас, уможливити досяг-нення фшансових штереав.
Наявнють значноУ ктькост загроз для стшкого та ефективного функцюнування фшансовоУ системи пщприемства вимагае удосконалення юнуючих та розроблення нових механiзмiв гарантування його фшансовоУ безпеки, яю б сприяли завчасному розтзнаванню зростання рiвня небезпеки та прийняттю адекватних ршень як
178 Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
© Штангрет A.M., КараТм M.M., 2013
