CC BY
20
2. Ппена праци пiдручник / Ю.1. Кундiев, О.П. Яворов-ський, А.М. Шевченко та iH.; за ред. Ю.1. Кунаева, О.П. Яво-ровського. - К. : Медицина, 2011. - 904 с.
3. Кунаев Ю.1. Професiйна захворюванiсть в УкраМ у динамщ довгострокового спостереження / Ю.1. Кунаев, А.М. Нагорна // Укр. журнал з проблем медицини працк — 2005. — № 1. — С. 3-11.
4. Профеайна приглухува-тють шумовоí етiологií ^агно-стика, класифка^я, експер-тиза працездатностi, профи лактика): метод. рек. / за ред. Ю.1. Кундiева, 6.Г 1ванюка. — К., 2001. - 30 с.
5. Шидловська Т. В. Сенсо-невральна приглухуватiсть / Т.В. Шидловська, Д.1. Забо-лотний, Т.А. Шидловська. - К. : Логос, 2006. - 752 с.
6. Davoodi M. Noise-induced Hearing Loss / M. Davoodi // Intern. J. Occup. Environ. Med. - 2010. - Vol. 1 (3). - 146 р.
REFERENCES
1. Yavorovskyi O.P., Shyd-lovska Т. V., Vertelenko M.V., Shevtsova T.V. Ukrainskyi zhur-nal z problem medyzyny pratsi. 2008 ; 3 (5) : 63-70 (in Ukrainian).
2. Kundiev Yu.I., Yavorovskyi O.P., Shevchenko А.М. et al. Hihiiena pratsi : pidruchnyk [Occupational Hygiene : Manual]. tyiv : Medytsyna; 2011: 904 p. (in Ukrainian)
3. Kundiev Yu.I., Nahorna A.M. Ukrainskyi zhur-nal z problem medyzyny pratsi. 2005 ; 1 : 3-11 (in Ukrainian).
4. Kundiev Yu.I., Ivaniuk Ye.H. (eds.) Profesiina pryh-lukhuvatist shumovoi etiolohii (diahnostyka, klasyfikatsiia, ekspertyza pratsezdatnosti, profilaktyka : metodychni rekomendatsii [Occupational Hypoacusis of Noise Etiology (Diagnosis, Classification, Working Ability Examination, Prevention) : Methodical Recommendations]. tyiv; 2001 : 30 p. (in Ukrainian).
5. Shydlovska T.V., Zabolot-nyi D.I., Shydlovska Т.А. Sensonevralna pryhlukhuvatist [Sensorineural Hypoacusis]. tyiv : Lohos ; 2006 : 752 p. (in Ukrainian).
6. Davoodi M. Intern. J. Occup. Environ. Med. 2010 ; 1 (3) : 146.
Надйшло до редакцп 14.09.2016
ECOLOGICAL AND HYGIENIC DETERMINATION OF THE DETERIORATION OF POPULATION'S HEALTH IN THE INDUSTRIAL REGION
Biletska E.M., Onul N.M., Holovkova T.A., Antonova O.V.,
Zemliakova T.D.
ЕКОЛОГО-ПГ!БН1ЧНА ДЕТЕРМ1НОВАН1СТЬ ПОГ1РШЕННЯ
ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕНИЯ ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
умовах техногенного пресингу на людину та середовище ii проживання проблема здоров'я населення зросла до рангу нацюнально'( безпеки кра'(ни. Адже згщно з резолющею Генерально'( Асамбле'( ООН саме здоров'я населення визначаеться единим критерь ем доцтьност уах без винятку сфер дiяльностi людського ствтовариства [4, 8]. На жаль, здоров'я населення нашо'( кра'(-ни перебувае у критичному станi за рiвнем смертност та захворюваностi, середньоí очь кувано'( тривалостi життя, що, разом з шшими чинниками, обумовлюе депопуляцiю населення кра'(ни [5, 6].
Нин масштабне антропогенне навантаження довкiлля створило реальну небезпеку негативного впливу на здоров'я люди-ни, який визначаеться переду-
Б1ЛЕЦЬКА Е.М., ОНУЛ Н.М., ГОЛОВКОВА Т.А., АНТОНОВА О.В., ЗЕМЛЯКОВА Т.Д.
ДЗ «Дшпровсыка медична академiя МОЗ Укра'ши» e-mail: enbelitska@ukr.net
УДК 504 : 614.78 : 369.066.42 :
711.454
K^40Bi слова: техногенне забруднення, мшроелементи, важк метали, здоров'я, кри-тичнi групи населення, вплив.
ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ДЕТЕРМИНИРОВАННОСТЬ УХУДШЕНИЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА Белецкая Э.Н., Онул Н.М., Головкова Т.А., Антонова О.В., Землякова Т.Д.
ГУ «Днепровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
На основе результатов более чем 20-летних исследований, проведенных на кафедре общей гигиены Днепровской медицинской академии, установлена значительная техногенная нагрузка ксенобиотиками организма человека в условиях промышленных территорий, свидетельством чему является превышение уровня содержания ксенобиотиков в биосубстратах в системе «мать-плод-ребенок» в 1,6-5,0 раз по сравнению с нормативным уровнем. При этом избыточное содержание ксенобиотиков в организме сочетается с дефицитом эссенциальных микроэлементов, что формирует вдвойне неблагоприятную ситуацию и подчеркивает потенциальную опасность даже малых концентраций токсикантов в окружающей среде для здоровья населения.
Установленные нарушения состояния здоровья населения с помощью разработанной нами биокинетической модели в системах "среда-организм-здоровье" и "мать-плод-ребенок"доказали их детерминированность мощным техногенным загрязнением жизнеобеспечивающих сред — атмосферного воздуха, питьевой воды, пищевых продуктов. Такое негативное состояние здоровья населения Днепровского региона научно обосновывает необходимость срочного внедрения управленческих мероприятий на государственном уровне социально-экономического, организационного, медико-профилактического характера на основе разработанной нами концептуальной модели управления риском развития экологически обусловленной патологии у населения промышленного региона. Ключевые слова: техногенное загрязнение, микроэлементы, тяжелые металлы, здоровье, критические группы населения, влияние.
© Блецька Е.М., Онул Н.М., Головкова Т.А., Антонова О.В., Землякова Т.Д. СТАТТЯ, 2016.
15 Environment & Health №42016
ECOLOGICAL AND HYGIENIC DETERMINATION OF THE DETERIORATION OF POPULATION'S HEALTH IN THE INDUSTRIAL REGION Biletska E.M., Onul N.M., Holovkova T.A., Antonova O.V., Zemliakova T.D. SI «DniproMedicalAcademy of the Ministry of Public Health of Ukraine» On the basis of the results of more than 20-years research, performed in the Department of General Hygiene of the Dnipro Medical Academy, we revealed a considerable technogenic load with xenobiotics on the organism of the person who lived under conditions of the industrial territories and excess of the level of xenobiotics' content in the biological substrates of 1,6-5,0 times in "mother-fetus-child" system in comparison with a standard level. At the same time an excessive content
of xenobiotics in the organism combines with a deficiency of the essential microelements, it forms a doubly unfavorable situation for the population's health and underlines a potential danger even for small concentrations of toxicants in the environment. Such a negative state of the population's health in the Dnipro region scientifically substantiates a necessity of the urgent introduction of socio-economic, organizational and medical-preventive measures at national level which are based on the conceptual model of risk management of the ecologically induced pathology development in the population of the industrial region.
Keywords: technogenic contamination, microelements, heavy metals, health, critical groups of population, impact.
ам хiмiчними зaбруднювaчaми внaслiдок Ытенсивного зaстосу-вaння |'х в уах гaлузях госпо-дaрствa, нерaцiонaльного вико-ристaння природних ресурав тa урбaнiзaцiï життя суспiльствa [5, 7]. Серед хiмiчно шкщливих i небезпечних зaбруднювaчiв зовншнього середовищa вaжкi метaли (ВМ) aбсолютно спрa-ведливо посдають одне з про-вщних мюць [В, 10]. 3a тaких умов доречно нaгaдaти зaкон дивергенци мiж глобaлiзaцieю нaуково-технiчного розвитку тa можливостями оргаызму люди-ни, який свщчить, що Ыдустрь aльний розвиток суспiльствa вiдбувaeться зa експонентною нaпрaвляючою, у той чaс як фiзiологiчнi i психолопчы функ-ци i резерви зaлишaються не-змшними i обмеженими [В], тому зростae ймовiрнiсть ви-никнення екологiчно детермЫо-вaноï пaтологiï у нaселення, що й зумовило aктуaльнiсть дaноï роботи.
Мета дослщження: нa осно-вi системних бaгaторiчних дослiджень визнaчити особли-вост формувaння екологiчно зумовлених донозологiчних стaнiв тa розлaдiв здоров'я кри-тичних груп нaселення проми-слового репону.
Матерiали та методи. Про-блемa негaтивного впливу ВМ нa здоров'я нaселення Дш-провськоï облaстi вже бшьше 20 рокiв e головним вектором нaу-кових дослiджень гафедри зaгaльноï гiгieни Днтровсько)' медичноï aкaдемiï [1, В, 11].
Предстaвленi у дaнiй роботi мaтерiaли стосуються особли-востей мiкроелементного d^a-ду бiосубстрaтiв у системi «мaти-плaцентa-плiд-дитинa», ïхнього впливу нa чaстоту репродуктивних усклaднень, морфофункцiонaльний тa пси-хофiзiологiчний розвиток ново-нaроджених i дiтей дошкiльного в^, що проживaють в умовaх
пщвищеного техногенного на-вантаження.
Натурн1 та епщемюлопчы до-сл1дження проведено у проми-словому м. Дн1пр1 та контрольному, умовно «чистому» м. Новомосковську Днтров-сько'1' област1, виб|р яких як об'ект1в досл1джень базувався на головному принцип! епще-мюлопчних спостережень -однор1дност1 м1ст ствставлен-ня за кл1мато-географ1чними даними, сошально-ппеычними параметрами та р1внем медич-ного обслуговування [8].
Анал1з б1ооб'ект1в на вмют низки метал1в (свинцю, кадмю, м1д1 i цинку) у ваптних ж1нок та дошк1льнят проведено з вико-ристанням методу атомно-абсорбшйно)' спектрофотомет-рiï на AAS-1n у пропан-бутан-повiтрянiй сумiшi та методом шверсмно)' вольтамперометрп на приладi АВА-2.
Епщемюлопчы та натурнi кль шко-ппешчы дослiдження проведено у пологових будинках, дитя чих садках дослщжуваних мют для виявлення раннiх мор-фофункцюнальних та психофь зiологiчних змiн здоров'я дитячого контингенту, частоти та структури ускладнень вапт-ностi та полопв у жiнок активного репродуктивного в^.
Отримаш результати опра-цьовано за допомогою тради-цiйних методiв варiацiйноï статистики з використанням лщен-зiйних комп'ютерних програм Microsoft Excel та Statistica 10.
Результати та ïx обговорен-ня. У результат проведених дослiджень нами виявлено небезпечну особливють: на тлi вщносного саштарно-ппеычно-го благополуччя об'eктiв навко-лишнього середовища проми-слових мют за вмютом у них важких металiв в органiзмi його жителiв спостерiгаeться iстотне перевищення нормативiв таких небезпечних ксенобютиюв, як
свинець i кадмiй, що особливо характерно для критичних груп населення - ваптних i д^ей [6, 8]. Так, середшй вмiст свинцю i кадмш у крови вагiтних стано-вить вщповщно (0,31±0,02) i (0,077±0,05) мг/л, що у 2,06 та 3,9 рази (р<0,001) вище вiд нормативних значень [2, 4].
Особливий штерес, разом з вивченням фактичних концент-рацiй металiв в органiзмi при ваптност^ являе оцiнка особли-востей транслокацп 1х у системi "мати-плацента-плщ". Отрима-нi нами результати свщчать, що у вагiтних промислових терито-рiй вiдбуваеться активне нако-пичення ксенобютиюв у пла-центi (1ПН = 1,48 i 1,79 ум.од. вiдповiдно для свинцю i кадмiю) та штенсивна трансплацентар-на мiграцiя 1х (1ТМ = 0,99 i 0,79 ум.од. вщповщно) [1].
Водночас на ш активно1 внут-рiшньо- i трансплацентарноТ мг рацií ксенобiотикiв вiдбуваеться порушення процесiв транслока-цiТ есенцiальних мiкроелементiв iз органiзму матерi до плоду, як характеризуються досить низь-кою здатнiстю до проникнення у кров плоду - 0,52-0,65 ум.од., що зумовлюе зменшення у даному бюсубстрат вмюту низки мiкроелементiв - мiдi, кобальту, марганцю у 1,7-3,1 рази, цинку та затза - у 2,0-24,0 рази, що свщчить про розвиток цинк- та залiзодефiцитних стаыв плодiв 20-ти тижыв гестацiТ. Вищенаведене, ймовiрно, зу-мовлене фiзiологiчною незрть стю фетоплацентарного бар'еру на даний термЫ гестацп плоду [9], коли токсиканти можуть нав^ь шляхом простоТ дифузи проникати через плаценту ^ таким чином, мiмiкрують бюген-нi елементи, тобто незртий плiд вважае Тх життево важливими i накопичуе [1].
Така ситуацiя призводить до того, що в антенатальний пе-рюд у крови 20-тижневих плодiв
№ 4 201б Environment & Health 1б
i 40-тижневих новонароджених вiдбуваються поступовi змiни вмiсту важких металiв у вщпо-вiдностi з залежнютю «доза-час-ефект», а саме: штенсивне зростання абiогенних свинцю та кадмю на 721,4-2271% на тлi бтьш уповiльненого пщвищен-ня мiкроепементiв цинку i мiдi -на 69,6-136% внаслщок зростання техногенного наванта-ження на органiзм матери за 20 тижыв, а також бюантагоызму важких метапiв мiж собою, ал^ ментарноТ гiпоцинкемií i ппоку-преми у вагiтних. При цьому гоповним бюсубстратом внут-рiшньоутробноí кумупяцií абю-тичних i бiотичних ВМ пщ час вагiтностi е меконiй, рiвень ме-тапiв в якому у новонароджених промиспового мюта у 3,0-7,8 разiв бiпьший вiд контрольного внаслщок пщвищеного техногенного навантаження, що загалом характеризуе адапта-цiйно-компенсаторну здатнiсть плоду до резорбцп цих сполук у дистальному вщд1т шлунково-кишкового тракту як форму ентеральноТ екскрецií [1, 8].
Антенатальний вплив ксено-бiотикiв на оргаызм плоду про-довжуеться вже у постнаталь-ному перiодi. Так, свинець у крови новонароджених проми-слового м. Днтра визначаеться у концентра^ях, якi у 2,7-8,3 разiв вищi за норматив [2, 3] та у 2,0-5,7 разiв - за дан непро-мислового, умовно «чистого» мюта, що слугуе доведенням техногенной походження Тх i супроводжуеться дефщитом цинку у даному бiосубстратi [6]. Разом з тим цей бюсубстрат за умов контрольного мюта мю-тить свинець у ктькост (0,22± 0,05) мкг/мл, що у 2,2 рази вище за стандарт. Збтьшений вмiст свинцю у немовлят умовно «чистого» мюта пщтверджуе глобальнють його поширення i формуе проблему негативного впливу низьких доз свинцю на здоров'я населення малих мют УкраТни. Аналопчна ситуацiя спостерiгаеться стосовно кад-мiю та нiкепю, вмют яких у крови немовлят промислового мюта у 2,0-5,8 разiв вищий, нiж у дiтей контрольного та у 2,74,2 разiв - щодо нормативу.
Вмiст свинцю у крови дтей-дошкiпьнят, що проживають у промислових мiстах, становить у середньому (15,6±3,64) i (49,82±0,83) мкг/дл вiдповiдно, що в 1,6-5,0 разiв вище вiд нормативного рiвня [11]. У 70100% обстежених дтей м. Днi-
ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я =
пра концентрацiя свинцю у крови визначаеться на рiвнi, що викликае порушення штелекту-ального розвитку. Вмiст свинцю в шших бiосередовищах (сечi, волоса) у дiтей дошкiпьного вiку також перевищуе вiдповiднi фiзiопогiчнi рiвнi до 12,8 разiв, що може розцшюватися як метапоносiйство або початковi стади iнтоксикацiТ органiзму. Спiд зазначити, що середнш вмiст даного ксенобiотика у волоса дтей перебувае на лiмi-туючому рiвнi за коефiцiентом штелекту — 8-9 мкг/г [4], хоча аналiз iндивiдуапьних значень свiдчить про його перевищення у 73-78% дтей.
Спiд пiдкреспити, що на ™ перевищення абiотичних ВМ в органiзмi новонароджених та дiтей-дошкiпьнят, як i у вагiтних, вiдзначаеться дефiцит есенц^ альних мiкроепементiв. Так, вмiст цинку у крови нижчий вщ нормального рiвня на 7-50,8%, мiдi — на 5,3-43,1%, що може характеризуватися як розвиток цинк- та мщьдефщтних стаыв у даноТ групи населення.
Таким чином, дан проведено-го нами бiомонiторингу пщт-вердили припущення про знач-не техногенне навантаження ксенобiотиками оргаызму лю-дини в умовах промислових територш, яке поеднуеться з дефщитом есен^альних мiкро-епементiв, що пщкреслюе потенцiйну небезпеку навiть малих концентрацм токсикантiв у навколишньому середовищi для населення.
Проведена нами математична обробка пщтвердила юнування вiрогiдних кiпькiсних взае-мозв'язкiв якост довкiппя, мк-роелементного статусу оргаызму, репродуктивних ускладнень у ваптних, затримки морфо-функцiонального та психофiзiо-логiчного розвитку немовлят i дтей дошкiльного вiку [1, 8, 11].
Встановлено високий рiвень частоти та поширеност репродуктивних ускладнень у жшок
промислового мiста, який в 1,52,3 рази (р<0,001) вищий порiв-няно з даними контрольного мюта та характеризуеться поступовим зростанням за дослщжуваний перюд в 1,4 рази (р<0,001). У структурi ускладнень вагiтностi перева-жають анемiТ (10,47-41,12%), загрози переривання ваптност (12,91-31,17%) i гестози (21,027,16%).
Цiлком закономiрно, що уск-ладнення перебiгу вагiтностi спричиняють високу частоту ускладнень полопв, яка у контрольному мют виявилась в 1,2 рази, а за окремими нозолопч-ними формами - в 1,4-3,2 рази (р<0,05-р<0,001) нижчою по-рiвняно з аналопчними даними м. Днiпра. При цьому у структу-рi ускладнень полопв домн нують обвиття пуповиною (13,71-19,09%), передчасне вiдходження навколоплщних вод (9,57-11,23%) та слабкiсть пологовоТ дiяльностi (3,579,18%).
Нашими доотдженнями встановлено, що базовi таксономiч-нi показники дiтей промислового мюта (маса та довжина тта, величина П1, % великовагових д^ей) перебувають у межах iснуючих фiзiологiчних стандар-тiв. Проте маса тта дтей промислового мiста при народжен-нi на 41,4-62,2 г вища (р<0,05), а довжина тта - на 0,2-0,51 см менша (р<0,05), нiж у дiтей контрольного мюта. Гармонм-нiсть немовлят дослщного мiста статистично достовiрно вiдрiз-няеться на 0,6-0,9 од. (р<0,05) у бк зменшення. Рiвень життед^ яльност за шкалою Апгар у д^ей промислового мiста на 0,27-0,4 бали нижчий (р<0,01), що свiдчить про обмеженють Тхнiх функцiональних можливо-стей вже при народженн [6].
Одним з найважливших показникiв стану здоров'я дтей дошкiльного вiку е нтелектуаль-ний розвиток [4]. У цьому вщ вiдбуваються значнi змiни у
17 №мшошжт& 11|А1/111 №42016
характерi дiяльностi дитини, у розвитку окремих пiзнавальних процеав. Нашими дослщження-ми встановлено, що у дiтей дошкiльного вiку промислового мюта спостерiгаеться зниження практично уах психофiзiологiч-них показникiв порiвняно з меш-канцями контрольного мiста (р<0,001). Доведено, що нако-пичення свинцю в органiзмi дитини зумовлене зовшшшм його надходженням й впливае на функцюнальний стан цент-ральноТ нервовоТ системи, що вiдображаеться на Тхнм розумо-вiй працездатностi та здатност до навчання. Так, вмют свинцю у повiтрi впливае на комбЫатори-ку (г = -0,47; р<0,001), сприй-няття ( г = -0,42; р<0,001) й увагу дитини (г = -0,54; р<0,001). Сила нервовоТ системи (г = -0,33; р<0,05), комбiнаторика (г = -0,71; р<0,001) та ерудицiя (г = -0,39; р<0,001) залежать вiд вмiсту свинцю у продуктах хар-чування та рiвня його добового надходження [11].
Таким чином, комплексы еко-лого-ппешчш, епiдемiологiчнi та клiнiко-бiологiчнi дослщжен-ня провщних вчених-гiгiенiстiв ДнiпровськоТ медичноТ академи свiдчать про переконливi дока-зи рiзкого погiршення здоров'я мешканцiв ДнтровськоТ обла-стi, особливо якi стосуються чутливих верств населення (новонароджених, дошкшьнят, вагiтних) та проявляються нако-пиченням у бюсубстратах ток-сичних ксенобютиюв, розвит-ком мiкроелементозiв, знижен-ням морфофункцюнальних по-казникiв i рiвня життедiяльностi немовлят, погiршенням розу-мового розвитку та iмунiтету дошкiльнят, розладами репродуктивного здоров'я у ваптних жЫок.
Висновки
1. Встановленi порушення стану здоров'я населення за допо-могою розробленоТ нами бюю-нетичноТ моделi у системах «довюлля-оргаызм-здоров'я» та «мати-плщ-дитина» довели детермiнованiсть Тх потужним техногенним забрудненням жит-тезабезпечувальних середовищ - атмосферного повiтря, питноТ води, харчових продуктiв.
2. Кризовий стан здоров'я населення Дыпровського регю-ну науково обГрунтовуе необ-хщнють термiнового впровад-ження управлiнських заходiв на державному рiвнi сошально-економiчного, органiзацiйного, медико-профiлактичного харак-
теру на 0CH0Bi розроблено!' нами концептуально! моделi управлiння ризиком розвитку екологiчно зумовлено!' патологи у населення промислового регiону.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белецкая Э.Н. Плацента как индикатор техногенного загрязнения окружающей среды / Э.Н. Белецкая, Н.М. Онул // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2015. - № 3-1 (411). - С. 15-20.
2. Боев В.М. Биоэлементы и донозологическая диагностика / В.М. Боев, В.В. Быстрых, Н.Н. Верещагин // Микроэлементы в медицине. - 2004. -
Т. 5, вып. 4. - С. 17-20.
3. Основные показатели физиологической нормы у человека: руководство для токсикологов / под ред.
И.М. Трахтенберга. - К. : Авиценна, 2001. - 372 с.
4. Ревич Б.А. Экологическая эпидемиология / Б.А. Ревич, С.Л. Авалиани, Г.И. Тихонова ; под ред. Б.А. Ревича. - М. : Академия, 2004. - 384 с.
5. Сердюк А.М. Еколопя довктля та безпека життедь яльност населення у проми-слових регюнах Укра'ни /
A.М. Сердюк, В.П. Стусь,
B.1. Ляшенко. -Дшпропетровськ : Пороги, 2011. - 486 с.
6. Белецкая Э.Н. Эколого-гигиеническая оценка антропогенной нагрузки окружающей среды как фактора риска для здоровья населения Приднепровья / Э.Н. Белецкая, Н.М. Онул. - Днепр : Акцент, 2016. - 140 с.
7. Трахтенберг 1.М. Профтак-тична токсиколопя та медична еколопя / 1.М. Трахтенберг. - К. : Авщенна, 2011. - 120 с.
8. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белецкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков. -Днепропетровск : АРТ-ПРЕСС, 2004. - 148 с.
9. Lead exposure in pregnant women and newborns: a screening update / C. Yazbeck,
J. Cheymol, A.M. Dandres,
A.L. Ba^ry-Courcoux // Arch. Pediatr. - 2007. — Vol. 14 (1). — P. 15-19.
10. Masters R.D. Heavy metal toxicity, development and behavior / R.D. Masters, M.J. Coplan,
B. Hone // Neurotoxicology. -2000. - Vol. 21 (1-2). - 256 р.
REFERENCES
1. Beletskaia E.N., Onul N.M. Aktualnye problemy transportnoi meditsiny. 2015 ; 3-1 (41-1) : 1520 (in Russian).
2. Boev V.M., Bystrykh B.B., Vereshchagin N.N. Mikro-elementy v meditsine. 2004 ; 5 (4) : 17-20 (in Russian).
3. Trakhtenberg I.M. (ed.) Osnovnye pokazateli fiziologich-eskoi normy u cheloveka : Rukovodstvo dlia toksikologov [Main Parameters of the Physiological Norm in a Human : Guide for the Toxicologists]. Kiev : Avitsenna ; 2001 : 372 p. (in Russian).
4. Revich B.A., Avaliani S.L., Tikhonova G.I. Ekologicheskaia epidemiologiia [Ecological Epidemiology]. Moscow : Akademia ; 2004 : 384 p.
(in Russian).
5. SerdiukA.M., Stus V.P., Liashenko V.I. Ekolohiia dovkillia ta bezpeka zhyttiediialnosti nase-lennia u promyslovykh rehionakh Ukrainy [Ecology of the Environment and Safety of Vital Functions of the Population in the Industrial Regions
of Ukraine]. Dnipropetrovsk : Porohy ; 2011 : 486 p. (in Ukrainian).
6. Beletskaia E.N., Onul N.M. Ekologo-gigienicheskaia otsenka antropogennoi nagruzki okruzhaiushchei sredy kak fakto-ra riska dlia zdorovia naseleniia Pridneprovia [Ecological and Hygienic Assessment of the Anthropogenic Load of the Environment as a Risk Factor for the Health of the Population of Pridneprovia ]. Dnepr: Aktsent ; 2016 : 140 p. (in Russian).
7. Trakhtenberh I.M. Profilaktychna toksykolohiia ta medychna ekolohiia [Preventive Toxicology and Medical Ecology]. Kyiv : Avitsenna ; 2011 : 120 p. (in Ukrainian).
8. Serdiuk A.M., Beletskaia E.N., Paranko N.M., ShmatkovG.G. Tiazholye metally vneshnei sredy
i ikh vliianie na reproduktivnuiu funktsiiu zhenshchin [Environmental Heavy Metals and Their Effect on the Female Reproductive Function]. Dnepropetrovsk : ART-PRESS ; 2004 : 148 p. (in Russian).
9. Yazbeck C., Cheymol J., Dandres A.M., Barbery-CourcouxA.L. Arch. Pediatr. 2007 ; 14 (1) : 15-19.
10. Masters R.D., Coplan M.J, Hone B. Neurotoxicology. 2000 ; 21(1-2) : 256 p.
HagiMwno go pegaK^'i 08.07.2016
№ 4 2016 Environment & Health 18
