CC BY
28
О. Ф. Коновалов, Н.€. Срошкша
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ОР1СНТИРИ РЕАЛ1ЗАЦП СТРАТЕГИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ
Донбас являе собою репон, в якому вiдобразились типовi проблеми бiльшостi старопромислових районiв колишнього СРСР. На протязi багатьох роюв основнi напрями економiчного розвитку Донеччини визначались потребами народногосподарського комплексу в паливно-сировинних ресурсах, коли виробничий потенщал нарощувався екстенсивними методами i був орiентований на прискорене зростання виключно галузей так звано'1 групи "А" (важко1 промисловостi).
Сьогоднi на територи Донецько'1 областi, яка становить лише 4,4% вщ загально'1 площi Укра'ни, зосереджена п'ята частина промислового потенщалу нашо1 держави, 78% якого припадае на еколопчно небезпечнi виробництва (див. рисунок) - металургшно'' (42%), видобувно'1 (16%) галузей, виробництво електроенерги (11%), хiмiчноi i нафтохiмiчноi промисловостi та виробництво коксу (9%).
Металурпя та обробка металiв 42%
Х1м1чна та нафтох1м1чна промислов1сть 2%
Виробництво коксу та
продукпв нафтопереробки 7%
Виробництво i розподiл електроенерги, газу, тепла та води 11 %
Машинобудування, монтаж та ремонт машин i обладнання 11%
1ншл галузi 11%
Видобувна промисловють 16%
Рисунок. Структура промислового потенщалу Донецько'1 област1
Висока концентращя промислового та сшьськогосподарського виробництва, значна транспортна шфраструктура, велика щiльнiсть населення на невеликих осередках проживання призвели до
надмфного навантаження на довкшля, яке викликало глибоку деградацiю природних екосистем. Багаторiчний техногенний тиск на природне середовище Донбасу за рiзними
1 Коновалов Олександр Федорович - кандидат ф1зико-математичних наук, директор; Срошкша Натал1я Свгешвна - кандидат бюлопчних наук.
Науковий центр Нацюнально! академп наук Укра'ни 1 Мшстерства освгги 1 науки Укра1ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
небезпечними факторами у 5,7 раза вище середньоукрашського. Збшьшення
ступеня ризику щодо виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного характеру в регюш пояснюеться й значною моральною та фiзичною зношенiстю основних фондiв, у тому числi потенцшно небезпечних об'ектiв, реалiзацiею програми закриття безперспективних шахт, яка не завжди враховуе можливi негативнi наслiдки.
Найгостршими екологiчними
проблемами регiону, якi вимагають якнайшвидшого вирiшення, е
забруднення повпряного, водного басейнiв, земельних ресурсiв та накопичення шкщливих вiдходiв.
У 2004 р. 1353 пщприемства Донецько'1 обласп викинули до атмосфери 1598,3 тис. тонн шкщливих речовин, що становить 38,5% вщ загально'1 кiлькостi викидiв по Украшь За хiмiчним складом переважають метан (29,5% вiд загальних викидiв), оксид вуглецю (29,0%), сполуки арки - 20,6%, пил (13,1%), сполуки азоту (5,6%), а також вугшьна зола, сажа, амiак та iншi специфiчнi забруднюючi речовини. Як i ранiше, основними забруднювачами атмосферного повпря в Донецькiй областi залишаються пiдприемства вупльно! промисловостi, чорно! металурги та тепловi електростанци, на виробничi об'екти яких припадае майже 89,5% вах шкiдливих речовин [1, 7-8].
Значний вплив на стан атмосфери обласп мають пересувнi транспортнi засоби, вщ яких щороку надходить в повпря понад 211 тис. тонн забруднюючих речовин, що становить 13,3% вщ загальних викидiв.
1сторично Донецька область постiйно зазнае дефщиту водних ресурсiв. Основними джерелами водопостачання в регюш е рiчки Северський Донець, Кальмiус, Казенний та Кривий Торець, канал Северський Донець - Донбас, водосховища i пiдземнi
водозабори, а також Азовське море. З метою рацюнального використання водних ресурав на багатьох пщприемствах дiють системи зворотного водопостачання. Натомють проблема водопостачання i водоспоживання залишаеться прiоритетною через те, що область, як i ранiше, найбiльш iнтенсивно в УкраНш використовуе воднi ресурси. В той же час регюн займае перше мюце
в краНш за скидом забруднюючих стiч-них вод, перш за все високомiнералiзованих шахтно-
рудникових. Серед основних причин юнуючого незадовiльного стану водного басейну, ^м наднормативного скиду забруднених стiчних вод, слщ визнати й недостатню ефективнють дшчо! системи управлiння щодо охорони та використання водних ресурав (недосконалють законодавчо'1,
нормативно! бази, недолiки в системi монiторингу та держконтролю за використанням i охороною вод).
Одшею з найгострiших екологiчних проблем Донецько'1 областi е поводження з вщходами, яких на сьогоднi накопичено понад 4 млрд. тонн на площ^ що наближаеться до 2% й територи [2, 35].
Особливе занепокоення викликае накопичення токсичних вiдходiв. За статистичними даними в Донецькш областi на початок 2005 року в мюцях органiзованого складування та на територiях пiдприемств накопичено 359,2 млн. т токсичних вiдходiв, з них 14,2 млн. т належить до 1-Ш класiв небезпеки. В регюш е потужносп для знешкодження та утилiзацii лише окремих видiв токсичних вiдходiв, таких як ртутьвмiщуючi та свинецьвмiщуючi, але й вони працюють не на повну силу [2].
Узагалi бшьша частина вiдходiв, що утворюеться в Донбаа, е вторинними ресурсами i мала б надалi використовуватися. Проте на сьогодш 1'х використання йде неефективно.
Найкраще для виробництва будiвельних матерiалiв та енергетично'1' сировини використовуються залiзовмiщуючi
вщходи та металургiйнi шлаки, а також вщходи вуглевидобутку та
вуглезбагачення.
Дуже гострими в Донецькому регюш е проблеми утилiзащi побутових вiдходiв, яких за дшчими нормами накопичення з урахуванням чисельносп мешканцiв щорiчно утворюеться бiля 6 млн. м3, а фактично видаляеться бшя 4 млн. м3. Статистична звiтнiсть комунальних пщприемств щодо видалення побутових вiдходiв вщсутня. Аналiз обсягiв побутових вiдходiв, зроблений фахiвцями Державного управлiння екологГi та природних ресурав Мiнприроди Украши в Донецькш областi, показав щорiчне зниження 1'х видалення, що свiдчить про неналежну оргашзащю комунальними службами саштарного очищення населених пунктiв [1, 36].
Донецький науковий центр Нащонально'1' академп наук Украши та Мшютерства освiти i науки Украши (ДНЦ), який за статутом спрямовуе свою науково-оргашзацшну i координацiйну дiяльнiсть на вирiшення комплексних регiональних проблем переважно мiжгалузевого характеру, завжди придшяв прiоритетну увагу вирiшенню екологiчних проблем Донбасу, здшсненню наукових дослiджень в напрямi сталого розвитку.
При ДНЦ багато роюв плiдно дiе Донецька секщя Науково'1' ради з проблем навколишнього середовища i сталого розвитку, яка об'еднуе вчених практично вах галузей знань щодо науково-методолопчного керiвництва вирiшення регiональних аспектiв збереження та вщтворення навколишнього середовища. В коло наукових штереав членiв секцй входить дослiдження сощально-еконо-мiчних та правових проблем гармошзацй вiдносин в системi "людина-довкшля",
розробка наукових засад збереження, ращонального використання водних ресурав, рослинного та тваринного свггу, подальшого розвитку регюнально'1 заповщно'1 мережi, вивчення проблем ^мату та збереження властивостей атмосфери, вдосконалення управлшня щодо поводження з промисловими i побутовими вщходами, забезпечення природних засад життeдiяльностi людини тощо.
На виконання Закону Украши "Про загальнодержавну програму формування нащонально'1 еколопчно'1 мережi Украши на 2000-2015 роки" розроблено боташчне обгрунтування створення Нащонального парку "Свят гори", регюнальних ландшафтних паркiв (РЛП) "Меотида", "Зу'1'вський", "Краматорський",
"Скелевий", розширення територи РЛП "Клебан-Бик" та зонування РЛП "Донецький кряж".
Науковцями ДНЦ сформовано Каталог завершених екоорieнтованих наyково-технiчних розробок установ дНц НАН i МОН Украши для впровадження на пщприемствах базових галузей промисловосп Донбасу.
1з шщативи та за безпосередньою участю наукового центру були сформованi й реалiзованi регiональнi та мiсцевi науково-техшчш та екологiчнi програми "Донбас", "Еколопя", "Природа", "Бiосфера Донецька".
1з метою покращення екологiчного стану регiонy, посилення економи матерiально-сировинних, паливно-
енергетичних ресурав й розширення використання вiдходiв виробництва була розроблена "Генеральна схема комплексного використання вiдходiв i вторинних ресурав в народному господарствi Донецько'1 обласп на перiод до 2005 року", яка прогнозувала шляхи i перспективи yтилiзацii вiдходiв вугшьно1, металургшно'1, хiмiчноi та коксохiмiчноi промисловостi, золи i шлакiв теплових електростанцш, вiдходiв
будiвельноi шдустрп та iн. В ii розробцi взяли участь колективи науковщв 1нституту економiки промисловостi НАН Украши, Донецького проектного i науково-дослiдного шституту
промислового будiвництва, Донецького вугiльного шституту, Донецького нащонального технiчного унiверситету, Донецького фшалу
"НД1чорметенергоочищення" та iн.
Генеральна схема стала вихщною базою для тдготовки численних регiональних i мюцевих науково-технiчних i екологiчних програм, плашв економiчного i соцiального розвитку мшютерств i вiдомств краши, мют i районiв, виробничих об'еднань i пiдприeмств, розташованих на територи Донбасу. Тодi ж був сформований найбшьш повний Каталог наявностi, утворення i використання вторинних матерiальних ресурав в Донецькiй областi. Реалiзацiя Генерально'' схеми здiйснювалась в рамках комплексно'' регюнально'' науково-техшчно1 та еколопчно"1 програми "Вторинш ресурси" на протязi десяти роюв.
Особливе мiсце в дiяльностi ДНЦ посiдаe вирiшення питань мiнiмiзацii негативних екологiчних наслiдкiв штенсивно1 господарсько1 дiяльностi в Донбасi. Донецький науковий центр е единим з регюнальних центрiв Украши, що отримав державний сертифшат на здiйснення не тшьки науково"1 i науково-техшчно"1, але й еколопчно"1 експертизи. Понад п'яти роюв при ДНЦ працюе Експертна рада, яка оргашзувала проведення бшьше 60 науково-технiчних експертиз еколого-економiчних наслщюв розмiщення в регiонi нових i реконструкци дiючих господарських об'ектiв [2, 132].
Серед найбшьш значних проекпв, яю розглядались, можна назвати таю: оргашзащя виробництва сплавiв, що вмщують ванадiй, на Зу1вському
енергомеханiчному заводi Донецько1 областi; технiко-економiчне
обгрунтування швестицш технiчного переозброення сталеплавильного
виробництва ВАТ "Донецький металургiйний завод"; устаткування атмосферно1 перегонки нафти для ТОВ "Азовська нафтова компашя", м. Марiуполь; робочий проект розчистки Нижньо-Кальмiуського водосховища в центральних районах м. Донецька; технiко-економiчне обгрунтування
iнвестицiй комплексу техшчно"1 переробки твердих побутових вiдходiв м. Макпвки Донецько1 областi.
У 2005 р. в ДНЦ розпочав свою дiяльнiсть вщдш регiональних проблем еколопчно"1 безпеки. Спiвробiтники вiддiлу здiйснюють еколопчний аудит, розробку програм, проектiв i технiчних рiшень, спрямованих на еколопчну безпеку, рацiональне використання природних ресурав та охорону навколишнього природного середовища, в тому чист:
виконують спецiальнi роздiли проектiв щодо оцiнки впливу на оточуюче середовище нових та дiючих господарських об'екпв;
розробляють проекти санггарно-захисних зон пщприемств i природно-заповiдних територш;
визначають розмiр фонових концентрацiй забруднюючих речовин в атмосферному повiтрi та проводять роботи по регулюванню викидiв цих речовин (ix швентаризаци, встановленню проектiв нормативiв гранично-допустимих викидiв, визначенню питомих викидiв вiд основних виробництв в галузях промисловосп);
розробляють документи, що обгрунтовують обсяги викидiв для пiдприемств, установ та оргашзацш;
розробляють проекти дозволiв на спецводокористування та нормативи гранично-допустимих скидiв
забруднюючих речовин у рiчки та iншi водоймища, виконують роботи зi встановлення нормативних потреб водопостачання та водовщведення на пiдприемствах регюну;
здiйснюють дiяльнiсть у сферi поводження з вщходами виробництва та ш.
У процесi вирiшення
вищезазначених еколопчних проблем досягнутi позитивнi змiни щодо полiпшення екологiчного стану на таких тдприемствах, як ВАТ "Харцизький трубний завод", ВАТ "Марiупольський металургiйний комбшат iм. Iллiча", ВАТ "Алчевський меткомбшат", ЗАТ "Норд", Старобешiвська ТЕС та ш.
Для Харцизького трубного заводу виконанi iнструментальнi вимiри забруднюючих речовин, яю викидаються пiдприемством у повпря при виробництвi трубно'1 продукцп. Аналiтичний аналiз цих викидiв дав змогу розробити систему 1'х очищення i знизити такi основнi забруднюючi речовини, як оксид вуглецю, з 62,52 т/рк до 1,513 т/рк, дiоксид азоту - з 43,77 т/рк до 0,172 т/рiк, оксид залiза - з 84,31 т/рк до 0,71 т/рк.
Для Марiупольського
металургшного комбiнату iм. Iллiча розроблено технiко-економiчне
обгрунтування (ТЕО) очищення промислових спчних вод, якi скидаються в рiчку Кальчик у межах мюта, за принципом 1'х кондицiювання i використання в оборотному
водопостачаннi. Очищення стiчних промислових вод до рiвня проектно-допустимих концентрацш (ПДК) для водоймищ комунально-побутового
водокористування досягнуто завдяки розробцi системи водоочисних споруд на основi вичизняно'1 технологи та методу кондицшвання стiчних вод. ТЕО передбачае зниження твердих завислих речовин до < 10 мг/дм3, нафтопродуктiв -
до < 1,0 мг/дм3, змiнювання жорсткостi -з 5 г-екв/м3 до 2,5 г-екв/м3, скорочення водопостачання свiжоi техшчно'1 води до 3500-4000 м3/час. Собiвартiсть кондицiювання i використання стiчних вод за схемою, передбаченою ТЕО, не перевищуватиме 15 коп. за один кубiчний метр (у цiнах 2004 р.).
Динамiчне оновлення та реконструкцiя тдприемств чорно'1 металурги потребуе пильного нагляду за еколопчним станом в регюш та ретельного виконання спецiальних роздшв проектiв щодо оцiнки впливу на оточуюче середовище (ОВОС).
Розроблений вченими Донецького наукового центру роздш ОВОС технко-економiчного обгрунтування будiвництва ново'1 аглофабрики ВАТ "Снакпвський металургiйний комбiнат", передбачае ви-щий технолопчний рiвень оснащення пiдприемства очисними спорудами, яю сприятимуть зниженню оксиду вуглеця на 56%, дюксиду азоту на 75,6%, дiоксиду арки на 75,6% вщповщно. Порiвняльний аналiз технiчних та екологiчних показникiв юнуючо'1 та запроектовано'1 аглофабрик свiдчить, що викиди забруднюючих речовин в атмосферу будуть у два рази нижче за рахунок високоефективного
пилогазового обладнання та хiмiко-каталгтично'! очистки аглогазiв. Зменшиться попит технiчноi води у два рази, а питно'1 - на порядок. Проектом передбачено лише госппобутовий скид спчних вод, а промисловий стк зовсiм буде вщсутшм. У цiлому нова аглофабрика стане практично
безвiдходним виробництвом. Також плануеться виконати озеленення територ11 аглофабрики на площi 2,5 га, що створить сприятливий мкро^мат завдяки природному очiщенню та збшьшенню вологостi повiтря.
Аналогiчнi роздши проектiв ОВОС виконанi для шших пiдприемств, якi
мають пщвищену екологiчну безпеку, серед яких: ВАТ "Алчевський меткомбшат", металургшний комбiнат "Криворiжсталь", мiнi-металургiйний завод "1стш", (м. Донецьк), шахти "№ 3-б1с", "Шахтарська-Глибока" та "Червоноармшська", тдприемства
xiмiчноi та будiвельноi промисловостi.
Розробка ОВОС для проектування i впровадження нових технологш на пiдприемстваx вимагае визначення фонових концентрацш забруднюючих речовин в атмосферному повггрь В цьому напрямi фаxiвцями наукового центру спшьно з обласними та мiськими державними управлшнями,
вiдповiдальними за екобезпеку, на основi нормативно! документаци,
iнструментальниx дослщжень та затверджених методик i програм розроблеш фоновi концентраци забруднюючих речовин в атмосферi для всix промислових площадок,
розташованих на територи Донецько1 областi. Фоновi концентраци визначенi за уама iснуючими на виробництвах обласп забруднюючими iнгредiентами, а також за групами сумацш. Такi розробки, зокрема, були здшснеш для промислових площадок пщприемств ЗАТ "Mirn-металургiйний завод "1стш", ВАТ "Асал-метал", ЗАТ "Донецький завод алюмiнiевиx профшей", ВАТ "Обленерго", "Старобешiвська ТЕС", шахт "Андривська-1", "Тера-70" та iн.
Вс цi роботи виконувались вiдповiдно до завдань Програми науково-теxнiчного розвитку Донецько1 областi на перiод до 2020 року, стратепчною метою яко"1 е досягнення стабшзаци i сталого розвитку народногосподарського комплексу та соцiальноi сфери регiону i держави в цiлому на основi максимального використання науково-теxнiчного потенцiалу областi, залучення штелектуальних ресурсiв вiтчизняноi науки до створення, виробництва i
реалiзацii конкурентно! наукоемно'1 продукцii та технологiй, зменшення безробггтя, оздоровлення екологiчноi ситуацii, пiдвищення життевого рiвня населення [3, 5].
В рамках реалiзацii мiжнародноi програми ТАСК "Вдосконалення системи управлiння твердими
побутовими вщходами" (ТПВ) украiнськi i захщноевропейсью експерти спiвпрацювали над розробкою та реалiзацiею проекту Регiонального стратегiчного плану у сферi поводження з ТПВ в Донецькш областi на 2005-2009 рр. З урахуванням европейського досвщу i на основi аналiзу iснуючоi ситуац11 в сферi поводження з ТПВ в Донецькш обласп визначеш стратегiчнi задачi i програма дш по 1х реалiзацii з метою створення ефективно'1 системи управлiння твердими побутовими вщходами. В проекп було закладено принцип ствробгтництва i об'еднання зусиль територiальних громад для виршення проблем, якi накопичились в еколопчнш сферi, окреслена програма дiй щодо органiзацii збору й переробки вiдходiв, лiквiдацii несанкцiонованих звалищ, органiзацii сучасних пол^ошв i вдосконалено'1 процедури захоронення ТПВ. Окремий роздш присвячено обмшу iнформацiею щодо вищеозначено'1 проблеми, пщвищення рiвня
усвiдомлення 11 важливостi, пщготовщ фахiвцiв у сферi поводження з вщходами та шшими вторинними ресурсами.
Досвщ спiльноi роботи державних i наукових структур Донецького регiону щодо виршення екологiчних проблем переконливо доводить, що дiева та працездатна шфраструктура в галузi охорони довкiлля е ключем як до економiчного зростання, так i до благополуччя населен-
ня. При розмщенш промислових пiдприемств, створеннi нових робочих мюць важливо наперед забезпечити 1х
вщповщнють свгговим стандартам у галузi охорони навколишнього природного середовища. Цим значною мiрою буде визначатись 1'х конкурентоспроможнють i, в кiнцевому пiдсумку, життедiяльнiсть украшського суспiльства в ринкових умовах та европейському економiчному просторi на засадах сталого розвитку.
Лггература
1. Земля тривоги нашо'1: За мате-рiалами доповiдi про стан навколишнього природного середовища в Донець-кш областi в 2004 роцi / Пщ ред. С.В.Третьякова. - Донецьк: ЦЭПИ «ЭПИ Центр ЛТД», 2005. - 120 с.
2. Коновалов О.Ф., Срошкша Н.С., Карпушин М.М. Досвщ Донецького наукового центру стосовно виршення проблем утилiзацii вiдходiв // Поводження з вщходами - проблеми i рiшення ХХ1 столiття: Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 15-16 вересня, 2005 р.) - Одеса, 2005. - С. 130-133.
3. Програма науково-техшчного розвитку Донецько'1 обласп на перюд до 2020 року. - Донецьк, 2003. - 213 с.
