Екологічні особливості існування фазана звичайного (Phasianus colchicus L. ) у сучасному Лісостепу України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

УДК 574.3:639.123 Article info Received 21.12.2016

ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1СНУВАННЯ ФАЗАНА ЗВИЧАИНОГО (РИАБ^иБ тСШСиБ L.) У СУЧАСНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

В. П. Новицький

1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Кшв, Украша

Дослщжено еколопчш аспекти iснування ценопопуляцiй фазана звичайного у сучасному Люос-тепу УкраТни. Виявлено стiйкi корелятивнi зв'язки мiж поточними факторами навколишнього сере-довища та чисельнiстю птахiв в упддях. Встановлено, що у дослiджуваних провшщях показники чи-сельностi фазанiв не знаходились у тюних кореляцiйних зв'язках з ключовими клiматичними факторами. Доведено вiрогiдний негативний влив лисиц звичайноТ та енота уссурiйського на чисельнють ценопопуляцiТ фазана у Люостеповш Правобережнiй природно-сiльськогосподарськiй провшцй, тодi як у Лiвобережнiй - подiбного зв'язку не виявлено.

Ключоег слова: фазан звичайний, екологiчнi фактори, кореляцшш зв'язки, УкраТнський Лiсостеп.

Вступ. Фазан звичайний або кавказький (Phasi-anus colchicus Linnaeus, 1758) e корисним мисливсь-ким i сiльськогосподарським видом. Окр1м високо! трофейно! цiнностi, птахи знищують значну кшьюсть насiння бур'янiв та агрошкiдникiв, зокрема бшьше 76 вид1в комах та шших груп членистоногих (Kolosov, 1983). Свого часу, з метою отримання стшких пбри-д1в, у розилвдниках схрещували понад 20 пiдвидiв фазана звичайного, тому акшматизоваш у краМ птахи, зокрема внаслiдок ввдсутносп системного генеалопч-ного аналiзу штродукованого погол1в'я, мають некон-солiдоване забарвлення (Gladkov, 1952).

Завдяки високiй еколопчнш пластичностi та адап-тацiйнiй здатносп фазан звичайний i донинi зали-шаеться найпоширенiшим об'ектом дичерозведення в УкраЫ та свiтi (Korzh, & Frolov, 2011). Т1льки з 1951 по 1971 рр. в УРСР було випущено 72 409 ос. фазана, що, на думку I. Лиуса (Litus, 1973) було дос-татшм для забезпечення суц1льного його поширення кра!ною. Вт1м, незважаючи на те, що Укра!на зi сере-дини ХХ ст. вважалася найперспектившшою у СРСР для розвитку фазатвництва (Osmolovskaja, 1979), його сучасний стан, як власне i стан природних цено-популяцiй, тут неможливо вважати задовшьним (Korzh, & Frolov, 2011; Mezhzherin, 2008). Це слугуе передумовою для наукових дослвджень зi встановлен-ня основних лiмiтуючих i стимуляцшних факторiв довкiлля, якi регулюють кшьюсний стан його ценопо-пуляцiй. Варто зауважити, масштабы дослiдження зазначеного питания дониш не проводили для окре-мих природно-сiльськогосподарських провiнцiй Ль состепу Укра!ни, хоча саме еколого-господарськi характеристики агроценозгв значною мiрою визначають чисельний стан популяцiй цього виду (Kolosov, 1983; Gladkov et al., 1952).

Мета дослщження - виявлення та характеристика екологiчних фактор1в, як визначають поточний стан ценопопуляцш фазана звичайного у Лкостепу Укра!ни.

Матер1ал та методи дослщження. Фазан звичайний - представник ряду куроподiбнi (Galliformes) родини фазановi (Phasianidae) роду фазани (Phasi-anus), ос1лий адвентивний мисливський вид, штроду-кований iз Центрально! Азп. З рiзною усшшшстю ак-лiматизовувався у Лiсостепу Укра!ни протягом друго! половини XIX ст., де осво!в узлiссьо-низиннi природ-

ш комплекси та агроландшафти з добрими переачшс-тю i природною мозашшстю, створеною значними площами навколоводно! рослинносп i деревно-чагар-никових порiд (Kolosov, 1983; Gladkov et al., 1952; Dzyzjuk, 2005). Фазан - середнш за розмiром птах, який веде наземний, рвдше наземно-деревний, споаб життя. Жива маса самщв 1-1,5 кг, самки дещо меншi. Тривалiсть життя у неволi до 20 роюв, хоча у природi цей показник рщко перевищуе 4 роки. Статевий ди-морфiзм - добре виражений (Kolosov, 1983; Gladkov et al., 1952). Фазан звичайний - полiфаг. 1жу пiдбираe зi землi та нижнього ярусу рослинносп. Кормовий на-бiр дорослих особин у безсшжний перiод складаеться з безхребетних та дрiбних хребетних (ящiрки, мишо-подiбнi) тварин, зелених частин рослин, япд, овоч1в, насiния диких трав i сiльськогосподарських культур. Курчата з перших дшв життя харчуються бiльшою мь рою тваринними кормами - гусеницями, лялечками, молюсками, дорослими комахами, поступово перехо-дячи на рацiон дорослих птах1в (Kolosov, 1983; Gladkov et al., 1952; Litus, 1973). Для виду властива полта-мiя. Втш, за умови р1вного спiввiдношения статей, кшьюсть самцiв з гаремом тшьки на 25,2 % перевищуе кшьюсть самцiв з однieю самкою. У випадку, коли самщв бшьше, шж самок - птахи ведуть моногам-ний споаб життя (Rahmanov, & Bessarabov, 1991).

З метою проведення дослiджень у розрiзi природ-но-сiльськогосподарського районування Лiсостепу Укра!ни вiдбирали данi статистично! звiтностi з чо-тирьох модельних адмiнiстративних областей за таким принципом: Лкостепова Захщна природно-сiльськогосподарська провiнцiя (ЛС-1) - Тернопшьсь-ка обл.; Лкостепова Правобережна природно-сшьсь-когосподарська провiнцiя (ЛС-2) - Хмельницька, Вш-ницька обл.; Лкостепова Лiвобережна природно-сiльськогосподарська провшщя (ЛС-3) - Полтавська обл. Для формування баз даних екологiчних чиннишв та чисельностi виду в окремих природно-сшьськогос-подарських провiнцiях Лiсостепу Укра!ни використо-вували данi щорiчних статистичних збiрникiв "Дов-к1лля Украши", статистичних щорiчникiв дослiдних областей, показники форм державно! статистично! звiтностi "2-тп (мисливство)", якi готувала упродовж 2000-2012 рр. Державна служба статистики Украши (ДССУ) (Biodiversity monitoring in Ukraine, 2016). Ма-

Citation APA: Novytskyi, V. (2017). Ecological Peculiarities of the Habitat of the Common Pheasant (Phasianus colchicus L.) in the Modern Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 66-68. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/165 66 Scientific Bulletin of UNFU, 2017, vol. 27, no 1

Науковий вкник НЛТУ

тематико-статистичне оброблення результапв досль джень проведено за загальноприйнятими методиками (Lakin, 1990) на ПК з використанням програмного за-безпечення Microsoft Excel 2010 та SPSS Statistics 17.0.

Результати та ix обговорення. Задля виявлення поточних еколопчних особливостей життед1яльност1 мкцевих ценопопуляцш фазана звичайного, розрахо-вано коефщенти парно! лшшно! кореляцп м1ж чи-сельшстю птах1в та ключовими факторами довкшля в окремих природно-сшьськогосподарських провшщях регюну, частину з яких наведено в табл. Погоджуемо-ся з тим, що регулярна штродукщя птах1в (штучне шдняття щшьносп) могла певною м1рою спотворити

Укра'ши, 2017, т. 27, № 1 отримаш результати. Тому, в конкретному випадку, не претендуемо на визнання шдсумюв кореляцшного анал1зу з екологи виду як абсолютно! ктини. Впм, наводимо !х, оскшьки переконаш, що у цьому випадку матимемо справу 1з занижениям показниюв л1м1ту-ючого впливу чинниюв довкшля, але разом з тим, i з1 завищенням - стимуляцшного. А дослiджения законо-мiрностей у зазначених питаннях, хоча б на р1вш тен-денцiй, також мае безумовну науково-господарську цiннiсть. При цьому, подальший розрахунок парамет-р1в множинно! лiнiйно! регресп у цьому випадку дшсно виглядае недоц1льним.

Табл. Коеф^енти парно? лшпйноТ кореляцп (r) мiж чисельнiстю фазана звичайного та факторами навколишнього

Еколопчний фактор Природно-сшьськогосподарська провiнцiя

ЛС - 2 ЛС - 3

r р r р

Люистють територiй, % -0,340 - 0,390 -

Полезахисна люистють, % 0,959 0,001 -0,794 -

Середньорiчна температура, °С 0,269 - -0,629 -

Серецня температура протягом зими, °С -0,039 - -0,442 -

Серецньорiчна кiлькicть опа,цiв, мм -0,343 - 0,205 -

Серецня кшькють опа,цiв протягом зими, мм -0,129 - -0,420 -

Середньорiчна вологicть повiтря, % -0,668 0,05 -0,156 -

Чисельнють популяцГ! лиcицi звичайноТ, ос. -0,704 0,05 0,382 -

Чисельнють популяцй енота yccyрiйcького, ос. -0,920 0,001 0,293 -

Витрати на штучне розвецення цичини, грн/тис. га мисливських yгiць -0,914 0,001 0,383 -

Поciвнi площ^ тис. га: 0,925 0,001 0,487 -

Зерновi зерновi разом 0,916 0,001 0,634 -

зокрема озимi (%) 0,235 - 0,409 -

кукуруцза на зерно 0,508 - 0,689 -

зернобобовi 0,174 - -0,826 0,1

Технiчнi буряк цукровий 0,693 0,05 -0,286 -

соняшник 0,728 0,05 0,536 -

соя 0,128 0,479 -

Чисп пари, тис. га -0,195 - -0,537 -

Внесення добрив мiнеральних тис. га 0,347 - 0,641 -

ц/га 0,004 - 0,570 -

оргашчних тис. га -0,283 - -0,384 -

ц/га 0,339 - -0,706 -

Використання пеcтицицiв,_кг/га 0,057 - 0,458 -

ВРХ усього, тис. гол. 0,230 - -0,591 -

Щшьнють автоцорiг, км/тис. км2 0,949 0,001 0,390 -

За даними ДССУ представникiв вицу не icHye в упццях ТерношльськоТ обл. (ЛС-1),

Попри загальну думку вчених про непридатнiсть зимових метеорологiчних умов Лiсостепу Укра!ни для кнування виду, у дослiджуваних

провшщях показники чисельностi ценопопуляцiй фазана звичайного не знаходились у тiсних кореля-цiйних зв'язках iз ключовими ^матичними факторами. Виняток становить тшьки середньорiчна вологiсть повiтря у ЛС-2, яка негативно корелювала з чисель-нiстю птахiв у вiрогiдно середньому ступеш.

У Лiсостеповiй Правобережнiй провшци на 11 чинник1в довкшля припадало ам стимуляцiйних та чотири лiмiтуючi. Примiтно, що жоден з лiмiтуючих фактор1в не належав до шдгрупи "сiльськогосподарсь-кi". При цьому, два з них засввдчили негативний влив лисицi (lim = 1,18-4,59 ос./тис. га) та енота уссуршсь-кого (lim = 0-0,09 ос./тис. га) на чисельшсть мкцево! ценопопуляци фазана, тодi як у ЛС-3, за вищо! щiль-

носп хижак1в (lim вiдповiдно 0,70-1,02 i 0,40-0,65 ос./тис. га), подiбного зв'язку не виявлено. Водночас, серед стимуляцшних факторiв у ЛС-2 чотири належали до сшьськогосподарських i по одному до шдгруп "еколого-правовi", "шфраструктурш" та "ландшаф-тнi". Вплив на чисельнiсть виду у ЛС-2 хижаюв та по-лезахисно! лкистосп розглядаемо як безпосереднiй. Решту незгадуваних статистично значущих показни-к1в варто вважати непрямим.

Цлком логiчно, що ценопопулящя ЛС-2 (lim = 26-1290 ос.), яка у ХХ1 ст. перюдично виявляла здат-нiсть до самостшного вiдновления, реагувала на знач-но бiльший спектр екологiчних чинниюв, тодi як у це-нопопуляцп ЛС-3 (lim = 192-564 ос.), здатшсть до са-мовiдновления яко! наразi пiд сумнiвом, був тшьки один статистично значущий негативний зв'язок iз пло-щами посiвiв зернобобових. Останнш не пiдлягае

А

жоднш критищ, на фонi власного зниження, тож по- Dzyzjuk, O. (2005). Fazan zvychajnyj Phasianus colchicus L. u винен вважатися не стiльки опосередкованим як мар- riznyh myslyvskyh ugiddjah. Visnyk Lvivskogo universytetu, 39 керним (series biology), pp. 135-140. [in Ukrainian].

Висновки. Подальше вiдновлення полезахисно! N A., ^ KirikoV, S. Veet aL (1f2). Ptc

. .„ Sovetskogo Sojuza. Otrjad kurinye. Moscow: Sov. nauka, p. 468.

лкистосп, з урахуванням оютехшчних рекомендацiй . °

[in Russian].

для виду, та посилена боротьба з хижими ссавцями Kolosov, A. M. (1983). Biologija promyslovo-ohotnichih ptic

мають сприяти подальшому нарощуванню чисельнос- SSSR. Moscow: Vyssh. shk., p. 311. [in Russian].

ri фазана звичайного у Правобережий Лiсостеповiй Korzh, O. P., & Frolov, D. O. (2011). Zookultura myslyvskogo fa-

природно-сiльськогосподарськiЙ провшцц. У той час, zana v Ukraini. Visnyk Zaporizkogo nacionalnogo universytetu,

як у Лiвобережнiй - збшьшення чисельностi птах1в у 1, pp. 53-61. [in Ukrainian].

мисливських угiддях, до р1вня щiльностi ценопопуля- Lakin о. F. (1990). Biometrija. Moscow: Vyssh. shk, p. 352. [in

цi! в ЛС-2 i бшьше за рахунок iнтродукцi!, на фош Russian].

Litus, I. E. (1973). Akklimatizacija fazanov na Ukraine. Abstract of

doctoral dissertation for economic Sciences (03.00.08 - Zoology). Kyiv: In-t zoologii, p. 34. [in Ukrainian]. Mezhzherin, S. V. (2008). Zhivotnye resursy Ukrainy v svete strate-

комплексного еколопчного мошторингу життедiяль-носп виду, на наше переконання, мае стати фундаментальною основою для подальшого полiпшения си-

туацil. gii Ustojchivogo razvitija. Kyiv: Logos, p. 282. [in Russian].

n . Osmolovskaja, V. I. (1979). Voprosy razvedenija i rasselenija seve-

Перел1к використанихджерел , , , . , ., rr 7 coon,,,, ,,

rokavkazskogo i ohotmchegofazanov v SSSR (Vol. 14, series or-

Biodiversity monitoring in Ukraine (2016). Monitorynh chyselnosti, nitologija, pp. 164-175). Moscow: MGU. [in Russian].

rozselennia ta dobuvannia myslyvskykh vydiv tvaryn. Retrived Rahmanov, A. I., & Bessarabov, B. F. (1991). Fazanovye: soderzha-

from: http://biomon.org/cadastre/2tp-hunting. [in Ukrainian]. nie i razvedenie. Moscow: Agropromizdat, p. 176. [in Russian].

В. П. Новицкий

ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОБИТАНИЯ ФАЗАНА ОБЫКНОВЕННОГО (PHASIANUS COLCHICUS L.) В СОВРЕМЕННОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ

Исследованы экологические аспекты существования ценопопуляций фазана обыкновенного в современной Лесостепи Украины. Выявлены устойчивые коррелятивные связи между текущими факторами окружающей среды и численностью птиц в угодьях. Установлено, что в изучаемых провинциях показатели численности фазанов не находились в тесных корреляционных связях с ключевыми климатическими факторами. Доказано вероятное негативное влияние лисицы обыкновенной и уссурийского енота на численность ценопопуляции фазана в Лесостепной Правобережной природно-сельскохозяй-ственной провинции, тогда как в Левобережной - подобной связи не выявлено.

Ключевые слова: фазан обыкновенный, экологические факторы, корреляционные связи, Украинская Лесостепь.

V. P. Novytskyi

ECOLOGICAL PECULIARITIES OF THE HABITAT OF THE COMMON PHEASANT (PHASIANUS COLCHICUS L.) IN THE MODERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE

The number of normal or Caucasian pheasant (Phasianus colchicus Linnaeus, 1758) which is useful for hunting and agriculture in forest-steppe of Ukraine remains very low, which is a prerequisite for a scientific research. Our study aims at identification and description of environmental factors that define the current status of common pheasant population in the forest-steppe of Ukraine. The authors selected data reporting model from four administrative regions as follows: Western forest-Steppe natural-agricultural province (LS-1) - Ternopil region; right Bank forest-Steppe natural-agricultural province (LS-2) - Khmelnytsky, Vinnytsia regions; left Bank forest-Steppe natural-agricultural province (LS-3) - Poltava region. For creation of a database of the species number in some natural and agricultural provinces of the forest-steppe of Ukraine used the indicators of the state statistical reporting forms "2-TP (hunting)". The results of the research have shown that the number of populations of common pheasant were in close correlations with key climatic factors. The only exception is the average humidity in LS-2, which is negatively correlated with the number of birds in the middle degree, significantly. Cenopopulation LS-2 discovered the self-healing respond to a much larger range of environmental factors, whereas in cenopopulations LS-3 (lim = 192-564 ind.), the ability to heal itself which is open to question, there was only one statistically significant negative relationship with the area of bean crops. Thus, our conclusions are as follows. Further recovery of shelter forest cover, taking into account management recommendations for the species, and a crackdown on predatory mammals should facilitate the expansion of the common pheasant in the right-bank forest-steppe natural-agricultural province. At the time, as in the left bank -an increase in the number of birds in the hunting grounds, to the level of the density of cenopopulations in the LS-2 or more at the expense of introduction on the background of complex ecological monitoring of vital functions of the species should be the fundamental basis for further improvement.

Keywords: common pheasant; environmental factors; correlation; Ukrainian forest-steppe.

1нформащя про автора:

В. П. Новицький, канд. с.-г. наук, докторант, ст. наук. сшвробггник, 1нститут агроекологп i природокористування НААН, м. КиТв, УкраТна. E-mail: vasiliy_nov@ukr.net