CC BY
173
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.5
Важливим фактором пiдвищення iнвестицiйноi активностi е формування ш-формацiйноi вiдкритостi i привабливостi iмiджу краши. В Укра!ш необхiдно активiзувати створення iнформацiйних мереж для шформацшно! пiдтримки вiтчизняного бiзнесу i забезпечення його конкурентоспроможностi. Покра-щити ситуацiю системного i квал1фжованого iнформування iнвесторiв може Нацiональне рейтингове агентство, яке мае створити Украша. Усшх еконо-мiчного зростання залежить вiд рiвня ефективностi iнвестицiйноi полггики, яка е невiд'емною складовою економiчноi полiтики краши.
Сьогоднi Украш1, поза сумшвом, потрiбнi перетворення для полшшен-ня внутрiшнiх i зовнiшнiх швестицшних процесiв. Аналiзуючи фактори, що впливають на iнвестицiйну дiяльнiсть, можна зробити висновок, що на даний час в Укра!ш наявш позитивнi зрушення i тенденци на iнвестицiйному ринку, як потрiбно пiдтримати для закршлення стiйкого економiчного зростання. Не-обхщно усвiдомити, що зусилля та витрати, необхiднi для iнвестицiйноi прог-рами, що по сут е базовою для забезпечення соцiально-економiчного розвит-ку, цшком будуть компенсованi результатами, яю можна отримати вiд реал1за-ци програми. Це дасть змогу забезпечити належний рiвень стiйкостi швестицшних процесiв, що приведе до полшшення iнвестицiйного клiмату в краш1 та И регюнах зокрема, пожвавить загальнодержавну iнвестицiйну активнiсть, змiцнить позици Украши у свiтових рейтингах iнвестицiйно привабливих краш.
Лiтература
1. Залесов М.Д. 1нвестування на основ1 розвитку кредитно! системи// Вюник ТАНГ. - 2004, № 5-2. - С. 40-48.
2. Кирилов В.К. Сучасний стан розвитку iнвестицiйноi д1яльносп в народному гос-подарста// Вiсник НАДУ при Президент! Украши. - 2004, № 1. - С. 312-320.
3. Мартиненко В.О. Оцшка швестицшного кшмату в Украiнi: теоретико-методоло-гiчний аспект// Вюник НАДУ при Президентi Украши. - 2004, № 1. - С. 192-198.
4. Поплавська Ж.В. 1нвестицшний iмiдж: регюнальш аспекти// Фшанси Украiни. -2004, № 7. - С. 47-55.
5. Прядко В.М. Проблеми швестування економши Украши// Економша, фiнанси, право. - 2002, № 12. - С. 26-27.
6. Статистичний щорiчник Украши за 2001 рЫ За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Держ. ком. стат. Украши, 2002.
УДК 330.342:167 Здобувач О.М. Лтич - Львiвська КА
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИРОБНИЧО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИСМСТВА: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА КРИТЕРП ОЦ1НКИ
Визначеш фактори впливу та критерп оцiнки використання виробничо-ресур-сного потенщалу. Висвiтленi методологiчнi засади оргашзацп управлшня виробни-чо-ресурсним потенцiалом пiдприeмства.
Competitor O.M. Lipych - Commercial Academy of L'viv
The efficacy of manufacturing resource potential business: the factories of influence and the criterions of valuation
In the article is fixed the factories of influence and criterions valuation of using manufacture resource potential of business. It is elucidated the methodological ambushes of organization managing a manufacture resource potential business.
Для сучасно! промисловостi Укра!ни актуальними е створення умов для розвитку економiчно ефективних виробництв i пiдвищення конкурентос-проможност продукци, активiзаци iнвестування в реальний сектор економь ки та подолання тенденцп росту зносу активно! частини основних фондiв за допомогою нарощування нагромаджень i амортизацiйних коштiв, полшшен-ня галузево! i технолопчно! структури капiталовкладень.
Сучасним процесам вiдтворення притаманш закономiрностi i особли-востi, як обумовленi передусiм переходом економiки на ринковi засади гос-подарювання ^ вiдповiдно, на iнтенсивний шлях розвитку. Реашзащя тенденцп ринково! трансформаци вiдтворення i iнтенсифiкацiя взаемообумовленi i спрямованi на пiдвищення рiвня використання виробничо-ресурсного потен-цiалу пiдприемств. Отже, важливим чинником реструктуризацп промислово-го виробництва е ефективне використання власних потенцшних можливос-тей, пiдвищення продуктивност виробничих ресурсiв як важливо! складово! штенсифжаци виробництва.
Як випливае iз досвiду розвинутих держав, ефективне використання ресурЫв досягаеться тiльки за допомогою повно! i збалансовано! структурно! перебудови галузей економiки, а в межах шдприемств - на основi чггко! i регламентовано! взаемодi! всiх шдроздшв. Вiдомий американський дослщ-ник проблем оргашзаци виробництва М.П. Поллет навiв наступне визначення координацi!: "Першим випробуванням здiбностей адмiнiстрацi! промислово! фiрми повинна бути вщповщь на питання, чи е дане шдприемство зi вшма його скоординованими пiдроздiлами, якi працюють в тiсному контекстi i в умовах координацп единою виробничою одиницю, яка е не скупченням окре-мих частин, а функцiональним цшим або iнтегрованою едшстю" [1, с.36].
Отже, процес управлiння розглядаеться як свщомий, спрямований, ко-ординуючий i органiзуючий процес, за допомогою котрого забезпечуеться виконання поставлених перед виробництвом завдань. Такий процес управлш-ня вимагае проведення корегуючих заходiв, котрi передовсiм спрямованi на усунення змш i вiдхилень i приведення !х у вiдповiднiсть зi встановленими цшями i завданнями. Таким чином, оргашзащя управлiння е важливим засо-бом, за допомогою котрого вхщт ресурси перетворюються на вихiдний товар. Дiяльнiсть пiдприемства, його реакцiя на змшу зовнiшнiх i внутрiшнiх обставин грунтуеться на обробцi, аналiзi i синтезi iнформацi! про змiни зов-нiшнiх i внутрiшнiх умов.
Для правильного визначення цшей i ефективних методiв дiяльностi пiдприемства у кожному конкретному випадку повинш бути дат, з одного боку, про оточуюче економiчне середовище i його змши, з другого боку - да-нi про функцiонування самого шдприемства, тобто про внутрiшнi умови.
Основне призначення економiчно! iнформацi! про внутршш i зовшш-нi обставини е в тому, щоб на !! основi вирiшувалися питання щодо змш характеру дiяльностi пiдприемства, яю викликанi змiнами у зовнiшнiх i внут-рiшнiх моделях. По сут iнформацiя е такою основою, на якш грунтуються управлiнськi рiшення. Для шдприемства найбшьш важливим е критери, процес i типологiя прийняття рiшень. Iнформацiя i прийняття ршень пов,язанi
Науковий вкчшк, 2005, вип. 15.5
мiж собою складною системою прямих i зворотних зв,язкiв. Iнформацiя е складовою частиною будь-якого економiчного процесу i складовою дiяльнос-тi господарсько! одинищ. Тому органiзацiя iнформацiйно! дiяльностi знач-ною мiрою залежить вiд видiв виробничо! дiяльностi, розмiрiв пiдприемства, рiвнiв органiзацi! виробництва, управлiння тощо. Ращональна управлiнська дiяльнiсть передбачае досягнення повного використання вЫх наявних ресур-Ыв при !х фiксованiй кiлькостi, тобто повнощнне ефективне використання наявного виробничо-ресурсного потенщалу.
Важливим фактором впливу на формування i використання виробничо-ресурсного потенщалу е темпи шновацшно-швестицшних процеЫв. За словами Дж.О. Хемiнгека з компани "Мак Мiллан Бладен" виторг компани протягом десяти рокiв подво!лась i склала 600 млн. дол., а кашталовкладення за останнi три роки склали 300 млн. дол. У наступш десять рокiв швестици складуть величину, рiвну iснуючим активам, тобто за 10 роюв буде створена компашя тако! ж величини, яка створювалася протягом попереднiх п'ятдеся-ти рокiв. Також у сучасному перiодi значно зростае цiна управлшського рь шення, зважаючи на вагомi економiчнi наслiдки прийняття рiшень та зроста-ючi можливостi !х реалiзацi! [2, с.70-73].
Заслуговуе на увагу шдхщ до формування управлiнських ршень, який запропонований Е. Денiнгом. Цей шдхщ використовують у США, Япони та iнших кра!нах i вщомий пiд назвою "Трансформащя та неперервне вдоскона-лення бiзнес-процесiв (СР1)".
Видшимо деякi аспекти цього пiдходу:
• на вщм1ну вщ шших теорш, в яких мета - зб1льшення прибутку будь-якою цшою, тут мета полягае у постойному тдвищент якост продукци 1 послуг;
• критерш якост! надходить в1д користувача 1 ввдповвдно з ним трансфор-муеться 1 динам1чно удосконалюеться орган1зац1я робгт;
• досл1джуеться та вдосконалюеться система виробництва в цшому, а не окре-мих його д1лянок;
• л1кшдуються меж1 р1зних структурних тдроздшв, стимулюеться сп1льна робота 1 стльна вiдповiдальиiсть.
Викладене вище свщчить про iстотне розширення дiапазону можли-вих рiшень, а значить i границь !х ефективностi. Це визначае також необхщ-нiсть пошуку оптимального ршення, яке забезпечило б максимальний результат при фiксованих витратах ресурсiв виробництва, що призводить до наступних наслщюв, а саме: полшшення використання ресурсiв виробництва та забезпечення росту виробничо-ресурсного потенщалу.
Ощнка управлшня будь-яким процесом передбачае наявнiсть сфор-мульованого критерiю, який вiдображае стратепчну мету дiяльностi пiд-приемства. Вщ обраного критерiю залежить змiст управлшських рiшень та методiв !х досягнення. 1снують рiзнi погляди на критери ефективностi управ-лiння економiчними процесами:
• повинен бути сформульований один критерш ефективносп, який допов-нюеться системою часткових та загальних показнишв [3, с.35];
• повинен бути один критерш, що ввдображаеться одним загальним показни-ком [4, с.68];
• повинна бути система критерiiв [5, 6].
Критерiй ефективност виробничо-ресурсного потенцiалу повинен за-безпечувати юльюсне вимiрювання рiвня та темшв змiни його ефективностi. Структура критерда повинна вiдображати два фактори процесу: живу i уре-чевлену працю. Якщо вважати, що обсяги виробництва залежать вiд вщповщ-ностi рiвня розвитку виробничо-ресурсного потенцiалу рiвню науково-тех-нiчного прогресу та форми його використання, то очевидно, що таким крите-рiем повинно бути зменшення витрат на одиницю продукцiï.
Вщповщно з обраним критерiем визначаеться склад факторiв, якi реально впливають на процес управлiння використанням виробничо-ресурсно-го потенцiалу. Кожному чиннику може бути щентифшований показник, який юльюсно вiдображае вплив чинника на ощнку ефективностi. Вiдповiдно до класифiкацiï, яка запропонована аналггиками World Bank [7], вс показники можна подiлити на двi групи:
• частковi, що використовуються тшьки у конкретних галузях;
• узагальненi, що використовуються в ушх галузях економiки.
Стосовно виробничо-ресурсного потенщалу, то ефективнiсть його використання характеризуеться двома типами показниюв:
• абсолютт (загальнi i частков^, що характеризують виробничо-ресурсний потенциал у процеш виконання виробничого процесу;
• вщност, що характеризують стутнь (iнтенсивнiсть, ефективнiсть) використання виробничо-ресурсного потенщалу у виконант своïх функцш.
Беручи до уваги вищенаведене, можна ращонально розробити страте-гiю управлшня використання виробничо-ресурсного потенщалу шд-приемства, використовуючи у деяких аспектах iдеï БПР-технологiï.
Мета БПР (бiзнес-процес решжешринг) - забезпечити бiльш гнучку реакщю пiдприемства на змiну вимог споживачiв або на прогноз таких змш з одночасним зниженням витрат уЫх видiв. Однiею з характерних рис БПР -технологи, яка безпосередньо впливае на управлшня виробничо-ресурсним потенщалом е вщмова вщ вiдповiдальностi за функщями управлiння за своею природою дае змогу уникнути конфлiктноï ситуацп i веде до колективного стимулювання пiдвищення якостi робiт, вiдповiдальностi вЫх виконавцiв що-до конкурентоспроможностi продукцп пiдприемства. Наприклад, поеднання в едине цше таких параметрiв виробничо-ресурсного потенщалу, яю знахо-дяться у компетенцп рiзних структурних пiдроздiлiв, як формування машинного парку, управлшня запасами, змштсть роботи обладнання, використання виробничих потужностей тощо, дае змогу розглядати ix як складовi бiзнес-процесу в розумшт БПР-технологи. Використовуючи класифжащю видши-мо, враховуючи особливостi в управлшш виробничо-ресурсним потенцiалом пiдприемства враховуемо i бiзнес-процеси:
• процеси, що пов'язат з основною дiяльнiстю, тобто випуском продукцп та обслуговуванням споживачiв (виробництво, збут, постачання);
• процеси шфраструктури;
• процеси пiдготовки виробництва (технолопчна, кон'юнктурна i оргатза-щйна пiдготовка, планування тощо).
Наведена класифшащя дае змогу представити для кожного процесу щ-лi, ресурси та результати.
Науковий ¡¡¡сник, 2GG5, вип. 15.5
Вpaxoвyючи нaпpямки y пiдвищeннi нayкoвoгo piвня oбгpyнтoвaнocтi yпpaвлiння piшeнь нa ocнoвi oцiнки eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi poзвиткy ви-poбництвa тa викopиcтaння виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, дoцiльнo вpa-xoвyвaти нacтyпнe:
• едтеть i взaeмoдiя виpoбничиx pecypciв y пpoцeci виpoбництвa пpoдyкцiï;
• oптимaльнe yпpaвлiння пoкaзникaми, яю визнaчaють piвeнь викopиcтaння i вiдтвopeння виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, виxoдячи як з лoкaльниx зaв-дaнь, тaк i з зaвдaнь poзвиткy mдпpиeмcтвa;
• вapiaнтнocтi y пiдвищeннi eфeктивнocтi фyнкдioнyвaння ^д^^мотв, виxo-дячи з мoжливoï piзнoмaнiтнocтi;
• yпpaвлiння пoкaзникaми eфeктивнocтi викopиcтaння виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy пiд кyтoм зopy пoшyкy oптимaльнoгo piвня iнтeнcивнocтi виш-pиcтaння oкpeмиx видiв pecypciв.
nparcrara poзpoблeння пoкaзникiв фyнкцioнyвaння тa poзвиткy ^o-миcлoвoгo виpoбництвa cвiдчить ^o нeдocтaтнiй зв,язoк пoкaзникiв як мiж oкpeмими нaпpямкaми poзвиткy шдпpиeмcтв, тaк i pecypcним зaбeзпeчeнням. Heдocтaтньo вpaxoвyeтьcя в eкoнoмiчнiй oцiнцi вapiaнтнicть poзвиткy виpoб-ництвa i cпoживaння pecypciв, ïx вiддaчa, питoмa вaгa oкpeмиx pecypciв. Очe-виднo, щo пш^ння визнaчeння eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi мae бaгaтoacпeк-тний xapaктep.
Для визнaчeння piвня eфeктивнocтi дiяльнocтi пpoмиcлoвиx шд-пpиeмcтв, викopиcтaння ïx виpoбничo-pecypcниx пoтeнцiaлiв вига-
pиcтoвyвaти нe тiльки чacткoвi пoкaзники гocпoдapcькoï дiяльнocтi, aлe й ш-кaзники yзaгaльнюючi. Heoбxiднe poзpoблeння eкoнoмiкo-мaтeмaтичниx мo-дeлeй, якi вiдoбpaжaли б piзнi acпeкти i manara poзвиткy виpoбництва i вщ-твopeння виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy.
Пoбyдoвa мoдeлi визнaчeння piвня eфeктивнocтi пpoмиcлoвoгo шд-пpиeмcтвa пoвиннa дoпycкaти вiдпoвiднe зpocтaння, тeмп якoгo зaлeжить вiд oбpaнoï eкoнoмiчнoï cтpaтeгiï. Ha pиc. 1 пoкaзaнo двa вapiaнти peaлiзaцiï e^-нoмiчнoï cтpaтeгiï poзвиткy виpoбництвa.
Так, перший варiант пiдвищення рiвня використання виробничо-ре-сурсного потенцiалу забезпечуе зростання виготовлення продукци при Вр1 до Вп1, у другому варiантi за рахунок полшшення взаемоди мiж виробничими ресурсами i якiсноï ïx змiни при Вр1 забезпечуеться випуск продукци Вп2. А при використаннi виробничо-ресурсного потенщалу Bp2 у першому варiантi випуск продукщю становить Вп2 (такий же, як при Вр1 у другому варiантi), а у другому - Вп3. На вiдрiзку О, Q0 представленi частковi змiни залишковiй частит виробничо-ресурсного потенщалу. Ефектившсть виробництва залежить вiд кiлькостi виробничих ресурЫв, якi треба було витратити в базисному пе-рiодi (перший варiант) для досягнення вiдповiдниx результатiв, i змшюеться залежно вiд iнвестицiй у виробничi ресурси в наступнi перюди. Таким чином, виникае необxiднiсть порiвняння вiдповiдниx витрат виробничих ресурсiв у першому i другому варiантi. З яюсного боку вища ефективнiсть виробництва означае бшьшу вiддачу вiд одинищ ресурсiв при iншиx рiвниx умовах. Роз-глянутий пiдxiд до вщображення динамiки ефективностi показуе роль масштабу виробництва при рiзниx параметрах використання виробничо-ресур-сного потенцiалу. Отже, з позицш визначення ефективностi таким може бути виробництво, в якому на високому рiвнi використовуються вс ресурси, котрi забезпечують збiльшення виготовлення продукци.
Важливе значення для ощнки рiвня використання виробничо-ресур-сного потенщалу i його впливу на ефектившсть виробництва е визначення глибини деталiзацiï цшей. Деталiзацiя повинна проводитися до тiеï межi, доки не буде досягнуто вщповщного рiвня заxодiв. У такому випадку отри-муеться набiр числових значень конкретних показниюв. По сут цi значення будуть обсягами ресурЫв, котрi необxiднi для досягнення головноï мети.
Важливою вимогою до методiв оцiнки ефективностi виробництва та використання виробничо-ресурсного потенщалу е виявлення дiевостi факто-рiв штенсивного та екстенсивного розвитку. Як вщомо, iнтенсивна форма розширеного вiдтворення е форма, при яюй темпи зростання показниюв, яю характеризують результати виробництва, випереджують темпи зростання витрат та ïx досягнення, а показник, який характеризуе ïx спiввiдношення, буде визначати рiвень iнтенсифiкацiï виробництва.
Iнтенсифiкацiя виробництва вимагае вщповщних затрат i додаткового залучення у виробництво вiдповiдниx ресурсiв. У таких випадках залучення додаткових ресурЫв як локальний прояв екстенсивностi е необхщною умо-вою для шдвищення iнтенсифiкацiï розвитку виробництва в цшому. У таких випадках виникають питання щодо конкретних витрат i конкретних ланок виробництва, в яких повинш бути збшьшеш обсяги використання ресурЫв для забезпечення у юнцевому пiдсумку максимального для заданого виробництва рiвня iнтенсифiкацiï. Отже, при обгрунтуванш управлiнськиx рiшень щодо пiдвищення рiвня iнтенсифiкацiï використання виробничо-ресурсного потен-щалу повинен витримуватись напрямок на забезпечення зменшення матерi-ало-, фондо- та трудомюткос^ виготовлення продукц^. Однак, збшьшення будь-якого з цих параметрiв не повинно сприйматись як зниження рiвня ш-тенсифiкацiï виробництва в цшому, осюльки трапляеться чимало виробничих ситуацш, коли пiдвищення витрат одного виду ресурЫв е необxiдною умо-вою для зниження витрат шших ресурЫв.
^уковий ¡¡сник, 2GG5, вип. 15.5
Вплив cтpyктypи виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa m пoкaзники eфeктивнocтi йoгo дiяльнocтi y зaгaльнoмy видi мoжe 6ути пpeд-cтaвлeнo:
Ys= Ys (Ф, L, A),
дe: Ф - ocнoвнi фoнди (мaшини, oблaднaння, мexaнiзми), кoтpi cтaнoвлять тexнiчнy кoмпoнeнтy виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy; L - зaтpaти тpyдo-вж pecypciв; А - cиpoвинa i мaтepiaли нa вигoтoвлeння пpoдyкцiï в yмoвax викopиcтaння y вiдпoвiднoмy peжимi виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy.
Як пoкaзники Ys poзглядaютьcя пoкaзники eфeктивнocтi викopиcтaн-ня виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, зoкpeмa, нaпpиклaд, випуот пpoдyкцiï, пpибyтoк i iн.
Якшр пoтpiбнo визнaчити вплив змiн y cтpyктypi виpoбничo-pecyp-cнoгo пoтeнцiaлy, як oбyмoвлeнi впpoвaджeнням зaxoдiв нayкoвo-тexнiчнoгo npoipecy, тa в якocтi Ys мoжyть викopиcтoвyвaтиcя пoкaзники, нaпpиклaд, пpиpicт oбcягy пpoдyкцiï, пpиpicт пpибyткy тoшo. Iндeкc нaшe S бyдe xapa^ тepизyвaти змicтoвнicть кoнкpeтнoгo пoкaзникa eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi.
Пoтpiбнo вiдзнaчити, шo cтpyктypa виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy мoжe poзглядaтиcь i в шшж acпeктax, якi oбyмoвлeнi cпeцифiкoю виpoбниц-твa, тexнoлoгieю i ïï peжимoм фyнкцioнyвaння. Однaк, дocлiджeння cтpyктy-pи виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy в a^ercii викopиcтaння фoндoвиx, тpy-дoвиx i cиpoвинниx pecypciв вiдкpивae мoжливicть визнaчeння eфeктивнocтi виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy як з тозицш кiнцeвиx peзyльтaтивниx пo-газниюв виpoбництвa, тaк i piвня iнтeнcифiкaцiï викopиcтaння pecypciв.
Дocлiджeння eфeктивнocтi викopиcтaння виpoбничo-pecypcнoгo ш-тeнцiaлy, пpи кoтpиx в якocтi фaктopiв-apгyмeнтiв вибиpaлиcя шгазники pe-cypcoмicткocтi вигoтoвлeння пpoдyкцiï, як poзглядaлиcя шoдo викopиcтaння фoндoвиx, тpyдoвиx i cиpoвинниx pecypciв нa пiдпpиeмcтвax мaшинoбyдy-вaння i пpилaдoбyдyвaння Львiвcькoï oблacтi з ypaxyвaнням i кopигyвaнням знaчeнь y зв'язку з тешвним викopиcтaнням виpoбничиx пoтyжнocтeй ^ra-зaли нacтyпнy зaлeжнicть:
Y=2,26-G,79 (Ф/Z)- 1,43 (L/Z)- 2,G9 (A/Z); R=G,74 , дe: Ф/Z, L/Z, A/Z - xapaктepизyють вiдпoвiднo piвeнь фoндo-, тpyдo- тa мaтe-piaлoмicткocтi виpoбництвa opo^y^n.
У нaвeдeнoмy piвняннi дocлiджyвaвcя взaeмoзв,язoк пoкaзникa pecyp-cнoï eфeктивнocтi, який визнaчaвcя cтocoвнo вигoтoвлeння пpoдyкцiï, кoтpий пpипaдaв нa oдиницю вapтocтi виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy. Цeй ш^з-ник eфeктивнocтi викopиcтaння виpoбничo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy poзглядaв-cя зaлeжнo вiд пapaмeтpiв фoндo-, тpyдo- тa мaтepiaлoмicткocтi виpoбництвa пpoдyкцiï. ^и цьoмy виднo, шo нaйбiльшe знaчeння цьoгo пoкaзникa мae pi-вeнь мaтepiaлoмicткocтi пpoдyкцiï. Koeфiцieнт пpи А e шйбшьшим зa aбco-лютшю вeличинoю. Цe пoяcнюeтьcя тим, шр y cyчacниx yмoвax пpи витокта цiнax нa cиpoвинy i мaтepiaли, нe дивлячиcь нa тe, шф тaкoгo типу виpoбниц-твa e дocить тpyдoмicткими, пoкaзник А бiльшoю мipoю впливae нa чи^ль-ник дocлiджyвaнoгo пoкaзникa, нiж нa знaмeнник R (Z/R, дe R=Ф+L+A), дe
вш становить одну з компонент вартост виробничо-ресурсного потенщалу. Коефщент при показнику трудомюткост продукци становить 1.43, при фон-домiсткостi продукци - 0,79. У цшому рiвняння множинноï регреси показуе, що рiвень ресурсноï ефективностi безпосередньо залежить вiд використання виробничо-ресурсного потенщалу. Чим вищий показник фондо-, трудо- та матерiаломiсткостi виробництва продукци, тим нижча ресурсна ефектившсть виробничо-ресурсного потенщалу.
При дослщженш тенденци змiни величини прибутку, яка припадае на одиницю продукци, залежно вщ параметрiв фондо-, трудо- та матерiаломiс-ткостi виготовлення продукци, змютовна суть залишаеться практично такою ж. Крiм цього необхщно вiдзначити iстотну роль затрат сировини i матерiалiв у цiнi продукци i ïï вплив на прибуток. З вивчення цiеï залежностi також видно, що зростання фондоозброеност пращ недостатньо забезпечуеться збшь-шенням фондовiддачi.
Пiдсумовуючи варто констатувати, що критерш ефективностi вироб-ничо-ресурсного потенщалу повинен забезпечувати кшьюсне вимiрювання рiвня та темпiв змiни його ефективность Структура критерiю повинна вщоб-ражати два фактори процесу: живу i уречевлену працю. Вщповщно з обра-ним критерiем визначаеться склад факторiв, котрi реально впливають на про-цес управлiння, використання виробничо-ресурсного потенщалу. Кожному фактору повинен вщповщати щентифжований показник, який кiлькiсно вь дображае вплив чинника на ощнку ефективность
Л1тература
1. Pollett M.P. Collected Papers, Harpes and Bros, New York, 1940. - 270 p.
2. Джексон Штер, Гейк Пол. Вчись анашзувати ринок./ Пер. з англ. - Льв1в: Сейбр-свггло. - 1995. - 270 с.
3. Беллман Ф., Глинсберг Е., Гросе О. Некорорые вопросы математической теории процесов управления. - М.: Изд-во Иностранной литературы, 1962. - 320 с.
4. Математические методы в планировании отрасли и предприятий/ Под ред. П.Г. Попова. - М.: Знание, 1973. - 48 с.
5. Сергиенко П.В. Применение метода векторного спада для решения задач целочисленного программирования// УСиМ: 1975, № 3.
6. Покришан А. Перехщна економша, ïï змют i особливосп// Економша Украши, № 11. - 1996. - С. 18-26.
7. Commander S., Fan Q. Schafter M. Enterprise Restructuring in Economic. Policy in Russia. Wash. The World Bank, 1996. - 369 p._
УДК 339.31.17 Викладач С.М. Макух - Дрогобицький державный
nedazozi4Huü ушверситет iM. 1вана Франка
ЗАЛЕЖН1СТЬ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМШНОГО РОЗВИТКУ
КРАШИ В1Д ВИВЕДЕННЯ У СФЕРУ ПР1ОРИТЕТУ АКТИВ1ЗАЦП 1НВЕСТУВАННЯ В ÏÏ ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ
Обгрунтовано вагомють значення розгляду ролi зовшшнього iнвестування в економщ Укра1ни у взаемозв'язку з прюритетшстю розвитку ïï людського катталу з точки зору необxiдностi змши (у бiк зростання) параметрiв рiвня соцiально-еконо-мiчниx показникiв ïï функцюнування.
