CC BY
34
© Перцева Т.О., Креева Т.В., Штепа О.О. УДК 616.24-002-66-02-032
ЕФЕКТИВН1СТЬ ТА НЕОБХ1ДН1СТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЕТЮЯОГ1ЧНО1 Д1АГНОСТИКИ У ХВОРИХ НА 1НФЕКЦ1ЙН1 ЗАХВОРЮВАННЯ НИЖН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В*
Перцева Т.О., Крееа Т.В., Штепа О.О.
Державний заклад «Дыпропетровська медична академiя Мiнiстерства охорони здоров'я УкраТни», м. Днiпропетровськ
По нашим данным, эффективность проведения микробиологической диагностики у лиц с инфекциями нижних дыхательных путей с последующей установкой этиологического диагноза составила 46%. При этом у больных с вне-больничной пневмонией (ВП) этиологический агент был выявлен в 35% случаев, а у больных с инфекционным обострением хронического обструктивного заболевания легких (ИО ХОЗЛ) - в 58% случаев. К наиболее часто выявляемым микроорганизмам у больных с ВП и ИО ХОЗЛ относились H. influenzae, S. рпеитоп1ае, H. рагатАиетае 83,4% и 52,3% соответственно. У лиц с ИО ХОЗЛ значительная часть приходилась на K. pneumoniae и P. аeruginosa (28,5%) и M. catarrhaiis (14,4%). Резистентность штаммов S. рпеитопаае к пенициллинам составила 22%>, H.parainfluenzae и K рпеитопаае к аминопенициллинам - 33%> и 67%> соответственно, S. aureus к аминогликозидам и фторхинолонам - 33%>. Уровень мультирезистентности составил 3%>. Несмотря на достаточно низкий уровень эффективности и учитывая разнообразие выявляемых возбудителей, проведение этиологической диагностики дает возможность скорректировать и улучшить эффективность эмпирической антибактериальной терапии с учетом уровня резистентности выявленного возбудителя.
Ключевые слова: инфекционные агенты, микробиологическая диагностика, внебольничная пневмония, хронические обструктивные заболевания легких, резистентность к антибактериальным препаратам.
В лкуваны Ыфекцм нижых дихальних шляхiв (1НДШ) ключова роль выводиться антибактерiальнiй терапи (АБТ), призначення якоТ в бтьшост випадш носить емтричний характер, через потребу розпочати лкування в найкоро^ термши i базуеться на даних свтових дослщжень [9, 13, 16].
Необхщнють проведення етюлопчноТ дiагностики обумовлюеться потребою корегування АБТ у конкретного патента, при вщсутност вщповд на першочер-гово призначену емтричну АБТ, що може бути пов'я-зано з нетиповим легеневим патогеном, або зi змЫою профтю резистентност основних рестраторних збу-дниюв до антибактерiальних препара^в (АБП). Вста-новлення етюлопчного дiагнозу дае можпивють, за потреби, переходу з АБП широкого спектру (або ком-бшовано'Т терапи) на препарат вузького спектру (до монотерапи), сприяючи скороченню витрат, зменшен-ню ризику розвитку небажаноТ реакцм на лiкарськi препарати та селекци антибактерiальноТ резистентно-стi [2, 4, 9].
У па^етчв з негосттальною пневмонiею (НП), зп-дно затверджених стандар^в, лiкування яких проводиться в амбулаторних умовах, не рекомендовано проведення мiкробiологiчного дослщження мокро-тиння. Виконання даного виду дослщження проводиться за умови неефективност стартовоТ емтричноТ АБТ або за частих рецидивiв респiраторних епiзодiв, враховуючи невеликий промiжок часу, що може свщ-чити про наявнiсть патогена, життедiяльнiсть якого не була ефективно припинена за використання поперед-ньо призначеноТ АБТ [10].
Тодi як у хворих на Ыфекцмне загострення ХОЗЛ проведення мiкробiологiчного дослiдження мокротин-ня е важливим, як в перюд загострення процесу з метою визначення етюлопчного збудника, так i в стадп
ремiсiТ з метою виявлення мiкроорганiзмiв, носiйство яких е характерним для хворого протягом хроычного перебiгу захворювання [7, 11]. Через те, що проведення повноТ ерадикацп цих мiкроорганiзмiв з дихальних шляхiв не е можливим, володiння даною шфор-ма^ею дае можливiсть спрогнозувати, пiдвищення вiрулентностi якого збудника може вiдiгравати етюло-гiчну значимiсть у випадку загострення процесу. Та-кож важливо зважати на можливють отримання позитивного результату пов'язаного з контамша^ею пато-логiчного матерiалу мiкроорганiзмами верхнiх дихальних шляхiв [8, 9].
В обох випадках слщ враховувати величину кон-центрацiТ мiкроорганiзмiв у дослщжуваному матерiалi згiдно з затверджених методик, чим вона вища, тим бтьш iмовiрна етiологiчна значимiсть щентифковано-го мiкроорганiзму у запальному процесi при конкретно нозологiТ.
Проведення мiкробiологiчноТ дiагностики у хворих, госпiталiзованих до стацiонарiв, е необхiдною умовою для встановлення етюлопчного дiагнозу i обумовлюеться бтьш тяжким переб^ом процесу в порiвняннi з амбулаторними патентами та наявнiстю епщемюло-гiчних фактсрв ризику [2, 10]. Однак нав^ь за умов госпiталiзацiТ, враховуючи розширен можпивостi, що-до лабораторноТ дiагностики, виявити етiологiчно ва-гомого збудника у хворих на НП та Ыфекцмне загострення ХОЗЛ, при проведены мiкробiологiчного досль дження, вдаеться лише в 30 - 50% випадгав [2, 9, 10].
Отриманий негативний результат в процес проведення дослщження може бути пов'язаний з багатьма факторами, до яких вщносяться: недостатня Ыфор-мованють па^ен^в, щодо правильного забору ключного матерiалу, суттева територiальна роз'еднанiсть мiкробiологiчних лабораторiй та лiкувальних закпадiв,
* Цитування при атестацй' кадр/'в: Т.О. Перцева, Т.В. Креева, О.О. Штепа. Ефективнсть та необхщн/'сть проведення етолопчноП' д/'агностики у хворих на iнфекцйн.i захворювання нижнх дихальних шляхв //Проблеми екологп! медицини. - 2014. - Т. 18, № 1-2. - С. 17-21.
що може впливати на час та якють умов зберiгання та транспортування зразюв патологiчного матерiалу [4].
З урахуванням вищенаведених даних, метою на-шоТ роботи була оцiнка результативностi проведення мiкробiологiчного дослiдження патологiчного матерiа-лу отриманого вщ хворих на НП та шфекцмне загост-рення ХОЗЛ, з подальшим визначенням структури етюлопчно вагомих збудникiв та рiвня Тх резистентно-стi до основних АБП, шляхом проведення дослщжень на базi клiнiчних лiкарень мiста Днiпропетровська.
Матерiали та методи дослiдження
У дослщження включалися хворi з дiагнозами НП та ыфекцмного загострення ХОЗЛ, як перебували на стацiонарному лiкуваннi лкарень мiста Дшпропет-ровська. Дiагноз пневмонп був пiдтверджений рентге-нографiчно i встановлений згiдно з Наказом № 128 МОЗ УкраТни вiд 19.03.2007 р. Дiагноз ХОЗЛ встанов-лювався вiдповiдно до критерiТв GOLD (2008) та згщ-но з Наказом № 128 МОЗ УкраТни вщ 19.03.2007 р. У дослщження не включалися хворi з тривалютю анти-бактерiальноТ терапiТ бiльше 24 годин.
Уам хворим проводились загальноклiнiчнi методи обстеження, рентгенографiя органiв грудноТ штини у двох проекцiях та оцЫювалась ФЗД за допомогою спiрографа MasterLab (Viasis, Нiмеччина).
Мiкробiологiчне дослiдження проводилося на базi лабораторiТ дiагностичного центру ТОВ «Аптеки ме-дичноТ академп» мiста Днiпропетровська.
В якостi дослщжуваного матерiалу при мiкробiоло-гiчнiй дiагностицi використовувалися мокротиння. 1де-нтифiкацiя мiкроорганiзмiв проводилася звичайними культуральними методами [4]. Визначення чутливост до антибактерiальних препара^в проводилося диско-дифузiйним методом та шляхом визначення м^ма-льноТ пригычуючоТ концентрацiТ (МПК) антибактерiа-льного препарату. Тестування диска чутливост проводили вщповщно до CLSI (ранiше NCCLS guidelines) [18], як i вс методи визначення чутливостi.
Забiр матерiалу проводився згiдно затверджених методик [4]. Доставка матерiалу в лабораторю здмснюва-
I ЕТАП ДОСЛ1ДЖЕННЯ: видтення патологiчногo MaTep)iajij^
лася протягом 1,5-2 годин з моменту забору з дотри-манням загальноприйнятих правил транспортування.
Статистична обробка даних проводилася за допомогою «Microsoft Office Excel» та «Statistica 6» iз вико-ристанням непараметричних методiв статистики.
Результати та ïx обговорення
Дослiдження було роздтено на два етапи. На першому етапi проводилося визначення етюлопчно вагомих мiкроорганiзмiв у хворих на НП та шфекцмне загострення ХОЗЛ, на другому - аналiз резистентнос-тi виявлених збудникiв до АБП.
В процес проведення дослiдження було оглянуто 102 особи. Серед них 23 (22,6%) особи хворi на НП не мали продуктивного кашлю, нав^ь при проведены стимулювання продукци мокротиння i не мали пока-зань до проведення фiбробронхоскопiï, що дало б нам можпивють отримати патолопчний матерiал без-посередньо з дихальних шляхiв. Цих пацieнтiв було виключено з подальшого дослiдження. Даш, щодо дизайну дослщження представлен на рисунку 1.
На першому етап у дослщження було включено 79 оаб (77,4%), що мали продуктивний кашель. 1'х було роздтено на двi групи вщповщно до встановлено-го дiагнозу. До першо''' групи увiйшло 48 оаб, яким було встановлено дiагноз НП, середнiй вiк яких склав 58,6 (48,0-62,0) рокiв, серед них 27 чоловшв та 21 жь нка, що у вiдсотковому стввщношены склало 56% на 44% вщповщно. Серед них 12 (25%) хворих надмшли до стацюнару на першу та другу добу вщ початку за-хворювання, основна частина хворих - 27 (56%) були госпiталiзованi на третю та четверту добу, 9 (19%) хворих були госпiталiзованi на п'яту i шосту добу i бь льший промiжок часу.
До друго' групи увiйшла 31 особа, яким було встановлено дiагноз ХОЗЛ у стадп шфекцмного загострення середнiй вiк яких склав 64,7 (53,0-67,0) рогав, серед них 19 чолов^в та 12 жЫок, що у вiдсотковому стввщношены склало 61% на 39% вщповщно. При цьому 16 (52%) оаб були госпiталiзованi на третю -шосту добу вщ початку захворювання, у всiх iнших випадках 15 (48%) - промiжок часу склав бтьше одного тижня.
з подальшим проведенням мюробюлопчноУ дiагностики
II ЕТАП ДОСЛ1ДЖЕННЯ: досл1дження резистентност1 щентиф1кованих респ1раторних патоген1в
36 (46%) oci6 з щентифжещгю етюлопчно вагомого ]шкрооргатзма
Рис. 1 Дизайн дослiдження
Серед двох груп при проведены мiкробiологiчного дослщження патолопчного матерiалу нижнiх дихальних шляхiв, а саме мокротиння, вдалося виявити ш-фекцiйних аген^в лише у 46% випадкiв.
Поеднання двох i больше етмл опчно вагомих мк-роорганiзмiв зустрiчалися у 7% випадгав виявлення збудникiв серед двох груп. Так у хворого на НП було виявлено асо^ацю H. influenzae та M. catarrhalis, а у
хворого на шфекцшне загострення ХОЗЛ поеднання трьох основних рестраторних патогенiв: H. influenzae, S. pneumoniae та M. catarrhalis. Саме асо^а^я декь лькох збуднигав може створювати умови для збть-шення тривалостi лiкування та затяжного характеру проткання запального процесу легень, через особли-востi резистентностi кожного мiкроорганiзма окремо.
Стосовно розподiлення мiкроорганiзмiв у кожнiй групi окремо, то ц данi представленi в таблиц 1.
Слiд також зазначити, що у першм групi виявити етюлопчно вагомого збудника вдалося в 17 (35%) випадках, при цьому об'ем ураженоТ легеневоТ ткани-ни у цих хворих був бтьший ыж у випадках негативного результату дослщження, тодi як у друпй етюлоп-чний збудник був виявлений в 19 (58%) випадках.
Таблиця 1
Розподлення ¡нфекц1йних агент1в двох груп (абс (%))
1нфекцмы агенти Ктьгасть вид^ених млкрооргаызмлв
НП ХОЗЛ
H. influenzae 7 (39%) 4 (19%)
S. pneumoniae 4 (22,2%) 5 (23,8%)
H. parainfluenzae 4 (22,2%) 2 (9,5%)
M. catarrhalis 1 (5,5%) 3 (14,4%)
S. aureus 2 (11,1%) 1 (4,8%)
K. pneumoniae - 4 (19%)
P. aeruginosa - 2 (9,5%)
Аналiзуючи отриман даы, слщ зазначити, що у хворих першоТ групи найбiльша частка щентифкацм приходилася на H. influenzae, S. pneumoniae, H. pa-rainfluenzae 15 (83,4%), тодi як у оаб другоТ групи по-ряд з основними рестраторними збудниками H. influenzae, S. pneumoniae, H. parainfluenzae 11 (52,3%), визначалася значна дольова частка щенти-фкацм таких грамнегативних мiкроорганiзмiв, як K. pneumoniae, P. aeruginosa 6 (28,5%), що характеризуются тяжким та тривалим переб^ом захворювання та складнощами у забезпеченн ефективноТ емтрич-ноТ АБТ. У хворих другоТ групи частше зустрiчалися штами M. catarrhalis ыж у хворих першоТ групи.
Штами H. influenzae та S. pneumoniae вщносилися до основних респiраторних патогешв в обох групах, на рiвень iдентифiкацiТ цих мiкроорганiзмiв може впливати швидка загибель цих мiкроорганiзмiв, через Тх «примхливють», ще до початку дослщження. Так H. influenzae потребуе наявност в поживному середо-вищi Х (гомiн) та V (коензим ферменту дегщрази) фа-кторiв кров^ поживнi середовища S. pneumoniae по-виннi бути збагаченi дефiбринованою кров'ю тварин в 5%-й концентрацiТ, а також вони потребують iнкубацiТ в атмосферi з пiдвищеним рiвнем СО2 [4, 8].
Також слiд зазначити, що в 7 (64%) випадках серед 11, де у хворих на НП були щентифковаы H. influenzae та H. parainfluenzae, в анамнезi вщзна-чалася наявнють гострого рестраторного епiзоду. 1н-фекцмш процеси, що були викликанi H. influenzae та H. parainfluenzae характеризувалися бтьш легким пе-ребiгом захворювання, а також молодим та середым вком хворих, тодi як штами S. pneumoniae ставали етюлопчною причиною, як тяжкого переб^у процесу, так i середньоТ тяжкостi та охоплювати усi вiковi ста-туси па^ен^в.
Штами S. aureus були виявленн в двох випадках у хворих на НП та в одному - при Ыфекцмному загост-ренн ХОЗЛ. Серед них двое па^ет1в з першоТ та другоТ груп мали вк старше 60 рогав, а третiй, вiком 46 рогав, мав в анамнезi гострий рестраторний епiзод. Хоча S. aureus не вщноситься до основних етiологiчно вагомих збуднигав при даних нозологiях, передумовою етюлопч-ноТ ролi цього збудника у виникненн захворювання могли стати похилий вк хворого, вживання алкоголю, а також наявнють в анамнезi гострого рестраторного етзо-ду. В даних випадках, слщ також враховувати можли-вiсть колоызацп мокротиння, що могло маскувати пнев-мококову чи аспiрацiйну пневмонiю [8, 9].
Штами P. aeruginosa та K. pneumoniae були вияв-лен у оаб з iнфекцiйним загостренням ХОЗЛ 2/4 (28,5%) випадкiв, що бтьш характеры для захворю-вань з хрошчним перебiгом. Серед хворих на НП цих збудниюв не було виявлено. Вони здатн обумовлю-вати бiльш тяжкий перебiг процесу та характеризуются значними рiвнями резистентностi, що в свою чергу вказуе на необхщнють встановлення етюлопч-ного дiагнозу при грамнегативних шфек^ях [6, 7, 8].
Ще одшею проблемою, що обумовлюе потребу проведення мiкробiологiчноТ дiагностики у хворих на 1НДШ е глобальна спрямованiсть зростання резистен-тностi мiкроорганiзмiв до АБП у свт. Визначення Тх чутливост до АБП залишаеться важливою ланкою дiагностичноТ програми.
Через це на другому етап нашого дослiдження було проведено аналiз резистентностi виявлених мк-роорганiзмiв до АБП. Розподiлення цих етюлопчно вагомих м1кроорган1зм1в представлен! на рис. 2
|||ф«-К1 lilllli ill I'll I II
■ // mfliitrnzih' /тмямомюг
■ H /.4lrilntflll*HZl>t «А/ 4ll(lrrlutJl3
■ 5 П1ПУ11Я • А* [>4I4IIII<44<I<
■/' IltnigniOiO
• s%
Puc. 2 Po3noöineHHR emionoaiMHO eaaoMux 36yÖHUKie y xeopux Ha Hn ma iHtyeKujuHe 3aaocmpeHHR X03H
OcHOBHi MiKpooprarn3MM Ta ABn go akmx y hmx 6yna BM^BrneHa pe3McreHTHicTb npeflcraBneHi b Ta6n 2
3a flaHMMM, oTpMMaHMMM b pe3ynbTaTi flocrniflweHHH, H. influenzae 6yB nyTriMBMM flo Bcix KnaciB ABn. Cepefl WTaMiB S. pneumoniae pe3MCTeHTHMMM flo nernqMrnimB bm^bm^mc^ 22% mTaMiB, Tofli ak nyTriMBMM - 78%, noMi-pHo nyTnMBMX BMABneHo He 6yno. flo MaKponifliB, niHKo-3aMifliB Ta $TopxiHonomB HyTnMBMMM BM^BMnMca 100% mTaMiB S. pneumoniae.
Таблиця 2
PiBeHb pe3ucmeHmHocmi збудниюв 1НДШ до АБП
АБП S. pneumoniae H. parainfluenzae S. aureus K. pneumoniae
ПенщилЫи 2 (22%) - - -
АмЫопенщилЫи - 2 (33%) - 2 (50%)
Захищен амЫопенщилши - 1 (17%) - -
Амшоглкозиди - - 1 (33%) -
Фторхшолони - 1 (17%) - -
Отриман дат, щодо резистентност до npenapaTiB пенiцилiнового ряду штамiв S. pneumoniae схожi на данi отриманi у кражах Свропи, таких як Румунiя та Болгарiя, lспанiя та Литва [13]. Однак вищi нiж в шших кражах Свропи, де резистентнiсть до пенщилЫу не перевищувала 10%-го бар'еру. Цi данi пщтверджу-ються i багатоцентровими дослiдженнями, проведе-ними у свт [12, 13, 14, 15, 16, 17].
Чутливими до вах класiв антибактерiальних пре-паратiв виявилися штами M. catarrhalis та P. aeruginosa. За даними деяких багатоцентрових дослщжень, P. aeruginosa характеризуемся досить зна-чними рiвнями резистентност до рiзних класiв АБП, на вщмЫу вiд результатiв отриманих у нашому досль дженнi [13, 15, 17].
Штами H. parainfluenzae виявилися резистентними до амЫопенщил^в в 33% випадюв, до захищених амЫопенщилУв та фторхшолошв були чутливими у 83% штамiв, тодi як 17% були резистентними.
Резистентними, також, виявилися штами K. pneumoniae у 50% випадюв до амшопенщил^в. Т^Ф як до захищених амшопенщил^в, цефалоспори-нiв, фторхшолошв, амiноглiкозидiв та карбопенемiв штами K. pneumoniae були 100% чутливими. За св^о-вими даними рiвень резистентност K. pneumoniae до амiнопенiцилiнiв, також, е досить високим та зумов-люе необхiднiсть постiйного монiторингу даноТ проблеми [13].
Стосовно штамiв S. aureus, то за нашими даними вони були чутливими у 100% випадгав до цефалоспо-ришв та макролiдiв, тодi як до фторхшолошв та амшо-глiкозидiв вщзначалася резистентнiсть у 33% випад-гав. Помiрно-чутливих штамiв виявлено не було.
Прогресування тяжкост захворювання, виникнен-ня ускладнень в результатi неефективностi антибак-терiальноï терапiï також щiльно пов'язано iз резистен-тнiстю мiкроорганiзмiв до двох i бтьше антибактерiа-льних препара^в. За нашими даними мультирезисте-нтнiсть складала 3% i була достатньо низькою.
Пiдбиваючи пiдсумки, слщ зауважити, що проведення мiкробiологiчноï дiагностики патологiчного ма-терiалу хворих на 1НДШ, з урахуванням правильного виконання дослщження, дае змогу отримати вщповд на питання, що постають в процеа постановки етюлопчного дiагнозу i в подальшому скеровують в бiк раць онального корегування, за потреби , емшрично приз-наченоï АБТ, що пiдвищуе ефективнють позитивноï вiдповiдi на лiкувальну програму.
Висновки
1. 1нфекцмних агентiв у хворих на НП та шфекцш-не загострення ХОЗЛ вдалося виявити лише у 46% випадгав. За нашими даними, найбтьш часто зустрь чалися такi мiкроорганiзми, як H. influenzae (28%), S. pneumoniae (23%), H. parainfluenzae (16%), M. catarrhalis (10%). Грамнегативш шфекцшш агенти, так як P. aeruginosa та K. pneumoniae визначалися у хворих з хрошчним переб^ом процесу.
2. За отриманими даними, щодо чутливост шфек-цшних агентiв до АБП, була зафксована резистент-нiсть штамiв S. pneumoniae до пенiцилiнiв (22%), H. parainfluenzae та K. pneumoniae до амшопешцил^в
(33% та 50% вщповщно), S. aureus до амшоглкоз^в (33%), а також H. parainfluenzae до захищених амшо-пенiцилiнiв та фторхшолошв (17%). PiBeHb мультире-зистентност склав 3%.
3. Мiкробiологiчна дiагностика повинна залишати-ся невiд'eмною ланкою дiагностичноï програми, не-зважаючи на достатньо низький рiвень результатив-ност та враховуючи невпинне зростання резистентности тодi як саме дослщження потребуе бiльшоï вщ-повiдальностi у процеа проведення забору та досль дження патолопчного матерiалу, задля забезпечення пщвищення ïï ефективностi.
Лiтература
1. 10 ведущих причин смерти в мире. Изменения за последнее десятилетие (период с 2000 по 2011 год) / ВОЗ. - 2013. Режим доступа: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/ru/index. html
2. Авдеев С.Н. Антибактериальная терапия при обострении хронической обструктивной болезни легких / С.Н. Авдеев // Пульмонология. - 2010. - №2. - С. 96-104.
3. Дзюблик Я.О. Кл1н1чн1 аспекти антибютикорезистентно-ст1 збудниюв негоспггальних Ыфекцм дихальних шля-х1в / Я.О. Дзюблик // Укр. пульмонол. журн. - 2010. -№3. - С. 53-56.
4. Зубков М.Н. Сбор, транспортировка биологического материала и трактовка результатов микробиологических исследований / М.Н. Зубков // Клин. Микробиол. Антимикроб. Химиотет. - 2004. - Том 6, №2. - С.143 -154.
5. Козлов Р.С. Антибиотикорезистентность Streptococcus pneumoniaе в России в 1999 - 2005гг: результаты многоцентровых проспективных исследований ПеГАС-I ПеГАС-II / Р.С. Козлов, О.В. Сивая, К.В. Шпынев [и др.] // Клин. Микробиол. Антимикроб. Химиотер. - 2006. -Том 8. - №1. - С. 33-47.
6. Перцева Т.О. Анамнестичн та кпУко-функцюнальы особливост1 переб1гу хрошчного обструктивного захворювання легень у залежност1 в1д характеру й ступеня м1кробного навантаження нижн1х дихальних шлях1в / Т.О. Перцева, Л.1. Конопкша // Укр. пульмонол.журн. -2009. - №2. - С. 26-30.
7. Перцева Т.А. Клинически значимые возбудители инфекций дыхательных путей. Конспект врача-клинициста и микробиолога Часть 4. «Проблемные» грамнегативные микроорганизмы: синегнойная палочка и ацинетобактер / Т.А Перцева., Р.А Бонцевич. // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектоло-гия. - 2007. - №2. Режим доступа: http://immuno.health-ua.com/article/80.html
8. Рачина С.А. Структура бактериальных возбудителей внебольничной пневмонии в многопрофильных стационарах Смоленска / С.А. Рачина, Р.С. Козлов, Е.П. Шаль [и др.] // Пульмонолгия. - 2011. - №1. - С. 5-18.
9. Рачина С.А. Современные подходы к микробиологической диагностике привнебольничной пневмонии / С.А. Рачина, Р.С. Козлов // Пульмонология. - 2010. - №5. -С. 5-14.
10. Фещенко Ю.1. Негоспггальна пневмошя у дорослих ос1б: етюлопя, патогенез, класиф1кац1я, д1агностика, антибактер1альна терап1я (проект клУчних настанов) Частина 1 / Ю.1. Фещенко, О.А. Голубовська [та Ы.] // УкраТнський пульмонолопчний журнал. - 2012. - №4. -С.5-17.
11. Фещенко Ю.1. ХОЗЛ в Украине: проблемы и пути решения / Ю.1. Фещенко. // Здоров'я УкраТни. - 2009. -№9/1. - С. 3-4.
12. Adolf W. Karchmer. Increased Antibiotic Resistance in Respiratory Tract Pathogens: PROTEKT US—An Update. / W. Adolf // Clinical Infectious Diseases. - 2004. - Vol.39. - P. 142-150.
npo6AeMH eKQAoriï Ta MeaunuHH
13. Annual report of the European Antimicrobial Resistance Surveillance Network (EARS-Net) 2012 / European Centre for Disease Prevention and Control. - 2013. - 205 p.
14. Burcin S. A survey of antibiotic resistance in Streptococcus pneumoniae and Haemophilus influenzae in Turkey 2004-2005. / S. Burcin, T. Ferda, U. Sercan [et all]. // Journal of Antimicrobial Chemotherapy. - 2007. - Vol.60. - P. 587-593.
15. Thornsberry C. , Sahm. Survey of Susceptibilities of Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, and Mo-raxella catarrhalis Isolates to 26 Antimicrobial Agents: a Prospective U.S. Study. / C. Thornsberry, P. T. Ogilvie, H. P. Holley jr., D. F. // Antimicrobial Agents and Chemotherapy. - 1999. - Vol.11. - P. 2612-2623.
16. Kim S H. ANSORP Study Group. Changing trends in antimicrobial resistance and serotypes of Streptococcus pneumoniae isolates in Asian countries: an Asian Network for Surveillance of Resistant Pathogens (ANSORP) study./ S. H. Kim, J. H. Song, D. R. Chung [et all] // Antimicrob. Agents Chemother. - 2012. - Vol.56. - P. 1418-1426.
17. Michael R. Jacobs et all. and the Alexander Project Group. The Alexander Project 1998-2000: susceptibility of pathogens isolated from community-acquired respiratory tract infection to commonly used antimicrobial agents. / R. Michael, Jacobs [et all]. // Journal of Antimicrobial Chemotherapy. - 2003. - Vol.52. - P. 229-246.
18. NCCLS. Performance standards for antimicrobial susceptibility testing; ninth informational supplement // M100-S9 -1999. - V.19. - N.1.
ENGLISH VERSION: THE EFFECTIVENESS AND NECESSITY OF CARRYING OUT ETIOLOGICAL DIAGNOSTICS IN PATIENTS WITH LOWER RESPIRATORY TRACT INFECTIONS*
Pertseva T. O, Kireyeva T. V., Shtepa O.O.
State Establishment "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine", Department of Faculty of Therapy and Endocrinology
ACCORDING to our data, the effectiveness of microbiological diagnostics in patients with lower respiratory tract infections with the subsequent establishing etiologic diagnosis was 46%. Etiologic agent was identified in 35% of cases in patients with community-acquired pneumonia (CAP) and 58% of cases in patients with acute exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease (AE COPD). H. influenzae, S. pneumoniae, H. parainfluenzae were the most common microorganisms detectable in patients with CAP and AE COPD 83,4% and 52,3% respectively. K. pneumoniae and P. aeruginosa (28.5%) accounted a considerable part of cases in patients with AE COPD. M. catarrhalis strains were determined in 14,4% of cases. S. pneumoniae strains resistance to penicillin was 22%, H.parainfluenzae and K. pneumoniae to ami-nopenicillins - 33%> and 67%>, respectively, S. aureus to aminoglycosides and fluoroquinolones - 33%>. Multiple drug resistance was 3%o. Etiologic diagnosis makes it possible to adjust and improve the efficiency of empirical antibiotic therapy based on the level of resistance of the pathogens despite the relatively low level of efficiency and the variety of identified pathogens.
Key words: infectious agents, microbiological diagnostics, community-acquired pneumonia, chronic obstructive pulmonary disease, antibacterial drugs resistance.
In the treatment of infections of lower respiratory tract (ILRT) a key role belongs to anti-bacterial therapy (ABT), administration of which in the majority of cases is of empiric character, caused by necessity to start treatment in the shortest terms and is based on the data of world researches [9, 13,16].
The necessity of etiologic diagnostics is due to the need of ABT correcting in a concrete patient in the absence of response to initially administered empiric ABT therapy; this may be linked with atypical pulmonary pathogen or with the change of profile of resistance of main respiratory causative agents to anti-bacterial agents (ABA). Establishing etiologic diagnosis gives possibility, if necessary, to pass from ABA of a wide spectrum (or combined therapy) to agent of a narrow spectrum (to mono-therapy), favoring reduction of expenditures, decrease of risk of development of unfavorable reactions to medicinal agents and selection of antibacterial resistance [2,4,9].
In patients with community acquired pneumonia (CAP) undergoing treatment in out-patient unit, in accordance with confirmed treatment standards it is not recommended to carry out microbiologic sputum examination. This examination is being carried out under conditions of inefficiency of started empirical ABT or due to frequent relapses of respiratory episodes, taking into ac-
count short period of time, which may testify to pathogen presence, the activity of which was not stopped while using initially administered ABT [10].
Microbiologic examination of sputum in patients with infectious exacerbation of COPD is important both in the period of exacerbation with the aim to define etiologic causative agent, and in remission stage with the aim of revealing microorganisms, carriage of latter is characteristic for a patient during chronic course of the disease [7,11]. Due to the fact that carrying out a complete eradication of these microorganisms from respiratory ways is not possible, this information gives possibility to prognosticate increase of which causative agent's virulence may have etiologic significance in case exacerbation of the process. In the same manner it is important to pay attention to possibility of achieving positive result, linked with contamination of pathologic material with microorganisms of upper respiratory ways [8, 9].
In both cases amount of microorganisms concentration in the material examined in accordance with confirmed procedures should be considered, the higher the amount the more probable is etiologic significance of identified microorganism in the inflammatory process in a concrete nosology.
Carrying out microbiologic diagnostics in patients hospitalized to in-patient units is a necessary prerequisite
* To cite this English version: T. O. Pertseva, T.V. Kireyeva, O.O. Shtepa The effectiveness and necessity of carrying out etiological diagnostics in patients with lower respiratory tract infections -/ / Problemy ekologii ta medytsyny - 2014. - Vol 18, № 1-2. - P. 21 -25.
