CC BY
33
further deterioration of the building in order to preserve the unique historic and architectural urban environment. This is possible by introducing effective emergency measures provided state support.
REFERENCES
1. Vulytsi i ploshchi Dnipropetrovs'ka / B. Ya Brikker, O. V. Kuz'mina, I. N. Tralo, H. I. Shevchenko; Za zahal. red. H. I. Shevchenko. - D. : Promin', 1967.
2. Ves' Ekaterynoslav. Dovidnyk. - 1912 rik.
3. Dnepropetrovsk. Arkhytektorbi / N.P. Andrushchenko, M. E. Kavun, N. A. Lopatyuk y dr. Za zah. red. N. N. Kondel'-Permynovoy. - K. : Vydavnychyy budynok A+S, 2006.
4. Hulyaev H. Y. Ocherky ystoryy Ekaterynoslava. (A tak ly эto bbilo?). V 2 kn. Kn. 2 (1887 -2006) / H. Y. Hulyaev, V. Y. Bol'shakov, V. S. Moroz. - D. : PHASA, 2007.
5. Kavun M. E. Formyrovanye ystorycheskoho tsentra Ekaterynoslava v kontse KhVIII - pervoy polovyne KhIKh vv. // Z mynuvshyny Podniprov'ya: Zb. materialiv nauk. konf., prysv. Mizhn. Dnyu muzeyiv, 17 travnya 1994 r. - D. : VPOP «Dnipro», 1995.
6. Mashukov V. D. Vospomynanyya o horode Ekaterynoslave (1886-1910 hodbi) / V. D. Mashukov. - Ekaterynoslav, 1910.
7. Starostin V. Stolytsya stepovoho krayu. Dnipropetrovs'k: Narysy z istoriyi mista / V. Starostin. - D. : Dniproknyha, 2004.
8. Fomenko A. Dnipropetrovs'k: mynule i suchasne. / A. Fomenko. - D., 2001.
9. Yavornyts'kyy D. I. Istoriya mista Katerynoslava: [Pereklad A. V. Hladkoho] Za vydannyam: Yavornytskyy D. Y. Ystoryya horoda Ekaterynoslava. - 2-ge yzd., dop. - D. : Sich, 1996.
УДК 908:721
БУДИНОК ЯК 1СТОРИЧНА Ц1НН1СТЬ М1СТА
Н. Г. Омелян-Скирта, асист., С. Левювсъка, студ.
Клю^ов^ слова: будинок, архгтектурш об'екти, модерн, архгтектурне ршення, неокласицизм, сталтсъкий неокласицизм, планомгрна забудова мгста
Постановка проблеми. Серед багатьох юторичних архпектурних об'ек™ мiста е таю, що заслуговують на особливу увагу. Кожен iз них - це iсторiя, культура, великий телектуальний внесок конкретного творця. Але часто поза увагою фахiвцiв залишаються справдi цiннi та унiкальнi об'екти з точки зору архпектурних рiшень. Таю будiвлi зникають з мапи мюта, тому це питания й на сьогодш залишаеться актуальним.
Анал1з публшацш. Питання щодо заснування та розбудови мюта Катеринослава досить грунговно висвгглене в художнш, науковiй, публiцистичнiй лiтературi [1; 2; 7]. Ретельно було дослщжено вплив модерних вiянь на архитектуру мiста [6; 7].
Мета сгагт - дослщити значимiсть будинку як iсторичноi цiнностi для мюта. Для досягнення окресленоi мети поставимо такi завдання: проаналiзувати архiтектурний Катеринослав iз 1913 року; з'ясувати появу назв вул. Шевченка та Гоголя; з'ясувати стиль об'екта та розвиток цього стилю в Украiнi та мютц проаналiзувати сучасний стан споруди; порiвняти з минулими роками
Виклад магер1алу. Катеринослав був заснований в 1777 роцi Азовським губернатором В. Г. Чертковим, який у середиш лiта обрав дшянку для мюта на лiвому березi Днiпра. Вибiр був украй невдалим, бо, розташована в низинi, вона майже вся щовесни затоплювалася.
Потьомкiи наказав «...через незручнють поселення нинiшнього мiста, перенести його на шдвищену д^нку». Вщповщно до цього наказу, мiсто було перенесене в с. Новi Кайдаки, а згодом, у 1787 рощ почали розбудову там, де ми його бачимо ниш [3].
У загальних рисах Катеринослав мав той европейський характер, який був притаманним усш населеним пунктам молодоi Новоросп. Цi риси впадали в око пршжджим iз Ценгральноi Роси: незначна юлькють церков, невизначена, i нерщко навiть iз натяками на готичну чи сучасну архiтектуру, архiтектура будiвель [4].
Центральна магiстраль мiста - проспект шеш К. Маркса - одна з найстарших вулиць. Час його заснування можна вважати початком будiвницгва Катеринослава на правому березi Днiпра. У 1790 - 1792 роках вщомий зодчий I. С. Старов розробив проект планування мюта,
вщповщно до якого проспект був визначений як основний напрямок розвитку мюта, його стрижень, що з'еднуе два мюьких центри - напрний 1 прибережний.
Найстаршою спорудою проспекту е збережений до сьогодш будинок колишньо! шовково-суконно! фабрики (пр. К. Маркса, 106), збудований за проектом вщомого росшського арх1тектора Ф. I. Волкова в 1824 - 1825 роках (з 1926 р. - хл1бозавод № 1). У будинку по проспекту (тепер № 64) була розмщена канцелярш комгтету кураторства шоземних колонют1в, куди в 1820 рощ прибув на службу висланий до Катеринослава О. С. Пушкин (сьогодш тут розташован1 Лгтературний музей 1 вгтальня, вщкрип в 1998 рощ).
Наприкшщ XIX - на початку XX столгття на проспекп з'явилося багато будинк1в, як прикрасили його: Обласний музей 1меш О. М. Поля, Вище прниче училище, Дшпропетровське реальне училище, Окружний суд, будинок Мюько! думи, готель «Астор1я», Головпоштамт, Катеринославське вщдшення Санкт-Петербурзького мшшродного банку, готель «Свропейський», станц1я карети швидко! допомоги, будинок управления Катерининсько! зал1знищ [7].
У 1903 роц цившьний 1нженер Бочаров виконав проект нового примщення поштово-телеграфно! контори (поштамт), який завершено в 1905 р. пщ наглядом катеринославського арх1тектора О. I. Миклашевського з1 змшами до первюного проекту. Значний внесок в арХтектурне розма!ття Катеринослава зробив губернський архгтектор Ф. Ф. Булацель. За його проектами в 1906 - 1907 рр. побудоваш Зимовий театр (зараз це Росшський драматичний театр 1меш О. М. Горького) по проспекту К. Маркса, 97 та в 1911 р. - Комерцшний клуб по вул. Дзержинського, 23.
Наш земляк 1 випускник Катеринославського реального училища мюький архгтектор Д. С. Скоробогатов займався приватною практикою, виконував комунально- 1нженерш роботи 1з замощення вулиць, будував вуличш колектори, прокладав трамвайш лши. Був ревним прихильником академ1зму. Найвизначнше дгтище - величне примщення Мюько! думи (1900 -1901 рр.), розташоване на перехрест проспекту Карла Маркса та вулищ Управсько! (зараз Виконком1вська). Найвщомшою спорудою цього перюду е спроектоване 1 збудоване Д. С. Скоробогатовим примщення Амур-Нижньодшпровсько! Ради народних депутата у 1923 - 1925 роки.
Сучасний Дншропетровськ збертгае багато твор1нь ведомого зодчого, приб1чника неокласицизму в архитектур! О. Л. Красносельського (1877 - 1944 рр. ). Олександр Леонтшович присвятив тридцять два роки творчого життя мюту. Починаючи з 1913 р. було спроектовано та збудовано прибутков! будинки на вул. Крутопрнш (зараз Рогальова), Садовш (зараз Серова) 1 Тихш (зараз Мечникова). У 1915 р. на вул. Казансьюй (зараз К. Л1бкнехта, 11) за проектом Красносельського зведено двоповерховий, з1 спареними юшчними колонами, як прикрашають парадний вхщ, будинок для офщерських дгтей-сиргт, у 1916-му - морфолопчний корпус медичного ¿нституту (зараз вул. Севастопольська, 7). У радянсью часи було завершено розпочате в 1932 рощ будшнищво Палацу культури металург1в ¿мет 1лл1ча, що на Брянськш площе У 1936 рощ Красносельський почав реконструкцию будинку Комерцшного училища, надбудувавши 4 та 5-й поверхи. Олександр Леонтшович - автор проекту так званого Палацу профилактики (зараз примщення першо! пол1клшки 2-! мюько! лкарш на вул. Профшакторнш).
Сучасна вулиця Шевченка (колишня Полщейська), що зв'язуе вулищ Гончара та К. Лбкнехта, простягаеться у довжину на шють кварталш, що на один коротше, шж на початку ХХ столгття. Так сталося тому, що забудова п1вденно! частини колишньо! ярмарково! илощ1 комплексами (спочатку Прничого ¿нституту, пот1м шшими закладами) перекрила проход Полщейсько! до вул. Лагерно!. Оскльки на той час помгтною була роль полщп в управлшш мютом (вона фактично ним управляла), то навгть вулицю назвали Полщейською, адже на нш була розташована полщейська управа.
Забудова Полщейсько! розпочалася у другому десятилггп XIX столгття, але схвдний напрямок перегороджала Жандармська балка, яка сягала Катерининського проспекту. Тльки в сорокових роках, коли за наказом губернатора Я. Фабра було засипано яр, вщкрився «шлях угору». Це дало можливють побудувати дамбу через Жандармську балку на Полщейськш та Козачш (сучасна Комсомольська) [1].
1нтенсивна забудова Полщейсько! та Козачо! вщбуваеться з 90-х рок1в XIX столгття. З'являються маетки на делянках вулиць, що перетинають Полщейську: по Волоськш (Гоголя), Лагершй (пр. Гагар1на) та ш. Напрний район стае престижним житловим районом
Катеринослава. У 1907 - 1908 рр. у пшшчнш частит вулицi Полiцейськоi будуеться перша мюька ж1ноча гiмназiя. Вулиця в т часи виходила на Басейну (Писаржевського). Будинок гiмназii за проектом Д. С. Скоробогатова зроблено з цегли, мае два поверхи зi збшьшеною центральною частиною та боковими крилами. У довоеннi роки тут розмiщувалась трудова школа № 23. Зруйнована у вiйиу будiвля була вщновлена з надбудовою третьго поверху та стала третИм корпусом гiрничого уншерситету.
На вулицi Шевченка заслуговують на увагу деюлька споруд. У модерновому будинку № 21 працюе Художнш музей. Iсторiя його становлення розтягнута на десятилiття. У 1887 рощ з нагоди 100-рИчного ювтею Катеринослава в будинку ЩекутИт на розi проспекту та Садово1' було оргатзовано виставку Крамського, Пеленова, Репiна, Ярошенка, Шишкiна та iи. Згодом, тсля створення в 1901 роцi Наукового катеринославського товариства, його художня комюИя почала влаштовувати регулярнi виставки. Члени ще1' комiсii iиiцiювали вщкриття в Катеринославi художньо1' галере1'. Галерея запрацювала 14 квiтня 1914 року у Потьомюнському (вщкриття було приурочене 100-лптю Т. Г. Шевченка). АкадемИя мистецтв Роси прислала шiстдесят чотири картини, iншi роботи - це картини з виставки художникiв-передвижникш та мiсцевих художникiв. 1з початком Першо1' свiтовоi вiйни галерею було закрито. У Потьомкiиському палацi розмютили госпiталь. Експонати галере1' зберiгали в Мюькш думi [6].
Неощненним внеском у розбудову Катеринослава можна вважати проекти Свгена Павловича Непокойчицького - вщомого гiрничого iиженера, який був членом Катеринославсько1' гiмназiйноi сшлки «Соколъ» та комiсii з благоустрою та загальних питань, входив до складу «Почетных мировых судей» Катеринославського мюького з'вду мирових суддИв (на той час так називали присяжних на судових справах) [2; 4].
Вш також входив до складу опкунсько1' ради Третьо1' жшочо" гiмназii iм. Нестелей, в1дкрито1' в 1909 рощ та названо!' на честь дворянки Катеринослава Юли Йосипшни Нестелей, на кошти котро", за проектом Д. С. Скоробогатова, i була зведена пмназИя [7].
С. П. Непокойчицький зарекомендував себе як зразковий громадянин, вщповщальний, законослухняний i працьовитий iнженер, брав участь у деклькох масштабних проектах, таких як, наприклад, схема щю'здш пщ Мерефо-Херсонською залiзницею.
Мюька дума уповноважила С. П. Непокойчицького та I. Я. Езау розробити схеми про'здш пщ полотном залiзницi в межах мiських земель. Цей проект було затверджено в 1914 рощ. Вщповщно до нього по Архiерейському та Севастопольському спусках передбачалося будiвницгво проiздiв, придатних для прокладення трамвайноi лiнii. По другому Мандрикшському спуску повиннi були проiжджати еюпажг Загалом будiвницгво про'здИв було виконане протягом 1915 - 1916 рокш [2; 5; 7].
Украшська аритектура юнця XIX - початку ХХ ст. увiбрала таке розмаiття художшх досягнень та видатних Имен, що цей перiод цтком справедливо вважають золотим столптям.
На змшу еклектизму Х1Х столiття в архiтектурi Украши з'являються пошуки цiлiсного стилю, який змИг би спиратися на використання нових конструкцiй i матерiалiв. Так зароджуеться модерн. Надалi стиль швидко розвивався, набуваючи сво'х особливих рис -башточки, шестикутноi форми дверi та вiкна, плавнiсть фасадних лшш.
Катеринославщина не могла залишитися осторонь вщ жштшх модних вИянь. Так, до початку ХХ столптя в нашому мюп володарював модерн, И будинок, як об'ект архИтектури, став одним Из найвдалших його уособлень.
Напевно, екстремальним прикладом модерну е так званий будинок Хршникова (сучасний готель «Украша»). Його автори - архИтектор П. П. Фетисов та Инженер В. М. Хршников зумти створити одну з найцкавших окрас мюта
До перелжу кращих споруд, зведених у стилИ модерн, можна вщнести будинок, розташований на розИ вулиць Шевченка та Гоголя. Цей ушкальний архИтектурний об'ект 1913 року е одним Из небагатьох взИрцИв стилю модерн у дореволюцшному КатеринославИ. Двоповерховий маеток прничого Инженера увИнчаний оригшальною заскленою башточкою, яка завершуе кутовий еркер. Будинок декоровано ексклюзивними барельефами Из зображенням робИтникИБ, мехатзмш та iнструменгiв прничодо6увно" промисловост того часу, яю свщчать про любов власника будинку С. П. Непокойчицького до своа професи. Неповторт залзобетонт сходи, якИ ведуть у внутрИшне подвИр'я, де був ранте фруктовий сад, плавт вигини лшш перил И балюстрад, яскраво виражають "х приналежнють до стилю модерн И найвиразшшим чином пщкреслюють вiдмiинiсть, особливють, архИтектурну щннють И художньо-естетичну неповторнють будинку.
1з роками власники змiнювалися. Сдиний маегок було подшено на квартири, але його так i не передали у властсть мiсга. Будинок не ремонгувався, лише завдяки якiсно виконанiй колись робой i, до якогось часу, завдяки бережливому ставленню мешканцв, зберкав свiй зовнiшнiй вигляд. Роки минали, будинок потроху руйнувався, замiсть фруктового саду з'явилося внутршне подвiр'я, оточене новобудовами. Сходи до^ е тим елементом будiвлi, який приваблюе молодят, що хочуть зробити оригiнальнi знiмки; енгузiастiв-художникiв, якi намагаються зафiксувати щкавий образ; студенгiв-архiтекгорiв, що проходять художню практику.
Минав час, i модернзм вщживав. I хоча його вплив був досигь тривалим (ще в 1930-т роки кшвсью газетнi кюски проектувалися в цьому стилi), але 20-т роки з конструкгивiзмом, а попм вiйна та сгалшський неокласицизм зовсiм «добили» модерн
Та вш живе. Модерн виявляегься в сучасних огорожах тротуарiв, граточках балкотв, у хвилястих абрисах прикрас фасадiв. I сюльки б не минуло часу, цей стиль залишатиметься вiчно новим i модним атрибутом [5].
Висновок. Зараз маегок Непокойчицького перебувае в жахливому стан Сходи, що ранше вели до саду, розсипаються, вщ них вiцлiтають шматки бетону та штукатурки. Подекуди проглядаеться металевий каркас. Незважаючи на те, що людям будинок подобаеться, жоден не проявив шщативи, щоб вщремонтувати цiкавi архггекгурш деталi. Справа не просуваеться далi коротких статей на рiзноманiтних мюьких сайтах. Для мiсцевих органiв влади цей будинок не становигь юторично! цiнностi, бо за статусом вш жигловий.
Чим вимiрюеться iсторична щннють буд1вель? Чому влада звертае увагу на статус будинку, а не на його архггекгурну та художню щннють? Чому не хоче зберегти модерновий дiм 1913 року? Тому, що не хоче видтяти кошти Дуже багато iсторичних об'екгiв уже втрачено через бездшльнють мюько! влади. Якщо й надалi будемо покладатися на iнших, хто знае, сктьки цкавих архiтекгурних об'екпв ще втратимо. Може, настав час взяти сигуацю пщ контроль, зiбрати кошти на матерiали та реашмувати архiтекгурнi прикраси на сходах? Це не виршигь глобальну проблему занепаду старого Кагеринослава в цшому, але цей крок допоможе зберегти одну з перлин нашого мюта та послугуе прикладом для iнших, стане чимось на зразок початку ланцюгово! реакцп.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бр1ккет Б. Я. Вулицi i площi Днiпропетровська / Б. Я. Брккет, О. В. Кузьмiна та ш. -Д. : Промiнь, 1967. - С. 71 - 73.
2. Венгер Н. В. Меноштське пщприемництво в умовах модертзацп Пвдня Росе!: мiж конгрегацiею, кланом i росiйським суспшьством (1789 - 1920) / В. Н. Венгер. - Д : ДНУ, 2009.
3. Вщомост Катеринославського мiського громадського самоврядування [ Елекгронний ресурс 1. - Режим доступу: http://encdp.com
4. Кулиба Д. Кагеринослав модерний [Елекгронний ресурс]. - Режим доступу: http ://gazeta. dp. ua/read/ ekaterinoslav_moderniy
5. Мороз В. С. Краезнавчi нариси з ютори Приднiпров'я: iсторичнi поди i люди. Вщ найцавнiших часiв до початку ХХ столггтя. Катеринослав аритекгурний / В. С. Мороз. -Хмельницький, 2010. - С. 128 - 130.
6. Фоменко А. Дншропетровськ: минуле i сучасне. Головний проспект / А. Фоменко. -2001. - С. 437 - 442.
7. Чабан М. П. Езау 1ван Якович (1859 - 1940). Дiячi державно! влади та самоврядування Дшпропетровсько! области юторичш нариси: у 2 т. / М. П. Чабан. - Д, 2009. [ Елекгронний ресурс ]. - Режим доступу: http://encdp.com
SUMMARY
Statement of the problem. The rapid development of the construction sector, the latest on new technologies and the many historic architectural sites of the city is such that deserve special attention. Each of them - it's history, culture, great intellectual contribution of a particular creator. But often overlooked specialists are really valuable and unique features in terms of architecture. These buildings are disappearing from the map of the city, so this question remains relevant today.
The aim of the paper is to explore the importance of building a historical value for the city.
BicHHK njAEA
Conclusions. Now Nepokoychytskoho estate is in a terrible state. Stairs that previously led to the garden is scattered, they fly away chunks of concrete and plaster. In some places visible metal frame. Despite the fact that people like the house, none taken initiative to repair interesting architectural details. It's not spreading further short articles on various urban sites. For local authorities, this house is no historical value, because it is for residential status. What is measured historical value of buildings? Why authorities drew attention to the status of the building, not to its architectural and artistic value? Why not mod wants to keep the house in 1913? Because I do not want to allocate funds. Many historic sites have been lost due to inactivity city authorities. If we continue to rely on others, who knows how many interesting architectural sites still lose. Maybe it's time to bring the situation under control, to raise funds for materials and revive architectural decoration on the stairs? It will not solve the global problem of decadence Katerynoslav in general, but this move will help save one of the jewels of the city and serve as an example to others, will be something like a chain reaction.
REFERENCES
1. Brikket B. Ya. Vulytsi i ploshchi Dnipropetrovs'ka / B. Ya. Brikket, O. V. Kuz'mina ta in. -D. : Promin', 1967. - S. 71 - 73.
2. Venher N. V. Menonit-s'ke pidpryyemnytstvo v umovakh modernizatsiyi Pivdnya Rosiyi: mizh konhrehatsiyeyu, klanom i rosiys'kym suspil'stvom (1789 - 1920) / N. V. Venher. - D. : DNU, 2009.
3. Vidomosti Katerynoslavs'koho mis'koho hromads'koho samovryaduvannya [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://encdp.com
4. Kulyba D. Katerynoslav modernyy. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http ://gazeta. dp. ua/read/ ekaterinoslav_moderniy
5. Moroz V. S. Krayeznavchi narysy z istoriyi Prydniprov»ya: istorychni podiyi i lyudy. Vid naydavnishykh chasiv do pochatku XX stolittya. Katerynoslav arkhitekturnyy / V. S. Moroz. -Khmel'nyts'kyy, 2010. - S. 128 - 130.
6. Fomenko A. Dnipropetrovs'k: mynule i suchasne. Holovnyy prospekt / A. Fomenko. - 2001. -S. 437 - 442.
7. Chaban M. P. Yezau Ivan Yakovych (1859 - 1940). Diyachi derzhavnoyi vlady ta samovryaduvannya Dnipropetrovs'koyi oblasti: istorychni narysy: u 2 t. / M. P. Chaban. - D., 2009. [Elektronnyy resurs]. -Rezhym dostupu: http://encdp.com
