CC BY
29
УДК 616.379-008.64-06+617.58-009-085 ХУТОРСЬКА Л.А.
Районна лкарня № 2, м. Ужгород
ДИНАМкА ПОШИРЕНОСТ ТА РИЗИК РОЗВИТКУ ААБЕТИЧНОТ РЕТИНОПАТП У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ
Резюме. Питання активного виявлення / своечасного лiкування ускладнень цукрового Забегу (ЦД) на раннiх сталях залишаються актуальними.
Мета дослдження полягала у вивченнi динамiки поширеност д'абетичноI ретинопатИ (ДР) у до-рослиххворих на ЦД, враховуючи тип i тривалiсть захворювання, стать \ вiкхворих, м^сце 1х прожи-вання, ступень компенсацИ вуглеводного обмiну, а також в оцшщ абсолютного /' в 'щносного ризику розвитку ДР.
Матерiали iметоди. У 13 альськихрайонах \ п'яти местахобласного пдпорядкування Закарпатсько1 област у 2009 роц обстежена випадкова виб'1рка хворих на ЦД 1-го \ 2-го типiв (2103 особи) у вiцi понад 18 роюв. На другому етап/ дослiдження (2012 р'1к) зд'1йснювалося повторне обстеження (ре-скринiнг) випадково1 виб'<рки хворих на ЦД 1-го \ 2-го типiв (1947хворих).
Результати. Частота ДР становить 54,5 % \ е вищою серед хворих на ЦД 1-го типу — 63,1 % порiвняно з хворими на ЦД 2-го типу — 48,6 %. Поширенiсть макросудинних ускладнень в груп\ хворих на ДР була вiрогiдно вищою, здебльшого при ЦД 1-го типу порiвняно \з групою хворих без ДР. Наявнiсть ДР у хворих на ЦД 1-го типу визначае високий вдносний ризик розвитку синдромуд'абетично)' стопи, д'абетичноIдистально1 полiнейропатiI, д'абетичноI катаракти, iнфаркту мюкарда. Наибольший абсо-лютний \ вщносний ризик розвитку ДР був пов'язаний з тривалiстю ЦД понад 5 рок/в, рiвнем НЬА1с понад 7,5 %, наявнiстю д'абетичноI нефропатИ та артер<ально1 ппертензИ
Висновки: поширенiсть вс'\х стад'1й ДР вiрогiдно вища при ЦД 1-го типу, нж при ЦД 2-го типу \ зростае з/' збiльшенням тривалост ЦД, досягаючи максимального значення за наявност ЦД 1-го типу понад 20 роюв i 67,4 % за наявност ЦД 2-го типу протягом 15-20 роюв. При вивченнi ризику розвитку ДР у дорослих хворих на ЦД статистично значуща позитивна кореляц'1я ДР отримана з тривал^стю диабету, в/'ком хворих, рiвнями НЬА1с, систол'1чного i д'1астол'1чного АТ, наявнiстю м'1кроальбум'1нурн.
Ключовi слова: цукровий дiабет, д'!абетична ретинопаля, поширенiсть, чинники ризику.
(—> .— ® Оригинальные исследования
U
I_l V-1 /Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Всесвиня оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ) i Мiжнародна дiабетична федеращя (МДФ) визна-чили цукровий дiабет (ЦД) як епiдемiчне хрошчне захворювання нешфекцшно! етюлоги. Захворю-вашсть на ЦД мае характер пандемп, охоплюючи бшьшють економiчно розвинених кра'1н. За да-ними МДФ, число хворих на ЦД серед дорослого населення у свт у 2011 рощ становило 366 мшь-йошв, а до 2030 р. досягне 552 мшьйошв [5].
Розвиток мкросудинних ускладнень ЦД, зокре-ма дiабетичноl ретинопатп (ДР), не лише впливае на яысть життя, але й ютотно знижуе середню тривалють життя хворих. Виявлення цих ускладнень на раншх стадiях належить до важливих завдань як з позицш 1х профшактики, так i бтьш сприятливого прогнозу [2].
За даними рiзних авторiв, поширешсть ДР у хворих на ЦД становить вщ 30 до 60 %, з них 3—10 % припадае на пролiферативну стадш ДР. У пащенпв з ЦД 1-го типу через 5—7 рошв вщ початку захворювання клшчш симптоми ДР наявш у 15—20 % випадшв, а через 30 рошв — практично у вих хворих [3]. При ЦД 2-го типу у зв'язку з шзньою дiагностикою ознаки ДР спостеркаються вже при виявленш ЦД у 15—30 % випадшв, а через 30 рошв — у 90 % хворих [4].
Отже, рання швалщизащя й висока смертнють хворих на ЦД, пов'язана з його ускладненнями, зумовлюе необхщшсть розв'язання проблем первинно'1 та вто© Хуторська Л.А. , 2013
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
ринно! профилактики. У зв'язку з цим питання активного виявлення та своечасного лшування ускладнень ЦД на раншх стадiях залишаються актуальними.
Мета дослщження: вивчити динамiку пошире-ност ДР у дорослих хворих на ЦД, враховуючи тип i тривалють захворювання, стать i вiк хворих, мюце !х проживання (мiсто, село), стушнь компенсаци вуглеводного обмiну, а також оцшити абсолютний i вщносний ризик розвитку ДР.
Матерiали i методи
У 13 сiльських районах i п'яти мiстах обласного пдпорядкування Закарпатсько! областi у 2009 рощ нами була обстежена випадкова вибiрка хворих на ЦД 1-го i 2-го тишв вiком понад 18 роыв. Загальне число обстежених хворих, включених у проспективне дослiдження, становило 2103 особи (ЦД 1-го типу — 861, ЦД 2-го типу — 1242). Вибiрка хворих для про-ведення скриншгу формувалася на пiдставi даних облiку хворих на ЦД у зазначених районах i мютах з використанням таблиць випадкових чисел, шляхом !х накладення на списки хворих у комп'ютернш програ-мi Microsoft Office Excel 2003.
Обстеження хворих включало: антропометричш данi (рют, маса тiла), визначення артерiального тиску (АТ), глшэзильованого гемоглобiну (HbA1c), бюхь мiчний аналiз кровi (креатинiн, сечовина, загальний холестерин (ЗХС), триглiцериди); визначення мшро-альбумiнурii (МАУ), реестрацiю електрокардюграфи (ЕКГ) у споко!; консультацiю офтальмолога.
На другому еташ дослiдження (2012 рш) здш-снювалося повторне обстеження (рескриншг) ви-падково! вибiрки хворих на ЦД 1-го i 2-го тишв у кшькосп 1947 хворих.
Статистичний аналiз отриманих даних викону-вали iз застосуванням пакета прикладних програм Statistica 6,0, фiрми StatSoft Inc. (США). Для оцш-ки поширеност ДР групи спостережень формува-лися за типом ЦД (перша група — ЦД 1-го типу, друга група — ЦД 2-го типу). Даш стосовно поши-
реност (вщносш частоти) ДР наведеш у вщсотках. Спiввiдношення вiдносних частот (абсолютних ризикiв — AR) — вщносний ризик (RR) розрахо-вували за формулою: RR = (А/(А+В))/(С/(С+D)).
Перед проведенням статистичного аналiзу ви-конували оцшку нормальностi розподiлу ознак з використанням W-критерiю Шапiро — Ушка. Як критерш нормальностi використовували рiвень статистично! значущостi р > 0,05. При проведен-нi цього тесту дослщжуваш кiлькiснi ознаки в уах групах мали розподiл вiдмiнний вщ нормального. У зв'язку з цим порiвняння груп проводили з використанням непараметричних методiв. При порiвняннi двох незалежних груп за кшьшсною ознакою застосовували U-критерiй Манна — У!т-нi. Вiдмiнностi оцiнюваних показнишв вважалися статистично значущими при р < 0,05.
Отримаш данi наведеш у виглядi медiани (Ме) та штерквартильного iнтервалу мiж 25-м i 75-м процен-тилями (Ме [25 %; 75 %]). Порiвняння незалежних груп за яшсною ознакою проводили шляхом аналiзу з використанням критерш х2 (хi-квадрат).
Результати дослiдження та Тх обговорення
При обстеженнi 2103 хворих на ЦД дiагносто-вано ДР у 1146, що становить 54,5 %. Частота ДР вiрогiдно вища серед хворих на ЦД 1-го типу — 63,1 % (543/861) порiвняно з хворими на ЦД 2-го типу — 48,6 % (603/1242), х2 = 257,8, р < 0,05. Щ даш вiрогiдно перевищують зареестровану частоту ДР у Закарпатськш областi [1]. 1стотш вщмшно-стi у фактичнiй i зареестрованiй поширеностi ДР зумовленi насамперед тим, що хвор^ особливо на ЦД 2-го типу, своечасно не проходили офтальмо-лопчне обстеження.
Не встановлено вiрогiдного зв'язку мiжрегiо-нальних вщмшностей показникiв поширеностi ДР з тривалютю ЦД, вiком хворих, рiвнем компенсацii вуглеводного обмiну.
Таблиця 1. Загальна характеристика обстежениххворих на ЦД ¡з ДР та без не/
Параметри ЦД 1-го типу (n = 861), Me [25 %; 75 %] ЦД 2-го типу (n = 1242), Me [25 %; 75 %]
1з ДР (n = 543) Без ДР (n =318) Р 1з ДР (n = 603) Без ДР (n = 639) Р
Стать, ч/ж 239/304 148/170 182/421 350/289
BiK, роюв 39 [28; 51] 32 [20; 44] < 0,05* 58 [53; 67] 56 [51; 65] < 0,05*
Тривалють ЦД, роюв 16 [10,5; 24] 4 [2; 8] < 0,05* 11 [7; 15] 4 [3; 9] < 0,05*
1МТ, кг/м2 23,9 [21,4; 26,7] 23,1 [20,9; 25,6] < 0,05* 29,6 [26,4; 33,1] 30,8 [27,4; 34,2] < 0,05*
HbAlc, % 9,1 [8,2; 10,7] 8,5 [7,2; 10,1] < 0,05* 9,2 [7,9; 10,5] 7,9 [6,7 9,5] < 0,05*
ЗХС, ммоль/л 4,7 [4,1; 5,6] 4,4 [3,8; 5,0] < 0,05* 5,4 [4,5; 6,7] 5,1 [4,4 5,9] < 0,05*
ТГ, ммоль/л 1,2 [0,8; 1,8] 1,0 [0,8; 1,6] < 0,05* 2,0 [1,2; 2,9] 1,8 [1,1 2,5] < 0,05*
Креатинш, мкмоль/л 69,2 [58,0; 85,9] 65,1 [54,4; 79,1] < 0,05* 71,0 [56,0; 87,5] 69,0 [56,7; 81,5] > 0,05
САТ, мм рт.ст. 128 [118; 150] 118 [108; 145] < 0,05* 158 [138; 170] 148 [130; 167] < 0,05*
ДАТ, мм рт.ст. 82 [76; 92] 80 [72; 84] > 0,05 92 [82; 104] 90 [80; 102] >0,05
Частота ДН, % 32,9 25,2 < 0,05** 42,6 34,1 < 0,05**
Примтка: * — и-критер1й Манна — У/THi, ** — критерй%2-
Пашенти з ДР nopiBHHHO з особами без ДР (табл. 1) були старшими за вшом, мали бшьшу три-валiсть ЦД, вищий piBeHb систолiчного артерiаль-ного тиску (САТ), показник HbAlc, ЗХС, триглще-рвддв. Статистично значущих вiдмiнностей в piBHi дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ) в обсте-жених групах отримано не було. Частота дiабетич-но! нефропати (ДН) була статистично вiрогiдно вищою серед хворих на ДР.
Поширешсть усiх стадiй ДР була вiрогiдно вищою при ЦД 1-го типу, шж при ЦД 2-го типу (р < 0,001). Найбшьша рiзниця в показниках спо-стерiгалася при пролiферативнiй ДР, значення яких при ЦД 1-го типу 11,4 % (98/861) майже у п'ять разiв перевищували аналопчний показник при ЦД 2-го типу — 2,3 % (28/1242), х2 = 192,6, р < 0,001. Основна частка хворих на ДР мала не-пролiферативну стадш цього ускладнення: 51,7 % (445/861) при ЦД 1-го типу i 46,3 % (575/1242) при ЦД 2-го типу, х2 = 46,2, р < 0,001.
Виявлеш вщмшносп в поширеност ДР залежно вщ статi хворих. Так, при ЦД 1-го типу ii показник був вiрогiдно вищим у жшок 58,9 % (92/156) порiв-няно з чоловшами — 51,9 % (201/387), х2 = 11,7, р < 0,05. Вщповщш данi при ЦД 2-го типу серед жшок становили 36,1 % (256/710), серед чоло-вшв — 31,9 % (170/532), х2 = 2,3, р < 0,05. Розгля-даючи структуру ДР з урахуванням вщмшностей за статтю, можна стверджувати, що при ЦД 1-го типу поширешсть непролiферативноi ДР (р = 0,001) i пролiферативноi ДР (р < 0,05) статистично вiрогiд-но вища у жшок, шж у чоловiкiв.
Максимальш значення поширеностi ДР вщзна-чалися у вшовш групi 50—59 роив — 71,2 % при ЦД 1-го типу i в груш 60—69 рошв — 59,7 % при ЦД 2-го типу. При цьому хворi на ЦД 1-го типу у вшо-вих групах 30—39 i 40—49 рошв мали бшьш високий показник поширеност пролiферативноi ДР: 11,7 % i 13,1 % вщповщно порiвняно з шшими вiковими групами.
Висока поширенiсть непролiферативноi ДР при ЦД 2-го типу встановлена у вшовш груш 60—69 ро-шв — 27,2 %, тодi як показник пролiферативноi ДР
у вах вiкових групах перебував у межах вщ 2,4 до 2,9 %. Статистично значущi вiдмiнностi у показниках поширеност ДР були мiж вiковими групами: 18-29 роив — 41,5 % i 50-59 роив — 67,9 % при ЦД 1-го типу; 18-29 роив — 23,9 % i 60-69 роив — 36,9 % при ЦД 2-го типу.
Поширешсть ДР зростала зi збшьшенням три-валост ЦД, досягаючи максимального значення (89,1 %) за наявност ЦД 1-го типу понад 20 рошв i 67,4 % за наявностi ЦД 2-го типу протягом 15-20 рошв. Значне збiльшення поширеностi ДР спо-стерiгалося вже пiсля перших п'яти рошв тривало-стi ЦД. Так, при ЦД 1-го типу И показник майже у шють разiв був вищим у груш хворих з тривалютю захворювання 5-9 рошв — 31,2 % у порiвняннi з групою хворих з тривалютю ЦД до п'яти рокiв — 5,6 %. 11,9 % хворих на ЦД 2-го типу з тривалю-тю до п'яти рошв вже мали ДР, а при тривалост ЦД 5-9 рошв це значення становило 25,1 %. При ЦД 1-го типу ютотне збшьшення поширеност не-пролiферативноl ДР спостер^алося пiсля п'яти ро-кiв тривалост ЦД, препролiферативноl i пролiфе-ративно! стадiй ДР — пiсля дев'яти рошв. При ЦД 2-го типу зазначеш змiни не досягали статистично! вiрогiдностi.
На момент проведення дослщження ДР була встановлена у 21,7 % (187/861) вщ загального числа хворих на ЦД 1-го типу i 9,2 % (114/1242) — ЦД 2-го типу. Частка нових випадшв ДР, виявлених при скриншгу, становила 41,3 % (356/861) при ЦД 1-го типу i 39,4 % (489/1242) — при ЦД 2-го типу, що вщповщало 65,6 % (356/543) i 81,1 % (489/603) вщ загального числа пашенпв з ДР вщповщно.
Хворi з уперше встановленою ДР порiвняно з пашентами, яким це ускладнення було дiагносто-ване ранiше, були вiрогiдно молодшими за вiком: 36 рошв [26; 47] i 42 роки [31; 52] вщповщно при ЦД 1-го типу з меншою тривалютю дiабету; 11 ро-шв [8; 17] i 19 рошв [14; 26] вiдповiдно при ЦД 1-го типу; 11 рошв [6; 16] i 15 рокiв [11; 19] вщповщно при ЦД 2-го типу.
Поширешсть ДН була статистично вiрогiдно вищою серед хворих на ДР порiвняно з хворими
Таблиця 2. Частота супутньо/ патологи у хворих на ЦД iз ДР та без не/
Параметри ЦД 1-го типу (n = 861) ЦД 2-го типу (n = 1242)
1з ДР (n = 543) Без ДР (n = 318) Р 1з ДР (n = 603) Без ДР (n = 639) Р
Дiабетична катаракта, % 42,7 11,6 < 0,05* 38,3 24,6 < 0,05*
Дiабетична дистальна полшейропа™, % 74,8 52,5 < 0,05* 81,1 57,7 < 0,05*
Синдром дiабетичноí стопи, % 7,9 1,3 < 0,05* 8,9 1,7 < 0,05*
Автономна нейропа™, % 4,4 2,5 < 0,05* 3,2 2,9 > 0,05
1нфаркт мюкарда, % 2,0 1,3 < 0,05* 9,6 8,1 > 0,05
1нсульт, % 1,5 1,3 > 0,05 8,9 7,0 > 0,05
Артерiальна гiпертензiя, % 59,7 28,5 < 0,05* 81,1 78,6 > 0,05
Примтка: * — критер1й %2, пор1вняння вважали статистично значущими при р < 0,05.
без ДР. Так, при ЦД 1-го типу зареестровано ДН на стади МАУ у 30,4 % (165/543) хворих з ДР i 20,8 % (66/318) без ДР (х2 = 26,1, р < 0,05), на стади про-тешурп — 21,2 % (115/543) i 4,4 % (14/318) вщповщ-но (х2 = 249,5, р < 0,001). При ЦД 2-го типу ДН на стади МАУ встановлена у 47,3 % (285/603) хворих на ДР i 32,6 % (208/639) хворих без ДР (х2 = 22,8, р < 0,001), на стади протешури — у 15,1 % (91/603) i 5,0 % (32/639) вщповщно (х2 = 285,1, р < 0,0001).
Поширешсть макросудинних ускладнень у груш хворих на ДР була вiрогiдно вищою здебшь-шого при ЦД 1-го типу порiвняно iз групою хворих без ДР (табл. 2). Наявшсть ДР у хворих на ЦД 1-го типу визначае високий ризик (ВР) розвитку синдрому дiабетичноl стопи (ВР = 7,69 [95% Д1 4,65; 12,78]), дiабетичноl дистально! полшейропати (ВР = 2,36 [95% Д1 2,08; 2,47]), дiабетичноl ката-ракти (ВР = 3,18 [95% Д1 2,69; 3,62]), шфаркту мю-карда (ВР = 2,09 [95% Д1 1,17; 3,53]. Поширенiсть АГ серед хворих на ДР була статистично вiрогiдно вищою, шж у груш хворих без ДР, i досягала 59,7 % при ЦД 1-го типу i 81,1 % при ЦД 2-го типу. У той же час iз числа хворих на ДР i АГ антигшертензив-ну терапш отримували тiльки 69,2 % при ЦД 1-го типу i 76,3 % — при ЦД 2-го типу. Лише 8,1 % хворих на ЦД 1-го типу i 9,4 % з ЦД 2-го типу з ДР була проведена лазерна фотокоагуляшя сггшвки, тодi як за даними скриншгу 11 проведення потре-бували 11,8 % хворих на ЦД 1-го типу i 28,9 % — з ЦД 2-го типу.
Статистично значущих вщмшностей у поши-реност мiкросудинних ускладнень серед хворих, як проживають у мiстах i сiльських районах, от-римано не було. Однак при ЦД 1-го типу поширешсть ДР була вищою серед хворих, що живуть у мютах порiвняно з пашентами iз сшьських райо-нiв. У той же час хворi на ЦД 1-го типу iз сшьських райошв мали вищу поширешсть АГ у порiв-няннi з мюькими жителями. При ЦД 2-го типу показники поширеност ДР у хворих залежно вщ мiсця проживання не вiдрiзнялися, а поширенiсть АГ була вищою серед мюьких хворих. Частота за-стосування антигiпертензивних препарапв як при ЦД 1-го типу, так i при ЦД 2-го типу була вищою серед мюьких мешканшв у порiвняннi iз сшьсь-кими районами.
Статистично значущi вiдмiнностi встановленi для середшх значень рiвня НЬА1с. Так, хворi з мiст мали нижчий рiвень НЬА1с порiвняно з патентами iз сiльських районiв: при ЦД 1-го типу — 8,6 [7,2; 10,3] i 9,1 [7,8; 10,8] вщповщно; при ЦД 2-го типу — 8,3 [6,8; 9,5] i 8,7 [7,3; 10,4]. Порiвнюванi групи не вiдрiзнялися за статтю i вiком, однак мiськi жителi мали вiрогiдно бiльшу тривалiсть ЦД. Цей факт впливав на формування бшьш ви-сокого рiвня поширеност ДР серед хворих на ЦД. При цьому не можна виключити вплив шших чин-никiв ризику (генетичних, способу життя, сошаль-но-економiчного статусу пацiентiв), що в поеднан-
ш з основними факторами могли сприяти розвитку мшросудинних ускладнень.
У сташ хрошчно! декомпенсаци вуглеводно-го обмшу перебували 9,2 % (79/861) хворих на ЦД 1-го типу i 6,7 % (83/1242) — на ЦД 2-го типу. Поширешсть ДР практично лшшно зростала 3i збшьшенням рiвня HbAlc як у чоловшв, так i в жь нок. Так, поширенiсть ДР при ЦД 1-го типу збшь-шувалася вiд 28,2 % у чоловшв i 39,2 % у жшок у групi хворих з рiвнем HbA1c < 7,5 % до 54,2 % у чоловшв i 62,5 % у жiнок у груш хворих з рiв-нем HbA1c > 7,5 %. При ЦД 2-го типу також вщ-значаеться тенденцiя до збiльшення поширеност ДР вiд 23,8 % у чоловшв i 14,2 % у жшок до 38,1 у чоловшв i 47,3 % у жшок.
За даними проведеного опитування 375 обсте-жених хворих встановлено, що 27,2 % (102/375) не проходили навчання в школах ЦД, 30,4 % (114/375) i 69,6 % (261/375) хворим школи протягом захво-рювання не проводилося визначення рiвня HbA1c i МАУ. Один раз на 3—6 мюяшв кабiнет офтальмолога вщвщували 28,3 % (106/375) хворих, один раз на рш — 58,7 % (220/375).
Високу поширешсть уперше виявлених при проведенш скриншгу мшросудинних ускладнень, незадовiльну компенсашю вуглеводного обмiну у значно! частини дорослих хворих на ЦД частко-во пояснюють данi опитування, як вказують на недостатню обiзнанiсть пашенпв вiдносно сво-го захворювання i його наслiдкiв. Разом iз цим в окремих районах немае достатньо! лабораторно! бази для якiсного визначення основного показни-ка монiторингу компенсаци вуглеводного обмiну (HbA1c) i раннього маркера ураження нирок при ЦД (МАУ).
При вивченш ризику розвитку ДР у дорослих хворих на ЦД статистично значуща позитивна ко-реляшя ДР отримана з тривалютю дiабету (ЦД 1-го типу: г = 0,64, 95% Д1 [0,62; 0,69], р < 0,001; ЦД 2-го типу: г = 0,45, 95% Д1 [0,41; 0,46], р < 0,0001); вшом хворих на ЦД 1-го типу (г = 0,18, 95% Д1 [0,15; 0,21], р < 0,0001), рiвнями САТ (ЦД 1-го типу: г = 0,26, 95% Д1 [0,23; 0,31], р < 0,0001; ЦД 2-го типу: г = 0,14, 95% Д1 [0,08; 0,19], р < 0,0001) i ДАТ (ЦД 1-го типу: г = 0,24, 95% Д1 [0,21; 0,27], р < 0,0001); МАУ (ЦД 1-го типу: г = 0,38, 95% Д1 [0,35; 0,41], р < 0,0001; ЦД 2-го типу: г = 0,24, 95% Д1 [0,21; 0,27], р < 0,0001) i HbA1c (ЦД 1-го типу: г = 0,16, 95% Д1 [0,11; 0,19], р < 0,0001; ЦД 2-го типу: г = 0,32, 95% Д1 [0,26; 0,34], р < 0,0001). Статистично значуща позитивна асошашя ступеня ви-раженост ДР встановлена з тяжшстю ДН (ЦД 1-го типу: г = 0,48, 95% Д1 [0,44; 0,51], р < 0,0001; ЦД 2-го типу: г = 0,28, 95% Д1 [0,25; 0,31], р < 0,0001).
Найбшьший абсолютний (АР) i вщносний ризик розвитку ДР був пов'язаний iз тривалютю ЦД понад 5 рошв, рiвнем HbA1c понад 7,5 %, наявшс-тю ДН i АГ (критерш х2, р < 0,001) (табл. 3). Звер-тае на себе увагу той факт, що ВР розвитку ДР у
Таблиця 3. Абсолютний i вдносний ризик розвитку ДР у хворих на ЦД
Показники ЦД 1-го типу ЦД 2-го типу
АР, % ВР [95% Д1] АР, % ВР [95% Д1]
Тривалють ЦД, pOKiB До 5 5,8 11,9* [8,7; 15,9] 12,1 3,7* [3,1; 4,3]
Понад 5 68,0 44,9
ДН Немае 38,5 1,8* [1,7; 2,1] 24,5 1,9* [1,7; 2,1]
Наявна 74,8 48,7
HbAlc, % До 7,5 32,5 1,9* [1,5; 2,1] 15,4 2,7* [2,1; 3,2]
Понад 7,5 59,5 41,8
АГ Немае 42,1 1,8* [1,5; 1,9] 28,7 1,2* [1,1; 1,5]
Наявна 71,6 35,4
Примтка: * — р < 0,0001, критерй %2.
хворих на ЦД 1-го типу статистично вiрогiдно ви-щий у жшок, шж у чоловiкiв (ВР = 0,88, 95% Д1 [0,82; 0,98] i в групi хворих вшом понад 30 рокiв (ВР = 1,32, 95% Д1 [1,26; 1,38].
При вивченш динамiки поширеностi ДР i основ-них показникiв вуглеводного обмшу у дорослих хворих на ЦД 1-го i 2-го тишв за даними проспективного дослщження нами встановлена тенденцiя до зниження частоти ДР. Так, поширешсть ДР при ЦД знизилася на 11,4 %: вщ 54,5 % (1146/2103) до
43.1 % (839/1947), х2 = 34,9, р < 0,001.
За перюд вщ першого обстеження зменшилася частка хворих iз рiвнем НЬА1с понад 7,5 % при ЦД
1-го типу на 10,2 %, при ЦД 2-го типу — на 6,9 %. Середнш рiвень НЬА1с став нижчий на 0,7 % при ЦД 1-го типу i на 0,5 % при ЦД 2-го типу. Також спостериалося зниження частки хворих iз рiвнем ЗХС понад 5,2 ммоль/л: при ЦД 1-го типу з 36,7 до
26.2 %, при ЦД 2-го типу — вщ 47,4 до 41,8 %. При проведенш повторного скриншгу нами
була встановлена позитивна динамша в плаш зниження поширеност АГ i збшьшення частки хворих, як отримують антигiпертензивнi препарати, застосування riполiшдемiчноl терапи при ЦД 1-го типу збшьшилася на 2,9 %.
Отже, незважаючи на пiдвищення ефективно-ст лшувально^агностично! допомоги хворим, залишаеться низка проблем у своечаснш i яшснш дiагностицi мiкросудинних ускладнень та застосування профшактичних заходiв, спрямованих на за-побiгання 1х прогресуванню.
Висновки
1. Частота дiабетичноl ретинопати у хворих на цукровий дiабет в Закарпатськш областi становить 54,5 %. При цьому частота дiабетичноl ретинопати вища серед хворих на ЦД 1-го типу — 63,1 % порiв-няно з хворими на ЦД 2-го типу — 48,6 %.
2. Поширешсть уих стадш дiабетичноl ретинопати вiрогiдно вища при ЦД 1-го типу, шж при ЦД
2-го типу. Поширешсть дiабетичноl ретинопати
зростае 3i збшьшенням тривалостi ЦД, досягаючи максимального значення (89,1 %) за наявност ЦД
1-го типу понад 20 роив i 67,4 % за наявност ЦД
2-го типу протягом 15—20 рошв.
3. При вивченш ризику розвитку ДР у дорослих хворих на ЦД статистично значуща позитивна ко-реляшя ДР отримана з тривалютю дiабету, вiком хворих, рiвнями HbAlc, САТ i ДАТ, наявшстю МАУ. Статистично значуща позитивна асошащя ступеня вираженостi ДР встановлена з тяжшстю дiабетичноl нефропатп.
Перспективи подальших дослiджень. У по-дальшому плануеться дослiдження ризику за-гально! i серцево-судинно! смертностi, а також ризику виникнення шфаркту мiокарда та го-стрих порушень мозкового кровообiгу у хворих на цукровий дiабет залежно вщ вибору цукро-знижувально! терапп.
Список лiтератури
1. Довiднuк основних показнишв дiяльносmi ендокрино-логiчноí служби Украти за 2011 piK // Ендокринологiя. — 2012. — Т. 17, № 1. — Додаток 2. — 36 с.
2. Кирилюк М.Л. Медикаментозное лечение и профилактика диабетической ретинопатии при сахарном диабете типа 1 //Мiжнаpодний ендокpинологiчний журнал. — 2012. — №5(45). — С. 70-75.
3. Сунцов Ю.И. Эпидемиология сахарного диабета и прогноз его распространенности в Российской Федерации / Ю.И. Сунцов, Л.Л. Болотская, И.В. Казаков// Сахарный диабет. — 2011. — № 1. — C. 15-17.
4. Pang C, Jia L, Jiang S. et al. Determination of diabetic retinopathy prevalence and associated risk factors in Chinese diabetic and pre-diabetic subjects: Shanghai diabetic complications study // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2012. — Vol. 28, № 3. — P. 276-283.
5. Whiting D.R. IDF diabetes atlas: global estimates of the prevalence of diabetes for 2011 and 2030 / D.R. Whiting, L. Guariguata, C. Weil, J. Shaw // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 94, № 3. — P. 311-321.
Отримано 14.03.13 П
Хуторская Л.А.
Районная больница № 2, г. Ужгород
ДИНАМИКА РАСПРОСТРАНЕННОСТИ И РИСК РАЗВИТИЯ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ
Резюме. Вопросы активного выявления и своевременного лечения осложнений сахарного диабета (СД) на ранних стадиях остаются актуальными.
Цель исследования заключалась в изучении динамики распространенности диабетической ретинопатии (ДР) у взрослых больных СД, учитывая тип и длительность заболевания, пол и возраст больных, их местожительство, степень компенсации углеводного обмена, а также в оценке абсолютного и относительного риска развития ДР.
Материалы и методы. В 13 сельских районах и пяти городах областного подчинения Закарпатской области в 2009 году обследована случайная выборка больных СД 1-го и 2-го типов (2103 человека) в возрасте свыше 18 лет. На втором этапе исследования (2012 год) осуществлялось повторное обследование (рескрининг) случайной выборки больных СД 1-го и 2-го типов (1947 больных).
Результаты. Частота ДР составляет 54,5 %, в том числе среди больных СД 1-го типа — 63,1 %, СД 2-го типа — 48,6 %. Распространенность макрососудистых осложнений в группе больных с ДР была достоверно выше при СД 1-го типа по сравнению с группой больных без ДР. Наличие ДР у больных СД 1-го типа определяет высокий относительный риск развития синдрома диабетической стопы, диабетической дистальной полинейро-патии, диабетической катаракты, инфаркта миокарда. Наибольший абсолютный и относительный риск развития ДР был связан с длительностью СД свыше 5 лет, уровнем НЬА1с выше 7,5 %, наличием диабетической нефропатии и артериальной гипертензии.
Выводы: распространенность всех стадий ДР достоверно более высока при СД 1-го типа, чем при СД 2-го типа и увеличивается с длительностью СД, достигая максимального значения при наличии СД 1-го типа свыше 20 лет и 67,4 % при наличии ЦД 2-го типа в течение 15—20 лет. При изучении риска развития ДР у взрослых больных СД статистически значимая позитивная корреляция ДР получена с длительностью диабета, возрастом больных, уровнями НЬА1с, систолического и диа-столического АД, наличием микроальбуминурии.
Ключевые слова: сахарный диабет, диабетическая ретинопатия, распространенность, факторы риска.
Khutorska L.A.
District Hospital № 2, Uzhgorod, Ukraine
THE DYNAMICS OF THE PREVALENCE AND RISK OF DIABETIC RETINOPATHY IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS
Summary. Questions of active detection and timely treatment of complications of diabetes mellitus (DM) in the early stages remain relevant.
The objective of the investigation was to study the dynamics of the prevalence of diabetic retinopathy (DR) in adult patients with DM, given the type and duration of disease, age and sex of patients, their place of residence, the degree of compensation of carbohydrate metabolism, as well as in the evaluation of the absolute and relative risk of DR.
Materials and Methods. In the 13 rural districts and five cities of regional subordination of Transcarpathian region in 2009 there has been surveyed a random sample of patients with DM type 1 and type 2 (2103 people) aged over 18 years. In the second phase of the study (2012) the re-examination (rescrining) a random sample of patients with DM type 1 and type 2 (1947 patients) has been carried out.
Results. The frequency of DR is 54.5 %, including among patients with DM type 1 — 63.1 %, DM type 2 — 48.6 %. The prevalence of macrovascular complications in patients with DR was significantly higher in DM type 1, compared with the group of patients without DR. The presence of DR in patients with DM type 1 determines the high relative risk of developing diabetic foot syndrome, diabetic distal polyneuropathy, diabetic cataract, myocardial infarction. The highest absolute and relative risk of DR was associated with duration of DM of more than 5 years, HbA1c level greater than 7.5 %, the presence of diabetic nephropathy and hypertension.
Conclusions: prevalence of all stages of DR is significantly higher in DM type 1 than in DM type 2 and increases with the duration of DM, reaching a maximum in the presence of DM type 1 for over 20 years and 67.4 % in DM type 2 for 15—20 years. In the study of the risk of DR in adult patients with DM a statistically significant positive correlation of DR was obtained with DM duration, age of the patients, the levels of HbA1c, systolic and diastolic blood pressure, the presence of microalbuminuria.
Key words: diabetes mellitus, diabetic retinopathy, prevalence, risk factors.
