CC BY
646
УДК 330.322
РОЗВИТОК ШВЕСТИЦШНОГО РИНКУ - ШЛЯХ ДО П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 УКРА1НИ
Дорошенко Г.О., к.е.н., доцент, Макарова Л.Г., ст. викладач (Х1Ф УДУФМТ)
У сmаmmi розглядаеться можливкть тдвищення рiвня конкурентоспроможностi крати шляхом переорieнтацii економiчного розвитку на iнновацiйних засадах, що можливо лише за умов достатнього фiнансування.
Ключовi слова: банки, швестицшний ринок, конкурентоспроможтсть, тоземт швестори.
Постановка проблеми. У сучасних умовах для тдвищення piBHa конкурентоспроможносп краши необхщним е формування сощально-економiчноï системи, що базуеться на шновацшнш дiяльностi, як чиннику, що забезпечуе конкурентш переваги вищого порядку. Iнновацiйна модель розвитку економiки - модель, яка грунтуеться безпосередньо на здобуттi нових наукових результапв, 1'х технологiчному впровадженш у виробництво, забезпечуючи пpиpiст ВВП переважно за рахунок виробництва та pеалiзацiï наукоемноï пpодукцiï та послуг [1, с.684]. Вона повинна будуватися на засадах п'ятого i шостого технологiчних укладiв, тобто спиратися на розвиток шформацшних i комунiкацiйних технологш, нанотехнологiй, фотонiки,
оптоелектpонiки, аеpокосмiчноï промисловосп, а також видобутку електpоенеpгiï з нетрадицшних джерел. Проте створення шновацшного середовища передбачае не лише розвиток «чиста науки», а й наявшсть джерел фiнансування 1'х впровадження у виробництво. Так джерела, перш за все, формуються на iнвестицiйному ринку. Таким чином, наявшсть високорозвинутого швестицшного ринку визначае piвень конкуpентоспpоможностi краши в майбутньому.
Анал1з nonepedHix до^джень.
Актуальшсть ще1" проблеми визначае значну увагу, що ш пpидiляеться у свгговш i вiтчизнянiй науцi. Питаннями створення ефективно1' iнвестицiйноï полiтики i ринку Украши займаються: В.М. Геець, С.В. Науменкова, А.А. Пересада, О.О. Кахович, Р.Р. Гудима, В.С. Кравчук. Найчаспше науковщ зазначають, що розвиток швестицшного ринку гальмуеться через: нерозвинупсть сектору iнвестицiйних iнвестоpiв, зокрема, вщсутшсть спецiалiзованих iнвестицiйних банков, потужних швестицшних компанiй, венчурних фондiв iнновацiйного спрямування, а також вiдсутнiсть дiевих податкових стимулiв для певних видiв дiяльностi, розвиток яких е визначальним для формування п'ятого i шостого технолопчних укладiв. Продовжуючи цi дослiдження, зосередимо
увагу на питанш участi банков у фоpмуваннi i функцiонуваннi швестицшного ринку.
Мета. Мета роботи полягае в розробщ заходiв щодо тдвищення ефективносп iнвестицiйного ринку шляхом стабшзаци баншвсько1' системи.
Викладення основних результат!в до^дження. Пожвавлення будь-яко1' економiки пов'язано з тдвищенням iнвестицiйноï активностi основних гравщв ринку, а це визначаеться швестицшним клiматом краши, очiкуваннями iнвестоpiв та державним регулюванням iнвестицiйних процеав. Оск1льки iнвестицiйний клiмат найчастiше розглядаеться як сукупшсть правових, економiчних i сощальних умов, як1 забезпечують pеалiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi вiтчизняних i шоземних iнвестоpiв [1, с.623], то шляхи його покращення треба шукати у цих площинах. На сьогоднi iнвестицiйний клiмат Украши ощнюеться як один з найнижчих в Gвpопi. Це викликано: складшстю вiдкpиття та ведення бiзнесу, ненадшшстю захисту iнвестоpiв, низькими стандартами корпоративного управлшня, слабкими темпами економiчного зростання та iнституцiйних змiн у нацюнальнш економiцi. Також негативним чинником е велике значення корпоративного i державного боргу, сума останього на поточний момент складае $57,8 млрд. i мае тенденцш до зростання. Поряд з цим, необхщно вказати на позитивну тенденцш - вщповщно до Рейтингу глобально1' конкуpентоспpоможностi Украша за 2011 рж пiднялася з 89 на 82 мкце (з 142 краш) [2].
В Укршт iнвестицiйний ринок е слаборозвиненою структурою i тому державне регулювання цього ринку необхiдно розглядати як обов'язкову складову iнвестицiйноï стратеги краши. Активiзацiя iнвестицiйного процесу е одним з найпотужшших механiзмiв сощально-економiчних перетворень. 6 жовтня 2011 року ЕВА оприлюднила результати свого щоквартального дослщження 1ндексу швестицшно1' пpивабливостi. Вперше за два останш роки piвень довipи до ринку Украши зменшився з 3,39 до 2,56 за п'ятибально!'
© Дорошенко Г.О., Макарова Л.Г.
BiciiiiK' економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
шкалою [3]. Вщповщно до Концепцiï eK0H0Mi4H0r0 розвитку Украши на 2008-2015рр.: «До шнця 2015 року плануеться спрямувати близько 52,2 млрд.грн. залучених коштiв на швестування в реалiзацiю iнновацiйних та шфраструктурних проектiв, а також сприяти зростанню iнвестицiй в основний каттал та нематерiальнi активи, притоку приватних, в тому числi прямих шоземних швестицш»[4].
Розглядаючи обсяги прямих шоземних швестицш в Украïну, слiд визначити, що у структурi iнвесторiв виднеться п'ять найбiльших краïн-iнвесторiв (Кiпр, Шмеччина, Нiдерланди, Росiя, Австрiя), що швестували бiля $28 млрд, проте за розрахунками експертiв бiльша частина цих грошей мае украшське походження. Захвдт iнвестори продовжують обережно ставитися до роботи на швестицшному ринку Украши [3].
Дшовий клiмат в Укршт не сприяе залученню iноземних швестицш. Змша системи оподаткування та постшт нововведення у сферi законодавчого регулювання, неефективнiсть загальноприйнятих механiзмiв впливу на контрагенпв - формуе несприятливi дiловi очiкування у iноземних iнвесторiв. З шшого боку, ще дуже яскравими е спогади про знецiнення гривт у 2008-2009 роках i втратах iнвесторiв при спробах вивести швестицп з територiï Украши. 1нструменти хеджування валютних ризишв майже не використовуються, та й сама iнфраструктура фшансового ринку не вiдповiдае вимогам щодо прозоростi, стiйкостi, ефективного
функцiонування.
Довгий час у свош iнвестицiйнiй полггищ Украïна орiентувалася на зовнiшнi джерела фiнансування, хоча за сво1'ми характеристиками це нестабшьт джерела, бо значна 1'х частина - це спекулятивний капiтал. Зараз настав час оцшити нацiональний капiтал i вiтчизняних шституцшних iнвесторiв, як гравцiв iнвестицiйного ринку.
1нвестицшний ринок можна представити як сукуптсть iнвестицiйних iнститутiв, що працюють на контрактних засадах i надають iнвестицiйнi послуги. До основних професшних iнвестицiйних iнститутiв в Украïнi можна вщнести:
1. 1нститути спiльного швестування (ICI), що дшть вiдповiдно до Закону Украши «Про шститути спшьного iнвестування (корпоративнi та пайовi швестицшш фонди)».
2. Cправжнi iнвестицiйнi компанп - де-юре в Украïнi вщсутт. Пiд цiею назвою найчастiше маються на увазi торгiвцi цiнними паперами або компанп з управлшня активами. Вщповщно до Указу Президента Украши ввд 19.02.1994р. № 55/94 юнують iнвестицiйнi компанiï, але вони мають статус торгiвцiв цiнними паперами, що працюють за сво1' кошти на первинному i вторинному ринку, управляють портфелем активiв iндивiдуального iнвестора, здшснюють професiйне
iнвестицiйне консультування, в тому чи^ з питань злиття та поглинань. Небаншвсьш фiнансовi установи, що е торпвцями цiнними паперами з такими функщями, можуть називати себе швестицшними компанiями.
3. Венчурнi фонди - недиверсифiкованi ICI закритого типу, яш здiйснюють виключно приватне (закрите) розмщення цiнних паперiв ICI серед юридичних i фiзичних осiб.
4. Фонди прямого швестування. В нашш краш немае законодавчого визначення цих установ, хоча на практищ вони працюють, тобто надають каттал на договiрнiй основi приватним бiзнес-одиницям.
Виходячи з наведено1' iнформацiï, можна зробити висновок, що структура швестицшного ринку навиъ на законодавчому рiвнi не сформована, а вщповщно, не юнуе можливостей його цивiлiзованого розвитку. Саме це, а також сватова практика говорять про те, що банки е найперспективтшими учасниками ринку ^естицшних ресурсiв в нестабiльних економiках. Зростання економiки таких держав тiсно пов'язано з розвитком шститупв, як1 концентрують заощадження в розмiрах, достатнiх для того, щоб покрити потреби в каттальних вкладеннях i фiнансуваннi реального сектора економши. З iншого боку, держава також защкавлена у цьому, тому що дiяльнiсть банков е одтею з найпрозорiших, законодавча база вщповщае основним вимогам iз регулювання ризиюв i протидiï вiдмиванню катталу, налагоджена система монiторингу за дiяльнiстю банков. Так1 iнструменти регулювання i контролю банювсько1' дiяльностi як формування обов'язкових резервiв, рефiнансування,
лiцензування роблять таю шститути найзручшшим iнструментом в руках держави.
Досвiд розвинутих краш сввдчить про активну участь банив в швестицшному процеа, через специфжу свое1' дiяльностi вони можуть не тшьки проводити операцiï з цшними паперами, а також фiнансувати через кредитування швестицшш потреби тдприемств. Розвиток швестицшного кредитування залишаеться одним з найактуальшших та найпроблемнiших
економiчних завдань, втшення якого забезпечить динамiчний та стабшьний розвиток реального сектору економiки.
Приоритетним джерелом iнвестицiйних коштiв повинен стати нацюнальний капiтал. За обсягами це джерело досить обмежене, але якщо розглянути прямi iноземнi iнвестицiï за критерiем кра1'ни походження, то зрозумiло, що бшьше 60% -це каттал, який повертаеться з офшорних зон. Власники такого катталу адекватно ощнюють ризики, що притаманнi укра1'нському ринку i можуть використовувати власш тдходи щодо 1'х оцiнки та мiнiмiзацiï.
BicMMU' економ1ки транспорту i промисловосл № 36, 2011
Залучення кошпв населения в якосп iнвестицiйного ресурсу з метою шновацшного розвитку украшсько1' економiки розглядаеться фахiвцями як один з найбшьш ефективних шляхiв виршення проблеми. Опосередковано про можливiсть використання цього джерела говорить той факт, що постшно обсяги готiвки поза банками збшьшуються i за десять мгсящв 2011 року збiльшилися на 2,9% та склали 188,4 млрд. грн. [5]. Проте трансформацiя заощаджень у капiталовкладения неможлива без функцюнування розвиненого iнституту фiнансових посередниив, основними елементами якого виступають банивсьи установи.
На грошово-кредитному ринку
спостер^аються позитивнi тенденцiï:
збiльшуються кошти фiзичних осiб, знижуеться вартiсть ресурсiв, розморожуються кредитнi програми [5]. За даними АУБ зростання кредитних вкладень банивського сектору вiдбуваеться перш за все за рахунок позичок в нацюнальнш валютi.
Найбiльш негативними тенденцiями у банивськш системi можна визначити: неефектившсть полiтики реанiмацiï проблемних банков, зростання обсягiв простроченоï заборгованостi, вiдсутнiсть ринку проблемних банивських активiв, короткострокова ресурсна база. Проте, як зазначалося, шших великих шститупв на грошовому ринку Украши немае. Тому саме через активiзацiю банивсько1' системи можна чекати пожвавлення iнвестицiйноï дiяльностi в Украш, а основними напрямами реформування банивсько1' системи повиннi стати зростання рiвня капiталiзацiï, збiльшения рiвия незалежиостi НБУ, зменшення проблемно1' заборгованостi у активах банив. У крашах центрально1' та Схщно1' £вропи, Кита!', Пiвденнiй Коре1' програми реструктизацiï банивсько1' системи передбачали створення державних агенцiй з управлшня активами, куди переводяться проблемнi активи за номшалом або з дисконтом в обмш на державнi довгостроковi облiгацiï з ринковим рiвнем доходносп [6].
Анал1з iнвестицiйних i шших операцш з цiнними паперами свщчить, що вiтчизиянi банки спецiалiзуються на брокерських та дилерських послугах, на депозитарий дiяльностi, практично не займаються корпоративним фiнансуваниям, реструктуризацiею бiзнесу. Тому держава мае зосередити увагу на створент сприятливих умов для шдвищення фiнансовоï стшкосп та зменшення залежносп банк1вських установ ввд змiни кон'юнктури на м1жнародних фiнансових ринках, формування банками довгострокових фiнаисових ресурсiв i законодавчш та фiнансовiй пiдтримцi ^естицшних вкладень. Проте невелика питома вага ™естицшно1' дiяльностi банков пояснюеться також неефектившстю багатьох iнвестицiйних проектiв. Прюритети iнвестувания засввдчують
переважну привабливiсть секгоив з високою лшввдшстю та найшвидшим обiгом кошт1в. Структура iнвестицiйних витрат промисловосп залишаеться малоефективною та неорiентованою на реалiзацiю стратегiчних прiоритетiв екожмчного розвитку. В Украïнi обмежуючим чинником як1сного конкурентного розвитку е низький рiвень ефективностi використання технологiй, а внесок високих технологий у розвиток становить лише 0,7% [7.с.28].
Навiть за умови активiзацiï дiяльностi банив на ^естицшному ринку в умовах глобал1зацй' неможливо обiйтися без шоземного капiталу. Для Украïни iмпорт шоземного катталу (стратепчне iнвестуваиия) розглядаеться як обов'язковий елемент модел1 фiнансування оновлення виробництва. Одним з найбiльш потужних джерел iнвестицiйних ресурсiв для шноващйного розвитку економiки Украïни можуть виступати ТНК з економiчно розвинутих краш, основна даяльшсть яких зосереджена у високоефективних щдгалузях промислового виробництва [8]. Проте заохочення iноземних iнвесторiв повинно передбачати попередне узгодження iнтересiв швестора з прiоритетами економiчного i сощального розвитку Украïни.
Висновки. Особливостi поточного етапу формування iнвестицiйного кл1мату Украши -неефектившсть державного регулювання та ^естицшних шститупв, висока ризикованiсть i невщповщтсть ринкового середовища сучасним вимогам. Тому, основними напрямками покращення ^естицшного кл1мату Украши е:
- формування позитивного ^естицшного iмiджу через незмштсть та прозорiсть законодавства i гарантування захисту iнтересiв iнвесторiв i позитивних довгострокових очiкуваиь;
- сприяння розвитку швестицшно1' iнфраструктури;
- покращення шформацшного забезпечення iнвесторiв про потенцiйнi можливосп iнвестування;
- створення конкурентного ринкового середовища i активного нацюнального iнвестора;
- сприяння розвитку фондового ринку i ринку щнних паперiв;
- залучення iноземного капiталу з врахуванням прiоритетiв розвитку Украïни;
- зменшення бюрократичних перешкод i подолання корупцiï;
- забезпечення економiчних свобод i зниження рiвия злочинностi у суспшьсга.
- НБУ повинен через банивсьи установи активно проводити державну економiчну полiтику пiдтримки iнвестицiй, а також вживати заходи щодо формування ефективно1' полiтики реанiмацiï проблемних банив, збшьшення рiвия капiталiзацiï банков.
За дослщженнями UNCTAD, чинниками, що впливають на прийняття рiшения щодо
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
iнвестування е: pозмip внутpiшнього ринку (17%), темпи зростання ринку (16%), наявшсть постачальнишв i паpтнеpiв (10%), стабiльнiсть швестицшного ктмату (8%), наявнiсть висококвалiфiкованоï робочо1' сили (8%), piвень iнфpастpуктуpи (6%), дешева робоча сила (5%) [9]. Багато з цих чиннишв регулюються певними заходами з боку держави. Тому Укршт потpiбно активiзувати свою дiяльнiсть iз впровадження iнвестицiйно-iнновацiйноï стратеги, спрямовано1' на вдосконалення структури нацюнально1' економiки, а також iз тдвищення стшкосп баншвсько1' системи, як найбшьшого гравця iнвестицiйного ринку.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гаврилишин Б.Д. Економiчна енциклопедiя/ Б.Д. Гаврилишин та iн.: у 2 т. - К.: Академiя, 2000. - Т.1. - 863с.
2. Електронний ресурс//Режим доступу: http://www.weforum.org
3. Доверие инвесторов к Украине давно не находилось на таком низком уровне, как сей час. // Корреспондент - №40. - 14.10.2011 - С.34-38. 4 Електронний ресурс//Режим доступу: http://www epravda.com.ua/press/2010/12/23/263429
5. Електронний ресурс//Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
6 Карчева Г. Основш проблеми розвитку баншвсько! системи Украши в посткризовий перюд та шляхи 1'х виршення / Г. Карчева // Вюник НБУ. - 2010. - №8. - С.26-32
7. Огляд актуально! науково! дискуси про перспективи розвитку свггу в цiлому та Укра1т як його частинi/ 1нститут демографiчниx i соцiальниx дослiджень НАН Украши, Киево-Могилянська бiзнес-школа. - К., 2008. - 52с
8. Череп А.В. 1нвестицшна полггика Укра1'ни в сучасних умовах нестабiльностi / А.В. Череп, А.Г. 1ванова //Економiчний проспр: збiрник наукових праць. - 2011. - №47. - С.133-137
9. Електронний ресурс//Режим доступу: http://www.unctad.org.
Аннотация. В статье рассматривается возможность повышения уровня конкурентоспособности страны путем переориентации экономического развития на инновационных началах, что возможно лишь при условии достаточного финансирования.
Ключевые слова: банки, инвестиционный рынок, конкурентоспособность, иностранные инвесторы.
Summary. The article contains consideration of the possibility to increase the competitiveness level of the country by means of retargeting of the economic development on the innovative basis that is possible only in case of the sufficient funding.
Keywords: banks, investment market, competitiveness, foreign investors, economic development.
Рецензент.д.е.н., професор ХНУ 1м. В.Н.Каразта Глущенко В.В. Експерт редакцшног колегм к.е.н., доцент УкрДАЗТБоровик Ю.Т.
УДК 330.341.1
1ННОВАЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
УКРА1НИ
КалШченкоЛ.Л., к.е.н, доцент (УкрДАЗТ)
Визначено напрямки тновацшно'1 полгтики залгзничного транспорту Укра'ти, реалгзацгя яких дозволить наблизити перспективи його ттеграцИ до свтово'1 транспортной системи.
Ключовi слова: шновацшна полтика, транспортна система, шновацш, шновацшний розвиток.
Постановка проблеми та ii зв'язки з В даний час процедури реформування
науковими чи практичними завданнями. залiзничноi галузi е частиною загального
© Калшченко Л.Л.
BicMMU' економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
