CC BY
72І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
виховання і спорту
Дитячо-юнацький пауерліфтинг у системі ДЮСШ
Стеценко А. І.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотації:
Узагальнено дані про функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл у сучасних умовах. Вивчено особливості поширення пауерліфтингу в системі ДЮСШ України та здійснено порівняльний аналіз представництва у всеукраїнських змаганнях. Установлено, що не всі відділення пауерліф-тингу ДЮСШ беруть участь у цих змаганнях. Намічено шляхи подальшого розвитку пауерліфтингу в системі ДЮСШ. З метою підвищення ефективності функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл пропонується уніфікувати форми контролю за їх діяльністю разом із Національною федерацією пауерліфтингу України.
Ключові слова:
пауерліфтинг, дитячо-юнацькі спортивні школи.
Стеценко А. И. Детско-юношеский пауэрлифтинг в системе ДЮСШ. Обобщены данные о функционировании детско-юношеских спортивных школ в современных условиях. Изучены особенности распространения пауэрлифтинга в системе ДЮСШ Украины и осуществлен сравнительный анализ представительства во всеукраинских соревнованиях. Установлено, что не все отделения пауэрлифтинга ДЮСШ принимают участие в этих соревнованиях. Намечены пути дальнейшего развития пауэрлифтинга в системе спортивных школ. С целью повышения эффективности функционирования отделений пауэрлифтинга ДЮСШ предлагается унифицировать формы контроля за их деятельностью совместно с Национальной федерацией пауэрлифтинга Украины.
Stetsenko A. I. The child-youths powerlifting in sports schools system.
The article provides data on the functioning of child-youths sports schools in current condition. Were studied the characteristics of powerlifting distribution in system Ukrainian child-youths sports schools and made a comparative analysis of representation in national competitions. It was established, that are taking part in these competitions not all powerlifting branches of child-youths sports schools. Ways of further development of powerlifting in the system child-youths sports schools in Ukraine are presented. Proposed a unified form of control over their activities in conjunction with the National Federation of Ukraine Powerlifting for increase the efficiency of the powerlifting branches of child-youths sports schools.
пауэрлифтинг, спортивные школы.
детско-юношеские powerlifting, child-youths sports schools.
Вступ.
Сучасний розвиток спорту вищих досягнень цілком і повністю спирається на дитячо-юнацький спорт, який мав би забезпечувати залучення обдарованих дітей до відповідних спортивних спеціалізацій на початкових етапах багаторічної підготовки і перехід найбільш підготовлених у резервний спорт. Для розв’язання таких завдань у країні діє система спортивних шкіл, які відносять до позашкільних навчальних закладів.
Практика пауерліфтингу показала, що високих показників у цьому виді спорту переважно досягають ті атлети, які почали займатися вправами з обтяженнями ще підлітками. Тому вивчення особливостей діяльності відділень пауерліфтингу в системі дитячо-юнацьких спортивних шкіл з метою подальшого розвитку цього виду спорту є актуальним і своєчасним.
Робота виконана у відповідності з темою Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 роки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту 2.12 „Формування системи багаторічного відбору і орієнтації спортсменів ” та плану НДР Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - визначити особливості організаційних аспектів відділень пауерліфтингу в системі спортивних шкіл України.
Для розв’язання мети і завдань дослідження нами використовувалися наступні методи: аналіз науково-методичної та спеціальної літератури, ретроспективний аналіз, аналіз нормативних документів і протоколів змагань з пауерліфтингу, методи узагальнення та синтезу.
Результати дослідження.
Дитячо-юнацький спорт в Україні представляє складну динамічну систему, де особливе місце посі-
© Стеценко А. І., 2011
дають спортивні школи, як основа формування здорового способу життя підростаючого покоління, а також один з компонентів системи підготовки спортивного резерву [6].
Як зазначено у п. 3 статті 12 Закону України „Про позашкільну освіту” спортивні школи відносяться до позашкільних навчально-виховних установ можуть функціонувати у формі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів [2].
Система дитячо-юнацьких спортивних шкіл, до якої відносять дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), школи вищої спортивної майстерності (ІІІВСМ). була започаткована в СРСР у 30-ті роки минулого століття, і залишалася тривалий час унікальною й досить ефективною для підготовки спортивного резерву [11]. Однак, як стверджують фахівці, ті постулати, що були закладені за соціалістичного ладу, вже не відповідають вимогам сьогодення, а іноді й взагалі суперечать соціально-економічним реаліям нашого суспільства [4, 12, 15 тощо].
У своїй діяльності спортивні школи керуються рядом нормативних документів редакції яких час від часу змінюються. На сьогодні ці заклади функціонують на підставі Положення про ДЮСШ і СДЮШОР. затвердженого Міністерством України у справах молоді і спорту в 2008 р. [10] та Програми ДЮСШ з пауерліфтингу [7]. Підготовка нової редакції Програми, яка наразі є необхідною, ускладнюється через ряд невідповідностей реалій підготовки в пауерліфтингу та вимог чинного Положення. Одним із кардинальних стало рішення про обмеження віку учнів ДЮСШ, що для відділень пауерліфтингу стає фатальним. Це пояснюється тим фактом, що пауерліфтинг - це досить віковий вид спорту, в якому діти допускаються до змагань не раніше, ніж у 13-річному віці, а спортсмени
32011 10
високої кваліфікації починають розкриватися в досить зрілому віці - 30 років і старше.
Для ефективнішого функціонування спортивної школи важливим стає впровадження основ науки управління в їх практичну діяльність і в першу чергу - адміністративних працівників. В умовах підвищення ролі юридичного забезпечення економічних і політичних відносин в Україні, особливе значення має вивчення правового аспекту діяльності організацій фізкультурно-оздоровчої і спортивної спрямованості. Однак, проблемам вітчизняного дитячого та юнацького пауерліфтингу присвячені лише окремі дослідження [13], що може негативно вплинути на подальший розвиток цього виду спорту.
Фахівці стверджують, що нагромадження проблем у сучасній системі дитячо-юнацького спорту стало причиною відсутності мотивації до занять спортом у більшості дітей [4; 12; 14 тощо]. Підтвердженням цього, в першу чергу, є низькі якісні і кількісні показники поповнення резерву спорту вищих досягнень та високий рівень захворюваності дітей шкільного віку.
На думку О. А. Шинкарук [15], пріоритети в роботі ДЮСШ мають бути пов’язані з традиційно сильними за результатами змагань видів спорту, до яких віднесено й вітчизняний пауерліфтинг, що має високі досягнення на міжнародній арені.
Як стверджує О. Н. Вареник, в основі найхарактерніших проблем для всієї сучасної системи дитячо-юнацького спорту лежить прагнення якнайшвидшого досягнення максимальних спортивних результатів при мінімальному рівні використання ресурсів [1].
Аналіз останніх публікацій дозволяє стверджувати, що на даний час практично відсутнє фактичне розділення масового і дитячо-юнацького спорту в Україні, яке негативно впливає на функціонування останнього [3].
Такий стан справ у вітчизняному резервному спорті вимагає вдосконалення нормативно-правових і організаційних основ функціонування системи дитячо-юнацького спорту в Україні. Наразі постає питання чи варто продовжувати зберігати систему спортивних шкіл, що занепадає в результаті соціально-економічних обставин, або краще реформувати систему дитячо-юнацького спорту загалом?
Сьогодні кожен регіон нашої держави має в своєму розпорядженні мережу ДЮСШ, які забезпечують поповнення збірних команд України кваліфікованими спортсменами, а також залучають дітей до регулярних занять фізичною культурою. У середині 70-х років минулого століття в Україні діяло 5 тис. ДЮСШ [8], протягом останнього 10-річчя їх кількість коливається в межах 1680-1710 [5].
Перше відділення пауерліфтингу було відкрито в ДЮСШ „Вікторія” (м. Черкаси) у 1991 р. З того часу пауерліфтинг став таким видом спорту, яким залюбки займаються хлопці і дівчата різного віку, що стало передумовою поширення цього виду спорту в системі спортивних навчальних закладів різного типу.
Станом на 01.01.2010 р. в Україні працювало 1713 навчальних спортивних закладів (ДЮСШ, СДЮШОР, ІІІВС'В). у 92 із них (5,4%) діти і молодь мали можливість займатися пауерліфтингом (табл. 1). За офі-
Таблиця 1
Система ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ та відділень пауерліфтингу в Україні
№ з/п Регіон/область СДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ ДЮСШ „Інваспорту”
Загальна кількість шкіл Кількість відділень пауерліфтингу % Загальна кількість шкіл Кількість відділень пауерліфтингу %
1 АР Крим 55 3 5,5 1 1 100,0
2 Вінницька 63 7 11,1 2 100,0
3 Волинська 43 0 0,0 1 1 100,0
4 Дніпропетровська 118 4 3,4 1 50,0
5 Донецька 130 11 8,5 1 1 100,0
6 Житомирська 53 1 1,9 1 0 0,0
7 Закарпатська 33 1 3,0 1 0 0,0
8 Запорізька 66 4 6,1 1 1 100,0
9 Івано-Франківська 52 4 7,7 1 0 0,0
10 Київська 70 6 8,6 1 0 0,0
11 Кіровоградська 40 3 7,5 1 1 100,0
12 Луганська 75 4 5,3 1 1 100,0
13 Львівська 100 2 2,0 1 0 0,0
14 м. Київ 88 3 3,4 1 1 100,0
15 м. Севастополь 14 3 21,4 1 0 0,0
16 Миколаївська 83 0 0,0 0 0 0,0
17 Одеська 74 1 1,4 0 0 0,0
18 Полтавська 57 5 8,8 0 0 0,0
19 Рівненська 56 1 1,8 1 1 100,0
20 Сумська 54 2 3,7 0 0 0,0
21 Тернопільська 39 2 5,1 1 1 100,0
22 Харківська 102 5 4,9 1 0 0,0
23 Херсонська 51 5 9,8 1 0 0,0
24 Хмельницька 58 4 6,9 1 0 0,0
25 Черкаська 48 5 10,4 1 1 100,0
26 Чернівецька 37 6 16,2 1 1 100,0
27 Чернігівська 54 0 0,0 1 0 0,0
Усього: 1713 92 5,4 25 14 56,0
І ПЕДАГОГІКА І
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Таблиця 2
Регіональне представництво в чемпіонатах України з пауерліфтингу серед учнів ДЮСШ
№ з/п Регіон/область Місто/СМТ Назва ДЮСШ 2009 р. 2010 р.
дівчата юнаки усього дівчата юнаки усього
1 Вінницька Вінниця МДЮСШ № 5 1 1
2 Вінницька Піщанка ДЮСШ 4 4 1 4 5
3 Дніпропетровська Вільногірськ Авангард 1 1
4 Дніпропетровська Дніпродзержинськ ДЮСШ № 2 1 3 4 3 3
5 Дніпропетровська Межова ДЮСШ 5 5 2 4 6
6 Донецька Димитрів Олімп 5 5 10 10
7 Донецька Донецьк ОДЮСШ 3 14 17 1 25 26
8 Донецька Красний Лиман ДЮСШ 0 1 15 16
9 Закарпатська Мукачеве ДЮСШ СОК 7 7 7 7
10 Запорізька Бердянськ ДЮСШ Міськспорткомітету 2 2
11 Запорізька Бердянськ Першотравневець 4 4 2 2
12 Запорізька Пологи ДЮСШ 4 4
13 Івано-Франківська Івано-Франківськ Спартак 1 1
14 Івано-Франківська Коломия ДЮСШ № 2 4 4
15 м. Київ Арсенал 4 4 3 3
16 м. Київ ДЮСШ № 2 3 3
17 Київська Славутич КДЮСШ 6 6
18 Луганська Лисичанськ ДЮСШ 2 1 3
19 Луганська Рубіжне ДЮСШ 2 2 4 2 4 6
20 Львівська Львів КДЮСШ ім.Ю.Кутенка 1 5 6 1 4 5
21 Львівська Яворів ДЮСШ 11 11 9 9
22 м. Севастополь КВУЗ ДЮСШ № 1 1 4 5 1 6 7
23 м. Севастополь КУ СДЮСШ 2 2 5 5
24 Одеська Ізмаїл ДЮСШ № 2 2 2 1 4 5
25 Полтавська Диканька ДЮСШ 1 1
26 Полтавська Нові Санжари ДЮСШ 3 3
27 Полтавська Полтава Колос 2 9 11
28 Полтавська Полтава Юність-1 2 4 6 2 16 18
29 Рівненська Кузнецовськ КДЮСШ ВП РАЕС 3 12 15
30 Сумська Суми Спартаківець 1 1
31 Тернопільська Тернопіль Авангард 1 30 31 3 16 19
32 Харківська Харків ДЮСШ № 9 6 6 3 3
33 Харківська Харків КДЮСШ ХТЗ 4 4
34 Хмельницька К.-Подільський р-н РДЮСШ 2 2 1 2 3
35 Чернівецька Новодністровськ ДЮСШ 2 2
36 Чернівецька с.Бабине ДЮСШ 2 2
37 Чернівецька Чернівці Дюсш Міськспортуправління 4 16 20
38 Чернівецька Чернівці Спартак 1 3 4
Усього: 19 154 173 21 177 198
ційною статистикою Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту в 2008 р. відділення пауерліфтингу налічували 99 ДЮСШ, тобто кількість їх за рік дещо зменшилася (- 7,1%) [5]. Це може свідчити про те, що процес відкриття-закриття відділень пауерліфтингу в ДЮСШ є досить динамічним і залежить від багатьох факторів та говорить про досить нестабільну ситуацію навколо дитячо-юнацького пауерліфтингу.
Пауерліфтинг представлено у ДЮСШ 25 регіонів країни. Найбільше їх у Донецькій області - 11. Досить розгалуженою система є у Вінницькій області - 7 відділень, Київській, Чернівецькій - по 6, Черкаській, Харківській, Херсонській - по 5 відділень пауерліфтингу ДЮСШ. Проте найбільший відносний показник зафіксовано у м. Севастополь, де у 3 з 14 ДЮСШ міста (21,4%) культивується пауерліфтинг. Не відкри-
32011 10
то поки що відділень пауерліфтингу у Волинській та Миколаївській областях. У Чернігівській області декілька років тому працювало одне відділення, проте його з невідомих причин було закрито. Дуже активно пауерліфтинг розвивається в системі ДЮСШ „Інвас-порту”. Серед 25 ДЮСШ України, де спортом займаються діти та молодь з вадами здоров’я. У 14 (56,0%) з них відкрито відділення пауерліфтингу. Серед усіх регіонів України лише в Миколаївський і Чернігівській областях пауерліфтинг поки що не представлено в жодній дитячо-юнацькій спортивній школі.
Таке поширення пауерліфтингу в системі спортивних шкіл України свідчить про досить високий рівень популярності цього виду спорту серед дітей і молоді, враховуючи той загальновідомий факт, що перевага у розвитку надається перш за все олімпійським видам спорту. Якщо ж брати до уваги ще й те, що пауерліфтинг не представлений в системі СДЮШОР і лише в одній ШВСМ відкрито відділення пауерліфтингу (м. Київ), то цей показник є ще більш вагомішим.
Порівняння кількості відділень з видів спорту в системі спортивних шкіл України показало, що пауер-ліфтинг більш поширений, ніж деякі досить популярні олімпійські види спорту, як, наприклад, веслування академічне (41), спортивна гімнастика (72), стрільба з лука (26), триатлон (23), фехтування (50) тощо. Серед неолімпійських видів спорту пауерліфтинг за цим показником поступається лише шахам (178) і випереджає такі види спорту як, наприклад, армспорт (22), гирьовий спорт (78), самбо (44) тощо.
Протягом 2010 р. у всеукраїнських змаганнях з па-уерліфтингу брали участь представники 63 з 92 спортивних шкіл країни [9]. Поки що невідомо, як активно залучаються до змагань місцевого рівня учні ДЮСШ, в яких працюють відділення пауерліфтингу. Тому саме Національна федерація пауерліфтингу України (ФПУ) мала б на рівні з відповідними адміністративними органами узяти на себе контроль щодо ефективності функціонування відділень пауерліфтингу спортивних шкіл країни. Основою такого контролю має стати спів-ставлення протоколів змагань і тарифікаційних листів тренерів-викладачів спортивних шкіл. Починаючи з 2011 р. ФПУ зобов’язала регіональні федерації надавати комплексні звіти про стан розвитку пауерліфтингу на місцевому рівні, в якому, зокрема, зазначена й діяльність відділень пауерліфтингу ДЮСШ. Таким чином можна буде з’ясувати чи відповідають деякі відділення пауерліфтингу спортивних шкіл своєму призначенню, чи варто використовувати кошти громади на утримання таких відділень. Однак, поки що система контролю за діяльністю спортивних шкіл залишається недосконалою і не передбачає участі федерацій з видів спорту. Реальний стан справ у багатьох ДЮСШ залишається мало вивченими і потребує додаткових досліджень.
Починаючи з 2009 р. в Україні започатковані змагання серед учнів ДЮСШ у трьох вікових групах. З метою вивчення показників поширення дитячо-юнацького па-уерліфтингу нами проаналізовані протоколи змагань
2009 і 2010 рр. [9]. Було встановлено, що у змаганнях
2009 р. взяли участь 173 учні 25 ДЮСШ з 17 регіонів України (табл. 2). Наступного 2010 р. кількість учасників таких змагань зросла до 198 спортсменів, які представляли 32 ДЮСШ. Проте географія представництва не змінилася - ті самі 17 регіонів.
Зміна кількості учасників змагань за статевою ознакою відбулася неоднаково. Кількість дівчат залишилася майже незмінною (19 ^ 21 = + 2), тоді як хлопців значно побільшало (154 ^ 177 = + 23). Загалом на двох чемпіонатах були представники 38 ДЮСШ країни з 19 регіонів країни. Якщо у трьох з них (Миколаївській, Волинській, Чернігівській областях) пауерліфтинг у системі ДЮСШ не представлений, то причини відсутності представників таких регіонів як АР Крим (3 ДЮСШ з відділенням пауерліфтингу), Житомирська (1), Херсонська (5), Черкаська (5), Кіровоградська (3) залишилися невідомими.
Як свідчать протоколи змагань, ряд ДЮСШ, котрі брали участь у змаганнях 2009 р., не прислали свої представників на чемпіонат 2010 р. Проте з’явилися представники інших ДЮСШ. Можна припустити, що таке явище є наслідком нестабільного фінансування у школах на відрядження для участі у змаганнях, що підтверджується висновками експертів (тренерів-викладачів ДЮСШ).
Аналіз протоколів усіх всеукраїнських змагань показав, що кількість відділень пауерліфтингу ДЮСШ України, які надсилали своїх представників для участі у цих змаганнях, має тенденцію до збільшення. Так, наприклад, якщо протягом 2002 р. у таких змаганнях взяли участь учні 31 ДЮСШ з 14 регіонів країни, то
2010 р. цей показник становив уже 63 ДЮСШ з регіонів. Проте рекордна кількість представництва відділень ДЮСШ (77) на всеукраїнських змаганнях зафіксовано поки що у 2009 р. Така від’ємна динаміка останнім часом (- 14 ДЮСШ) не може не хвилювати і потребує оперативного втручання задля подальшого ефективного розвитку як усього українського пауер-ліфтингу в цілому, так і дитячого й юнацького пауер-ліфтингу зокрема.
Висновки.
Аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури свідчить про актуальність вивчення та недостатню теоретичну обґрунтованість організаційних аспектів діяльності відділень пауерліфтингу спортивних шкіл України. Встановлено, пауерліфтинг є досить поширеним видом спорту в системі ДЮСШ, однак, діяльність деяких з них не відбита у протоколах всеукраїнських змагань. Для підвищення ефективності функціонування відділень пауерліфтингу ДЮСШ необхідно уніфікувати форми контролю за їх діяльністю.
У подальших дослідженнях передбачається вивчити стан матеріально-технічного забезпечення проведення навчально-тренувальних занять з пау-ерліфтингу та рівень професійної компетентності тренерів-викладачів відділень пауерліфтингу ДЮСШ України.
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Література:
1. Вареник О. Н. Особенности организации детского спорта в разных странах мира / О. Н. Вареник // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 11. - С. 14 - 15.
2. Закон України “Про позашкільну освіту”// Орієнтир, 2000. -№ 144. - С. 47.
3. Кузнецов А. С. Организационно-методические основы сохранения контингента учащихся ДЮСШ / А. С. Кузнецов // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка, 2002. - № 1.
- С. З0 - З1.
4. Лисяк В. М. Задачі спортивних шкіл у формуванні інтересу до систематичних занять учнів фізичною культурою і спортом /
B. М. Лисяк // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. - Харків, 2006.
- № 1. - С. 59 - 6З.
5. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту / ДЮСШ/ СДЮШОР. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.kmu.gov.ua/sport/control/ukIpublishIcategory?cat_id=90311.
6. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. - К.: Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, 2004. - С. 9 - 11.
7. Олешко В. Г. Програма з пауерліфтингу для ДЮСШ, СДЮШОР ШВСМ / Олешко В. Г., Стеценко А. І., Артюшенко О. Ф., Левченко Б. Я. - К.: Міністерство у справах молоді і спорту, 1994. -74 с.
8. Орлов С. В. Из истории детских спортивных школ. - В. кн.: Научная конференция. История и организация физической культуры /
C. В. Орлов. - Ереван, 1971, - С. 26 - 28.
9. Офіційний сайт Національної федерації пауерліфтингу України. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.powerlifting-upf.org.ua/index.php.
10. Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу : Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 5.11. 2008 р. № 99З. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993-2008-%EF.
11. Путятина Г. Н. История становления и развития спортивных школ в Украине (19З0 - 1990) / Г. Н. Путятина / Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2006. - № 10. -С. 20З - 206.
12. Путятіна Г. Проблеми ефективності діяльності спортивних шкіл у сучасних умовах / Г. Путятина // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць. - Львів, 2005. - Вип. 9, Т. З. - С. З2З - З26.
13. Стеценко А. І. Загальні основи дитячого та юнацького пауерліфтингу / Стеценко А. І., Пилипко В. Ф., Ван Сіньна /I Педагогіка, психологія та мєдико-6іологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2009. - № 11. - С. 110 - 11З.
14. Сусикова Т. С. Мотивация занятий спортом учащихся спортивных школ / Т. С. Сусикова // Всероссийский симпозиум „Спортсмен как субъект деятельности”. - Омск, 199З. - С. 11.
15. Шинкарук О. Формування погляду на розвиток дитячо-юнацького спорту шляхом аналізу діяльності спортивних шкіл за 1996-200З рр. / О. Шинкарук // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2004. - № 2. - С. 65 - 69.
Информация об авторе:
Стеценко Анатолий Иванович
stet@ukr.net
Черкасский национальный университет
бульвар Шевченка 81, г. Черкассы, 180З1, Украина.
Поступила в редакцию 31.08.2011г.
І ПЕДАГОГІКА І
References:
1. Varenik O. N. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2007, vol.11, pp. 14 - 15.
2. Zakon Ukrayini “Pro pozashkil’nu osvitu” [Law of Ukraine “On nonschool education”]. Oriientir [Reference point], 2000, vol.144, p. 47.
3. Kuznecov A. S. Fizicheskaia kultura: vospitanie, obrazovanie, trenirovka [Physical culture: upbringing, education, training], 2002, vol.1, pp. 30 - 31.
4. Lisiak V. M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2006, vol.1, pp. 59 - 63.
5. Ministerstvo Ukrayini u spravakh sim'yi, molodi ta sportu. DIUSSH/ SDIUSHOR [Ministry of Ukraine for family, youth and sports. CYSS/SYCSS,], http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/ category?cat_id=90311.
6. Nacional’na doktrina rozvitku fizichnoyi kul ’turi i sportu [National doctrine of physical culture and sports], Kiev, State committee of Ukraine for physical culture and sports, 2004, pp. 9 - 11.
7. Oleshko V. G., Stecenko A. I., Artiushenko O. F., Levchenko B. IA. Programa z pauerliftingu dlia DIUSSH, SDIUSHOR, SHVSM [Program powerlifting for sports schools], - Kiev, Ministry of youth affairs and sports, 1994, 74 p.
8. Orlov S. V. Iz istorii detskikh sportivnykh shkol [From the history of children’s sport]. Istoriia i organizaciia fizicheskoj kultury [History and organization of physical education], Yerevan, 1971, pp. 26 - 28.
9. Oficijnij sajt Nacional’noyi federaciyi pauerliftingu Ukrayini [Official site of the National Powerlifting Federation Ukraine], http://www. powerlifting-upf.org.ua/index.php.
10. Polozhennia pro ditiacho-iunac’ku sportivnu shkolu [Regulations on children and youth sports school], postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini [Cabinet of Ministers of Ukraine], 05.11.2008, vol.993, http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993-2008-%EF.
11. Putiatina G. N. Slobozham’kij naukovo-sportivnij visnik
[Slobozhanskiy scientific and sport bulletin], 2006, vol.10, pp. 203
- 206.
12. Putiatina G. N. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2005, T.3, vol.9, pp. 323 - 326.
13. Stecenko A. I., Pilipko V. F., Van Sin’na. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.11, pp. 110 - 113.
14. Susikova T. S. Motivaciia zaniatij sportom uchashchikhsia sportivnykh shkol [Motivation of education in sports of pupils]. Sportsmen kak sub”ektdeiatel’nosti [Sportsman as subject of activity], Omsk, 1993, p.11.
15. Shinkaruk O. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2004, vol.2, pp. 65 - 69.
Information about the author:
Stetsenko Anatolij Ivanovich
stet@ukr.net
Cherkasy National University
Shevchenko Boulevard 81, Cherkassy, 18031, Ukraine.
Came to edition 31.08.2011.
вв
