CC BY
28
5. Гошовська О. Синергiзм у CTpaTerÍ4HOMy управлшш : монографiя / О. Гошовська, А. Лiманський, Ж. Поплавська. - Львiв : ТзОВ "Компанiя "Манускрипт", 2011. - С. 33-34.
6. Ковальов Д. Синерпя злиття / Д. Ковальов // Комп&ньон. - 2005. - № 38. - С. 42-45.
7. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф : сокр. пер. с англ. / науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. - М. : Изд-во "Экономика", 1989. - С. 63-65.
8. Полянська А.С. Напрямки формування управлшського потенщалу шдприемства в су-часних умовах господарювання / А.С. Полянська, М. Омонов // Альянс наук: вчений вченому : тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф., (18-19 лютого). - В 5-ти т. - Дншропетровськ, 2010. -Т. 4. - С. 35-37.
9. Бартш М.Я. Дослщження операцш : пiдручник. - Ч. 3: Ухвалення рiшень i теорiя iгор / М.Я. Бартiш, 1.М. Дудзяний. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2009. - 278 с.
10. Леви В. Мистецтво бути шшим / В. Леви. - К. : Вид-во "Знання", 1984. - С. 75-93.
Полянская А.С. Методологические аспекты исследования синергии взаимодействия субъектов управления в условиях ситуационного управления
Рассмотрена методика исследования синергии взаимодействия управленческих центров в процессе принятия управленческих решений. Сделан расчет коэффициента согласования действий управленческих центров, определены параметры деятельности предприятия, которые требуют особого внимания в процессе взаимодействия управленческих центров.
Ключевые слова: синергия, управленческие центры, управленческое решение, коэффициент согласования действий управленческих центров, параметры особого внимания управленческих центров.
Polanska A.S. The methodical aspects of investigation of synergy of managers' interaction at the condition of situation management
In the article the methodic of synergy investigation of management centre in the process of making management decisions is considerate. The coefficients of concordance management centers activity are calculation, the parameters of especially attention of management centers in the process of its interaction are defined.
Keywords: synergy, management centers, management decisions, coefficients of concordance management centres activity, parameters of especially attention of management centers.
УДК 338.24:336.14 Доц. С.М. Самець, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ В УМОВАХ ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Наведено характеристику економiчного циклу як единого процесу, що посл> довно проходить чотири фази: шдйом (експаншя), спад (криза), депреая i пожвав-лення економiчного розвитку. Визначено основш фактори, що впливають на сучас-ний економiчний цикл, особливо - фазу кризи. Встановлено напрямки антикризово-го державного регулювання економжи, особливу увагу придшено грошово-кредит-нш полггищ Нащонального банку Украши, необхщност вдосконалення механiзмiв рефшансування НБУ комерцшних бангав.
Ключовг слова: економiчний цикл, антикризове державне регулювання еконо-мжи, бюджетна пол^ика, грошово-кредитна пол^ика, Нацюнальний банк Украши, пол^ика рефшансування, процентна ставка рефшансування, лжвщшсть банюв.
Багато поколшь дослщниюв намагалися розгадати таемницю циктч-них змш ринково! економжи. Як наслщок, на певному етат анал1зу деяк ав-
тори прийшли до висновку, що цикли можна усунути i забезпечити плавний розвиток економiки. Це дало пiдставу деяким политикам, зокрема президенту США Л. Джонсону, заявити в кшщ 1960-х рр., що США позбулися циктчних спадiв, якi впродовж багатьох десятилпъ зiштовхували кра1ну зi шляху зрос-тання i прогресу. У 60-т рр. США прийняли нову стратепю, спрямовану на запобiгання циклiчним пожежам ще до того, як вони почнуться. Однак цiй нади не судилося здшснитися. Об'ективна реальнiсть виявилася сильшшою вiд наукових прогнозiв. Водночас юнування циктчно1 динамiки ринково1 економжи нiхто з вiдомих вчених-економiстiв не тддае сумнiву.
Економ1чний цикл - це регулярш перепади рiвнiв виробництва, зайнятостi i доходу, що тривають зазвичай вiд 2 до 10 роюв. Причинами е: перiодичне виснаження автономних швестицш; ослаблення ефекту мультип-лжацп; змiни обсягiв грошово1 маси; оновлення основного кашталу i т. ш. Економiчний розвиток завжди пов'язаний з порушенням рiвноваги, з вщхи-ленням вiд середнiх показникiв економiчноl динамiки. Найбiльш яскравими проявами нестабшьносп виступають iнфляцiя (пiдвищення рiвня щн, знещ-нення нацюнально1 валюти) i безробiття (низький рiвень виробництва та зайнятосп).
Пiд час детальнiшого розгляду необхiдно зазначити, що економiчний цикл е единим процесом, що послщовно проходить чотири фази: тдйом (ек-спансiю), спад (кризу), депресiю (стагнащю), пожвавлення. Вказанi фази еко-номiчного циклу виконують вiдтворювальнi функцп.
Головною фазою циклу е криза (спад виробництва), оскшьки вш е ме-ханiзмом (руйнування) розвалу старих пропорцш, що створюе умови для майбутнього розвитку виробництва. Свою "очисну" функщю криза виконуе за допомогою мехашзму цiн. У фазi кризи знищуються товарнi цiни на заста-ршу продукцiю, спадають процентнi ставки, курси акцiй, знижуються при-бутки компанш i т.iн.
Але кризова економжа не означае погана економ1ка. У самш кризi вже закладено можливють 11 подолання. Криза насамперед усувае свою без-посередню причину - перенагромадження капiталу, - оскiльки в фазi кризи економiка позбавиться частини основного катталу шляхом його знецшення i навiть знищення. Це стимулюе початок масового оновлення виробничого катталу на новш технiчнiй основь
За кризою, як було зазначено, наступае депрешя. Вона проявляеться в уповшьненш темпiв спаду, зменшеннi товарних запашв, стагнацп i застою виробництва i т.iн. 11 вiдтворювальна функщя - пристосування до нових ство-рених пропорцiй. Пiд час пожвавлення, коли поступово зростають щни, зарплата, зайнятють i процентнi ставки тощо, здiйснюються масовi швестицп, що забезпечують розширене вiдтворення. Отже, функщя пожвавлення поля-гае в здшсненш розширеного вiдтворення i досягненнi за його рахунок до кризового рiвня виробництва.
Щд час пiдйому, коли динамжа виробництва цiлком пiдпорядкована прагненню до прибутку, пропозицiя все бшьше випереджуе попит, створю-ючи передумови для майбутнього спаду. Це означае, що i пiдйом виконуе вщповщну вiдтворювальну функцiю: виробництво напружуе сили, виходячи
за межi платоспроможного попиту, що пiдсилюe суперечносп в MexaHi3Mi вiдтворення.
У сучасних умовах картина циклу ютотно модиф^еться. Характер модифiкацiï не обмежуеться лише змтою тривалостi спаду та тдйому. На вiдмiну вiд класичноï циктчносп, розвиненим краïнам вдалося уникнути циклу депресп, як то було в минулому. Проте вiдбулося це не само собою, а завдяки глибокому розумiнню механiзмiв макроекономiки, що дало змогу урядам цих краïн вжити таких заходiв в областi грошово-кредитноï i податко-во-бюджетноï полiтики, яю не дають спадам вилитися в довготривалий, ку-мулятивний процес стагнацп i застою економжи.
Отже, ринкова економжа, незважаючи на змiни i модифжащю, як i ра-шше, схильна до циклiчних змiн. На сучасний економiчний цикл, особливо фазу кризи впливае низка факторiв, серед яких особливу роль вдаграють:
• монополютична структура ринкв;
• процес глобалiзацiï (iнтернацiоналiзацiя) виробництва;
• державне регулювання економiки;
• науково-технiчний процес i шновацшна дiяльнiсть.
На економжу Украïни, що знаходиться на переходному етапi ринкових вiдносин, цi фактори мають безпосереднiй вплив. Державний вплив на моно-польну структуру ринюв та процес глобалiзацiï економiки спостер^аеться не значний i досить тривалий в часi (для прикладу, в процес загострення кризи цiни на енергоносп зберiгаються на монопольно високому рiвнi).
Регулятивна роль держави полягае в тому, що в антициктчних (ан-тикризових) цiлях вона використовуе насамперед бюджетну полiтику. Пiд час кризи для стимулювання зростання виробництва рiзко розширюються урядовi державнi замовлення приватним тдприемствам, а також державне будiвниц-тво. Держава зобов'язана акгивiзувати податковi iнструменти бюджетноï поль тики для регулювання катталовкладень i споживчого попиту. В порядку ан-тицикшчного податкового регулювання необхiдно ухвалити законодавчi акти щодо скорочення податкiв в перюди кризи i, вiдповiдно, ïх збiльшення в перь од тдйому. Цi методи отримали назву "вбудованих стабiлiзаторiв", тому що в межах економiчноï системи ïх дiя здшснюеться автоматично.
У перiод спаду податковi надходження скорочуються, а витрати держави зростають. В перюд тдйому вбудоват стабiлiзатори дiють навпаки -податки ростуть, трансферти скорочуються. В економiчнiй лiтературi iснуе термiн "рейгономжа", на честь президента США Д. Рейгана, який в перюд кризи в 70-х рр. минулого столптя запровадив антикризову програму, в якш основним завданням було значне скорочення податюв. Як наслiдок, у короткий перюд вщбувся пiдйом, так званий американський економiчний "бум". Запрацювали пiдприемства, якi перебували на межi банкрутства, вiдкрилися сотнi тисяч тдприемств малого i середнього бiзнесу. Зменшення податкового тиску, а вiдповiдно - скорочення обсяпв податкових надходжень компенсу-валися значним збiльшенням кiлькостi суб'екпв господарювання i розширен-ням бази оподаткування.
Хронiчний дефщит бюджету Украïни не дае змоги прискорювати тем-пи науково-техтчного прогресу i оновлення основного капiталу. Велик надiï
покладають на зовтшш запозичення, кредити мiжнародних фшансових швес-тицiй. Проте, поки в процеш використання цих коштiв не буде ознак шнова-цiйного i iнвестицiйного характеру, економiка держави на невизначений тер-мiн може залишитися в пiсля кризовому сташ, у сташ депресп i застою. Реаль-ним, дуже важливим iнструментом антикризового державного регулювання е грошово-кредитна политика, яку здiйснюе Нацiональний банк Укра!ни, вста-новлюючи облiковi ставки i ставки рефiнансування комерцiйних банков.
Полиика рефiнансування - це один з найпоширешших iнструментiв грошово-кредитно1 политики, який використовують центральнi банки рiзних кра1н свiту. Пiд рефiнансуванням розумiють забезпечення Центральним банком комерцiйних банюв додатковими резервами на кредитнiй основ^ тобто запозиченими резервами. Рефiнансування можна розглядати як процес вщ-новлення ресуршв комерцiйних банюв, якi були вкладеш в позички, борговi щнш папери та iншi активи. Основною умовою рефшансування, безумовно, виступае його щна, тобто процентна ставка, яку визначае Центральний банк, зпдно з якою вiн забезпечуе банки додатковими ресурсами.
Найактуальшшими дослiдження та вдосконалення механiзмiв рефь нансування стають в сучасних умовах, коли банювська система перебувае у кризовому сташ. Виникла необхщнють вдосконалити вже iснуючi запрова-дженi новi механiзми рефiнансування, адже сьогодш саме рефiнансування е чи не единим джерелом тдтримання лжвщносп банювсько! системи i вщ-новлення кредитування реального сектору економжи кра1ни.
Окремi питання оргашзацп механiзму рефшансування в Укра1ну дос-лiджували таю спещалюти-практики i вченi: В.С. Стельмах, А.О. Сшфанов, Н.1. Гребенюк, В.1. Мiщенко, Р.1. Тиркало, С.В. Яременко. Проте у вгтчизня-нiй фшансовш лiтературi поки що недостатньо наукових дослщжень, у яких придiлено увагу цiй проблемi. У Росп мехашзм рефiнансування дослiджують значно активнiше, зокрема С.В. Гагарш, Ю.Б. Нiкольський, Г.А. Шамаев, Г.Г. Коробова, О.А. Лакшина, С.Н. 1вашковський.
Економiчна сутнiсть кредипв Нацiонального банку на макрорiвнi по-лягае в тому, що через рефшансування (кредитування) комерцшних банкiв здшснюеться емiсiя грошей в обiг i розширюеться обсяг сукупно1 маси в еко-номiцi. Це створюе умови для експансп кредитно1 дiяльностi банюв. На мак-рорiвнi кредити Нацюнального банку сприяють пiдтриманню комерцiйними банками свое1 лiквiдностi на необхiдному рiвнi, змiнi структури !хшх активiв на користь позичкових операцш, а також розширенню обсягу кредитно1 до-помоги сво1м клiентам [7].
Ступiнь учасп Нацiонального банку Укра1ни в запобшанш економiч-нiй кризi, зокрема кризi банювсько! системи багато в чому залежить вiд юну-ючо1 системи рефшансування комерцшних банюв. А саме вщ виршення таких питань, як надання над коротких кредипв, як е необхiдними для завер-шення мiжбанкiвських розрахункiв i платежiв та короткотермiнових кредитiв на 90 дшв i до 1 року та особливо 1х вартостi (процентно! ставки).
В умовах складно! макроекономiчноl ситуацп та впливу свиово! фь нансово! кризи грошово-кредитна полiтика в 2008 р. була спрямована на ви-
конання основно! функцп Нацiонального банку Укра!ни - забезпечення ста-бшьносп нацюнально! грошово! одиницi. З початку 2008 р. Нацюнальний банк Укра!ни в контексп здiйснення антиiнфляцiйних заходiв продовжував проводити процентну политику, спрямовану на тдвищення вартостi нащ-онально! валюти [11, с. 156].
Центробанки розвинених кра!н на цей час понизили облiковi ставки до 1-2 %. Наприклад: Нiмеччина - 1,5 %, Япошя - вперше за всю юторто держа-ви - до 0,5 %, Нацiональний банк Укра!ни утримував до середини червня 2009 р. облжову ставку на рiвнi - 12 %, ставка рефiнансування комерцiйних банюв становила 16-20 %. Позицiя Нацбанку опиралася на необгрунтоване положення про необхщнють встановлення облжово! ставки на позитивному рiвнi, а саме - не нижче вщ фактичного рiвня шфляцп. Очевидно, що така ставка рефшансування, збiльшена комерцiйними банками до 26-28 % за раху-нок банювсько! маржi i комерцiйних ризиюв, для суб'eктiв господарювання була непосильною. Кредитування реального сектору економжи припинилося.
Проте, Нацюнальний банк в цей кризовий перюд рефшансував комер-цшним банкам значнi кредитнi ресурси. Чому ж виникла така нагальна потреба банюв в такому дорогому рефшансуванш? Насамперед тому, що значна юльюсть банювських установ втратила лжвщшсть. Значна провина в набли-женш фiнансових установ Укра!ни до банкрутства лежить на них самих, а сватова фшансова криза причетна до цього лише опосередковано.
З 1 вересня 2007 р. до 1 вересня 2008 р. прирют депозипв в укра!нсь-ких банках становив 104 млрд грн, тодi як кредити зросли удвiчi - до 203 млрд грн. Через недостатню кшьюсть дешевих ресурсiв на внутршньому ринку банки скористалися значними зовшшшми (валютними) позиками для покриття ще! рiзницi [9]. Зовнiшнi запозичення були середньо термшовими, на 2-3 роки, а внутршне кредитування (короткотермшове) переважно - до 1 року. Станом на початок жовтня 2008 р. банювська система мала значний запас лжвщносп - обсяги лжвщних кошпв банкiв вдвiчi перевищували !х потреби, пов'язанi з поточною дiяльнiстю.
Звичайно, про хеджування ризикiв бшьшють банкiрiв не потурбувала-ся. Тшьки iпотечних позик було видано на 80,1 млрд грн. Отже, неправильна полиика банювського менеджменту за вщсутност належного контролю з боку НБУ заклала тдвалини сучасно! кризи. Рефшансування, яке проводив Нац-банк наприюнщ 2008 р., було спрямоване на тдтримку лiквiдностi банков, у листопадьгрудш вони повиннi були повернути кредиторам близько 900 млрд дол. США. Бшьшють банкiрiв сподiвалися на продовження чинних угод з шо-земними фшансовими установами. Яскравим прикладом е iсторiя Надра- банку, який розраховував на пролонгацiю кредиту вщ бельгiйсько-голандського Fortis-Bank (Фортiс-банк) та шмецького Bayern L.B. (Л.Б. Баерн) на суму 130 млн доларiв США. Проте через свггову кризу йому було вiдмовлено. Саме для розрахунюв за зовнiшнiми контрактами сумою 230 млн дол. США Нац-банк Укра!ни у термiновому порядку видшив Надра-банку 1,5 млрд грн [9].
Не заглиблюючись у питання фшансово! i економiчноl кризи в Укра-rni, необхiдно зауважити, що приводом до рiзкоl девальвацп гривш була ку-
твля банками валюти за кошти, призначенi для рефшансування. Валютнi спекуляцп спровокували початок негативних процеив, насамперед девальва-щю гривнi. Це пiдiрвало довiру до нащонально! валюти i "втечу" до долара. НБУ почав використовувати кошти спрямоваш на рефшансування не на тд-тримку лiквiдностi, а на тдтримку платоспроможностi банкiв [9].
Ще одна причина - вiдсутнiсть чгтко! законодавчо! регламентацп дь яльностi НБУ. Це можна простежувати на параметрах емiсil, в процедурах видачi кошпв банкам, в монетарних орiентирах i в iнфляцiйних межах. У 2008 р. обсяги рефшансування Нацюнального банку Укра!ни становили 169,48 млрд грн - на 42 % бшьше власного капiталу банкiв. При цьому ваго-ма частина кредитiв була надана в листопадi - грудш 2008 р. (вiдповiдно 40,0 млрд грн i 30,7 млрд грн) - саме коли банювсью кшенти масово вилуча-ли грошi iз системи [8].
У 2009 р. НБУ значно зменшив обсяги операцш з пiдтримки лжвщ-носп банкiв, надавши комерцiйним банкам рефшансування на загальну суму 64,4 млрд грн, хоча i ця сума дорiвнювала половинi власного капiталу банюв, який складав 126,2 млрд грн. О^м цього, за 2009 р. банювсьюй системi були надаш кошти трьом проблемним фiнансовим установам на поповнення власного кашталу: Укргазбанку - 3,2 млрд грн, Родовщ Банку - 2,8 млрд грн, банку "Ки!в" - 3,5 млрд грн. Дзшше !х було докапiталiзовано, зокрема, Родо-вiд Банк отримав ще 5,6 млрд грн. Загальна сума отриманих ними кошпв для збшьшення власного капiталу становила 21 млрд грн.
Незважаючи на досить ютотну фшансову допомогу Нацбанку, становище деяких фiнансових установ виявилося невтiшним. Станом на 1 ачня 2011 р. тимчасова адмiнiстрацiя працювала у 16 банювських установах, сто-совно ще кiлькох установ - ухвалено рiшення про лiквiдацiю банюв. Збитки банювсько! системи за 2009 р. сягнули 28 млрд грн, за 2010 рж - 9,8 млрд грн. Причини такого становища:
• по-перше - висок ставки рефшансування (16-20 %), при цьому кредити на-давалися на короткий терм1н - до 1 року;
• по-друге - НБУ у 2009 р. активно мобшзував (вилучив) з банювсько! системи 96,7 млрд грн шляхом замщення !х обл1гац1ями внутргшньо! державно! пози-ки та значного зб1льшення обсяпв обов'язкових резерв1в комерцгйних банк1в. У 2008 р. обсяги мобшзаци коштш були дещо меншими - 57,2 млрд грн. За таких обсяпв вилучення грошових ресурс1в з банювсько! системи, рефгнансу-вання Нац1онального банку Украши особливо банкам не допомогло [15].
Ще одним iз недолЫв iснуючого механiзму рефiнансування е недос-татне здiйснення контролю за цшьовим використанням кредитiв рефiнансу-вання. Йдеться про можливють використання отриманих кошпв з метою ва-лютних спекуляцш на мiжбанкiвському валютному ринку, а також для виве-дення (вивезення) валюти за кордон [14].
Висновки та пропозицИ. Сучасний економiчний цикл, з притаманни-ми йому цикшчними змiнами, послiдовно проходить фази шдйому (експан-сil), спаду (кризи), депресп i пожвавлення економiки кра!ни.
Послаблення руйшвного впливу кризових явищ i особливо скорочення перюду депресп можливе завдяки високопрофесiйному i своечасному державному регулюванню економiки. Насамперед необхвдно внести змiни в бю-джетну полiтику держави, прийняти законодавчi акти зi скорочення податюв, створення сприятливих умов для розвитку пiдприемництва i бiзнесу, збшь-шення кiлькостi малих i середнiх пiдприемств для досягнення основно! мети - створення додаткових робочих мюць i максимального зниження рiвня безробiття.
Активiзацiя розвитку реального сектору економжи кра!ни потребуе додаткових фшансових ресурсiв. Тому в сучасних умовах важливим шстру-ментом антикризового державного регулювання е грошово-кредитна полии-ка, яка, насамперед, мае бути спрямована Нацюнальним банком Укра!ни на рефiнансування комерцiйних банкiв.
Ефектившсть операцiй НБУ з рефiнансування комерцшних банкiв мо-же бути досягнута за умови здешевлення кредитiв комерцшним банкам i встановлення ставки рефшансування на мшмально допустимому рiвнi. На початку 2009 р. облжова ставка НБУ становила 12 %, ставка рефшансування - 16-20 %. Якби облжова ставка була на рiвнi 4-5 %, ставка рефшансування - 7-8 %, то кредити банюв для суб'екпв господарювання були б доступни-ми iз сплатою за ними 10-12 % рiчних.
Нацiональному банку Укра!ни варто позбутися мiфу про необхiднiсть встановлення облжово! ставки на позитивному рiвнi, а саме - не нижче фактичного рiвня шфляцп. О^м цього, на сучасному етапi виникае нагальна потреба вдосконалення iнструментiв рефшансування банюв i регулювання лiквiдностi банювсько! системи. Передушм йдеться про те, що:
• рекаттал1защя неплатоспроможних, недокаштал1зованих [ проблемних бан-кш не повинна здшснюватися за кошти рефшансування;
• потр1бно посилити шдив1дуальний контроль з боку НБУ за роботою керш-них оргашв тих банюв, котр1 отримали в1дпов1дш кредити. Цього можна до-сягти шляхом призначення спещального представника НБУ, який би викону-вав наглядов1 функци за цшьовим використання коштш рефшансування;
• варто актив1зувати политику рефшансування тд заставу корпоративних цш-них папер1в та зобов'язань тдприемств, що не тшьки сприятиме вдоскона-ленню шструменпв рефшансування, а й покращить функцюнування фондового ринку Украши, зокрема ринку державних цшних папер1в [11];
• здшснення операцш банкв на вщкритому ринку не мае регулюватися адмь шстративними заходами та супроводжуватися контролем за !х виконанням.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про Нацюнальний банк Украши" вщ 20.05.1999 р., № 679-Х1У // За-конодавч1 1 нормативш акти з банювсько! д1яльностг - 1999. - № 7. - С. 3-23.
2. Положення про регулювання Нацюнальним банком Украши лжвщност банюв Украши. Затверджено постановою Правлшня Нацюнального банку Украши вщ 30 квггня 2009 р., № 259. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
3. Положення про надання Нацюнальним банком Украши стабшзацшних кредипв банкам Украши. Затверджено постановою Правлшня Нацюнального банку Украши вщ 13 липня 2010 р., № 327. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
4. Адамик Б.П. Центральний банк 1 грошово-кредитна жштика : навч. поабн. - Терно-шль : Вид-во "Карт-бланш", 2007. - 393 с.
5. Ващенко Ю.В. Банкiвське право : навч. поабн. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 344 с.
6. Грош1 та кредит : пщручник / М.1. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховюна та iH. / за заг. ред. М.1. Савлука. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 598 с.
7. Центральний банк i грошово-кредитна полiтика : пщручник / кол. авт.: А.М. Мороз, М.Ф. Пуховюна, М.1. Савлук та ш. / за ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза i канд. екон. наук, доц. М.Ф. Пуховюно!. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 556 с.
8. Гребеник Наталiя. Шляхи вдосконалення полггики рефшансування Нацiональним банком Укра!ни // Вiсник НБУ. - 2010. - № 10. - С. 3-11.
9. Дзюбак В. У нетрях укра!нського рефшансування / В. Дзюбак. [Електронний ресурс].
- Доступний з http://www.epravda.com.ua
10. Жулшська К.М. Роль рефшансування банюв у забезпеченш !х конкурентоспромож-ностi / К.М. Жулiнська // Проблеми i перспективи розвитку банювсько! системи Укра!ни : зб. наук. праць / за ред. А.О. Сшфанов. - Суми : Вид-во "УАБС НБУ", 2009. - С. 178-184.
11. Жулшська К.М. Роль рефшансування банюв у забезпеченш !х конкурентоспромож-ност // Проблеми i перспективи розвитку банювсько! системи Укра!ни : зб. наук. праць / за ред. А.О. Сшфанов. - Суми : Вид-во "УАБС НБУ", 2009. - С. 178-184.
12. Кузьмак О.М. Шляхи вдосконалення мехашзму рефшансування в Укра!ш / О.М. Кузьмак // Вюник Нащональний ушверситет водного господарства та природокористування : зб. наук. праць. - Рiвне : Вид-во НУВГП. - 2007. - № 3 (39). - С. 152-158.
13. Льовочкш С. Фата-моргана фшансового ринку / С. Льовочкш // День : газета. - 2009.
- № 130. - С. 5.
14. Мщенко, С.В. Проблеми забезпечення ткшдносп банюв на основi використання механiзмiв рефшансування / С.В. Мщенко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2009. - № 7. - С. 75-88.
15. Непомящш С.М. Удосконалення мехашзму рефшансування банюв в Укра!ш в пер> од свггово! фшансово! кризи / С.М. Непомящш // Науковий вюник Одеського державного еко-номiчного унiверситету : зб. наук. праць - Одеса : Вид-во Одеського ДЕУ. - 2009. - № 19(97).
- С. 27-37.
16. Руденко В. Подайте бщному банюру / В. Руденко, О. Шкарпова // Контракти : дшо-вий тижневик. - 2010. - № 3. - С. 6.
Самец С.Н. Государственное регулирование экономики в условиях экономического кризиса
Приведена характеристика экономического цикла как единого процесса, который последовательно проходит четыре фазы: подъем (экспансия), спад (кризис), депрессия и оживление экономического развития. Определены основные факторы, влияющие на современный экономический цикл, особенно - на фазу кризиса. Установлены основные направления антикризисного государственного регулирования экономики, особое внимание уделено денежно-кредитной политике Национального банка Украины, необходимости совершенствования механизмов рефинансирования НБУ коммерческих банков.
Ключевые слова: экономический цикл, антикризисное государственное регулирование экономики, бюджетная политика, денежно-кредитная политика, Национальный банк Украины, политика рефинансирования, процентная ставка рефинансирования, ликвидность банков.
Samets S.M. State regulation of economic conditions in economic crisis
There are defined the characteristic of the economic cycle as a single process that consistently goes through four phases: recovery (expansion), fall (crisis), depression and recovery of economic development. The main factors affecting the current economic cycle are defined, especially - the phase of the crisis. There are defined directions of the crisis state regulation of economy, with particular attention paid to monetary policy the National Bank of Ukraine, the need to improve mechanisms of NBU refinancing for commercial banks.
Keywords: economic cycle, crisis regulation, fiscal policy, monetary policy, National Bank of Ukraine, politics refinance refinancing interest rate, liquidity of banks.
