CC BY
59
ТРУДОВА П1ДГОТОВКА В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Й ШКОЛ1
Серий ОШУРКО
ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 XX СТОЛ1ТТЯ
В статт1 окреслено особлиеосггй методики наечання учшв декоративно-прикладного мистецтва на уроках трудового наечання е школах Захлдного регюну Украши. Зосереджено увагу на методах, ят застосовувалисьу навчшьному процесс. Наведено методику навчанняучя1в художньогоргзьбпення, вишшки.
Твори декоративно-прикладного мистецтва вщображають глибинний потенщал культури нацп. Вони е ноаями сиадкових традищй 1 вщдзеркалюють тт сощально-економ1чш та культурш змши, що вщображаються в житп народу в процеа його ¡сторичного розвитку.
Широю можпивосп для навчання учшв декоративно-прикладного мистецтва закладено на уроках трудового навчання. Це шдтверджують численш дослщження вчених педагопв. Так, А. Терещук дослщнв науково-методичн\ основи залучення учшв загальноосвтпх шкш до нацюнальних трудових традищй у процеа позаурочних занять народними ремеслами, зокрема, плетшням вироСпЕ ¡з болотиих рослии; В. Муаенко - дидактичш основи оргашзацп робота школяр1в з аплжацп соломкою, що забезпечують прилучення учшв 5-7-х клайв до культурно! спадгцини украшського народу; Г. Мельник - процес художньо-трудово1 пщготовки учшв профшьних клаав; А. Руденченко - методику навчання декоративному розпису на заняттях з художньо! пращ; Н. Кузан - виховання шдлггав на традищях народного декоративно-прикладного мистецгва Захщжн Украши на уроках трудового навчання та ¡н.
Сьогодш е актуальним питания аналгзу методики навчання учшв декоративно-прикладного мистецгва перюду друго! половини XX ст., осильки в педагопчнш та методичнш лггератур1 воно доа Грунтовно не в1добряжено.
Мета сгагп - аншпз 01фемих методичних аспект навчання декоративно-прикладного мистецгва учшв основно! школи в Захщнш Укра1ш у другш половиш XX ст.
Ознакомления учшв загальноосвггшх шил з творами декоративно-прикладного мистецтва вир1шуе не лише завдання естетичного виховання, а й вносить значний вклад у формування у школяр1в защкавлеиосп, творчого ставлення до пращ.
На уроках трудового навчання в другш половши XX ст. вчите.ш ознайомлювали учшв з принципами едносп естетичного й утилггарного, залежносп характеру декоративного зображення вщ функщонального призначення виробу, вщ материну 1 технологи його обробки.
Заняття з елементами декоративно-прикладного мистецтва будувались на загальних дидактичних вимогах 1 методичних прийомах 1 вщповщио, були ефективним засобом формування в учшв моральних я костей та художньо-естетичного смаку.
На основ1 узагальнень передового доевщу вчите.шв пращ \ спещально проведених дослщжень нами зроблено спробу узагальнити методи \ прнйоми трудового навчання \ показати, коли доцшьно застосовувати IX на уроках трудового навчання.
Залежно вщ зм1сту навчального матер1алу \ поставлених завдань у педагопчнш практищ застосовувались иаступш методи навчання: усний виклад навчального матер1алу (пояснения, розповщь, бееща), робота з книгою, письмов1 та граф1чш роботи, спостфежения, демонстраций вправи, лабораторш та практичш роботи.
Якзасоби навчання використовувались наочш поабники (карта. плаката, модели макета, навчальш прилади), зразки робгг учшв, реальш об'екти (предмета), техшчш засоби (инофшьми, звукозаписи, магштофон та ш.).
Для внршення завдань полггехшчного трудового навчання заняття у навчальних шйстернях
ТРУД0ВАП1ДГ0Т0ВКА В ЗАГАЛЬНООСВГТНШ ШКОШ
оргатзовувались так, що процес формування знань i трудових вмшь сприяв розвитку в школярш розумових i творчих здШностей, вчив ix засгосовувататеорегачш знания напракгащ.
Пржтика показала, що найбшьш часто на уроках трудового навчання, зокрема i пщ час вивчення елемент декоративно-прикладного характеру, застосовувались наступш методи [2]:
1) пояснения (будови шструменпв, технолопчного процесу чи його частини);
2) демонсграцш в npoueci пояснения (об'ектатехшки, технолопчно! операци або трудово! ди);
3) ¡нструктажз самоспйного виконання практичних po6ir,
4) вправи (на використання л наряд ь пращ i виконання трудових дш);
5) самостшш лабораторш i практачш робота.
В школах все бшыпе застосовувалася художня обробка матер1ал1в. 3 кожним роком TBopnicib учшв иабувала глибшого розвитку, тож уроки трудового навчання сприяли формуванню в шдл1тив потреб займатися д1ялыистю мистецького характеру.
На початку 1970-х роюв, при вивченш художньоК обробки матер1ал1в зосереджувалась неабияка увага на проектуванш виробш декоративного мистецтва. Наголошувалось, що проект, який би BiH вдалий не був, без втшення його в MaTepia.n втрачае зшст i значения. Водночас зробити щкавур1ч без попереднього проекту пржтично неможливо.
Приступаючи до проектування, учням наголошувалось на те, що знания композицшних основ проектування недостатньо. Важшво знати, яи властивосп мае той чи ¡нший матер1ал, як в1н «поводить себе» в руках виконавця. Зосфеджувалась увага на послщовносп оифацш при po6oTi над проектом. Тшьки з урахуванням визначеного порядку виготовлення виробу можна найбшьш рацюнально виршита завдання, яю обов'язково npHcyrai в кожному npoeKTi, вибрати найбшьш вдале мсце для декорування, пщ1брата cnoci6 оздоблення поверхш матер1алу. Bei щ момента мали важливе, а иодекуди й головне значения в художньому оформленш виробу [6].
Ж яюсно новий вид проекгаоГ дшльносп розглядае художню працю В. Тименко. За його переконанням, в нш поеднукпъся елемента техтчнсм i художньо1 творчосп, трудового навчання й образошорчого мистеитва. Дослщник пропонуе навчати декоративно-прикладного мпегептва за допомогою методу проект, у 3Micr якого пок.падет три структурш складов!: формування творчого задуму (моЕленнево-творч! ди); граф1чне зображення проектного зразка (образотворч1 ди); виготовлення пошукового макета з роних матф1ал1в (художньо-трудовi ди). На думку автора, творч1 художш задуми пробуджуються пластикою ттер1алу, лшш, кольорових плямтотцо [7].
Методика прилучення пщлггюв до мистецтва чфез один з найпоширеншшх вщдв украшськоГ народно! творчосп - художне деревообробницшо - розроблена Л. Оршанським. Особлив ieno щеГ методики е аворення опташльних умов для художньо-трудово! д1яльносп i ро^итку нахшш та iirrepeciB д1тей чфез визначення особиспсних защкавлень школяр1в i piBHiß шдивщуальиого ставлення дитани до народного мистещва, поеднання поетпчного, музичного та ¡нших вщцв мистещв з творчою художньо-трудовою дшльшетю miio.irapiB на позаурочних заняттях [4].
Розглянемо особливосп навчання учшв загальн оо св ¡тнь о i школи художньому деревообробництву в доонджуваний першд.
При навчанш учшв трифанно-вшмкового р1зьблення спочатку зосереджувалась увага на niflöopi шетрументтв, а шзшше наголошувалось на те, що орнамента, над якими працюють учш, складаються з иростих геометричних фпур: трикутниюв, квадрат, poMÖiE. KpiM того, при цш техшщ художньо! обробки добре використовувата i м'яы, i тверд1 породи дерев, але ¡з слабо вираженою текстурою. При виконанш орнаменту учням наголошувалось, що найчаепше зустр1чаються napa.ne.nbHi л ¡ни вздовж i впопфек дфевини, робився акцент на те, що глибина nopi3y не повинна перевишувата 1,5 мм. Роботу, як правило, учш виконували за зразком, за можливосп ¡з внесениям cboix доповнень.
Найскладшшим видом обробки дсрсвини вважаеться ¡нфустащя. При вивченш цього виду художньо1 обробки дфева учням пояснювалось, що основа шкрустаци полягае в тому, що у повфхню оддоблюваного виробу врпають пластинки рпного матер! а л у. Для вжонання шкрустацц noTpiöHi спещальи ¡нструменти: р1заки, стамески, до.штця р1зних профиш, пристосований для вирпання вставок, рейсмус, евфдла р1зних fliaMerpiß, перо-розмтгаик, циркуль. Найкращим матф1аломдля вказаного виду обробки е фуша, бук i клен. Пластинки для шкрустаци повинм бута 2-3 мм (в шюш застосовуюгь найчаепше брусочки пвдбрано! за кольором дфевини). Методика навчання учн1в полягае увивчеш порядку викладання ¡нкрустацп:
13В
HayEOBi записки. Cepin: Педагопка. —2009. —№ 1.
ТРУД0ВАП1ДГ0Т0ВКА В ЗАГАЛЫЮ0СВ1ТНШ ШКОШ
• на шд готов л сну дошку циркулем або п ср о м-роз мтн нко м наносять орнамент,
• ПрОр1зуЮТЬ Прям1 ЛШИ, 1\'ПЖ ЯКИМИ ПОТр1бНО ЕСТаВИТИ СМуЖКу ¡НШО! дфевини, 1 вибирають дфевину мж прор1зами на глибину 2-3 мм;
• готову смужку змашують столярним клеем [ вставляють у заготовлене гшздо;
• шел я пшфування поверхню покривають лаком або шшрують.
Уроки обслуговуючо! пращ покликан! не лише для ознакомления з технолопею певних галузей виробництва 1 еффи обслуговування, а й для гадготовки д1вчат до повсякденного життя. 3 найбшьптим ефектом!х можнавикористати якзааб формування естетачно законом1рних пшяхпв.
Окреслимо можливосп запровадження елеменпв дизайну до викладання обслуговуючо! пращ. Найбшьший обсяг у трудовому навчанш друго! половини XX ст. поещають роздши з конструювання, моделювання ! пошиття одягу. Саме тому дощльно звернути увагу на форми та методи, яи давали змогу, не вщхиляючись вщ навчально! профами, не корегуючи п зм!ст, ввести елементи дизайну в навчально-виховний процес уроку.
Впфше до методики викладання композищ! з моделювання одягу в Захщиому репош Украши було гадсилено увагу в инщ 1950-х роив, зокрема, в навчанш студент у Льв!вському шегитуп прикладного та декоративного мистецтва, який вщфився у 1947 р. [1,45]. Тод1 було визначено, що на характер одягу впливають таю фактори: призначення одягу, силует одягу ! його конструкщя; пропорцп одягу! його часгин; кшр одягу, орнаментащя 1 аксесуари; сталь; мода; економ1чн1сть.
В же тод1 стояло питания про оформления одягу вишивкою, рпномаштною фурштурою. Зосереджувалась увага на пропорщ!, ритм, кольорг
Навчальн! профами з обслуговуючо! пращ розширювали можлнвост! учшв з моделювання одягу, в результат! чого зросла увага на використанш термшв [ понять дизайну швейних вироСпв. Адже саме через термшолопю можна було прийти до глибокого розумшня учнями тих художньо-конструкторських, економ1чних, технолопчних, етаофаф1чних законог.црностей, за якими розвиваеться дизайн. Осильки в шиш впроваджувались ргзномаштш профами за видами пращ, пов язано! з народними художшми промислами, то при !х реалгзацп акцентування уваги на певн! основш термши та поняття дизайну не викликали сумн!ву, а, навпжи, забезпечувалитворчий пщхщ у навчанш школяр!в.
Для зручносп, розглянемо таблицю 1, в якш визначено тер мши й поняття до теми «Художня обробка тканини затрадищями и яр од них художшх промиапв» [5, 146].
Таблица 1
Тершни й поняття до теми «Художня обробка тканини за традищями народных художшх
щюмжше»
Розды (тема) Термш, поняття
Поняття про в иди художньо! обробки тканин Художня обробка тканини, ашпкащя, розпис, декорування, угшптирне призначення
Художня обробка вироб!в з тканини вишивкою Симетр1я, асиметр1я, декор, есюз
Прикрашання виробш з тканини художшми ажурними швами Ко.шр, ко.шрш поеднання, композищя, орнамент
Прикрашання вироб1в вишивкою (хрестом) Стил!защя, мотав; геометричш, рослинш, тваринш мотиви; ритм; технолог!чний процес
Вишивка гладдю Контур, малюнок, калькування
Ашикащя Контраст; кол1р: тон; Оагатоко.щршсть; стиль; стал ¡зайдя; мотив; геометричний, рослинний тваринний мотиви
Холодний батик Барви, фарби, барвник, ышр, композищя, контур, розпис, мшрна гармошя
Гарячий батик ! вшьний розпис тканини Декоратившеть, композищя, барвник, штриховий малюнок, контраст
Художне в'язання Орнамент, юшр, кол1рш поеднання
ГРУДОВА П1Д ГОТОВК А В ЗАГАПЬНООСВИНШ ШКОЬШ
3 нстою озняйомлсння учшв з дсч KJ i mi видами декоративно-прикладного тсгсцтва прмрамою «ОСслугшуюча ..-.¡¿.лг- дсйволялася sluhi otptwix .см агальното курс) втченням приПонв кучожньоТ вишивкл. в'я:5яння. плетения (макраис) дсчкпа школах nui
юняттл прпводнлни л.пс Bf.....ясг ше bohi i fly ли Аезснстемннм] i
З&ажаючн на ut. внннкла потреба у роцроощ в&поыднпх методшних рекомендуй на допомогу ВЧМТСЛ1М у проведснн! такого виду занять Ро ............ ОфСМ рСКОИСНДЯЩТ
На вступиому jjijtti наголошувалось на и&Л5Х1Дност1 [хкзпошстн учням, uto главна у багатьо« народа внштка litw ncpciwiTajiact ■; повутюч обрчдямп Вшповцно до мсцевмх умев ьиннюли х^рактерш в1зфупки, течшчш прийоми, 1ЭОкрема: на nia.n.Hi TepHonLnuiiiiHH тнпсвою була ьишшка вовня ниш нитками ¡з згутенимн Споками. стрек* елементи B¡3£pyiiKa обводятся кол ьоровнш нитками. ¡авдчкн чоиу етвярюпъся колыфовнй сфскт, у традпиШнпл вмшшкак Прикарпаття перева^алн иолюромш роелннн! ирнаментп. eiikUHai-ii гладдю, на Льшвщиш -геомстрнчш. BHLJim наАнруванням крсстикоч у прськня раПонзи Закарпятта— з' своерщною компот ндйною Аучовою m (вано-Франшщинк тричасш i широким центральннм рядом орнамен-ти на Бо-пвйвщцни ch^racri, nofliotii до т*ани>: орнаменти тоню [S. 142].
Трад| |щйня внш11вка з устном эястосувалясч вцюдоеж роив Учня м ня голошувалось. щр прийти куцожньо« uöfnjfliji одягу нерозривно ¿в'яиан! i Пого ц>ош формою, прнзнаненням PiuHi види внилыл MüHiHaofi'tflHaTH удв-i ochúbhí групп:
• перша вншивка, яка &и конувалась на т*ани Hi за рл^ i ik он i ниток: - друга в i шжвкя sa намяльован! i м контуром
Згадом \4Hib ознайомлнзвалн j матфаламн та ойлэднанням ipL» види тнаннн, тлкн. ножищ, н Wik и i т. д. к На цттичнпх заняттях ummflpi закаоювапн HaflijpoaiLiii прнпош перенесения малюнка на ттанпну ;:: допоммюю котрувального пяперу. ni3HÍuic внконувалн шиеруноквйшовшними ивами. П1д чаи: внконання робот ырист>валнся ¡нструвдШнимн картмиг Для црншвду розглянемо ¡нстр^кщйну иртку на бнпотшлёння тарного н (Plie. I у [Ж 123].
ГГпслпошпгп. вннонлння робот H End?
Нанесгння малюнка íaKpi плення HHTTíii В1К|ДН(>[ тичкн галку neptwcrmii nifl ткяннну по Л1ШГ иалюнка и:: в1дсган1> piBHy cïiflKy: роРоча м-г_к:: у внгляд| nerai ^алншаЁТъея nifl шлко». Внкан^ючн наступи! CTiflKii полку вколюва™ в уторену попередн!ми стеками пет:пи>.
Fui I [Щ-Цфэ Mí. ÜtW п -J/.vr,;, -j на чи. ■:.■<!.-:.■ ШИНА ft
Перюд flpyroi половим i XX п щодо (ргашзацн зают декоратюного-npi неладного мистьцтва можна охарает^ризувати таким! пшитпвннм! тенденщямк
* усвшомл^ння рш даизративноцршшадного шетецтва щрдо естетмчкого внуовання у i HIB та творчого стлення до -71мг
- розроАкя мстюднчн! и рскомевдащ Í1 на допомогу вчнтсля ч
■ ::г-7-1т з елементаии дскорапвно прикладного иистсцтва Аудувалнс! на ягальнм?! дндакТ1нн1квнм>г9к i методична липомах:
* зд!йснення наьчання декоратпвно-прикладн^по мнетецтва за доп^шпою методу проект в;
- розш i ^>сння моткл i еостсП учн1в î мсдслювання одя гу чергз доповнення до нжчальн! i?î протрам з оСспутовуючо! içiaui,
* ycEiflowntHHS HeoiîKi.a.HijCTi ствирення аптнмальннк умов для художньй^трудоео! днльносг i розвнтку нагнив и iHnepccÍB д1тсй впзначення ocofliicTicHHii защкавлень школяре i piBHib ¡иднь1дуального стаап«ння дитини до изрчзднапо мнетецтоа.
140
":........ ■ ■■ Пгллг^пгл —200? - ': I
