CC BY
348
Збiльшення розриву мiж темпами змiни цих шдекЫв означае зростан-ня енергонезалежностi економiчного зростання у галузi промисловостi.
Пщ час використання природних ресурсiв у промисловш системi ви-никае ефект мультиплжаци використання природних ресурсiв. Ефект муль-типлжаци виникае за рiзними напрямками, ланцюжками (напр. ланцюжок: добувна промисловють - оброблювальна промисловiсть; добувна промисло-вiсть - галузь виробництва електроенерги, газу i води; виробництво промис-лово! продукци - використання ще! продукци у промисловостi регюнально! промислово! системи для подальшо! переробки - використання вироблено! продукци у виробнищв (машини, обладнання, якi використовуються у цiй самiй промисловiй систем^ де i виробленi) [2, 3].
N
м = £ Еп , (6)
п=1
де: М- мультиплжатор ефективностi використання природних ресурЫв у промисловiй системi; Еп - ефективнiсть використання природних ресурЫв у ланцi п ланцюжка у промисловш системь
У процесi мошторингу важливим для кожно! регюнально! промисло-во! системи е визначення тих напрямюв, де вона мае переваги в ефективност використання природних ресуршв поряд з iншими регiональними промисло-вими системами, i якi неодмшно повиннi бути використанi для визначення прюрите^в подальшого розвитку. На основi запропоновано! методики, яка базуеться на використанш iндексного методу, можна здшснити монiторинг ефективностi використання природних ресурЫв у регiональнiй промисловiй системi област^ держави, окремого промислового пiдприемства тощо та виз-начити базовi орiентири подальшого розвитку.
Л1тература
1. Мочерний С. Економ1чна енциклопед1я у 3-х томах. - Т. 2. - К. : Вид. центр "Акаде-мя", 2000. - 672 с.
2. Андел 1.В. Мошторинг використання мюцевих природних ресурав у промислових та аграрно-промислових системах репону // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.6. - С. 7-14.
3. Андел 1.В. Тенденци використання мюцевих енергетичних ресурав у промисловш систем! паливно-енергетичного комплексу Захщного регюну // Сощально-економ1чш пробле-ми сучасного перюду Украхни. Мошторинг розвитку промислових територ1альних систем : зб. наук. праць . - Льв1в : 1н-т репональних дослщжень. - 2008. - Вип. 4(72). - С. 23-29.
УДК 338.246 Доц. Т.Г. Васильщв, канд. екон. наук;
магктранш М.Б. Паачник - Львiвська КА
ЧИННИКИ ТА ДЖЕРЕЛА ЗАГРОЗ ЕКОНОМ1ЧН1Й БЕЗПЕЦ1
пвдприемствА
Здшснено типолопзащю ризиюв та загроз функцюнування тдприемства в умовах ринково! системи господарювання у контекст 1х впливу на економ1чну без-пеку тдприемства.
Ключов1 слова: економ1чна безпека, тдприемство, ризики та загрози функць онування.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
Assoc. prof. T.G. Vasil'civ; undergraduate M.B. Pasichnyk -
L 'viv commercial academy
Factors and threats of enterprise economic security
Classification of risks and threats of enterprise functioning in the conditions of the market system in a context their influence on enterprise economic security are conducted.
Keywords: economic security, enterprise, risks and threats of functioning.
Економжа Украши протягом останнього десяташття проходить вкрай неоднозначний та складний за соцiально-економiчними наслщками перюд трансформаци. У цих умовах на перший план висуваеться питання вже навггь не конкурентоспроможност шдприемств, а ix економiчноi безпеки, що е, на наш погляд, дещо ширшим поняттям. Ми вважаемо, що форми прояву загроз економiчноi безпеки мають рiзний характер на макро-, мезо- й макрорiвнях iерарxii управлшня економжою i е складною динамiчною системою, яка виз-начае необхщшсть монiторингу iнтенсивностi ix впливу.
Особливе мюце в системi нацiональноi економiчноi безпеки посiдае проблема економiчноi безпеки окремих шдприемств, що мае дуальний характер. З одного боку, функщонування шдприемств здшснюеться в умовах нес-тацiонарного зовнiшнього середовища, для якого характерш зниження обся-пв iнвестицiйниx вкладень, високi процентнi ставки за довготермшовими банкiвськими кредитами, нестабшьшсть податкового законодавства i т.iн., що ютотно знижуе рiвень життедiяльностi шдприемств i пiдвищуе iмовiр-нiсть переходу в кризовий стан. З шшого боку, кризовi тенденцii на мiкрорiв-нi створюють передумови негативних тенденцш розвитку регiональниx систем i зниження рiвня нацiональноi економiчноi безпеки. Тому надзвичайно актуально дослщити змютовш аспекти i меxанiзми формування загроз еконо-мiчноi безпеки пiдприемств.
Проблемi забезпечення економiчноi безпеки пiдприемства присвячеш численнi роботи вiтчизняниx i зарубiжниx авторiв. Серед них: Г. Андрощук, О. Архипов, О. Барановський, В. Геець, Г. Дарнопих, Г. Пастернак-Тарану-шенко, Л. Омелянович, В. Сенчагов та ш. Необxiдно зазначити, що на сьогодш серед фаxiвцiв та науковщв, якi займаються цiею проблемою, не юнуе едино: думки з приводу визначення сутi поняття "економiчна безпека пiдприемствам.
Загальновiдомо, що економiчна безпека пiдприемства - це стан захи-щеностi його дiяльностi вщ негативного впливу зовнiшнього середовища, а також спроможност швидко усунути загрози, пристосуватися до наявних умов, що негативно впливають на його дiяльнiсть. Змют цього поняття вклю-чае систему заxодiв, якi забезпечують конкурентоспроможшсть i економiчну стабiльнiсть пiдприемства, а також сприяють пiдвищенню рiвня добробуту пращвниюв. Отже, виходячи з цього, належна робота керiвництва тд-приемства з формування системи його економiчноi безпеки мае бути водночас спрямована на виявлення джерел i розробку заxодiв з мiнiмiзацii негативного впливу чинниюв впливу на життедiяльнiсть пiдприемства.
Якщо стратегiчний потенцiал шдприемства в наявному виглядi вичер-пав можливост пристосуватися до нестабiльностi зовшшнього середовища,
то можна говорити про загрозу економiчноl безпеки шдприемства. Ця загроза може виявлятися у виглядi втрати конкурентного статусу шдприемства, або ютотного погiршення його фшансового стану, або втрати позитивного iмi-джу. Джерелами негативного впливу на економiчну безпеку пiдприемства мо-жуть бути: свiдомi i несвiдомi дп окремих посадових осiб i суб,ектiв господа-рювання; збiг об'ективних обставин (стан фшансово1 кон'юнктури на ринках шдприемства, науковi вiдкриття та й технолопчш розробки, форс-мажорнi обставини тощо).
Для запобiгання загрозам економiчнiй безпецi пiдприемства необхiдно постiйно враховувати весь спектр численних чинниюв, вщ яких залежить функцiонування пiдприемства. На наш погляд, на економiчну безпеку шдприемства впливають такi чинники:
1. Адаптившсть стратегiчного потенщалу пiдприемства, що визна-чаеться не тшьки внутрiшнiми, а й зовшшшми впливами. Насамперед, такий вплив виникае через попит на продукщю шдприемства, мшливють якого зу-мовлена комплексом причин економiчного, полiтичного, демографiчного та со-цiально-культурного характеру. На адаптившсть стратепчного потенцiалу шд-приемства впливае також кон'юнктура, що складаеться на ринках матерiальних ресурсiв, фiнансових ринках, ринках робочо! сили, шформацп, послуг тощо.
Це означае, що як i вся система, стратегiчний потенщал пiдприемства мае граничнi можливостi адаптаци до умов виробництва, що змшюються. На-явнiсть таких граничних можливостей адаптаци зумовлена перюдичною потребою в техшчному переозброеннi i реконструкцп пiдприемства, вiдновленнi чи пiдвищеннi рiвня квалiфiкацil його персоналу, змiнi стратепчних зон гос-подарювання, а можливо, i в змiнi виду дiяльностi.
2. Залежнiсть пiдприемства вiд штенсивност кооперованих його зв'яз-кiв iз постачальниками рiзного роду ресурсiв. Йдеться про залежшсть тд-приемства вщ стабiльностi постачань необхiдних ресурсiв як з погляду якост ресурсiв, що поставляються, так i повноти та своечасност цих постачань.
3. Охорона комерцшно! таемницi пiдприемства, з одного боку, i нагро-мадження шформацп про можливе втручання iнших економiчних агентiв у дiяльностi пiдприемства - з шшого.
Поширення конфщенцшно1 шформацп за межi пiдприемства може завдати йому ютотно! шкоди. Одночасно з охороною комерцшно1 таемницi пiдприемство повинно оргашзувати збiр, нагромадження i обробку шформацп про дiяльнiсть реальних i потенцiйних конкурентiв, що можуть вплинути на його наявний статус.
4. Рiвень можливого ризику прийнятих ршень. Економiчна безпека пiдприемства практично визначаеться здатшстю керiвництва вмiло ризикува-ти пiд час прийняття стратепчно важливих рiшень. Необхiдно постiйно по-рiвнювати можливi виграшi й витрати. Як свiдчить практика, iмовiрнiсть ро-боти без ризику надзвичайно мала. К^м того, необхiдно пам'ятати i про мож-ливi наслiдки реалiзованих рiшень у майбутньому для шдприемства.
Важливо потрапити в зону допустимого ризику, тобто в зону, де величина можливих втрат вщ прийняття того чи шшого ршення не перевищуе
Шуствий вкник HЛТУ Укрмни. - 2GG8. - Вип. 18.10
пpогнозовaного ^ибутку. Рiзномaнiття пpоцесiв, якi вiдбувaються на шд-пpиeмствi, визначае шиpокий спектp зaгpоз, якi впливають на його функщ-онування (pис. 1). Шд зaгpозою pозумiють сукупнiсть умов, ^оцеЫв, чинникiв, якi пеpешкоджaють pеaлiзaцiï економiчних iнтеpесiв суб,eктiв гос-подapськоï дiяльностi чи ствоpюють небезпеку для них. По сут^ зaгpозa еко-номiчноï безпеки пpипускae aнaлiз гiпотетичного (пpогнозовaного) стану шд-пpиeмствa внaслiдок ^ийнятих paнiше стpaтегiчних економiчних та науко-во-технiчних piшень, загальних тенденцiй i ^оцеЫв у попитi на ^одукщю (послуги), iнвестицiй i т. ш.
За тривашстю:
- миттевц
- три вал i;
- постшш
Pue. 1. Клашфжащя pmurne, нeбeзпeк та загроз eкoнoмiчнiй бeзпeцi
nidnpueMcmea
Вид^ють таю класифжацшш ознаки економiчноï безпеки шд-пpиeмствa, як: piвень економiчного у^авлшня; походження зaгpоз (позасис-темнi, внутpiшньосистемнi); сфеpa життeдiяльностi виpобникa; систематич-шсть пpояву; тpивaлiсть впливу; ступiнь кеpовaностi; ступiнь ваги кpизи ви-pобникa. Рiвень економiчного упpaвлiння фоpмуe завози, що вiдобpaжaють наявну стpуктуpу нацюнально1" економiки. За цieю ознакою видшяють за^о-зи економiки загалом (нацюнальна безпека), pегiону як теpитоpiaльного утво-
рення Украши (регiональна безпека) i пiдприемства як основного структурного елемента економжи краши (безпека пiдприемства).
Вказанi загрози, з одного боку, взаемозалежш мiж собою, зумовлюють одна одну, але, з iншого, - дуже автономш. Це визначаеться складними шд-порядкованими зв'язками, що характернi для держави, регюну i шд-приемства. Так, взаемозв'язок i зумовленiсть цих загроз виявляеться, наприк-лад, в тому, що якщо держава пiдтримуватиме неефективну податкову поль тику вiдносно господарюючих суб,ектiв, то порушення економiчноl безпеки шдприемств, яке проявиться в ютотному скороченш 1хтх доходiв, спричи-нить заборговашсть пiдприемства перед мунiципальними i державним бюджетами, що, своею чергою, буде причиною порушення економiчноl безпеки регiону i держави. Автономшсть аналiзованих загроз залежить вiд рiвня сво-боди i прав, як держава надае регiонам i шдприемствам, а також вiд рiвня витрат, що випливають за проявом загрози.
З цими видами загроз тюно пов'язаш позасистемнi, тобто зовнiшнi i внутрiсистемнi, тобто внутрiшнi загрози. Суть цих загроз виражаеться вже в 1хнш назвi i вiдображае джерело формування загрози - з боку зовшшнього для шдприемства середовища i за рахунок помилок i прорахунюв, допущених керiвництвом пiдприемства. Якщо внутршньосистемш загрози прямо зале-жать вщ квалiфiкацil управлiнського персоналу пiдприемства ^ отже, можуть бути вчасно виявлеш та локалiзованi, то позасистемнi загрози, що вщобража-ють загальне економiчне становище в кршт, локалiзованими бути не можуть. У цьому випадку керiвництво шдприемства мае створити систему спостере-ження за проявом цих загроз, обов'язково враховувати !х у свош дiяльностi i намагатися запобшати 1хтм наслiдкам шляхом створення страхових задiлiв чи резервних фондiв.
Економiчнi загрози пiдприемства рiзнi не тшьки за сво1м змiстом i ви-никненням, але i за систематичшстю прояву. З огляду на це, !х необхiдно по-дiляти на:
• систематичн1 загрози, як1 один раз виникнувши, 1снують завжди (чи досить тривалий час) 1 завжди справляють св1й вплив на д1яльн1сть п1дприемства. До таких загроз можна вщнести динам1чн1сть зм1ни економ1чного законодавства краш постсоц1ал1стичного простору, п1двищення конкуренци м1ж виробни-ками однор1дно1 продукцп 1 т. 1н. Ц1 загрози мають систематичний характер прояву, осшльки в1дображають реальн1 процеси, як1 ввдбуваються у ринков1й економ1ц1, а також закони розвитку ринку;
• несистематичт загрози, як1 справляють св1й вплив на д1яльтсть п1дприем-ства або стохастично, або з визначеним перюдом виникнення. До таких загроз можна вщнести сезонн1 коливання попиту на продукцию, загрози сти-х1йних лих, тимчасовий розрив в1дносин з постачальником або п1дрядником, нестаб1льн1сть роботи дилерсько1 мереж1 й т. ш.
За тривалiстю впливу на функцюнування i розвиток пiдприемства загрози подшяютьна довго-, середньо- i короткотермшовп Такий розподiл вi-дображае тривалють прояву наслiдкiв, що е результатом прояву загрози.
Крiм того, вони тюно пов,язанi з джерелом виникнення загрози, тобто з внутршньосистемним чи позасистемним И походженням. Так, до довготермь
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
нових позасистемних загроз можна вiднести: значну юльюсть збиткових шд-приемства у перюд стагнаци; низький купiвельний попит; високий рiвень мiж-народно! i нацюнально! конкуренци; монополiзацiю економiки; до довготермь нових внутрiсистемних загроз - низький рiвень вiдновлення основних фондiв; утрата ринюв збуту i ринкiв постачань; вщсталу технологiю виробництва продукци i т. iн. Термiн ди наслiдкiв цих загроз тривае вiд 3-х до 5-ти рокiв.
Середньотермiновi загрози мiстять у собi загрози, наслщки вiд яких проявляються протягом 1- 3 роюв. До них належать: неефективна державна полггика на фшансовому ринку краши; високий рiвень шфляци; пiдвищення цiн на матерiали, сировину, енергоноси; неефективний фiнансовий менеджмент шдприемства; неефективна кредитна полггика; низький рiвень кваль фшаци персоналу; негнучка асортиментна полгтика пiдприемства i т. iн.
Короткотермiновi загрози високодинашчш у своему проявi, !хт наслщ-ки справляють безпосереднiй вплив на дiяльнiсть пiдприемства вiд одного кварталу до одного року. Прикладами короткотермшових загроз е: сезоншсть збуту продукци; кон'юнктурне збiльшення цiн на паливо; недолiк обiгових коштiв шдприемства; неефективна дивщендна полiтика; просто! устаткування i т. iн.
Класифiкацiя загроз на кероваш i некерованi вщображае можливiсть локалiзацil менеджментом пiдприемства !хтх наслiдкiв. На керованi загрози можливе здiйснення прямого впливу з боку керiвництва пiдприемства з метою змши рiвня впливу загрози. Такий вплив здшснюеться за результатом мо-нiторингу економiчноl безпеки пiдприемства i виражаеться в комплексi стра-тепчних, тактичних i оперативних управлiнських заходiв та iнституцiйних пе-ретворень. Некероваш загрози не пiдлягають прямому впливу. Вони вщобра-жають загрози загального рiвня розвитку ринкових вiдносин в кршт, а тому керiвництву шдприемства обов'язково слщ враховувати !х у свош дiяльностi. Прикладами некерованих загроз е: монополiзацiя економiки кра!ни; захоплен-ня частки ринку iноземними компашями i транснацiональними корпорацiями; динамiчнiсть змши законодавства Украши; високий рiвень корупцн i т. iн.
Залежно вщ рiвня ваги кризи, спричинено! дiею того чи iншого деста-бшзуючого чинника, загрози класифiкують на таю, що викликають труднощi, значнi та катастрофiчнi. Необхiдно визначити, що юнуе досить багато варiан-тiв подiбних класифiкацiй. Так, П. Друкер видшяе чотири фази кризи: криза в широкому розумшш (криза рентабельностi), фаза збитковос^ пiдприемства, фаза виснаження чи вщсутнос^ резервних фондiв, фаза неплатоспроможнос-тi; I. Кац розглядае стратепчну кризу, оперативну та кризу лжвщностц Е. Тре-ненков, С. Дведешдова пропонують використовувати стадiю страхово! кризи, стадш збитковостi, стадiю вiдсутностi власних засобiв i резервiв, стадiю неп-латоспроможностi; Л. Грейнер формуе кризу лщерства, кризу автономil, кризу контролю, кризу вщ бюрократизму, кризу синергй; О. Терещенко викорис-товуе кризу лiквiдностi, кризу прибутковостi, кризу стратеги. Щ класифiкацil мають неютотш розбiжностi, через те що зв'язують рiвень розвитку кризи на пiдприемствi насамперед iз кризою у фшансовш сферi. Це не випадково, ос-кiльки фiнансова сфера дiяльностi шдприемства штегруе в собi результати дь яльностi всiх життево важливих для шдприемства сфер.
Класифжащю економiчних загроз шдприемства можна здiйснювати i за ознакою "сфери дiяльностi шдприемства". Шдтримуючи розглянутий вище структурно-функцiональний шдхщ до розумiння термiну "економiчна безпека шдприемства", класифжащя охоплюе Ым основних ресурсiв, за допомо-гою яких пiдприемство здiйснюе мiсiю свого юнування. Доцiльнiсть цiеï кла-сифшаци заснована на необхiдностi бiльш ретельного вивчення специфiчних особливостей процесiв, що вщбуваються в окремо взятiй сферi життедiяль-ностi пiдприемства й можливост розроблення спецiальних управлiнських ре-комендацш щодо локалiзацiï загроз i шдвищення безпеки вiдповiдноï сфери. Так можна видшити такi найбiльш значущi для в^чизняних пiдприемств ви-ди сощальних, фiнансових i технiко-технологiчних загроз.
Аналiз наведених вище класiв загроз, ощнка ïхнього внеску у формування кризових ситуацш пiдприемства е одним з основних еташв управлiння його економiчною безпекою. Результати такого аналiзу лежать в основi розроблення випереджаючих впливiв, спрямованих на ефективну лшвщащю наслiдкiв вiд настання загрози.
Система управлшня економiчною безпекою шдприемства стосуеться стратепчного, тактичного та оперативного контурiв управлiння. Загальна схема процесу оргашзаци економiчноï безпеки охоплюе таю дп, що здшсню-ються послщовно чи одночасно: формування необхiдних корпоративних ре-сурсiв (капiталу, персоналу, прав, шформацп, технологи та устаткування); стратепчне прогнозування i планування економiчноï безпеки за функщональ-ними складниками; стратепчне планування фшансово-господарсько1" дiяль-ностi шдприемства; загальнотактичне планування економiчноï безпеки за функщональними складниками; тактичне планування фшансово-господарсь-ко1' дiяльностi пiдприемства; оперативне управлшня фшансово-господарсь-кою дiяльнiстю пiдприемства; здшснення функцiонального аналiзу рiвня еко-номiчноï безпеки; загальна оцiнка досягнутого рiвня економiчноï безпеки.
Комплексний характер реалiзацiï наведених заходiв дае змогу досягти належного рiвня економiчноï безпеки шдприемства. У контекст цього, до основних функщональних задач системи економiчноï безпеки пiдприемства вщ-носять: забезпечення високо!' фiнансовоï ефективностi роботи шдприемства; забезпечення технологiчноï незалежностi i досягнення висо^ конкурентос-проможностi технiчного потенщалу; досягнення високоï ефективностi менеджменту, оптимальноï та ефективноï органiзацiйноï структури управлiння пiдприемством; досягнення високого рiвня квалiфiкацiï персоналу, належноï ефективностi корпоративних НДДКР; мiнiмiзацiя руйнiвного впливу резуль-татiв виробничо-господарськоï дiяльностi на стан навколишнього середовища; якiсна правова захищешсть всiх аспектiв дiяльностi шдприемства; забезпечення захисту шформацшного поля, комерцiйноï таемницi i досягнення не-обхiдного рiвня iнформацiйного забезпечення роботи вшх пiдроздiлiв шд-приемства i вщдшв; ефективна органiзацiя безпеки персоналу шдприемства, його кашталу i майна, а також комерцшних iнтересiв.
Таким чином, цшьовою спрямованiстю системи управлшня економiч-ною безпекою пiдприемства е формування адаптивних реакцш на дда загроз у будь-якiй сферi його життедiяльностi i, як наслiдок, - забезпечення стабшь-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10
ного i максимально ефективного функцюнування шдприемства на цей момент часу та високого потенщалу розвитку в майбутньому.
Лггература
1. Андрощук Г.А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны : монографiя / Г. А. Андрощук, П.П. Крайнев. - К. : ИнЮре, 2000. - 400 с.
2. Банкрутство i санащя шдприемства: теорiя i практика кризового управлшня / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ш. / За ред. О.В. Мозенкова. - Х. : 1НЖЕК, 2003. - 272 с.
3. Барановський О.1. Фшансова безпека : монографiя / Олександр 1ванович Барановсь-кий. - К. : Фешкс, 1999. - 338 с.
4. Козаченко А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : монографiя / А.В. Козаченко, В.П. Пономарев, А.Н. Ляшенко. - К. : Л1БРА, 2003. - 280 с.
5. Моделювання економiчноT безпеки: держава, репон, шдприемство : монографiя / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.З. Клебанова та ш. / За ред. В.М. Гейця. - Х. : 1НЖЕК, 2006. -240 с.
УДК 336.4 Ст. викл. Я.1. Чабан - Дшпропетровський НУ
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д Ф1НАНСУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТ1 ЗА РАХУНОК ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
Розглянуто зарубiжний досвiд фiнансування соцiально-економiчного розвитку обласп за рахунок податкових надходжень. Визначено найбшьш перспективнi нап-рями державного впливу на соцiально-економiчний розвиток областей Укра!ни за допомогою податкiв.
Ключов1 слова: податок, податковi надходження, область, сощально-еконо-мiчний розвиток, фiнансова полынка.
Senior teacher Ya.I. Chaban - Dnipropetrovsk national university
World experience of financing of socio-economic development of area is for account of tax receipts
This article is dedicated to the foreign experience of financing the social and economic development of the region's economy at the expense of tax income. Here are determined the most prospective ways of state influence on the socio-economic development of the Ukrainian regions owing to taxes.
Keywords: tax, tax receipts, area, socio-economic development, financial policy.
Вступ. Фшансова полггика держави зор1ентована на забезпечення од-накових фшансових i оргашзацшно-правових умов функцюнування територь альних господарських комплекЫв областей та збереження територiально! щ-люност Украши. Змют та особливост державно! фшансово! регюнально! по-л^ики на певному еташ визначаються станом сустльних вщносин у кра!ш та характером розвитку продуктивних сил. Але за будь-яких обставин слщ вра-ховувати суть соцiально-економiчних процеЫв, що вщбуваються на територн областей впродовж тривалого часу, особливо зважуючи на перюди карди-нальних змiн. В Укра!нi, яка переживае складний перехiдний до ринково! економiки перiод, неможливо заздалегiдь передбачити можливий рiвень ефективностi ринково! системи господарювання, що формуеться. Тому для
