CC BY
94
Алексейчук Вiкторiя lванiвна,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримтал'стики
Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, Украна, м. Харк1в
ОИСЮ 0000-0001-7579-3322
УДК 343.983
ОКРЕМА КРИМ1НАЛ1СТИЧНА МЕТОДИКА СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1: СУТН1СТЬ ТА ЗАВДАННЯ
У статт1 розглянуто сучаснг науков1 тенденщ у визначенш поняття кримталгстичног методики, окремог кримталгстичног методики. З урахуванням специфики умов, за яких в1д-буваеться судовий розгляд кримтальних справ, та завдань судового провадження визначено сутнкть та охарактеризовано завдання окремих кримталктичних методик судового розгляду кримтальних справ. Проведено пор1вняння останшх гз завданнями окремих кримталктичних методик розсл1дування злочингв.
Ключовi слова: кримшалктична методика, окрема кримшалктична методика, окрема кримшатстична методика судового розгляду кримшальних справ, судовий розгляд, кримша-тстичне забезпечення судового слвдства, методико-кримшалктичне забезпечення судового провадження, завдання окремо! кримшалютично! методики судового розгляду кримшальних справ.
Алексейчук В. И., кандидат юридических наук, доцент кафедры криминалистики, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
ОКСт 0000-0001-7579-3322
Частная криминалистическая методика судебного рассмотрения в уголовном судопроизводстве: сущность и задачи
В статье рассмотрены современные научные тенденции в определении понятия криминалистической методики, частной криминалистической методики. С учетом специфики условий, в которых происходит судебное рассмотрение уголовных дел, и задач судебного производства определена сущность и охарактеризованы задачи частных криминалистических методик судебного рассмотрения уголовных дел. Проведено сравнение последних с задачами частных криминалистических методик расследования преступлений.
Ключевые слова: криминалистическая методика, частная криминалистическая методика, частная криминалистическая методика судебного рассмотрения уголовных дел, судебное рассмо-
трение, криминалистическое обеспечение судебного следствия, методико-криминалистическое обеспечение судебного производства, задачи частной криминалистической методики судебного рассмотрения уголовных дел.
Постановка проблемы. Головним призначенням кримшалктично! методики як роздшу кримшалктики е сприяння досягненню мети й виршенню завдань кримшального судочинства, шдвищення ефективност дiяльностi суб'екив, якi виконують сво! професiйнi функцГ! у цiй сферi (слiдчих, проку-рорiв, адвокатiв, експерив, суддiв), шляхом розробки теоретичних положень i надання науково обгрунтованих практичних рекомендацiй щодо розкриття, розслiдування рiзних видiв (груп) злочинiв i судового розгляду у ввдпо-вiдних кримшальних провадженнях. Сьогоднi розумiння кримшалктично! методики вийшло за межi традицiйних усталених поглядiв - як методики розслвдування злочинiв. Все частiше на сторшках наукових видань звер-таеться увага на те, що процес доказування у кримшальному провадженнi досудовим розслвдуванням не завершуеться, а навпаки - ще активнiше продовжуеться пiд час судового розгляду, у зв'язку з чим зауважуеться на необхвдност у методико-кримшалктичному забезпеченш суб'ектiв судового розгляду кримшальних справ (суддiв, прокурорiв-обвинувачiв, адвокаив-за-хисникiв) [Див.: 3, с. 245-247; 4, с. 24; 5; 8, с. 29, 34, 51; 12, с. 122; 18, с. 96 та ш.]. У той же час зазначеш вде! в украшськш доктрин не набули достат-нього розвитку, про що сввдчить ввдсутшсть спецiальних робiт, присвяче-них окремим кримшалктичним методикам судового розгляду кримшальних справ. I на це е певш причини, зокрема, названа проблема не може бути вирЬ шена без попереднього розв'язання питань бшьш загального теоретичного значення, зокрема, визначення сутност i завдань окремо! кримшалктично! методики судового розгляду у кримшальному провадженш.
Аналiз остантх до^джень i публтацт. Кримшалютична методика становить науковий штерес для широкого кола вчених-кримшалюпв. Доси-дженням загальнотеоретичних аспектiв ще! теми займалися вiтчизнянi та зарубiжнi вченi: Ю. П. Аленiн, О. Я. Баев, В. П. Бахш, Р. С. Белкш, О. М. Васильев, С. В. Велжанов, I. О. Возгрш, В. К. Гавло, Ю. П. Гармаев, В. А. Журавель, А. В. 1щенко, О. Н. Колесниченко, В. О. Коновалова, Б. 6. Лук'янчиков, В. О. Образцов, М. О. Селiванов, В. Г. Танасевич, В. В. Тщенко, С. М. Чуршов, А. В. Шмонш, Б. В. Щур, М. П. Яблоков та ш. Питання кримшалютичного забезпечення судового розгляду у кримшальному провадженш висв^лю-ються з рiзним ступенем повноти в роботах Л. Ю. Ароцкера, М. О. Баева,
0. Я. Баева, Р. С. Белкша, В. М. Бозрова, М. Й. Вшьгушинського, Г. А. Вороб-йова, В. К. Гавло, К. С. бгорова, С. Л. Кисленко, Д. В. Юм, Н. I. Клименко,
1. I. Когутича, В. I. Комюсарова, Ю. В. Кореневського, Ю. Г. Корухова, О. Ю. Корчагша, I. I. Котюка, О. Д. Кузнецовой, I. Л. Ландау, I. Х. Максутова, Ю. М. Мирошниченко, I. Д. Перлова, В. В. Печерського, С. П. Сухова,
О. О. Сичовой, В. Г. Танасевич, А. Л. Ципкша, Т. Б. Чеджемова, О. I. Чучу-кало, В. Ю. Шештько та ш. А авторами найновших робгг, щодо концептуаль-них проблем методико-кримiналiстичного забезпечення судового провадження у кримшальному процесi е : В. А. Журавель, I. I. Когутич, I. I. Котюк, В. Т. Нор, Б. В. Щур [Див.: 4; 8; 18 та ш.]. Однак досi не придшено належно! уваги досш-дженню сутностi окремо! кримiналiстично! методики судового розгляду кримЬ нальних справ та окресленню !! завдань.
Метою статтх е виокремлення та обгрунтування специфжи завдань окремо! кримшалютично! методики судового розгляду у кримшальному провадженш, визначення !"! сутность
Виклад основного матерiалу. Окрема кримшалктична методика (в тра-дицiйному розумiннi як методики розслвдування конкретного виду (категорп) злочину) становить собою систему наукових положень та практичних реко-мендацш щодо найбiльш доцiльного варiанту дiяльностi слiдчого в певних умовах [Див.: 5, с. 50]; так звану «абстрактну схему розслвдування, орiентов-ний набiр слiдчих дiй та шших заходiв» [14, с. 8]; «тишзовану iнформацiйну модель науково обгрунтованих кримшалютичних рекомендацiй з оргашза-цп та розслвдування певно! категорп злочину» [17, с. 62-63, 67]; «комплекс методичних рекомендацш та слвдчих технологiй у виглядi типових шформа-цiйних моделей, спрямованих на розкриття та розслвдування певного виду або групи злочишв та !х запобпання» [18, с. 102]. Отже, сутшсть !! скла-дають науково-практичнi рекомендацп щодо конкретно! послвдовност дiй, конкретних методiв, прийомiв, способiв, засобiв !х здiйснення шд час роз-слiдування певного виду (категорп) злочину, призначенi для застосування у конкретних типових ситуащях. Враховуючи, що судовий розгляд кримi-нального провадження (справи) становить собою по сут^ так само як i роз-слiдування, процес пiзнання поди, яка ввдбулась, (виступае продовженням цього шзнання, його завершальним i виршальним етапом), е пiдстави для висновку про кнування не меншо! потреби у певнш системi науково-прак-тичних рекомендацш щодо його забезпечення. У зв'язку з цим слушною е позищя В. А. Журавля, який формулюе поняття окремо! кримшалктично! методики без прив'язки !! лише до одше! зi сфер застосування (досудове роз-слiдування чи судовий розгляд кримшальних справ), розумшчи таку методику як шформацшно-шзнавальну модель, в якш вiдображено комплекси методiв, засобiв, прийомiв та рекомендацiй типiзованого характеру, викла-дених в описовiй або формалiзованiй формi щодо рацiонально! оргашзацп процесу збирання, оцiнки i використання доказово! iнформацi! вiдповiдно до специфши вчинення i розслiдування рiзних злочинних виявiв та судового розгляду кримшальних справ [Див.: 4, с. 24]. Але при зовшшньому зб^у сут-ностi обох видiв окремих кримшалктичних методик - досудового розслiду-вання та судового розгляду кримшальних справ (або двох складових едино! окремо! кримшалктично! методики) - е внутршш ввдмшноси у змiстi таких
рекомендацш, що е наслвдком розбiжностi у ïx завданнях (так само, як i дея-ких завданнях досудового i судового провадження).
Виходячи з цього, визначення завдань окремо'1 кримшалктично'1 методики судового розгляду у кримшальному провадженш доцiльно здiйснювати з урахуванням попереднього аналiзу завдань кримiналiстичноï методики в щлому як роздiлу кримiналiстики, завдань кримшального судочинства та сутностi доказування. Зокрема, С. М. Чурилов видшяе загальш, окремi та конкретнi задачi кримiналiстичноï методики. Загальною (головною) задачею вш вважае забезпечення потреб практики боротьби зi злочиннiстю науковими методами розкриття, розслвдування та попередження злочишв; серед окремих задач вирiзняе розробку й вдосконалення системи наукових положень, вдосконалення кнуючих i розробку нових окремих методик роз-слвдування злочинiв. До конкретних завдань, на думку вченого, належать: а) завдання теоретичного характеру (розробка концепцш кримшалктично'1 характеристики злочину, предмета розслвдування, принцишв формування окремих кримiналiстичниx методик та ш.) та завдання практичного змкту (вивчення та узагальнення кримiнальноï практики в щлях розробки кримЬ налктичних характеристик рiзниx злочинiв згiдно з ïx кримшально-право-вою та кримшалктичною класифiкацiею; вивчення та узагальнення слвдчо'1 практики в цiляx типiзацiï слвдчих ситуацiй, ефективних тактичних комбЬ нацш; вдосконалення конкретних окремих методик з урахуванням викори-стання фактора раптовост та умов тактичного ризику; розробка програм розслвдування на базi обчислювально'1 теxнiки тощо) [15, с. 38-39]. До такого аналiзу звернулись також В. Т. Нор та I. I. Когутич, яю, обмеживши поле дослвдження кримiналiстичниx засобiв стадiею судового розгляду кримЬ нальних справ, до завдань методики судового розгляду кримшальних справ (як структурного елементу роздшу кримшалктики «Кримшалктична методика») ввднесли: 1) загальнi завдання кримiнального судочинства (якими на сьогодш вiдповiдно до ст. 2 Кримшального процесуального кодексу Украши е «захист особи, сусшльства та держави вiд кримiнальниx правопорушень, охорона прав, свобод та законних штере^в учасникiв кримiнального про-вадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого роз-слвдування i судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримшальне правопорушення, був притягнутий до ввдповщальноси в мiру свое'1 вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була шддана необгрунтованому процесуальному примусу i щоб до кожного учасника кримшального провадження була застосована належна правова процедура» [11]); 2) узагальнення практики провадження у кримшальних справах; 3) аналiз галузевого законодавства, пов'язаного з встановленням юридично'1 вщповвдальноси за правопорушення в рiзниx сферах дiяльно-стц 4) розробку методiв та засобiв судового розгляду кримшальних справ про окремi види (групи) злочишв, побудову ïx кримшалктично"! характе-
ристики, використання даних про ranoBi судовi ситуацп; 5) напрацювання комплек^в судово-слвдчих дiй, oрганiзацiйних захoдiв тощо; 6) удоскона-лення процесу прогнозування змш у структурi злочинно! дiяльнoстi i ввдпо-вiдне вдосконалення iснуючих окремих кримшалктичних методик судового розгляду (та розробка нових)» [Див.: 8, с. 398]. Перелiченi завдання мають або декларативний характер (визначають принципи кримшального провадження), або ж е по сутi загальнотеоретичними положеннями, на яких мають базуватись конкретш рекомендацп окремо! кримшалктично! методики, науковими шдходами i методами у !х фoрмуваннi. Водночас завдання окремо! кримiналiстичнoï методики (як рoзслiдування, так i судового розгляду у кримшальному провадженш) мають розкривати практичне призна-чення останньо! - як системи рекомендацш, розрахованих на безпосередне застосування в конкретних типових ситуащях. Структура ж тако! системи рекомендацш обумовлюеться, перш за все, складовими елементами процесу доказування, як охоплюють: збирання, дослщження й оцшку дoказiв [Див.: 13, с. 31], а також !х фiксацiю та використання. При цьому слвд вра-ховувати, що зазначеш елементи рiзнoю мiрoю реалiзуються пiд час досудо-вого розслвдування злочину та судового розгляду справи.
У зв'язку з цим визначенню завдань окремо! кримшалктично! методики судового розгляду у кримшальному провадженш мае передувати аналiз завдань окремо! кримшалктично! методики розслвдування злочину, визначення ввдмшностей в умовах реалiзацiï першого та другого виду окремих методик, а також сшвввдношення iз завданнями судового провадження (судового розгляду) у кримшальному судочинствп У кримшалктичнш лiтературi завдання окремо! кримшалктично! методики рoзслiдування зло-чинiв характеризують з рiзним ступенем конкретизации як едине завдання iз «розроблення типових систем (алгoритмiв) дiй слiдчoгo, що сприяють обранню оптимально! лiнiï поведшки в прoцесi рoзслiдування певного виду злочину» [16, с. 322]; як сукупшсть завдань, що полягають у забезпеченш: швидкого й повного розкриття злочину, всебiчнoгo виявлення та шзнання його обставин, встановлення всix епiзoдiв i фактiв протиправно! дiяль-носи, викриття всix oсiб, що брали участь в його скоенш та прихованш, вiдшкoдування спричинено! шкоди, подолання протидп слiдчoму пошуку i шзнанню тощо [Див.: 6, с. 211]. Бшьшкть з цих завдань трансформуються в завдання кримшалктично! методики судового розгляду кримшальних справ (з урахуванням мети та завдань судового розгляду як етапу кримЬ нального провадження). Одним з головних завдань судового провадження е перевiрка наданих суду дoказiв та !х оцшка [2, с. 29]. Виршення цього завдання передбачае визначення належноси, допустимой й дoстoвiрнo-стi зiбраниx дoказiв, !х дoстатнoстi для прийняття вiдпoвiднoгo процесу-ального рiшення. У лiтературi видшяють загальнi та oкремi цiлi судового розгляду: серед загальних - прийняття ршення у справу захист закон-
них прав громадян та оргашзацш, викриття винних о^б, захист особи ввд незаконного звинувачення, правильне застосування закону та призначення справедливого покарання; у числi окремих щлей - встановлення обставин, що входять до предмета доказування, та промiжниx факив, що ïx пщтвер-джують [12, с. 119; 13, с. 15].
На пiдставi аналiзу та узагальнення викладених у кримшалктичнш лiтературi висловлювань щодо специфiки пiзнавальноï дiяльностi в про-цесi судового розгляду можна дшти висновку, що ïï ввдмшними умовами е: а) iнформацiйна визначешсть та повнота зiбраниx доказiв (у зв'язку з чим майже виключаються завдання, притаманш розслiдуванню злочину - роз-криття злочину, пошук i збирання шформацп); б) бiльший ступшь опосе-редкованостi пiзнання подп злочину (через сприйняття моделi злочину, побудовано'1 слiдчим: наприклад, сприйняття обстановки мюця подп за фотознiмками; дослiдження результат слiдчого експерименту, огляду, проведеного шд час досудового розслiдування, за протоколом; сприйняття показань допитуваних у судi щодо обставин, яы прийнятi до уваги в про-цесi досудового розслщування тощо); в) бiльша вщдалешсть у часi вiд подп злочину (вплив об'ективних та суб'ективних чинниыв на шформатившсть доказiв, збереження ïx джерел; можливкть активних форм протидп встанов-ленню iстини); г) повнота обiзнаностi сторiн провадження про весь комплекс наявних доказiв та ïx яккть i Грунтовнiсть (що мае i позитивш, i негативнi прояви: шдГрунтя для критичного аналiзу й ощнки окремих доказiв, психо-лопчний вплив на свiдомiсть недобросовiсниx учасниыв та перешкоджання наданню ними неправдивих показань, доведенню хибно'1 позицп - з одного боку, й змша позицп недобросовiсниx учасникiв, негативний вплив на сввдыв тощо - з шшого); г) розширений склад учасниыв (що е потенцiйною умовою бшьш повного та критичного дослiдження доказiв, а також виступае психоло-пчним чинником, який, з одного боку, шдвищуе вiдповiдальнiсть учасникiв у процесi ïx дiяльностi, висловлювань, а з шшого - призводить до шдви-щеного псиxiчного напруження й гальмування ïx шзнавальних процесiв); д) наявшсть обгрунтованих версiй сторiн (якi можуть виконувати оргашзу-ючу роль шд час дослiдження доказiв, але й здатш мати навiювальний вплив на формування остаточно'1 думки суду, шших учасникiв); е) особлива (напружена) психолопчна атмосфера дiяльностi (потреба у швидкому й активному перебiгу розумових проце^в, сприйняття, аналiзу iнформацiï, прийняття ршень, запам'ятовування та оперування значним обсягом шформацп, розпо-дiлi, концентрацп та переключеннi уваги тощо); е) конфлштшсть (що полягае в одночаснш участi в процесi судового розгляду представниыв сторiн з рiз-ними позищями та протилежними цiлями, яы можуть вiдкрито чи приховано протидiяти один одному); ж) обмеженiсть у тактичних засобах (у зв'язку з публiчнiстю судового розгляду, ввдсутшстю «раптовостЬ», iнформацiйною та псиxологiчною готовнiстю учасниыв, недостатнiми можливостями вивчення
особистост учаснишв провадження та ш.) [Див.: 1, с. 17-18; 7, с. 118-120; 9, с. 13-16; 10, с. 392-396; 13, с. 39, 47-49, 54].
Беручи до уваги зазначеш вщмшност в умовах, у яких вщбуваеться судовий розгляд (пoрiвнянo з розслвдуванням злочину), можна простежити сшвввдношення у завданнях вщповвдних видiв окремих кримшалютичних методик. Так, якщо окрема кримшалктична методика розслщування певного виду (категорп) злочину мае одним iз головних завдань oптимiзацiю роз-криття злочину (встановлення особи, яка його вчинила), то окрема методика судового розгляду за певною категoрiею злочишв мае в цьому ввдношенш iнше завдання - сприяти встановленню (доведенню) винуватост (або неви-нуватоси) особи, яка вже постала перед судом, та призначенню справедливого й оптимального покарання винному. Завданню методики розслщування злочишв щодо oптимiзацiï пошуку й збирання шформацп (що й де шукати), з'ясування ïï вiднoшення до злочину та значення кореспондуе завдання методики судового розгляду щодо сприяння дослвдженню й оцшщ наявно'1 (представлено'1 сторонами та отримано'1 пiд час судового розгляду) шформацп, ïï iнтерпретацiï. Якщо одним iз завдань першо'1 з названих методик е забезпечення правильного i повного збирання та закршлення дoказiв, то методика судового розгляду oрiентoвана на яшсну перевiрку наявних дoказiв, виявлення недoлiкiв, помилок, порушень при ïx збираннi, ïx недoстoвiрнoстi. Окрема методика розслвдування злoчинiв мiстить як елемент систему типових версш та ввдповвдш комплекси заxoдiв з ïx перевiрки, завданням яких е сприяння у пoбудoвi версiй (коло яких не обмежене) в конкретнш ситуацп рoзслiдування. Натoмiсть завданням методики судового розгляду е сприяння аналiзу представлених версш обвинувачення та захисту i формулюванню (та перевiрцi) судових версш, в тому числ^ кшцево'1, на пiдставi пiдтвердження або спростування яко'1 буде прийняте рiшення. Залежно ввд суб'ектiв, на забезпечення дiяльнoстi яких спрямована окрема кримiналiстична методика, можна видшити такi завдання: забезпечення дiяльнoстi слiдчoгo (процесу-ального керiвника, спiврoбiтника оперативного пiдрoздiлу, експерта) - для першого з розглядуваних видiв методики, та забезпечення дiяльнoстi сторш (обвинувачення, захисту) та суду - для другого виду. Важливим завданням обох видiв окремих кримшалктичних методик е координащя шзнаваль-но'1, конструктивно!, комушкативно1 та oрганiзацiйнoï дiяльнoстi ввдповвд-них суб'ектiв (слiдчoгo, суду, обвинувача, захисника та ш.) шляхом надання типових програм (як систем певних дш та заxoдiв, прийoмiв та спoсoбiв ïx здiйснення, пoтрiбниx для цього засoбiв, кoмплексiв питань, яш пiдлягають з'ясуванню) щодо типових ситуацш досудового рoзслiдування (судового розгляду) по окремих видах (категoрiяx) злочишв. Методищ судового розгляду кримiнальниx справ властиве крiм зазначених й специфiчне завдання, що полягае в сприянш з'ясуванню причин змiни ситуацй' судового слвдства (як протягом його перебпу, так i в пoрiвняннi з попередшми ситуацiями досу-
дового розслвдування: змша показань учасниыв, вщмова ввд рашше даних показань, втрата iнформацiï, з'ясування ново'1 iнформацiï, викриття (обмова) шших осiб, суперечностi в доказах тощо) - як-от: внаслвдок дп певних об'ек-тивних або суб'ективних чинниыв, можливого неправомiрного впливу на сввдыв, змови осiб, використання учасниками прогалин та недолтв слiдства та ш. Ю. В. Кореневський у цьому ввдношенш конкретизуе, що на вщмшу вiд потреб досудового провадження «судове слiдство мае гостру потребу в реко-мендацiяx: як необxiдно дiяти, зокрема, державному обвинувачевi при змт показань пiдсудним, потерпiлим, свiдком; яким чином найбшьш ефективно, надiйно перевiрити, якi зi свiдчень - попередш чи поданi у судi - достовiрнi; як попередити або викрити неправдивi показання; що слiд зробити, щоб пере-вiрити новi з'ясоваш в судовому розглядi докази тощо» [9, с. 14-15].
На пiдставi викладеного можна зробити таю висновки:
Завданнями окремо'1 кримшалктично'1 методики судового розгляду у кримшальному провадженнi е: 1) забезпечення дiяльностi представни-ыв сторiн кримiнального провадження (обвинувача, захисника) та суду в процес судового розгляду по окремих видах (категорiяx) злочишв системами наукових положень та практичних рекомендацш; 2) координащя шзнавально']", конструктивно!', комунiкативноï та оргашзацшно'1 дiяльностi вiдповiдниx суб'ектiв (суду, обвинувача, захисника та ш.) шляхом надання типових програм (як систем певних дш та заxодiв, прийомiв та способiв ïx здiйснення, потрiбниx для цього засобiв, комплексiв питань, як пiдлягають з'ясуванню) щодо типових ситуацш судового розгляду по окремих видах (категорiяx) злочинiв; 3) сприяння ефективному дослвдженню, оцiнцi та правильнiй штерпретацп iнформацiï, представлено!" сторонами та отримано'1 пiд час судового розгляду; 4) забезпечення яккно'1 перевiрки наявних дока-зiв, виявлення недолiкiв, помилок, порушень при ïx збираннi, ïx недостовiр-ностi; 5) сприяння аналiзу представлених версш (обвинувачення та захисту) i формулюванню (та перевiрцi) судових версш, у тому чи^ остаточно'1 на пiдставi пiдтвердження або спростування яко'1 буде прийняте рiшення; 6) сприяння встановленню (доведенню) винуватоси (або невинуватоси) обвинуваченого та призначенню справедливого й оптимального покарання винному; 7) сприяння з'ясуванню причин змши ситуац^1 судового слiдства (як протягом його переб^у, так i в порiвняннi з попереднiми ситуащями досудового розслiдування) та ïx урахуванню в проце^ застосування типових програм дш. Виходячи iз перелiчениx завдань окремо'1 кримiналiстичноï методики судового розгляду в кримшальному провадженш, остання може бути визначена як система наукових положень та науково-практичних реко-мендацш щодо забезпечення дiяльностi сторiн кримiнального провадження та суду шд час судового розгляду за певними видами (категорiями) злочи-шв, спрямована на дослiдження, перевiрку й оцшку представлених доказiв, з'ясування причин розбiжностей у наявнiй iнформацiï, встановлення (дове-
дення) винуватоси (невинуватоси) обвинуваченого i призначення справедливого й оптимального покарання винному. Визначення специфши завдань окремих кримшалктичних методик судового розгляду кримшальних справ е одним з аргуменив в обгрунтуванш потреби Тх розроблення як самостш-ного комплексу засобiв кримiналiстичного забезпечення i кроком до виро-блення унiфiкованих пiдходiв у Тх формуванш.
У той же час подальшого дослiдження i аргументацп потребують загаль-нотеоретичнi питання щодо структури окремих кримшалютичних методик судового розгляду кримшальних справ, принцишв Тх формування, критерпв класифiкацiТ, суб'ектiв реалiзацiТ тощо, без вирiшення яких неможливо перейти до побудови систем конкретних практичних рекомендацш у цьому напрямь
Список лггератури:
1. Ароцкер Л. Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел / Л. Е. Ароцкер. - Москва : Юрид. лит., 1964. - 223 с.
2. Вшьгушинський М. Й. Тактика судового слвдства в систем! кримшалктики : моногра-ф1я / М. Й. Вшьгушинський ; за ред. В. Ю. Шеттька. - Харюв : Право, 2010. - 168 с.
3. Гавло В. К. Криминалистическое обеспечение предварительного и судебного следствия как задача криминалистической методики / В. К. Гавло // Кримшалктика XXI столитя : матер1али м1жнар. наук.-практ. конф., 25-26 листоп. 2010 р. / Нац. юрид. акад. УкраТни 1мет Ярослава Мудрого, 1н-т вивчення проблем злочинносп, Нац. акад. прав. наук УкраТни. - Харюв : Право, 2010. - С. 242-247.
4. Журавель В. А. Кримшалктичт методики : сучасш науков1 концепцп : монограф1я / В. А. Журавель. - Харюв : Вид. агенщя «Апостиль», 2012. - 304 с.
5. Исаенко В. И. Методика поддержания государственного обвинения (понятие, принципы, содержание) : монография / В. И. Исаенко. - Москва : Юрлитинформ, 2011. - 176 с.
6. Ищенко Е. П. Криминалистика: краткий курс / Е. П. Ищенко. - 2-е изд., испр. и доп. -Москва : Юридическая фирма «КОНТРАКТ» : ИНФРА-М, 2009. - 320 с.
7. Кисленко И. Л. Криминалистические основы поддержания государственного обвинения : монография / И. Л. Кисленко, С. Л. Кисленко. - Москва : Юрлитинформ, 2013. - 328 с.
8. Когутич I. I. Використання кримшалктичних знань у судовому розгляд1 кримшальних справ : наук.-практ. пос1б. / I. I. Когутич, В. Т. Нор. - Льв1в ; КиТв : Тр1ада плюс ; Алерта, 2011. -428 с.
9. Кореневский Ю. В. Криминалистика для судебного следствия / Ю. В. Кореневский. -Москва : АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. - 198 с.
10. Корчагин А. А. Криминалистическая методика предварительного расследования и судебного разбирательства по делам об убийствах (проблемы теории и практики) : монография / А. А. Корчагин ; под науч. ред. проф. В. К. Гавло. - Москва : Юрлитинформ, 2013. - 512 с.
11. Кримшальний процесуальний кодекс УкраТни [Електронний ресурс] : Закон УкраТни, Кодекс ввд 13.04.2012 р. № 4651-VI. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17.
12. Кудрявицкий А. С. Криминалистическое обеспечение - одно из условий повышения качества судебного разбирательства [Электронный ресурс] / А. С. Кудрявицкий // Юридическая наука и правоохранительная практика : науч.-практ. журн. ; гл. ред. А. И. Числов. - Тюмень : ФГОУ ВПО «ТЮИ МВД России», 2010. - № 2 (12). - С. 117-123. - Режим доступа : http:// kalinovsky-k.narod.ru/b/pravo_urpraktika/2010_2.pdf.
13. Кудрявицкий А. С. Оперативно-розыскное и криминалистическое обеспечение судебного разбирательства дел о преступлениях, совершаемых организованными преступными
сообществами : монография / А. С. Кудрявицкий, Я. М. Мазунин. - Москва : Юрлитинформ, 2013. - 200 с.
14. Мешков В. М. Методика расследования преступлений : курс лекций / В. М. Мешков. -Москва : Юрлитинформ, 2013. - 304 с.
15. Чурилов С. Н. Криминалистическая методика : история и современность / С. Н. Чури-лов. - Москва : Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. - 370 с.
16. Шеттько В. Ю. Кримшалктика : тдручник / В. Ю. Шеттько. - Ктв : 1н Юре, 2010. -496 с.
17. Шмонин А. В. Методология криминалистической методики : монография / А. В. Шмо-нин. - Москва : Юрлитинформ, 2010. - 416 с.
18. Щур Б. В. Теоретичш основи формування та застосування кримталктичних методик : монографiя / Б. В. Щур. - Харюв : Харюв юридичний, 2010. - 320 с.
Alieksieichuk V. I., PhD, Associate Professor of department of Criminalistics, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
ORCID ID 0000-0001-7579-3322
Particular criminalistic methods of court hearing in criminal proceedings: essence and goals
Problem setting. Understanding of criminalistic methods exceeded now the boundaries of traditional points of view - as a methods of crimes investigation. An attention is drawn to the fact that the process of proof in criminal proceedings is not completed with a pre-court investigation, on the contrary, it is being continued even more actively during the court hearing. In this regard a need for providing of subjects of court hearings of criminal cases (judges, prosecuting attorneys, defense lawyers) with criminalistic methods is emphasized. At the same time the stated ideas have not been sufficiently developed in Ukrainian doctrine. Special papers devoted to particular criminalistic methods of court hearing of criminal cases are not present. This problem cannot be settled without preliminary solving of issues of more general theoretical meaning, especially, definition of essence and goals of particular criminalistic methods of court hearing in criminal proceedings.
Recent research and publications analysis. Research of general-theoretical basic concepts of criminalistic methods was made by the domestic and foreign scientists (Yu. P. Alenin, O. Ya. Bayev, R. S. Byelkin, О. М. Vasylyev, I. О. Vozgrin, V. К. Gavlo, V. А. Zhuravel, А. V. Ishchenko, О. N. Kole-snichenko, V. V. Tishchenko, S. М. Churilov, А. V. Shmonin, B. V. Shchur, М. P. Yablokov and others). Issues of providing of criminalistic tools for court hearing in criminal proceedings are covered in the papers of the following scientists: L.Yu. Аrotsker, V. М. Bozrov, М. Y. Vilgushunsky, G. А. Voro-byov, V. К. Gavlo, S. L. Kyslenko, D. V. Kim, I. I. Kogutych, Yu. V. Korenevsky, О. Yu. Korchagin, S. P. Sukhov, О. О. Sychova, А. L. Tsypkin, Т. B. Chedzhemov, V. Yu. Shepitko and others. The authors of papers published in Ukraine in recent years, studying conceptual problems of providing with criminalistic methods of court proceeding in criminal process are: УА. Zhuravel, I. I. Kogu-tych, I. I. Kotyuk, V. Т. Nor, B. V. Shchur. At the same time the scientists have not paid enough attention to the research of essence of particular criminalistic methods of court hearing of criminal cases and to the definition of its goals.
Paper objective is an emphasizing and grounding of specific nature of goals of particular crimi-nalistic methods of court hearing in criminal proceeding, definition of its essence.
Paper main body. An essence of particular criminalistic methods of crimes investigation are scientific and practical guidelines which concern specific actions sequence, specific methods, techniques, ways and means of their implementation during investigation of a certain type (category) of a crime, intended for use in specific typical situations. The court hearing of criminal proceedings is actually a continuation of a process of learning an event which took place, it is of crucial importance, therefore it requires scientific and practical guidelines concerning its providing. The differences in the content of such guidelines are connected with diversity in some tasks of pre-court and court proceeding and goals of corresponding particular criminalistic methods concerning their providing.
In this regard, definition of goals of particular criminalistic methods of court hearing in criminal proceeding should be based on an analysis of tasks of criminalistic methods in general as a section of criminalistics, goals of criminal proceedings and essence of proof. At the same time, goals of particular criminalistic methods (of investigation as well as of court hearing of criminal cases) have to disclose practical destination of the last one - as a system of guidelines developed for direct use in specific typical situations. The structure of such system of guidelines is determined by components of proof process which cover the following: collecting, recording, research, estimation and using of evidences. It should be taken into consideration that the stated elements are being implemented to different extents during pre-court investigation of a crime and during hearing of a case in court. So it is reasonable to make a preliminary analysis of particular criminalistic methods of a crime investigation, to determine differences in the conditions of implementing of the first and the second type of particular methods, as well as proportion between goals of court proceeding (court hearing) in criminal proceedings. Specific conditions of cognitive activity in the course of court hearing are: a) informational clearness and completeness of the evidences collected; b) larger degree of criminal event knowledge; c) larger distance in time from the criminal event; d) completeness of familiarity of the parties about the whole complex of the available evidences, their quality and thoroughness; e) extended scope of participants; f) availability of substantiated versions of parties; g) special (stressed) psychological atmosphere of activity; h) proneness to conflicts; i) restrictions in tactical means. Taken into consideration the stated differences in circumstances in which the court hearing takes place (in comparison with the crime investigation), and the aim and goals of court hearing, the proportion in tasks of relevant types of particular criminalistic methods can be followed.
Conclusions of the research. The goals of particular criminalistic methods of court hearing in criminal proceedings are: 1) maintenance of activity of the representatives of criminal proceedings parties (prosecutor, defense lawyer) and of the court in the process of court hearing according to the particular types (categories) of crimes by the systems of scientific concepts and practical guidelines; 2) coordination of cognitive, constructive, communicative and organizational activities of corresponding subjects by providing typical actions programs regarding typical situations of court hearing; 3) contribution to an effective research, evaluation and correct interpretation of information provided by the parties and obtained during the court hearing; 4) providing of high-quality verifying of evidences (including identifying of disadvantages, mistakes, violations while collecting, their unreliability); 5) facilitating of analysis of the provided versions (prosecution and defense) and formulation (and checking) of court versions; 6) promoting of determination (proof) of guilt (or innocence) of an accused person and imposition of a fair and optimal penalty for a guilty person; 7) promoting of finding out the cause of changing situations of court investigation and taking them into account while using of typical actions programs. Particular criminalistic methods of court hearing in criminal proceeding can be defined as a system of scientific concepts and scientific and practical guidelines for maintenance of activity of the parties of criminal proceedings and the court during the court hearing according to the certain types (categories) of crimes aimed at research, checking and estimation of provided evidences, finding out the causes of differences in available information, determination (proof) of guilt (or innocence) of an accused person and imposition of a fair and optimal penalty for a guilty person. Definition of specific nature of particular criminalistic methods of court hearing of criminal cases is one of the arguments in grounding of need of their development as an individual complex of means of criminalistic tools and a step to creation of unified approaches in their formation.
Key words: criminalistic methods, particular criminalistic methods, particular criminalistic methods of court hearing of criminal cases, court hearing, providing of criminalistic tools for court investigation, providing of criminalistic methods for court proceeding, goals of particular criminalistic methods of court hearing of criminal cases.
Надшшла до редколегп 28.08.2015 р.
