CC BY
36
На допомогу практикуючому лiкарю
To Help Practitioner
_!_ ■ r^j'ysUi-L-risiJi
УДК 616.98:578.833.2
ДУДА О.К., КОЦЮБАЙЛОЛ.П., БОЙКО В.О., ОКРУЖНОВ М.В., СУХОВ Ю.О., ГОЛУБ А.П. Нацюнальна медична академ'я п1слядипломно! освпи ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки!в, Украна
ХВОРОБА, СПРИЧИНЕНА BiPYCOM 3iKA: СУЧАСН KЛiНiKO-ЕПiДЕMiOЛOГiЧНi OCOБЛИBOCТi
Резюме. Стаття присвячена актуальнй TeMi сьогодення — хвороб'!, спричиненiй в 'русом 3iKa. Висвiтлено ет'юлопю та патогенез дано!'хвороби, особливу увагу при^лено обстеженню хворого з п'щозрою на Bipyc Зка. Подано пeрeлiк. лабораторних тестев, доступних в арсeналi лабораторИ «С'нево». Надано рекомен-даци щодо лiкyвання з огляду на те, що елотропна против'русна тера^я на сьогоднi не розроблена. Ключовi слова: в'рус 3iка, д1агностика, профшактика.
Хвороба, спричинена вiрусом Зша (ХСВЗ) — це арбовiрусне шфекцшне захворювання, що характеризуемся гострим початком, помiрним штоксика-цшним синдромом, кон'юнктивггом, висипаннями на шыр^ множинними мехашзмами передачi та вну-тршньоутробним ураженням плода.
За словами голови Всесвггаьо! оргашзацп охоро-ни здоров'я (ВООЗ) Маргарет Чен, нишшнш спа-лах ХСВЗ у Швденнш Америцi свiдчить про висо-ку мiнливiсть вiрусiв та 1х здатнiсть до поширення по всш земнiй кулi, а також можливють викликати хвороби з новими проявами внаслщок реалiзацil рiз-них механiзмiв передачi вiрусу.
Сучасна епiдемiя загрожуе не лише новими втра-тами, але й серйозними соцiально-економiчними збитками, високим рiвнем розвитку швалщносп та ризиком поширення в шших державах та на iнших континентах. Велика небезпека полягае в тому, що при тривалш циркуляцп серед людей вiрус Зiка мутуе й адаптуеться [1].
На пiдставi вищезазначеного хворобу, спричине-ну вiрусом Зiка, та ускладння, що з нею пов'язанi, з 1 лютого 2016 р. ВООЗ визнали такими, що здатш серйозно впливати на здоров'я населення i можуть швидко поширюватися у мiжнародних масштабах. Хвороба увiйшла до перелшу подiй, що спричиню-ють надзвичайну ситуацш в галузi охорони здоров'я на свгтовому рiвнi та контролюеться згiдно з вимо-гами Мiжнародних медико-санiтарних правил (2005) [1, 2].
Код за МКХ-10:
А92.8. 1нша уточнена лихоманка, що передаеть-ся комарами.
А93. Iншi вiруснi лихоманки, що передаються членистоногими, якi не класифiкованi в шших рубриках.
Вперше вiрус Зша був видiлений у 1947 р. вщ ма-как-резусiв в Угавдд, що мешкали в лiсi Зша в межах монiторингу жовто'1 лихоманки, так званого I типу джунгав. У 1952 р. вiрус був видшений вiд людей, якi проживали в Угавдд та Об'еднанiй Республвд Танзанiя. З того часу спалахи ХСВЗ рееструють-ся в Африщ, Пiвнiчнiй i Пiвденнiй Америцi, Азп та Тихоокеанському регiонi.
До 2007 року спалахи ХСВЗ рееструвалися дуже рщко. Починаючи з 2007 р. до ВООЗ надходили повщомлення про спалахи ХСВЗ iз Тихоокеансь-кого регюну (Мшронезп, Французько'1 Полшезп) та островiв Яп. У Пiвденнiй Америщ з 2014 р. шд-тверджена ендемiчна передача вiрусу Зiка в Чиль З лютого до червня 2014 р. надходили повщомлення про спалахи цього шфекцшного захворювання [3].
У травш 2015 р. органи сусшльно'1 охорони здоров'я Бразили подтвердили автохтонну (що не за-лежить вщ зовнiшнiх факторiв) передачу вiрусу
© Дуда О.К., Коцюбайло Л.П., Бойко В.О., Окружнов М.В.,
Сухов Ю.О., Голуб А.П., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
3iKa в швшчно-схщнш чaстинi держави. У жовтнi цього ж року зареестроваш випадки шфшування BipycoM Зiка в Колумбп, а також надюлаш повщом-лення про спалахи з Африки (Кабо-Верде). Бшьше як у 13 державах Швшчно! та Швденно! Америки заpееcтpoванi oкpемi випадки шфшування вipycoм Зiка, що свщчить про швидке його поширення [5, 10, 21].
До кшця шчня 2016 р. були заpееcтpoванi шд-твеpдженi випадки ХСВЗ у США, Дани та Швецп. Спалахи ХСВЗ у piзних pегioнах cвiтy свщчать про пoтенцiйнi мoжливocтi поширення аpбoвipyciв на теpитopiях, де пpиcyтнi кoмаpi роду Aedes, якi е переносниками вipycy Зiка [4, 27, 28].
В1д моменту виявлення захворювання, з'ясування його природи та до сьогодш було зафшсовано бага-то невеликих cпалахiв. Особливе занепокоення ви-кликае геoгpафiчне розширення захворювання.
Станом на лютий 2016 р. маемо перелш краш з автохтонною циpкyляцiею вipycy Зiка: Аруба, Барбадос, Бoлiвiя, Бонайре, Бpазилiя, Кабо-Верде, Кoлyмбiя, Кocта-Рiка, Кюрасао, Домшшанська Ре-cпyблiка, Еквадор, Сальвадор, Французька Шана, Гваделупа, Гватемала, Гайана, Гат, Гондурас, Ямайка, Мартшка, Мексика, Нiкаpагyа, Панама, Парагвай, Сен-Мартен, Самоа, Суринам, Тонга та Вене-суела [6—8].
Етюлопя
Збудник — РНК-вмюний вipyc Зiка (Zika virus), роду Flavivirus, член родини Flaviviridae. Вipyc Зiка мае оболонку, пoдiбнo до iнших флавiвipyciв. Нук-
леокапсид у дiаметрi близько 20—30 нм i3 несегмен-тованим одноланковим позитивно-спрямованим РНК-геномом. Геном вiрусу оточений мембраною з двошаровою лiпiдною оболонкою, на якiй розта-шованi бшки. Вiрiон дiаметром 40 нм i3 поверхне-вими виступами, що становлять приблизно 5—10 нм. Поверхневi бшки розташоваш в iкосаедроподiбнiй симетри. Мае двi дiлянки, що не кодуються, вшо-мi як 5-NCR i 3-NCR. Вiдкрита рамка зчитування вiрусу Зiка кодуе полшротеши, якi згодом розще-плюються в капсид (С), мембранний попередник (PRM), бшок (Е) i неструктурнi бiлки (NS). Бшок Е становить бiльшiсть поверхнi вiбрiона i бере участь у зв'язуванш з клiтинами хазя!на i злитт ix мембран [10, 11].
Ешдемюлопя
Джерело шфекцп та резервуар у дикш природi остаточно невiдомi. Вчеш вважають, що джерелом е деяы мавпи та люди. Людина е джерелом шфекцп пiд час гострого прояву у не! ознак хвороби.
Мехашзми передачi вiрусу Зiка, що на сьогодш шдтвердженк
A. Трансмюивний — через укуси iнфiкованиx ко-марiв роду Aedes aegypti та Aedes albopictus у трошч-них та екваторiальниx регiонаx. Данi види комарiв поширенi у субтропiчнiй та трошчнш клiматичниx зонах, здатнi переносити вiруси жовто! лихоманки, Чикунгунья, лихоманки Денге, Захшного Нiлу та шших арбовiрусниx захворювань [11, 12, 17].
B. Вертикальний — вш матерi до дитини, що при-зводить до проявiв тяжких вад внутршньоутробного
Рисунок 1. Схема будови Bipycy Зка
розвитку плода (вроджена мiкроцефалiя та смерть плода, особливо в першому триместр^ [39].
C. Статевий — у 2009 р. уперше встановлений факт передачi вiрусу вiд людини до людини при статевих контактах [15]. Шд час останнього спала-ху, який виник у Швденнш Америцi, доведено, що вiрус Зiка в спермi збертаеться понад 30 днiв, а на 62-й день не виявлявся у тих, хто переxворiв [12].
D. Парентеральний — за допомогою препарапв кровi [13, 14]. Вiрус Зша був виявлений у кровi, сеч^ слинi, спинномозковiй та амнiотичнiй рщинах, а також у грудному молош [9].
Про тривалiсть та напружешсть iмунiтету пiсля перенесено! хвороби поки що невщомо. Хвороба е небезпечною через можливють легкого зараження мандрiвникiв у регiонаx Океанп та Америки [15, 16].
За словами керiвника Укра!нського центру з контролю та мошторингу захворювань МОЗ Укра!-ни, в нашш державi налiчуються 53 види комарiв з роду Aedes, щоправда можливiсть переносу ними вiрусу Зiка потребуе вивчення [34]. Зпдно з повь домленням фаxiвцiв Укра!нського науково-дослщ-ного протичумного iнституту iменi I.I. Мечнiкова, фауна Укра!ни нараховуе 32 види кровосисних ко-марiв роду Aedes, проте види Aedes aegypti та Aedes albopictus вщсутш [35].
Патогенез
Патогенез хвороби, спричинено! вiрусом Зiка, сьогоднi достеменно не вивчений. Цьому сприяе вщ-носно легкий кшшчний перебiг хвороби, через що немае смертельних наслщшв, тому патологоанато-мiчнi змiни взагалi невщомь 1снуе припущення, що розмноження вiрусу вiдбуваеться у найближчих до мюця укусу дендритних клiтинаx. Звiдти вш над-ходить до лiмфатичниx вузлiв i кровоносних судин на початку хвороби, i таке тривае протягом усього перюду гарячки [38, 39]. Вщзначено, що хоча iншиx представнишв родини Flaviviridae було виявлено у цитоплазмi сприйнятливих клiтин, вiрус Зша на-томiсть спостерiгали у ядрах клггин [30—32].
Починаючи з 2013 р., з чаав ешдемп на теренах Океанй' i в подальшому Швденно! Америки, особливо в Бразилп, було сповiщено про можливють неврологiчниx та автоiмунниx ускладнень хвороби, що спричинюе вiрус Зша. У випадках мшро-цефалп, високий рiвень яко! у новонароджених у Бразилп пов'язують з дiею вiрусу, не було поки що виявлено будь-яких особливих рис чи ознак, яы б з високою вiрогiднiстю подтвердили зв'язок цих двох патолопчних процесiв.
У 2015 р. РНК вiрусу було виявлено в амнютич-нiй рiдинi двох плодiв, що шдтверджуе здатнiсть вiрусу до проникнення вщ заражено! вагiтно! через плаценту до плода [39]. Хоча у багатьох матерiв i новонароджених дией iз мiкроцефалiею знахо-дили антитша до вiрусу Зiка, однак поки офщш-ного висновку з приводу того, чи вiрус породив
мшроцефалш, не було зроблено. Вщомо, що iншi флавiвiруси здатнi уражати нервову систему людини, але жодного не було виявлено при вроджених вадах ЦНС у плодiв.
Проведен дослщження показують, що в певних випадках при розтиш померлих iз мiкроцефалieю в ЦНС були знайдеш окремi патологiчнi змiни структур, а також виявлеш у клггинах ультраструк-турнi компоненти вiрусу Зша. Наведенi вище данi не е пiдставою для повно! доказовостi, адже не-зрозумiло, як вiрус потрапляе саме у вищi нервовi структури плода. Разом iз тим показано, що вiрус Зiка здатний уражати культури людських нервових клiтин [35, 38].
КлМчна картина хвороби
Тривалють iнкубацiйного перiоду досi достеменно не встановлена. Вважають, що вона тривае вщ 2 до 10 дiб.
Клiнiчнi симптоми ХСВЗ розвиваються в 20— 25 % людей, як були iнфiкованi вiрусом Зша.
Хвороба починаеться гостро з шдвищення тем-ператури тiла до 37,5—38,5 °С, нездужання, з не-значними ознаками штоксикацп. Спостерiгаються бiль у суглобах, особливо дрiбних, рук i нiг та по-мiрно виражена мiалгiя. Хворi скаржаться на голов-ний бiль розлитого характеру, макулопапульозний висип на шшр^ виразки на слизових оболонках ро-тово! порожнини та шыри. При оглядi вщзначають-ся ознаки двобiчного кон'юнктивiту [1, 2, 10, 38, 39]. Р1дше мають мiсце прояви ураження шлунко-во-кишкового тракту: спазмоподiбнi болi в живоп, рiдкi випорожнення, нудота [30].
Як правило, тривалють вищеописаних сим-птомiв вiд 2 до 12 дшв, у середньому 7 дiб. Пере-бiг ХСВЗ легкий та середнього ступеня тяжкость Тяжкий перебп ХСВЗ, що вимагае госпiталiзацi!, рееструеться вкрай рщко. Iмунiтет пiсля перенесено! ХСВЗ стшкий, специфiчний, тривалий. Леталь-нiсть низька [27].
На другому засщанш комiтету Мiжнародних медико-саштарних правил 8 березня 2016 р. обго-ворювалося питання можливого зв'язку мiж хворобою, яку спричинюе вiрус Зiка, та неврологiчними розладами: синдромом Гшена — Барре i вродже-ною аномалieю — мiкроцефалieю. Було вiдзначе-но, що бшьш iмовiрним вважаеться прямий зв'язок мiж ними, але остаточний висновок робити ще за-рано. Комiтет i ВООЗ закликають до всеосяжного продовження наукових дослщжень та !х штенси-фiкацi! для бiльш швидкого розв'язання цього питання [32].
Дiагностика
Сьогодш основним методом дiагностики та шд-твердження ХСВЗ е ПЛР у зразках кровi хворого. Серолопчш дослiдження проводять при обов'язковому паралельному дослщженш на iншi флавiвiруси, оскiльки можуть бути неспецифiчнi
результаты внаслГдок под1бност1 антит1л проти в1русу З1ка з такими, що утворюються при шших флав1в1ру-сних хворобах [25, 26, 28].
На ендем1чних територ1ях тестування рекоменду-ють для тих ваптних ж1нок, у яких в анамнез1 е клшГч-н1 ознаки, характерш для ХСВЗ. Разом i3 тим слГд зважати на потенцiйно велике навантаження на на-явнi у даний час мiсцевi ресурси охорони здоров'я. ВООЗ не рекомендуе тестування вах ваптних жiнок у районах передачi вiрусу Зiка [39]. Проте фахiвцям у галузi охорони здоров'я рекомендують розглянути питання щодо проведення у першому триместрi ва-птносп ультразвукового дослiдження для всiх жшок, якi звертаються за допологовою медичною допомо-гою, щоб точно датувати ваптшсть i зробити базову оцшку морфологи плода [38, 39].
При обстеженш хворого слiд провести так лабо-раторнi тести, що е в арсенат лаборатори «Сшево»:
1033 Тест на ваптшсть. Р-ХГЛ загальний (хорюшчний гонадотропiн загальний), для невапт-них i вагiтних до 4 тижн. + 6 дшв.
091 Пакет № 4.1. «Печiнковi проби» (9 показни-кiв; АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, бшрубш фракцiйно, загальний бшок, альбумiн).
1092 Пакет № 4.3. «Нирковi проби» (3 показники; креатинш, сечовина, сечова кислота).
4019 Кшшчний аналiз кровi (30 показниыв; авто-матизований + ручна лейкоформула).
1104 Коагулограма (ПВ, % за Квшом, МНО/INR, АЧТЧ, фiбриноген, ТВ).
ВООЗ виробила такi критери дiагностики хворо-би, спричинено! вiрусом Зiка:
1. П1дозрюваний випадок. Пашент мае гарячку та/ або висип i щонайменше один iз зазначених проявiв: артралгiя, артрит; кон'юнктивiт (негншний/з гшере-мiею).
2. Можливий випадок. У пашента з ознаками т-дозрюваного випадку виявленi антитiла IgM до вГру-су Зiка [24] та ешдемюлопчш критери (контакт iз хворим, у якого пiдтверджено ХСВЗ; або прожи-вання в регюш, де пiдтверджено локальну передачу вГрусу Зiка, або подорож за два тижш до появи про-явГв хвороби).
3. П1дтверджений випадок. Пашент, у якого лабо-раторно було виявлено:
A. Наявшсть РНК вГрусу Зша або його антигену в сироватш кровГ чи шших зразках (зокрема, слина, бюптати оргашв, сеча, кров).
B. Наявшсть IgM проти вГрусу ЗГка i реакшя нейтралГзацГ! (PRNT90) [24] для вГрусу ЗГка з титром > 20 та PRNT90 > 4 порГвняно з титром до шших флавГвГрусГв.
C. Виключення можливост хвороб, яы спричи-нюють шшГ флавГвГруси [26].
Л1кування
ЕтГотропне противГрусне лГкування не розробле-но. Легкий перебГг хвороби не спонукае до ство-рення таких лГкГв, тому провГдними е патогенетичнГ
заходи — вщновлення втрачено! органiзмом рiдини, боротьба з такими симптомами, як головний бшь, нездужання тощо.
Гарячку слщ зменшувати за допомогою заходiв фiзичного охолодження (наприклад, протирання шкiри вологими серветками, носшня легкого одягу, прийняття прохолодно)' ванни або душу) i викори-стання ацетамшофену (парацетамол). Використан-ня ацетилсалщилово1 кислоти (аспiрин) або iнших нестеро1дних протизапальних засобiв слiд уникати до виключення у пашента лихоманки Денге [20, 22, 25, 27].
За наявносп вираженого головного болю слщ приймати ацетамшофен у дозах, яш рекомендують для боротьби з високою температурою тша, некомфортною для конкретно1 хворо1 людини [18, 19].
Для зменшення можливого свербiння шд час висипань можуть бути використаш засоби мiсцево-го застосування: каламшовий лосьйон або ментол на основi водних агентiв i пероральнi антиалерпчш засоби (лоратадин, левоцетиризин, цетиризин).
Хвор^ а особливо вагiтнi, повиннi пити багато рщини, щоб уникнути зневоднення внаслщок гаряч-ки, блювання та шших втрат, яш можуть вщбуватися у перiод лихоманки [33].
Проф^актика
Загальт напрямки. Комiтет iз Мiжнaродних ме-дико-сaнiтaрних правил не вважае за необхщне вве-дення обмежень на поКздки в кра1ни, де юнуе цирку-ляцiя вiрусу Зша, або на торгiвлю з такими крашами з метою зaпобiгaння таким чином поширення цього вiрусу [15].
ВООЗ шдкреслюе, що заходи запобтання ХСВЗ мають бути однаковими для вшх верств i кaтегорiй населення, в тому чи^ для ваптних [33, 34].
Специфiчна профiлактика: вакцинацш на сьогод-нi не розроблено.
Запобггання укусам комар1в (мосшт1в) — головний напрямок профшактики [15] з використанням репеленпв. Вони повинш мютити DEET (N-дiе-тил-3-метилбензaмiд) або шаридин. Наносити !х треба не тшьки на поверхню тша, але й на одяг. Носшня у врашшнш i вечiрнiй час закритого одягу (бажано свгтлого кольору). Використання фiзичних бaр'ерiв на шляху комaрiв (екрани, зaкритi дверi та вшна, мо-скiтнi сiтки). Останш потрiбно застосовувати й пiд час денного сну. Постшне провiтрювaння примщень [21, 30, 35].
Важливо уникати накопичення вологи у побуто-вому начиннк контейнерах, вiдрaх, квiткових горщи-ках або шинах, де комaрi знайдуть добрi умови для розмноження (стояча вода) [34, 35].
Особливу увагу слщ придшити тим, хто не в змозi захистити себе адекватно, наприклад маленьким дiтям, хворим або лгтшм людям. Зважаючи на не-спростоване припущення про зв'язок вiрусу з народ-женням дгтей з уродженими вадами, виняткову увагу слщ придiляти захисту вaгiтних, особливо на раншх
тижнях ваптносп [27, 39]. Рекомендують проводи -ти захист вiд yKyciB комарiв i шд час першого тижня захворювання на ХСВЗ для того, щоб запобпти по-дальшому поширенню шфекцп серед людей [15, 33].
Список л^ератури
1. Various (June 2014). Etyologia: Zika Virus//Emerg. Infect. Dis. [Internet] (CDC) 20 (6). Doi:10.3201/eid2006.ET2006.
2. Altman L.K. (July 3, 2007). Little-Known Virus Challenges a Far-Flung Health System.
3. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — Haiti // Disease Outbreak News. 21 January 2016.
4. Anthony S. Fauci, David M. Morens. Zika Virus in the Americas — Yet Another Arbovirus Threat // N. Engl. J. Med. 2016; 374: 601-604. February 18, 2016. Doi: 10.1056/ NEJMp1600297
5. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — France — French Guiana and Martinique // Disease Outbreak News. 8 January 2016.
6. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — France — Saint Martin and Guadeloupe // Disease Outbreak News. 21 January 2016.
7. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — United States of America — Puerto Rico // Disease Outbreak News. 8 January 2016.
8. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — United States of America — United States Virgin Islands // Disease Outbreak News. 29 January 2016.
9. WHO. Emergencies preparedness, response. Microcephaly — Brazil // Disease Outbreak News. 8 January 2016.
10. Epidemiological update: Outbreaks of Zika virus and complications potentially linked to the virus Zika infection. European Centre for Disease Prevention and Control. 18 January 2016.
11. Eric J. Rubin, Michael F. Greene, and Lindsey R. Baden. Zika Virus and Microcephaly // NEJM February 10, 2016. Doi: 10.1056/NEJMe1601862.
12. Jernej Mlakar, Misa Korva, Natasa Tul, Mara Popovic, Mateja Poljsak-Prijatelj et al. Virus Associated with Microcephaly // NEJM. February 10, 2016. Doi: 10.1056/ NEJMoa1600651.
13. WHO. Emergencies preparedness, response. Guillain-Barre syndrome — El Salvador // Disease Outbreak News. 21 January 2016.
14. Media centre. WHO to convene an International Health Regulations Emergency Committee on Zika virus and observed increase in neurological disorders and neonatal malformations. WHO statement. 28 January 2016.
15. WHO. Media centre WHO Director-Generalsummarizes the outcome of the Emergency Committee on Zika WHO statement on the first meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee on Zika virus and observed increase in neurological disorders and neonatal malformations. 1 February 2016.
16. Zika Virus a Global Health Emergency, W.H.O. Says.
17. WHO. Emergencies preparedness, response Zika virus infection — Region of the Americas // Disease Outbreak News. 8 February 2016.
18. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — Maldives // Disease Outbreak News. 8 February 2016.
19. WHO. Emergencies preparedness, response. Guillain-Barré syndrome — France — Martinique // Disease Outbreak News. 8 February 2016.
20. WHO. Emergencies preparedness, response Guillain — Barré syndrome — Brazil// Disease Outbreak News. 8 February 2016.
21. Emergencies preparedness, response. WHO involvement in Zika // R&D. 8 February 2016.
22. WHO. Emergencies preparedness, response Guillain — Barré syndrome — Colombia and Venezuela // Disease Outbreak News. 12 February 2016.
23. WHO. Emergencies preparedness, response. Microcephaly — United States of America // Disease Outbreak News. 12 February 2016.
24. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — United States of America // Disease Outbreak News. 12 February 2016.
25. WHO. Emergencies. Zika Outbreak: WHO's Global Emergency Response Plan Global prevention and control strategy.
16 February 2016.
26. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — Netherlands — Bonaire and Aruba // Disease Outbreak News. 22 February 2016.
27. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — Saint Vincent and the Grenadines // Disease Outbreak News. 1 March 2016.
28. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — Netherlands — Sint Maarten // Disease Outbreak News. 4 March 2016.
29. WHO. Emergencies. Zika situation report. 4 March 2016.
30. WHO. Emergencies preparedness, response. Zika virus infection — Argentina and France // Disease Outbreak News. 7 March 2016.
31. WHO. Emergencies preparedness, response. Guillain-Barré syndrome — France — French Polynesia // Disease Outbreak News. 7March 2016.
32. WHO statement on the 2nd meeting of IHR Emergency Committee on Zika virus and observed increase in neurological disorders and neonatal malformations. WHO statement. 8 March 2016.
33. Faye Oumar; Freire Caio C.M., Iamarino Atila, Faye Ousmane, de Oliveira Juliana Ve lasco C., Diallo Mawlouth, Zanotto Paolo M.A., Sall Amadou Alpha, Bird Brian (9 January 2014). Molecular Evolution of Zika Virus during Its Emergence in the 20th Century // PLoS Neglected Tropical Diseases. 8 (1): 2636.
34. Bipyc Зжа можуть переносити 53 види укратських комах — МОЗ. Укртформ. 2016.02.09.
35. В yKpami eidcymmi комарi видiв Aedes aegypti та Aedes albopictus — переносники eipycy Зжа. МОЗ. 2016.02.12.
36. Foy B.D., Kobylinski K.C., Foy J.L. C, Blitvich B.J., Travassos Da Rosa A., Haddow A.D., Lanciotti R.S., Tesh R.B. Probable Non-Vector-borne Transmission of Zika Virus, Colorado, USA // Emerging Infectious Diseases. 2011;
17 (5): 880-882.
37. Buckley A., Gould E.A. Detection of virus-specific antigen in the nuclei or nucleoli of cells infected with Zika or Langat virus// Journal of General Virology. 1988; 69 (Pt 8) (8): 1913-20.
38. Hengli Tang, Christy Hammack, Sarah C. Ogden, Zhexing Wen, Xuyu Qian et al. Zika Virus Infects Human Cortical Neural
Progenitors and Attenuates Their Growth Cell Stem Cell. On-line doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.stem.2016.02.2016.
39. WHO. Women in the context of microcephaly and Zika virus disease.
Отримано 11.04.16 M
Дуда О.К., Коцюбайло Л.П., Бойко В.О., Окружнов М.В., Сухов Ю.О., Голуб А.П.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
БОЛЕЗНЬ, ВЫЗВАННАЯ ВИРУСОМ ЗИКА: СОВРЕМЕННЫЕ КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
Резюме. Статья посвящена актуальной теме современности — болезни, вызванной вирусом Зика. Освещены этиология и патогенез болезни, особое внимание уделено обследованию больного с подозрением на вирус Зика. Представлен перечень лабораторных тестов, доступных в арсенале лабо-
ратории «Синэво». Даны рекомендации относительно лечения с учетом того, что этиотропное противовирусное лечение на сегодня не разработано.
Ключевые слова: вирус Зика, диагностика, профилактика.
Duda O.K., Kotsiubailo L.P., Boiko V.O., Okruzhnov M.V., Sukhov Yu.O., Holub A.P.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
THE DISEASE CAUSED BY ZIKA VIRUS: CURRENT CLINICAL AND EPIDEMIOLOGICAL FEATURES
Summary. The article deals with the topical issue of today — the disease caused by Zika virus. The etiology and pathogenesis of the disease were described, attention is paid to the examination of a patient with suspected Zika virus. Laboratory tests available
in the Synevo laboratory are listed. Recommendations for the treatment are given taking into account the fact that today the causal antiviral treatment is not developed. Key words: Zika virus, diagnosis, prevention.
