CC BY
56
УДК 636.32.38.03
Лесновська О.В., к.с.-г.н., доцент ©
Днтропетровський державный аграрно-економ1чний утверситет, м. Днтропетровськ, Украгна
Б1ОХ1М1ЧНИЙ СКЛАД ТА ПОВНОЩНШСТЬ МОЛОКА ОВЕЦЬ
Встановлено, що для удосконалення овець аскашйськог м'ясо-вовновог днтропетровського типу використовують баратв-плгднитв ттенсивних м 'ясних поргд. Комплексна оцтка молочног продуктивност1 в1вцематок ргзних генотитв дала можливкть встановити, що за хгмгчним складом молоко помкних в1вцематок, покращених баранами-пл1дниками поргд тексель та ол1бс, вгдргзнялося быьшою мльмстю сухог речовини на 1,4 % (р<0,001) та 1,24 % (р<0,001), вмятом жиру - на 0,5 % (р<0,05) та 0,29 % (р<0,001), та за енергетичною цттстю було вище на 7,9 та 6,4 % пор1вняно з молоком чистопородних в1вцематок аскашйськог м'ясо-вовновог породи днтропетровського типу. Повноцттсть секретуемого солока в постнатальний перюд тдтверджена данними його амтокислотного складу. Молоко помкних в1вцематок, отриманих в1д баратв-плгднитв м'ясних поргд тексель та ол1бс, мало вищий вмкт незамшних амшокислот, пор1вняно з чистопородними ровесницями аскашйског мПясо-вовновог породи: тльтсть ¡золейцина быьше, вгдповгдно на 40,7 (р<0,001) та 29,6 % (р<0,01), л1зину - на 25,0 (р<0,001) та 9,1 %, лейцину - на 14,3 (р<0,05) та 11,0 %. Висока молочтсть в1вцематок у поеднант з доброю кормовою базою дае можливкть отримати быьш скоростиглий молодняк, який може самосттно iснувати тсля гх вiдлучення вже у вщ 2,5 мкяця.
Ключовi слова: молоко овець, бiохiмiчний та амшокислотний склад, аскатйська м'ясо-вовнова порода днтропетровського типу, тексель, олiбс.
УДК 636.32.38.03
Лесновская Е.В., к.с.-х.н., доцент Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,
г. Днепропетровск, Украина
БИОХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ И ПОЛНОЦЕННОСТЬ МОЛОКА ОВЕЦЬ
Установлено, что улучшающей породой асканийской мясо-шерстной днепропетровского типа являются бараны-производители интенсивных мясных пород. Комплексная оценка молочной продуктивности овцематок разных генотипов показала, что по химическому составу молоко помесных овцематок, улучшенных баранами-производителями пород тексель и олибс, отличалось большим количеством сухого вещества на 1,4 % (р<0,001) и 1,24 % (р<0,001), содержанием жира - на 0,5 % (р<0,05) и 0,29 % (р<0,001), и по энергетической ценности было выше на 7,9 и 6,4 %о, чем молоко чистопородных овцематок асканийской мясо-шерстной породы днепропетровского типа. Полноценность секретируемого молока в постнатальный период
© Лесновська О.В., 2014
82
подтверждена данными его аминокислотного состава. Молоко помесных овцематок, полученных от баранов-производителей мясных пород тексель и олибс, имело большее содержание незаменимых аминокислот, в сравнении с чистопородными сверстницами асканийской мясо-шерстной породы: количество изолейцина больше, соответственно на 40,7 (р<0,001) и 29,6 % (р<0,01), лизина - на 25,0 (р<0,001) и 9,1 %, лейцина - на 14,3 (р<0,05) и 11,0 %. Высокая молочность овцематок в сочетании с хорошей кормовой базой дает возможность получить более скороспелый молодняк, который может самостоятельно существовать после их отбивки уже в возрасте 2,5 месяца.
Ключевые слова: молоко, биохимический и аминокислотный состав, асканийская мясо-шерстная порода днепропетровского типа, тексель, олибс.
UDC 636.32.38.03
Lesnovskaya E.V., associate professor Dnepropetrovsk gosudarstvenniy agro^konomichesky University, Dneropetrovsk, Ukraine
BIOCHEMICAL COMPOSITION AND USEFULNESS OF SHEEP MILK
It is set that the making better Dnepropetrovsk type in Askanian meat-wool breed with the rams of intensive meat breeds. Milk of the ewes, which are improved by Texel and Olibs breeds, was characterized with more quantity of dry matter on 1,4 % (р<0,001) and 1,24 % (р<0,001), fat оп 0,5 % (р<0,05) and 0,29 % (р<0,001), and it was on 7,9 and 6,4 % more high-calorie than milk of thoroughbred animals Askanian meat-wool breed. Milk of the ewes, which are improved by Texel and Olibs breeds, simultaneously in milk of crossbred ewes we have found an increase in the content of essential amino acids, which provide intensity of growth and development of lambs the Dnepropetrovsk type in Askanian meat-woollen breed: amount of isoleucine greater, respectively 40,7 (p <0,001) and 29,6% (p <0,01), lysine - 25,0 (p <0.001) and 9,1%, leucine - 14,3 (p <0,05) and 11,0 %. The last index in combination with a good feed base enables to get more precocious youne animals with can independently exist after their separation already in age 2,5 month.
Key words: milk of sheep, biohimichny that аmino acid composition, askaniyska meat-woollen breed of the Dnepropetrovsk type, teksel, olibs.
Постановка проблеми. Головною умовою для нормального розвитку ягнят в тдсисний перюд е регулярна i достатня !х годiвля молоком матерг За хiмiчним складом овече молоко суттево вiдpiзняеться вщ коров'ячого та козячого. У ньому мктиться у твтора раза бшьше сухо! речовини та у два рази бшьше бшка, жиру, кальцш. У результат цього калоршшсть молока овець е майже у двiчi вищою поpiвняно з молоком коpiв i юз [1].
Вмкт сухо! речовини та окремих його компонента не постшний впродовж перюду лактаци. Серед складових молока вмкт жиру мае найбшьшу ампл^уду коливань. У значнш мipi змшюеться також показник бшка. Вмют лактози i мшеральних солей, навпаки, майже не змшюеться протягом усього перюду лактаци [3].
Встановлено, що енергетична щншсть (калоршшсть) 1 г молочного
83
бшка в органiзмi тварини становить 4,1 ккал, а !х засвоювашсть в органiзмi досягае 96П98 % [2]. Бшки молока мiстять майже всi амшокислоти, що зазвичай зустрiчаються в бшках. Кiлькiсть окремих груп амiнокислот у бшках, обумовлений породою, iндивiдуальними особливостями тварин, стадiею лактаци, сезоном та шшими факторами. Органiзм використовуе !х для власного iснування, вiдновлення, змщнення i синтезу рiзних гормонiв, антитш та ферментiв. Кiлькiсть окремих груп амшокислот у бiлках обумовлена породною залежшстю, iндивiдуальними особливостями тварин, стадiею лактаци, сезоном року та шшими факторами, що впливають на фiзико-хiмiчнi та технологiчнi властивостi молока [4].
Мета дослщжень. Метою наших дослщжень стало вивчення хiмiчного складу молока вiвцематок рiзних генотипiв, отриманих вщ поеднання вiвцематок асканшсько1 м'ясо-вовново! дншропетровського типу з баранами-плiдниками м'ясних порщ. З метою встановлення повнощнност молочно! продуктивностi вiвцематок був проведений аналiз амiнокислотного складу !х молока.
Матер1али 1 методи досл1джень. Дослiдження проводили на базi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю „Шаролезька вiвця" Новомосковського району Дншропетровсько! областi. В умовах господарства проведено схрещування вiвцематок днiпропетровського типу асканшсько! мПясо-вовново! породи днiпропетровського типу (АМД) з баранами-плiдниками олiбс (Ол) i тексель (Т).
Бiохiмiчний склад молока визначали згiдно загальноприйнято! методики шляхом визначення в середшх пробах молока вмiсту жиру (кислотним методом за Гербером), бшку (методом формольного титрування), лактози (за допомогою рефрактометра РЛ-2), золи та сухо! речовини (розрахунковим методом).
Амшокислотний склад овечого молока визначали за допомогою автоматичного аналiзатора амшокислот Т-339 („Мжротехна", Прага) методом юнообмшно! хроматографи.
Результати дослщжень. Високомолочш вiвцематки забезпечують кращий ркт та розвиток ягнят у перший мюяць лактаци. Тому особливо важливим в цей перiод е забезпечешсть ягнят повноцiнним молоком.
На пiдставi аналiзу бiохiмiчного складу молока овець рiзних генотипiв (табл. 1) встановлено, що молочшсть пiддослiдних вiвцематок, за однакових умов годiвлi та утримання, мае деякi вiдмiнностi. Аналiзуючи даш бiохiмiчних властивостей молока, вiдмiчено, що у вiвцематок генотипу УгАМДхУгТ кращi якiснi показники молока за вмютом жиру, загального бiлка та лактози.
За хiмiчним складом молоко вiвцематок генотипiв УгАМДхУгТ та УгАМДхУгОл, характеризувалося вищим вмiстом сухо1 речовини i вiрогiдно перевищувало показник асканшсько1 мПясо-вовново1 породи днiпропетровського типу на 1,4 (р<0,001) та 1,24 % (р<0,001) вiдповiдно.
Пiдвищений вмiст сухо1 речовини молока помкних вiвцематок обумовлений вищим вмктом усiх його компонентiв. Вiвцематки генотипу
84
УгАМДхУгТ за жирномолочнктю та бшковомолочшстю переважали сво!х чистопородних однолптав АМД на 0,5 % (р<0,05) та 0,17 % вщповщно. Вiвцематки генотипу УгАМДхУгОл переважали чистопородних АМД за вмктом жиру та бшку на 0,29 (р<0,001) та 0,37 % (р<0,05) вщповщно.
Дослщженнями встановлена рiзниця за рiвнем лактози в молоцi пiддослiдних вiвцематок. Прiоритет за цим показником у помкей генотипу УгАМДхУгТ, де вмкт лактози на 0,65 % (р<0,001) бiльше, нiж у чистопородних вiвцематок АМД, а по вiдношенню до помкей генотипу УгАМДхУгОл - на 0,29 % вщповщно.
За енергетичною щннктю молоко помiсних вiвцематок генотитв УгАМДхУгТ та УгАМДхУгОл перевершувало показники чистопородного поголiв'я АМД на 7,9 та 6,4 %.
Таблиця 1
Б1о\1м1чний склад молока вiвцематок, %, (п = 20) (X ± Sx)
Вм1ст в молощ, % Генотип
АМДхАМД ^АМДх^Т ^АМДх^ОЛ
жиру 6,59±0,066 7,09±0,027* ж ж жооо 6,88±0,019
бшка 5,72±0,111 5,89±0,071 6,09±0,067*°
лактози 4,81±0,042 5,46±0,051*** 5,17±0,057***
золи 0,88±0,006 0,94±0,005*** ж ж жооо 1,07±0,011
сухо!речовини 18,00±0,220 19,40±0,151*** 19,24±0,147***
Енергетична щншсть молока, ккал 2453,90 2647,08 2611,65
Примита: в данш таблиц 1 в наступних р<0,05; р<0,01; р<0,001 пор1вняно з АМДхАМД; °р<0,05; °°р<0,01; °°°р<0,001 пор1вняно з ^АМДх^Т
Даний рiвень кшьккних та якiсних показникiв молока пщдослщних генотипiв забезпечуе прояв генетичного потенщалу накопичення живо! маси молодняка в постнатальний перiод розвитку.
Значна поживна щншсть бiлкiв молока характеризуеться високим ступенем !х засвоення в органiзмi та амiнокислотним складом. За результатами аналiзу овечого молока рiзних генотитв виявлено, що в бiлках молока помкних вiвцематок рiвень незамiнних амшокислот був дещо вищий, нiж у чистопородних однол^ок АМД.
Кожна амшокислота молока визначае його повноцiннiсть за бшковомолочшстю i виконуе свою функцш в органiзмi ягнят, особливо в перший мкяць лактаци (табл.2).
Так, феншаланш необхiдний для синтезу шсулшу i сприяе виведенню нирками i печiнкою продуктiв метаболiзму. Його кшьккть у молоцi пiддослiдних вiвцематок знаходилася в межах 3,6□ 4 мг% залежно вiд походження.
Треонiн необхiдний для синтезу iмуноглобулiнiв i антитiл. Ця амшокислота е важливою складовою колагену, еластину. Кшьккть треонiну в молоцi помкних вiвцематок УгАМДхУгТ та УгАМДхУгОл знаходиться майже на
85
однаковому рiвнi i становить вщповщно 4,8 i 4,6 мг%, що на 17,1 (Р<0,01) i 12,2 % бшьше, нiж у чистопородних вiвцематок АМД.
Незамiнна амiнокислота лiзин забезпечуе належне засвоення кальцiю, бере участь в утворенш колагену, антитiл, гормонiв i ферментiв. Найбiльше ще1 амiнокислоти в молощ помiсних вiвцематок за олiбсом. У чистопородних маток АМД, порiвняно з помiсями /АМДх/Т та /АМДх/Ол, вмiсту лiзину на 25,0 (Р<0,001) та 9,1 % вiдповiдно менше.
Таблиця 2
Вм1ст незам1нних аминокислот в молощ в1вцематок (X ± Sx), мг%
Перший м1сяць лактаци Останнш м1сяць лактаци
Амшокислота АМД X АМД /АМД X /Т /АМДХ /Ол АМД X АМД /АМД X /Т /АМДХ /Ол
Треонш 4,1± 4,8± 4,6± 2,1± 2,5± 2,3±
0,19 0,22** 0,17 0,19 0,15 0,25
Валш 4,5± 5,5± 5,1± 2,8± 3,3± 3,1±
0,19 0,17*** 0,20* 0,12 0,15* 0,15
Метюнш 1,4± 2,1± 2,1± 0,7± 1,1± 0,9±
0,14 0,13** 0,12** 0,07 0,12* 0,11
1золейцин 2,7± 0,21 3,8± 0,16*** 3,5± 0,15** 2,1± 0,11 2,7± 0,15** 2,4± 0,16
Лейцин 9,1± 10,4± 10,1± 3,7± 4,1± 3,8±
0,55 0,19* 0,19 0,09 0,13* 0,13
Феншаланш 3,6± 4,0± 3,7± 1,9± 2,4± 2,2±
0,17 0,16** 0,16 0,19 0,14* 0,19
Л1зин 4,4± 5,5± 4,8± 4,8± 5,7± 5,5±
0,19 0,14*** 0,11 0,11 0,13*** 0,15**
Сума 29,8± 36,1± 33,9± 18,1± 21,8± 20,2±
амшокислот 1,53 1,00** 0,93* 0,76 0,82** 1,04
1золейцин е джерелом енерги i вдаграе важливу роль у формуваннi мПязово1 тканини. Рiвень iзолейцину в молощ чистопородних вiвцематок □ 2,7 мг%. За цим показником помiсi /АМДх/Т i /АМДх/Ол вiрогiдно переважають чистопородних однол^ок АМД на 40,7 (Р<0,001) i 29,6 % (Р<0,01) вщповщно.
У молощ помюних вiвцематок мютиться велика кiлькiсть лiзину, який необхщний для росту i розвитку кктково1 i мПязово1 тканин ягнят. Лiзину в молоцi вiвцематок /АМДх/Ол на 9,1 % бшьше, шж у молощ чистопородних однол^ок. Помiсi /АМДх/Т щодо вмiсту ще1 амiнокислоти вiрогiдно переважали чистопородних вiвцематок на 25,0 % (Р<0,001).
Нормальна дiяльность нервово1 системи i травлення новонароджених ягнят залежить вiд рiвня в молощ валшу та лейцину. Валiн пщвищуе мПязову координацiю i знижуе чутливкть органiзму до болю, понижено1 та пщвищено1 температур. Його кiлькiсть у молощ чистопородних вiвцематок АМД на 22,2 (Р<0,001) та 13,3 % (Р<0,05) вiрогiдно менше, нiж у молощ помкей /АМДх/Т
86
та УгАМДхУгОл. Така сама тенденщя стосуетъся i вмкту лейцину, який необхщний для змщнення iMyHHoi' системи ягнят, - на 14,3 (Р<0,05) та 11,0 % менше вiдповiдно.
Метiонiн запобкае розладу обмiнних процесiв при формуванш вовнового покриву. Його вмiст в молощ помiсних вiвцематок становить 2,1 мг%, що на 50,0 % (Р<0,01) вiрогiдно бiльше, нiж у молощ чистопородних.
Аналiзyючи амiнокислотний склад молока протягом усього лактацшного перюду, зазначемо, що ягнята краще забезпечеш повноцiнним молоком на 1 □ 2 мкящ лактаци. Так, сумарна кiлькiсть вЫх незамiнних амiнокислот у молоцi чистопородних вiвцематок АМД на кiнець лактаци зменшилася на 39,3 %, у помкних вiвцематок ^АМДх^Т та УгАМДхУгОл на 39,6 та 40,4 % вщповщно.
Значне зменшення в молощ чистопородних вiвцематок АМД вiдмiчено за такими життево важливими амiнокислотами, як лейцин (на 59,3 %), валш (на 37,8 %), треонш (на 64,5 %), феншаланш (на 47,2 %). Водночас спостеркаеться збiльшення вмкту лiзинy - на 9 %. Сумарна кшьккть замiнних амiнокислот у молощ чистопородних вiвцематок також зменшилася на 43,3 %.
Порiвняно з чистопородними АМД, молоко помкних вiвцематок генотипiв ^АМДх^Т та ^АМДх^Ол за лактацшний перiод вiдрiзняеться своею повнощннктю. На останньому мiсяцi лактаци сумарна кшьккть незамiнних амiнокислот у молощ помкей на 20,4 (Р<0,01) та 11,6 % бшьше, нiж у чистопородних однол^ок. Слiд вiдмiтити, що кшьккть лiзинy в молоцi помкних вiвцематок ^АМДх^Т та ^АМДх^Ол вiрогiдно бiльше на 18,8 (Р<0,001) та 14,6 % (Р<0,01), нiж в молощ чистопородних АМД.
Висновки. Дослiдженнями встановлено, що полiпшyючою породою не тшьки за рiвнем молочно! продуктивности а й за повноцiннiстю продукованого молока е барани-плщники iнтенсивних м'ясних порiд □ олiбс та тексель. Молочнкть вiвцематок з пiдвищеним вмктом амiнокислот у поеднаннi з доброю кормовою базою дае можливкть отримати бшьш скоростиглий молодняк та провести його вщлучення у 2D 2,5 мкяця.
Л1тература
1. Park Y. W. Physico-chemical characteristics of goat and sheep milk. Abstract [Text] / Y. W. Park, M. Juarez, M. Ramos, G. F. W. Haenlein // Small Ruminant Research. - 2007. - 68. - P. 88-113.
2. Алексеева Н.Ю. Состав и свойства молока как сырья для молочной промышленности / Н.Ю. Алексеева, В.П. Аристова. □ М.: Агропромиздат, 1986. □ 316 с.
3. Лесик О.Б. Молочна продуктившсть та хiмiчний склад молока овець в умовах рiзних зон Чершвецько! област / О.Б. Лесик // Овцы, козы, шерстяное дело. □ 2010. □ № 5. □ С. 20-23.
4. Римиханов Н.И. Состав и свойства овечьего молока и сыра в зависимости от структуры рационов кормления маток / Н.И. Римиханов, З.Н. Сушкова // Овцы, козы, шерстяное дело. □ 2006. □ №1. □ С. 12-15.
Рецензент □ д.с.-г.н., професор Щсарик О.Й.
87
