CC BY
10
HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. IxuntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 141.7
Антропоноосферизащя як збшьшення свщомкно-духовних
чинниюв розвитку
О.В. Халецький, О.В. Голубовська Khaletskyj@ukr.net
Львiвський нацюналъний ^верситет ветеринарно! медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра!на
За сучасними науково-фыософсъкими уявленнями (синергетика, квантова гравтащя, тдтверджена андронним колаг-дером теор1я Великого Об'еднання, так звана «нова гсторгя», сощалъно-кулътурна парадигма тощо г узагалънюючий !х всгх утверсал-гсторичний еволющошзм) свт (субстанщя-суб'ект-процес як творчгсна силодгя) у своему розвитку проходить етапи: 1) космогенезу лтосфери, 2) бгосфери життя. 3)антропоноосфери дгерозуму. На нашу думку, антропоноосферизащя сутшсно тотожна сощалъно-кулътуршй парадигмг та являе собою збтъшення свгдомгсно-духовних чинниюв гсторич-ного розвитку сустлъства як здшснення сощалъно-кулътурних проектгв. Збтъшення свгдомгсно-духовних чинниюв розвитку сустлъства вгдбуваетъся як зростання дгеусвгдомленъ в усгх сферах життя, як зростання розвиткових значенъ, гдей г вченъ аж до вгроздшснення малих г великих сощалъно-кулътурних проектгв, особистгсна трансгресгя, новоозначення тощо. Вгд середини ХХ ст., з початком НТР, сутшстъ яко! - у перетворенш науки на безпосередню продуктивну силу, свгдомгсно-духовнг чинники розвитку набуваютъ виргшалъного значення, що зумовлюе ттелектуалгзащю усгх сфер сустлъного життя. Глобалгзащя постае одним гз головних засобгв збтъшення свгдомгсно-духовних чинниюв розвитку сустлъства як низки здшснюваних сощалъно-кулътурних проектгв, що постаютъ через !х релггшно-фыософсъке виведення г обгрунтування. Виникае нова ушверсалгстсъко (екуметчно)-динамгстично-теономна релтйшстъ, яка е дгеусвгдомленням переходу до гло-балъно-тформащйного сусптъства.
Ключовi слова: ушверсал-гсторичний еволющошзм, субстанщя - суб'ект - процес, творчгсна силодгя, антропоноосферизащя, гсторично-духовний розвиток, зростання свгдомгсно-духовних чинниюв розвитку, процесуалъно-творчоцентричний образ свту, глобалгзащйно-тформащйне сустлъство, новорелггшнення, утверсалгстсъко(екумешчно)-динамгстично-теономна релггштстъ, свтсъка релггшшстъ, свгтовгра
Антропоноосферизация как возростание сознательностно-духовных
определяющих развития
О.В. Халецкий, О.В. Голубовская Khaletskyj@ukr.net
Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
По современным научно-философским представлениям (синергетика, квантовая гравитация, подтверждённая андрон-ным коллаидером теория Великого Единения, так называемая «новая история», социалъно-кулътурная парадигма и обобщающий их всех универсал-исторический эволюционизм) мир (субстанция-субъект-процесс как творческое силодействие) в своём развитии проходит как возростние дееосознания во всех сферах жизни и как возростание развивающих значений, идей и учений вплотъ до осуществления малых и болъших социалъно-кулътурных проектов, личностная трансгрессия, но-воозначивание и т. д. От середины ХХ века, с началом НТР, сущностъ которой - в превращении науки в непосредственную производителъную силу, сознателъностно-духовные определяющие развития приобретают решающее значение, что обуславливает интеллектуализацию всех сфер общественной жизни. Глобализация выступает одним из главных способов
Citation:
Khaletskyj, O., Holubovska, O. (2017). Antroponoospherization - it is the increase of consciousness and spiritual development factors. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 170-174.
возростания сознательностно-духовных определяющих развития общества как вереницы осуществляемых социально-культурных проектов, возникающих через их религиозно-философское выведение и обоснование. Возникает новая универса-листско (экуменично)-динамистично-теономная религиозность как дееосознание перехода к глобально-информационному обществу.
Ключевые слова: универсал-исторический эволюционизм, субстанция-субъект-процесс, творческое силодействие, ан-тропоноосферизация, исторически-духовное развитие, возростание сознательностно-духовных определяющих развития, универсалистко (экуменистически)-динамично-теономная религиозность, процессуально-творчецентрический образ мира, глобализационно-информационное общество, универсально(экуменически)-динамистическая теономная религиозность, светская религиозность, световера.
Antroponoospherization - it is the increase of consciousness and spiritual
development factors
O. Khaletskyj, O. Holubovska Khaletskyj@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
According to current scientific and philosophical ideas (synergetics, quantum gravity, confirmed androgen theory of Collider of Grand unification, called «New History», socio-cultural paradigm, etc. and synthesis of all universal evolutionism) world (substance - subject - process as creative forceaction) in its development goes through stages: 1) cosmogenesis of lithosphere, 2) biosphere of life, 3) andronoosphere of valid reason. In our opinion, antroponoospherization essentially identical socio-cultural paradigm, and represents an increase consciousness and spiritual factors of the historical development of society. Growth of consciousness and spiritual factors of society is growth of consciously act in all areas of life and how, developmental growth ofmeanings, increase of operational projectiveness of ideas until the implementation of small and large socio-cultural projects, personal transgression, new values, etc. From the middle of twentieth century,with the beginning of the STR, which is the essence of the transformation of science into a direct productive force, consciousness and spiritual development factors become critical, which leads intellectualization of all spheres of public life. Globalization presents a major means of increasing theconsciousnessand spiritual factors in the development of society, the importance of its senses and spiritual factors are increased as the number of social and cultural projects that arise because of their religious and philosophical inference and justification. There is a new universalistic (ecuminic) - dynamictheono-mic religiousness, which is valid awareness of transition to global - information society.
Key words: Dynamism, evolution, substance-subject-process, creative foiceaction, antroponoospherization,hislorically - the spiritual development, increasing theconsciousnessand spiritual factors in the development, the global information society, new religious, new universalistic (ecuminic) - dynamic-theonomic religiousness.
За сучасними науково-фшософськими уявленнями (I. Пригожш, I. Стенгерс, Г. Гакен, Г. Школю, Г. Князева, С. Курдюмов, А. Баблоянц, В. Лукянець, О. Кравченко, М. Мойсеев, К. Майнцер, О. Тофлер, мгжнародний Конгрес Нлмецького товариства склад-них систем 1997 р. та ш.) свгг не е данють, а е його творення (ußpxZ - шаленство творчесного процесу, за Г. Аренд або М. Бланшо) як розвиток (субстанц1я -суб'ект - процес) (Berhson, 2010), всепоступальний (стрша часу, за Д. Еддшгтоном, або так зване перевщ-криття часу в синергетищ, за I. Пригожиним i Г. Гакеним), законотеденцшно - тмовтршсно-багатоварiантний (хаосмос, за Д. Джойсом, хвилопо-дiбно-гiлковано (синергетика)^зомний (постмодер-шзм) як космогенез лггосфери, бюсферу життя i ан-тропоноосферiзацiю дiерозуму (В. Вернадський, Г. Леруа, П. Тейяр де Шарден, М. Мойсеев, К. Майнцер, М. Булатов, В. Загороднюк та ш.), через людину як ютоту дiяльнiсно-свiдомiсну i розвиток сустльства як юторично-духовний процес (А. Тойнб^ еташв, цившзацш i подiе-iдее-розвою як поступальне збшьшення свщомюно-духовних чиннишв розвитку (сощально-культурна парадигма) (Khaletska, 2009) як сощально-культурних проекпв в Еон духовно! втчно-ctí у Вирп (Khaletskyi and Khaletska, 2013).
Свгготворення^ерозвш ввдбуваеться (здшснюеть-ся) через космогенез лггосфери, бюсферу життя i ан-
тропосферiзацiю дiерозуму. Первюна творчюна сило-дГя (oßpiZ - шаленство творчюного процесу, за Г. Аренд або М. Фуко) як субстанщя-суб'ект-процес, вТчно юнуюча (перпший закон збереження енергп, яка шзввдки не виникае, шкуди не зникае, тобто юнуе вГчно i в усе перетворюеться) 13,7 млрд р. до н. е., через Первюний Вибух сингулярност (енерговакуум ФТзишв неймовiрноl щГлъносп i температури), розши-рюеться (iнфляцiя-розбухання до 10-32сек i tо1027 К), коливання, збудження i збурення як окремi свгга, зосереджуеться («хвилТ матери» де Л. Бройля або коливання-«струни») у хвиле-частки (через 10-43сек при ^1032к тсля Первiсного Вибуху вiртуальнi спала-хи гравiтони та Х-бозони, через 10-32сек при ^1027к -кварки, нейтршо, електрони i так дал^ та 1х взаемодп - поля (10-43сек при tо1032к - гравггащя, за 10-33сек при ^1032к - сильш та слабк1, за 10-10сек при tо1015к - еле-ктромагнiтнi взаемоди), виникае вiдтворююча взае-модТя, що е найбiльшим загальним визначенням шфо-рмацп. Енергiя з довжиною хвилТ менше шж 1,3х10-13 см перетворюеться на енергiю спокою, тобто речовину, масу, корпускули, тша i так далi (енергiя -матерiя-свiдомiсть). За близько 100 сек. тсля Первю-ного вибуху хвиле-частки об'еднуються у ядра i Всес-ви1 являе собою фотонну плазму, ще за 500 тис. р. - у атоми, а Всесвгт - у воднево-гелiеву сумм, завершу-ючи етап утворення так званого «гарячого Всесвiту»,
коли головним фактором творения - розвитку висту-пають надзвичайно висош температури (так званий косм1чний жар). Близько 1 млрд. р. тсля Первюного Вибуху утворюються протогалактики, а за 4 млрд р. (за останшми даними 2011 р. - в1д 200 млн р. тсля Первюного вибуху) тсля Первюного вибуху - галактики, перш1 воднев1 з1рш i планети та шш., одним словом, утворюеться космос i притаманне неживiй природi пасивне вщображення (Г. Гельмгольц). Близько 5 млрд р. тля Первюного вибуху з'являються макромолекули, тобто можливiсть виникнення життя. За 10 млрд р. тсля Первюного вибуху постае друге металеве поколшня зiрок, в тому числ1 наша сонячна система, планета Земля i так далi (Khaletskyi and Khaletska, 2013).
Вiд 10,3 млрд р. шсля Первiсного вибуху утво-рення лiтосфери переходить у самовГд творення, через яке постае якюно новий ступiнь свiторозвитку - бюс-фера життя i притаманне ш пристосовницьке вГдо-браження: 4,7 млрд р. до н. е. - одноклггинт оргашз-ми, вГд грудочок бiлковоï речовини - до водоростей i грибiв та разом з ними подразливють i вибiркова под-разливiсть; 2,5 млрд до н. е. - багатоклггант оргатз-ми, вiд губок - до ракоскортотв i членистоногих i разом з ними - рефлекси безумовт i умовт, тобто iнстинкти, а споровi рослини завойовують сушу. Близько 410 млн р. до н. е. голосеменш рослини утво-рюють тропiчнi лiси i з'являються хребетш, вiд пан-цирних риб - до амфiбiй i звiрозубих плазунiв, а разом з ними - мозок як знаряддя народжувано1 психь ки. Близько 240 млн р. до н. е. настае вш яйцекладних плазунiв - динозаврiв, рептилiï виходять на суходол i у них з'являеться двоного-вертикальна мобiльна ло-кацiя. Близько 65 млн. р. до н.е. квiтковi рослини опа-новують суходол i настае вш ссавцiв як сумчатих, так i плацентарних, у них - здатнють успадковувати дос-вщ а у вищих приматiв так зване наочне-дiйове мис-лення (Khaletskyi and Khaletska, 2013). Розвиток вщ-буваеться напрочуд спрямовано, але, як стверджують науковщ (Д. Койн та ш.), переважно «способом проб i помилок», з чисельними тупиковими варiантами ево-люцiï, що мусило би свГдчити про його стихiйнiсть, а не заздалегГдь розумну спректованiсть. За добрим визначенням Л. Щглера, «де Бог е те або шше, де Бог взагал1 iще е чимось, вш завжди мае щось позамежне, i тому не е ще Бог» (Khaletskyi and Khaletska, 2013). Бог, за сучасними богословським уявленнями (Р. Щглер, П. Тейяр, П. Тiллiх, процес - теологiя Д. Ккобба, Ш. Огдена, Г. Кюнг, теютичний еволюцю-нiзм А. Морено, Е. Фера, В. Маркоцщ, П. Оверхаге та ш.), е уособлена творчюна силодiя, уособлене творення, або ще точнiше - свгготворення в цiлому (Berhson, 2010). Закони природи також заздалепдь не проектоват, а вГдбуваються як своерiдний ланцюг «зчеплень» - детермiнацiй, механiчних у неживш i цiльових у живш. Творчiсна силодiя з появою хвиле-часток постае як взаемодiя, яка являе собою зв'язок. Зв'язок внутршнш, суттевий i сталий постае як закон. Закон iмовiрнiсний i багатоварiантний утворюе зако-нотенденцiï, тобто спрямованосл, у яких «зовтшне втручання», за висловом Лапласа, е «непотрiбним», а свгготворення вГдбуваеться, за висловом Гегеля, як
«внутршня закономiрна необхiднiсть» (Енциклопедiя фшософських наук, 1817 р.). Але проектування е i воно з'являеться з появою людини, або, за висловом того ж Гегеля, свгготворення «набувае свщомють, волю i особу (Бог) тшьки в людиш». Таким абсолютом, тобто Богом, постае свгготворення, вщ якого усе е похГдним. З появою людини свгготворення постае як його пере-творення.
У науково-фшософськш думщ ашропоноосферь защя (Tejjar de Sharden, 1987) розглядаеться як 1) планетарна сила, сумирна з силами природи (В. Вернадський, Г. Ле Руа, П. Тейяр та ш.), 2) як тривала «епоха нооосфери» (М. Мойсеев, 1990 р.; К. Майнцер, 1994 р. та ш.), 3) «сукупнють глобальних проблем, як1 розкривають «проблему людини» (ФЕС, К, 2002) (М. Булатов, В. Загороднюк та ш., 1995 р.). На нашу думку, четвертою концепщею антропосферь зацiï в ïï конкретносл е весь юторично-духовний розвиток як внесення у свгт сввдомосп i його проектова-ний розвиток, щее-розумо-духоперетворення як оду-хо-творення свпу (О. Халецький, 2003, 2012, 2014 р.), свггопроектування. У процес антропоноосферГзацп поява людини як ютоти дГяльнГсно-свГдомГсно1' пере-творюе розвиток сустльства на Гсторично-духовний розвиток (Toinbi, 1995; Mak-Nil, 2002).
У процеа антропосоцГогенезу близько 2,5 млн р. до н. е. габшси починають не тГльки використовува-ти, а й виготовляти знаряддя пращ (олдувайська тех-нГка), в перГод близько 1,5 млн р. до н. е. еректуси не пльки виготовляють знаряддя пращ (ашельська тех-тка), а й оволодГвають вогнем, що рГзко видГлило 1'х Гз тваринного свпу i дозволило олюднювати всю Землю, накопичуються трудовГ навички i наочно-дшове мис-лення i разом з тим так звана жесто-звукова мова, ашельське рубило, вГртше його Гдея, спричинилося до виникнення цшепокладання. Близько 250 тис. р. до н.е. у пресатенав i неандертальщв у дГяльнГсно-свГдомГсному розвитку з'являеться статево-вжовий подГл працГ, житло, одяг, складнГ знаряддя працГ Гз вщщетв (технГка мустье), що вже вимагало створення Гдеальних уявлень, де наочно-дшове переходить в Гдеально-мовне мислення (близько 300 тис. р. до н.е. з'являеться мовний нерв) i так зват слова-речення, а на черепах з'являеться тдборГддя - ознака мислення, з'являеться перше передрелтйне уявлення - фетишизм - ввдчуття залежносп людини вГд якихось сил поза нею (поховання, так званий ведмежий культ). У процеа антропосоцюгенезу через працю, виникнення складних знарядь працГ i мови виникае проектування як дГе усвГдомлення (Khaletskyi and Khaletska, 2013).
Близько 150 тисяч р. до н. е., Гз формуванням людини сучасного фГзичного типу - кроманьйонщв, завершуеться антропосоцГогенез виникнення людини як ютоти дГяльнюно-свГдомюно1' i починаеться розвиток первюно1' трудово1' общини збирачГв i мисливщв (близько 150 тис. р. до н .е. - у Схщнш Африщ, близько 125 тис. р. до н. е. - у Швденнш Африщ, близько 100 тис. до н. е. - у Переднш i Швденнш Азп, де тсля вибуху вулкану Тоба на о.Суматра близько 71 тис. р. до н.е., друга хвиля у Швденно-Схвднш Ази близько 60 тис. р. до н. е., близько 58 тис. р. до н. е. - у Авст-ралп, близько 40 тис. р. до н. е. - у £врош i на Дале-
KoMy Cxogi, 6jiH3bKo 35 thc. p. go h. e. - b AMepuni i niBg. A^puni i TaK gagi) BunpanboByeTbca Begme3He ypi3HoMaHiTHeHHH 3Hapagb npani i TexHogorift (nageogi-thhhhx), Big6yBaeTbca rpanigi3ania, Hepe3 Ta6y Ha KaHi-6agi3M Ta iHnecT BHHHKae gyagbHo-pogoBa opram3ania y aKift Bjaga Hage^HTb Haft6igbm o6i3Harnft BepcTBi cTapmux (repoHToKparia), noHHHaeTbca BeguKnft paco-reHe3, y MoBHoMy po3BHTKy cBigoMocTi 3'aBgaeTbca a6cTpaKTHe MucgeHHa i apTHKygania (^o npuBoguTb go 36ijbmeHHa jo6hhx gogeft Mo3Ky), npocTi rpaMarHHHi KoHcTpyKnii (cuHTaKcuc) i TaK 3BaHuft «Tegerpa^HHH cTHjb», giagoriHHe MoBgeHHa po3BHBaeTbca y MoHogori-HHe MucgeHHa (TaK 3BaHa BHyTpimHa MoBa), 36igbmyeTb-ca geKcuKa i noHHHaoTb BHHUKaTH MoBHi rpynu (6gu3b-ko 150-60 thc. p. go h. e. KpoMaHbftoHcbKo-a$po3iftcbKa i 6gu3bKo 60 thc. p. go h. e. nageogiTHHHa MoBHa cnigb-HicTb, aKa 6jiH3bKo 20 thc. p. go h. e. po3gigaeTbca Ha a$pa3iftcbKy - y CipiftcbKoMy cTeny, cuHo-KaBKa3bKy - y AHarogii i HocrparnHHy - y ropax 3arpoca MoBHi ciM'i), BHHHKae nepBicHa MariHHa cBigoMicb 3 npnraMaHHHM in cuHKpeTH3MoM (Hepo3gigeHic™ Bcix $opM cBigoMocTi), yoco6geHHaM Bcix aBH^ i nponeciB HaBKogumHboro cBiTy, HyrreBo-aconiaTHBHHM MucgeHHaM (goriKoo), MogegMBaHHaM cBiTy aK BeguKoi pogoBoi o6^hhh, gBoi-cto-tpoicthm ygamTyBaHHaM (cnoco6aMH MucgeHHa) i TaK gagi; BHHHKaoTb nepmi 3HaHHa, nepmi cucreMH paxyHKy (no 5 i no 60), nepmuft KageHgap (6gu3bKo 10 thc. p. go h. e. - MucguBcbKHft MicaHHuft, a 3rogoM, coHaHHHH - 3eMgepo6cbKHH), MucrenbKa giagbHicTb (^HBonuc, cKygbnTypa, My3HKa, TaHni to^o), nepmi cBaTugu^a Ta iHinianii, gpyra nepegpegiriftHa $opMa -ToTeMi3M - BmaHyBaHHa pogy b o6pa3i nepmonpegKa, TaK 3BaHa Me3oKocMiHHa (gaHgma^THa) Mi^ogoria. hk-guHa «BugioeTbca» i3 npupogHoro cepegoBH^a, ctbo-pooHH HaBKogo ce6e mryHHuft cBiT Kygbrypu, 3Mrnoo-hh npupogHHH Big6ip - coniagbHHM (Khaletskyi and Khaletska, 2013). nicga rgo6agbHoi MagaracKapcbKoi 6gu3bKo 11542 p. go h. e. i eBpoaTgaHTHHHoi EiguHreH-cbKoi KaTacrpo^ 6gu3bKo 8213 p. go h. e. KgiMaT cTae cynacHHM, nogKBaHHa Ta iHm. iHguBigyagbHHM, nomu-pooTbca pi3Hi cKgagHi 3Hapagga (Me3ogiTHHHi MiKpo i MaKpogiTu), 6yMepaHru, gyK, crpigu Ta iHmi MeTagbHi 3Hapagga, HoBeH, ciTi Ta iHm., gyagbHo-pogoBa opraHi-3ania po3nagaeTbca Ha MeHmi rpynu i nocTynoBo nepe-pocrae y Me3ogiTo-HeogiTHHHi npoTongeMeHa (M. naB-geHKo, 1994), npupyneHa nepma TBapuHa - nec, yTBo-pooTbca Magi pacu, HacTae Kpu3a npuBgacHOonoro rocnogapcTBa. 13 nageogiTHHHoi mobhoi HenepepBHocTi BugigaKTbca i b Me3ogiTi nomupooTbca MoBHi rpynu: a$pa3iftcbKa (ceMiTo-xaMiTcbKa) - i3 CipiftcbKoro cTeny - y ApaBioo i Caxapy; CuHo-KaBKa3bKa - i3 AHaTogii' nomupooeTbca: KaBKa3oMoBHa (npoToxaTTcbKa) rigKa -Ha EagKaHH 6gu3bKo 30 thc. p. go h. e. - flyHaft - b £b-pony (B. Iggin-CBiTHH, 1964, 1967, 1968 pp.) npoTo6ac-Ki, i6epu Ta iHmi, a cuHo-Ti6eTcbKa rigKa - y ^Hrpagb-Hy A3io, Knraft, _3nomo (aftHu) i AMepuKy (Ha-geHe) (fl. rpiH6epr); HocTpaTHHHa - i3 3arpoca nomupoeTbca: egaMo-gpaBigcbKa rigKa - b IpaH Ta fleKaH, 6opeagbHa (M. AHgpeeB, 1986 p.; H. 3agi3HaK; M. naBgeHKo, 1994 p. Ta iH.) - Hepe3 KaBKa3 i KoneT-flar - y npunop-HoMopo-KaBKa3o-KacniftcbKiH perioH. Becb cBiT yaBgaB-ca aK BeguKHH 3Bip, a ftoro BHHHKHeHHa - aK ynopagKy-
BaHHa nepBicHoro xaocy, MopoKy. B nigoMy, Hepe3 He-po3BHHeHicTb npaKTHKH, cBigoMicTb HocuTb MariHHuft a6o, 3a BgaguM bhcjobom M. Mappa (1933 p.) «Tpygo-MarinHHH», to6to cHgonocHgooHHH Hepe3 ncuxo$i3HH-Hi 3aco6u, xapaKTep, goTHHHUH go cynacHux nomyKiB aKTHBi3anii cug goguHH (Khaletskyi and Khaletska, 2013). HoguHa «BugioeTbca» i3 npupogHoro cepegoBH-^a, ctbopoohh HaBKogo ce6e mTynHun cBiT KygbTypu, ge nepe-TBopeHHa BHMarae Big-TBopeHHa (npoeKTyBaH-Ha) y cBigoMocTi. HoriKa HyTTeBo-npegMeTHoi giagbHoc-Ti nepexoguTb y goriKy MucgeHHa, ge igeagbHi gie-o6pa3H i e npoeKTaMH noro nepe-TBopeHHa. TaK, pa3oM 3 TBopeHHaM goguHH aK icroTH giagbHicHo-cBigoMicHoi i po3bhtkom cycnigbcTBa aK icTopuHHo-gyxoBHoro npone-cy noBogi noHHHae nocTaBaTH npoeKToBaHHH, igee-tbophhh, po3yMo-TBopHHH, gyxo-TBopHHH, ogyxo-TBopeHHH cBiT. TBopnicHa cugogia Ha6yBae cBigoMoc-Ti(r. reregb, r. Cnecep, A. ffloneHrayep, E. rapTMaH, A. flpeBc, H. ^rgep Ta iH.) y gogcbKin giagbHocTi i nocTae aK gyxoBHe nepeTBopeHHa cBiTy (noro aHTpono-Hooc$epi3ania) (A. TonH6i, n. Tenap).
Egu3bKo 8 thc. p. go h. e. Big6yBaeTbca TaK 3BaHa «HeogiTHHHa peBogonia» (r. ^angg, 1936 p.) mgaxoM «Ha6iraoHux geMorpa^iHHux xBugb» nepexig Big npuc-BoooHoro go Bupo6gaonoro rocnogapcTBa (ge Kigb-KicTb HacegeHHa 3pocga y 50-100 pa3iB) i nepBicHoro o6^HHHo-pogoBoro cycnigbcTBa 3eMgepo6iB i cKoTapiB 8-4 thc. go h. e. y go6y HeogiTy, kojh BHHHKae MoTHHHe 3eMgepo6cTBo i nacTymecbKe cKoTapcTBo, Han6igbmHH y KaM'aHy go6y po3bhtok 3Hapagb npani (HeogiT), KepaMi-Ka, BapiHHa i^i, npagiHHa i TKanTBo, nocTinHi nocegeH-Ha, y coniagbHin opraHi3anii - napHa ciM'a i MaTepuHcb-khh pig, Marpiapxar i pogo-ngeMiHHa opraHi3ania, 3eM-gepo6cbKi i cegeKiiiiiHi 3HaHHa, niKTorpa^ia, By3egKoBe Ta iHme nucbMo, cxeMaTHHHe (giHia, opHaMeHT) MucTen-tbo HeogiTy, Bce po3Mairra 3HaKiB i cuMBogiB, geKopaTH-BHo-y^HTKoBe MucTenTBo, TpeTa nepegpegiriftHa $opMa - aHiMi3M - Bipa b gymy, gyxiB, geMoHiB, maMaHH3M, KygbT npegKiB, ®iHoK-npapoguTegboK i ngogwnocTi, Harypu3M i xToHiHHa Mi^ogoria, yaBgeHHa npo go6pe i 3ge Hanaga to^o. Becb cBiT yaBgaBca aK cBiroBe gpeBo, a ftoro BHHHKHeHHa - aK nopog^eHHa. nepeTBopeHHa Ha npaKTuni Big6yBaeTbca Hepe3 ftoro BigTBopeHHa y cBigoMocTi aK MucgeHHa, igeft, o6pa3iB to^o, to6to ftoro cBoepigHux giagbHicHux «gBiftHHKiB». ToMy nepexig go BigTBopooHoro rocnogapcTBa cnpuHHHHBca go Bu6yxo-Boro po3mupeHHa MucgeHHa, 36igbmeHHa igeft, o6pa3iB to^o, gyxoBHoro cBiTy gogcTBa po3BHTKy cBigoMocTi aK 3Hapagga npoeKToBaHoro nepeTBopoonoro po3BHTKy (Khaletskyi and Khaletska, 2013).
B nigoMy po3bhtok gogcTBa npoxoguTb eTanu nepBicHoro, arpapHoro Ta iHgycTpiagbHoro cycnigbcTBa (Toinbi, 1995; Mak-Nil, 2002; Ujells, 2008). Big IV th-caHogirra go h. e. Big6yBaerbca nepexig go coniagbHo-ge^epiHniftoBaHoro $opManiftHo-nuBigi3aniftHoro po3-bok, ge y arpapHoMy cycnigbcTBi, aKe npoxoguTb eTanu o6^HHHo-HeBigbHunbKoro IV-II thc. go h. e., o6^hhho-pa6oBgacHunbKoro (I thc. go H.e. - cep. I thc. h. e.) i o6^HHHo-$eogagbHoro (cep. I thc. - XVI ct. h. e.), BHHHKaoTb goKagbHi nHBigi3aniftHi cnoco6u po3BHTKy. Ha eTani MigHoKaM'aHoro BiKy IV-II thc. go h. e. bhhh-KaoTb nepmi goKagbHi o6^HHHo-HeBigbHunbKi nuBigi-
зацп: Давньегипетська, Шумеро-Вавшонська, 1ндись-ка, Егейська, Хетто-Малоазшська, Ранньокитайська i Давньоамериканська. На еташ зал1зного вГку I тис. до н. е. - давш общинно-рабовласницьш цившзацп: Давньосхщна, Антична, ДавньоГндшська i Давньоки-тайська (Khaletskyi and Khaletska, 2013). У сер. I тися-чолття до н. е. у т. з. «вюьовий час» (К. Ясперс) разом ¡з особистюно-понятшним мисленням виникають його рГзновиди - три велик! духовш традицп людства: Далекосхщна, 1ндГйська i £вразшська, яш охоплюють усе багатство розвитку (Khaletskyi and Khaletska, 2012). На еташ середньовГчному общинно-феодальному - Долекосхщна, 1ндГйська, Австрична, ЦентральноазГатська, ^ано-юламська, Схщнохристи-янська i ЗахГднохристиянська локальш цившзацп. Вщ
XVII ст. людство переходить до ¡ндустрГальних спо-собГв розвитку, виникае новочасна цившзащя, яка проходить етапи передшдустрГалГзацшний XVII-
XVIII ст. ¡ндустрГалГзацшний середини XVII-XIX ст., ¡ндустрГальний початок XX ст. i пост-шдустрГально-шформацшний сер. XX - поч. XXI ст. (Khaletskyi and Khaletska, 2013) i поступово поглинае уа локальш цившзацп, утворюючГ свгтову глобально-ойкумешчну мегацившзацш - Свгтовик як соборну еднють нацюнальних культур (Г. Уеллс, А. ТойнбГ, В. Мак-Нш та ¡н.).
У процеа юторичного розвитку вГдбуваеться збь льшення його свщомюно-духовних чинник1в (соща-льно-культурна парадигма), ¡з яких найбшьшим е здшснення сощально-культурних проекпв (А. Турен). Уся юторГя людства постае як низка здшснюваних сощально-культурних проекпв (Царства Божого або Царства Розуму ПросвГтницько1' доби, прогресу, ко-мушзму, глобально-шформацшного суспшьства то-що). Ниш людство здшснюе сощально-культурний проект глобал1защйно-шформацшного суспшьства, яке для свое1' розбудови вимагае вГроздшснення (Д. Белл, «Повернення сакрального? Аргумент на користь рели-п майбутнього», 1980 р.; О. Тофлер; У. Еко та ш.). своерщним «духовним випаровуван-ням» глобалГзацшно-шформацшного розвою постае сучасне новорелшйнення (Khaletskyi and Khaletska, 2012), яке неухильно прогресуе в уах конфесГях як 1'х екумешзацГя, секуляризащя i виникнення нового се-кулярно-динамютичного богосл1в'я (РКЦ теолопя розвитку, протестантська теолопя процесу, всеконфе-сшний теютичний еволющошзм тощо), авангардом, вютрям, жалом якого виступае так звана свиська ре-лшйтстъ, а ïï рГзновидом - так звана свгтовГра - дГеу-свщомлення свгготворення як його практикування (чим е прогресування) в уах сферах життедГяльносп - у житп, робоп, досл1дженнях тощо. У здшсненш сощально-культурних проекпв постае проектований, ¡дее-творний, розумо-творний, духовно перетворений, одухо-творений свгт. Розвиток суспшьства постае як подГе-щее-розвш. Подй' дГеусвщомлюються
як Где1', а Где1' проектуються як розвиток. Андроний колавдер i «виготовлена» на ньому 2012 р. «частка Бога» провокують думки про антропоноосферизацш-не свгготворення. У В. Вернадського антропоноосфе-ризащя - це планетарна сила, у М. Мойсеева, К. Майнцера - цша епоха, тобто процес, у М. Булатова, В. Загороднюка та ¡н. - процес глобаль заци, у Xалецьких - весь юторично-духовний розвиток одухо-творення свпу. На думку Бертрана де Жу-венеля («АркадГя», 1968 р. та ш.), вГд доби НТР людс-тво вступило у добу «винаходжуваного майбутнього», коли можуть бути здшснеш будь-яш проекти всього подальшого розвитку. На думку Ф. Фукуями (1989) уже здшснеш уа попередш проекти розвитку людства («кшець юторп»), а наступна доба, на думку Г. Ганкпнгтона (1992), буде «вшною цившзацш» -глобалазацшним подоланням 1'х локальних рудимен-пв, що ми навГч спостертаемо тепер i знаходим у футуролопчних роздумах Р. БредберГ, А. Кестлера, А. АзГмова, С. Лема, А. Кларка, брати Стругацьких, Г. Гаррюона, Д. Мартша та ¡н. СвГт е його творення (субстанщя - суб'ект - процес як творчюна силодГя), спрямованють яко! постае як антропоноосферГзащя, у шнцевому рахунку духовне перетворення (одухо-творення) свпу (Царство Боже).
Бiблiографiчнi посилання
Berhson, A. (2010). Tvorcha evoliutsiia. K.:Vyd.
Zhupanskoho (in Ukrainian). Mak-Nil, V. (2002). Pidnesennia Zakhodu. Istoriia
liudskoho suspilstva. K.: Nika-tsentr (in Ukrainian). Toinbi, A. (1995). Doslidzhennia istorii. T.1-2. K.: Os-
nova (in Ukrainian). Tejjar de Sharden, P. (1987). Fenomen cheloveka. M.:
Progress (in Russian). Ujells, G. (2008). Vseobshhaja istorija mirovoj civilizacii.
M.: Jeskimo (in Russian). Khaletska, O. (2009). Sotsialno-kulturna paradyhma u filosofskii dumtsi. Dukhovnist, kul-tura, natsiia. Zbirnyk naukovykh statei. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU im. I. Franka. 4, 54-60 (in Ukrainian). Khaletskyi, O., Khaletska, O. (2012). Neznanyi Boh apostola Pavla v svitli zrostannia yoho istorychno-dukhovnykh chynnykiv. Istoriia relihii v Ukraini. Naukovyi shchorichnyk. Knyha II. Lviv.: Lohos, 3547 (in Ukrainian). Khaletskyi, O.V., Khaletska, O.O. (2013). Svit yak diierozvii abo universalno-istorychnyi evoliutsionizm. Naukovi zapysky. Seriia «Istorychne relihioznavstvo». Vydavnyts-tvo natsionalnoho universytetu «Ostrozka Akademiia». 8, 183-202 (in Ukrainian).
Стаття надiйшла до редакцИ' 10.02.2017
