CC BY
75
УДК 330.341.1:334.716(477) Олександр 1ванович Амоша,
академж НАН Украти, директор, Л^я МиколаТвна Саломатiна, д-р екон. наук, Сергш Леонiдович Передерiй 1нститут eKOHOMiKH промисловосп НАН Украши, Донецьк
АНАЛ1З ПРИЧИН НИЗЬКО1 ШНОВАЦ1ЙНО1 АКТИВНОСТ1 ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПТДПРИеМСТВ УКРА1НИ
У зв'язку з практичною значущютю ш-новацiйного i технолопчного розвитку в Ук-ра1ш ця проблематика вийшла на рiвень нацюнального престижу, що знайшло вiдображення в програмi економiчних реформ на 2010-2014 рр. у тдроздш з розвитку науково-техшчно1 i шновацшно1 сфери [1]. Метою реформи е активiзацiя шновацшних процесiв в економiцi, повноцiнне використання потенцiалу науки в процесi технолопчно1 модершзаци економiки.
В Укра1ш проводиться велика оргашзацшно-методична робота в даному напрямь про це свiдчить створена шновацшна iнфраструктура. У 2007 р. Академiею технологiчних наук Украши був шщшований i реалiзований проект щодо створення в Укра1ш мереж трансферу технологш иТТК. Мережа ИТШ реатзуе европейську i росiйську моделi роботи мереж трансферу технологш. Подальший розвиток i формування мереж ИТТК спрямований на консолщащю iнформацiйних ресурсiв державних структур Украши,
спецiалiзованих органiзацiй, шновацшних центрiв мiст i регiонiв Украши в едину мережу i И подальшу iнтеграцiю в европейськi мережа
У 2009 р. державне агентство Украши з швестицш i шновацш презентувало систему трансферу технологiй. Вона е ще одним елементом шновацшно! iнфраструктури, яка мае сприяти комерцiалiзацil науково-технiчного потенцiалу Украши i розвитку нацiонального високотехнологiчного бiзнесу. Система трансферу технологш повинна була об'еднати науковi установи, оргашзаци, пiдприемства
i пiдприемцiв, якi професiйно займаються трансфером технологш.
© О.1. Амоша, Л.М. Саломатша, С.Л. Передерш, 2011
Система трансферу технологш державного агентства Украши з швестицш i шновацш штегрована в украшську мережу трансферу технологш (иТШ), а також, завдяки шлюзу ИТШ, отримала доступ до росшсько!, бшорусько1 i европейсько! мереж трансферу технологш [2].
Техшчний супровщ процесу, а також експертну i консалтингову допомогу з пiдготовки i оформлення технологiчних профiлiв вiдповiдно до мiжнародних стандартiв здiйснюють фахiвцi нацюнально1 мережi регiональних центрiв iнновацiйного розвитку (РЦ1Р), яка нинi включае 13 центрiв i п'ять !х представництв i охоплюе своею дiяльнiстю усю територiю Укра1ни.
Упродовж пiдготовчого перюду спiвробiтники РЦ1Р вже пiдготували i оформили 62 технологiчних профiлi.
В Укра1ш створений укра1нський центр комерцiалiзацil i трансферу технологiй. Мiсiя центру - створення сполучно1 ланки, яка повинна була з'еднати украшську науку i св^овий iнвестицiйний бiзнес з метою задоволення зростаючих потреб суспшьства в iнновацiйних рiшеннях.
Iнновацiйнi проекти належать до сфери машинобудування, металурги i матерiало-знавства, нових матерiалiв i наноструктурних форм, альтернативно1 енергетики, ресурсозбер^аючих технологiй, медицини, екологп, безпеки i протиди тероризму. Встановлено сшвпрацю з бiльш нiж 1 500 украшських учених.
Центр спiвпрацюе з: венчурними фондами i мiжнародними бiзнес-ангелами;
технологiчними брокерськими
мережами;
центрами трансферу технологш.
До шновацшно! шфраструктури слiд вiднести створення укра!нського центру iнноватики i патентно-шформацшних послуг. Перед центром поставлено декшька цiлей:
забезпечення винахiдникiв актуальною шформащею для охорони, захисту i використання свое! штелектуально! власностi;
надання шдприемцям i виробничникам методично! допомоги у сферi комерцiалiзацi! об'ектiв промислово! власносп - винаходiв, корисних моделей, промислових зразюв, торгових марок;
допомога у просуваннi перспективних техшчних рiшень на внутрiшнiй i зарубiжний ринки.
Центр пiдтримуе тiснi партнерсью вiдносини з регiональними центрами науково-техшчно! i економiчно! шформацп, науково-технiчними i патентними
бiблiотеками СНД, iнновацiйними центрами Росп i багатьох високорозвинених кра!н (зокрема, США, Японп, Францп).
В Укра!ш розроблений i дiе всеукра!нська мiнтернет-профспiлкам. Це доступна в будь-який час доби i з будь-якого мюця Укра!ни виставка передових розробок i технологiй. Поставлено за мету, щоб на web-ресурсi спшки знайшли один одного розробники, шдприемщ i промисловцi, партнери з коопераци i iнвестори.
Нормативно-правовою базою трансферу технологш е закон Укра!ни "Про
державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш" вiд 14.09.2006 р. №143-У (зi змiнами у 2010 р.). Цей закон визначае правов^ економiчнi, органiзацiйнi i фiнансовi основи державного регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологiй i спрямований на забезпечення ефективного використання науково-техшчного i iнтелектуального потенцiалу Украши, технолопчност виробництва продукци, охорону майнових прав на вiтчизнянi технологи на територи держав, де плануеться або здшснюеться !х використання, розширення мiжнародноl науково-техшчно! спiвпрацi ще! сфери.
Таким чином, проведений аналiз органiзацiйно-методичного забезпечення трансферу технологш свщчить, що на державному i регiональному рiвнях спостершаеться скоординований пiдхiд до вирiшення проблеми тдвищення
нацiонального технологiчного рiвня. Проте на пiдприемствах це не викликало активiзацi! впровадження прогресивних технологiчних процешв i освоення нових видiв техшки. Про це свiдчать данi статистично! звiтностi (табл. 1).
Данi таблицi показують, що вiд загально! кiлькостi шдприемств, якi впроваджували шноваци, 38,3%
впроваджували новi технологiчнi процеси, 15,9% - освоювали новi види технiки.
Таблиця 1
Кшъшстъ промислових тдприемств, як впроваджували тновацп [4]
2007 2008 2009
Усьог о % вщ загально! кшькосп шдприемств, яю впроваджувал и iнновацi! Усьог о % ид загально! кшькосп шдприемств, яю впроваджувал и шноваци Усьог о % вщ загально! кшькосп шд-приемств, яю впроваджувал и iнновацi!
Усього 1186 Х 1160 Х 1180 Х
Упроваджувал и новi технолопчш процеси 515 43,4 515 44,4 452 38,3
Освоювали новi види 178 15,0 201 17,3 188 15,9
техшки
У цшому частка шновацшно активних промислових пiдприемств у загальнiй кiлькостi промислових шдприемств у 2009 р. склала 12,8%, у 2010 р. - 13,8%, тобто зростання iнновацiйно активних промислових шдприемств за рш склало всього 1% [3]. Слiд зазначити, що аналогiчний показник у крашах Свропейського Союзу складае 53%, США -33%. Програмою економiчних реформ передбачено до 2014 р. збшьшити частину iнновацiйно активних пiдприемств до 25%.
Аналiз загальних iнновацiйних витрат у промисловосп в 2009 р. свщчить, що дослiдження i розробки склали усього 10,7%, у той час коли витрати на придбання машин i устаткування - 62,6%. Це вказуе на те, що технолопчш нововведення i устаткування бiльшою мiрою iмпортуються «тд ключ», коли технiчна «начинка» приладiв, устаткування, змiст програмних продуктiв залишаються невiдомими користувачевi.
Основним джерелом фшансування шновацшно1 дiяльностi в 2009 р. були власш
кошти пiдприемств (65,0% вщ загального обсягу), фiнансування з державного бюджету склало 1,6%, з мюцевих бюджета - 0,1%. Частка втизняних iнвесторiв склала 0,4%, шоземних - 19,0% [4]. Цi даш статистики свiдчать, що впровадження шновацш на втизняних промислових пiдприемствах поки ще не е прiоритетним для державних i регiональних органiв управлшня, а також для вiтчизняного бiзнесу. Досвiд технологiчно розвинених краш свщчить про державну пiдтримку розвитку передових технологiй, пов'язаних з високим комерцшним ризиком. Йдеться про пiдприемства, де створюються шновацшш продукти з великою доданою вартютю. Передусiм це стосуеться пiдприемств електронно1 промисловостi. Аналiз !х дiяльностi свiдчить, що в 2010 р. лише деяю з них досягли докризових результата отримання чистого доходу (виручки) вщ реалiзацil продукци (табл. 2).
Зм1на величини чистого доходу (виручки) в1д реал1зацИ' продукцп на тдприемствах електронног промисловост1, тис. грн.
Пiдприемства 2007 2008 2009 2010 2010/2007
Науково-техшчний комплекс «Електронприлад» 35061,8 47415,0 54034,0 80208 228,8
Науково-виробниче об'еднання "Ки1вський завод автоматики iм. Петровського" 26029,0 30777,0 65684,0 35603 136,8
Мукачiвський завод «Точприлад» 76363,0 68306,0 68430,0 99933 130,7
Таблиця 2
Серед економiчних показниюв з точки зору власниюв шдприемства найбшьш важливою е рентабельшсть власного капiталу, оскiльки дiяльнiсть шдприемства
мае бути спрямована на збшьшення суми власного катталу. На рис. 1 наведено рентабельшсть власного катталу усшшно працюючих пiдприемств, поданих у табл. 2.
2010 2009 2008 2007
ГС................ттГ
10
12
0
2
4
6
8
□ Мукачiвський завод «Точприлад»
□ Науково-виробниче об'еднання «КиТвський завод автоматики ¡м. Петровського»
□ Науково-технiчний комплекс «Електронприлад»
Рис. 1. Рентабелъшстъ власного катталу
У науково-виробничому об'еднаннi "Ки!вський завод автоматики iм. Петровського", незважаючи на зростання чистого доходу (виручки) вщ реалiзацi! продукцi!, рентабельнiсть власного катталу в 2009-2010 рр. зменшилася майже на 10%, що свiдчить про низьку ефектившсть
використання iнвестованих кош^в. Цей висновок пiдтверджуеться i показником чистого прибутку, що припадае на одну просту акцiю (рис. 2).
У табл. 3 наведено шдприемства, яю в 2010 р. мають гiршi результати, нiж у 2007 р.
2010
2009
2008
2007
'-1
и 1 ,
1
и
и 1
1
■
и
1
□ Мукачiвський завод «Точприлад»
□ Науково-виробниче об'еднання «КиТвський завод автоматики ¡м. Петровського
□ Науково-техычний комплекс «Електронприлад»
0 50 100 150
Рис. 2. Чистий прибуток (збиток) на одну просту акц1ю, грн.
Зм1на величини чистого доходу (виручки) в1д реал^зацИ продукцп на тдприемствах електронног промисловост1, тис. грн.
Таблиця 3
Пщприемства 2007 2008 2009 2010 2010/2007
Тернопшьський радюзавод «Орюн» 27624,0 26490,0 42078,0 26391 95,5
Центральне конструкторське бюро «Ритм» 7622,0 6618,0 10251,0 6436 84,4
Ки!вський завод реле i автоматики 6145 3092 4938 5019 81,7
Державна акцюнерна холдингова компашя «Артем» 745500,0 116670,0 662786,0 412580 55,3
ВАТ «Топаз» 87 246 297 464 208 366 40 165 46,03
Черкаський приладобудiвний завод 16712,0 19563,0 5094,0 6170 36,9
Дшпровський машинобудiвний завод 93361,0 35445,0 6577,0 16504 17,6
Звертають на себе увагу Державна акцюнерна холдингова компашя «Артем» i ВАТ «Топаз», яю в 2010 р. мають гiршi результати, нiж в кризовому 2009 р. У ВАТ «Топаз» чистий дохщ вщ реалiзацil продукци в 2010 р. порiвняно з 2009 р. зменшився на 80,7%. Це не могло не позначитися на шновацшнш дiяльностi ВАТ «Топаз». Так, загальна сума витрат на шновацшну дiяльнiсть в 2010 р. порiвняно з 2009 р. зменшилася в 1,5 раза, а обсяг реалiзованоl шновацшно1 продукци - в 4,7 раза. Наведений приклад доводить, що шновацшна дiяльнiсть пiдприемств бiльшою мiрою залежить вiд результатiв
господарсько1 дiяльностi, нiж вiд створено1 шновацшно1 шфраструктури.
Економiчнi труднощi ВАТ «Топаз» рiзко зменшили рентабельнiсть власного капiталу в 2010 р. (рис. 3). Ця тенденщя характерна i для Державно1 акцюнерно1 компани «Артем», i для Центрального конструкторського бюро «Ритм». Але якщо Центральне конструкторське бюро - це невелике шдприемство, то Державна акцюнерна компашя «Артем» - це велике державне шдприемство, на якому низька рентабельшсть власного катталу свщчить про неефективне використання бюджетних кошлв.
40 35 30 25 20 15 10 5 0
2007
2008
2009
2010
□ Центральне конструкторське бюро «Ритм»
□ ВАТ «Топаз»
□ Державна акцюнерна холдингова компаыя «Артем»
Рис. 3. Рентабелътстъ власного катталу тдприемств електрошки за 2007-2010рр., %
Для трьох високотехнолопчних шдприемств електрошки неприбуткова дiяль-
шсть характерна упродовж чотирьох роюв (рис. 4).
останшх
2 0 -2 -4 -6 -8 -10 -12 -14 -16 -18
2007
2008
2009
2010
□ Терноптьський радюзавод «Орюн»
□ Черкаський приладобуфвний завод
□ Дыпропетровський машинобуфвний завод
Рис. 4. Рентабелътстъ власного катталу тдприемств електрошки за 2007-2010рр., %
Слщ особливо зупинитися на аналiзi виробничо! i економiчно! дiяльностi Днш-ровського машинобудiвного заводу. У статутних документах цього тдприемства вказанi такi види економiчно! дiяльностi:
32.20.1. Виробництво передавально! апаратури;
32.20.2. Ремонт та технiчне обслу-говування передавально! апаратури;
32.30.03. Монтаж передавально! апаратури.
Проте, як свiдчать даш табл. 4, основними видами реалiзовано! продукцi! цього пiдприемства в 2010 р. були послуги.
У той же час серед найб1льш важливих роб1т в 2010 р. е роботи з тематики станц1й захищеного доступу. Зпдно з техн1чним зав-
данням департаменту спец1альних телеко-мун1кац1йних систем захисту 1нформац1! Служби безпеки Укра!ни, на баз1 телекому-н1кац1йно! системи "Дн1про" створено захи-щену систему спецзв'язку, яка вир1шуе проблему побудови закритих, спец1альних в1дом-чих 1 корпоративних мереж силових м1н1с-терств, СБУ, МНС. Устаткування спецзв'язку розроблено разом з 1нженерами 1 технологами заводу 1 повн1стю готове до сер1йного випуску 1 впровадження у замовника.
Основна проблема для ВАТ «Днш-ровський машинобущвний завод» - це невиконання головним замовником ВАТ "Укртелеком" замовлень з виробництва апа-ратури
Таблиця 4
1нформац1я про обсяги виробництва та реал^зацИ основних вид1в продукцп Днтровсъкого машинобуд1вного заводу в 2010р. [5]
Основний вид продукцп Обсяг виробництва
у натуральнш формi (фiзична одиниця вимiру) у грошовш формi (тис.грн.) % до вае! вироблено! продукцi!
Розпод1лення та постачання електроенерги 0 22212,60 71,00
Здавання в оренду власного нерухомого майна 0 7713,00 24,80
телефонних станц1й, урядових р1шень щодо реал1зац1! нац1ональних програм техн1чного розвитку галуз1 зв'язку Укра!ни, де для хол-дингово! компан1! ДМЗ визначена роль про-в1дного в1тчизняного розробника й вироб-ника апаратур зв'язку в Укра!н1. ВАТ "Укр-телеком" в проведенн1 цифров1зац1! мереж мае повну ор1ентац1ю на 1мпортне устатку-вання головного замовника.
У ВАТ «Дншровський машинобущв-ний завод» чисельшсть у 2010 р. порiвняноз 2009 р. знизилася в 2,5 раза, а порiвняно з 2007 р. - у 3,5 раза. В1дносно попереднього
року розм1р фонду оплати прац1 зменшився на 36,3%. Це свщчить про проведення заходiв щодо реструктуризации якi доки ще не дали позитивних економiчних результатiв: чистий дохщ вiд реалiзацi! продукцi! у 2010 р. склав 16504 тис. грн., а собiвартiсть реалiзовано! продукцi! - 16844 тис. грн.
Сл1д п1дкреслити, що ще у 2006 р. Дшпровський машинобудiвний завод вироб-ляв електронн1 автоматичн1 телефонн1 станц1! та комплектне серв1сне обладнання до них (табл. 5).
Торговi Патентний та шший Обсяг Чистий дохвд
Вид продукцп марки, тд правовий захист виробництва у (виручка) вiд
якими продукцi! (винаходи грошовому реалiзацil за
Таблиця 5
Випуск продукцп на ВАТ «Днтровсъкий машинобуд1вний завод» у 2006р.
здшснюеться збут продукцil та лщензи, якi використовуються в продукци) вираженш (у ддачих цiнах, тис.грн.) звiтний перюд, тис.грн.
Електронш автоматичш телефонш станцп та комплектне серв1сне обладнання до них д/н д/н 85598,3 87845,7
Також слщ звернути увагу на те, що залишкова вартiсть основних фоцщв, якi тимчасово у 2010 р. не використовувались у ВАТ «Дншровський машинобудiвний завод», склала 27845 тис. грн., або бiльше 10% !х загально1 вартостi.
ВАТ "Дшпровський машинобуд1вний завод" створено згiдно з:
Указом Президента Украши вщ
26.11.1994 р. №699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизацшних майнових сертифшат1в";
Указом Президента Украши вщ
16.11.1995 р. №1056/95 "Про створення Державно1 акцюнерно1 холдингово1 компани "Дншровський машинобуд1вний завод";
Наказом Фонду державного майна Украши вщ 14.02.1996 р. №25-АТ шляхом перетворення державного шдприемства "Дншровський машинобуд1вний завод" на вщкрите акцюнерне товариство "Дшпров-ський машинобуд1вний завод" вщповщно до закошв Укра1ни "Про приватизащю державного майна" та "Про господарсью товариства".
Засновником даного товариства е держава в особ1 Фонду державного майна Украши, а акцюнерами - Державна холдингова компашя "Дшпровський машинобуд1вний завод", а також ф1зичш та юридичш особи Укра1ни та шших кра1н, що набули прав власност на акци товариства в процес приватизаци на вторинному ринку цшних папер1в та у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Увага, яку було придшено з боку державних i галузевих оргашв управлiння, не забезпечила в 2010 р. збереження у ВАТ «Дшпровський машинобудiвний завод» робочих мiсць, де ще два роки тому було зайнято бiльше тисячi працюючих.
Слщ зазначити, що доля, яка осягнула ВАТ «Дншровський машинобудiвний завод», характерна для бшьшосп
високотехнологiчних пiдприемств Украши, яю пiдлягали приватизацil i акцюнуванню. На багатьох з них у 2010 р. спостерпалося рiзке зниження чисельностi працюючих (табл. 6).
Таблиця 6
Змгна середнъог чиселъностг працюючих на тдприемствах електронног промисловост1 Украгни, чол.
Пiдприемства 2007 2008 2009 2010 2010/ 2007
Мукачiвський завод «Точприлад» 2779 3305 2809 2108 75,9
Державна акцiонерна холдингова компашя «Артем» 2259 2054 1984 1965 86,9
Дншровський машинобудiвний завод 1183 1082 839 334 28,2
Науково-виробниче об'еднання "Ки1вський завод автоматики iм. Петровського" 1085 922 864 742 68,4
Ки1вський завод реле i автоматики 489 418 320 274 56,0
Тернопiльський радiозавод «Орiон» 915 885 785 765 83,6
Науково-техшчний комплекс «Електронприлад» 467 458 465 490 104,9
Черкаський приладобудiвний завод 338 301 192 209 61,8
У тaбл. 7 таведено фiнaнcовi резyльтaти пiдприeмcтв промиcловоcтi 3a видaми економiчноï дiяльноcтi 3a шчень-квiтень 2011 р., яю cвiдчaть, що виробництво електричного, електронного i оптичного облaднaння мae нaйгiрший фiнaнcовий резyльтaт вiд звичaйноï дiяльноcтi до оподaткyвaння y мaшинобyдyвaннi. Вiдноcно до зaгaльного обcягy пiдприeмcтв, що виробляють електричне, електронне i оптичне обладшння, 43,9% cклaдaють пiдприeмcтвa, якi згзшли з6итку.
Для пiдприeмcтв, де зо^реджено виробництво електричного, електронного i оптичного облaднaння, xaрaктернa низькa плaтоcпроможнicть оcновноï чacтини зaмов-
никiв, що негативно впливae нa збiльшення обcягiв виробництвa.
Вiдcyтнicть влacниx коштiв та виcокотеxнологiчниx пiдприeмcтвax не дозволяе здiйcнювaти aктивнy iнновaцiйнy дiяльнicть, пов'язaнy з теxнологiчним оновленням виробництвa i випуотом конкyрентоcпроможноï продyкцiï. Для циx шдприемств трaнcфер теxнологiй не може 6ути реaлiзовaний через вiдcyтнicть коштiв для циx цiлей. Тaк, нa Дшпров^кому мaшинобyдiвномy зaводi зa оcтaннi 5 роюв було придбaно 4 лщензи, з якиx тiльки однa бyлa пов'язaнa з профiлем роботи пiдприeмcтвa (тaбл. 8).
Фiнaнсовi результати тдприемств промисловосmi за видами економiчноï дiяльносmi за тень-квтень 2011 р. [6]
Таблиця 7
Фiнaнcовий резyльтaт вiд звичaйноï дiяльноcтi до оподaткyвaння Пiдприeмcтвa, якi отримгли прибуток, % до зaгaльного обcягy пiдприeмcтв Фiнaнcовий резyльтaт пiдприeмcтв, яю отримгли прибуток, млн. грн. П^^еметта, якi зaзнaли збитку, % до зaгaльного обcягy пiдприeмcтв Фiнaнcовий резyльтaт пiдприeмcтв, яю зaзнaли збиток, млн. грн.
Мaшибyдyвaння 2209,4 55,3 3851,0 44,7 1641,6
Виробництво мaшин i обладшння 271,0 53,6 993,1 46,4 722,1
Виробництво елект-ричного, електрон-ного i оптичного обладшння 11,2 56,1 512,4 43,9 501,2
Виробництво трaнc-портниx зacобiв i обладшння 1927,2 58,4 2345,5 41,6 418,3
Виробництво i розподш електроенергп, ггзу i води 2836,8 36,0 5555,2 64,0 2718,4
Таблиця S
1нформащя про одержат лщензи (дозволи) на окремi види
дiяльносmi у ВАТ «Днтровський мaшинобудiвний завод»
Вид дiяльноcтi Номер лiцензiï (дозволу) Дaтa видaчi Держaвний оргaн, що видaв Дaтa зaкiнчення дiï лiцензiï (дозволу)
Викошння роботи шдвище- 17.07.30.- 02.01.2007 Держгiрпромнaгляд 02.01.2012
но1 небезпеки 74.30.0
На медичну практику АВ№155487 31.07.2006 Мшютерство охорони здоров'я Украши 15.06.2011
Оргашзащя та проведення спортивних занять профес> оналiв та любител1в спорту АВ№387325 28.11.2007 Мшютерство Украши у справах tiMÏ, молод1 та спорту 28.11.2012
Система якост стосовно проектування, розробки, ви-робництва та обслуговання устаткування для радю, телебачення та зв'язку UA.2.037.1440 05.04.2005 Дншропетровський Державний центр iз стандартизации метрологи та сертифшаци 04.04.2010
Аналiз свщчить, що практично на ycix високотехнологiчних пiдприeмствах на дослщження та розробки в 2010 р. кошт1в не витрачалось. Так, за даними аудиту в науково-виробничому об'еднанш «Кшвський завод автоматики îm. Петровського» (ПАТ «КЗА») не вживаються заходи щодо захисту i розширення виробництва та ринюв збуту. Особливост стану розвитку галуз1 виробництва не дослщжувались. ПАТ "КЗА" мае невисокий р1вень техшчного та технолопчного оснащення виробництва. Низький р1вень технолопчно1 продуктивносп та недостатня завантаженють виробничих потужностей, не надае можливост виконувати невелик приватш замовлення через 1х високу соб1вартють. Якщо у минул1 часи невисокий р1вень техшчного та технолопчного оснащення промислових виробничих процес1в (обладнання низько1 продуктивности було можливо компенсувати збшьшеною кшьюстю одиниць обладнання та збшьшеною кшькютю роб1тниюв (кадр1в), то на сьогодшшнш день через високу соб1вартють, викликану зростанням зароб1тно1 плати, податюв на зароб1тну плату, обов'язкових вщрахувань на зароб1тну плату, витратами на утримання виробничих площ (витрати за користування площею, комунальш витрати, ремонтно-буд1вельш
витрати тощо), витратами на обслуговування обладнання (профшактичш роботи, ремонтно-вщновлювальш роботи, замша витратних матер1ал1в та елемент1в) таке замщення приводить до збитковость Низька продуктивнють технологИ та пов'язана з нею висока соб1вартють дозволяють конкурувати лише в розр1з1 великих замовлень на виготовлення однотипного товару. При шдвищенш виробничого завантаження потужностей соб1вартють знижуеться, що дозволяе конкурувати на ринку. У зв'язку з вщсутшстю кошт1в заходи щодо впровадження нових технологш та товар1в шдприемство не виконуе. Зрушити процес оновлення можливо лише за наявносп стороншх швестицш [7].
Необхщнютю змiни несприятливо1 економiчноl ситуаци, яка склалася на окремих високотехнологiчних
шдприемствах, е рiшення про продаж !х пакета акцiй не менше 25% статутного катталу (табл. 9). Так, первинна вартють пакета акцш ВАТ «Тернопшьський радiозавод «Орiон» складае 38,7 млн. грн. Одшею з найбшьш важливих вимог до iнвестора е забезпечення прибутково1 дiяльностi пiдприемства, швестування в його розвиток не менше 2 млн. грн. щорiчно, а також виконання сощальних зобов'язань.
Таблиця 9
Ор1ентовний перелж тдприемств, пакети акц1й яких не менше 25% статутного^ катталу будуть запропоноват до продажу в 2011 р. [8]_
Номер у перелшу Код за едрпоу Пiдприемства Державна частка статутного капiталy, що пропонуеться до продажу,%
1 2 3 4
20 214853 ВАТ «Кив^кий зaвод реле тa aвтомaтики» 58,94
22 216964 ВАТ «Укрaïнcький туково-до^адний шститут етлово! електронiки «Перетворювaч» 46,042
24 222151 ВАТ «Пaвлогрaдcький згвод aвтомaтичниx лiнiй i мaшин» 25,0 %+1 aкцiя
67 1130667 ВАТ «Авiaцiйне пiдприeмcтво cпецiaльного признaчення «Мери^н» 100,0
89 5744350 ВАТ «Северодонецький прилaдобyдiвний зaвод» 55,78
92 5761318 «Акцюнерш компaнiя «Свемa» 91,595
101 14307392 ВАТ «Чернiгiвcький зaвод рaдiоприлaдiв «ЧеЗaРa» 25,0
109 14309356 ВАТ «Нayково-виробниче об'едшння «Киïвcький зaвод aвтомaтики iм. Г.1. Петровcького» 93,07
110 14309824 ВАТ «Нayково-доcлiдний iнcтитyт електромеxaнiчниx прилaдiв» 94,44
111 14309913 АТ «Мaшинобyдiвне виробниче об'едшння «Орюн» 50,0 % + Ькщя
1 2 3 4
112 14309988 ВАТ «Закарпатський завод «Електроавтоматика» 94,534
113 14310069 ВАТ «Черкаський завод телеграфно! апаратури» 25,01
114 14310253 ВАТ «Сюф» 66,59
115 14311459 ВАТ «Завод «Прилив» 100,0
116 14311577 ВАТ «Укра!нський науково-дослщний шститут технологи машинобудування» 35,265
135 22607719 ВАТ «Тернопшьський радiозавод «Орiон» 96,13
142 23945298 ДАХК «Дншровський машинобудiвний завод» 100,0
154 30722314 ВАТ «Ки!вський радюзавод» 50,0 % - 1 акщя
На рис. 5 вказано сектори електронно! промисловоси, яю включають високотехно-логiчнi пiдприeмства. Виделеш сектори е основними з точки зору формування соцiально-економiчних показникiв
електронно! промис-ловосп в цiлому. Вони формують iнфраструктуру галузi i впливають на розвиток шших сумiжних галузей i пiдгалузей реального сектору економiки.
Сектори електронно! промисловост
Рис. 5. Сектори електронног промисловост!
Наприкшщ 1991 р. в Укра!ну вiд загальносоюзних структур перейшло 128 пiдприемств, якi за певними параметрами можна було вщнести до електронно! промисловосп. Сучасний стан електронно! промисловост Укра!ни характеризуеться такими тенденщями:
високий знос основних фондiв (на окремих пiдприемствах до 60% i вище);
порушення традицiйних схем науково! i виробничо! кооперацi!;
у структурi продажiв частка експорту складае на деяких пiдприемствах до 90%.
Характерною особливютю
iнновацiйно! дiяльностi в електроннш
промисловостi е те, що одна iнновацiя за характером застосування може поеднувати ознаки продуктових iнновацiй,
технологiчних i соцiальних. Це пов'язано з тим, що, наприклад, новий транзистор може бути орiентований на створення ново! радютехшчно! апаратури (продуктова шноващя), одночасно з цим вш може бути важливим чинником розробки ново! технологi! (технологiчна шноващя) i мати соцiальний ефект (орiентацiя на задоволення потреб людини в нових послугах, наприклад, стiльникового зв'язку). На рис. 6 наведено модель шновацшно! дiяльностi в електроннiй промисловостi.
Перший рiвень шновацшо1 дiяльностi
Електроннi компоненти: продуктовi i технологiчнi шноваци
Рис. 6. Двор!внева моделъ гнновацШног дгялъностг в електроннт промисловостг
Наведена модель показуе, що в цшому шновацшна дiяльнiсть в електроннш промисловостi е дворiвневою. На першому рiвнi розробляються шноваци у сферi створення компонентно1 бази. Для першого рiвня характерна залежнiсть продуктових шновацш вщ технологiчних. Це пов'язано з тим, що неможливо створити, наприклад, транзистор з новими характеристиками, не змшивши технологiю його виготовлення.
На другому рiвнi створюються iнновацiйнi продукти з використанням компонентно1 бази. Рiзниця мiж iнновацiйною дiяльнiстю цих двох рiвнiв полягае в тому, що шноваци, створенi на першому рiвнi, повиннi обов'язково бути затребуваними на другому рiвнi.
Вплив електронно1 промисловост на усi галузi економiки пояснюеться тим, що електронна продукщя, ^ в першу чергу, елементна база, е основою створення ушх видiв вшськово1 технiки i бiльшостi цившьно1 продукци. До того ж слщ враховувати, що електронiка стае матерiальною основою шформацшно1 вiйни
[9].
Упродовж ушх рокiв незалежностi Укра1ни високотехнолопчш пiдприемства намагаються пристосуватися до ринкових умов, i кожне з них знаходить власний шлях розвитку. Так, з 211 шдприемств промисловост^ як за галузями i видами економiчноl дiяльностi належать до шдприемств з виробництва електронно-обчислювальних машин та шшого устаткування для обробки шформаци, виробництвом електронно-
обчислювальних машин i шшого устаткування для обробки шформаци займаеться 11,8% шдприемств, продажем -13,7, сервюне обслуговування здiйснюють 74,5% шдприемств. Сервюне обслуговування - це шдготовка програмного забезпечення, обслуговування касових апараив, банкоматiв i iншого торгового електронного устаткування.
Аналiз свiдчить, що практично ус високотехнологiчнi пiдприемства Укра1ни потребують фундаментально1 змiни техно-логiй, переоснащення новим устаткуванням, яке уможливлювало б швидку змiну про-дукцil, що випускалася, i придбання попиту на внутршньому i зовнiшньому ринках.
В умовах вщсутносп власних фiнансо-вих кош^в i бюджетного фiнансування для високотехнолопчних пiдприемств
актуальним е пошук стратепчних iнвесторiв. Для цього високотехнологiчнi шдприемства Украши мають бути швестицшно привабливими.
Пошук стратепчних iнвесторiв, якi б дозволили вийти високотехнолопчним пiд-приемствам електронно1 промисловостi на новий технологiчний рiвень, неможливий без розкриття iнформацil на фондовому ринку. Проте багато вщкритих акцюнерних товариств доки ще не освоши культуру розкриття iнформацil. Аналiз розкриття iнформацil пiдприемствами, якi виробляють електронно-обчислювальнi машини i iнше устаткування для обробки шформаци, показав вщсутнють регулярное' звiтностi, яка вiдповiдала б запитам iнвесторiв. Фiнансова
зв^шсть не дозволяе вибудовувати фiнансовi модет, прогнозувати майбутнiй прибуток, po3Mip дивiдендiв i динамiку акцiй. Тому при такому пiдходi до розкриття шформаци складно розраховувати на залучення швес-тицiй для здiйснення iнноващйно! дiяльностi на великих пiдприемствах. У той же час в за-рубiжнiй практицi все бiльше поширюеться розкриття шформаци в режимi реального часу.
Для високотехнолопчних промислових пiдприемств Украши необхщно ширше використовувати сучаснi методи
господарювання. Одним з них е франчайзинг. Франчайзинг - це схема роботи, при якш тдприемець або компатя (франчайзи) придбае права на торгову марку i готову систему бiзнесу у вщомшо! i досвiдченiшо! компанп (франчайзера). Головна перевага тако! схеми роботи -мiнiмiзацiя iнвестицiй i ризикiв на початку нового бiзнесу.
Промисловий франчайзинг е одним з титв л^нз^но! угоди, яка передбачае передачу певних прав вiд розробника технологи продукту, процесу або know how одержувача в обмш на внесок або частку у вщрахуваннях.
Разом з промисловим франчайзингом необхщно широко використовувати техшчну кооперащю.
При формуванш пропозицiй важлива роль належить репутацп фiрми-виробника, стандартизацн технiки, об'еднанню i кооперацн.
Створення бiзнес-спiвтовариства на ринку шновацшних продуктiв е актуальним. Особлива роль належить юридичним формам об'еднання i розподiлення. Формами об'еднання можуть бути асощацп, некомерцiйне партнерство, саморегулююча органiзацiя.
В Укра™ створена Асощащя iнновацiйних пiдприемств Украши. При ll створеннi враховувався передовий европейський досвщ. Ставилася мета створити ефективну структуру
комерцiалiзацil i трансферу технологiй для залучення швестицш в економiку, реалiзацil спiльних швестицшних проектiв, просування iнновацiйних технологiй на украшському i мiжнародному ринках. Проте низький рiвень
iнновацiйно! дiяльностi на
високотехнолопчних тдприемствах
свiдчить, що це об'еднання доки ще не дало очшуваних результатiв.
Позитивним прикладом об'еднання е створення шновацшного альянсу ПАТ «Науково-виробничий концерн «Наука».
Засновниками концерну стали:
Державний науково-дослщний центр «Фотон» (м. Ки!в);
Науково-виробниче пiдприемство «Сатурн» (м. Ки!в);
Науково-виробниче тдприемство «Карат» (м. Львiв);
Нацiональний науковий центр «Харювський фiзико-технiчний iнститут» (м. Харюв);
Радiоастрономiчний iнститут НАН Укра!ни (м. Харкiв);
Науково-технологiчний концерн «1нс-титут монокристалiв» НАН Укра!ни (м. Хар-кiв).
Для високотехнологiчних тдприемств, у тому числi пiдприемств електронно! промисловоси, актуальним е кластерне об'еднання. Кластери для
високотехнолопчних тдприемств потрiбнi у зв'язку з тим, що !х шновацшна дiяльнiсть вимагае ресуршв i компетенцi!, якi часто знаходяться за межами окремо! компанi! [10].
До кластерiв входять як територiально близькi, так i територiально вщдалеш пiдприемства, об'еднанi загальними проектами, знаннями, досвщом взаемодi! i культурою вщносин. Межi кластерiв увесь час рухаються; залежно вiд стану ринку i завдань кластер може значною мiрою переформовуватися. У зв'язку з цим великого значення набувае визначення ядра кластера -iнiцiаторiв створення, вщповщальних за стратегiю його розвитку. Це мають бути висококонкурентнi, в електрошщ -обов'язково експортоорiетованi компанi!. Таю компанп висувають вимоги до ушх учасниюв кластера i стимулюють !х розвиток. Масштаб дiяльностi ядра кластера повинен значно перевершувати середнiй галузевий.
Для високотехнолопчних тдприемств характерне рiзноманiття форм власносп. Так, аналiз форм власносп пiдприемств, якi виробляють електронно-обчислювальнi
машини i iнше устаткування для обробки шформаци, показав, що 25,4% з них е вiдкритими акцiонерними товариствами, а 31,5% - товариствами з обмеженою вщповщальшстю (табл. 10). Рiзноманiття форм власностi пояснюеться рiзними шдходами до реструктуризаци великих науково-виробничих об'еднань, в результат яко! утворилися приватш пiдприемства, малi пiдприемства, спiльнi тдприемства, кооперативи i iншi форми власность Так, ВАТ "Квазар" мае таю доч1рш тдприемства: ДП "Квазар-4", ДП "Квазар-1С", ДП "Квазар-Транс", ДП "Квазар-1нструмент", ДП "Квазар-Рось". Взаемовщносини обумовлеш Статутом доч1ршх тдприемств та договорами про взаемовщносини, яю затверджеш загальними зборами акцюнер1в.
Вищевикладене свiдчить, що необхщно не лише стимулювати розвиток малих пiдприeмств у високотехнологiчних галузях промисловосл, але i аналiзувати lx дiяльнiсть з точки зору активiзащl iнновацiйниx про-цесiв в економщ Украши. У сучасних умовах виконати такий аналiз неможливо, оскiльки вщсутня статистична звiтнiсть, яка б вщбивала ix iнновацiйну дiяльнiсть. У той же час в Росп держава спещально вiдстежуe малi iнновацiйнi тдприемства, яю надають раз на два роки форму статистичного спостереження «2-МП шновацш». За
Слiд звернути увагу на малi пiдприемства. Свiтовий досвщ показуе, що саме на малих промислових пiдприемстваx спостерiгаеться активнiша шновацшна дiяльнiсть. Малi пiдприемства е чутлившими до iнновацiй i завдяки своему динамiзму значною мiрою забезпечують швидке теxнiчне переозброення i реструктуризацiю виробництва на сучаснiй науково-теxнiчнiй основi. Частше малi пiдприемства створюються саме для реатзаци ново! науково! ще1 або технолопчно! розробки. Незважаючи на обмеженють власних ресурсiв, малi пiдприемства здатш отримувати швестици саме для створення шновацшно! продукци на замовлення великих компанш i корпорацiй, виступаючи !х партнерами або субпiдрядниками [11].
результатами дослщження з'ясувалося, що в 2009 р. з 22638 респондента тшьки 923 малих промислових тдприемств (4,08%) здшснювали теxнологiчнi шноваци [12]. Можна припустити, що в Укра1т шновацшна дiяльнiсть малих промислових пiдприемств знаходиться на такому ж, а може ще нижчому рiвнi.
Класичне украшське мале
пiдприемство - представник або торгового сектору, або сектору послуг. На думку фаxiвцiв IFC, розвиток промислового сектору, а з ним i шновацш, гальмуе в першу
Таблиця 10
Шлъшстъ тдприемств за формами власност1 з виробництва електронно-обчислювальних _машин та тшого устаткування для обробки шформаци _
Форма власност тдприемств Кiлькiсть тдприемств
Товариства з обмеженою вщповщальшстю (ТОВ, ДОЧП, НПФ) 67
Вщкрш! акщонерш товариства (ВАТ, ДОЧП) 56
Закрит акщонерш товариства (ЗАТ) 30
Приватш тдприемства (ПП, ПМП, ДОЧП, ПФ, ПВКП, П1ПП, ПММП, ПНВП, НВПФ) 23
Державш виробничi i науково-виробничi пiдприемства (ДВ, НВП ) 20
Малi пiдприемства (МПП, МСП, НПП, мале КП, ПВМП) 9
Спшьш пiдприемства (ВАТ, ЗАТ, ТОВ) 3
Кооперативи (1КК, НТК) 2
1нш1 (ВК, КВКП, ЕППП) 3
Всього 211
чергу юнуюча в KpaÏHi система стандартизаци. Будь-який вироблений в YKpaÏHÎ товар, а також устаткування, задiяне у виробнищта, повиннi вiдповiдати украïнським стандартам, багато з яких мiстять вимоги, що юнували ще при СРСР. Щоб випускати нестандартний або навт просто новий товар, треба сплатити працю iнженерiв, здатних скласти технiчнi характеристики продукту, яю е базою для створення нового стандарту. Таю витрати не шд силу бiзнесмену-початкiвцю: украшсью винахiдники i рацiоналiзатори
спецiалiзуються не на виробницга, а на продажу власних проектов або iдей [13].
Y зв'язку з цим малi промисловi пiдприемства, що здiйснюють шновацшну дiяльнiсть, безпосередньо пов'язану з розробкою або випуском iнновацiйноï продукцiï, повинш мати усебiчну i стабiльну державну шдтримку. Вона може здiйснюватися в рiзних формах: стимулюванням виробництва найбшьш прiоритетних видiв продукцiï, наданням податкових пiльг, дотацiею пiльгового банкiвського кредитування, створенням iнформацiйно-консультативних i науково-техшчних центрiв, розвитком системи страхування, оргашзащею матерiально-технiчного постачання. Важливу роль вщграе прийняття i виконання спещального законодавства, яке дозволило б звшьнити малi промисловi пiдприемства вiд податюв на iнвестицiï для технологiй, що ввозяться. Потрiбнi податковi пiльги на перюд становлення малого промислового пiдприемства. Абсолютно очевидна необхщшсть диференцiйованого податкового пiдходу до малих промислових пiдприемств рiзного профiлю дiяльностi, особливо на рiзних стадiях створення шновацшного продукту. Нижчi ставки податюв повинш застосовуватися для найбшьш важливих, прюритетних галузей.
Висновки. Таким чином, аналiз причин низькоï iнновацiйноï дiяльностi на високо-технологiчних пiдприемствах Украши дозволив зробити таю висновки i пропозицп.
1. Для високотехнолопчних
тдприемств характерна низька ефектившсть використання швестицшних коштiв i неефективне використання бюджетних коштiв.
2. Для бшьшосп високотехнологiчних пiдприемств iснують проблеми, пов'язанi з реалiзацiею продукцiï, що потребуе шдвищення ïï конкурентоспроможностi.
3. Вщсутшсть власних коштiв на високотехнолопчних тдприемствах не дозволяе вести активну шновацшну дiяльнiсть, пов'язану з технолопчним оновленням виробництва i випуском конкурентоспроможноï продукцiï. Для цих тдприемств трансфер технологш не може бути реалiзований через вiдсутнiсть коштiв для цих цшей. Y той же час практично ус високотехнологiчнi шдприемства Yкраïни потребують фундаментальноï змiни технологш, переоснащення новим обладнанням, яке дозволяло б швидко змiнювати продукцiю, що випускаеться та мае попит на внутршньому i зовнiшньому ринках.
4. В умовах вщсутносп власних коштiв i бюджетного фшансування для високотехнологiчних тдприемств актуальним е пошук стратегiчних iнвесторiв. Для цього високотехнологiчнi пiдприемства Украши мають бути iнвестицiйно привабливими. Пошук стратепчних iнвесторiв, якi б дозволили вийти високотехнолопчним пiдприемствам електронноï промисловосп на новий технологiчний рiвень, неможливий без розкриття шформаци на фондовому ринку. Проте багато вщкритих акцюнерних товариств доки ще не освоши культуру розкриття шформаци. Вщсутшсть регулярноï звiтностi не вiдповiдае запитам iнвесторiв. Фiнансова звiтнiсть не дозволяе вибудовувати фiнансовi моделi, прогнозувати майбутнiй прибуток, розмiр дивiдендiв i динамiку акцш.
5. Для високотехнологiчних промислових тдприемств Украши необхщно ширше використовувати сучасш методи господарювання, у тому чи^ кластернi об'еднання. Ураховуючи значущiсть електрошки для економiки краïни, пропонуеться створити кластери в електроннiй промисловостi за кожним iз видiлених секторiв за участю малого пiдприемництва.
6. Для високотехнолопчних тдприемств характерне рiзноманiття форм власносп. Малi промисловi пiдприемства, що
здшснюють шновацшну дiяльнiсть, безпосередньо пов'язану з розробкою або випуском шновацшно1 продукци, повинш мати усебiчну i стабшьну державну пiдтримку. Вона може здшснюватися в рiзних формах: стимулювання виробництва найбшьш прiоритетних видiв продукци, надання податкових пiльг, дотацiя пiльгового банювського кредитування, створення iнформацiйно-консультативних i науково-технiчних центрiв, розвиток системи страхування, оргашзащею матерiально-технiчного постачання.
7. Об'ективно необхвдним е перехiд крупних високотехнологiчних промислових пiдприемств на субконтрактну модель виробництва iз залученням малих тдприемств. При цьому слiд не тшьки стимулювати розвиток малих тдприемств у високотехнолопчних галузях промисловостi, але й аналiзувати !х дiяльность з точки зору активiзацil iнновацiйних процешв в економiцi Украши. Для цього необидно розробити вщповщну форму статистично! звiтностi i один раз на два роки проводити статистичнi спостереження.
8. Для ВАТ "Топаз" та тдприемств, яю ведуть активну зовшшньоеконом1чну д1яль-ность, дозволити отримувати лщензн на проведення самостшно1 зовнiшньоекономiчноl д1яльност1. Отримання лщензн дозволить збiльшити обсяги поставок за рахунок скорочення часу на виршення контрактних питань та розширити коло iноземних замовникiв, а також активно проводити зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.
Зроблеш висновки i пропозицн спрямованi на реалiзацiю Програми розвитку швестицшно1 та шновацшно1 дiяльностi в Укра1ш, яка була затверджена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 2 лютого 2011 р. [14].
Л^ература
1. Програма економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.Ua/files/0/9/ programa_reform.pdf.
2. Госинвестиций презентовало систему трансфера технологий
[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.express-release.com/release/6204.
3. Соцiально-економiчний розвиток ре-гюшв Украши за ачень-березень 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2010 рш. - К.: Держкомстат Украши, 2011. -567 с.
5. Регулярна шформащя ВАТ «Дшпровського машинобудiвного заводу» за 2010 рш [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://smida.gov.ua/db/emitent/year/showform/ 69/211648.
6. Украинские предприятия завершили январь-апрель 2011 г. с финрезультатом 20,8 млрд. грн. - 2011. - 14 июн. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://bin.ua/news/ economics/economic/116591-ukrainskie-pred-priyatiya-zavershili-yanvar-aprel .html.
7. Регулярна шформащя ПАТ «НВО «Кшвський завод iм. Г.1. Петровського» за 2010 рш [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://smida.gov.ua/db/emitent/year/show-form/13/206840.
8.1нформащя про хiд приватизацн державного майна в Укра1ш за сiчень-листопад 2010 року // Вщомосп приватизацii. -2011.-№2 (645). - 12 ачн. - С. 5-6 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.spfu. gov.ua/ukr/paper/20110112/2_6.pdf.
9. Ольшевський В.И. Стратегия воссоздания гражданского и оборонного машиностроения (теория и практика). - К.: МИИВЦ, 2001.-418 с.
10. Шовкалюк В.С. Развитие инновационной инфраструктуры и системы трансфера технологий: состояние и проблемы // Международный форум «Трансфер технологий и инновации»: сб. науч.-практ. материалов. - Симферополь: Колор Принт, 2010. - С. 16-25.
11. Бернадская И.В. Инновационная деятельность и возможности развития малого и среднего бизнеса [Электронный ресурс] / И.В. Бернадская. - Режим доступа: http://www.ip-centr.kiev.ua/newcipip/control/ru/ publish/article/ main?art_id=108099.
12. Шестоперов А. Ничтожно малые инновации [Электронный ресурс] / А
Шестоперов. - Режим доступа: http://slon.ru/ blogs/shestoperov/post/526065/.
13. Развитие малого бизнеса: малый бизнес в Украине [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.ubsjournal.com/ lowbusiness/1102-small-business.
14. Програма розвитку iнвестицiйноï та iнновацiйноï дiяльностi в Украшк постанова Кабшету Мiнiстрiв Yкраïни вiд 2 лютого 2011 р. №389 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http : //zakon.rada.gov .ua/ cgi -bin/laws/ main. cgi ?nreg=3 89-2011 -%EF.
