CC BY
48
ческая модель прогнозирования прочности термопластичных клеевых соединений древесины. Осуществлен анализ полученных результатов прогнозирования прочности клеевых соединений древесины дуба. Исследовано влияние строения и структуры древесины дуба, химических компонентов структурированных и неструктурированных поливи-нилацетатных клеев на прочность клеевых соединений при эксплуатации. Установлена закономерность изменения прочности термопластичных поливинилацетатных клеевых соединений древесины дуба в зависимости от изменения влажности и температуры окружающей среды.
Ключевые слова: клей, древесина, прочность, влажность, температура, клеевые соединения, прогнозирование, водостойкость, теплостойкость.
Kshyvetsky B.Ya. The Effect of Moisture and Temperature on the Strength of Thermoplastic Adhesive Hardwood Joints
The results of studies of the effect of atmospheric moisture and ambient temperature on the strength of polyvinyl acetate adhesive joints of hardwoods on the example of oak wood are given. A mathematical model for predicting the strength of thermoplastic adhesive wood joints is used. The results of predicting the strength of adhesive oak wood joints are analyzed. The influence of oak wood structure as well as chemical components of structured and unstructured polyvinyl acetate adhesives on the strength of adhesive joints during operation is investigated. The pattern of change in the strength of thermoplastic polyvinyl acetate adhesive oak wood joints depending on varying atmospheric moisture and ambient temperature is established.
Key words: adhesive, wood, strength, moisture, temperature, adhesive joints, predicting, water resistance, heat resistance. _
УДК 502.17 Проф. О.М. Мандрик, д-р техн. наук -
1вано-Франшвський НТУ нафти i газу
АНАЛ1З ПРИЧИН АВАР1ЙНИХ СИТУАЦ1Й ТА РУЙНУВАНЬ МАПСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОД1В
Проаналiзовано основы причини виникнення аваршних ситуаций на мапстраль-них газопроводах. Встановлено, що у зв'язку зi старшням газотранспортно! мережi та недосконалiстю державного контролю за й безпекою, останшми роками спостерь гаеться збшьшення кшькост аварш на газопроводах Украши. Узагальнений аналiз причин руйнування засвщчив рiзну !х специфику та структуру залежно вiд географiчного положення, шматичних умов !х експлуатацп та шдходш до оцiнювання аваршних си-туадiй. Встановлено основнi фактори, що сприяють пiдвищенiй схильностi металу трубопроводу до стрес-корозшного розтрiскування, що потребуе розроблення комплексного методу оцшювання та прогнозування !х безпечно! експлуатацп.
Ключовi слова: екологiчна безпека, аваршш ситуацл, руйнування, газопроводи.
Актуальшсть. Газотранспортна система (ГТС) Украши складаеться з 38,55 тис. км газопровода з компресорними станциями, 13 шдземних сховищ газу, мережi газорозподiльних i газовимiрювальних станцiй. Магiстральнi тру-бопроводи е найбiльш капiталомiсткими елементами газового комплексу дер-жави. Оскiльки варткть нового газопроводу на порядок вища вiд ранiше побу-дованого, то економiчно доцшьно, спираючись на даш технiчного та еколопч-ного мошторингу, максимально продовжити технологiчну та еколопчно-без-печну експлуатацда газопровiдних систем.
У зв'язку зi старiнням газотранспортной мережi та недосконалiстю державного контролю за 11 безпекою, останнiми роками спостертаеться збшьшен-ня кiлькостi аварш на газопроводах Украши (розрив труб через проедания
Грунту; утворення корозiйних трщин; деформация трубопровод1в, спричинена зсувами i повенями; електрохiмкорозiя на далянках пiдтоплення та ш.). Також зростае вплив на ГТС факторiв глобально!' змiни клiмату: потеплшня, збшьшен-ня кiлькостi та нерiвномiрностi опад1в, частота повеней та iн.
Внаслщок експлуатацií бiльше 25 рокiв значно' частини газопровод1в Украши зростае ризик виникнення аваршно-небезпечних дефектiв та можли-вiсть 'х руйнування. Це спричиняе надходження до атмосферного пов^я, Грунту та водойм складових природного газу. Нагромадження цих речовин в атмос-ферi е причиною порушення газового балансу, що може активiзувати глобальну змiну клiмату. Особливо небезпечними е сiрчистi сполуки й окиси азоту, ят спричиняють кислотнi дошд, якi здатнi випадати на вщсташ багатьох сотень i тисяч кiлометрiв вiд джерела первiсного викиду речовин. Шд впливом кислот-них дошдв вiдбуваеться закислення вод озер i Грунтiв, змiнюеться 'х хiмiчний склад, попршуеться екологiчний стан тощо [1].
Об'екти та методи дослiджень. Внаслщок тривало!' експлуатацл мапс-тральних газопроводiв, по-перше, знижуються захиснi властивостi iзоляцiйних полiмерно-стрiчкових та бiтумних покрить, ят становлять 70-80 % вiд загаль-но!' протяжностi газових магiстралей, фактичний ресурс яких внаслiдок деГрада-цшних процесiв визначаеться 8-12 роками [2, 3].
По-друге, пiд впливом тривалих функцiональних, як зовнiшнiх та i внут-рiшнiх навантажень, якi формують високий р1вень напружень, метал в станках трубопровода також зазнае процесгв старшня, якi е причиною !'х техногенних вiдмов. Внаслiдок деГрадацiйних процеав у газопровiдних сталях збшьшуеться ризик в'язкого або крихкого руйнування газопровiдних труб, оскшьки зростае як кшьккть дефектiв, так i р1вень внутртшх напружень, знижуеться опiрнiсть розвитку як трiщиноподiбних дефектiв, так i корозшно-втомних трiшин. Крш цього, причиною руйнування мапстральних газопровод1в е також природно-клiматичнi фактори. Так, температурнi впливи переважно уздовж осi труби зу-мовлюють значнi поздовжнi напруження, спричинеш осьовим стиском або роз-тягом, а сейсмiчнi коливання, навантаження, спричинеш дiею води або вiтру, зсуви та проедания Грунпв, навантаження ввд обмерзання та налипання снiгу, викликають осьовi напруження вiд згинальних i крутних моментiв, а також поз-довжньо!' осьово!' сили [4].
Узагальнений аналiз причин руйнування засвдаив рiзну !'х специфiку та структуру залежно вiд географiчного положення, ктматичних умов 'х експлу-атацií та шдход1в до оцiнювання аварiйних ситуацш. Так, структура мапстраль-них газопровод1в у Росií за термiном експлуатацл розподаляеться таким чином:
• до 20 роюв - 28,0 % (41582 км);
• вщ 21 до 30 роюв - 37,0 % (54949 км);
• бшьше 30 роюв - 35,0 % (51979 км) [3].
Таким чином, 72 % мапстральних газопровода Росп експлуатуються понад 20 ротв, а середшй вш експлуатованих магiстральних газопровод1в досяг 34 роки [3]. На загал, у Росií в 1990-2000 рр. близько 30 % випадк1в виникнення аваршних ситуацiй зовнiшня короз1я, включаючи корозiйне розтрiскування пiд напругою або стрес-корозiйне руйнування, е основною причиною руйнувань, тодi як мехашчш пошкодження (зовнiшнi впливи) е причиною руйнувань у
19 % випадюв, а дефекти труб i брак у будiвельно-монтажних роботах ввдповщ-но становлять 11,4 % та 22 % [3]. Причому, впродовж останнiх роюв через зов-нiшню корозда було зареестровано 63,4 % руйнувань, зокрема 58,5 % руйну-вань були iдентифiкованi як стрес-корозшш Тодi як брак металу i дефекти зварки (дефекти труб) та брак у будiвельно-монтажних роботах ввдповщно становлять 6,1 %, 18,3 % (24,4 %) та 12,2 %. Найбшьша кiлькiсть руйнувань у 2000 р. спостеркалась через корозда пiд напруженням на мапстральних газопроводах дiаметром 1420 мм (59,4 %). Обстеженням понад 2500 км мапстральних газопроводов за допомогою магнiтного дефектоскопа (ДМТП-1400) "Спец-нефтегаза" виявлено 70 одиночних трщин i 984 колонiй трiщин стрес-коро-зiйного походження в одношовних закордонних i двошовних трубах Харцизь-кого трубного заводу.
До 1990 р. частка аварш газопровода Росií через корозiйне розтркку-вання пiд напругою i пов'язаних з цим втрат газу не перевищувала 10 % вiд усх аварiй. З 1996 по 2000 рр. кшьккть таких аварш подвошась, а втрати вiд них досягли 50 % ввд загального збитку. Причому стрес-корозiйне руйнування металу труб вщбувалося тiльки на газопроводах великого дiаметра (табл. ) з термь ном експлуатацií вщ 7 до 24 рокiв.
Табл. Розподгл стрес-корозшних аварш по маггстральних газопроводахргзних дгаметргв протягом 1989-2000 рр. [3]
Д1аметр газопроводу, мм
1420
1220
1020
820
720
Частка аварш, %
46,74
38,05
13,05
1,08
1,08
Даш [7] щодо €вропейських газопровода (БОЮ) за перюд з 1970 по 2010 рр. свдаать, що мехашчш пошкодження (зовшшш впливи) е причиною руйнувань у 48,4 % випадюв, а дефекти труб i брак у будiвельно-монтажних роботах становлять 18 %, зовнiшня корозiя е основною причиною руйнувань у 16 % випадюв. Таким чином, головною причиною аварш на европейських газопроводах е зовшшш впливи, тодi як у Роси - корозiя. Газотранспортна система Украши аналопчна росiйськiй. На сьогоднi понад 75 % газопровщно! систе-ми Украши експлуатуеться понад 20 рокш [1,2]. Протягом 2002-2009 ротв на мапстральних газопроводах Украши ввдбулося 414 випадюв аварiйних ситу-ацiй, зокрема 5 аварш i 409 вiдмов.
Найбшьша кiлькiсть аварiй за останнi роки вщбулась на магiстральному газопроводi "Уренгой - Помари - Ужгород": 11.04.2003 р. на 3736 км дшьнищ КЗ Дншро - КС Ставище - КС !ллшщ, 07.05.2007 р. на 3737 км дшьнищ КЗ Дншро - КС Ставище - КС !ллшщ i 06.12.2007 р. на 3854,3 км дшьнищ КС 1л-лiнцi - КС Бар. Результати аналiзу цих масштабних аварш пльйотинного типу руйнування засвiдчили, що íх основною причиною було утворення виявлених у зламi руйнування в осьовому напрямку труби на ввдсташ до 25 мм вiд лшп сплавлення повздовжнього зовнiшнього шва труби, корозшно-втомних трiщин довжиною 0,6-3,0 м та глибиною 6-12 мм за мехашзмом корозiйного розтркку-вання шд напруженням (стрес-корозií) внаслiдок пошкодження захисного пок-риття труб, високо! корозшно! активностi грунпв та порушення режимов елек-трохiмiчного захисту на аваршних дшянках траси [8, 9].
Такi стрес-корозшш трiщини здебiльшого з'являються на зовшшнш по-верхнi труби у виглядi колонiй паралельних дрiбних порушень суцшьносп оркнгованих, в основному, вздовж ос труби, якi з часом, зливаючись, утворю-ють магiстральну корозiйно-втомну трщину, переважно на вiдстанi до 250 мм вщ зварного шва. Найчаспше вони виникають у нижнiй частиш газопровiдноí труби. Залежно вiд корозшно1 активностi Грунтового середовища, навколо га-зопровiдноí труби спостерiгаeться два типи корозшного розтрiскування пiд нап-ругою (стрес-корозií).
Мiжкристалiчному розвитку трiщин по товщиш стiнки труби, тобто 11 розгалуженню сприяють Грунти, що мктять середовище з високим показником кислотносп (рН > 8). Розвиток трщин за механiзмом транскристалiчного руйнування через водневе окрихлення вiдбуваeться у Грунтах з нейтральним або кислотним середовищем (рН < 8) [9].
Вперше у практицi експлуатацií магiстральних газопровода в Украíнi у квiтнi 2003 р. на дшянщ КС "Ставище" - КС "lллiнцi" магiстрального газопроводу дiаметром 1420 мм "Уренгой - Помари - Ужгород" сталося гшьйотинне руйнування, яке, згiдно з висновком Институту електрозварювання iм. 6.О. Па-тона, вщбулося за мехашзмом корозiйного розтрiскування пiд напруженням (стрес-корозп) металу труби внаслiдок неконтрольованого розвитку магктраль-но!' корозiйно-втомноí трiщини глибиною 8 мм та довжиною 650 мм. Шд час ремонтних робгг було замiнено понад 80 м газопровiдноí труби [6,9].
Незважаючи на значш комплекснi обстеження магiстрального трубопроводу "Уренгой - Помари -Ужгород", проведет шсля першого руйнування, у травш 2007 р. на 3737 км мапстрального газопроводу "Уренгой - Помари - Ужгород" ввдбулося гшьйотинне руйнування близько 40 погонних метрiв лiнiйноí частини трубопроводу зi спалахом газу. Близько 12 м лiнiйноí частини магк-трального газопроводу з боку КС "Ставище" було ввдрвано внаслщок руйнування труби в пришовнш зонi кшьцевого зварного стику, звернуто в спраль та ввд-кинуто вибухом на 130 м. Близько 28 погонних метрш лiнiйноí частини магк-трального газопроводу з боку КС "1ллшщ" було зруйновано по пришовнш зош повздовжнього зварного шва та плоско деформовано. На обох кшцях зруйнова-ного газопроводу в нижнш напiвсферi утворилися деформацiйнi гофри.
У цьому ж рощ 6 грудня на 3854,3 км мапстрального газопроводу "Уренгой - Помари - Ужгород" вщбулось гшьйотинне руйнування близько 40 погонних метрiв лiнiйноí частини трубопроводу зi спалахом газу. Внаслщок аварц утворилася яма з глибиною до 10 м та розмiрами 40x25 м. Три фрагменти лiнiйноí частини мапстрального газопроводу було вщкинуто вибухом на вщ-сташ вiдповiдно 62 м, 190 м та 383 м. У радаус до 200 м були розкидаш вибухом фрагменти 68 пригрузiв УБО-1. У мiсцi руйнування металу трубопроводу в пришовнш зош повздовжнього зварного з'еднання виявлено иовздовжш коро-зiйно-втомнi трiщини, орieнтованi паралельно зварному шву.
Згiдно з висновками фахiвцiв iнституту проблем мiцностi, параметри напружено-деформованого стану не були критичними, але вони сприяли руйну-ванню газопроводу за умови наявносп дефектiв у газопровiднiй трубi. Змша просторового положения дiльницi газопроводу у вертикальнш площинi була зу-
мовлена надмiрним баластуванням газопроводу, а в горизонтальны - вiроriд-ною дieю зсувних процесiв на схилi прилеглого пагорба.
Описаш вище аварн вказують на те, що найбiльшу небезпеку для ль ншно! частини магiстральних газопроводiв становить стрес-корозiйне руйну-вання металу труби, що знаходився в напруженому станi. Встановлено основнi фактори, що сприяють пiдвищенiй схильностi металу трубопроводу до стрес-корозiйного розтрiскування [3]:
а) близьюсть до компресорно! станцй (до 25 км), що сприяе пiдвищенню тем-ператури металу труби на виходi з компресорно! станцй до 40 ° С. З шдви-щенням температури зростають швидкост хiмiчних i електрохiмiчних ре-акцш у 2-3 рази на кожш 10 ° С, зокрема зростае швидкiсть деструкцй с^чково!' iзоляцil та швидкють корозй металу труби;
б) використання труб, яю за досвщом експлуатацн мають пiдвищену схиль-нють до стрес-корозiйного розтрiскування (дiаметр 1420 мм, товщина стш-ки 15,7 мм, сталь 470 контрольовано!' прокатки);
в) використання сучкового захисного покриття (94,4 %), при використаннi якого, за досвщом експлуатацй, виявлена найбшьша кiлькiсть аварiй;
г) висока корозшна активнiсть грунту - швидкiсть грунтово! корозн металу газопроводу досягае 0,38 мм/рж згiдно з ДСТУ 4219-2003. Швидкють коро-зГ! металу в дефект захисного покриття при працюючш системi електрохь мiчного захисту (швидкють залишково!' корозн) досягае 0,01 мм/рж;
д) тривалий час експлуатацн - бшьше 23 рокiв;
е) наявнють дiлянок газопроводу в напружено-деформованому сташ, а саме на згинах, опорних частинах i переходах з одного дiаметра на iнший. Крiм руйнувань газопровiдних труб, внаслiдок стрес-корозiйного роз-
трiскування, були руйнування, зумовленi ютотним впливом добових коливань робочого тиску в газопроводах, що у поеднанш з дieю експлуатацiйного середо-вища спричинило появу та розвиток трiщиноподiбних дефектiв у стiнках труб за мехашзмом корозшно! втоми. Також варто зауважити, що низьколегованi сталi, що використовуються для будiвництва газопроводiв, уразливi до корозп. Аналiз розподiлу ввдмов з причин виникнення засвiдчуе, що 35-40 % руйнувань мапстральних газопроводiв - за даними укра'шських та росшських дослвдни-кiв - зумовлеш зовнiшньою (рис. ) та внутршньою корозiею.
Рис. Система корозтних каверн на трубi дiаметром 1420 мм маг^трального
газопроводу "Союз"
Загалом, зовнДшне корозiйне руйнування магiстральних газопроводiв е поширДшим, нiж внутрiшне, яке бДльш характерне для промислових газопровода, оскДльки вони працюють з неочищеним газом, що мiстить багато сДрковод-ню, вологи, вуглекислого газу тощо. Зауважимо, що корозiйне руйнування внутрДшньо!' поверхнi стiнок магiстральних газопроводов мае дуже небезпечнi наслiдки. У роботД [7] показано внутрiшню поверхню труби в мДсцД зародження трiщини, в газопровода який зруйнувався вiдразу пДсля пiдвищення експлуата-цiйного тиску. Руйнування Ыцшовано у нижнiй частинi труби, уражено!' штин-говою корозiею.
АналогДчна ситуация спостерiгаеться i на вДтчизняних магiстральних газопроводах. За статистичними даними, внаслiдок внутрiшньотрубноí диагностики стану магктральних газопроводiв Украши виявляють близько 5000-6000 де-фектiв на кожнД 100 км довжини. Значна частина цих дефектiв е недопустимою i потребуе ремонту. Дослiдження технДчного стану 25 % магiстральних газопровода ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" засвiдчили [180], що втрата понад 60 % металу становить 0,9 % вДд усiх випадкДв; втрата 41-60 % металу - 5 % випадкДв, а втрата 20-40 % металу - 45,5 % випадкДв.
ФахДвцД фiрми "РОЗЕН Юроп Б.В." у 1996-2010 рр. провели дiагностику близько 12000 км магiстральних газопровода. ВнутрДшньотрубна дiагностика засвiдчила ефективнiсть щодо отримання максимуму iнформацií про розмДщен-ня виявлених у тiлi труби дефектДв та способу !'х усунення. Для прикладу, на дД-лянцД КС "Долина" - КС "Россош" на глибинД залягання газопроводу бДльше 4 м було виявлено небезпечнД дефекти з утратою металу понад 60 % по товщинД стДнки труби. За ii результатами виявлено майже 400 аварДйно небезпечних дефекпв, якД було лiквiдовано рДзними методами [5, 6].
КрДм цього, за допомогою iнтелектуального поршня фДрми "РОЗЕН Юроп Б.В." було обстежено технДчний стан магiстральних газопроводов ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на територп фш! УМГ "ЛЬВ1ВТРАНСГАЗ". Встановлено, що втрати металу е на зовшшнш поверхнi експлуатованих понад 20 рокДв труб.
Однак застосування внутрДшньотрубно!' дiагностики дае змогу виявити дефекти, якД мають розмДр 10-15 % товщини стДнки труби, тобто в найбДльш по-ширеному сортаментi труб дiаметром 1420x18,7 мм, виявляються стрес-коро-зшнД трДщини глибиною понад 2 мм. В той час трДщини з глибиною до 2 мм в таких трубопроводах не виявляються, хоча !'х шдростання до критичних розмД-рДв може вДдбутися протягом незначного часового перДоду (1,4 рокДв), який е менший, нДж промДжок мДж плановими дiагностичними оглядами.
Таким чином, у процесД тривало!' експлуатацц на магДстральнД газопрово-ди можливий одночасний вплив навантажень, пов'язаних Дз складним напруже-но-деформованим станом (навантаження, спричиненД ддею природних факторДв, температурнД впливи, тощо), втомних навантажень, зумовлених експлуатацДйни-ми факторами (амплДтудою змДни робочих тискДв, стацДонарними та нестацД-онарними процесами), деградацДйними процесами, якД по-перше, знижуючи за-хиснД властивостД ДзоляцДйних полДмерно-стрДчкових покрить, сприяють коро-зДйним процесам, а по-друге, призводять до старДння металу в стДнках трубопровода. Сумарна ддя перерахованих факторДв спричиняе зародження та розвиток
трiщиноподiбних дефектш i корозiйно-втомних трiщин (див. рис. ), ят, поши-рюючись до критичних po3MipiB, призводять до ïx катастрофiчного руйнування.
Висновки. Отже, правильне розумiння та детальне вивчення цих питань дасть змогу розумно використовувати методи щентифгкаци, диагностики й прог-нозування руйнувань на раннix стадиях ïï розвитку, що дасть змогу зменшити кiлькiсть вiдмов та аварш пiд час експлуатацй мапстральних газопроводов, що, своею чергою, пiдвищить еколопчну безпеку газотранспортно' iнфраструктури.
Обгрунтування безпечно' експлуатацй' трубопровщних систем здiйснюеться за допомогою рiзниx пiдxодiв до ощнювання корозiйно-меxанiч-но' дефектностi металу труб, поеднання яких з врахуванням методологи ощнки ризику i безпеки, без сумшву, знизить ризик виникнення аваршних ситуацiй на магiстральниx газопроводах.
Продовження термiну служби та забезпечення надшно' роботоздатностi газопроводДв, якi експлуатуються в сучасних умовах, потребуе розроблення комплексного (всебiчного) методу оцiнювання та прогнозування 'х безпечно' експлуатацй'. Тому важливими першочерговими завданнями в галузi шдвищен-ня еколого-техногенно' безпеки газотранспортного комплексу Украши е:
• удосконалення системи еколопчного монiторингу за об'ектами комплексу (вщ родовищ i трубопроводiв до сховищ та o6'eKTÎB використання газу) на основi спостережень за змшами хiмiчного складу атмосфери та грунту, ïx спектрально-фiзичниx параметрiв та ш.;
• розроблення методологи ощнювання впливу розмiрiв руйнування магiстральниx газопроводiв та величини втрат витокiв на формування ареалiв забруднення;
• розроблення наукових основ та органiзацiя постшного екологiчного аудиту на об'ектах газотранспортно'1 iнфраструктури.
Отже, представленi данi будуть слугувати базисом для розроблення та обгрунтування комплексного пiдxоду до шдвищення екологiчноï безпеки тран-спортування природного газу.
Лiтература
1. Мандрик О.М. Розвиток наукових основ шдвищення piBHi екологiчноï безпеки при транспортувант природного газу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн. наук / О.М. Мандрик. - 1вано-Франкшськ, 2013. - 40 с.
2. Крижашвський G.I. Корозшно-воднева деградацiя нафтових i газових трубопроводiв та ïi запобiгання : наук.-техн. посiбн. у 3-х т. / G.I. Крижан]вський, Г.М. Никифорчин; за заг. ред. В.В. Панасюка. - 1вано-Франк]вськ - Львгв : Вид-во Iвано-Франкiвського НТУ нафти i газу, 2011. - Т. 1: Основи ощнювання деградацн трубопроводiв. - 2011. - 457 с.
3. Мазур И.И. Безопасность трубопроводных систем / И.И. Мазур, О.М. Иванцов. - М. : Изд-во "Елима", 2004. - 1104 с.
4. Бородавкин П.П. Механика грунтов в трубопроводом транспорте / П.П. Бородавкин. -М. : Изд-во "Недра", 1986. - 62 с.
5. Синугаев М.Ф. Стресс-коррозия на магистральных газопроводах и человеческий фактор / М.Ф. Синугаев, П.В. Климов, А.К. Гумеров и др. // Территория "Нефтегаз" : сб. науч. тр. - 2008. - № 8. - С. 32-36.
6. Ничипоренко М.В. Досвщ дiагностування мапстральних газопроводов ДК "Укртрансгаз" за допомогою внутршньо трубних шспекцш поршн^в / М.В. Ничипоренко, G^. 1ваник // Тру-бопровiдний транспорт : зб. наук. праць. - 2010. - № 6 (66). - С. 7-8.
7. Gas pipeline incidents. 8th Report of the European Gas Pipeline Incident Data Group / D. van den Brand, R. Kenter. - Groningen : EGIG, 2011. - 43 p.
8. Борисенко В.А. Коррозионное разрушение газопроводов / В.А. Борисенко, Ю.П. Ниха-енко, В.И. Крикун // Проблеми корози та протпкорозшного захисту матерiалiв (Корозiя-2006). -У 2-х т. - Спецвип. журналу "Фiзико-хiмiчна механика матерiалiв"] : VIII мiжн. конф. - вист., 6-8 черв. 2006 р. : зб. праць. - 2006. - Спец. вип. № 5. - С. 296-299.
9. Красовський А.Я. Оцшка залишкового ресурсу трубопроводу, ушкодженого стресс-ко-розieю / А.Я. Красовський, 1.В. Ориняк, 1.В. Лохман // Трубопровiдний транспорт : зб. наук. праць. - 2011. - № 2 (68). - С. 18-21.
10. Говдяк Р.М. Енергоеколопчна безпека нафтогазових об'ектш / Р.М. Говдяк, Я.М. Сем-чук, Л.Б. Чабанович та ш. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Лшея НВ", 2007. - 556 с.
Мандрык О.Н. Анализ причин аварийных ситуаций и разрушений магистральных газопроводов
Проанализированы основные причины возникновения аварийных ситуаций на магистральных газопроводах. Установлено, что в связи со старением газотранспортной сети и несовершенством государственного контроля за ее безопасностью, в последние годы наблюдается увеличение количества аварий на газопроводах Украины. Обобщенный анализ причин разрушения показал различную их специфику и структуру в зависимости от географического положения, климатических условий их эксплуатации и подходов к оценке аварийных ситуаций. Установлены основные факторы, способствующие повышенной склонности металла трубопровода к стресс-коррозионному растрескиванию, что требует разработки комплексного метода оценки и прогнозирования их безопасной эксплуатации.
Ключевые слова: экологическая безопасность, аварийные ситуации, разрушение, газопроводы.
Mandryk О.М. The Analysis of the Accidents Causes and Gas Mains Damage
The main causes of accidents on distance pipelines are analyzed. It was established that due to the aging gas transport network and imperfect state control over its security in recent years, an increase in the number of accidents on pipelines in Ukraine is observed. Generalized analysis showed different destruction causes of their specificity and structure depending on the geographical location, climatic conditions of use and approaches to assess emergency situations. The main factors contributing to increased susceptibility to metal piping stress corrosion cracking that requires the development of a comprehensive method for assessing and predicting their safe operation, are identified.
Key words: pipeline, ecological safety, accidents, destruction, pipelines.
УДК 630 *[161+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, д-р с.-г. наук;
проф. 1.С. Вттотв, канд. бюл. наук; здобувач 1.1. Харитон;
здобувач Р.В. Осташук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 КВАЛ1МЕТРН ДРОВ'ЯНО1 ДЕРЕВИНИ
Розглянуто особливост квалiметрil дров'яно! деревини, яку поставляли на Пере-чинський лiсохiмiчний комбшат. Основний акцент зосереджено на квалiметрil дров'яно! сировини в розрiзi "порода - щшьшсть - волопсть - теплотворна здатшсть". Запропоновано вiзуальний подш дров'яно! деревини на три групи за яюсними характеристиками. Визначено щшьшсть дров'яно! деревини в абсолютно сухому сташ для ясе-на звичайного, дуба звичайного, бука люового, клена-явора, граба звичайного та берези бородавчасто!. Проаналiзовано вплив абсолютно! вологост на теплотворну здатшсть деревини.
Ключовi слова: дров'яна деревина, квалiметрiя, теплотворна здатшсть, щшьшсть деревини.
