CC BY
301
УДК 343.8 К. А. Автухов,
канд. юрид. наук Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харшв
АНАЛ1З НОРМАТИВНОГО I ДОКТРИНАЛЬНИХ ВИЗНАЧЕНЬ ПОНЯТТЯ «РЕЖИМ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ»
Розглянуто основш теоретичш тдходи до трактування правовое! конструкцп «режим в установах виконання покарань», що були розроблеш в радянський i пiслярадянський перюди. Проаналiзовано наведене у Кримiнально-виконавчому кодека Украши визначення термiна «режим». Пропонусться авторська дефiнiцiя дослiджуваного поняття, перелiчуються його основнi ознаки.
Ключовг слова: режим в установах виконання покарань, позбавлення вол^ змют режиму, режим вщбування позбавлення волi.
Термш «режим» достатньо широко використовуеться в багатьох галузях права. Наприклад, у теори держави i права вш тлумачиться як система регулятивного впливу, якш притаманнi специфiчнi прийоми регулювання - особливий порядок виникнення й формування змюту прав та обов'язюв [1, с. 245]. Наука кримшально-виконавчого права наповнюе цей термiн специфiчним змiстом, за яким режим розумiеться як один iз центральних правових шстшупв, який по праву займае одне з чшьних мiсць серед основних засобiв виправлення й ресоцiалiзацii засуджених. Цим термiном охоплюеться яюсна характеристика покарання, у ньому концентруеться його каральна сила.
Належна штерпретащя правовое! конструкцп «режим в установах виконання покарань» мае неабияке значення, бо вщ п точностi залежить не лише органiзацiя цих установ, а й принципова оцшка ефективносп 1х дiяльностi.
У вiтчизнянiй науковш юридичнiй лiтературi проблемi тлумачення цього поняття присвятили сво'1' публшацп таю вчеш, як П. П. Козлов, Ю. В. Нiкiтiн, Л. О. Стрелков, О. В. Лисодед, А. Х. Степанюк, I. С. Яковець та ш. Однак значна кшьюсть нерозв'язаних питань залишилася поза увагою зазначених науковцiв. Мета дано']! статп - поповнити науковi знання у сферi аналiзу нормативного й доктринальних визначень категорп «режим в установах виконання покарань».
Робота над дефЫщею розглядуваного поняття продовжуеться вже тривалий час. Одним з перших навiв його тлумачення С. В. Познишев ще на початку 20-х роюв ХХ ст. На його думку, пештенщарний режим (у широкому розумшш) охоплюе всю систему заходiв, за допомогою яких пенiтенцiарнi заклади намагаються досягти сво'1'х цiлей. До них вш вiдносив:
(а) способи розмщення й розподiл засуджених з метою виправно-трудового впливу на них (так зваш «пештенщарш системи») i (б) весь порядок життя, що встановлюеться в пенiтенцiарних закладах, i всi заходи впливу, застосовуванi до в'язшв [12, с. 114].
Запропонована концепщя подвiйностi режиму в установах виконання покарань (дат - УВП) знайшла свое закртлення i в одному з перших тдручниюв з виправно-трудового права, де було зазначено, що режим виправно-трудово'1 установи в широкому значенш - це порядок 11 дiяльностi, вся сукупнiсть заходiв, що забезпечують виконання покарань виправно-трудового характеру й використання методiв, спрямованих на виправлення й перевиховання засуджених. Режим у вузькому розумшш - це один з основних методiв виправно-трудового впливу, що забезпечуе здшснення виправлення й перевиховання, це регламентування порядку тримання засуджених у виправно-трудових установах [13, с. 96].
Але вже незабаром М. О. Беляев розкритикував такий подвшний тдхщ, зазначивши, що розмежовувати поняття «режим» у широкому й вузькому розумшш навряд чи дощльно. Пiд першим маеться на увазi вся дiяльнiсть виправно'1' установи. Таке трактування нiчого не дае для аналiзу й ощнки режиму як одного iз засобiв виправно-трудового впливу на засуджених. Уявлення про нього як про просту сукупнiсть правил, що визначають рамки зовшшньо'1 поведiнки, знижуе його виховну роль як самостiйного засобу виправно-трудового впливу. Набагато бшьше значення для виховання мае те, чим будуть наповнеш щ зовнiшнi рамки поведшки [2, с. 114]. Схожу позищю займав i М. О. Стручков, указуючи, що виокремлення 2-х штерпретацш термiна «режим» (у широкому й вузькому тлумаченш) навряд чи внесе зрозумшсть у його характеристику [14, с. 51]. У подальшому бшьшють науковцiв вiдмовилися вiд його подвшного трактування (в широкому й вузькому смисш).
З нашого погляду, С. В. Познишев все ж таки частково мав ращю, пропонуючи розглядати режим у рiзних ракурсах. Звичайно, це поняття повинно бути однозначним, але якщо вести мову про режим у колошях, то дшсно юнують рiзнi його види. Наприклад, режим у колонн максимального рiвня безпеки значно вiдрiзняеться вщ режиму у виправних колонiях мшмального рiвня безпеки з полегшеними умовами тримання або ж у виховних.
Брак легально! дефшщп поняття «режим» аж до набрання чинносп Кримшально-виконавчим кодексом Украши (далi - КВК Украши) у 2004 р. породив значш розбiжностi його тлумачень, що !х наводили рiзнi дослiдники. Пропонуемо проаналiзувати деякi з них, аби з рiзних точок зору розглянути цей правовий шститут.
О. Г. Ширвшдт режим у виправно-трудових закладах трактував як сукупшсть правил поведшки засуджених, що встановлюються як законами або вщомчими актами, так i самими засудженими в порядку самодисциплши й самооргашзацп, що мають за мету привчити в'язнiв до життя в колективi, до свщомо! дисциплiни, поваги до закону i правил соцiалiстичного спiвжиття, дисциплiнованого поводження в суспiльствi [19, с. 181]. Однак ми дозволимо собi не погодитися з тим, що режим, як сукупшсть правил поведшки засуджених, може встановлюватися останшми в порядку самодисциплши й самооргашзацп. З урахуванням того, що через режим, по сут^ реалiзуеться каральна сторона покарання, надання самим же засудженим права його послабляти чи, навпаки, посилювати суперечить принципам законносп i справедливостi. Режим мае закршлюватися виключно законодавством. Важливим у питаннi забезпечення прав засуджених i дотримання законностi при виконанш покарань вважаемо зроблений iз цього приводу висновок М. О. Стручкова, що юридичними актами, в яких мютяться принциповi положення режиму, е закони, оскшьки вони виражають властивi покаранню правообмеження. Якщо статус громадянина встановлюе закон, то й вилучення iз цього положення можуть бути зроблеш тiльки ним [15, с. 30].
Ид режимом О. А. Беляев розумiв установлений i врегульований нормами виправно-трудового права порядок життя i пращ засуджених, що забезпечуе !х iзоляцiю, здiйснення обмежень, пов'язаних iз позбавленням волi, виконання ними обов'язюв, гарантування реалiзацГi засудженими належних !м прав i створення умов !х виправлення й перевиховання [13, с. 178]. Пiдкреслимо, що зведення режиму в установi виключно до порядку життя i пращ засуджених хоча й додае йому конкретики, але в той же час надмiрно спрощуе, позбавляючи справдi властивого йому обсягу.
На думку М. О. Стручкова, тд режимом у виправно-трудових установах слщ мати на увазi врегульований нормами права порядок виконання покарання у видi позбавлення волi [16, с. 228]. Як видаеться, розгляд дослщжуваного поняття тшьки з ракурсу «виконання покарання» без урахування тако! парно! категорп, як «вщбування покарання», дещо звужуе розумшня режиму, позбавляе його ознаки дiалектичноi едност процесу виконання-вщбування покарання. Крiм того, запропоноване науковцем визначення е занадто загальним ^ власне кажучи, мало що дае для аналiзу режиму як одного з основних засобiв виправлення й ресощалiзащi. Такий же недолiк властивий i дефiнiцii, яку наводить М. П. Журавльов, який формулюе режим як установлений законом i тдзаконними актами
порядок тримання засуджених у мюцях позбавлення волi для досягнення цшей покарання [5, с. 91].
М. О. Беляев так тлумачить цей термш: це врегульована нормами права дiяльнiсть виправно-трудового закладу з iзоляцiï засуджених i нагляду за ними, здшснення обмежень, пов'язаних з позбавленням вол^ виконання засудженими ïx обов'язкiв, реалiзацiï належних 1м прав i створення умов для устшного використання шших засобiв виправно-трудового впливу [2, с. 114, 115]. Проте зазначимо, що режиму як правовш категорп притаманш як динамiчнi, так i статичш риси. З огляду на це, як видаеться, не можна зводити розглядуване поняття виключно до його динамiчноï сторони - до дiяльностi кримшально-виконавчо'1' установи. У процесi виконання-вщбування покарання режимом регулюеться не лише дiяльнiсть установи (виконання покарання), а й поведшка засуджених (вiдбування покарання). До того ж закршлення вимог режиму в законодавствi само по собi вже мае велике значення для гарантування належного поводження iз засудженими в рамках законодавчо встановлених припиав.
Досконалiшим у цьому плаш вважаемо визначення, в якому тд режимом маеться на увазi врегульований нормами права порядок виконання й вщбування покарання, що виражаеться в дiяльностi адмшютрацп й колективу засуджених, у правомiрнiй поведшщ останнix, який спрямований на досягнення поставлених перед ним цшей [17, с. 91]. Така дефшщя е повшшою, адже режим не може регламентувати поведшку лише одного iз суб'екпв кримшально-виконавчих правовiдносин, навiть якщо обсяг прав та обов'язюв у них зовам рiзний.
Неточною видиться й штерпретащя режиму у виправнш установi через вживання термша «правопорядок», яка наводиться в деяких правових джерелах [Див.: 7, с. 53, 54; 11 с. 74], оскшьки вш е емшшою категорiею, а тому доречшше ïï розглядати як мету встановленого режиму в УВП. На переконання О. С. Йоффе й М. Д. Шаргородського, правопорядок - «це забезпечена законшстю система регульованих правом суспшьних вщносин» [6, с. 294]. Якщо погодитися з тим, що режим - це правопорядок, установлений у мюцях позбавлення вол^ довелось би визнати, що правовими нормами, яю його стосуються, регулюються вс суспшьш вiдносини, виникаючi у процес виконання покарання. Мiж тим, цшком очевидно, що правова регламентацiя виконання покарання не вичерпуеться лише режимом [5, с. 88]. Бшьш виваженою щодо оперування категорiею «правопорядок» е точка зору Ф. Р. Сундурова, який зазначае, що правила режиму, будучи суворо регламентованими, складають основну ланку правопорядку у виправно-трудовш установi [17, с. 87].
Ми не погоджуемося i з точкою зору А. I. Васильева й Л. С. Саблшо'1, як трактують режим вщбування покарання як установлеш нормами виправно-трудового права й моралг (курсив автора - К. А.) порядок та умови вщбування покарання у видi позбавлення вол^ що забезпечують реалiзацiю кримшально-правово!' кари й заxодiв виправно-трудового впливу щодо засуджених з метою досягнення цшей покарання [3, с. 6]. Зауважимо, що мораль хоча й перебувае в тюному взаемозв'язку з правом i певною мiрою впливае на порядок та умови вщбування покарання, все ж, з нашого погляду, думка, що режим встановлюеться нормами як права, так i морал^ е помилковою.
Проаналiзувавши дефшщи термша «режим», запропоноваш низкою науковщв, можемо згрупувати ïx. Отже, режим тлумачиться вченими як: (1) сукупнють правил поведшки засуджених, (2) порядок (виконання покарання, життя i пращ засуджених, тримання в УВП, виконання-вщбування покарання, реалiзацiï кримiнально-правовоï кари), (3) дiяльнiсть адмЫстрацп УВП, (4) правопорядок.
Серед наведених тлумачень розглядуваного поняття найчаспше зустрiчаються формулювання з оперуванням термшом «порядок» як центральною категорiею. У чинному КВК мютиться дефшщя режиму, яка теж сформульована iз вживанням слова «порядок». За ч. 1 ст. 102 КВК Украши режим у виправних i виховних колошях - це (а) встановлений законом та шшими нормативно-правовими актами порядок виконання й вщбування
покарання, який забезпечуе iзоляцiю засуджених, (б) постшний нагляд за ними, (в) виконання покладених на них обов'язюв, (г) реалiзацiю ïx прав i законних iнтересiв,
(д) безпека засуджених i персоналу, (е) роздшьне тримання рiзниx категорiй засуджених,
(е) рiзнi умови тримання засуджених залежно вщ виду колонн, (ж) змiна умов тримання останшх. Як бачимо, украшський законодавець визначив конструкцiю «режим у виправних i виховних колошях» саме через словосполучення «порядок виконання i вщбування покарання», хоча серед науковщв таке трактування в законодавсга поняття «режим у колонн» не знайшло одностайного схвалення [Див.: 8, с. 171; 9, с. 386, 387; 10, с. 334].
За тлумачним словником слово «порядок» мае декшька значень («Порядок - 1. Стан коли де-небудь чисто прибрано, вс речi на сво'1'х мюцях. 2. Стан, коли все робиться, виконуеться так, як слщ, вщповщно до певних вимог, правил i т. ш. 3. Державний, суспшьний лад. 4. Певна послщовшсть, черговють чого-небудь» [4, с. 1074]). У даному випадку найдоречшше розумiти пiд порядком певну послщовшсть, черговють чого-небудь. У такш штерпретацн категорн «режим в УВП» означае послiдовнiсть виконання-вщбування покарання або ж черговiсть здшснення цього процесу. Але таке тлумачення режиму не вщображае його характеристики як засобу досягненню мети покарання або ж виправлення й ресоцiалiзацiï, як вш визначений у ч. 3 ст. 6 КВК Украши [8, с. 171].
Саме ж слово «режим» у сучасному тлумачному словнику мае 3 значення: а) державний лад, споаб правлшня; б) точно встановлений розпорядок життя, пращ, вщпочинку i т. ш.; в) система правил, заxодiв, необхщних для досягнення певно'1 мети [4, с. 1208]. У нашому випадку перше залишаемо осторонь як зайве. Обираючи мiж другим i третсм, нагадаемо, що тривалий час i науковцям, i практичним пращвникам було зручно зводити режим у кримшально-виконавчих установах до простого порядку (розпорядку), позбавляючи його щльово'1 спрямованост на досягнення мети покарання. На розумшш режиму як сукупносп правил i заxодiв, необхщних для досягнення мети покарання, наполягае й А. Х. Степанюк. На його переконання, режим покарання - це встановлена кримшально-виконавчим законодавством сукупшсть правил поведшки засуджених (режим вщбування покарання) i заxодiв, яю здшснюються органами й установами виконання покарань i спрямоваш на досягнення щлей покарання (режим виконання покарання) [8, с. 171].
Наведена дефшщя мютить низку позитивних рис: по-перше, вона дае можливють видшити таю сторони цього явища, як режим виконання й режим вщбування покарання; по-друге, дозволяе розглядати режим не просто як звичайний порядок, послщовшсть певних дш, а як сукупшсть правил i заxодiв для досягнення мети покарання; по-трете, вона не обмежуе оперування термшом «режим» виключно щодо покарання у видi позбавлення воль
Та все ж таки й це визначення не позбавлено деяких недолшв. Ми дозволимо собi не погодитися з А. Х. Степанюком у тому, що режим становить собою лише просту сукупшсть (курсив автора - К. А.) правил поведшки засуджених i заxодiв, що здшснюються органами й установами виконання покарань; адже сукупшсть (за словником) - це неподшьна едшсть чого-небудь, загальна кшьюсть, сума чогось [4, с. 1412]. Формулювання розглядуваного поняття як загально'1 кшькосп, суми чи неподшьно'1 едносп правил поведшки засуджених i заxодiв, що здшснюються органами й установами виконання покарань, позбавляе режиму як одного з основних засобiв виправлення й ресоцiалiзацiï засуджених яюсно!' властивосп цшсносп. У цьому випадку слщ вести мову про взаемозв'язок i взаемод^ структурних компонешив, що бшьшою мiрою властиво поняттю «система» (Система (вщ грец. systema - цiле) - об'еднання деяко'1 розмаïтостi в едине й ч^ко розчленоване цiле, елементи якого щодо щлого та шших частин займають належнi 1'м мюця. Фiлософська система е сполученням принципових та основоположних знань у певнш органiчнiй цiлiсностi, доктринi [18, с. 416]). Отже, правильшше, з нашого погляду, визначати поняття «режим» за допомогою термiна «система», який у тому ж тлумачному
словнику трактуеться як порядок, зумовлений правильним, планомiрним розташуванням i взаемним зв'язком частин чого-небудь [4, с. 1320].
Спираючись на наведеш мiркування, пропонуемо авторську дефшщш правово"1 конструкцп «режим в установi виконання покарання»: це встановлена кримшально-виконавчим законодавством система правил поведшки засуджених (режим вщбування) i заxодiв, що здiйснюються адмшютращею органiв та установ виконання покарань, спрямованих на досягнення цiлей покарання (режим виконання).
На перший погляд може видатися зайвим включення до наведеного визначення суб'ектами, яю здшснюють заходи впливу на засуджених, поряд з адмшютращею установи виконання покарання ще й оргашв виконання покарань. Однак цьому юнуе пояснення. За ст. 11 КВК органами виконання покарання е: центральний орган виконавчо1 влади з питань виконання покарань, його територiальнi органи управлшня i кримшально-виконавча iнспекцiя. Вважаемо, що безперспективно заперечувати той факт, що Державна пештенщарна служба Украши, як центральний орган виконавчо1 влади з питань виконання покарань, та ïï територiальнi управлшня хоча безпосередньо й не впливають на процес виконання таких покарань, як позбавлення вол^ обмеження волi чи арешт, але за рахунок здшснення функцш забезпечення й контролю за дiяльнiстю установ виконання покарань, в яких вщбуваються остаточш, опосередковано вщчуваеться вплив на режим у цих установах.
Наведене тлумачення дослщжуваного поняття дае нам змогу виокремити таю ознаки режиму:
- вш установлюеться кримшально-виконавчим законодавством. Ця ознака мае вагоме значення особливо на фош наведених вище поглядiв правникiв, яю стверджують, що правила режиму встановлюються як законами або вщомчими актами, так i самими засудженими в порядку самодисциплши й самооргашзацп [19, с. 181], або ж нормами моралi [3, с. 6];
- установлення належного режиму можливе лише за умови розгляду його в контекст! единого процесу виконання-вщбування покарання;
- режимним правилам, що встановлюються для засуджених, характерна системшсть;
- заходи, що вживаються адмшютращею установи для забезпечення належного режиму нацшеш на досягнення мети покарання.
Список Mimepamypu: 1. Алексеев С. С. Общая теория права : курс. - [В 2 т.] / С. С. Алексеев. - М. : Юрид. лит., 1981. - Т. 1. - 360 с. 2. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях : моногр. / Н. А. Беляев. -Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. - 186 с. 3. Васильев А. И. Режим в исправительно-трудовых учреждениях : учеб. пособ. / А. И. Васильев, Л. С. Саблина. - М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1982. - 64 с. 4. Великий тлумачний словник сучасно"1 украшсько"1 мови. 250 000 ошв / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: Перун, 2005. - 1728 с. 5.ЖуравлевМ. П. Исправление и перевоспитание особо опасных рецидивистов (правовые и организационные вопросы): моногр. / М. П. Журавлев. - М. : ВНИИ МВД СССР, 1975. - 192 с. 6. Иоффе О. С. Вопросы теории права: моногр. / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. - М. : Юрид. лит., 1961. - 382 с. 7. Комментарий к Исправительно-трудовому кодексу РСФСР / под ред. Н. П. Мальшакова.
- М. : Юрид. лит., 1979. - 264 с. 8. Кримшально-виконавче право Украши : тдруч. / Нац. юрид. акад. Украши iменi Ярослава Мудрого ; за ред. А. Х. Степанюка. - Х. : Право, 2005.
- 256 с. 9. Кримшально-виконавче право Украши : навч. поаб. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, I. С. Яковець ; за ред. А. Х. Степанюка. - К. : Юршком 1нтер, 2008. - 624 с. 10. Кримшально-виконавчий кодекс Украши : наук.-практ. комент. / за заг. ред. А. Х. Степанюка. - [Вид. 2-е, допов. i переробл.] - Х. : Одюсей, 2008. - 560 с. 11. Курс советского уголовного права -[В 6-ти т. - Т. 3 : Ч. общ. Наказание] / под ред. А. А. Пионтковского. - М. : Наука, 1970. -349 с. 12. Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки : моногр. / С. В. Познышев. - М.
: Главлит, 1923. - 342 с. 13. Советское исправительно-трудовое право : учебник / под общ. ред. Б. С. Утевского. - М. : Юрид. лит., 1960. - 279 с. 14. Стручков Н. А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы Общей части / Н. А. Стручков. - М. : Юрид. лит., 1984. - 239 с. 15. СтручковН. А. Режим в исправительно-трудовых учреждениях и его правовое регулирование : учеб. пособ. / Н. А. Стручков, А. В. Папуашвили. - Рязань. : Изд-во РВШ МВД СССР, 1985. - 108 c. 16. Стручков Н. А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью / Н. А. Стручков. - Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1970. - 270 с. 17. Сундуров Ф. Р. Лишение свободы и социально-психологические предпосылки его эффективности : моногр. / Ф. Р. Сундуров. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1980. - 240 с. 18. Философский энциклопедический словарь / ред.-сост.: Е. Ф. Губский, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко. - М. : ИНФРА-М, 2009. - 568 с. 19. Ширвиндт Е. Г. Советское исправительно-трудовое право : учебник / Е. Г. Ширвиндт, Б. С. Утевский. - М. : Юрид. лит., 1957. - 244 с.
АНАЛИЗ НОРМАТИВНОГО И ДОКТРИНАЛЬНЫХ ОПРЕДЕЛЕНИЙ ПОНЯТИЯ «РЕЖИМ В УЧРЕЖДЕНИЯХ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЙ»
Автухов К.А.
Рассмотрены основные теоретические подходы к толкованию правовой конструкции «режим в учреждениях исполнения наказаний», разработанные в советский и постсоветский периоды. Проанализировано приведенное в Уголовно-исполнительном кодексе Украины определение термина «режим». Предлагается авторская дефиниция исследуемого понятия, выделены его основные признаки.
Ключевые слова: режим в учреждениях исполнения наказаний, лишение свободы, содержание режима, режим отбывания лишения свободы.
ANALYSIS OF REGULATORY AND DOCTRINAL DEFINITION OF "REGIME IN
PENAL INSTITUTIONS" Avtukhov K. A.
The basic theoretical approaches to the definition of "regime in penal institutions" developed in the Soviet and post-Soviet period. Analyzed given in the Criminal Executive Code of Ukraine regime determination. Given the author's definition of the investigated concept and highlights its relevant characteristics.
Key words: regime in penal institutions, detention, maintenance regime, a mode of serving
prison.
Надтшла до редакцИ 09.09.2013 р.
