CC BY
33
УДК 656.13
АНАЛ1З ФАКТОР1В СИСТЕМ ОЦ1НКИ ПОКАЗНИК1В ЕФЕКТИВНОСТ! ЛАНЦЮГ1В ПОСТАВОК
© 2014
ШВАИСЬКИЙ В. С.
УДК 656.13
Шванський В. С. Аналiз факторiв систем оцiнки показниюв ефективностi ланцюгiв поставок
Метою cmammi е досл'дження та систематиза^я основних nidxodiB до оцнки систем ефективностi ланцюг'в поставок. У cmammi проанал'зо-вано сучасний стан теорИо^нки ефективностi, проведено анал'з найб'шьш поширених критерив о^нки ефективностiланцюгiв поставок. Про-анал'зовано недол'ши таких систем о^нки та об(рунтовано актуальшсть створення штегральних систем, якi б охоплювали ф'шансовi, яшст, часовi та шш'> фактори ефективностi та водночас були практично придатш, виключали б дублювання даних. Проведено анал'в такого яксного фактора ефективностi, як гнучюсть, визначено и джерела. Представлено теори, що визначають часову складову продуктивностi та ефективностi ланцюгiв поставок та 1'х складових елемент'в, проанал'вовано 1'х переваги та недол'ши. Проведена систематиза^я дозволяе адаптувати запропоноват показники та х системи до окремих ринюв чи сфер, формуючи найб'шьш придатт та точт системи о^нки. Ключов'! слова: ефектившстьланцюгв поставок, гнучюстьланцюгiв поставок, системи о^нки ефективност'!ланцюгв поставок. Шп.: 24.
Шванський Володимир Сергйович - астрант, кафедра торговельного тдприемництва, Ки/вський нацональний торговельно-економiчний уш-верситет (вул. Кото, 19, Кив, 02156, Украна) E-mail: shvanskiy@gmail.com
УДК 656.13
Шванский В. С. Анализ факторов систем оценки показателей эффективности цепей поставок
Целью статьи является исследование и систематизация основных подходов к оценке систем эффективности цепей поставок. В статье проанализировано современное состояние теории оценки эффективности, произведен анализ наиболее распространенных критериев оценки эффективности цепей поставок. Проанализированы недостатки таких систем оценки и обоснована актуальность создания интегральных систем, которые охватывали бы финансовые, качественные, временные и другие факторы эффективности и в то же время были бы применимы на практике и исключали дублирование данных. Произведен анализ такого качественного фактора эффективности, как гибкость, определены ее источники. Представлены теории, определяющие временную составляющую продуктивности и эффективности цепей поставок и отдельных составляющих ее элементов, проанализированы их преимущества и недостатки. Проведенная систематизация позволяет адаптировать предложенные показатели и их системы к отдельным рынкам и сферам, формируя таким образом наиболее подходящие и точные системы оценки. Ключевые слова: эффективность цепей поставок, гибкость цепей поставок, системы оценки эффективности цепей поставок. Библ.: 24.
Шванский Владимир Сергеевич - аспирант, кафедра торгового предпринимательства, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: shvanskiy@gmail.com
UDC 656.13
Shvanskiy V. S. Analysis of Factors of Assessment Systems of Performance of Supply Chains Indices
The aim of the article is to study and systematize the main approaches to assessing the effectiveness of supply chain systems. The article analyzes the current state of the theory of performance evaluation, the analysis of the most common criteria for evaluating the effectiveness of the supply chain. The shortcomings of such systems for the assessment and the urgency of creating integrated systems that cover financial, quality, time, and other factors of efficiency and at the same time would be applicable in practice and avoid duplication of data were analyzed. The analysis of the quality factor of efficiency, flexibility, identified by its source was conducted. Theories that define a time component efficiency and effectiveness of supply chains and some of its constituent elements, analyzes their advantages and disadvantages. Systematic organization allows us to adapt the proposed indicators and their systems to individual markets and areas, thus forming the most appropriate and accurate evaluation system.
Key words: efficiency of the supply chain, supply chain flexibility, performance evaluation system of supply chains. Bibl.: 24.
Shvanskiy Volodymyr S. - Postgraduate Student, Department of Enterprise Trade, Kyiv National University of Trade and Economy (vul. Kioto, 19, Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: shvanskiy@gmail.com
Вумовах динамiчного та високоволатильного сере-довища компаншм необхцно застосовувати стратеги та методи, яю допомагали б !м забезпечувати висоюй рiвень ефективностЬ Саме прогнози ефективност операцшно! дшльност е основою для прийняття ршень керiвництвом компани. Управлшня ланцюгами поставок передбачае побудову довiри i взаемовцно-син мiж компанiями - учасниками ланцюгу поставок, впровадження процейв, яю б оптимально вцповцали потребам вцповцно! ситуаци. Оцшка дшльносп, як не-замшна частина процесу управлшня, дозволяе отриму-вати широку всеохоплюючу шформацш щодо процейв, що протжають у ланцюзi поставок, дiяльностi шших його ланок, i здшснювати виправдаш ди, що коригують дшльшсть. Змша фокусу конкуренци з окремих шдпри-емств на ланцюги поставок привела до еволюци показ-
ниюв з внутршни, по вцношенню до компани, до зов-ншнк, що оцшюють дiяльнiсть компани як учасника ланцюга поставок.
Ефективне функцюнування ланцюга поставок е безперечною запорукою успшно! дiяльностi компани на конкурентному полi та досягнення бажаних фшан-сових показниюв. Щоб забезпечувати сталий розвиток, шдходи та концепци управлшня ланцюгом поставок ма-ють еволюцюнувати. Контроль ефективност ланцюга поставок передбачае актуальну та рацюнальну систему критерив дшльностЬ Оцшка дшльносп е обов'язковим елементом ефективно! системи управлшня компашею та запорукою переваг ланцюга поставок. Незважаючи на те, що теорш управлшня ланцюгами поставок та И подальше практичне впровадження набули серйозно-го розвитку останшм часом, аспекти вимiрювання та
оцшки ефективност привертають значно менше уваги. Дотдники також пiдкреслюють, що, незважаючи на низький рiвень уваги до питання оцшки продуктивност ланцюгiв поставок, спостертаеться дуже низький рiвень систематичних впроваджень таких рiшень в практику.
Крш того, не iснуе жодного загальноприйнятого методу оцiнки, нi загально прийнято! класифкацп ме-тодiв, що кнують. Одна з найбкьш вцомих схем оцiнки продуктивностi ланцюга поставок, що запропонована Б. М. Беумоном, включае три складовi ефективно! системи оцшки ланцюга поставок: ресурси, результат, гнучюсть [1].
А. Гунасекаран запропонував альтернативну систему оцiнки, що базуеться на виборi показникiв за принципом рiвня ланцюга поставок: стратепчного, тактичного чи операцiйного [2]. Шзнше вiн доповнив 11 до-датковою систематизацiею за принципом належност до мета-процесiв (планування, закупiвлi, виробництва, доставки) i запропонував об'еднану модель, що комбшуе обидвi класифжаци [3].
Зв'язки з постачальниками - тип i глибина взаемо-зв'язюв мiж фокусною компанiею та постачальниками по всьому ланцюгу поставок. Витрати - уй витрати, що здшснюються в ланцюзi поставок i переносяться на юнцевого споживача. Гнучкiсть - можливкть ланцюга поставок вiдповiдати середовищу, що постiйно змшю-еться, наприклад, змш потреб споживачiв чи довжиш ланцюга поставок.
А. Д. Манiан запропонував систему оцшки, що ба-зувалася на факторному аналiзi вiдомих 34 груп показ-никiв, з яких було обрано шкть найбкьш значних [4].
Задоволешсть споживачiв - здатнiсть ланцюга поставок задовольняти потреби споживачiв.
Процес - ефектившсть операцшно! дшльносй вздовж ланцюга поставок, включаючи оборотшсть ма-терiалiв, продукци та шформаци.
Час - час, що потрiбен ланцюгу поставок, щоб вц-повкти на потреби споживача.
Oцiнка продуктивност е невiд'емною частиною кожно! оргашзаци, допомагае зрозумiти 11 дЬ-яльнiсть, структуру, i шляхи оптимiзацií. Оцш-ка продуктивностi е елементом планування, контролю та прийняття ршень.
Ф. Т. С. Чан видкив шкть ключових процесiв (по-стачання, внутршня логiстика, виробництво, зовнiшня логiстика, маркетинг, продаж) i запропонував внутрiшнi, зовншш та змiшанi показники для оцшки цих процесiв, роздкивши !х на яюсш та кiлькiснi [5]. Так, наприклад, до яюсних показникiв було взнесено задоволення спо-живачiв, еластичшсть ланцюга, iнтегрованiсть шформа-цiйних потоюв, ступiнь запобiгання ризикiв в управлш-нi. Кiлькiснi показники було роздкено на три групи:
1. Орiентованi на витрати (витрати, запаси, рента-бельнiсть).
2. Орiентованi на споживача (частка цеальних за-мовлень, затримки, довжина циклу замовлення, дублю-вання функцш).
3. Орiентованi на продуктивнiсть (використання основних засобiв).
Е. HiAi, один i3 перших досл1дник1в систем оцшки продуктивност та ефективност1 запропонував класифь кац1ю р1вн1в показник1в: шдив1дуальш показники, набори показникш чи взаемопов'язан1 системи показниюв, система зв'язк1в м1ж системою, що досл1джуеться, та зовнш-н1м i внутршшм середовищем, в якому вона д1е [6].
Л. Х. Арам1ян запропонував концептуальн1й шд-х1д, що продемонстрував свою ефектившсть у шмецьких ланцюгах поставок томат1в [7]. Так, було визначено, що ключовими показниками продуктивност1 таких ланцю-г1в поставок е чотири основш категорш ефективн1сть, гнучк1сть, чуйн1сть та яюсть !ж1 Було також розробле-но систему вим1рювання, що включала фшансов1 та не-ф1нансов1 показники, у в1дпов1дност1 до особливостей продовольчих ланцюг1в поставок.
Р. Бхават i М. К. Шарма розробили систему зба-лансованих показник1в для вим1рювання та оц1нки по-всякденно'1 операцшно! д1яльност1 в рамках ланцюга поставок з чотирьох аспектш - фшансш, споживача, внутршнк б1знес-процес1в, навчання та зростання [8].
Систему збалансованих показниюв, ор1ентовану на оц1нку ланцюг1в постачання продовольчих товар1в, розроблено Б. Бил!ард1 та Е. Боттан1 [9]. Як i 1нш1 мо-дел1, що спираються на теор1ю систем збалансованих показниюв, запропонована система передбачае чотири перспективи вим1рювання ефективностк споживач, внутршш процеси, навчання та р1ст, ф1нанси.
Загалом було деккька спроб систематизувати показники ефективност1 ланцюпв поставок, проте
не було досягнуто единого погляду на принципи тако'1 систематизаци.
Наприклад, 1снують системи показниюв що ор1ен-туються на:
1. Ккьюсну чи яюсну сутн1сть показник1в [1, 5].
2. Витратноор1ентоваш та невитратноор1ентова-н1 [3, 10].
3. Як1сть, витрати, доставка та гнучк1сть [11].
4. Витрати, яюсть, використання засоб1в виробництва, гнучюсть, прозорксть та шновацшшсть [5].
5. Ресурси, результат, гнучюсть [1].
6. Ресурси, результат, гнучюсть, шновацшшсть та шформац1я [12].
7. Взаемод1я всередиш ланцюга, ефективн1сть координаци i структури [13].
8. Внутршш, зовншш та змшаш показники [14].
9. Залежно в1д стратег1чного, тактичного чи опе-рац1йного р1вня [3].
10. Процес у ланцюз1 поставок, який вони охоплю-ють [14 - 18].
11. Збалансоваш системи показниюв i метод роз-рахунку соб1вартост1 по видах д1яльност1.
12. Метод матриц оц1нки продуктивност1 (Performance Measurement Matrix), система визначниюв результату, шрам1да ефективностЬ
За Б. М. Беумоном, серед найбкьш використову-ваних показник1в можна видкити витрати (42 %), яюсть (28 %), час (19 %), гнучк1сть (10 %), 1новац1йн1сть (1 %). 82 % показник1в, що використовуються для оц1нки ефек-тивност ланцюг1в поставок е ккьюсними, 18 % - яюс-
ними. Загалом, велика частина показниюв мае яскраво виражену внутршньооргашзацшну направленiсть, ло-гiчну вiдокремленiсть суб'екта дослiдження вц iнших учасникiв ланцюга поставок.
До основно'1 критики систем оцiнки ефективност ланцюгiв поставок можна вiднести:
1. Вцсутшсть зв'язку зi стратегiею [1, 2, 14].
2. Орiентацiя на витрати та кнорування невитрат-них показникiв [1, 10].
3. Вцсутшсть збалансовано'1 системи показникiв
[1, 5].
4. Недостатня орiентацiя на споживачiв та конку-рентiв [1].
5. Локальна направлешсть показникiв, вiдсутнiсть зв'язку з ланцюгом поставок [1].
6. Вцсутшсть системност [5, 10].
Серйозним недолiком таких систем оцшки ефек-тивностi е вцсутшсть зв'язкiв типу причина-наслцок мiж такими показниками. Однiею з най-бкьш поширених з таких систем е референтна модель ланцюга поставок (БСОИ), що була створена для визна-чення, оцшки та контролю дшльност ланцюга поставок. И основним принципом е збалансовашсть системи оцшки; наголошуеться, що окремi показники не можуть служити надшною системою оцшки ефективност лан-цюга поставок, що така система мае бути комплексною та здшснюватися на багатьох рiвнях.
Не кнуе единого загальноприйнятого визначення поняття гнучкостЬ Так, Н. Нагур визначае гнучюсть на виробничому рiвнi як властивкть виробничо'1 системи справлятися зi змiнами, що стосуються продуктiв, про-цесiв, розладу машин [19].
З. Гонг наводить таю визначення гнучкосй, що зу-стрiчаються в дослцженнях:
1. Здатнiсть системи справлятися зi змiнами се-редовища.
2. Здатнiстю шдприемства вiдповiдати на варiа-тивнiсть ринкових умов.
3. Здатнiсть компани вцповцати на варiатив-нiсть середовища бкьш швидко, з меншими витратами i з меншими негативними наслiдками для ефективност системи [20].
У контекстi ланцюгiв поставок гнучюсть розгля-даеться як здатшсть усього ланцюга поставок, включа-ючи постачальниюв, виробникiв, функцiональних по-середниюв i пiдприемств торгiвлi, долати внутршню та зовнiшню варiативнiсть з високим рiвнем конкуренто-спроможностi та високою економiчною ефективнiстю.
Згiдно з Л. К. Дуклос, гнучюсть може бути визна-чена за допомогою шести основних елеменпв: виробничо'1 системи, ринку, логктики, постачання, оргашзацш-них та iнформацiйних систем [21].
Контроль та покращення роботи ланцюга поставок стало надзвичайно складним завданням. Система управлшня продуктивною включае багато управлш-ських задач: визначення показникiв, визначення цкей, планування, формування зв'язкiв, контролю, звггування та зворотного зв'язку. Вимiрювання продуктивностi е надзвичайно важливим для компанш для контролю та
оптимiзацil дiяльностi ланцюга поставок. Зазвичай, визначення системи мiр, яка б характеризувала дiяльнiсть ланцюга поставок iз системно! точки зору, передбачае подальший вибiр показникiв. Окремим завданням стае формування системи таких показниюв, и спрощення для запобкання дублюючих вимiрiв чи вимiрiв, що тiсно корелюють мiж собою.
Oптимiзацiя системи вишрювання продуктив-ностi та ефективностi ланцюга поставок е непе-рервним процесом в силу динамiчностi структу-ри ланцюга поставок. Водночас проявляеться 11 дуальна природа: система мае не ткьки фжсувати сутнiсть про-цесiв, що протжають у ланцюзi поставок, проте й бути основою системи цкепокладання компани, забезпечу-вати виконання цкей, поставлених перед ланцюгом поставок i перед органiзацiею, що е и складовою. 1ншим важливим питанням при розробцi систем оцiнювання е шдивцуальш, або локальнi, показники ефективностi, яю давали б змогу забезпечувати контроль процейв, що проходять на операцшному i тактичному р1внях. Оск!ль-ки бкьшкть систем оцiнки е статичними (принаймш дискретними), вони завжди носять реактивний характер, тобто мають у собi реагуючу природу. Сформована система таких показниюв не ткьки не орiентована на перспективу даними, що генеруе, проте й складаеться з показниюв, що обраш рашше ^ можливо, не вiдповiда-ють актуальней структурi ланцюга поставок i сучасному середовищу. Важливою складовою ефективно1 системи вимiрювання продуктивностi е розроблений механiзм перегляду та оновлення показникш, механiзми тлумачен-ня та зворотного зв'язку результайв цих вимiрювань.
Так, Д. М. Ламберт i Т. Л. Полен запропонували алгоритм картково1 моделi розробки системи оцiнки ефективносй та продуктивностi ланцюга поставок [22]. Алгоритм складаеться iз семи пункпв:
1. Карткування ланцюга поставок i визначення основних зв'язкiв.
2. Аналiз цих зв'язкiв на предмет створення вар-тостi та потенцiалу и створення.
3. Здiйснення фiнансових розрахункiв стосов-но результатiв впровадження бкьш тiсних зв'язкiв мiж учасниками ланцюга поставок.
4. Реоргашзацш процесiв у ланцюзi поставок для досягнення рацюнального 1х розмiщення.
5. Впровадження нефшансових показникiв про-дуктивносп, що пов'язують дiяльнiсть окремих ланок-учасникiв ланцюга поставок з загальними його ц1лями.
6. Оцiнка фшансових результат1в вiд впровадження для ланцюга поставок та окремих його учасниюв.
7. Повтор здшснених кроюв для iнших зв'язкiв у ланцюзi поставок.
К. Рамдас i Р. Е. Шпекмен представили шiсть шдхо-д1в до вимiрювання продуктивностi ланцюпв поставок: запаси, час, частка виконання замовлень, яюсть, орiента-ц1я на споживача та задоволення споживача [23]. Так, запаси включають в себе рiвень запайв, оборотнiсть запайв та витрати на них. Час включае цикл розробки продукту, цикл виводу продукту на ринок, час просто!в. У показ-ник «час виконання замовлень» входять таю показники,
як час на обробку замовлення, його виконання, точшсть виконання. Яюсть розглядаеться як неперервний процес шдвищення якост учасниками ланцюга поставок. ОрГ-ентацш на споживачГв вiдображае ступiнь клГентоорГен-тованостi учасникiв ланцюга поставок та об'ем цшносй, яку вони додають. Задоволення споживачiв вiдображае внесок кожного учасника ланцюга в задоволенш потреб як зовншнГх, так i внутршнГх споживачiв.
К. Стивен i Х. Гюнтер категоризують продуктив-нiсть ланцюга поставок за п'ятьма основними процеса-ми ланцюга поставок: планування, закушвля, виробни-цтво, доставка та повернення у вцповцносй до вимГрю-вання витрат, часу, якост та гнучкост й iнновацiйностi а також е вони кГльюсними чи якiсними [24].
Загалом, пiдхiд, орiентований на час, е одним з най-
бГльш поширених у практицi управлiння ланцюга-
ми поставок. Конкуренцiя, орiентована на час, е по-ширеною на багатьох ринках, саме тому зниження витрат часу на розробку продукту, виведення його на ринок, цикл виконання замовлення е невГд'емною складовою ефективного управлГння ланцюгами поставок. Показник часу е абсолютним для всГх рiвнiв управлiння, компанш, ринкГв i кра!н. Саме тому показники рiзноманiтних цик-лiв е другими по використанню пiсля фшансових показ-никiв. Водночас, суттевою помилкою е використання по-казникГв витрат часу у вiдривi вiд Гнших типiв показникГв. Збалансованiсть показникГв е необхГдною властивiстю буд яко! системи оцшки продуктивностi.
Серйозне дослiдження часово! складово! продук-тивностi ланцюгiв поставок провели А. Тош i С. Тончiа [10]. Згiдно з !х дослiдженням, основними показниками вимiрювання складово! часу продуктивност ланцюгiв поставок е: час виводу товару на ринок, час розподГлу товарiв у ланцюзi поставок, надiйнiсть поставки, трива-лкть циклiв поставок, надiйнiсть постачальникiв, три-валiсть циклiв виробництва (нормативна та реальна), час просто!в, час налаштування обладнання, час тран-спортування продукцГ!, час обороту продукцГ!, гнучкiсть. Показники часу роздГлеш на зовнiшнiй i внутрiшнiй час, залежно вiд сприйняття покупцем. Внутршнш час е таким, що формально вiддiлений вiд споживача - спожи-вач може не знати реально! тривалост циклiв розробки та виробництва товару, ним сприймаеться лише час очь кування замовлення.
ВИСНОВОК
В умовах жорстко! конкуренцГ! мiж ланцюгами поставок учасниюв ринку питання !х ефективностi стае на-гальним як школи. Метою впровадження системи оцшки ефективност стае не тГльки отримання iнформацГ! за-ради контролю ланцюга, а, у першу чергу, пошук неявних джерел пiдвищення загально! ефективностi, визначення слабких мГсць ланцюга поставок та !х перебудова. РГзно-манiття поглядГв на системи оцшки ефективносй, що приведено в даному дослГдженш, в1дображае всю комп-лексшсть г неоднозначнiсть проблеми вимГру та оцшки дшльност ланцюга поставок. Водночас, проведена сис-тематизацш дозволяе адаптувати запропоноваш показ-
ники та ïx системи до окремих ринкiв чи сфер, формую-чи найбкьш придатш та точнi системи оценки. Розробка таких галузевих систем, безумовно, e перспективною та нагальною для подальших наукових розробок. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Beamon B. M. Measuring supply chain performance I
B. M. Beamon II International Journal of Operations & Production Management. - 1999. - Т. 19. - W 3. - С. 275 - 292.
2. Gunasekaran A. Performance measures and metrics in a supply chain environment I А. Gunasekaran, С. Patel, E. Tirtiroglu II International journal of operations & production Management. -2001. - Т. 21. - W 1I2. - С. 71 - B7.
3. Gunasekaran A. A framework for supply chain performance measurement I А. Gunasekaran, С. Patel, R. E. McGaughey II International journal of production economics. - 2004. - Т. B7. -W 3. - С. 333 - 347.
4. Manian A. Factors affecting supply chain performance I А. Manian et al. II Journal of Management Sciences of Iran. -2010. - Т. 17. - С. б7.
5. Chan F. T. S. Performance measurement in a supply chain
I F. T. S. Chan IUhe International Journal of Advanced Manufacturing Technology. - 2003. - Т. 21. - W 7. - С. 534 - 54B.
6. Neely A. (ed.). Business Performance Measurement: unifying theory and integrating practice. - Cambridge University Press, 2007.
7. Aramyan L. H. Performance measurement in agri-food supply chains: a case study I L. H. Aramyan et al. II Supply Chain Management: An International Journal. - 2007. - Т. 12. - W 4. -
C. 304 - 315.
8. Bhagwat R. Performance measurement of supply chain management: A balanced scorecard approach I R. Bhagwat, M. K. Sharma II Computers & Industrial Engineering. - 2007. -Т. 53. - W 1. - С. 43 - б2.
9. Bigliardi B. Performance measurement in the food supply chain: a balanced scorecard approach I В. Bigliardi, E. Bottani II Facilities. - 2010. - Т. 2B. - W 5^ - С. 249 - 2б0.
10. De Toni A. Performance measurement systems-models, characteristics and measures I А. De Toni, S. Tonchia II International Journal of Operations & Production Management. - 2001. - Т. 21. -W 1I2. - С. 4б - 71.
11. Plehn J. Development of a Structural Framework of Environmental Performance Indicators for Production Processes I J. Plehn et al. II Proceedings of the APMS 2011 International Conference. - 2011.
12. Cai J. Improving supply chain performance management: A systematic approach to analyzing iterative KPI accomplishment I J. Cai et al. II Decision Support Systems. - 2009. - Т. 4б. -W 2. - С. 512 - 521.
13. Hieber R. Supply chain management: a collaborative performance measurement approach I R. Hieber. - vdf Hochschulverlag AG, 2002. - Т. 12.
14. Chan F. T. S. An innovative performance measurement method for supply chain management I F. T. S. Chan, H. J. Qi II Supply Chain Management: An International Journal. - 2003. - Т. B. -W 3. - С. 209 - 223.
15. Huan S. H. A review and analysis of supply chain operations reference (SCOR) model I S. H. Huan, S. K. Sheoran, G. Wang
II Supply Chain Management: An International Journal. - 2004. -Т. 9. - W 1. - С. 23 - 29.
16. Li S. Development and validation of a measurement instrument for studying supply chain management practices I S. Li et al. II Journal of Operations Management. - 2005. - Т. 23. - W б. -С. 61b - б41.
3б1
17. Lockamy К. A. Linking SCOR planning practices to supply chain performance: An exploratory study / A. Lockamy, K. McCormack // International Journal of Operations & Production Management. - 2004. - Т. 24. - № 12. - С. 1192 - 1218.
18. Stephens S. Supply chain council & supply chain operations reference (scor) model overview / S. Stephens // Supply chain council. - 2001. - Т. 303.
19. Nagarur N. Some performance measures of flexible manufacturing systems / N. Nagarur // International Journal of Production Research. - 1992. - Т. 30. - № 4. - С. 799 - 809.
20. Gong Z. An economic evaluation model of supply chain flexibility / Z. Gong // European Journal of Operational Research. -2008. - Т. 184. - № 2. - С. 745 - 758.
21. Duelos L. K. A conceptual model of supply chain flexibility / L. K. Duclos, R. J. Vokurka, R. R. Lummus // Industrial Management & Data Systems. - 2003. - Т. 103. - № 6. - С. 446 - 456.
22. Lambert D. M. Supply chain metrics / D. M. Lambert, T. L. Pohlen // International Journal of Logistics Management, The. - 2001. - Т. 12. - №. 1. - С. 1 - 19.
23. Ramdas K. Chain or shackles: understanding what drives supply-chain performance / K. Ramdas, R. E. Spekman // Interfaces. - 2000. - Т. 30. - № 4. - С. 3 - 21.
24. Shepherd C. Measuring supply chain performance: current research and future directions / С. Shepherd, Н. Günter // International Journal of Productivity and Performance Management. - 2006. - Т. 55. - № 3/4. - С. 242 - 258.
Науковий керiвник - Москвтна Т. Д., кандидат економтних наук, доцент кафедри торговельного тдприемництва КиТвського нацюнального торговельно-економiчного ушверситету
REFERENCES
Aramyan, L. H. "Performance measurement in agri-food supply chains: a case study". Supply Chain Management, vol. 12, no. 4 (2007): 304-315.
Business Performance Measurement: unifying theory and integrating practice: Cambridge University Press, 2007.
Beamon, B. M. "Measuring supply chain performance". International Journal of Operations & Production Management, vol. 19, no. 3 (1999): 275-292.
Bhagwat, R., and Sharma, M. K. "Performance measurement of supply chain management: A balanced scorecard approach". Computers & Industrial Engineering, vol. 53, no. 1 (2007): 43-62.
Bigliardi, B., and Bottani, E. "Performance measurement in the food supply chain: a balanced scorecard approach". Facilities, vol. 28, no. 5/6 (2010): 249-260.
Chan, F. T. S. "Performance measurement in a supply chain". The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, vol. 21, no. 7 (2003): 534-548.
Cai, J. "Improving supply chain performance management: A systematic approach to analyzing iterative KPI accomplishment". Decision Support Systems, vol. 46, no. 2 (2009): 512-521.
Chan, F. T. S., and Qi, H. J. "An innovative performance measurement method for supply chain management". Supply Chain Management: An International Journal, vol. 8, no. 3 (2003): 209-223.
De, Toni A., and Tonchia, S. "Performance measurement systems-models, characteristics and measures". International Journal of Operations & Production Management, vol. 21, no. 1/2 (2001): 46-71.
Duclos, L. K., Vokurka, R. J., and Lummus, R. R. "A conceptual model of supply chain flexibility". Industrial Management & Data Systems, vol. 103, no. 6 (2003): 446-456.
Gunasekaran, A., Patel, C., and McGaughey, R. E. "A framework for supply chain performance measurement". International journal of production economics, vol. 87, no. 3 (2004): 333-347.
Gong, Z. "An economic evaluation model of supply chain flexibility". European Journal of Operational Research, vol. 184, no. 2 (2008): 745-758.
Gunasekaran, A., Patel, C., and Tirtiroglu, E. "Performance measures and metrics in a supply chain environment". International Journal of Operations & Production Management, vol. 21, no. 1/2
(2001): 71-87.
Huan, S. H., Sheoran, S. K., and Wang, G. "A review and analysis of supply chain operations reference (SCOR) model". Supply Chain Management: An International Journal, vol. 9, no. 1 (2004): 23-29.
Hieber, R. "Supply chain management: a collaborative performance measurement approach". VDF Hochschulverlag AG, vol. 12
(2002).
Li, S. "Development and validation of a measurement instrument for studying supply chain management practices". Journal of Operations Management, vol. 23, no. 6 (2005): 618-641.
Lockamy III, A., and McCormack, K. "Linking SCOR planning practices to supply chain performance: An exploratory study". International Journal of Operations & Production Management, vol. 24, no. 12 (2004): 1192-1218.
Lambert, D. M., and Pohlen, T. L. "Supply chain metrics". International Journal of Logistics Management, vol. 12, no. 1 (2001): 1-19.
Manian, A. "Factors affecting supply chain performance". Journal of Management Sciences of Iran, vol. 17 (2010): 67-.
Nagarur, N. "Some performance measures of flexible manufacturing systems". International Journal of Production Research, vol. 30, no. 4 (1992): 799-809.
Plehn, J. "Development of a Structural Framework of Environmental Performance Indicators for Production Processes". Proceedings of the APMS 2011 International Conference, 2011.
Ramdas, K., and Spekman, R. E. "Chain or shackles: understanding what drives supply-chain performance". Interfaces, vol. 30, no. 4 (2000): 3-21.
Stephens, S. "Supply chain council & supply chain operations reference (scor) model overview". Supply chain council, vol. 303 (2001).
Shepherd, C., and Gunter, H. "Measuring supply chain performance: current research and future directions". International Journal of Productivity and Performance Management, vol. 55, no. 3/4 (2006): 242-258.
B62
