CC BY
24
УДК: 619:616.3:636.2.087.72
Замазш А.А., к. вет. н., доцент ПДДА ® Камбур М.Д., д. вет. н., професор СНАУ, Сумський НА У
АМ1НОКИСЛОТНИЙ СКЛАД НАВКОЛОПЛ1ДНО1 Р1ДИНИ ФУНКЦ1ОНАЛЬНОАКТИВНИХ ТА Г1ПОКСИЧНИХ НОВНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ
В результатi проведених дослгджень нами встановлена залежтсть амтокислотного складу навколоплiдноí рiдини вiд ступеня гтоксичного ураження плоду. Встановлено, що вмкт глюкопластичних та лтопластичних амшокислот у амтотичнт рiдинi гтоксичних телят нижче, а вмкт сечовини вiрогiдно вище порiвняно з даним показником функцюнально активних новонароджених телят. Вмют глюкопластичних амшокислот у навколоплiднiй рiдинi гтоксичних телят був в 2,01, 1,72 та в 1,64 рази нижче шж у функцюнально активних телят.
Ключовi слова:навколоплiдна рiдина, гтокЫя
Постановка проблеми у загальному виглядь В живих тканинах синтезуеться велика кшьккть макромолекул, яю вдаграють роль структурних компонент, бiокаталiзаторiв, гормошв. В бшках мономiрними одиницями е амшокислоти. Амшокислоти будучи будiвельними блоками пептцщв i бшюв виконують ряд важливих функцiй в органiзмi. Враховуючи вищевказане, важливого значення набувае питання дослщження амiнокислотного складу навколоплщно! рiдини новонароджених телят. Це пов'язано з тим, що критичний стан оргашзму плоду та новонароджених телят пов'язаний з гшокЫею вважаеться як критичний та розглядаеться з позици енергетичного забезпечення. В останнш час доведено, що в пренатальний перюд амшокислоти використовуються не лише на синтез бшюв, а i в енергетичних процесах в органiзмi плода. [1, 2, 3]. Тому, значний штерес складае вмiст замiнних i незамiнних амшокислот в рщинах плоду, оскiльки вони необхщш для пренатального росту та розвитку оргашзму.
Зв'язок з важливим науковнм i практнчннм завданням. Дослщження проведен за темою: «Розробка мультипараметрично! системи виробництва молока на основi секретоутворюючо! функци молочно! залози пре- та постнатального розвитку тваринного оргашзму i методи !х корекци, роздш 1. «Пре-та постнатальний розвиток тваринного оргашзму i методи l! корекци». Номер державно! реестраци - 0108U010281.
Анашз основних дослщжень i публжацш, в яких започатковано розв'язання проблеми. Впродовж тривалого часу вважали, що в органiзмi жуйних тварин в пренатальний перюд розвитку амшокислоти повшстю використовуються на синтез бшюв. Таке уявлення базувалося на даних про
® Замазш А.А., Камбур М.Д.,2010
92
низьку актившсть фермешпв глюконеогенеза в печшщ плода та даних про провщну роль глюкози в тканиннiй енергетицi плода [4, 5]. Ряд експерементальних даних отриманих в останнш час свiдчать про значне використання амшокислот не тшьки в процесi синтезу бiлкiв, а i в енергетичних процесах в органiзмi плода. Все це доводить актуальшсть дослiдження амiнокислотного складу навколоплщно! рiдини новонароджених телят, що i було метою наших дослiджень.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Для проведення запланованих дослщжень в умовах державного пщприемства - ДГС1 АПВ «Сад» вивчали родову дiяльнiсть корiв. Початок родово! дiяльностi у корiв визначали ректально за скороченнями шийки матки. При народженш телят за допомогою «тнного» тесту визначали зрiлiсть сурфактантно! системи, а також використовували запропонований нами тест «одного видиху».
При визначенш функцiонального стану органiзму новонароджених телят також враховували прояв статично! та динамiчно! роботи м'язово! системи, за наявшстю меконiю в навколоплщнш рiдинi та видаленню меконiю, а також за переб^ом родiв. При народженш телят подшяли на функщональноактивних та тих, що народилися з ознаками гшокси. Телят, що народились з ознаками гшокси в кожному окремому випадку подiляли на три групи: тварин, у яких при народженш було вщсутне дихання (перша група); дихання рiдке, неадекватне (друга група), та телят, що мали спонтанш, адекватнi дихальнi рухи (третя група). Пщ час родiв проводили вiдбiр навколоплщно! рiдини. В навколоплщнш рщиш на амiнокислотному аналiзаторi BЮTRONIK LS 6001 «Шмеччина» визначали вмкт амiнокислот.
Результати власних досл1джень та Тх обговорення. Результати наших дослiджень свiдчать, що амiнокислотний склад навколоплщних вод функцiональноактивних новонароджених та гшоксичних телят суттево вiдрiзнявся (табл. 1). В навколоплщнш рщиш функщональноактивних новонароджених телят загальний вмкт амiнокислот та !х похiдних становив 370,41 ±7,52 нмоль/0,1 мл. Залежно вiд ступеню важкостi гiпоксичного ураження даний показник амнютичнш рiдинi телят, що народились з ознаками гшокси був в 1,20, 1,45, та 1,70 рази нижче, шж у телят контрольно! групи
(р<0,01). _ .....
Вмкт вiльних амiнокислот в амнiотичнiй рщиш функщонально активних телят становив 222,97±3,82 нмоль/0,1 мл. З них, на частку незамiнних амiнокислот приходилося 38,40±1,32 нмоль/0,1 мл (17,22%), а замшних 184,57±3,44 нмоль/0,1 мл (82,78%). У телят, яю народились у сташ асфiксi! або був наявний меконш у навколоплiднiй рiдинi (перша дослщна група), пул вiльних амiнокислот у вищезазначенш рiдинi виявився нижчим в 2,26 рази (р<0,001), нiж у функщональноактивних телят. Сума незамшних амшокислот була (у телят першо! дослщно! групи) в навколоплiднiй рiдинi нижчою, нiж у функцiональноактивних новонароджених телят в 2,27 рази, а замшних в 2,26 рази(р<0,01).
93
Таблиця 1
Сумарш показники р1зних груп аминокислотного складу навколоплвдноТ рщини функц1ональноактивних та г1поксичних новонароджених телят __(М±т, нмоль/0,1 мл , п = 12)_
Групи телят
Г1поксичн1
Показники Функцiонально активш (контроль) I II III В середньому, по групах г1поксичних телят
Всього 370,41±7,52 307,89±3,17 218,24±3,54 255,99±4,50 260,71±3,74
Вшьш амшокислоти 222,97±3,82 95,12±3,24*** 70,91 ±3,02 113,19±3,44 93,07±3,23
Незамшнш ам1нокислоти 38,40±1,32 16,16±1,36** 23,45±1,30 30,33±3,44 23,31±2,03
Замшш ам1нокислоти 184,57±3,44 78,96±2,72 47,46±2,54 82,86±3,12 69,76±2,79
Вм1ст сечовини 32,12±3,24 136,60±1,45 90,64±1,86 54,26±0,63 93,95±3,31
Вм1ст ам1аку 21,86±2,21 35,27±0,32 36,40±0,71 29,83±0,12 33,81±1,01
Вм1ст глюкопластичних 39,32±0,32 19,58±0,42 22,81±1,16 24,01 ±0,98 22,14±0,85
ам1нокислот
Вм1ст лшопластичних 20,01±1,24 6,83±0,76 16,09±1,03 15,13±2,11 12,68±1,30
амlнокислот
Примггка: *р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001 псрвняно з групою функщональноакгивних телят.
У телят друго! дослщно! групи загальна сума вiльних амшокислот в навколоплiднiй рiдинi (становила 70,91±3,02 була в нмоль/0,1 мл), в 3,02 рази (р<0,001), менше шж у телят контрольно! (функцiональноактивнi новонароджеш телята) групи. Вiрогiдно нижче виявилась сума незамiнних та замiнних амшокислот у навколоплщнш рiдинi телят друго! дослщно! групи (вщповщно у 1,56-3,75 рази, р<0,001) порiвняно з даними показниками телят контрольно! групи. У телят третьо! дослщно! групи, яю тсля народження мали спонтаннi адекватш дихальнi рухи, загальний пул вшьних амiнокислот у амнiотичнiй рiдинi виявився значно вищим, нiж у телят першо!-друго! дослщно! групи, i нижчим, шж у функцiональноактивних новонароджених телят.
Загальний вмкт вщьних амiнокислот у навколоплщнш рщиш телят третьо! групи становив 113,19±3,44 нмоль/0,1 мл, що в 1,19-1,60 рази вище, нiж у телят першо!-друго! групи i нижче в 1,90 рази, шж у водах функцiонально активних новонароджених телят (р<0,01). Вмiст незамшних амiнокислот у вищезазначенiй рiдинi телят третьо! групи становив 30,33±3,44 нмоль/0,1 мл, що значно нижче (36,61±1,32 нмоль/0,1 мл), шж у функцюнальноактивних телят. В той же час, даний показник амнютично! рiдини телят третьо! групи був вище, шж у телят першо!-друго! групи в 1,88-1,29 рази (р<0,01). Необхiдно вщм^ити, що сума замiнних амiнокислот в навколоплщнш рщиш телят третьо! групи становила 82,86±3,12 нмоль/0,1 мл. Даний показник виявився в 1,05-1,75 рази (р<0,01) вище,
94
шж у телят першоьдруго! дослщно! групи та в 2,15 рази нижче, шж у амнютичнш рщиш функцiональноактивних новонароджених телят (р<0,001).
В перспектив1 дослiдження з даного напрямку дозволять своечасно визначати фiзiолого-бiохiмiчний стан новонароджених телят та проводити його корекцш з використанням енергетичних препараив. Дослiдження з даного напрямку дозволяють виявити важкiсть порушень бiлкового обмiну, амiнокислотну забезпеченiсть оргашзму плоду та проводити вiдповiдну протешотерапш пiсля його народження.
Висновки:
1.В навколоплщнш рiдинi телят, що народились з ознаками гшокси, нижчим виявився вмкт незамiнних амiнокислот.
2.Гiпоксичний стан новонароджених телят характеризуеться гшоергозом.
3.В навколоплщнш рщиш телят, що народились з ознаками гшокси вiрогiдно нижчим виявився вмкт лшопластичних та глюкопластичних амiнокислот.
4.Загальний вмiст амiнокислот у навколоплщнш рщиш виявився значним (275,37±7,52 нмоль/0,1 мл).
Лiтература
1. Forman H.J. Reactive oxygen species and cell signaling: respiratory burst in macrophage signaling. // H.J. Forman, M. Torres / Am. J. Respir. Crit. Care Med.
- 2002 - 166 (12): 4 - 9.
2. Yvonne M.V. Reactive nitrogen species and cell signaling: implications for death or survival of lung epithelium. // M.V. Yvonne, R.L. Persinger, S.H. Korn / Am. J. Crit. Care Med. 2002.- V. 166 (12). - Р. 9-12.
3. Stey C. The effect of oral N-acetylcysteine in chronic bronchitis: a quantitative systemtic review. // C. Stey, J. Steurer, S. Bachmann / Eur. Respir. J.
- 2000 .- V. 16: 253-262.
4.Кудряшова А.А. Гипогликемия у новорожденных поросят при внутриутробной гипоксии // А.А. Кудряшова, Т.Г. Донская / Ветеринария. -1987. - №3. - С. 73 - 75
5.Mersmann M.J. Glucogen metobolismin pre - and postnatal pigs // M.J. Mersmann / Am. J. Phiscology. - 1972. - V. 222, №6. - Р. 1620 - 1627.
Summary ZamaziyA.A., Kamburov MD
AMINOACID COMPOSITION OF AMNIOTIC FLUID HYPOXIC
NEWBORN CALVES
As a result of investigations, we established the dependence of amino acid composition of amniotic fluid on the degree of hypoxic damage of the fetus. Established that the contents glyukoplastichnyh and lipoplastichnyh amino acids in amniotic fluid hypoxic calves below, and the content of urea is likely higher in comparison with the index of functional activity of newborn calves. Contents glyukoplastichnyh amino acids in amniotic fluid hypoxic calves was 2,01, 1,72 and 1,64 times lower than that of functionally active calves.
Стаття надшшла до редакцИ 12.04.2010
95
