CC BY
115
УДК 658.91:330.341.1(477)
М. I. ПЕТИК (Львiвський нащональний унiверситет ïm. 1вана Франка)
АЛЬТЕРНАТИВН1 ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ КАП1ТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ШДПРИеМСТВ УКРАÏНИ
Розглянуто мехашзм фшансування оновлення основних засоб1в за допомогою л1зингу, визначено етапи прийняття ршення про л1зингове фшансування та методику визначення вартосп л1зингових контракпв.
Рассмотрен механизм финансирования обновления основных средств с помощью лизинга, определенно этапы принятия решения о лизинговом финансировании и методике определения стоимости лизинговых контрактов.
In the article is considered the mechanism of financing of update of basic facilities by leasing, certainly decision-making stages about the leasing financing and method of determination of value of the leasing contracts.
Досягнення проголошених сощальних та економiчних цшей Укра!на зможе досягти за допомогою швестицш у вщтворення основних засобiв. Неможливо тдняти матерiальний доб-робут людей в умовах низько! продуктивност пращ, неефективност виробництва, низько! якост продукци. Входження на ринки захвдно-европейських кра!н також стае проблематич-ним, оскiльки продукцiя вiтчизняних шдпри-емств не може конкурувати.
Аналiз стану устаткування та обладнання, а також iнших основних засобiв вiтчизняних шд-приемств свiдчить, що майже всi вони е вкрай зношеш. Полiтика iнвестицiй щодо оновлення машин, устаткування i транспортних засобiв вiдсутня. Застарiлi технiка та технологи, а нерь дко !х вщсутшсть як тако!, е причиною попр-шення умов працi людей, виникнення аварiй, зниження продуктивностi працi, низько! якосп продукци тощо.
Переважна бшьшють суб'ектiв господарю-вання не мають достатнiх фiнансових ресурсiв для самостшного придбання нового устаткування, а використання позичкового капiталу (кредитiв комерцшних банкiв) - невигiдне, зважаючи на високу вартють «довгих грошей» i вимог комерцiйних банкiв по забезпеченню кредитiв. Тому фактично единим ефективним шляхом виршення завдання розширення виро-бничо! потужностi вiтчизняних пiдприемств та здшснення капiтальних вкладень е лiзинг.
Серед вiтчизняних дослiдникiв проблем л> зингу в умовах перехiдно!' економши слiд на-звати В. Мщенка, Н. Внукову, О. Луб'яниць-кого, А. Загороднього, Л. Мельника, А. Моюя, Н. Слав'янську, Ю. Сосюрка, Т. Унковську, А. Фукса, Г. Холодного, Г. Черевка, Н. Шульгу та шших. У дослiдження лiзингового механiзму фiнансування суб'ектiв господарювання ваго-мий внесок зробили такi зарубiжнi вченi, як
П. Андерсон, П. Бiагi, Н. Васiльев, Р. Вансш, Дж. Галлардо, В. Газман, Г. Галпер, Г. Гендер-сон, В. Горемкш, I. Гречикова, Е. Кабатова, Д. Лоуренс, Д. Майес, Дж. Мартш, Р. Олсен, А.Офер, Л. Прилуцький, Е. Тодер, Л. Шал та ш.
Постановка завдання. Залучення фшансо-вих ресурсiв е актуальною проблемою рiзних пiдприемств Укра!ни незалежно вiд форми вла-сностi. Однак вибiр напрямку залучення пози-кових кош^в повинен базуватись на досягненш максимально! ефективностi при !хньому вико-ристаннi.
При вирiшеннi питання про вибiр лiзингу, як джерела фшансування шдприемницько! дiя-льностi (зокрема, каштальних вкладень), керiв-никам пiдприемств необхщно чiтко уявляти со-бi переваги, яю може дати лiзинг в разi його використання та бути в змозi оцiнити його еко-номiчну ефективнiсть.
Метою нашого дослщження е пошук нових джерел фшансування шновацшно-швестицш-но! дiяльностi вiтчизняних шдприемств, уза-гальнити свiтовий досвiд використання лiзингу та визначити вплив лiзингових вiдносин на су-купний розвиток економши Укра!ни.
Результати. За експертними оцшками, рi-вень зносу машин, обладнання та транспортних засобiв перевищуе знос основних засобiв пiд-приемств вщповщного виду економiчно! дiяль-ностi щонайменше на 30 %. Базуючись на такш оцiнцi, можна говорити про те, що в цшому по Укра!ш рiвень зносу машин, обладнання та транспортних засобiв складав щонайменше 80 % [4]. При цьому, найбшьш виснаженими (значно бiльше 50 %) виявилися основш засоби у таких видах економiчно! дiяльностi, як: сшь-ське та рибне господарство; обробна промисло-вiсть; виробництво та розподш електроенергi!, газу та води; будiвництво; водний транспорт; освiта; охорона здоров'я та сощальна допомога.
Вщповщно, обсяг швестицш для оновлення машин, обладнання та транспортних 3aco6iB шдприемств, що не е суб'ектами малого шд-приемництва, складае близько 40 млрд дол. США. Враховуючи потреби малого шдприем-ництва та необхвдшсть не тiльки оновлення, але й збшьшення обсягiв застосування сучасних машин, обладнання та транспортних засобiв в економщ Укра!ни, можна стверджувати, що потреба в швестищях у щ види майна досягае 90 та бшьше млрд дол. США.
Для оновлення основних засобiв можуть ви-користовуватися рiзнi фiнансовi механiзми. Ушкальним i надзвичайно ефективним фшан-совим мехашзмом оновлення технiки та техно-логiй сьогоднi е лiзинг.
Лiзинг - це один i3 сучасних ефективних ф> нансових iнструментiв, що дозволяе суб'ектам господарювання всiх форм власносп (i приват-ним тдприемцям також) отримувати необхiдне майно, одержавши його в свое користування вiдразу тсля укладення вiдповiдного договору лiзингу i здiйснюючи розрахунки протягом тривалих термшв (вiд 1 до 10 i бiльше рокiв залежно вiд предмету лiзингу та iнших умов).
Суть лiзингу полягае в тому, що прибуток компанп приносить не право власносп на майно (обладнання, транспорт тощо), а право користу-вання таким майном. Ще Аристотель вiдзначив, що багатство це не володiння майном на основi права власностi, а його (майна) використання [3]. Дшсно, немае сенсу здiйснювати придбання майна у власшсть тодi, коли е альтернативна можливють отримати його у користування деше-вше. Решту кош™ можна буде сплачувати по-ступово протягом тривалого перiоду часу iз ви-ручки, яку принесе об'ект лiзингу, не обтяжуючи таким чином власш обiговi кошти.
Лiзинг - основний та единий спошб здшс-нення замiни застарiлого технологiчного обладнання на провщних вiтчизняних тдприем-ствах, що засвiдчуе i свгговий досвiд. Зокрема, за перiод з 1985-2004 роюв рiчний обсяг лiзи-нгових угод в цiлому у свт зрiс бiльше, нiж у чотири рази - зi 138,1 млрд дол. США до 579,1 млрд дол. США [5].
Економша Украши перебувае у сташ ринко-во! трансформаци i потребуе величезних фшан-сових ресурсiв з метою придбання юнуючими та новостворюваними тдприемствами необ-хщно! технiки, новiтнiх технологш.
Global Leasing Report розраховуе два вщно-снi показники, якi характеризують, так би мо-вити, глибину проникнення iнвестицiйного ме-ханiзму лiзингу в економiку т1е1 чи шшо! кра!-ни (leasing penetration rate):
- частка лiзингу в швестищях в основний каттал (машини, обладнання. транспортш за-соби тощо);
- сшввщношення рiчного обсягу лiзингу та валового внутршнього продукту (ВВП).
Перший з цих показниюв певним чином за-свiдчуе наскiльки лiзинг е результатившшим у порiвняннi з шшими формами фiнансування основного капiталу.
Другий показник е макроекономiчним i, вь дображаючи економiчну активнiсть в кра!ш в цiлому, свiдчить про те, яю з кра!н е бшьш зрi-лими щодо лiзингу, або в яких кра!нах iнвести-цшний механiзм лiзингу е складовою державно! стратеги фшансування iнвестицiй. Там, де цей показник вище, можна з впевненютю гово-рити, що лiзинг мае пiдтримку з боку держави i позитивно впливае на темпи економiчного зро-стання кра1ни в цiлому.
Розвиток лiзингу може стати надшним аль-тернативним мехашзмом фшансування швестицш в основний каттал. Розвиваючи ринок л> зингу в Украш цiкавим е його ствставлення зi свiтовими тенденцiями [4] , що визначеш за да-ними щорiчника World Leasing Yearbook 2006 (табл. 1).
Таблиця 1
Частка лiзингу в швестищях в машини, обладнання та транспортш засоби
Кра!на Роки
2000 2001 2002 2003 2004
США 31,7 31,0 31,1 31,1 29,9
Япошя 9,1 9,2 9,3 8,7 8,7
Н1меччина 14,8 13,5 9,8 21,7 15,7
Корея 2,4 5,1 н/д 7,8 5,6
Велика Британ1я 13,8 10,4 12,9 15,4 9,4
Франщя 9,2 14,4 15,3 7,6 9,0
1тал1я 12,3 13,7 8,8 14,2 11,4
Бразил1я 11,4 5,2 3,6 6,7 7,7
Канада 22,5 22,0 20,2 22,0 23,3
Австрал1я 20,0 7,1 3,6 20,0 20,0
Швец1я 12,9 9,2 9,4 6,3 12,7
Станом на початок 2006 року, переважна б> льшють лiзингових компанiй Укра1ни (76 %) надавали в лiзинг кшька видiв активiв. Найпо-пулярнiшими предметами лiзингу на укра1нсь-кому ринку були транспортш засоби для ван-тажних та пасажирських перевезень, виробниче обладнання. Сьогодш спостерiгаеться збiль-шення iнтересу лiзингових компанiй до надан-ня у лiзинг сiльськогосподарськоl техшки, ви-робничого обладнання, устаткування для хар-
чово! промисловосп, медицини та полiграфi!, телекомушкацшного обладнання, комп'ютерно! технiки, некомерцiйно! нерухомост тощо.
Укра!нськими пiдприемствами послуги лiзи-нгових компанiй надзвичайно затребуванi. Особливо якщо мова йде про таку важливу галузь економши як транспорт. Вiдсутнiсть у шдпри-емств коштiв для придбання основних фондiв в першу чергу негативно впливае на безпеку руху. Кшькюний та якiсний стан рухомого складу , що е в Укра!ш, не вщповщае анi ринковим вимогам, аш запитам вантажовiдправникiв. Дефщит рухомого складу гостро вщчуваеться в галузях, пов'язаних з перевезеннями ванташв: металур-гiйна промисловiсть i енергетика. У пiввагонах перевозиться бшьш 80 % вугiлля, руди, чорних металiв, будiвельних ванташв. Якщо говорити про авiацiю, то тут рiвень зносу технiки, що екс-плуатуеться складае бiльше 70 %, i вiдповiдно, 75 % всiх авiацiйних подiй та iнцидентiв спри-чинено несправнютю технiки.
Для пiдприемств лiзинг е специфiчною формою фшансування катталовкладень. Загальнi тенденцi! економiчного розвитку, пов'язаш з обмеженiстю лiквiдних кош^в для розширення виробництва, з одше! сторони, i необхiднiстю оптимiзацi! швестицш за умов шновацш, з дру-го!, перетворили лiзинговi операцi! у важливий iнструмент економiчно! дiяльностi. Мехашзм лiзингового фiнансування оновлення основних засобiв передбачае такi етапи:
- перший етап - визначення потреби в осно-вних засобах та прийняття рiшення про використання лiзингу для оновлення основних засобiв;
- другий етап - визначення умов, прийнят-них для шдприемства: чи дiйсно суб'екту гос-подарювання потрiбен лiзинг;
- третш етап - аналiз пропозицiй: тут порiв-нюються умови лiзингового та кредитного ф> нансування, вибираеться конкретна компашя i розпочинаеться переговорний процес, уклада-еться договiр;
- четвертий етап - мошторинг виконання договору зi сторони лiзингодержувача. Це процес спшкування з лiзинговою компашею, щоби постiйно мати iнформацiю про поточний стан проекту.
Ц чотири етапи е ключовими. Проте на практищ операщя лiзингу е складшшою та !! можна подiлити на бшьшу кiлькiсть етапiв, ко-жен з яких мае певш особливосп.
Основною передумовою укладення лiзинго-во! угоди е впевненiсть кредитора в тому, що боржник зможе повернути цей борг у повному обсязi i своечасно. Лiзингова компанiя мае пе-
ресвiдчитися, що фiнансово-господарський стан лiзингоотримувача дае чiтку впевненiсть в ефективному використанш наданого в лiзинг майна, вказуе на здатнiсть i готовнiсть клiента сплатити лiзинговi платежi у вiдповiдностi з умовами договору. Лiзингова компанiя як i будь-яка шша фiнансова установа повинна в кожному конкретному випадку визначити сту-шнь ризику, яку вона готова взяти на себе та вартють лiзингу, який може бути представлений за даних обставин.
Коли лiзингодавець розглядае заявку про укладання угоди фшансового лiзингу, пращв-ники компани намагаються врахувати багато факторiв: стан економiчно! кон'юнктури; дiе-здатнють лiзингоотримувача; його репутацiю; здатнiсть отримувати доходи; володшня активами. У вартють включаеться вартiсть об'екта лiзингу, технiчне обслуговування, страхування, вартiсть залучених коштiв, оплата послуг лiзи-нгово! компанi!, показники амортизацi! обладнання протягом термiну лiзингу.
Майже за вшма лiзинговими угодами перед-бачаеться сплата лiзингоодержувачем авансового внеску. Розмiр авансових внескiв рiзниться. За даними експерив, за умовами договорiв лiзи-нгу у 43 % лiзингових компанiй середнiй розмiр авансового внеску складае 21...25 % вартосп предмета лiзингу; у 27 % компанш лiзинговий платiж становить 16.20 % вартосп предмета лiзингу. Найбiльшi за розмiром авансовi платеж (26 .30 % вартосп предмета лiзингу) вимагають 23 % лiзингових компанш, i лише 7 % компанш вимагають авансовий плапж розмiром до 15 %. Деяю компанi! пропонують послуги без першого внеску. Для того щоб знати вигiднiсть проекту необидно знати вартють проекту в щлому, оскь льки при вщсутносп першого внеску збiльшу-ються мюячш платеж1 [3].
Потiм сума контракту за мiнусом першого внеску i залишково! вартостi основного засобу розписуеться на термш.
Вiдомо, що тривалють лiзингових угод зале-жить значною мiрою вiд тривалостi банк1вських кредита, якi залучаються для фiнансування лiзи-нгових операцiй. У результатi бшьшють лiзинго-вих компанiй (50 % у 2004 рощ) укладають угоди на термш 2-3 роки. Майже чверть компанш (23 %) пропонують договори тривалютю вщ трьох до п'яти роив. I лише 6 % компанш надають договори строком бшьше п'яти роив.
Балансова (залишкова) вартiсть предметiв лi-зингу залежить вiд норм податково! амортизацл.
Фiнансування лiзингових контрактiв та по-гашення заборгованостi по них може здшсню-
ватися за допомогою рiзноманiтних схем i ба-зуються на теорп змши вартостi грошей у часi [2]. Для вшх схем розрахункiв основною вимо-гою е рiвнiсть тепершньо! вартостi всiх лiзин-гових платеж1в та вартостi майна, яке пропону-еться у лiзинг. Згiдно з загальноприйнятим принципом вартостi грошей у чаш, мати певну кiлькiсть грошей сьогодш завжди краще, нiж мати !х завтра. Це пояснюеться дiею декiлькох основних факторiв:
- шфлящя (з часом, внаслiдок загального подорожчання товарiв, грошi знецiнюються);
- ризик (невизначенють майбутнього зб> льшуе щннють грошей, що е в наявносп: сьо-годнi гривня на рахунку вже е, а чи буде вона там завтра, - ще питання);
- оборотшсть (грошовi кошти здатнi з часом самостшно генерувати дохiд: можна покла-сти грошi на депозит чи провести якусь шшу iнвестицiйну операцiю i додатково до вкладе-них грошей отримати певний прибуток).
Здебiльшого, сукупнють усiх платежiв по договору лiзингу в основному складаеться з авансового платежу, перюдичних лiзингових платеж1в та викупно! (залишково!) вартостi. При цьому сплата перюдичних лiзингових пла-теж1в може бути визначена у декшькох схемах:
- регулярнi платеж!, тобто лiзинговi платеж!, що здшснюються через рiвнi промiжки часу; вони под^ються на: постiйнi платеж! (ану!-тети), платеж! з постшним темпом змiни та платеж! з амортизащею боргу (вiдшкодуванням вар-тостi предмета лiзингу) рiвними частинами;
- нерегулярш платеж! - лiзинговi платеж! погоджуються сторонами вiдповiдно до граф^, в якому вказанi певш строки та суми платежiв.
Регулярш постiйнi платеж! передбачають ви-плату однаково! суми лiзингового платежу через однаковi промiжки часу. Такий мехашзм при-пливу (вiдпливу) грошей мае назву ану!тету.
Регулярнi платеж! з постшним темпом змши передбачають умови погашення заборгованосп по лiзингу передбачають змiну (збiльшення чи зменшення) лiзингових платеж!в з постiйним темпом приросту (зменшення) в кожному перюдг 1ншим чином, задаеться прискорена (зменшена) амортизащя боргу (погашення вартостi майна).
Регулярш платеж! з амортизащею боргу р> вними частинами визначають лiзинговий пла-тiж як суму вщшкодування вартостi предмета лiзингу та проценпв. При цьому погашення ва-ртосп предмету лiзингу в кожному перiодi вщ-буваеться рiвними частинами, а сума проценпв визначаеться виходячи з величини заборгова-ностi за предмет лiзингу на початок перiоду.
Наведемо у табл. 2 порiвняння наведених регулярних платежiв за умови, що вартють предмета лiзингу 1000 грн, ставка 15 % рiчних або 1,25 % на мюяць, строк лiзингу приймемо за 5 мюящв, залишкова (викупна) вартiсть ста-новить 200 грн.
Таблиця 2
Порiвняння регулярних лiзингових платежiв
Л1зин-гов1 пер1-оди Постшт платеж! (ану!тет) Платеж! з темпом приросту к=3 % Платеж! з темпом приросту к= -3 % Платеж! з1 сплатою боргу ршними частина
1 2 3 4 5
1 168,55 158,85 178,84 172,50
2 168,55 163,62 173,47 170,50
3 168,55 168,53 168,27 168,50
4 168,55 173,58 163,22 166,50
5 168,55 178,79 158,32 164,50
Всього 842,75 843,37 842,11 842,50
Як бачимо з табл. 2, платеж! з постшним додатшм темпом приросту в абсолютному зна-ченш е найбiльш витратними для лiзингоотри-мувача i, вiдповiдно, дають найбшьший прибуток лiзинговiй компанi!.
На практищ, лiзинговi компанi! найчастiше використовують двi схеми з наведених: ану!тет та платеж! з рiвномiрним погашенням вартостi предмету лiзингу. При цьому слщ зазначити, що при рiвних умовах щодо вiдсотково! ставки, строку лiзингу та викупно! вартостi абсолют-ний дохiд вiд застосування ану!тету завжди буде бiльший.
Нерегулярними називають сплату лiзинго-вих платеж1в, що здiйснюються в рiзних сумах за рiзнi промiжки часу. 1шщатива щодо застосування нерегулярних платежiв найчастiше на-дходить вiд лiзингоотримувача. Це здебiльшого пов'язано з сезоншстю бiзнесу компанi!-лiзингоотримувача або ж стратепею одночас-ного iнвестування значно! суми грошових кош-тiв в оборот для стрибкоподiбного росту бiзне-су або для виконання привабливого контракту.
За iнших рiвних умов, порядок сплати та розмiр лiзингових платежiв досить суттево впливають на загальну вартiсть контракту в по-рiвняннi з наведеними схемами регулярних платеж1в. Слiд також зазначити, що чим бшь-шою буде рiзниця мiж максимальним i мiнiма-льним розмiром лiзингового платежу, тим б> льшою буде рiзниця мiж загальною сумою лi-зингових платежiв при нерегулярному графшу
та сумою лiзингових платежiв, побудованих за методом ану!тету.
Якщо аналiзувати привабливють того чи iншого контракту недостатньо просто порiвня-ти процентнi ставки, якщо платеж! за одним контрактом здшснюються поквартально, а за шшим - помюячно. Або ж не можна просто по-рiвняти суму лiзингових платежiв iз сумою платеж1в за договором банкiвського кредиту i сказати, що банкiвський кредит дешевше не враховуючи при цьому той факт, що позичаль-нику необидно буде самостшно сплачувати податки, страхування, державне мито тощо.
Для того, щоб правильно порiвняти вартють кредиту та вартють лiзингу необхщно чiтко ус-вщомлювати з чого складаеться цiна на лiзинг i якi фактори необхщно врахувати для сшвстав-лення рiзних моделей фiнансування.
Та чи шша схема платежiв застосовуеться виходячи з побажань сторiн договору. На при-йняття рiшення щодо схеми платеж1в з точки зору лiзингоотримувача впливають: сезоннють виробництва, небажання одночасно швестувати велику суму коштiв у розвиток матерiально-технiчно! бази виробництва; швидке погашення вартосп майна i отримання бiльш лiквiдного балансу з метою подальшого отримання креди-тiв, швестицшна полiтика тощо.
Якщо розрахувати просто графш платеж1в на паперi, то пропозищя лiзингово! компанi! буде трохи дорожча, шж при кредитi. Проте, якщо врахувати економiю робочого часу i зусиль спiвробiтникiв ^ента, економда прихованих витрат, яю звичайно не вщображаються в коме-рцiйних пропозищях (страхування, реестрацiя нерухомостi i забезпечення своечасностi оплати податюв при купiвлi i щорiчних платежах за землю (податки або оренда), податки з курсових рiзниць по кредиту, комюп за придбання валюти i розрахунково-касове обслуговування), то можна сказати, що лiзинг економiчно виправдовуе себе для суб'екта господарювання.
В Укра!нi попит на лiзинговi послуги вже е, i вш достатньо високий. Механiзмом оновлення фондiв пiдприемств, органiзацiй виступають як власш ресурси, так i позичковi. I от лiзинговi послуги виступають в якост одного з пiдвидiв позичкових послуг. Втизняна банкiвська система, надаючи фiнансування орiентуеться на вщповщне забезпечення, належний фiнансовий стан та кон'юнктуру ринку. Лiзингова компанiя визначае потш грошей, якi компанiя може гене-рувати за допомогою того обладнання, яке ф> нансуеться за допомогою лiзингу. Заставою йде тшьки об'ект лiзингу, i для лiзингово! компанi!
важливо, якi грошi будуть отримаш за допомогою цього обладнання, i чи буде можливють в компанi!, яка бере в лiзинг обладнання, розра-хуватися з надаш послуги.
Основними клiентами сьогодш е такi суб'ек-ти господарювання, котрi зважаючи на певнi обставини не можуть використовувати кредитнi ресурси для придбання основних засобiв. Для великих тдприемств це можуть бути обмежен-ня, визначенi вже в ддачими кредитними угодами i не дозволяють залучати новi кредитш ресурси додатково, передавати в заставу майно, що е на балансi шдприемства, чи зобов'язання, пов'язанi з необхщнютю пiдтримання на вста-новленому рiвнi визначених фiнансових показ-никiв (зокрема, сшввщношення мiж власними i позиковими коштами - фшансовий важшь).
Для малого та середнього бiзнесу залучення довгострокового фшансування у виглядi бан-кiвського кредиту е проблематичним, особливо за умов необхщносп додатково! застави (сшввщношення застава/кредит зазвичай не менше 2 i достатньо жорстких вимог банкiв до фшансо-вого стану позичальника). Пiдприемство галу-зей сезонного виробництва не завжди влашто-вуе встановлений банком порядок повернення проценпв i погашення кредиту. Практично не можливим е отримання кредиту для новоство-рених тдприемств, тяжко кредитуються швес-тицшш проекти, особливо коли вщ успiшностi !х здiйснення залежить фшансова можливiсть погашення залучених коштiв.
За результатами опитування, бiльшiсть лi-зингових компанiй-респондентiв (83 %) надавала предмети в лiзинг пiдприемствам, що вщ-несенi до категорi! середшх. Це пiдприемства з обсягом валового доходу вщ 0,6 до 6 млн евро (вщ 3,3 до 33 млн грн). Середш шдприемства складають 46,8 % загального портфелю опита-них лiзингових компанiй.
У 60 % лiзингових компанiй клiентами були також i великi пiдприемства (категорiя пiдпри-емств, у яких валовий дохiд перевищуе 6 млн евро), яю складають 39,3 % вщ загального портфелю компанiй.
Загальний портфель угод з малими пiдпри-емствами вггчизняних лiзингових компанiй складае лише 12,1 %. До ще! категорп належать пiдприемства з обсягом валового доходу менше 0,5 млн евро (менше 3,3 млн грн). Проте малi шдприемства е найбшьш популярною категор> ею лiзингоодержувачiв. У 73 % лiзингових компанiй клiентами були саме малi пiдприемс-тва [3]. Бiльшiсть з таких компанш надавали в лiзинг автомобш, адже автомобiлi е найменш
ризиковим видом активiв порiвняно з шшими активами.
В Укра!нi сектор малих тдприемств най-бiльш потребуе фiнансових ресурав. Проте л> зинговi компанi! не дуже прагнуть фiнансувати такi шдприемства у зв'язку iз високими ризи-ками такого фiнансування, навiть не дивлячись на той факт, що в середньому маржа при фшан-суванш малих тдприемств становить 10 % проти 2,5...5 % по великих шдприемствах. Ка-пiталiзацiя прибутюв та диверсифiкацiя швес-тицiй могли, в майбутньому, дозволити знизити ризики фшансування малих тдприемств в портфелях лiзингових компанш.
Потреба в швестищях, якi необхiднi вже сьогоднi для оновлення основних засобiв в Укра!ш (щонайменше 14 млрд дол. США), майже у 70 разiв перевищуе реальний обсяг ринку лiзингу (221 млн дол. США), а показник стввщношення обсяпв укладених лiзингових угод до ВВП в Укра!т майже в 20 разiв мен-ший, нiж в кра!нах, що демонструють швидкi темпи зростання.
Представники малого i середнього бiзнесу Укра!ни тiльки починають знайомитись з лiзи-нгом, велию компанi! розглядають лiзинг як альтернативу банювському кредиту, джерело фiнансових ресурсiв на придбання основних за-собiв, проте не завжди розумiють особливосп i можливостi лiзингових операцiй.
Висновки. В Укра!ш пiдприемства майже вшх галузей економiки невiдкладно потребують оновлення технолопчного парку. Лише за умов широкого застосування ефективних фiнансових механiзмiв, одним з яких е лiзинг, можна очшу-вати зростання конкурентоспроможносп еко-номiки Укра!ни.
Лiзингодавець виступае головним елемен-том, який з'еднуе виробниюв з пiдприемства-ми-покупцями виробничого обладнання та ос-новних засобiв. Таким чином, з однiе! сторони, вщбуваеться розвиток пiдприемств промисло-восп, а, з iншо!, прискорюеться оновлення основних фондiв суб'ектiв господарювання. Як наслiдок - збiльшення обсяпв виробництва, зростання обсягiв продаж, розвиток шфрастру-ктури промислових пiдприемств.
Лiзинг мае позитивний вплив на економшу будь-яко! кра!ни, оскiльки вш дозволяе:
- прискорити розвиток малого та середнього 6i3Hecy, тдприемств аграрно-промислового комплексу;
- розширити вiтчизняним та зарyбiжним ви-робникам i постачальникам обладнання доступ до нових клiентiв, i, як наслiдок, збiльшyе мож-ливост нарощування обсягiв продажу товарiв та послуг;
- збшьшити обсяги iнвестицiй у нацюналь-ну економiкy;
- здiйснити техшчне та технологiчне пере-оснащення тдприемств, шдвищити конкурен-тоспроможнiсть економiки держави в цшому.
Лiзинг важливий за своею природою. Та створюе можливють фiнансyвання нового бiз-несу, фшансування малого та середнього бiзне-су. Мехашзм фшансового лiзингy знайшов свое застосування практично в будь-якш галyзi еко-номiки Укра!ни.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Внукова Н. Росшський ринок л1зингу: ун1верса-льн1сть i доступнють ф1нансових послуг // 1н-формацшно-аналггичний журнал «Л1зинг в Укра!н1». - 2007. - № 2.
2. Паламарчук В. О., Федотов М. М., Бойченко О. К. Комерцшш банки та виробничо-ф1нансова д1я-льнють п1дприемств. - Микола1в, НаУКМА, 2001.
3. Рязанова Н. Дослвдження стану розвитку св1тово-го ринку л1зингу. // 1нформац1йно-анал1тичний журнал «Л1зинг в Украш». - 2007. - № 1.
4. Украша у цифрах у 2005 р. Державний комиет статистики Укра1ни. - 2006.
5. World Leasing Yearbook, 2006.
Надшшла до редакцп 24.05.07.
