CC BY
18
УДК 614.253.2-055:614.888:378.046-021.68:159.9.07 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126953
О.Ю. Муризна АКМЕОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д
ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 УСП1ШНОСТ1 В С1МЕЙНИХ Л1КАР1В НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ ДЕННО1 ФОРМИ БЕЗПЕРЕРВНОГО НАВЧАННЯ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра анестезiологii, iHmeHcueHoi терапп та медицини HeeidmadHux cmaHie ФПО
(зав. - д. мед. H., проф. О.М. Клигуненко)
вул. В. Вернадськог, 9, Днiпро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Anesthesiology, Intensive Therapy and Emergency Medicine of FPE
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: olga_muryzina@ukr.net
Ключовi слова: професшна компетентнкть i успшнкть лiкарiв, акмеологiчнi технологи, безперервна вища медична освта, фахове удосконалення лiкарiв
Key words: professional competence and success of doctors, acmeological technologies, continuous higher medical education, professional improvement of doctors
Реферат. Акмеологический подход к формированию профессиональной успешности у семейных врачей на разных этапах дневной формы беспрерывного обучения. Мурызина О.Ю. В статье проанализированы особенности процесса дневной формы обучения семейных врачей компетенциям по оказанию неотложной помощи. Рассмотрена современная проблема снижения уровня адаптации к профессиональной деятельности, ассоциированая со снижением трудоспособности и резервов личности по преодолению кризисных ситуаций и объективных трудностей самого лечебного процесса. Представлены акмеологические приемы, методы и технологии, которые были применены во время практических занятий по реаниматологии. Изучена и обобщена эффективность метода направляемой дискуссии, анализа конкретных ситуаций, игровые симуляционные технологии, которые позволяют через достижение реальных показателей практических навыков и умений перейти от познавательной мотивации к профессиональной, усовершенствовать межличностные отношения, повысить профессиональную готовность к действиям в кризисных ситуациях и оказанию неотложной помощи.
Abstract. Acmeologic approach to formation of professional success in family doctors at different stages of fulltime continuous training. Muryzina O.Yu. The article analyzes the peculiarities of the process offull-time training of family doctors for the competence in providing emergency care. The modern problem of reducing the level of adaptation to professional activity, associated with decrease in the ability to work and person's reserves in overcomeing crisis situations and the objective difficulties of the medical process itself is considered. The acmeological techniques, methods and technologies applied during the practical training in resuscitation are presented. The effectiveness of the method of guided discussion, analysis of concrete situations, game simulation technologies, that enable to move from cognitive motivation to professional, to improve interpersonal relations, to rise professional preparedness for actions in crisis situations and emergency care through the achievement of real indicators of practical skills and abilities is studied and generalized.
Усшшне виконання шмейним лшарем про-фесшних функцш i високий piBem його адаптаци до професшно! дiяльностi виявлясться за наявносп таких особистюних якостей: високий рiвень емпати, здатшсть до автономно! професшно! дiяльностi та ефективна реакщя на негативш емоци, гумашстична життева позищя лшаря, потреба в постшному професшному удо-сконаленш, спроможшсть до встановлення комплаенса з тдтриманням стабшьних тривалих вщносин [1]. Адаптащя до професшно! дiяль-носп характеризуеться рiвнем працездатносп лшаря, наявшстю резервiв до подолання кри-
зових ситуацш та об'ективних труднощiв, по-в'язаних з недолшами в сучаснш оргашзаци лшувального процесу [1]. При високому та се-редньому рiвнi адаптаци сила визначених характеристик вщповщае означеному рiвню, у лiкарiв спостерпаеться швидке вщновлення при ви-ршенш робочих проблем i збереження психоло-пчного комфорту поза робочим процесом. Проте при середньому рiвнi адаптацii вже знижуеться працездатнiсть i психологiчний комфорт у кризових ситуацiях, а при низькому рiвнi роз-виваються стани дезадаптаци [1, 2].
Професшний дистрес лiкарiв, включаючи навчання в штернатур^ призводить до порушень адаптацп i характеризуеться зниженням моти-вацп до професшно1 дiяльностi, труднощами встановлення комушкативного контакту, вщ-сутнiстю прагнення спiлкуватись з оточуючими, конфлiктнiстю в робочому колективi та в им'1 [1, 2]. За даними втизняних учених виявлено, що серед лiкарiв тiльки 44,3% чоловiкiв i 31,4% жшок адаптованi до професшно1 дiяльностi, серед них лише 20,1% чоловшв та 13,1% жiнок мають високий рiвень адаптацп, у 15,4% та 12.2% вщповщно - середнiй рiвень; у 55,7% чоловiкiв та 68,6% жшок виявлено ознаки стану дезадаптацп рiзного ступеня вiдбиття [1, 2].
Проблема професшного зростання людини, И усшшшсть е центральною для акмеологп, яка розпочала формуватися як самостшна наукова дисциплiна в 90-i рр. XX столггтя [3]. Сутнiсть акмеолопчного пiдходу полягае «у здiйсненнi комплексного дослщження по вiдновленню щ-люносп суб'екта, який проходить щабель зр> лостi; iндивiдуальнi та суб'ектно-дiяльнiснi характеристики ураховуються в едностi, в ушх взаемозв'язках, щоб сприяти досягненню вищих рiвнiв особистостЬ» (А. Деркач) заради ефектив-ного використання цього потенщалу в iнтересах суспiльства [3].
Мета статп - проаналiзувати дiевiсть поед-нання андрагогiчних i акмеолопчних методiв та технологiй навчально! пращ слухачiв i викладача пiд час практичних занять з реашматологп для полшшення професшно1 компетентностi лiкарiв тд час рiзних етапiв !х фахового удосконалення.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
В основi проспективного iнiцiативного педа-гогiчного систематичного дослiдження представ-леш данi проведених (2011-2017 рр.) практичних занять навчального модуля «Реашматолопя та штенсивна терашя» в лiкарiв-iнтернiв та лiкарiв циклу вторинно1 спецiалiзацil за фахом «За-гальна практика-сiмейна медицина». Заняття проведенi на кафедрi анестезюлогп, штенсивно1 терапп та медицини невщкладних станiв ФПО ДЗ «ДМА МОЗ Украши», завiдувач кафедри -професор О.М. Клигуненко. Щд час модуля ви-користана затверджена iнтерактивна методика навчання, вщпрацьовано повний цикл вивчення i розв'язання клiнiчних задач та ситуацш з практичним тренiнгом проведення початково1 1Т i базисно1 серцево-легенево1 реашмацп. Резуль-тати навчання слухачiв оцiнювалися за шва-рiантною системою дескрипторiв, заданих Програмою МОЗ Украши: що повинен знати, вм^и суб'ект навчання по завершенню осв^ньо1
програми для отримання сертифiката спецiалiста. Всередиш навчальних груп проведено без-перервне спостереження. Фахову комушкащю реалiзували за допомогою медично1 професшно1 лтературно1 мови: науково1, професiйноl роз-мовно1, мови медично1 документацil та медично1 практики. Були застосоваш сучаснi формати фахово1 суб'ект-суб'ектно1 взаемодil: дiловий, формально-рольовий, програмований, мiжосо-бистiсний тощо. Усi практичш заняття циклу проводились у динамiчному темпi при пiдтри-муваннi доброзичливо1 атмосфери спiлкування.
Дослiджувана вибiрка тих, хто навчаеться, представлена переважно жшками (до 87%), яи належали до однiеl соцiальноl групи. Розподiл за вшом: iнтерни - однорiдна група 24-25 рокiв, аудиторiя слухачiв представлена лшарями вiд 31 до 40 роюв до 19%, до 29% аудиторп - лiкарi вiд 41 до 50 роюв, бiльше 50% (до 52%) - це лiкарi вшом понад 50 рокiв. Обект дослiдження - педа-гогiчний процес сучасно1 моделi безперервного професiйного навчання у вищому медичному навчальному закладi пiд час iнтернатури та вторинно1 спецiалiзацil. Предмет дослiдження -технолопя випереджаючого навчання з форму-вання клiнiчних навичок i вмiнь з реашматологп та початково1 1Т на практичному занятп.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз результатiв вх1дного контролю ба-зових практичних навичок, яю належать до фахового професiйного навчання, виявив характеристики, за якими була визначена внутрш-ньогрупова неоднорщшсть, що чинила вплив на вщпрацювання як iндивiдуальних, так i колек-тивних практичних навичок i вмшь. У лiкарiв-iнтернiв переважала неоднаковють за акаде-мiчною успiшнiстю та певним досвщом прак-тично1 роботи середшм медичним персоналом пiд час навчання на додипломному етат. У слухачiв спостерiгалась неоднорiднiсть аудиторil за вшом, стажем роботи, попереднiм навчанням, посадою на робочому мющ. У кожнш групi ми спостерiгали конкурентш вiдносини, якi е невiд'емною частиною професшно1 дiяльностi та мiжособистiсноl взаемодп.
Спiльною для цих обох аудиторш була прямо пропорцiйна залежнiсть мiж успiшнiстю особи та активним включенням И в професшний публiч-ний треншг або дискусiю, домiнував саме рiвень адаптацil лiкаря до професшно1 дiяльностi: високий, середнiй або низький. У певно1 частини аудиторil виявлявся невисокий рiвень навчально1 працездатностi, психолопчний дискомфорт при вiдповiдi, симуляцiйних iндивiдуальних та ко-лективних вправах, прагнення до уникнення цiеl
18/ Том XXIII/1 ч. 2
81
ситуаци, невисокий piBeHb комушкативносп, усвiдомлення недостатнього pîbhh компетентности вiдчуття незадоволеностi собою, страх виявити публiчно свое професiйне незнання або невмшня здiйснити ту чи шшу манiпуляцiю. Проблемою на перших заняттях модуля була недостатня домашня (позааудиторна) шдготовка до занять у бшьшо1 частини обох аудиторiй. Це вимагало вщ викладача всебiчно активiзувати засвоення програмного теоретичного i практичного матерiалу саме пiд час занять, що було необхщною умовою для здшснення самостiйноï фахово1 роботи.
Нами застосовано поеднання андрагопчного й акмеолопчного шдходу до сучасноï методологiï оргашзаци навчального процесу; урахованi за-кономiрностi психофiзичного розвитку дорослих, фактори ризику й компенсацп в кожному вшо-вому промiжку життя, неоднаковiсть здiбностей кожноï людини до навчання.
Ми постшно удосконалювали колективнi та шдивщуальш форми й способи навчальноï роботи; залучали вшх слухачiв та штершв виконувати завдання, що вимагають активносп, вiдстежували застосування кожним отримано1' шформаци, контролювали й оцiнювали пере-творення навчальних знань у професiйнi вмшня. Тiльки пiсля виконання програмних навичок за планом переходили до надання ново1' iнформацiï, оскiльки новi знання стають дiевими тiльки при включенш ix в систему iснуючих знань. Урахо-вуючи псиxологiчнi закономiрностi забування, штегровано обговорювали питання, якi належать як до попередшх, так i до наступних тем, що сприяло розподшеному в часi засвоенню.
Для тдтримки уваги, навчальноï ефектив-ност та дiевостi аудитора стимулювали та оргашзовували професiйне спiлкування мiж собою тих, хто навчаеться. Постшно проявляли штерес до практичного вщпрацювання та дшсно набутих результатiв навчання кожного лшаря, висловлювали схвалення. Оскiльки високий рiвень професiйноï адаптацп виявлявся в не-значноï частини цiеï аудитора, ми застосовували методи, що «центроваш на викладачевЬ». При цьому викладач контролюе i сам навчальний процес, i його змют, i одночасно виступае з певною структурованою шформащею з ще].' проблеми чи питанням. Всебiчно забезпечували включення в обговорення кожного слухача чи iнтерна. Базовий системно-утворюючий треншг «Реанiмацiя в команда» спочатку вщпрацьо-вували по крокам: слуxачi виконували посл> довно кожний елемент, при цьому ми допо-магали долати неуспiшнiсть або труднощ^ що
попереджало втрату штересу до навчання в слухача i забезпечувало формування цього лiкарського вмшня, вщпрацювання правильноï стратеги поведiнки та конструктивних форм професшного спшкування в кризовш ситуаци.
Одночасно iз традицшно-дидактичним методом ми застосовували проблемно-пошу-ковий пiдxiд до навчання - метод керованоï дискусп: ставили питання в певнш послiдовностi з тим, щоб, вiдповiдаючи на них, слуxачi чи iнтерни використовували свiй попереднш досвiд i знання, якi в них е наявними iмплiцитно. Це допомагало посилювати «професiйне вислов-лювання» лiкарiв чи iнтернiв при обговоренш клiнiчниx ситуацiй, спираючись на ресурс професiйноï самосвiдомостi й самореалiзацiï. Заради полiпшення засвоення iнформацiï використовували додатковий роздавальний матерiал. Для устшного використання методу контрольо-ваноï дискусп ми органiзовували такi умови, щоб слуxачi могли дивитися пiд час заняття один одному в очь Для цього виставляли мюця по колу з тим, щоб жодне мюце, включаючи й викладача, не було домшантним [4].
На заключному етат кожного дня узагаль-нювали ефективнiсть колективноï роботи, зютав-ляли цiлi заняття з отриманими результатами: оргашзовували рефлексивне самооцшювання в лiкарiв щодо набутих професiйниx знань, умшь, особистiсниx якостей. По заюнченню заняття проводили власне самооцiнювання, аналiзували рiвень досягнення поставлених цiлей навчання. Кожного разу виправлялись зауваження завуча кафедри доцента В.В. Схалова тсля контрольного вщвщування ним практичних занять циклу.
Обмеженням проведеного дослщження е вiдсутнiсть даних про недолши та помилки, що мають мюце в реальнш практичнiй дiяльностi лiкарiв пiсля проходження навчання денноï форми на кожному з осв^шх етатв. Не ви-користовувались псиxо-дiагностичнi методики.
ВИСНОВКИ
1. Акмеолопчш технологи проблемно-пошу-кового навчання: метод керованоï дискусп, ана-лiзу конкретних ситуацiй, iгровi симуляцiйнi вправи дозволяють реально полшшити в шмей-них лiкарiв результати вщпрацювання практичних навичок i вмшь з реашматологп.
2. Забезпечення iндивiдуальноï успiшностi пiд час особистюного включення кожного лiкаря у професшний треншг, гарантоване надання йому практичного результату вщ проведеного навчання на цикл дозволяе полшшити сшввщношення умов шслядипломного навчання й умов
сощально! самоактуалiзацi!, що забезпечуе фахове та особистюне удосконалення лiкарiв.
Перспективою подальших дослiджень е визначення результатiв осв^и в поеднаннi з
освiтнiми технолопями та засобами оцiнювання щодо практично! реалiзацi!' набутих i сформо-ваних навичок та вмiнь у самостшнш професш-нiй дiяльностi лiкаря.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вггенко 1.С. Психолопчна адаптащя амейного лжаря до професшно! д1яльност1: монограф1я / 1.С. Вггенко. - Вшниця : Нова Книга, 2013. - 132 с.
2. Вьюн В.В. Вплив професшного дистресу на стан адаптаци л1кар1в-штершв у сучасних умовах / В.В. Вьюн // Scientific J. «ScienceRise: Medical Science». - 2017. - Vol. 7, N 15. - Р. 4-6. doi: 10.15587/25194798.2017.108069
3. Плахотник О.В. Акмеология как условие повышения качества образования в высшей школе / О.В. Плахотник, Н.Н. Ханина // Наук. записки Н1жин. держ. ун-ту iM. Миколи Гоголя. Сер.: Психолого-пе-дагопчш науки. - 2013. - № 5. - С. 95-99.
4. Jams P. Adult education and lifelong learning: theory and practice / P. Jarvis. - 3rd ed- xvii. - London; New York, NY: Routledge Falmer, 2004. - 382 p.
REFERENCES
1. Vitenko IS. [Psychological adaptation of family doctor to professional activity]. Vinytsya, New Book, 2013;132. Ukranian.
2. Vjun V. [The influence of professional distress on the state of adaptation of medicinal medicines in modern conditions]. Scientific J «ScienceRise: Medical Science». 2017;7(15):4-6. Ukranian.
3. Plakhotnik OV, Khanina NN. [Akmeology as a condition for improving the quality of education in higher
education, Scientific notes of Nizhyn State University named after Nikolai Gogol. Psychological-pedagogical sciences]. 2013;5:95-99. Russian.
4. Jarvis P. Adult education and lifelong learning: theory and practice. London, New York, NY. Routledge Falmer, 2004;3rd ed:382.
♦
18/ Том XXIII/1 ч. 2
83
