CC BY
0ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Голець О.
Нацюнальний утверситет ф1зичного виховання i спорту Украти
Кафедра психологИ i педагогки Викладач, Кандидат наук з фiзичного виховання i спорту
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ ЗМ1ЦНЕННЯ ПСИХОЛОГ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я
ОСОБИСТОСТ1
SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS TO STRENGTHEN PSYCHOLOGICAL HEALTH OF THE INDIVIDUAL
Holets A., National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Department of Psychology and Pedagogy, lecturer, PhD degree in physical education and sport
АНОТАЦ1Я
Розглянуто сучасш аспекти нового наукового напрямку "Психолопя здоров'я i здорового способу життя". Псимчне здоров'я забезпечуеться на рiзних, але взаемопов'язашсть рiвнях фукцiонiрованiя: бiологiчному, психологiчному i соцiальному Головною метою психологи здоров'я е всебiчне вдосконалення людини, яка визначае вектор процесу руху людини до його реальному iдеалу. Питання, порушенi у ходi розгляду предмета психологи здоров'я людини, знайшли воображения в навчальних курсах для студенев НУФВСУ «Психолопя спорту i фiзичного виховання», «Психолопя здоров'я i здорового способу життя». Це дало можливють осмислити головне - що таке здорова особистiсть, i що необхвдно зробити вже зараз для всебiчного забезпечення здоров'я людини.
ABSTRACT
The essay is about the modern aspects of health psychology and healthy lifestyle. Psychic health has many levels: bilogical, psychological and social. The main aim of the health psychology educational program is to define the route of personal accomplishment to the realistic ideal.The questions raised during the consideration of the subject of psychology of human health are reflected in courses for students NUPESU "Psychology of Sport and Physical Education", "Psychology of health and healthy lifestyle." This made it possible to understand the main thing - what is a healthy person, and what must be taken right now to ensure the comprehensive support for human health.
Ключовi слова: психолопя здров'я, базове визначення здоров'я, здоровий спойб життя, концептуальш уявлення про здорову особиспсть.
Keywords. Health psychology, basic definition of health,conceptual presentation of healthy personality.
Постановка проблеми. Питання здоров'я, що ввдносяться до психолопчного рiвня, значною мь рою пов'язаш з особиспсним контекстом розгляду, осшльки протягом життя, в процеа професшно! дь яльносп людина може бути тддана рiзного роду тимчасовим або стшким змiнам при захворюван-нях, у тому числ i порушенням в психiцi, що приз-водить до вiдповiдних видiв психiчного нездоров'я, що тягне за собою змши в психiчному статуй особи i може виразитися в ненормальному переб^у тзна-вальних процейв i, як наслiдок, в неадекватному вь дображеннi дiйсностi, розладах в емоцшнш, вольо-вiй сферi i детермiнувати патологiчний розвиток, дезiнтеграцiю особистосп.
Стiйка тенденцiя погiршення здоров'я рiзних груп населення, що спостерiгаeться останшм часом, е однieю з найважливших проблем охорони здоров'я, насамперед, здорово! людини незважаючи на те, що в орбт наукових дослвджень сьогоднi все бiльше це питання розглядаеться з точки зору вирь шення глобальних проблем - еколопчних, демогра-фiчних, соцiальних, ресурсних та ш.
Наявнiсть психiчноi складово! у вйх областях профiлактичноi медицини дозволяе судити про пе-рспективи i масштабностi заходiв у галузi психологи здоров'я людини. Спрямовашсть Г! дослвджень
може бути також сфокусована на приватш галузi збереження i розвитку як iндивiдуального, так i су-спiльного здоров'я.
Якщо питання профшактики здоров'я, змщ-нення захисних сил органiзму та лiкування захво-рювань досить давно перебували в полi уваги тра-дицiйноi' медицини, то сучасш уявлення про сут-нiсть i шляхи забезпечення здоров'я, пов'язаного з психолопчним рiвнем, поки ще далекi ввд ясностi i в цiлому не можуть вважатися розробленими i бути оцiненi задовшьно.
Питання, поставленi в ходi розгляду предмета психологи здоров'я людини, знайшли ввдображення в навчальних курсах для студенпв НУФВСУ «Психолопя спорту та фiзичного виховання», «Психолопя здоров'я та здорового способу життя». Це дало можливють осмислити головне - що таке здорова особиспсть, i що необхвдно зробити вже зараз для всебiчного забезпечення здоров'я людини. А яку щнтсть мае здоров'я, можна зрозумгги лише тод^ коли людина його втрачае.
Згвдно з формулюванням Всесвiтньоi ор-ганiзацii охорони здоров'я, людське здоров'я - це не просто ввдсутшсть хвороби, а повне фiзичне, ду-шевне i соцiальне благополуччя. У свил ще! фор-мули людина постае як автор власного здоров'я, а в
спраы його збереження вона виконуе проввдну роль, що визначаеться зрiлою самосвiдомiстю щдивда i повагою свого ества. Останне вира-жаеться гармоншно! стратегiею поведшки, яку прийнято називати «здоровим способом життя». У розумiннi зрiлостi особистосп, яка бере на себе сама ввдповвдальшсть за збереження i змщнення свого здоров'я, i полягае роль психiчно! складово! в процесi здшснення життедiяльностi людини.
Здоров'я забезпечуеться на рiзних, але взаемо-пов'язаних рiвнях функцiонування: бiологiчному, психологiчному i сощальному.
Аналiз останнiх публiкацiй та дослвджень. Роль психолопчно! складово! у розумшт та забез-печеннi здоров'я людини сьогодт важко пере-оцiнити, тому здоров'я як наукова проблема охо-плюе комплекс медико-бiологiчних, соцiальних, фiзкультурно-оздоровчих, а також психологiчних наук.
Сутнiсть психологи здоров'я людини розгля-даеться як комплекс специфiчних, освiтнiх, науко-вих та професшних вкладiв психологи як науково! дисциплiни зi змiцнення та тдтримки здоров'я, за-побiганню та л^ванню хвороб, щентифшацп етiологiчних i дiагностичних корелятiв здоров'я, хвороби та пов'язаних з нею дисфункцш, а також з аналiзу та полшшения системи охорони здоров'я i формування стратегiй (полiтики) здоров'я.
Аналiз ряду робгг i дослiджень (Ананьев В.А., 2007; Никифоров Г.С., 2003 та ш.) [1,2,5] дозволяе зробити висновок, що психолопя здоров'я - це наука про психолопчш причини здоров'я, про ме-тоди i засоби його збереження, змщнення i ро-звитку. Психолопя здоров'я включае практику шдтримки здоров'я людини протягом усього життя, а !! об'ектом з певною часткою умовностi е "здорова", але не "хвора" особистють.
Психолопя здоров'я людини розглядае питания теорп i практики попереджения рiзних псих1чних i психосоматичних розлащв, порушень i захворюваиь; заходи щодо корекцп вдивщуаль-ного розвитку та адаптацп до умов i вимог сощаль-ного життя; створения умов для реалiзацi! потен-цiйних можливостей людини, И задоволеностi жит-тям i надаиия, у разi необхвдносп, психолопчно! допомоги [4,13].
Психологiя здоров'я являе собою м1ждисци-плiнарну галузь психологiчних знань про причини захворювання, фактори, що сприяють змiцненню здоров'я людини, а також умови розвитку iндивiду-альносп, особистiсного зростания протягом жит-тевого шляху.
Дослвджения, що охоплюють рiзнi проблеми в галузi психологи здоров'я, дозволяють зробити вис-новки про !х тематичне розма!ття i вказують на те, що визначити власне предметну галузь психологи здоров'я е непростим завданням [3,6,7]. Проте можна вважати, що найбшьш адекватним сучас-ному стану психологи здоров'я представляеться И визначения через розкриття основно! тематики, що становить предмет теоретичних, практичних до-слвджень i наукового пошуку. Можна позначити ос-
новнi напрямки i завдання, що входять в сферу ш-тересiв психологи здоров'я. До них ввдносяться: ба-зиснi поняття i дефiнiцil психологil здоров'я; до-слщження та систематизацiя критерilв психологiч-ного та сощального здоров'я; методи дiагностики, оцiнки та самооцiнки психiчного i соцiального здоров'я; монiторинг здоров'я та початкових стадш за-хворювань; профшактика псих1чних i психосоматичних захворювань; вивчення пограничних станiв, т.зв. сташв передхвороби та !х профшактика; фак-тори здорового способу життя (формування, збере-ження i змiцнения здоров'я) i визначення факторiв, що впливають на ставлення до здоров'я; фор-мування внутршньо! картини здоров'я; розробка концепцil здорово! особистосп та психолопчних мехаиiзмiв стресостшкосп поведiнки; розробка iндивiдуально-орiентованих оздоровчих програм з урахуванням стану здоров'я, вжових, гендерних та особистiсних особливостей людини; психолопчне забезпечения професiйного здоров'я. психолопчна допомога в кризовi перiоди життевого шляху i т.п.
Прямий i безпосереднiй iнтерес для психологi! здоров'я представляють рiзнi галузi психологiчно! науки - вжова, медична, соцiальна психолопя, психолопя фiзичного вихования i спорту та iн.
Психолог1я здоров'я впливае на розвиток адап-тивносп поведiнки в життевому середовищi. Роз-ширения рамок свiдомостi неминуче призводить до розумiния людиною !! незатребуваних здiбностей i можливостей, що може спонукати жити настiльки повно, насшльки динамiчним буде процес усвiдом-лення реалiзацi! свого потенцiалу. Потенцiал здоров'я розглядаеться не пльки як якась сукупшсть ресурсних можливостей iндивiда, як1 дозволяють прогнозувати схильнiсть до того чи iншого захворювання, але ^ що бiльш важливо, визначають напрямки розвитку та шляхи гармошзаци особи-стостi. 1снують рiзнi визначения поияття здоров'я. Так. Ы.Брехмаи п1дкреслюе, що здоров'я - це не ввд-сутнiсть хвороб, а фiзична, соцiальна та психо-лопчна гармон1я людини, доброзичливi стосунки з шшими людьми, з природою i самим собою. Один iз засновнишв валеологi! Т.Ф.Акбашев називае здоров'я характеристикою запасу життевих сил людини, яка задаеться природою i реалiзуеться або не реалiзуеться людиною. В.П.Петленко розумiе здоров'я як стан рiвноваги, балансу м1ж адаптацшними можливостями (потенцiал здоров'я) людини i постiйно мiнливими умовами середовища [2,6].
У сучаснш психологi! використовуються таш визначения психiчного здоров'я: «здатнiсть ре-алiзувати природний вроджений потенцiал людсь-кого покликания», «набуття людиною свое! само-стi», «реалiзацiя Я», «повноцшна i гармонiйна включенiсть до стльноти людей». Представники гуманiстично! психологi! та и окремих наирямк1в придiляють велику увагу психiчному здоров'ю осо-бистосп. Наприклад, К.Роджерс [12] розглядав здо-рову людину як гнучку, вщкриту, а не таку, яка постшно використовуе захиснi реакцi!, незалежного вщ зовнiшнiх впливiв i спираеться на саму себе. Оптимально актуалiзуючи, така людина пов-ноцiнно проживае кожен новий момент життя, вона
рухлива, добре пристосовуеться до мшливих умов, терпима до шших, емоцiйна i рефлексивна. Ф.Перлз [8] пов'язуе псимчне здоров'я зi зрiлiстю особистостi, що виявляеться в здатностi до усвщом-лення власних потреб, конструктивнiй поведанщ, здорово! адаптивностi i вмiнню приймати вiдповiдальнiсть за саму себе. З. Фрейд [14] вважав, що психолопчно здорова людина - це та, що здатна узгодити принцип задоволення з принципом реаль-носп.
Здоров'я можна розглядати як процес, що за-безпечуе життедiяльнiсть, необх1дну як1сть життя i його тривал1сть, а також передумову для виконання людиною намiчених життевих цiлей. Психологя здоров'я включае в себе практику пiдтримання здо-ров'я людини протягом всього життевого циклу.
Таким чином, психологiя здоров'я - галузь пси-хологiчноi науки, предметом яко! е анал1з чинник1в, вивчення психологiчних причин, методiв i засобiв, а також !х використання для збереження, змiцнення i розвитку здоров'я людини.
У зв'язку з вищесказаним, визначена мета до-слiдження - розширення знань про вдосконалення особистосп через формування здорового способу життя.
Методи дослщження: емпiричнi, аналiз лгге-ратурних даних, навчально-методичних матерiалiв, навчальних програм вищих навчальних закладiв.
Результати дослщження та Ух обговорення. Важливим аспектом формування психологи здо-ров'я людини е питання концептуальних уявлень про здорову особистють, поняття про цiнностi i смисли як базовi складовi психолопчного здоров'я особистостi, особливостi стресових подш, Гх рiзно-види та особливосп поведiнкових реакцiй, навички подолання та управлшня стресом. У контекстi дано! проблеми актуальними вважаються питання психо-лопчних захистiв особистостi, механiзми Гх утво-рення, форми пiдсвiдомих захиспв, питання, пов'я-занi з Гх подоланням в процесi корекци [9,10].Зна-чущим компонентом здоров'я особистостi е вивчення питань, пов'язаних з самоконтролем, ме-хашзмами компенсацii у забезпеченш надiйностi професшно! дiяльностi, а також проблеми психологи впевненостi особистосп та чинники, що впли-вають на формування довiри i довiрчих ввдносин мiж людьми. Психологiя здоров'я включае в себе питання, присвячеш професшному довголiттю i особливостям психологи дорослих людей. У су-часних умовах розвитку суспшьства важливим е вивчення питань, пов'язаних з психолопею адик-тивно! поведiнки людини, види адиктивно! ре-алiзацii та профшактика залежностей. Цi питання i складають основу вищеназваних навчальних курсiв.
Здоров'я як системне поняття. Проблема здоров'я людини по своГй практичнш значущосп та ак-туальностi е одшею з найскладнiших i прюритет-них наукових проблем, тим не менш, при всiй Г! важливосп дати всебiчне i вичерпне визначення здоров'я не представляеться простим завданням.
Перел1к визначень здоров'я людини, що нара-ховуе калька десятков дiфiнiцiй цього поняття, представлений рiзноманiттям трактувань i рiзнорiднiстю ознак. Узагальнюючи точки зору рiз-них фах1вщв щодо феномену здоров'я, можна сфор-мулювати ряд базових положень:
- здоров'я не юнуе в абсолютному значенш, аб-солютне здоров'я - це щеал;
- кожна людина здорова умовно, оск1льки шхто не бувае повнiстю здоровим протягом усього життя;
- людина може бути здоровою пльки в певних умовах, оскшьки iснують вiдповiднi (сприятлив^ i невiдповiднi (несприятливi) умови для конкретно! людини.
Визначення здоров'я, сформульоване ВООЗ, найб№шою мiрою в1дпов1дае цiннiсно-соцiальнiй модел^ де пiдкреслюеться, що всебiчна повнота людського життя як базова цшнють i обумо-влюеться здоров'ям.
Якщо людина навчиться усвщомлювати i кон-тролювати свою поведшку, емоцii, думки, то вона може навчитися контролювати i збертати опти-мальну вагу, гармонiзувати ймейш та сексуальнi стосунки, позбавлятися ввд звичок, що заважають повноцiнно жити. Через пiзнання i пол1пшення психолопчно! складово! здоров'я ми маемо шанс змщнювати здоров'я i вдосконалювати людину разом з Гг' здоров'ям.
Здоров'я в цiлому i всi його компоненти зале-жать ввд способу життя людини. Але поняття здорового способу життя набагато ширше, шж в1д-сутнють шк1дливих звичок, рацiональний режим пращ та вщпочинку, харчування, рiзних розвиваю-чих вправ; в нього також входить система ввдносин до себе, до шшо! людини, до життя в цшому, а також свщомють буття, життевi цiлi i цiннiснi орiентацii.
КритерИ психiчного здоров'я людини. Клю-човим моментом у проблемi психiчного здоров'я е питання про критери його оцiнки. Зрозумшо, що якимось одним критерiем не вичерпаш всiеi сутi питання. Разом з тим, е чимало прикладiв того, коли для характеристики психiчного здоров'я пропону-ються як1сь окремi ознаки його виразностi. Серед них особливо! уваги заслуговуе критерiй псих1чно! рiвноваги. З його допомогою можна судити про характер i особливосп функцюнування псих1чно! сфери людини i Г! рiзних сторiн - тзнавально!, емоцiйноi, вольово! i т.д. Бшьш того, цей критерiй безпосередньо пов'язаний з iншими критерiями -гармоншнютю органiзацii псих1чно! дiяльностi людини i адаптацiйними можливостями психики.
Представляеться можливим видiлити критерii психiчного здоров'я, розподiливши Гх вiдповiдно з проявами псих1чного [2,9,11]. Серед властивостей особистосп, це - оптимiзм, зосереджешсть (вiд-сутнiсть метушливостi), врiвноваженiсть, мораль-нiсть (чеснiсть, совiснiсть та ш.), адекватний рiвень домагань, почуття обов'язку, впевненiсть у собi, необразливий (вмшня звiльнятися вiд затаених образ), незалежшсть, природнiсть, вiдповiдальнiсть,
почуття гумору, доброзичливють, терплячють, са-моповага, самоконтроль.
Серед психГчних станiв, це - емоцшна стiйкiсть, самовладання, толерантнiсть, зршсть по-4yrriB вiдповiдно до BiKy, вмiння справлятися з негативними емощями (страх, гнiв, жадiбнiсть, за-здрють та iн.); вiльний, природний прояв почyттiв; здатнiсть радiти; збереження звичного (оптимального) самопочуття i т.п.
Серед психiчних процесiв, це - максимальне наближення суб'ективних образiв до вГдбиваних об'eктiв дiйсностi (адекватшсть психiчного вГдоб-раження); адекватне сприйняття самого себе; здатнiсть концентрацй' уваги на предметц утри-мання шформаци в пам'ятi; здатнiсть до лопчно! обробцi шформаци; критичнiсть мислення; креа-тивнiсть (здатнiсть до творчосп, умшня користува-тися iнтелектом); дисциплiна розуму (управл1ння думками), вольовий самоконтроль та ш.
Особливе значення серед критерив псих1чного здоров'я особистосп надаеться ступеню !! штегро-ваностi, врiвноваженостi, а також таким складовим ii спрямованосп, як духовшсть (пiзнання, праг-нення до ютини); прiоритет гyманiстичних цшно-стей (доброта, справедливiсть та ш.); орiентацiя на саморозвиток, збагачення свое! особистосп.
З шшого боку. можна говорити i про харак-терш ознаки психГчного нездоров'я, неблагопо-луччя. Ввдповщно до лопки мiркyвання, неспри-ятливими властивостями особистосп е: залежнють вщ шк1дливих звичок; вщхвд ввд вiдповiдальностi за себе; втрата вГри в себе, сво! можливосп; пасив-нють («духовне нездоров'я»). До псих1чних сташв зазвичай вГдносять чуттеву тутсть, безпричинну агресш, ворож1сть, ослаблення як вищих, так i нижчих шстинктивних почутпв, пГдвищену триво-жшсть.
Внутргшт чинники представлеш ГндивГду-ально-психолопчними та особиспсними особливо-стями людини, ii менталитетом, актуальним станом здоров'я; зовшшш фактори - це характеристики навколишнього середовища, включаючи сощальт умови i вщносини, особливосп професшно! дГяль-носп та середовища, в якш людина знаходиться.
Формування адекватного ставлення людини до свого здоров'я е одним з актуальних питань психологи здоров'я. Вщповщь на це питання наближае розумшня того, що необх1дно зробити, щоб здоров'я стало оргашчною, домГнуючою потребою лю-дини протягом його життя, як сформувати адек-ватне ставлення до свого здоров'я.
КритерГями ступеня адекватносп або неадек-ватносп ставлення до здоров'я на рГзних рГвнях мо-жуть бути так1:
- на когнггивному рГвш - це стутнь шформо-ваносп й компетентносп людини в обласп здоров'я, розумшня цшносп здоров'я у забезпеченш життедГяльносп та активного довголитя, знання факторГв ризику та загроз здоров'ю та ш .;
- на емоцшному рГвш - оптимальний рГвень тривожносп, переживання, занепокоення стосовно стану свого здоров'я, задоволешсть людини влас-ним здоров'ям;
- на мотивацшно-поведшковому рГвш - це зна-чущють здоров'я в системГ щнтсних орГентацш, настановлення особистосп на збереження i змщнення здоров'я, ввдповщшсть поведшки i дш людини нормам i вимогам здорового способу життя i т.д .;
- вщповщшсть самооцшки стану свого фГзич-ного, сощального i псих1чного здоров'я.
Висновки
Психолопчне здоров'я забезпечуеться на рГз-них, але взаемопов'язаних рГвнях функцГонування: бюлопчному, психолопчному та сощальному i е процесом життедГяльносп, що забезпечуе необ-хГдну як1сть життя i ii тривал1сть. Навчальний курс «Психолопя здоров'я та здорового способу життя» сприяе розумшню особливостей психолопчного благополуччя людини, дозволяе створювати нову стратегш поведшки, яку прийнято називати здоро-вим способом життя.
Перспектива подальших дослвджень мютить в собГ наступш питання: зв'язок цшшсно-смислово! та емоцшно! сфери людини; подолання стресових сташв та психолопчного захисту; розробку спещальних профшактичних заходГв, спрямованих на запобтання формування рГзних видГв залежно! поведшки; розробку i надання практичних реко-мендацш з метою самовдосконалення, що визначае здоровий споаб життя людини.
Лггература
1. Ананьев В.А. Практикум з психологи здоров'я: методичш поабники з первинно! специфГч-но! i неспецифiчно! профшактики / Ананьев В.А. -СПб. : Мова, 2007. - 320 с.
2. Ананьев В.А. Основи психологи здоров'я. Концептуальш основи психологи здоров'я / Ананьев В.А. - СПб. : Мова, 2006. - 384 с.
3. Бодров В.А. Психолопчний стресс / В.А. Бодров. - М .: ШРАД995. - 136 с.
4. Голець А.В. Цшшсно-смислова сфера особистосл в структурГ психолопчного здоров'я квалГфшованих спортсмешв / А.В. Голец // Акту-альш проблеми збереження психолопчного здоров'я тдростаючого поколшня: мГжвузГвсьш пси-холого-педагопчш Демвденшвсьш читання. - Бер-дянськ, 2013. - С.116-120.
5. Диагностика здоров'я : психолопчний практикум / тд ред. проф. Г.С. Никифорова. - СПБ. : Мова, 2007. - 950 с.
6. Леонтьев Д.А. Пахолопя сенсу / Леонтьев Д.А. - М. : Сенс, 2003. - 487 с.
7. Ложкш Г.В. Психолопя здоров'я: визна-чення поняття / Г.В. Ложкш, 1.В. Толкунова // Нау-ковГ записки Тернотльського державного педа-гогГчного ушверситету. СерГя: ПедагогГка. - 2000. -№ 7. - С. 23-29.
8. Перлз Ф. Всередиш i поза помийного вщра : практикум з гештальттерапии / Перлз Ф., Гудмен П., Хефферлш Р. - СПб., 1995. - 448 с.
9. Психолопя здоров'я людини / Г.В. Ложкш. В.1. Носков, 1.В. Толкунова. - Севастополь: Вебер, 2003. - 257 с.
10. Психолопя здоров'я та здорового способу життя: учеб.-метод. поабник для студенпв вищих
навчальних заклащв фiзичного виховання i спорту / В.1. Воронова, 1.В. Толкунова, А.Р. Гринь. - К. : Олiмп.лiт., 2015. - 139 с.
11. Кулжов Л. В. nCTxi4rn стани / Кулшов Л. В.-Шб.:Штер,2000.-С. 45- 82.
12. Роджерс К. Погляд на психотерашю. Ста-новлення людини / Роджерс К. - М., 1994. - 480 с.
13. Толкунова 1.В. Дослiдження роли психо-логiчного захисту у самоактуалiзацiï квалiфiко-ванix шаxiстiв / 1.В. Толкунова, О.В. Голець, С.В.
Бабш // Науковий часопис Национального педа-гопчного унiверситету iMeHi М.П. Драгоманова. -Серiя 15. Науково-педагогiчнi проблеми фiзичноi культури (фiзична культура i спорт): збiрник науко-вих праць. - К., 2014. - Вип.11 (52). - С. 121-127.
14. Фрейд З. Психолопя несввдомого / Фрейд З. - М., 1989. - 448 с.
Лящ О.П.
Втницький iнститутутверситету «Украта», доцент, кандидат nсихологiчних наук ЗНАЧЕННЯ ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
THE IMPORTANCE OF EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE EDUCATIONAL PROCESS
Lyasch O., Vinnytsia Institute of University "Ukraine", associate Professor, Candidate of Psychological Sciences
АННОТАЦ1Я
У статп аналiзуeться поняття емоцiйного штелекту в навчальному процесi. Робиться акцент на про-цесi пiдвищення особисто! ефективностi викладачiв вузiв. Представлена модель, що ввдображае вплив су-бкомпоненпв емоцiйного iнтелекту на особистiсну результативнють викладачiв вищо! школи. ABSTRACT
The article analyzes the concept of emotional intelligence in the educational process. The emphasis is on the process of improving personal effectiveness of the professors. The model, which reflects the impact of subcomponent of emotional intelligence on the personal effectiveness of high school teachers.
Ключовi слова: емоцшний штелект; особиспсна результативнють; саморегулящя; навчальний про-
цес.
Keywords: emotional intelligence; personal performance; self-regulation; educational process.
Розвиток сучасного освггнього середовища, певною мiрою, взаемопов'язаний з питаниями роз-витку емоцшного iнтелекту як викладачiв, так i сту-дентiв. I це положения закономiрно випливае з щ-лей i трендiв розвитку освiтнього середовища, коли емоцшна складова процесу навчаиня стае пошире-ним i ефективним шструментом при формуваинi майбутнього фаxiвця, здатного не тiльки мислити поза шаблошв i стаидартiв, а й пропонувати новi й оригiнальнi ще1. У цьому складному процесi розвитку шдивщуальних i особистих здiбностей кожного студента особливе мiсце займае викладач, який може впливати на студента, використовуючи емо-цiйний iнтелект.
Важливють емоцiйного iнтелекту для випуск-ника також пiдтверджуеться i запитами роботодав-цiв, для яких недостатньо тшьки теоретичних знань; затребуваний фаxiвець, здатний тегрува-тися в колектив i при необхвдносп бути досить гну-чким i ввдкритим для нових знань, навичок, комуш-кацiй. Роботодавщ розумiють, що оволодiння тео-ретичними знаннями - це питання всього лише певного промiжку часу, а ось розвиток навичок ефективноï комунiкацiï, лвдерських навичок, знання та застосувания способiв ведення перегово-рiв та управлiния конфлжтами визначають усшш-нiсть фаxiвця або його особистюну ефективнiсть.
Метою нашо'1 cmammi е спроба розглянути значения емоцшного штелекту в навчальному процесс
Сучасш дослвдники [1] визначають емоцшний штелект як ва некогнггавш здiбностi, знання i ком-петентшсть, що дають людиш можливiсть усшшно справлятися з рiзними життевими ситуащями [2]. Р. Бар-Он видiлив п'ять сфер компетентности якi мо-жна ототожнити з п'ятьма компонентами емоцшного штелекту; кожен iз цих компонента склада-еться з дешлькох субкомпонентiв [3]: пiзнання себе (усввдомлення своГх емоцiй, впевненiсть у соб^ са-моповага, самоактуалiзацiя, особиспсна незалеж-нiсть), навички мiжособистiсного спшкування (ем-папя, мiжособистiснi взаемини, сощальна ввдповь дальнiсть), здатнiсть до адаптаци (вирiшення проблем, зв'язок iз реальнютю, гнучкiсть мис-лення), управлiння стресовими ситуациями (стш-кiсть до стресу, контроль за iмпульсивнiстю), домь нуючий емоцiйний стан (гарний настрiй, ввдчуття щастя, оптимiзм).
Процес розвитку емоцшного штелекту мае сво! особливостi у кожний вiковий перiод життя, проте основнi структурнi елементи емоцiйного ш-телекту починають розвиватися у молодшому шш-льному вiцi, а з вшом у дитини не зникають, а удо-сконалюються упродовж всього шильного нав-чання, i особливого значения набувають у процесi професшно! пiдготовки, щоб у професiйнiй дiяль-ностi бути здатним органiзовувати позитивне спшкування з новими людьми у нових сощальних умо-вах, включатися у рiзнi соцiальнi зв'язки в процеа практично! дiяльностi з людьми рiзного вiку, май-нового та сощального стану [5].
